CC BY
47Поняття дидактичної підтримки у навчанні студентів із соматичними захворюваннями
Кисла Н.Ю.
Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. ^овороди
Анотації:
На основі теоретичного аналізу джерел уперше визначається сутність, характеристики поняття дидактичної підтримки в процесі навчання студентів із соматичними захворюваннями. Розкриваються філософські, психологічні, соціальні основи дидактичної підтримки. Виділено відмінність між педагогічною і дидактичною підтримкою студентів із соматичними захворюваннями.
Ключові слова:
педагогічна підтримка, дидактична підтримка, наукові основи дидактичної підтримки, студенти із соматичними захворюваннями.
Кислая Н.Ю. Понятие дидактической поддержки в обучении студентов с соматическими заболеваниями. На основе теоретического анализа источников впервые определяется сущность, характеристики понятия дидактической поддержки в процессе обучения студентов с соматическими заболеваниями. Раскрываются философские, психологические, социальные основы дидактической поддержки. Выделено отличие между педагогической и дидактической поддержкой студентов с соматическими заболеваниями.
педагогическая поддержка, дидактическая поддержка, научные основы дидактической поддержки, студенты с соматическими заболеваниями.
Kislaja N.J. Concept of didactic support of training students with somatic diseases. This article, first based on the theoretical analysis of the sources, defines the essence and characteristics of the didactic support's concept in the educational process of students with physical disabilities as well as determinations of philosophical, psychological and social basis of didactic support's concept. The difference between concepts of pedagogical and didactic support is also observed in it.
pedagogical support, didactic support, scientific bases of didactic support, students with somatic diseases.
Вступ.
На необхідність підвищення якості навчання інвалідів наголошується в Законах України: «Про дошкільну освіту», «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України». За особами з інвалідністю закріплюється право на що встановлюються державні гарантії на здобуття освіти на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям, бажанням та інтересам з урахуванням медичних показань та протипоказань до наступної трудової діяльності. Забезпечення права інвалідів на освіту та заходи щодо реалізації цього права передбачено також й в основному міжнародному документі щодо інвалідів — Конвенції ООН про права інвалідів, підписаній Україною у вересні 2008 р. [1].
У всьому світі, у т.ч. й в Україні, тривалий час панувала «сегрегативна» модель соціальної роботи громадян з інвалідністю, що передбачала навчання цих осіб у спеціальних загальноосвітніх школах-інтернатах. Така модель позбавляла інвалідів можливостей перебувати у звичайному оточенні, серед своїх однолітків, які не мають проблем зі здоров’ям [1]. Але для реалізації інвалідами права на освіту на рівні, що відповідає їх здібностям і можливостям, бажанням та інтересам доцільною є медична модель соціальної роботи, для чого необхідні застосування додаткових технологій, форм, методів навчання для покращення рівня засвоєння матеріалу інвалідами, зокрема педагогічна підтримка студентів в навчанні і вихованні. Соматичні захворювання часто призводять до інвалідності, але потрібні спеціальні умови для навчання не тільки школярів, а й студентів з такими захворюваннями. Для цього існують спеціальні вищі навчальні заклади, навчання і виховання в яких вимагає поліпшення форм, методів, технологій.
Педагогічну підтримку досліджували О.С. Газма-на, Т. Анохіна, А.Г. Асмолов, А. Андрєєва, Олексан-дрова Е. А., Н. Касіцина, Г. Коджаспірова та А. Ко© Кисла Н.Ю., 2011
джаспіров, Макєєва Т.В, Н. Михайлова, А.В. Мудрик, С.М. Юсфін. У той час, як дидактична підтримка в наукових дослідженнях не вивчалась. Не досліджувались і філософські, психологічні, соціальні основи сього поняття.
Дослідження виконано у відповідності з темою науково-дослідної роботи кафедри загальної педагогіки Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди „Організація навчально-виховної діяльності школярів і студентів спрямованої на саморозвиток особистості”.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою даної статті є: визначення сутності і основ поняття „дидактична підтримка”.
