CC BY
112
УДК 619: 617: 616.71: 636.7/.8
1глщький 1.1., к.б.н., доцент © Лъв\всъкий нацюналънийутеерситет ветеринарногмедицинита бютехнологт Iмет С.З.Гжицъкого
КЛАСИФ1КАЦ1Я НЕСТЕР01ДНИХ ПРОТИЗАПАЛЬНИХ ПРЕПАРАТ1В ЗАЛЕЖНО В1Д IX ВПЛИВУ НА ЗАПАЛЬНИЙ ПРОЦЕС У
СУГЛОБАХ
У статт1 приведено класифшацт нестерогдних протизапалъних npena.pa.mie за х1м1чною структурою, тривалктю дИ та силою протизапалъного та аналгезуючого ефекту, селектившстю та впливом на метабол1зму суглобовому хрящ1.
Ключое1 слова: запалення, нестерогдт протизапалът препарати, артоз, суглобовий хрящ, класиф1кац1я.
Вступ. Захворювання юстково-суглобового апарату у др1бних тварин зокрема, асептичш запальш процеси суглоб1в досить поширеш. Причини !х виникнення, патогенез \ методи л1кування р1зномаштш залежно вщ гострого, пщ гострого чи хрошчного протжання патологи.
Для практикуючих ветеринарних х1рурпв важливе значения мають вщомост1 про рацюнальне л1кування суглоб1в певними фармаколопчними препаратами, в тому числ1 \ не стерощними протизапальними препаратами з врахуванням переб1гу запальних \ дистроф1чних процеав у поеднанш ¿з ф1зюлопчними особливостями оргашзму.
Асептичш захворювання суглоб1в спричиняються численними факторами, складний мехашзм дп яких до кшця не з'ясований . Серед них суттеве значения мають метабол1чш порушення у хрящовш тканиш, синови { капсул! суглоб1в. У гострий перюд асептичних захворювань у суглобах переважають запальш процеси, а при 1х хрошчному переб1гу - процеси незапального характеру. Останш характеризуються розвитком дегенеративно-дистроф1чних \ компенсаторно-пристосувальних змш, яю лежать в основ! етюлогп та патогенезу остеоартроз1в.
Мета роботи. Метою нашо! роботи було обгрунтування класифжаци нестерощних протизапальних препарат1в на переб1г запальних процеЫв у суглобах та перспективи 1х застосування з лшувальною метою.
Результати дослщжень.
Нестерощш протизапальш препарати (НПЗП) мають широке практичне застосування при суглобовш патологи. Сьогодш вже розроблено та випускаеться близько ста НПЗП р1зних клас1в. Продовжуеться розробка нових бшьш ефективних та безпечних препарата ще! групи. Головний мехашзм НПЗП - гальмування бюсинтезу простагландишв (ПГ), що утворюються з
© 1глщький 1.1., 2012
135
арахщоново! кислоти, шляхом пригшчення активности циклооксигенази (ЦОГ). Мехашзм ди НПЗП досить складний та багатофакторний. Завдяки блокуванню ЦОГ та пригшченню синтезу ПГ вщбуваеться: . зменшення проникност1 капшяр1в; . гальмування перекисного окисления лшщ1в;
. стабшзащя л1зосом, що иерешкоджае виходу в цитоплазму \ в позакл1тинний прост1р л1зосомальних гщролаз, здатних виливати на тканини;
. гальмування вироблення макроергич1чних фосфат1в (насамиеред АТФ), адже заиалення дуже чуттеве до нестач1 енерги (зменшення продукци АТФ иризводить до пригшчення запального процесу);
. гальмування синтезу або шактиващя мед1атор1в запалення; у тому числ1 прозапальних простагландишв;
. модифжащя субстрат1в запалення, тобто змша молекулярно! конф1гураци тканинних компонент, що перешкоджае вступу 1х у запальну реакцш;
. цитостатична д1я, що призводить до гальмування прол1феративно! фази запалення \ зменшення склеротичного процесу, оскшьки колаген-основний бшок склеротичних тканин мае кл1тинне (ф1бробластне) походження;
. анальгетична та жарознижуюча д1я, яка обумовлена пригшченням мед1атор1в запалення (брадикшш, простагландини, л1мфокши, лейкотр1ени, фактори комплементу та ш.).
. зменшення агрегаци тромбоцита, позитивний вплив на мжроциркуляцш.
Сьогодш немае едино! класифжаци НПЗП, !х розподщяють: за х1м1чною структурою; тривалктю \ силою протизапального, аналгезуючого ефекту ; селектившстю, впливом на метабол1зм суглобового хряща та ш.
