CC BY
113
УДК 347.77
Я. О. Лазор
ПАТ "АвтоКрАЗ", начальник юридичного управлшня
ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ ШФОРМАЦШНИХ СИСТЕМ
© Лазор Я. О., 2016
Розглянуто сучасш законодавчi та HayKOBi п1дходи до анаизу категори "шформацшна система" як об'екта правовой' охорони в умовах шформацшного сyспiльствa. Зазначено, що у зaконодaвствi е значна кiлькiсть нормативно-правових аклв, що мiстять визначення "шформацшна система". Цi визначення не тотожш одне одному, що породжуе певш иравов1 колiзiï i надае пщстави стверджувати про необхiднiсть вироблення вщповщного кaтегорiaльного апарату. Здiйснено клaсифiкaцiю шформацшних систем за рiзномaнiтними критер1ями.
К'лючов1 слова: iнформaцiя, шформацшна система, види шформацшних систем, iнформaцiйне сyспiльство.
Я. О. Лазор
ПОНЯТИЕ И ВИДЫ ИНФОРМАЦИОННЫХ СИСТЕМ
Рассмотрены современные законодательные и научные подходы к анализу категории "информационная система" как объекта правовой охраны в условиях информационного общества. Отмечено, что в законодательстве есть множество нормативно-правовых актов, содержащих определение "информационная система". Эти определения не тождественны друг другу, что порождает определенные правовые коллизии и дает основание утверждать о необходимости выработки соответствующего категориального аппарата. Осуществлена классификация информационных систем по различным критериям.
Ключевые слова: информация, информационная система, виды информационных систем, информационное общество.
J. O. Lazor
CONCEPT AND TYPES OF INFORMATION SYSTEMS
The article studies modern legal and scientific approaches to the analysis of the category "information system" as the object of legal protection in the information society. It indicates that in the legislation there is a significant number of legal acts containing definitions of "information system". These definitions are not identical, which generates some legal conflicts and gives ground to assert the need for appropriate categorical apparatus. The article provides classification of information systems according to various criteria.
Key words: information, information system, types of information systems, information society.
Постановка проблеми. Наукове обгрунтування формування, розвитку та функщонування сучасних явищ та процешв е необхщною умовою ïx теоретичного осмислення та ефективного практичного застосування. Складовою будь-якого наукового тзнання е проведення складноï
дослвдницько-творчо1 роботи, що поеднуе свiдомi та несвiдомi процеси. Вiдомий фiзик Альберт Ейнштейн наголошував, що "немае чггкого логiчного шляху до науково!' ктини, 11 необхiдно вiдчувати на рiвнi iнтуiтивного мислення" [2, с. 57].
ХХ1 ст. прийнято називати "суспшьством достатку" (Дж. Гелбрейт), "постшдус^альним суспшьством" (Д. Белл, Д. Рiсмен), "суспшьством знань" (П. Друкер), "науковим суспшьством" (М. Понятовський), "технотронним суспшьством" (Зб. Бжежинський), "надшдус^альним суспшьством" (Е. Тоффлер), "програмованим суспшьством" (О. Турен), "глобальним селищем" (Г. Мак-Лен), "мережевим суспшьством" (М. Кастельс), "постсучасним суспшьством" (Ж. Лютара), "новим iндустрiальним суспшьством" (Дж. Гелбрайт) тощо. Однак незважаючи на рiзноманiття пiдходiв до обгрунтування сучасних соцiально-суспiльних трансформацii, загальноприйнятим для характеристики сучасного етапу розвитку цивiлiзацii слугуе термiн "iнформацiйне суспшьство", який ввiв на початку 70-х рокв ХХ ст. професор Токшського технологiчного шституту Ю. Хаяшi.
Створення сучасних ЕОМ дало можливють автоматизувати обробку даних у вшх галузях людсько'' дмльносл. Без системи обробки даних неможливо уявити промисловi технологii, управлiння економшою на всiх рiвнях та сферах, науковi дослiдження, освiту, роботу транспорту, видавничу справу тощо. Значно розширилися сфери застосування комп'ютерно'' технiки з появою персональних комп'ютерiв i комп'ютерних мереж. Найпоширенiшими системами обробки даних е шформацшш системи [16, с. 21].