Завданнями статті є:
1) визначення філософських, психологічних соціальних основ дидактичної підтримки;
2) визначення сутності і характеристики дидактичної підтримки студентів із соматичними захворюваннями;
3) визначення відмінностей між поняттями педагогічної підтримки і дидактичної підтримки.
Результати дослідження.
Проблема визначення сутності поняття дидактичної підтримки студентів із соматичними захворюваннями має свої витоки у: філософії освіти, етиці, психології, соціальній роботі, педагогіці.
Так, філософи пов’язують підтримку особистості в навчанні з поняттями „свобода” і „відповідальність”, „гуманізм”, „свобода вибору”. Гуманізм у навчанні передбачає повагу до особистості, її цінностей, прав як - знання і поважання педагогами індивідуальності особистості через: а) опору на позитивне в людині; б) впевненість в подоланні невдач у навчанні; в) опору на родину, колектив, особистість; г) гнучку, з можливістю вибору систему навчання, яка враховує здібності учнів до інших, передбачає специфічний ритм навчання та обмежену кількість учнів у навчанні, вільний вибір учителем форм і методів викладання. Гуманізм - передбачає створення умов для реалізації
права на освіту студентів з особливими потребами в навчанні через:
а) освітнє законодавство, яке створює базу для існування названої гнучкої системи навчання, індивідуалізації та диференціації навчання;
б) „свободу освіти”. „Вислів „свобода освіти” - це стиль навчання, дидактичного вибору, коли діти самі вирішують, що і як вони будуть вивчати; це і свобода побудови навчального процесу відповідно до власного світорозуміння; це і право батьків обирати навчальний заклад для своєї дитини” [3, с. 212];
в) гуманітаризацію освіти через „...щире піклування про долю кожного студента, усіляку підтримку його думки й позиції, готовність підтримувати з ним діалог як із цілком рівноправним партнером, який становить собою цілісну систему, здатну до постійного самовдосконалення та саморозвитку” [3, с.214], а також через насичення навчальних планів дисциплінами про людину в усіх сферах її життя, що демонструє причини і наукові шляхи розв’язання життєвих потреб людини, правові основи задоволення її потреб.
Гуманізм, таким чином, дає напрями здійснення підтримки особистості в навчанні: індивідуалізація і диференціація навчання, особлива нормативна база і режим навчання, які враховують особливості навчання студентів з особливими потребами, гуманітаризація освіти, взаємодія з родиною, дитячим колективом, особистістю в інтересах реалізації права на освіту цієї особистості, опора на позитивне в людині, діалог в навчанні.
Але гуманізм передбачає не тільки повагу до людини, але й обов’язкові вимоги до неї. Основною вимогою є відповідальність особистості, у тому числі й в навчанні. І. Степаненко визначає підтримку особистості „як відповідальність, яка міститься у тому, що людина визнає власне діяння саме таким, за „попередньо обміркованим наміром”, підтримує його підґрунтя, мотиви та наслідки, тобто бере відповідальність на себе. Це означає визнання того, що я сам даю відповідь за наслідки своєї діяльності, й провина, й заслуга мого діяння належить саме мені. Тому я готовий нести „розплату” за законом про відповідальність, та сприймаю оцінку (самооцінку) власної діяльності, її наслідків саме як таку „розплату” [2, с. 126].
Необхідною для успіху в навчанні є і відповідальність родини за свою дитину. Родина - провідний фактор соціалізації дитини; „...у межах нашої культурної традиції і законодавства батьки несуть відповідальність за піклування про дітей так само, як потім діти несуть відповідальність за піклування про батьків. Така взаємна відповідальність підтримується не тільки силою морально-правових норм, але й силою внутрішніх родинних зв'язків, без якої будь-які зовнішні настанови не можуть бути ефективними” [2, с. 130]. Батьки мають бути, таким чином, залучені до процесу навчання, як відповідальні за долю своєї дитини. Це вимагає спеціальної батьківської просвіти щодо допомоги в навчанні дітей з особливими потребами. Батьківство, за Р. Овчаровою, передбачає знання, вміння, емоції і
почуття щодо дітей. Потрібна, таким чином програма розвитку відповідального батьківства щодо навчання дітей із соматичними захворюваннями у ВНЗ.
