CC BY
28
14. ¡лляшенко С.М. Управлiння еколопчними ризиками iнновацiй : монографiя / С.М. 1лляшенко, В.В. Божкова. - Суми : ВТД "Ушверситетська книга", 2004. - 214 с.
15. Туниця Ю.Ю. Екоекономша i ринок: подолання суперечностей : монографiя / Ю.Ю. Туниця. - К. : Вид-во "Знання", 2006. - 314 с.
Прокип А.В., Колиснык Р.Б. Экологические аспекты энергетического использования возобновляемых ресурсов
Рассмотрены уровни антропогенного загрязнения от использования энергоресурсов, оценены с использованием метода анализа жизненного цикла. Определены и классифицированы экологические эффекты замены невозобновляемых энергоресурсов возобновляемыми c использованием критериев горизонта оценки, обратности и непосредственности возникновения.
Ключевые слова: возобновляемые энергоресурсы, экологический эффект, метод анализа жизненного цикла.
Prokip A.V., Koilisnyk R.B. Environmental issues of renewable sources energy usage
Polluting levels caused by renewable energy sources usage, calculated according to Life Cycle Assessment, are considered. Environment impacts, caused by nonrenewable energy sources substitution with renewable are grounded and grouped.
Keywords: renewable energy sources; environmental impact; life cycle assessment.
УДК339.9[504:339.1] Мол. наук. ствроб. В.М. Черторижський -
1РД НАН Украти; студ. А. В. Колодшчук - НУ "Львiвська полтехшка"
ПОЛ1ТИКА ТРАНСНАЦЮНАЛЬНИХ КОРПОРАЦ1Й НА ТРАНСКОРДОННОМУ ЕКОЛОГ1ЧНОМУ РИНКУ
Розглянуто еколопчну дiяльнiсть транснацюнальних корпорацш (ТНК), вщмш-ност еколопчно! практики корпорацш рiзних краш св^у.
Ключов1 слова: транснащональш корпорацп, "еколопчно чиста" продукщя, еколопчш вимоги, еколопчний ринок.
Постшдустр1альна стад1я розвитку, в яку кра1ни св1ту вступили у дру-гш половит ХХ ст., характеризуемся ютотним впливом транснацюнальних корпорацш (ТНК), посиленням 1х конкуренци 1 високим р1внем впливу на св1тову економжу. Одним 1з фактор1в зростання нестабшьносл св1тово! еко-номши виступае глобальна еколопчна криза, яка потребуе виршення проблем природокористування 1 пошуку нових, бшьш еколопчно ор1ентованих вар1ант1в господарювання. Постшне попршення еколопчних проблем ютот-но вплинуло на виб1р прюритет1в \ метод1в державного регулювання госпо-дарською д1яльшстю \ формування громадсько! думки про еколопчш аспекти господарсько! д1яльност1 транснацюнальних корпорацш.
Адже еколопчний фактор у д1яльност1 транснацюнальних корпорацш становить особливий штерес як у пошуку вдалих шлях1в виходу 1з глобально! еколопчно! кризи, так \ з погляду змши еколопчно! практики самих ТНК. Зрозумшо, що значення екофактора в !х д1яльносл буде постшно зростати у майбутньому. Водночас юнуе та збер1гаеться р1зномаштшсть теоретичних \ практичних шдход1в до системи вщносин "ТНК - оточуюче середовище" з боку регулюючих нацюнальних \ м1жнародних установ, самих ТНК, гро-мадськосл { вчених.
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.8
З 70-х роюв минулого столбя у закордонних дослщженнях i публжа-цiях значну увагу придшяють питанням взаемозалежност екологи та 6i3Hecy. У роботах М. Портера вперше визначено роль еколопчност товарiв i послуг як фактора конкурентоспроможност мiжнародних компанiй. Серед еконо-мiстiв, що займалися щею проблематикою, необхщно вiдзначити таких, як Е. фон Вайцзеккер, Д. Вогель, Дж. Гроссман, Л. Зарський, Л. Ловшс, А. Мар-кандiя, К. фон Мольтке, X. Нордстрем, Т. Панаету, Д. У!лер, X. Хеттiж, С. Шмщхейш, Д. Естi [1].