Аналiз досл1дження проблеми. Дослiджували шформацшт системи О. Баранов, Р. Белкш, А. Вiкарук, О. Золотар, В. 1ванов, В. Настюк, В. Пилипчук, М. Польовий, О. Росинська, С. Смирнова, М. Салтевський, О. Созанець, В. Хахановський, М. Шаповалов, О. Шляхов, О. Ярмиш та шш1 Однак сьогодн единого системного тдходу до розроблення поняття та видiв iнформацiйних систем саме з позищй iнформацiйного права в Украт так i не iснуе.
Мета статп - розглянути сучаснi законодавчi та науковi пiдходи до аналiзу категорii "iнформацiйна система" як об'екта правовоi охорони в умовах шформащйного суспшьства.
Виклад основного матерiалу положень. Ринкова система господарювання в умовах формування iнформацiйного суспшьства дала змогу швидко наситити ринок iнформацiйними системами. Водночас, за ощнками фахiвцiв, на ринку е десятки тисяч шформащйних систем та комп'ютерних систем з рiзних напрямiв застосування. З появою персональних комп'ютерiв користувачами iнформацiйних систем стали не тшьки пiдприемства, але й фiзичнi особи, незалежно ввд вiку, освiти та статi, спещалюти 6удь-яко1' професи, науковцi, спiвробiтники сфери торпвл^ мистецтва та iншi.
Водночас постшно здiйснюеться вдосконалення iнформацiйних систем, доробки цих програм шд новi потреби людей для подальшого удосконалення забезпечення органiзащйних, технiчних i комерщйних умов.
Системний пiдхiд до рiзних явищ i процесiв дослiдницькоi дмльност, збшьшення обсягу iнформацii потребувало виршення питання про систематизоване збереження шформацй.
Термiн "iнформацiйна система" широко використовуеться у законодавчих та падзаконних актах, що регулюють сферу iнформацiйних правоввдносин, однак вiдсутнiй единий пiдхiд до його визначення та розумшня. Так, у частин 1 статтi 16 Закону Украши "Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслвдок Чорно6ильсько1' катастрофи", вживаеться поняття "Державний реестр Украши (едина шформащйна система)", однак не розкрито його поняття в цьому законодавчому акт [14].
Одне з перших офщшних визначень аналiзованого поняття метиться у пункт 5 частин 1 статп 1 Закону Украши "Про державну статистику", ввдповщно до якого шформащйна система органв державноi статистики - ще сукупнiсть технiчних, програмних, комуншащйних та iнших засобiв, якi забезпечують прощес збирання, накопичення, опращювання, поширення, збереження, захисту та використання статистичноi iнформацii [6].
Змктовий аналiз цього Закону показуе, що в цьому випадку пiд шформацшною системою фактично розушеться система, що побудована з використанням техшчних, програмних i технiчних засобiв. При цьому зазначено про конкретш функцiональнi можливосп iнформацiйноi системи: "збирання, накопичення, опрацювання, поширення, збереження, захисту та використання" шформацй. Однак недолiком цього визначення е те, що вiдсутнi таю важливi функцii, як "введення та збирання даних", якi покликанi забезпечити наповнення iнформацiйноi системи органiв державноi статистики .
Необхiдно зазначити, що у процеш встановлення правового регулювання iнформацiйних систем у рiзнi часи застосовувалися рiзнi пiдходи до iх визначення. У значнiй кiлькостi нормативно-правових акпв акцентовано увагу на такш ознацi iнформацiйноi системи, як "автоматизацм":
1) iнформацiйна система - це автоматизована система, комп'ютерна мережа, система зв'язку [7];
2) шформацшна система - це автоматизована система, комп'ютерна мережа або система зв'язку (пункт 5 частини 1 статп 2 Положення про техшчний захист шформацй в Украт) [5];
3) шформацшна система - це автоматизована система, комп'ютерна мережа або система зв'язку (пункт 2 частини 1 статп 2 Положення про дозвшьний порядок проведення робгг з техшчного захисту шформацй для власних потреб) [4];
4) шформацшна (автоматизована) система - це оргашзацшно-техшчна система, в якш реалiзуеться технологи обробки шформацй з використанням техшчних i програмних засобiв (пункт 8 частини 1 статп 1 Закону Украши "Про захист шформацй в шформацшно-телекомушкацшних системах") [11].
Разом з тим, згвдно iз статтею 1 Закону Украши "Про нащональну програму шформатизацй" [13], до шформацшних систем, що забезпечують функщонування iнформацiйних ресурсiв, належать: бiблiотеки, архiви, банки даних тощо.