Потрібна і особлива відповідальність педагогів до навчання дітей з особливими потребами. Беата Гофрон говорить, „що не можна сприймати учнів, які мають труднощі, як нездібних до навчання в нормальному ритмі, а навпаки, слід визначити їм сміливу мету для реалізації в конкретно визначеному часі. Кожен учень, а також батьки і вчителі повинні бути переконані, що невдачі не є неминучі. Усі повинні створювати разом з персоналом школи відповідальний колектив, який матиме повноту прав” [4, с.177]. Ця відповідальність повинна ґрунтуватися на знанні особливостей дітей.
Підтримка також пов’язується з поняттям „солідарність” [5], що вимагає об’єднання всіх зусиль (педагогічного колективу навчального закладу, батьків, дітей) в інтересах дітей, перш за все, в інтересах реалізації їх права на освіту, збереження здоров’я при збільшеному, у порівнянні з іншими дітьми, навантаженні при засвоєнні програмного матеріалу (державного стандарту освіти). Це вимагає залучення до процесу навчання в якості ресурсів підтримки: психологів, соціальних працівників, медичних працівників, волонтерів тощо, визначення їх місця і ролі в процесі підтримки. Тобто мова йде вже про взаємодію щодо підтримки в навчанні студентів.
Психологи здійснюють в навчальному закладі функцію психологічної підтримки щодо навчання і виховання дитини. „...Психологічна підтримка визначається, як психологічні прийоми та методи, які органічно інтегровані в конкретні технологічні процедури та операції роботи фахівців спрямовані на активізацію адекватної поведінки, стабілізацію її психоемоційного стану” [7, с.26].
„Основними завданнями психологічної підтримки є: корекція психічного стану - зняття емоційного напруження для забезпечення ефективності профкон-сультації; підвищення активності громадян та сприяння соціально-психологічній адаптації (переоцінка життєвої ситуації та формування в клієнтів позитивної життєвої перспективи); навчання умінням та навикам ефективної поведінки” [6, с.43-44 ].
„Цілями психологічної підтримки визначені такі: захист і підтримка психологічними засобами фізичного, психологічного, соціального і духовного здоров‘я, активізації власних зусиль клієнта; допомога в переоцінці цінностей, зміні цілей, переконань, настанов та інтересів людини відповідно до ситуації та реальної, об’єктивної життєвої ситуації, що склалася; формування адекватної самооцінки; формування власної відповідальності за результати своєї діяльності (схильності до інтернального виду суб’єктивного контролю); надання впевненості у власних силах, зменшення надмірного емоційного напруження та запобігання депресії”. [7 с.26]. „Психологічна підтримка здійснюється шляхом оптимізації психологічного стану людини внаслідок вирішення або зниження актуальності психологічних проблем, що заважають
трудовій, професійній та соціальній самореалізації на кожному з етапів життя людини” [8, с.З0].
Психологічна підтримка ж у контексті формування відповідальності пов’язується з формуванням інтернального локусу контролю. Локус контролю -„індивідуально-психологічне поняття, що характеризує те, в чому людина бачить основні причини власної поведінки і вчинки інших людей. При внутрішньому локусі контролю ці причини існують в людині, в її психології, а при зовнішньому локусі контролю вони знаходяться поза людиною, наприклад, у зовнішніх об'єктивних обставинах його життя - англ. locus controle” [9]. „Локус контролю (від лат. locus -місцеперебування та від франц. controle — перевірка) - схильність людини приписувати відповідальність за результати своїх дій зовнішнім силам і обставинам, або навпаки - власним зусиллям та здібностям. Люди, які схильні пояснювати причини своїх дій та поведінки внутрішніми чинниками (здібності, характер, внутрішній стан тощо), мають тенденцію до внутрішньої локалізації контролю (інтернальної). Зокрема, людина з інтернальним локусом контролю у разі невчасного виконання завдання шукатиме причини цього у власних здібностях, особливостях пам’яті чи мисленні, у своїй неорганізованості чи повільному темпі активації. Психологи зазначають, що інтернали більш послідовні у досягненні мети, схильні до самоаналізу, організовані, незалежні, комунікабельні” [10].