Прийнято вважати, що приватне шдприемництво i ринковi вiдносини несумiснi зi завданнями охорони довкшля. Свiтовий природоохоронний рух Тршшс" (Greenpeace) традицiйно розглядае потужш транснацiональнi корпо-раци (ТНК) як головного опонента збереження довкшля та основного руйшв-ника озонового шару Земль На еколопчному ринку думка споживачiв про тi чи iншi пiдприемства i компани та продукцш, яку вони виробляють, а також i попит на не! визначаються не лише споживчими властивостями продукци, але й 11 "екологiчним iмiджем" у засобах масово! шформаци (ЗМ1). Адже у сферi кiнцевого споживання прикладом формування еколопчно! складово! попиту тд впливом "зеленого" руху та ЗМ1 слугуе компанiя проти аерозолiв, у яких можуть мiститися речовини, що руйнують озоновий шар Земль
Таким чином, "екологiзацiя" попиту на рiзнi товари i послуги, особливо в розвинених кра!нах, набувае дедалi бiльшого значення для ТНК. Для за-доволення вимог споживачiв компани, у рядi випадкiв вимушеш змiнювати весь технологiчний процес. Зокрема, у 80-т роки ХХ ст. багато компанш це-люлозно-паперово! промисловост переглянули свою технологiю виробниц-тва у зв'язку iз протестами проти використання чистого хлору (Cl2) тд час вибiлювання паперу. Неурядова оргашзащя "Грiнпiс" та широкi кола гро-мадськостi висловили сво1' побоювання щодо хлоромiстких стокiв, якi пiсля скидання можуть реагувати з оргашчною матерiею, утворюючи високоток-сичнi сполуки. Проблему не можна було виршити за рахунок встановлення очисних споруд "на кшщ труби", тому були розроблеш нов^ iнтегрованi технологи, за яких чистий хлор або взагалi не використовувався, або використо-вувався його двоокис [2].
Змша еколопчних вимог споживачiв породила нову хвилю iнвестицiй у целюлозно-паперове виробництво Шмеччини та орiентованих на шмецький ринок Скандинавських кра!н. На початку 90-х роюв ХХ ст. використання чистого хлору у целюлозно-паперовш галузi Швеци скоротилося вдесятеро, Фшлянди - у п'ять разiв. Поступово аналопчний процес почався також у кра-1'нах, якi розвиваються, - експортерах паперу.
Згодом вщмова вiд використання чистого хлору у США та низщ ш-ших кра!н стала не лише вимогою ринку, але й офщшним екологiчним стандартом компанш та фiрм. ТНК за допомогою рекламування та зв,язкiв iз гро-мадськiстю, намагаються пiдвищити попит на свою продукцш, позицюну-ючи 11 як бiльш "екологiчну", тж у конкурентiв. Але збiльшити попит спожи-вачiв на продукцiю iз сумнiвною екологiчною репутацiею, як правило, можна лише при зниженш цши на не!. Оскiльки попит на "еколопчно чисту" про-дукцiю гнучкий за прибутком, продукцш, на яку внаслщок еколопчних по-
боювань падае попит у GBponi, США, Япони, виробники у рядi випадкiв про-дають у кра!ни з меншим piBHeM доходу на душу населення. Наприклад, це стосуеться збуту трансгенних продовольчих товаpiв, попит на яких у США i GC обмежений [3].
З огляду на це, побоювання eкологiв зумовлюе також тенденщя посту-пового пepeмiщeння цeнтpiв попиту на багато видiв товаpiв i3 розвинених кра!н, в кра!ни, що розвиваються, а також у Швденно-Схщну Азiю. У цих державах, яю нинi переживають споживчий бум, вимоги до еколопчност то-ваpiв набагато нижч^ нiж у розвинених кра!нах. Проте i тут, хоча i повiльно, вiдбуваеться "озеленення" споживчих переваг. Не менш важливою обстави-ною е "еколопзащя" попиту самих ТНК, як найбшьших споживачiв промис-лових та харчових товаpiв у свгтовому масштабi. Рiзнi дослiдники та пред-ставники мiжнаpодних оpганiзацiй бачать в еколопчнш полiтицi запоруку полiпшeння еколопчно! практики у свт. "Хар™ шдприемщв по переходу до стiйкого розвитку", прийнята у 1991 р. Мiжнаpодною торговельною палатою (принцип 11), також рекомендуе мiжнаpодним компанiям "заохочувати шир-ше використання постачальниками" пpинципiв сталого розвитку. Багато ком-панiй прагнуть дотримуватися ще! поради на практищ [4].
