CC BY
61
Сурай I. Г., доктор наук з державного управлтня, старший науковий ствробтник, доцент, професор ка-федри парламентаризму та полг-тичного менеджменту НАДУ при Президентовi Украти.
Сурай И. Г, доктор наук по государственному управлению, старший научный сотрудник, доцент, профессор кафедры парламентаризма и политического менеджмента НАГУ при Президенте Украины
Suray I., Doctor in Public Administration, Associate Professor, Professor of the Chair of Parliamentary and Political Management, NAPA under the President of Ukraine, Kyiv.
ПОЛ1ТИЧНА СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ ВИКОНАВЧО1 Г1ЛКИ ВЛАДИ В УКРА1Ш
Анотащя. Розкрито пол^ичну складову формування виконавчо! плки влади в Украшь Проаналiзовано конституцшш засади формування вищого та мюцевих органiв виконавчо! влади; виявлено конфлшт легiтимностi щодо призначення очiльникiв цих оргашв; доведено, що мiж вищим та мiсцевими органами виконавчо! влади пол^ична складова мае бути найменшою.
Ключовi слова: полiтична складова, система оргашв виконавчо! влади, Кабiнет ММс^в Украши, Президент Украши, Верховна Рада Украши, мiсцевi органи виконавчо! влади.
ПОЛИТИЧЕСКАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ ФОРМИРОВАНИЯ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ ВЕТВИ ВЛАСТИ В УКРАИНЕ
Аннотация. Раскрыто политическую составляющую формирования исполнительной ветви власти в Украине. Проанализированы конституционные основы формирования высшего и местных органов исполнительной власти; выявлено конфликт легитимности при назначении руководителей этих органов; доказано, что между высшим и местными органами исполнительной власти политическая составляющая должна быть наименьшей.
Ключевые слова: политическая составляющая, система органов исполнительной власти, Кабинет Министров Украины, Президент Украины, Верховная Рада Украины, местные органы исполнительной власти.
THE POLITICAL COMPONENT OF THE FORMATION OF THE EXECUTIVE BRANCH IN UKRAINE
Abstract. The article discloses the formation of the political component of the executive branch in Ukraine. We analyzed the constitutional basis for the formation of higher and local bodies of executive power; revealed a conflict of legitimacy in the appointment of the heads of these bodies; It proved that between higher and local bodies of executive power of the political component should be lower.
Keywords: the political component, the system of executive authorities, the Cabinet of Ministers of Ukraine, President of Ukraine, Verkhovna Rada of Ukraine, local authorities.
Постановка проблеми. Розвиток Укра!ни як демократично! держави, прагнення впровадити в Укра!т евро-пейсью стандарти життя зумовлюють необхщшсть удосконалення вае! сис-теми державного управлшня. Ключо-ве мюце в модершзацп державного управлшня поадае модершзащя и конституцшних засад. Ниш науковщ й практики вказують на необхщшсть внесення змш до чинно! Конституци Укра!ни у зв'язку з децентралiзацiею влади. У цьому контексп актуальним е дослщження формування виконав-чо! плки влади в Укра!ш та проблем-них питань, яю можна врегулювати лише змшами, внесеними до основного закону держави.
Анашз останшх публiкацiй показав, що мiсце та роль у державному управлшш полiтично! складово! е предметом непростих дискусш у се-редовищi полiтикiв та експертiв. Серед науковщв, якi дослiджували проблему формування виконавчо! гiлки влади в Укра'шк В. Авер'янов, В. Ба-
куменко, О. Валевський, О. Крупчан, А. Мельник, В. Мельниченко, Н.Ниж-ник, Н. Плахотнюк, Л. Покрова, та ш. Дискусiя i нинi залишаеться вiдкри-тою.
Мета статтi. Дослiдження полi-тично! складово! формування вико-навчо! гiлки влади в Укра!ш.
Виклад основного матерiалу.