„Люди, які схильні приписувати причини своїх дій та поведінки зовнішнім чинникам (доля, обставини, природні перешкоди тощо), мають тенденцію до зовнішньої локалізації контролю (екстернальної). Такі люди обов’язково знайдуть пояснення своєї неуспішності в зовнішніх перешкодах” [10]. „Люди з зовнішнім локусом контролю шукають пояснення всьому, що відбувається в напливі обставин і вчинках інших людей. В крайніх варіантах такі люди безвідповідальні, постійно виправдовують себе і не соромляться звалювати вину за свої помилки на оточуючих” [11]. Психологічна підтримка реалізується тут через психокорекцію, рефлексію, індивідуалізацію.
Існує декілька поглядів вчених на поняття психокорекції. „А. Осипова визначає поняття психокорекції як систему заходів, спрямованих на виправлення вад психології або поведінки людини за допомогою спеціальних засобів психологічного впливу, тому у процесі психокорекції виявляються недоліки, що не мають органічної основи і не являють собою стійкі якості, котрі формуються достатньо рано і в подальшому практично не змінюються” [12, с.7]. „На думку Р. Немова психокорекція - сукупність психологічних прийомів, що використовуються психологом для виправлення недоліків психіки або поведінки психічно здорової людини” [13, с.213]. Таким чином, психокорекція допомагає психологічними прийомами студенту стати суб’єктом діяльності.
В зарубіжних країнах в школах здійснюється пси-хокорекційна робота, орієнтована на здійснення до-
помоги учням випробуючи труднощі в адаптації. Ці труднощі можуть проявлятися в поведінці, навчанні, негативно вплинути на самопочуття підлітка. Здійснення допомоги реалізується в формі групової і індивідуальної психокорекційної роботи. Психокорекція розрахована на психічно здорових людей, здатних до прогресивних самозмін. У випадку зі студентами із соматичними захворюваннями це є можливим у навчанні, вихованні, соціалізації. Потрібна робота з мотивації їх до змін в собі. Сьогодні психологічна корекція широко використовується в системі психологічної допомоги дітям і підліткам в навчальних закладах Росії, України. У той же час ВНЗ психокорекцією не займається, хоча є потреба в ній для студентів із соматичними захворюваннями. Причиною є відсутність психологів у штаті ВНЗ.
Підтримка вимагає рефлексії. „Слово “рефлексія” походить від латинського геАехю, що означає звертання назад, відображення” [14, с.5]. У сучасних енциклопедіях термін „рефлексія” визначається як „форма теоретичної діяльності розвинутої людини, спрямована на осмислення усіх своїх власних дій і їхніх законів; діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини” [14, с.5]. Рефлексія, таким чином, пов’язується із взаємодією з іншими людьми в різних сферах, передбачає діалог, спостереженя, аналіз спілкування і прогнозування спілкування в майбутньому, здійснюється у спілкуванні.
„У загальному розумінні рефлексія у педагогічній науці - це мислинєво-діяльнісний процес усвідомлення суб'єктом продуктів своєї діяльності; вона допомагає сформулювати отримані результати, визначити цілі подальшої роботи, скоригувати свою діяльність” [15, с.5]. Таким чином, педагогічна рефлексія передбачає самодіагностику, самоаналіз, само прогнозування, самооцінку, розуміння, усвідомлення власної професійної діяльності, себе як учасника педагогічного процесу, своїх ставлень, цінностей, вчинків, емоцій, очікувань і співставлення їх з реальною взаємодією в навчально-виховному процесі. Враховуючи, що викладачів до роботи зі студентами із соматичними захворюваннями не готують у ВНЗ, роль рефлексії є особливою і для викладачів, і для студентів під час навчання- для того, щоб було менше невідповідності між очікуваннями і реальними результатами навчання.