Класифжащя НПЗП за х1м1чною структурою (В О. Насонова, Я.А. С1Г1Д1Н, 1985 р.)
I. Похщш кислот Арилкарбонов1 кислоти
Похщш салщилово! кислоти, або салщилати (кислота ацетилсалщилова, дифлушсал)
Похщш антрашлово! кислоти, або фенамати (кислота мефенамова, кислота шфлумова)
Арилалканов1 кислоти
Похщш арилоцтово! кислоти (диклофенак натрш) Похщш гетерооцтово! кислоти (кеторолак)
Похщш ¿ндол^нденоцтово! кислоти (¿ндометацин, сул1ндак, етодолак) Похщш арилпрошоново! кислоти (¿бупрофен, напроксен, кетопрофен) Енол1ков1 кислоти
Похщш шразол1ну (фешлбутазон, метам1зол) Оксиками (троксикам, мелоксикам)
II. Деяю шш1 похщш
Имесулщ, колхщин, целекоксиб, набуметон
136
III. Комбшоваш препарата
Артротек (диклофенак + м1зопростол), Амбене (фешлбутазон + дексаметазон)
Асшфат (кислота ацетилсалщилова + сукральфат), Доларен (диклофенак + парацетамол)
Класифжащя НПЗП за виражешстю протизапального ефекту
НПЗЗ з вираженою протизапальною актившстю
Ацетилсалщилова кислота (асшрин)
Л1зшмоноацетшсалщшат
дифлушзал
феншбутазон
Клофезон
шдометацин
сулшдак
Етодолак
Диклофенак-натрш
Диклофенак-калш
шроксикам
теноксикам
Лорноксикам
мелоксикам
набуметон
¿бупрофен
напроксен
Напроксен-натрш
флурбшрофен
кетопрофен
т1апрофеново! кислота
фенопрофен
целекоксиб
НПЗЗ 3i слабкою протизапальною актившстю мефенамовая кислота Етофенамат Метам1зол (дтрон) Амшофеназон Прошфеназон Фенацетин Парацетамол (ацетамшофен) кеторолак
НПЗП ¿з вираженою протизапальною актившстю Салщилати (кислота ацетилсалщилова, дифлушсал) Шразолщини (фешлбутазон)
Похщш ¿ндолоцтово! кислоти (шдометацин, сулшдак, етодолак) Похщш феншоцтово! кислоти (диклофенак) Оксиками (шроксикам, мелоксикам) Алканони (набуметон)
137
Похщш nponioHOBOi кислоти (¿бупрофен, напроксен, фенопофен, флурбшрофен, кетопрофен, кислота т1апрофенова) Похщш сульфонаншдав (шмесулщ) Похщш шших х!м!чних груп (целекоксиб)
НПЗП 3i слабкою протизапальною актившстю Похщш антраншово! кислоти (мефеиамова кислота) Шразолони (метам1зол натрш, прошфеназон) Похщш параамшофенолу (парацетамол) Похщш гетероарилоцтово! кислоти (кеторолак)
3 вщкриттям двох ¿зоформ ЦОГ була запропоиоваиа класифжащя НПЗП (J. Frölich, 1997 р.) у модифжаци: селективш шпб1тори ЦОГ-1 (низью дози кислоти ацетилсалщилово!); неселективш шпб1тори ЦОГ — бшьшкть НПЗП (диклофеиак, ¿бупрофен, шроксикам).
Одним з основних напрямюв застосування НПЗЗ е иолегшення больового синдрому та кушрування запальних процеЫв у суглобах. При цьому слщ пам'ятати, що запальний процес (шдометацин); селективш шпбггори ЦОГ-2 (мелоксикам, шмесулщ); високоселективш (специф1чш) шпб1тори ЦОГ-2 (целекоксиб, рофекоксиб, вальдекоксиб, парекоксиб).
(артрит), як правило, супроводжуеться дегенеративними процесами -артрозом.
За впливом НСПЗ на процеси бшсинтезу в хрящовоТ тканини Bei препарати можна подшити на три групи:
I - пригшчують запалення i нейтральш до артрозу (Шроксикам, диклофенак, сулшдак, солпафлекс)
II - пригшчують запалення i пщсилюють артроз (Ацетилсалщилова кислота, шдометацин, фенопрофен, феншбутазон)
III - пригшчують запалення i сприяють нормал1зацп обмшних процеЫв у хрящовш тканиш (Беноксапрофен, т1апрофенова кислота (Сургам), парацетамол)
Деяю НПВС зшмають бшь i запалення суглобового хряща, однак при цьому грубо порушуються обмшш процеси всередиш суглоба, i в юнцевому пщсумку вщбуваеться руйнування суглобного хряща. Серед цих препарата на перше мкце слщ поставити ацетилсалщилову кислоту i широко застосовуваний в ревматолог!! шдометацин. Ц1 препарати, з точки зору впливу на метабол1чш процеси в суглобовому хрящ1, слщ використовувати обмежено.