Конкретнi форми розмiщення полi-тично! складово! виконавчо! влади залежать ввд iсторичних та сощо-культурних традицш суспiльства. Але, незважаючи на рiзноманiття св^ тових полiтичних систем, пол^ична складова завжди чiтко визначена у виконавчш системi влади незалежно ввд того, чи !! очолюе президент, фор-муючи !! структуру та, вщповщно, несучи основний тягар пол^ично! вiдповiдальностi за дiяльнiсть свого кабшету (як у США), чи главою виконавчо! влади е Прем'ер-мшютр (як у Великобритании Угорщиш та Ш-меччинi), де парламент формуе уряд, визначае i схвалюе напрями його дн
яльносп на основi коалiцiйного пар-тшно-полггичного представництва [11, с. 180]. Головною ланкою реал^ заци принципу пол^ично! вщпов^ дальностi виступае механiзм форму-вання виконавчо! гiлки влади.
У сучаснш Укра!ш здiйснення державного управлшня також не-можливе без залучення пол^ично! складово!, до яко! входить, зокрема, мехашзм формування уряду, який включений до забезпечення реалiза-ци принципу пол^ично! вщповщаль-ностi.
Конститущею Украши у перiод з дати 11 прийняття - 28 червня 1996 р. до 8 грудня 2004 р. та з 30 вересня 2010 р. до 21 лютого 2014 р. формування Кабшету ММст^в Украши (Уряду Украши) здшснювалося у та-кий спойб [1; 3; 9].
Було визначено, що Кабiнет МШ-стрiв Украши як вищий орган у систе-мi органiв виконавчо! влади вщпов^ дальний перед Президентом Украши та тдконтрольний i пiдзвiтний Вер-ховнш Радi Украши [1, ст. 113].
До складу Кабшету ММст^в Украши входили: Прем'ер-мшютр
Украши, Перший вще-прем'ер-м^ нiстр, три вiце-прем'ер-мiнiстри, м^ шстри. Прем'ер-мiнiстр Украши при-значався Президентом Украши за згодою бiльше шж половини вiд кон-ституцiйного складу Верховно! Ради Украши. Персональний склад Каб^ нету ММст^в Украши призначався Президентом Украши за поданням Прем'ер-мшютра Украши [1, ст. 114].
Прем'ер-мЫстр Украши керуе роботою Кабшету ММст^в Укра!-ни, спрямовуе И на виконання Про-грами дiяльностi Кабшету МШс^в Украши, схвалено! Верховною Радою Украши [1, ст. 114] (ця норма залишилися без змш). Проте Каб^ нет Мiнiстрiв Украши був не тшьки вiдповiдальний перед Президентом Украши, а й мав складати повнова-ження перед новообраним Президентом Украши.
З 21 лютого 2014 р. Украша ви-брала парламентсько-президентську форму правлшня, а отже, повернула-ся до Конституци Украши в редакци 2004 р. [3]. Деяю вщмшносп редак-цiй Конституци Украши за названий перюд показано у таблищ.
Вiдмiнностi норм Конституци УкраТни у рiзних редакцiях
Конститущя, 1996-2004, 2010-2014 рр. Конститущя, 2004-2010 рр., 2014 р. - до нин
Президентсько-парламентська Форма правлшня Парламентсько-президентська
1 2 3
Призначае i звiльняe прем'ер-ми нiстра, мiнiстрiв, керiвникiв цен-тральних органiв влади Президент Вносить на розгляд Ради кандидатуру прем'ер-мшютра. Кандидатури мУ-стрiв затверджуються указами президента за погодженням з прем'ером
Призначае i звтьняе глав облдержацмiнiстрацiй За поданням КабмЫу призначае голiв облцержацмiнiстрацiй
Генеральний прокурор призна-чаеться Радою за поданням президента. Звтьняе главу ГПУ президент Генеральний прокурор призначаеться i звiльняеться рiшенням парламент-сько1 бтьшост
1 2 3
Мае право розпустити Раду, якщо протягом 30 дыв чергово1 сесп парламент не може почати роботу у пленарному режимi Мае право розпустити парламент, якщо протягом 30 дыв депутатськi фракцií не сформували коапщю, протягом 60 дыв коалiцiя не сформувала Кабмiн, протягом 30 дыв чергово' сесií Рада не може розпочати роботу у пленарному режимi