,„Термін „індивідуалізація навчання” різні автори означують по-різному залежно від того, яку мету і засоби мають на увазі. В „Українському педагогічному словнику” поняття „індивідуалізація процесу навчання” визначено як „організацію навчально-виховного процесу, при якій вибір способів, прийомів, темпу навчання враховує індивідуальні відмінності учнів, рівень розвитку їх здібностей до навчання” [16, с.142]. У випадку зі студентами із соматичними захворюваннями важливо враховувати відмінності, які пов’язані ще й з захворюваннями. Тому ми згодні з дослідженнями Г.Кумаріної, І. Унт, В.Володька, за якимим індивідуалізація навчання розглядається як найповніше врахування індивідуальних особливостей кожного окремого учня в реальному навчально-виховному процесі.
Отже підтримка в навчанні студентів із соматичними захворюваннями на основі індивідуального підходу вимагає вивчення їх особливостей і врахування через комплекс організаційних, дидактичних і методичних заходів.
Педагогічна підтримка особистості в навчанні, таким чином, створює умови для кращого засвоєння змісту освіти і розвитку особистості, зміни ставлення до навчання, своєї ролі в ньому. У той же час, педагогічна підтримка як психокорекція, рефлексія, індивідуалізація є можливою лише за умови спілкування між всіма учасниками навчально-виховного процесу. Знов потрібним є навчання комунікативним умінням викладачів.
Соціальна підтримка в зміст поняття „підтримка” вносить умови, за яких вона здійснюється. Соціальна підтримка є терміном соціальної роботи, і складовою соціального супроводу - тривалої соціальної роботи над подоланням складних соціальних проблемам людини [5]. Соціальна підтримка здійснюється в світлі концепції „допомоги для самодопомоги” як соціальні послуги, які є необхідними особам, сім’ям, що не можуть самостійно реалізовувати свої права, виконувати функції, обов’язки, які надаються з метою не допустити поглиблення кризи. Соціально-педагогічними послугами підтримки є: інформування, підтримуюче консультування, представництво, пошук ресурсів, організація дозвілля, спілкування, соціально-позитивної діяльності, діагностика проблем та їх причин [17, с.19; 5, с.151]. Підтримка є першим етапом надання послуг особистості в кризі, здійснюється як кураторство, нагляд, інспектування, дорадництво, фасиліта-ція, взаємодопомога, залучення до діяльності в інших умовах і за кращими зразками. Підтримка передбачає споживання соціальних послуг, мінімальну самостійність особистості в розв’язанні проблем, але сприяє пом’якшенню ситуацій. [5, с. 151-152]. Підтримка є взаємодією, співпрацею [17, с. 151], що означає спільне прийняття рішень про споживання послуг, спілкування у діагностиці і самооцінці, складання плану співпраці - тобто передбачає діалог на суб’єкт-суб’єктних засадах.
Підтримка в соціальній роботі, сферами якої за Законом України „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”, є також освітня, виховна, передбачає надання комплексу соціальних послуг відповідно до проблем особистості. Тобто знов-таки необхідною є співпраця і комунікація між педагогічними працівниками в інтересах дітей і, окремо, - між усіма учасниками педагогічного процесу. Основою взаємодії є реалізація права дитини на освіту [5]. Таким чином, розглядаємо соціальну підтримку в навчанні як комплекс соціальних послуг для недопущення погіршення успішності дітей у навчанні.
Соціальний захист - неюридичний захист [5], комплекс послуг для реалізації права на освіту дітей із соматичними захворюваннями. Знов-таки виходимо на систему роботи навчального закладу, орієнтовану на реалізацію права на освіту дітей з особливими потребами в навчанні.
Виходячи із потреб студентів із соматичними захворюваннями, послугами соціальної підтримки і соціального захисту студентів із соматичними захворюваннями у ВНЗ ІІ рівня акредитації можуть бути: послуги з підтримки здоров’я та ведення безпечного способу життя; з допомоги в самообслуговуванні; з навчання і профорієнтації; психологічної підтримки; з організації дозвілля, спілкування, вирішення конфліктів; з просвіти батьків; з адаптації до нових умов навчання.