Тобто термш "iнформацiйна система" охоплюе не лише технолопчну, але i органiзацiйну основу шформацшного ресурсу. Адже, наприклад, архiв, згiдно iз статтею 1 Закону Украши "Про Нащональний архiвний фонд та архiвнi установи" [12] являе собою установу чи структурний пвдроздш, що забезпечуе облiк i збертання архiвних документiв, використання вiдомостей, що в них мютяться. Але слщ розумiти, що в цьому випадку оргашзацшну та технологiчну складовi шформацшного ресурсу слвд розглядати як взаемодоповнюючi елементи.
Своею чергою, законодавець тд поняттям "автоматизована система" визначив оргашзацшно-технiчну систему, в якiй реалiзуеться технологи обробки iнформацii з використанням техшчних i програмних засобiв (пункт 1 частини 2 статп 1 Порядку обмшу фiнансово-економiчними даними в шформацшно-телекомушкацшнш системi "Фiнанси") [10].
Це доволi широке визначення, що дозволяе ввднести до iнформацiйних систем всi без винятку автоматизованi системи, комп'ютерт мережi та системи зв'язку. Вочевидь, такий пвдхвд неправильний, оскшьки дае можливють вiднести до iнформацiйних систем технолопчш системи автоматизацii аж до верста™ з числовим програмним управлшням, а з шшого боку, вилучае з перелiку iнформацiйнi системи, що не мають комп'ютерних та телекомуншацшних техшчних засобiв.
У законодавствi мютяться також iншi пiдходи до визначення поняття iнформацiйноi системи: як кадастрову, геошформацшну систему чи базу геопросторових даних (пункт 4 частини 2 статп 1 Порядку шформацшно!' взаемодй мiж кадастрами та iнформацiйними системами [9]); як оргашзацшно впорядковану сукупшсть документiв (масивiв документiв) та шформацшш технологii, зокрема з використанням техшчних засобiв, що реалiзують iнформацiйнi процеси та призначеш для зберiгання, обробки, пошуку, розповсюдження, передавання та надання шформацй (частина 5 пункту 2.1 Положення про електронш освггш ресурси) [8]; як комплекс, що мктить обчислювальне i комунiкацiйне обслуговування, програмне забезпечення, лшгвютичш засади та шформацшш ресурси, а також системний персонал. Цей комплекс забезпечуе шдтримку динамiчноi
iнформащйноi моделi деякоi частини реального свггу для забезпечення iнформацiйних потреб користувачiв [16, с. 21].
При щьому слвд звернути увагу, що "ручнi ^форма^й^ системи" ("без комп'ютера") iснувати не можуть, оскшьки iснуючi визначення показують обов'язкову наявнiсть у складi шформащйних систем апаратно-програмних засобiв. Внаслiдок щього поняття "автоматизована iнформацiйна система", "комп'ютерна iнформацiйна система" i просто "шформащйна система" е синонiмами [16, с. 27].
Отже, в шформащйному законодавстш Украiни неоднозначно визначено термiн "шформащйна система". Бшьше того, наявнi визначення, розкриваючи термiн "iнформацiйна система" як правову категорто, вiдносять до сферi правового регулювання суспiльнi вiдносини, як грунтуються тшьки на використаннi комп'ютерних технологш, що значно звужуе поле правового регулювання. Насправдi ж перелш предметних областей, в яких використовуеться поняття "шформащйна система" як правова категорм, набагато ширший.
Насамперед визначимо функщональне призначення iнформацiйних систем. У широкому сенсi iнформацiйнi системи призначе^ для своечасного забезпечення та задоволення потреб користувачiв в шформащй. Наприклад, у дiяльностi пiдприемств iснуе практика створення та функщонування единоi корпоративноi iнформацiйноi системи, що задовольняе iнформащйнi потреби усiх спiвробiтникiв, служб та пвдроздшв органiзацii. Однак на практищ створення всеохопноi iнформацiйноi системи складне та певною мiрою навiть неможливе завдання, унаслвдок чого на пвдприемстш переважно функцiонують декiлька рiзних систем, яю вирiшують окремi групи завдань: управлшня виробнищтвом, фiнансово-господарська дiяльнiсть, електронний документообк тощо. Частина щих завдань виконуеться одночасно кшькома iнформацiйними системами, частина завдань - зовшм не автоматизована. Така ситуащя отримала назву "клаптикова автоматизащ]я" i е доволi типовою для багатьох пiдприемств [3].