Особливо важливо те, що ТНК пред'являють сувоpi eкологiчнi вимоги постачальникам не лише у розвинених кра!нах (де iснуе жорстке державне регулювання), але й у кра!нах, що розвиваються, та кра!нах iз пepeхiдною eкономiкою (де державне регулювання переважно набагато поступаеться в суворост еколопчним стандартам окремих ТНК). В еколопчнш полчищ компанiй конкуpeнтiв у 70-80-т роки ХХ ст. еколопчний чинник поступово набував дeдалi вагомшого значення для конкуpeнтоспpоможностi компанiй. Саме у цей перюд дослiдники вщзначають зниження pолi цiново! конкуренци та шдвищення значення соцiально! й еколопчно! пол^ики компанiй кра!н як чинника !х конкуpeнтоспpоможностi на свiтовому ринку [5].
Як i в шших сферах конкурентно! боротьби, у сво!й eкологiчнiй поль тицi компани можуть дотримуватись стратегш лiдepства, "гонки за лщером" i "пошуку випдних нiш". Найбiльш вipогiдний ваpiант використання еколопчно! складово! у конкурентнш боpотьбi ТНК - це позицшвання !хньо! продук-цi! на ринку як "зелено!" та безпечно! для здоров'я. Як eкологiчно чистi, "зе-лeнi", наприклад, рекламують такi товари: миючi засоби без вмiсту фосфа^в та нiтpатiв, товари в легкш для утилiзацi! упаковцi, книги та журнали з паперу вторинно! перероблення, eлeктpонiка, що споживае мало електроенерги тощо. Водночас використання природоохоронного чинника у конкурентнш боpотьбi компанш не обмежуеться "еколопчним" статусом цих товаpiв.
Для бшьшосл потужних промислових фipм eкологiчна конкурентна стpатeгiя охоплюе просування на ринок шформаци про "еколопчшсть" самого виробничого циклу, а не лише отримувану юнцеву продукцш. Прикладом може бути конкуренщя двох потужних мiжнаpодних нафтогазових компанш, яю одночасно е лiдepами британського ПЕК: British Petroleum (BP) i Royal Dutch/shell. British Petroleum (BP), яка позицюнуе себе як "еколопчна" компа-шя, на pубeжi XX-XXI ст. провела peбpeндiнг, вибравши сво!м корпоратив-ним кольором зелений. Shell не проводить ребрендшгу, але придшяе величез-
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.8
ну увагу зв'язкам з громадсьюстю щодо еколопчних аспеклв. Як символ "озеленення" i переходу на альтернативнi джерела енерги Shell встановила вiтряний електрогенератор поряд зi сво!м лондонським офiсом на березi Тем-зи. Тим не менше засоби масово! шформаци i неурядовi оргашзаци за нагоди швидко "тиражують" образ то! або шшо! ТНК як "екологiчного злочинця". Таю прецеденти активно використовують проти компани безпосереднi кон-куренти. Початок "еколопчного процесу" проти ТНК в однш кра!нi (наприк-лад, приймаючiй держав^ яка розвиваеться) може спровокувати аналопчш розслiдування в iнших державах, зокрема в кра!нах реестраци компанiй, кра-!нах, де проживають основнi акцюнери корпорацiй, а також на !х основних ринках збуту. Саме з ще! причини дедалi бiльше ТНК, поряд з "традицшни-ми" рiчними звiтами, почали публiкувати документи про результати дiяль-ностi фiрми в еколопчнш дiяльностi.
Наприклад, у компани Anglo-American вщповщна щорiчна доповiдь мае назву "Звгг про безпеку, охорону здоров'я, збереження довкiлля" (Safety, Health and Environment Report), у фирми Unilever - "Доповщь про еколопчну результатившсть" (Environmental Performance Report), корпораци Royal Dutch/Shell - "Доповщь про населення, планету i доходи" (People, Planet and Profits), у деяких шших еколопчний роздш входить у сощальний звiт (Social Report). У багатьох випадках представники ТНК прагнуть увшти до складу рад директорiв провщних "зелених" неурядових оргашзацш, щоб налагодити з ними взаемодш [6, 7]. Як i в шших кра!нах, в Укра!нi вщбуваеться поступо-ва "екологiзацiя" попиту на продукцш компанiй i "озеленення" бiзнес-сере-довища. Але екологiчнi вимоги для транснацюнальних корпорацш в Укра!ш не дуже сувор^ а можна сказати навггь лояльнi.