Слід відзначити, що соціальна підтримка і соціальна допомога є різними поняттями в теорії соціальної роботи, які мають різну мету і різний набір послуг [17], хоча багато дослідників (А.Й. Капська, М.О. Бєляєва, О.А. Самородна та інші) їх ототожнюють і визначають одне через одного. Те ж саме маємо і в педагогіці.
Наші дослідження свідчать, що педагогічна підтримка в навчанні означає: ставлення до дитини, як до суб’єкта навчання, що вимагає суб’єкт-суб’єктного спілкування, навчального діалогу, фасилітації, консультацій, кураторства, дорадництва, нагляду, мотивації, спонукання до рефлексії і відмови від авторитарного стилю спілкування, репродуктивно-варіативного навчання; використання в навчальному процесі проблемних ситуацій і методів проблемного навчання, взаємодопомоги, підкріплення успіхів; активізації та індивідуалізації навчання; формування відповідальності студентів за себе в процесі навчання у поєднанні відповідальності батьків і педагогів за успіхи дітей.
Слід відзначити, що дидактична підтримка можлива тоді, коли людина поступово включається в процес співпраці і взаємодії зі своїм викладачем. Важливо отримати її згоду на допомогу і підтримку. В окремих випадках згода повинна бути явна, а інколи може бути і скрита від неї, виявлятися на рівні його почуттів, мотивів. Тобто потрібна робота по мотивуванню особистості на взаємодію з педагогічними працівниками для здійснення підтримки в навчанні.
На основі викладеного можна виділити за змістом педагогічну підтримку: дидактичну, соціальну, виховну. Дидактична підтримка - це складова педагогічної підтримки в процесі навчання. Щодо студентів із соматичними захворюваннями вона повинна включати ще й: врахування в навчанні впливу їх захворювань на результати навчання; роботу щодо виявлення труднощів у навчанні студентів, їх причин і розробку шляхів їх подолання; спільну роботу над засвоєнням нового студентів, викладачів, батьків; особливе педагогічне спілкування зі студентами на основі емпатії, толерантності, взаєморозуміння і врахування труднощів спілкування студентів, їх емоційного стану, зумовленого новими умовами життя і навчання; створення сприятливої атмосфери для навчання і спілкування; цілісність у навчання і вихованні студентів. Дидактична підтримка повинна доповнюватися в комплексі психокорекцією, рефлексією, інтернальним локусом контролю, соціальною підтримкою в адаптації до нових умов життя і навчання;
Своєю педагогічною методологією дидактична підтримка має: індивідуальний підхід, гуманізм у навчанні.
Висновки.
Нами у статті розкрито було філософські, психологічні, та інші наукові основи дидактичної підтримки. Філософські основи дидактичної підтримки розкриваються через поняття „свобода” і „відповідальність”, „гуманізм”, „свобода вибору”. Психологічні основи досліджувалися в контексті психологічної підтримки, локусу контролю, психокорекції, рефлексії, індивідуалізації. Дидактична підтримка розкриває свій зміст також через поняття соціальної підтримки та соціальної допомоги, соціального захисту.
Сутністю дидактичної підтримки є: складова педагогічної підтримки в процесі навчанні. Щодо студентів із соматичними захворюваннями вона повинна включати ще й: врахування в навчанні впливу їх захворювань на результати навчання; роботу щодо виявлення труднощів у навчанні студентів, їх причин і розробку шляхів їх подолання у емпатію, взаєморозуміння в поєднанні з психокорекцією, рефлексією, індивідуалізацію, форм інтернального локусу контролю, соціальною підтримкою в адаптації до нових умов життя і навчання; спільну роботу над засвоєнням нового студентів, викладачів, батьків; особливе педагогічне спілкування зі студентами на основі емпатії, толерантності, взаєморозуміння і врахування труднощів спілкування студентів, їх емоційного стану, зумовленого новими умовами життя і навчання; створення сприятливої атмосфери для навчання і спілкування; цілісність у навчання і вихованні студентів. Своєю педагогічною методологією дидактична підтримка має: індивідуальний підхід, гуманізм у навчанні.