Оскшьки iнформацiйнi потреби задовольняються в результат реалiзащi певних iнформацiйних прощешв, вважатимемо, що основне функцiональне призначення шформащйних систем - ще забезпечення шформащйних прощесв, зокрема створення, поширення, використання, збереження i знищення (утшзащм) шформащй. Такий пiдхiд до визначення функщонального призначення iнформацiйних систем забезпечуе iнварiантнiсть як до видiв шформащй й iнформацiйних ресурсiв, так i до видiв i типiв шформащйних технологш, як використовуються для реалiзащi iнформацiйних процесiв. Тобто до шформащйних систем можна зарахувати: видавнищтва, бiблiотеки, архiви, засоби масовоi шформащй, телекому^^^ 1нтернет тощо.
З урахуванням вищесказаного можна погодитися iз таким визначенням термша "iнформацiйна система" - ще органiзований комплекс органiзацiйно-технiчних заходiв (сукупнiсть пiдприемств, пiдроздiлiв i фахiвцiв), а також безпосередньо шформащйних технологш i шформащйних ресуршв, призначених для функщонування шформащйних прощесв, зокрема створення, поширення, використання, систематизащ1, збереження i знищення ^формащи^
Таке визначення поняття "iнформащйнi системи" мае важливе методологiчне значення для визначення об'екта правоввдносин у сферi iнформацiйного права завдяки тому, що високий рiвень абстракцii дае можливють охопити всi без винятку iнформащйнi системи, якi забезпечують створення, поширення, використання, збереження i знищення (утишзащю) iнформацii, вiдомi сьогоднi i якi можуть з'явитися в майбутньому. Сформульований термiн "iнформацiйна система" можна зарахувати до родових понять, на базi яких можуть формуватися iншi конкретнi поняття для певних предметних сфер завдяки додатковш конкретизацii i деталiзацii [1, с. 37].
За суттю iнформацiйна система е щи^ною системою i, щ]лком очевидно, вона мае вш властивостi системи такого роду:
а) залежно вщ виду i конкретного призначення iнформацiйна система мае якост, якi не можуть бути зведен до властивостей елеменпв, що й утворюють;
б) яксн характеристики конкретноi iнформацiйноi системи залежать ввд якiсних характеристик й елеменпв;
в) мiж елементами шформацшно!' системи кнуе зв'язок, причому, коли вiдбуваеться змша одного компонента системи, то це призводить до змши iншого, а iнодi i системи загалом;
г) шформацшну систему як цiлiсне утворення характеризуе впорядкованiсть елементiв, якi й утворюють, а також зв'язкiв i вiдношень мiж ними;
д) шформацшна система не iснуе iзольовано, ця властивють проявляеться у взаемозв'язку системи з шшими системами.
Iнформацiйна система, яку використовують науковцi, мае ввдмшносл вiд iнших, якi функцiонують у рiзних галузях дiяльностi: вона повинна бути регламентована законом чи тдзаконним актом, тобто юридично регламентована; з метою запобтання незаконному використанню ведомостей з ще!' системи вона повинна бути захищена ввд стороннього втручання; обробка ведомостей у такш системi повинна вiдповiдати завданням науковоi дшльносл; в iнформацiйнiй системi у науковш сферi розмiщують вiдомостi про дослвджуваш об'екти, банки даних, експериментальнi дат, iнформацiйно-довiдковi каталоги, алгоритми виконання завдань, шформацшш технологй тощо.
1з впровадженням комп'ютерноi технiки збшьшуеться швидкiсть введення шформацй, й обробки й одержання ввдповда, що пiдвищуе ефективнiсть пращ.
1нформацшш системи, що створюються на базi ЕОМ, мають сво!' особливосл i переваги: за допомогою ЕОМ в шформацшнш системi можна збертати бшьше iнформацii, нiж у системах ручного i механiзованого типу; шформащю за допомогою каналiв зв'язку можна передавати шшим iнформацiйним системам, користувачам; iнформацiю можна зосереджувати в одному мгёщ незалежно вiд мiсця й одержання.
1снуе декшька пiдходiв до класифшацй iнформацiйних систем:
1) за характером оргашзацй пошуку виокремлюють системи:
- шформацшно-пошуков^
- iнформацiйно-управлiнськi;
- шформацшно-довщков^
2) за реалiзацiею режиму поширення та пошуку iнформацii розрiзняють:
- системи з режимом вибiркового поширення та пошуку iнформацii;
- системи з ретроспективним режимом поширення i пошуку;
- iнтегральнi системи;
3) за характером функщональносп шформацшш системи подшяють на:
- монофункщональш;
- багатофункцiональнi;
4) за масштабтстю реалiзацй:
- глобальнi;
- регюнальш;
- локальнi;
5) за рiвнем безпеки:
- iнформацiйнi системи з найвищим рiвнем безпеки;
- з високим рiвнем безпеки;
- з низьким рiвнем безпеки [15, с. 45-47].