У перспективi шоземш iнвестицi! також будуть пов,язанi зi збшьшен-ням навантаження на довкшля. Сценарй' розвитку ситуацй' вiдносно еколопчних наслщюв дiяльностi ТНК в Укра!ш значною мiрою залежать вщ дiй вiт-чизняно! законодавчо! i виконавчо! влади у сферi природоохоронного регу-лювання, а також вщ макроекономiчного i полiтичного середовища в кра!ш.
Також, незважаючи на загальну тенденцiю до вдосконалення еколо-пчно! практики укра!нських i закордонних компанш, у майбутньому, як i у тепершнш час, вiдмiнностi у еколопчнш практищ рiзних компанiй та шд-приемств будуть зберiгатися навiть у рамках одше! галузi. Тому для виршен-ня наявних екологiчних проблем у нашш кра!нi та попередження можливих кризових явищ i транскордонного забруднення необхщне вдосконалення та посилення нацюнального природоохоронного законодавства, а також контроль за iмпортом токсичних речовин i вiдходiв шляхом залучення до цього широкого кола громадськость Як показуе iноземний досвiд, при збереженш макроекономiчно! i полiтично! ситуаци, посилення екологiчних вимог, як правило, не призводить до вщтоку шоземних iнвестицiй.
Також треба зауважити, що використання потужними корпорацiями екологiчно! пол^ики як iнструменту конкурентно! боротьби сприяе переходу до стшкого розвитку, оскшьки "виховуе" екологiчнi переваги споживачiв. Дшсно, одним з ефектiв "екологiзованих" рекламних та iнформацiйних ком-панiй ТНК е формування бшьш суворих еколопчних вимог у споживачiв у кра!нах з рiзним рiвнем економiчного розвитку.
Ця обставина особливо важлива для краш, яю розвиваються, i краш з перехщною економiкою, в яких уряди поки що мало сприяють впроваджен-ню економiчних механiзмiв вирiшення екологiчних проблем. Адже практика компанш на транскордонному еколопчному ринку - щкавий феномен, який динамiчно розвиваеться. Його дослщження потребують постiйного узагаль-нення матерiалу, виявлення нових закономiрностей розвитку.
Лггература
1. Porter M. Green and Competitive: Ending the Stalemate / M. Porter, C. van der Linde // Harvard Business Review. - 1995. - № 73. September3October. - P. 120-155;
2. Esty D. Ranking National Environmental Regulation and Performance: A Leading Indicator of Future Competitiveness? / D. Esty, M. Porter // The Global Competitiveness Report, 2001-2002. -N.-Y., 2001. - P. 78.
3. World Investment Report, 1999. - P. 301. [Electronic resource]. - Mode of access http:// www.rg.ru/2004/05/25/mutanty.html.
4. World Investment Report, 2007. [Electronic resource]. - Mode of access http://www. basd3 action.net\sdcharter\charter\principl es\ principl es.asp.
5. The Global Competitiveness Report, 2001-2002. - N.-Y., 2001. - P. 78.
6. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.multinationalmonitor.org/hyper/ issu-es/1990/03/index.html.
7. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.dissercat.com/content/ekologicheskii-faktordeyatelnosti-transnatsionalnyh-korporatsi.
Черторижский В.М., Колодийчук А.В. Политика транснациональных корпораций на трансграничном экологическом рынке
Рассмотрена экологическая деятельность транснациональных корпораций (ТНК), различия экологической практики транснациональных корпораций в разных странах мира.
Ключевые слова: транснациональные корпорации, "экологически чистый" продукт, экологические требования, экологический рынок.
Chertoryzhskyy V.M., Kolodiychuk A.V. Policy of multinational corporations (MNC) at the transborder ecological market
In the article ecological activity of multinational corporations, distinctions of ecological practice of multinational corporations in the different countries of the world is examined.
Keywords: multinational corporations (MNC), "ecologically net" product, ecological requirements, ecological market._