Наступна група препарата - це л1карськ1 засоби, яю шдиферентш по вщношенню до процеав метабол1зму в самому хрящ1, зшмають бшь i запалення, але при цьому не порушують метабол1зм суглобового хряща. Це препарати на основ! шроксикаму, диклофенаку, а також сул1ндак та ¿бупрофен.
138
Третя група препарата, яю зшмають бшь i запалення в р1знш Mipi, але при цьому не тшьки не порушують метабол1зм суглобового хряща, а й стимулюють синтетичш процеси в суглобовому хрящг Це беноксапрофен, тапрофеново! кислота i парацетамол.
Класифжащя НПЗП в залежное™ вщ Тх здатност1 селективно блокувати актившеть ЦОГ-1 або ЦОГ-2 (Frölich J., 1997)
Селективт imiöimopu ЦОГ-1 Низью дози ацетилсалщилово! кислоти Imi6imopu ЦОГ-1 та ЦОГ-2 Бшьшкть нестерощних протизапальних препарата
Селективт imiöimopu ЦОГ-2 Етодолак
Набуметон
Шмесулщ
Мелоксикам
Лорноксикам
Високоселективт imiöimopu ЦОГ-2 Целекоксиб
Рофекоксиб
Вальдекоксиб
Парекоксиб
Лумеракоксиб
Залежно вщ тривалосп дй* НПЗП подшяються на препарати коротко? дй, середньоУ тривалосп дй та тривалоУ дй'.
I. НПЗП коротко! дй' мають перюд натввиведення вщ 2 до 8 годин. До них належать: ¿бупрофен, кетопрофен, шдометацин, фенопрофен, вольтарен, фенамати, толметин.
II. НПЗП середньо! тривалост1 дп характеризуються перюдом натввиведення вщ 10 до 20 годин. Представниками ще! групи препарата е напроксен, дифлюшзал, сул1ндак.
III. НПЗП тривало! дп маю 24 та бшьше годин натввиведення. До таких препарата належать оксиками (шроксикам, мелоксикам, лорноксикам), феншбутазон.
Таким чином, застосування нестерощних протизапальних препарата при суглобовш патологи бувае адекватним у тих випадках, коли iHmi фармаколопчш препарати нед1ев1 або мають протипоказання через no6i4Hi ефекти. U,i препарати мають аналгезуючу дш, спричиняють вщновлення функци суглоб1в i в бшьшоси випадюв гальмують розвиток патолопчних змш. Проте застосовувати !х слщ обов язково виходячи ¿з !х впливу на процеси бЮСИНТеЗу у XpЯЩOвiЙ TKaHHHi. Висновки.
1. Основний MexaHi3M дй нестерощних протизапальних препарата -гальмування бюсинтезу простагландишв.
139
2. Одним з основних напрямюв застосування не стерощних иротизапальних препарата е зменшення больового синдрому та обмеження запальних процеЫв у cyrao6i.
3. При вибор1 нестерощних протизапальних препарата у лжуванш суглобово! патологи слщ враховувати ix поб1чну дш на суглобовий хрящ.
Л1тература
1. Нековаль I.B., Казанюк Т.В. Фармаколопя: пщручник .- 2-е вид.перероб. тадоп. - К.: Медицина, 2008.- 504с.
2. Кутузова Т. Артриты и артрозы: новое в лечении // Конный мир.-2002.- №4.- С.30-31.
3. Скакун М.П., Посохова К.А. Фармаколог1я: п1дручник. - Тернопшь: Укрмедкнига, 2003.- 740с.
4. Short P.R., Beadle R.E. Pharmacology of anti-arthritic drugs // Vet.Clin.North. Am.- 1978.- № 8.- P. 401-405.
5. Carmichael S. Management of the lame dog // The Veterinary Annual.-1990.- № 30. - P. 233-241.
6. Adams S.S., Bough R.G., Cliffe E.E. Absorption distribution and toxicity of ibuprofen // Toxicol. Appl. Pharmacol. - 1969.- № 15.-P. 310-322.
Summary Ihlitskyj I.I.
Lviv national university of Veterinary medicine and biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
In the article indications and features of not steroid anti-inflammatory preparations application are considered at aseptic disceases of joints in small animals.
Рецензент - д.вет.н., професор Хомин Н.М.
140