Вибори проходять за змшаною системою (225 депута^в - ма-жоритарники, 225 обираються за списками партш). Парламент обираеться на 4 роки Верховна Рада Вибори проходять за пропорцмною системою - за партмними списками. Парламент обираеться на 5 роюв
У разi смерт^ вiдставки та iмпiч-менту президента його обов'язки виконуе прем'ер-мшютр У разi смертi, вщставки та iмпiчменту президента його обов'язки виконуе голова Верховно' Ради
Парламент працюе без коапщп, бiльшiсть становлять парламент-сью фракцií та позафракцiйнi депутати Парламентську бшьшють формуе коалiцiя виключно парламентських фракцм, сформованих пiсля виборiв
Народы депутати можуть не вхо-дити н в одну з парламентських фракцш Повноваження обраного за партшним списком депутата припиняються в раз^ якщо вЫ не увiйшов в яку-небудь парламентську фракцю. У разi виклю-чення депутата з фракцп за ршенням керiвництва фракцií, вiн також позбав-ляеться мандата
Спiкер парламенту не мае права пщписувати закони в обхщ президента У разi ветування законiв президентом, Рада мае право подолати вето. Закон набирае чинност тсля його публiкацií за пщписом спiкера
Перше призначення на посаду професiйного судд строком на п'ять роюв здiйснюеться Президентом Украши. Всi iншi сувд, крiм сувдв Конституцiйного Суду Укра'ши, обираються Верховною Радою безстроково Перше призначення на посаду профе-сiйного суддi строком на п'ять роюв здiйснюеться президентом Украши. Всi iншi суддi, крiм сувдв Конститу-цiйного Суду Украíни, обираються Верховною Радою безстроково
Голова виконавчо' влади - президент. Вс мшютри - у прямому пщ-порядкуваннi у президента Прем'ер-мiнiстр i Кабмiн Глава виконавчо1 влади - прем'ер. Мшютри пщкоряються коалiцiйнiй бiльшостi парламенту i прем'еру. У пщпорядкуваны президента перебу-вають глави СБУ, Мшоборони, МЗС
Кабмш складае iз себе повно-важення перед новообраним президентом Кабмш складае iз себе повноваження перед новообраним парламентом
Ктькють вiце-прем'ерiв обмежу-еться трьома (не рахуючи першо-го вiце-прем'ера) Ктькють вiце-прем'ерiв не обмежу-еться
У разi смертi, вiдставки та iмпiч-менту президента його обов'язки виконуе прем'ер-мшютр У разi смерД вiдставки та iмпiчменту президента його обов'язки виконуе голова Верховно1 Ради
Конститущею Укра!ни визначено, що Кабiнет МШс^в Укра!ни (ви-щий орган у системi органiв вико-навчо! влади) вщповщальний перед Президентом Укра!ни i Верховною Радою Укра!ни, пiдконтрольний i пiдзвiтний Верховнiй Радi Укра!ни [1, ст. 113].
До складу Кабшету МШс^в Укра!ни входять Прем'ер-мiнiстр Укра!ни, Перший вще-прем'ер-ми нiстр, вiце-прем'ер-мiнiстри, мши стри [Там само, ст. 114].
Прем'ер-мшютр Укра!ни призна-чаеться Верховною Радою Укра!ни за поданням Президента Укра!ни. Кандидатуру для призначення на посаду Прем'ер-мшютра Укра!ни вносить Президент Укра!ни за пропози-цiею коалiцi! депутатських фракцш у Верховнш Радi Укра!ни, сформовано! вiдповiдно до ст. 83 Конституци Укра!ни, або депутатсько! фракцi!, до складу яко! входить бшьшють народ-них депутатiв Укра!ни вiд конститу-цiйного складу Верховно! Ради Украши [Там само, ст. 114].
Кандидат на посаду Прем'ер-мши стра Укра!ни за пропозищею депутатських фракцш (фракци) до розгляду питання на пленарному засщанш Верховно! Ради Укра!ни зус^ча-еться з депутатськими фракщями та вщповщае на !хнi запитання. Голо-сування у Верховнш Радi Укра!ни щодо призначення Прем'ер-мiнiстра Укра!ни проводиться у поiменному режимi. Рiшення про призначення Прем'ер-мшютра Укра!ни прийма-еться у формi постанови Верховно! Ради Укра!ни [5, ст. 8].