Виявлено, що різницею між педагогічною і дидактичною підтримкою є те, що педагогічна підтримка орієнтована на самостійне досягнення бажаних результатів в навчанні, самовихованні, спілкуванні, здоровому способі життя, професійному самовизначенні. На відміну від педагогічної дидактична підтримка допомагає долати проблеми студентів із соматичними захворюваннями, які пов’язані безпосередньо з їх навчальним процесом і вирішувати ці проблеми допомагає викладач під час проведення занять. Наші дослідження свідчать, що зважаючи на особливі потреби студентів із соматичними захворюваннями, вони не в змозі самостійно вирішувати проблеми, які виникають у них під час навчання, потрібно врахування викладачем впливу їх захворювань на результат навчання, їх потреби в суб’єкт-суб’єктному спілкуванні та інші.
Перспективами подальшого дослідження є розробка педагогічних умов і технологій організації дидактичної підтримки в навчанні студентів із соматичними захворюваннями у ВНЗ І рівня акредитації.
Література:
1. За забезпечення пава інвалідів на освіту №5(307) 5-11 лютого 2009 року.
2. Степаненко І. Відповідальне ставлення особистості до життя: структурно-функціональний вимір (Стаття І) / І. Степаненко // Філософія освіти. - 2006. - №1(3) - С. 122-131.
3. Ян де Груф Свобода вибору в освіті: передумови сучасної демократії / Ян де Груф //Філософія освіти. - 2006. - № 3(5). - С. 208-215.
4. Беата Гофрон Головні пріоритети освітньої політики початку ХХІ ст. / Беата Гофрон //Філософія освіти. - 2006. - № 1(3). - С. 173-179.
5. Трубавіна І.М. Соціально-педагогічна робота з сім’єю в Україні: теорія і методика: [монографія] / І.М. Трубавіна. - Харків: Нове слово, 2007. - 395с.
6. Волошина И.А. Групповая работа как форма психологической поддержки человека в ситуации безработицы / И.А. Волошина, О.В. Галицына, К.А. Гребенников, Т.А. Знакова //Вопросы психологии. - 1999. - №4. - С. 43-51.
7. Ляміна Л.Є. Цілі, форми та методи психологічної підтримки клієнтів служби зайнятості відповідно до ЄТОНН / Л.Є. Ляміна // Бюлетень Ін-ту підготовки кадрів держ служби зайнятості України. - 2002. - №2.
8. Единая технология профориентационой работы с клиентами службы занятости Москвы: Метод. пособие. - М., 2001 - 52 с.
9. http://www.inpos.com.ua/181
10. ...Вольові дії, фази та ознаки вольових дій, їх стимулювання. Психологія. / 12.2. Типи критеріїв волі та локус контролю. Вольові дії. - Режим доступу: http://www.pidruchniki.com. иа/13340203^Шо^іуаЛірі
11. Типологія кар’єристів / Реферати по психології, психоаналізу -Режим доступу: http://www.referats.net.ua/view/34725
12. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учебное пособие для студентов вузов / А.А. Осипова. - М.: ТЦ „Сфера”, 2001. - 512 с.
13. Немов Р.С. Психологическое консультирование: Учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности „Психология” / Р.С. Немов. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 527 с.
14. Дегтяр ГО. Формування рефлексивної культури студентів педагогічних університетів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / ГО. Дегтяр. - Харків: ХНПУ ім. Г.С. Сковороди, 2006. - 20 с.
15. Васильєва М.О. Формування професійної рефлексії майбутніх соціальних працівників у класичному університеті: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 / М.О. Васильєва. - Київ: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2011. - 20 с.
16. Андропов В.М. Врахування індивідуальних особливостей учнів у навчанні за допомогою комп’ютера / В.М. Андропов, Дерго за Р.О. //Нові технології навчання. - Вип. 14. - С. 93-101.
17. Трубавіна І.М. Теоретико-методичні основи соціально-педагогічної роботи з сім’єю: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 / І.М. Труба віна. - Луганськ: ЛНУ ім. Т.Г. Шевченка, 2009. - 40 с.
Надійшла до редакції 26.05.2011 р.
Кислая Наталия Юриевна kislanatasha@mail.ru