6) за особливютю архггектури:
- настiльнi (локальнi) iнформацiйнi системи, в яких усi компоненти (база даних, , кшентсью програми) знаходяться на одному комп'ютер^
- розподшеш iнформацiйнi системи, в яких компоненти розгалужет на дек1лька комп'ютерiв;
7) за ступенем автоматизацii iнформацiйнi системи подшяють на:
- автоматизоваш - шформацшш системи, в яких автоматизацм може бути не повною, оскшьки потрiбне постiйне втручання персоналу);
- автоматичш -iнформацiйнi системи, в яких автоматизацм е повною, тобто не потрiбно втручання персоналу або потрiбно т1льки епiзодично;
8) за характером обробки даних:
- iнформацiйно-довiдковi або iнформацiйно-пошуковi 1С, в яких немае складних алгоритмiв обробки даних, а метою системи е пошук i видача шформаци в зручному виглядi;
- iнформацiйнi системи обробки даних, або виршальш шформацшш системи, в яких данi пвддаються обробцi за складними алгоритмами (автоматизован системи управлiння; системи прийняття ршень);
9) за сферою застосування: оскшьки iнформацiйнi системи створюються для задоволення шформацшних потреб у межах конкретно!' предметно! обласп, то кожнiй предметнш областi (сферi застосування) вiдповiдае свш тип iнформацiйноi системи. Перераховувати вш цi типи немае сенсу, тому що предметних областей дуже багато, але можна вказати як приклад таю типи шформацшних систем:
- шформацшно-довщкова система - шформацшна система, призначена для пошуку шформаци у межах певно! предметно!' обласп;
- економiчна iнформацiйна система - iнформацiйна система, призначена для виконання функцш управлшня на пiдприемствi;
- iнформацiйно-аналiтична система кримшалютичних облiкiв - iнформацiйна система, призначена для аналггично! пiдтримки правоохоронно! дiяльностi;
- медична iнформацiйна система - шформацшна система, призначена для використання в лшувальному чи лшувально-профшактичному заклад^
- географiчна iнформацiйна система - шформацшна система, що забезпечуе збирання, зберкання, обробку, доступ, ввдображення i розповсюдження просторово-координованих даних (просторових даних);
10) за масштабнстю охоплення завдань:
- персональна шформацшна система, призначена для виршення деякого кола завдань однiеi людини;
- групова шформацшна система, орiентована на колективне використання шформаци членами робочо! групи або шдроздшу;
- корпоративна iнформацiйна система в iдеалi охоплюе всi ^формацин процеси всього пiдприемства, забезпечуючи !х повну узгодженiсть i прозорiсть. Так системи iнодi називають системами комплексно! автоматизаци пiдприемства [16, с. 26-28].
Схоже, що найпоширеншим у науковш та емпiричнiй дiяльностi е подш iнформацiйних систем за сферою застосування. Наведен вище критери до систематизаци iнформацiйних систем е доволi всеохопними та видаеться, що створення нових авторських пiдходiв до систематизаци навряд чи матиме велику наукову ц^нст
Висновки. З огляду на важливють з'ясування змiсту поняття "шформацшна система", а також неоднозначн^ть визначення цього термша як у законодавчому, так i в науковому обiгу, можна погодитися iз таким визначенням термша "шформацшна система" як органiзацiйно-тех^чно! системи, в якiй за допомогою технчних та програмних засобiв забезпечують функцiонування iнформацiйних процесiв, зокрема створення, поширення, використання, обробку, систематизацiю, збереження i знищення iнформацii.
1снування у вггчизняному законодавствi визначень деяких видiв iнформацiйних систем та вiдсутнiсть !х повно! класифiкацii' в науковiй лiтературi дозволяе погодитися iз наведеною класифшащю iнформацiйних систем за рiзноманiтними критер1ями: за характером органiзацii пошуку; за режимом поширення та пошуку шформаци; за характером функцюнальносп; за масштабнстю реалiзацii; за рiвнем безпеки; за ступенем автоматизации за характером обробки даних; за сферою застосування тощо.