Мiнiстр оборони Укра!ни, Ми нiстр закордонних справ Укра!ни призначаються Верховною Радою
Укра!ни за поданням Президента Украши, iншi члени Ka6iHeTy Mîhî-CTpiB Укра!ни призначаються Верховною Радою Украши за поданням Прем'ер-мшютра Украши [1, ст. 114]. За поданням Прем'ер-мшютра Украши Верховна Рада Украши може призначати мшютрами оаб, як не очолюють мшютерств. До складу Кабiнетy Мiнiстрiв Украши може бути призначено не бшьше двох таких мШс^в [5, ст. 6].
Особа, призначена на посаду члена Кабшету МШс^в Украши, у день свого призначення перед вступом на посаду складае на пленарному заа-данш Верховно! Ради Украши присягу. При формуванш нового складу Кабшету МШс^в Украши присягу зачитуе Прем'ер-мМстр Украши, ïï текст шдписуе кожен член Кабшету МШс^в Украши. Член Кабшету МШс^в Украши вступае на посаду з моменту складення ним присяги [Там само, ст. 10].
Посади члешв Кабшету ММс^в Украши належать до пол^ичних посад, на яю не поширюеться трудове законодавство та законодавство про державну службу [Там само, ст. 6].
Прем'ер-мЫстр Украши керуе роботою Кабшету МШс^в Укра!ни, спрямовуе ïï на виконання Програми дiяльностi Кабiнетy МШс^в Укра-!ни, схвалено! Верховною Радою Украши [1, ст. 114].
Кабшет ММс^в Укра!ни скла-дае повноваження перед новоо-браною Верховною Радою Украши [1, ст. 115]. Прем'ер-мшютр Укра!-ни, iншi члени Кабшету ММс^в Укра!ни також мають право заяви-ти Верховнiй Радi Укра!ни про свою вiдставкy.
Слщ зазначити, що сьогоднi Президент бере на себе вщповщальшсть за тих мШс^в, призначення яких пропонуе, не будучи главою вико-навчо! влади. Проте призначення на посади здшснюеться Верховною Радою Укра!ни i таким чином за-безпечуеться поеднання принцишв пол^ично! вiдповiдальностi та стри-мування i противаг у державному управлшш. Погодимося з [11, с. 181], що при цьому так звана "президент-ська квота" у складi Кабшету МШ-стрiв зумовлюе певну неоднорщшсть уряду. Але, на нашу думку, такий тд-хщ е виправданим на сучасному етат розвитку держави, хоч у подальшо-му (з розвитком парламентаризму в Укра!ш) необхiдно буде позбавляти систему державного управлшня цьо-го конфлшту легiтимностi, змiнивши чинний механiзм формування ви-щого органу виконавчо! влади через подальший розвиток коалiцiйного принципу формування уряду.
Тим паче, що за висновками екс-перпв, iснуючий пiдхiд суперечить конституцшнш практицi демокра-тичних кра!н. бвропейська Комiсiя "За демократiю — через право" (Ве-нецiанська Комiсiя) у Висновку ще вiд 13 червня 2005 р. висловила зане-покоення щодо процедури внесення кандидатур та рiзницi в статуй чле-шв Кабiнету Мiнiстрiв, зазначивши, зокрема, таке: "Процедура внесення кандидатур та вщмшносп в статус (членiв) такого важливого поличного органу, як Кабшет Мiнiстрiв, викликають занепокоення стосовно необхщно! згуртованостi Кабшету та реалiзацil його полiтики, особливо в умовах специфiчного контексту укра!нсько! пол^ично! системи,
де вщносини мiж Президентом та Прем'ер-мшютром iнколи стають гостро суперницькими" [10, п. 67]. Мiжнароднi та украшсью експерти, даючи висновки щодо проекту кон-ституцiйних змiн, справедливо по-переджали, що ця норма може спро-вокувати шституцшний конфлiкт, що згодом i пiдтвердилося у так зва-нiй вiйнi Секретарiату Президента i Секретарiату Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни впродовж 2006-2007 рр. [11, с. 182].