1. Баранов О. Понятшний апарат тформацшного права / О. Баранов // Правова iнформатика. - 2007. - № 3 (15). - С. 33-39. 2. Карпенков С. Х. Концепция современного естествознания: учеб. Для вузов / С. Х. Карпенков. - 6-е изд., перероб. и доп. - М.: Высш. шк., 2003. - 488 с. 3. Лисин Н. Лоскутная автоматизация, или как управлять "зоопарком " программ /
Н. Лисин. - Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.bytemag.ru/articles/ detail.php?ID=14862 4. Положення про дозвгльний порядок проведення робт з технгчного захисту гнформацй' для власних потреб: Наказ Департаменту спецгальних телекомунгкацшних систем та захисту ¡нформащ'Х Служби безпеки Укрспни в\д 23 лютого 2002 року № 9 // Офщшний вгсник УкраХни. - 2002. - № 12. - Ст. 624. 5. Положення про технгчний захист ¡нформащ'Х в Укра'гт: Указ Президента УкраХни в\д 27 вересня 1999 року № 1229/99 // Офщшний вгсник УкраХни. - 1999. -№ 39. - Ст. 28. 6. Про державну статистику: Закон УкраХни в\д 17 вересня 1992 року № 2614-Х11 // Вгдомостг ВерховноХ Ради УкраХни. - 1992. - № 43. - Ст. 608. 7. Про затвердження ¡нструкщ'Х про умови I правила провадження тдприемницько'Х дгяльностг (лщензшнг умови), пов 'язаноХ з розробленням, виготовленням, ввезенням, вивезенням, реал1зац1ею та використанням засобгв техтчного захисту 1нформац1Х, а також з наданням послуг 1з техтчного захисту 1нформац1Х, та контроль за Хх дотриманням: наказ Лщензшно'Х палати УкраХни, Департаменту спецгальних телекомунгкацшних систем та захисту 1нформац1Х Служби безпеки УкраХни в\д 13 жовтня 2000 року № 92/80 // Офщшний вгсник УкраХни. - 1998. - № 43. - Ст. 88. 8. Про затвердження Положення про електроннг освгтнг ресурси: Наказ Мгтстерства освти I науки, молодI I спорту УкраХни в\д 01 жовтня 2012 року № 1060 // Офщшний вгсник УкраХни. - 2012. - № 80. - Ст. 3231. 9. Про затвердження Порядку тформацшно'Х взаемодгХ м1ж кадастрами та тформацшними системами: Постанова Кабгнету Мгтстргв УкраХни в\д 03 червня 2013 року № 483 // офщшний вгсник УкраХни. - 2013. - № 53. - Ст. 1934. 10. Про затвердження Порядку обмгну фтансово-економгчними даними в тформацшно-телекомунгкацшнш системг "Фгнанси ": Наказ Мгтстерства фтансгв УкраХни в\д 16 липня 2008 року № 943 // Офщшний вгсник УкраХни. - 2008. - № 59. -Ст. 2004. 11. Про захист тформацг'Х в тформацшно-телекомунгкацшних системах: Закон УкраХни: Закон УкраХни в\д 05 липня 1994 року № 80/94-ВР // Вгдомостг ВерховноХ Ради УкраХни. - 1994. -№ 31. - Ст. 286. 12. Про Нацюнальний архгвний фонд та архгвнг установи: Закон УкраХни в\д 24 грудня 1993 року № 3814-Х11 // Вгдомостг ВерховноХ Ради УкраХни. - 1994. - № 15. - Ст. 86. 13. Про Нацюнальну програму гнформатизацИ': Закон УкраХни в\д 04 лютого 1998 року № 74/98-ВР // Вгдомостг ВерховноХ Ради УкраХни. - 1998. - № 27. - Ст. 181. 14. Про статус I соцгальний захист громадян, як\ постраждали внаслгдок ЧорнобильськоХ катастрофи: Закон УкраХни в\д 28 лютого 1991 року № 796-Х11 // Вгдомостг ВерховноХ Ради УкраХни. - 1991. - № 16. - Ст. 200. 15. Сазонець О. М. I.нформацшнг системи I технологг'Х в управлтнг зовншньоекономгчною дгяльтстю [текст] : навч. посгб. / О. М. Сазонець. - К. : Центр учбово'Х лтератури, 2014. -256 с. 16. Сучаснг тформацшнг системи I технологг'Х: конспект лекцш / В. Г. 1ванов, С. М. 1ванов, В. В. Карасюк та 1н.; за заг. ред. В. Г. 1ванова, В. В. Карасюка. - Х.: Нац. юрид. ун-т 1м. Ярослава Мудрого, 2014. - 347 с.