На нашу думку, сьогодш бшьш ак-туальним е врегулювання питання, яке пов'язане з призначенням голiв мiсцевих державних адмiнiстрацiй.
Чинна Конститущя Укра!ни за-крiплюе положення, що виконавчу владу в областях i районах, мютах Киевi та Севастополi здiйснюють мю-цевi державш адмшютраци [1, ст. 118; 6, ст. 1]. 1х склад формують голови мюцевих державних адмiнiстрацiй.
Голови мюцевих державних адм^ нiстрацiй призначаються на посаду i звiльняються з посади Президентом Украши за поданням Кабшету М^ шс^в Укра!ни [1, ст. 118; 5, ст. 2]. При цьому голови мюцевих державних адмшютрацш призначаються на строк повноважень Президента Украши [6, ст. 8].
Також зауважимо, що голови мю-цевих державних адмМстрацш е державними службовцями [7, ст. 25].
Ршення голiв мюцевих державних адмшютрацш, що суперечать Конституци, законам Украши та ш-шим актам законодавства Украши, можуть бути вщповщно до Конституци Украши скасоваш Президентом Украши або головою мюцево! державно! адмшютраци вищого рiвня.
Обласна чи районна рада може висловити недовiрy головi вщпо-вiдноï мюцево!' державно!' адмши страци, на пiдставi чого Президент Укра'ши приймае ршення i дае об-Грунтовану вщповщь. Якщо недови ру головi районно! чи обласно! державно! адмшютраци висловили двi третини депyтатiв вщ складу вщпо-вiдноï ради, Президент Украши приймае ршення про вщставку голови мiсцевоï державно!' адмшютраци [1, ст. 118].
Голови мюцевих державних ад-мiнiстрацiй при здшсненш сво'1'х повноважень вiдповiдальнi перед Президентом Укра'ши i Кабшетом Мiнiстрiв Укра'ши, пщзв^ш та пщ-контрольнi органам виконавчо'1' влади вищого рiвня. Мiсцевi державнi адмiнiстрацiï пiдзвiтнi i пщконтроль-нi радам у частиш повноважень, де-легованих 1'м вщповщними районни-ми чи обласними радами [1, ст. 118].
Тобто пол^ична вщповщальшсть (виходячи iз рiшення про призначення i вщставки голiв мiсцевих держад-мiнiстрацiй, можливостi скасування ix рiшень, вiдповiдальнi насамперед перед Президентом Укра'ши) щодо дiяльностi мюцевих державних ад-мiнiстрацiй лежить на Президентовi Укра'ши.
На нашу думку, саме в цьому е найбшьший конфлшт легiтимностi, що негативно впливае на ефектив-нiсть фyнкцiонyвання системи виконавчо'1' влади, порушуе ïï цшсшсть, порушуе логiчнi зв'язки в середиш системи мiж вищим та мюцевими органами виконавчо'1' влади. I саме у цш ланцi зв'язюв мае бути наймен-шою пол^ична складова. 1снуючий порядок призначення голiв мiсцевиx
держадмiнiстрацiй вносить фyнкцiо-нальний дисбаланс у роботу вико-навчо'1' влади i закладае умови для шституцшних конфлiктiв в системi державного управлшня.
Висновки. Отже, пол^ична складова формування виконавчо'1' гшки влади в Укра'1'ш виявляеться насамперед у наступному:
1) Кабшет ММст^в Укра'ши: тд-контрольний i пщзв^ний Верxовнiй Радi Укра'1'ни, вiдповiдальний перед Президентом Укра'ши i Верховною Радою Укра'ши; призначаеться Верховною Радою Укра'ши; складае пов-новаження перед новообраною Верховною Радою Укра'ши; Програма дiяльностi Кабшету ММст^в Укра'ши схвалюеться Верховною Радою Укра'ши; посади члешв Кабшету Mi-шст^в Укра'ши належать до пол^ич-них посад;
2) голови мюцевих державних ад-мшютрацш призначаються на посаду i звшьняються з посади Президентом Укра'ши на строк повноважень Президента Укра'ши; ix ршення можуть бути скасоваш Президентом Укра'1'-ни; вщповщальш перед Президентом Укра'1'ни i Кабшетом ММст^в Укра'ши.
В Укра'1'ш згiдно з Конститyцiею Президент несе вщповщальшсть за мiсцевi органи виконавчо'1' влади, але вщносно незначний вплив на формування Уряду — вищого органу виконавчо'1' влади i, при цьому, Уряд вщповщальний бшьше перед Верховною Радою, шж перед Президентом, а мiсцевi органи виконавчо'1' влади бшьше залежать вщ Президента. Це конфлштна ситуащя, яка потребуе найшвидшого розв'я-зання.
Вважаемо, що найбшьший кон-флiкт лептимносп, що негативно впливае на ефектившсть функцюну-вання системи виконавчо! влади — сильний вплив Президента на фор-мування мюцевих органiв виконавчо! влади. А саме у цш ланщ зв'язкiв мiж вищим та мюцевими органами виконавчо! влади мае бути найменшою полiтична складова.
Однак парламентсько-президент-ська форма правлшня, обмежуючи повноваження Президента, не повинна позбавляти його можливосп впливати на пол^ичний процес. Статус Президента як гаранта Конституци надае йому право бути вищою шстанщею.
У перспективi подальш1 розвiдки у цьому напрями мають стосуватися пошуку балансу у полггичнш складо-вiй державного управлiння.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ -
1. Конститущя Украши: Прийнята на п'ятш сеси Верховно! Ради Укра!ни 28 червня 1996 року. — К.: Юршком, 1996.
2. Конститущя Укра!ни вщ 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР 1з змш. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon0.rada.gov. ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
3. Про внесення змш до Конституци Укра!ни: Закон Укра!ни вщ 08.12.2004 р. № 2222-ГУ [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/2222-15
4. Про в1дновлення дп окремих поло-жень Конституци Укра!ни: Закон Укра!ни вщ 21.02.2014 р. № 742-УГГ
[Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/742-18/paran2#n2
5. Про Каб1нет MrnicTpiB Укра!ни: Закон Украши вщ 27.02.2014 р. № 794-VII [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon3.rada. gov.ua/laws/show/794-18
6. Про м1сцев1 державш адмшютра-щ!: Закон Украши вщ 09.04.1999 р. № 586-XIV [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/586-14
7. Про державну службу: Закон Украши вщ 16 грудня 1993 р. № 3723 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov. ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 3723-12
8. Порядок розгляду питань, пов'я-заних з пщготовкою i внесенням подань щодо ойб, призначення на посаду та звшьнення з посади яких здшснюеться Верховною Радою Украши, Президентом Украши або Кабшетом Мiнiстрiв Украши чи по-годжуеться з Кабшетом Мiнiстрiв Украши: Постанова Кабшету Mirn-стрiв Украши вщ 11 квiтня 2012 р. № 298 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/show/298-2012-%D0%BF
9. Ршення Конституцшного Суду Украши у справi за конституцш-ним поданням 252 народних депу-татiв Укра!ни щодо вщповщносл Конститущ! Укра!ни (конституцш-ностi) Закону Украши "Про внесення змш до Конститущ! Украши" вщ 8 грудня 2004 року № 2222-IV: Рь шення Конституцiйного Суду Украши вщ 30.09.2010 р. № 20-рп/2010 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/v020p710-10
10. Висновок щодо дотримання кон-ституцiйноï процедури пiд час
внесення змш до Конституци Украши 1996 року шляхом ухвален-ня Закону Украши "Про внесення змш до Конституци Украши" вщ 8 грудня 2004 року № 2222-ГУ та щодо вщповщносл його поло-жень загальним засадам Конституци Украши 1996 року 1 евро-пейським стандартам: Висновок Нащонально! комши з1 змщнення
демократи та утвердження верховенства права вщ 27 грудня 2005 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://reestr.tk/ 369342
11. Валевський О. Л. Держава 1 реформи в Украшк анал1з державно! полггики в умовах трансформаци сусшльства: монограф1я. - К.: НАДУ, 2007. — 217 с.
