CC BY
39Полікультурна підготовка вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти (підвищення кваліфікації)
Кізім М.В.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотації:
Наводяться різні підходи до визначення полікультурної освіти. Висвітлюється стан упровадження полікультурного підходу в систему освіти України (загальноосвітніх, вищих навчальних закладів та в систему післядипломної педагогічної освіти (підвищення кваліфікації). Обґрунтовується необхідність полікультурної
підготовки педагогів у системі післядипломної педагогічної освіти України (підвищення кваліфікації педагогів). Показано перспективи запровадження універсальних спецкурсів з полікультурної підготовки для всіх категорій учителів.
Ключові слова:
полікультурна освіта, полікультурна підготовка, післядиплом-на, педагогічна, освіта.
Кизим М.В. Поликультурная по дготовка учителей в системе последипломного педагогического образования (повышение квалификации). Приводятся различные подходы к определению поликультурного образования. Освещается состояние внедрения поликультурного подхода в систему образования Украины (общеобразовательных, высших учебных заведений и систему последипломного педагогического образования). Обосновывается необходимость поликультурной подготовки педагогов в системе последипломного педагогического образования Украины (повышения квалификации педагогов). Показана перспективы внедрения универсальных спецкурсов по поликультурной подготовке для всех категорий учителей.
поликультурное образование, поликуль-турное подготовка, последипломная, педагогическая, образование.
Kizim M.V. Multicultural preparation of teachers in the system of post-diploma pedagogical education (in-plant training). Different approaches over are brought to determination of multicultural education. Lights up the state of introduction of multicultural approach in the system of formation of Ukraine (general, higher educational establishments and system of post-diploma pedagogical education). The necessity of multicultural preparation of teachers is grounded for the system of post-diploma pedagogical education of Ukraine (in-plant trainings teachers). Rotined prospects of introduction of the universal special courses on multicultural preparation for all categories of teachers.
multicultural education, preparation, postdiploma, pedagogical, education.
Вступ.
Як відомо, у ХХ - ХХІ ст. у всьому світі відбуваються процеси глобалізації. Наслідками цих процесів в освіті є, по-перше, потреба в уніфікації освітніх систем і вимог, а, по-друге, як результат поширення міграційних процесів, необхідність реформування системи освіти на принципах різноманітності, полікультурності, толерантності, плюралізму. Адекватною відповіддю на запити реальності, яка відображає потребу в підготовці людини до життя у швидко змінному полікультурному суспільстві, є полікультурна освіта.
Концепцію полікультурної освіти було висунуто в США у 1981 році Дж. Бенксом. Головна її мета, на думку вченого, полягає у розвитку міжкультурної (полікультурної) компетентності. Зміст освіти, за Дж. Бенксом, має відображати як культуру окремих етнічних груп суспільства, так і загальну (у даному випадку американську) культуру. Дж. Бенкс створив моделі змісту полікультурної освіти, сформулював умови, за яких полікультурна освіта буде ефективною[1].
Слід зауважити, що, на думку інших дослідників, зміст полікультурної (багатокультурної) освіти не може буде зведений лише до набуття поліетнічної (багатоетнічної) компетентності. Полікультурна освіта повинна включати й інші аспекти культурного розмаїття - наприклад, релігійні, мовні, соціальні, тендерні. Тобто можна зазначити, що полікультурна освіта має за мету формування цінностей, що підтримують культурний плюралізм в усіх його значеннях [5; 7; 9]. Схожої думки дотримуються Г.М. Коджаспірова, А.Ю. Коджаспіров, які вважають, що побудова освіти на принципах саме культурного плюралізму допомагає перетворити різноманіття суспільства в корисний фактор його розвитку, забезпечує адаптацію людини до умов існування, які
І© Кізім М.В., 2009
швидко змінюються, допомагає їй сформувати багатогранну картину світу[11]. Таким чином, ми бачимо, що сучасне розуміння поняття полікультурної освіти є значно ширшим, ніж це було спочатку.
В Україні полікультурній освіті надається важливе значення як такій, що сприяє поширенню толерантності в суспільстві, забезпечує права національних меншин та задоволення їх освітніх запитів. Основною метою полікультурної освіти, на думку українських учених, є «формування нового менталітету, усвідомлення багатокультурної перспективи розвитку людського суспільства, розуміння, визнання і забезпечення прав різних культур на існування і як автономних одиниць, і як комплексу єднання, що роблять внесок у розвиток загальнолюдської культури» [8,163]. Але на сьогоднішній день питання впровадження полікуль-турної освіти як у загальноосвітніх, так і у вищих навчальних закладах та системі післядипломної педагогічної освіти (підвищення кваліфікації) є недостатньо розробленим, і цілісна система полікультурної освіти в Україні на даний час відсутня. Тому, на наш погляд, першочерговим є завдання полікультурної підготовки педагогів, які вже сьогодні працюють у загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладах, бо саме їм належить у найближчий час здійснювати полікультурну освіту (а багато хто з них уже працює над цим питанням).
Робота виконана за планом НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою даної статті є окреслення стану і перспективних напрямів розвитку полікультурної підготовки вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти (підвищення кваліфікації).
Результати дослідження.
У сучасній багатокультурній українській державі питанню впровадження полікультурної освіти в навчальний процес освітніх закладів різного рівня приділяється певна увага. Зокрема, у навчальний процес ЗНЗ упроваджуються нові спецкурси та факультативи, які сприяють формуванню в учнів полікультурної компетентності, вихованню толерантності, культурного плюралізму (наприклад, курс «Християнська етика в українській культурі»). Також досліджуються можливості запровадження полікультурної освіти, зокрема в початковій школі (Л.Є. Перетяга), через традиційні предмети в основній школі, наприклад, географію (І.М. Шоробура), гуманітарні предмети (А.К. Солодка), предмети художньо-естетичного циклу (Е.І. Койкова) тощо. Унікальним є досвід автономної республіки Крим, де створено цілісний інтегрований курс «Культура добросусідства», який охоплює дітей на всіх ступенях освіти - від дошкільних закладів до ВНЗ, і є, за визначенням авторів, «розгорнутим кримознавством». Цей курс містить знання не тільки історичного, природно-географічного, літературоз-навського та лінгвістичного характеру про Крим, але й відображає перш за все «особливості конкретного регіону, навчального закладу, населеного пункту, кожної кримської сім'ї» [6].
Зрозуміло, що здійснення полікультурної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах потребує спеціальної підготовки педагогічних кадрів. У багатьох вищих педагогічних навчальних закладах України вже запроваджуються відповідні навчальні курси (спецкурси, факультативи). У низці дисертаційних досліджень та статей висвітлюються різні аспекти полікультурної підготовки майбутніх учителів: по-лікультурна компетентність майбутнього вчителя (Р.Р. Агадуллін), особливості полікультурної освіти майбутніх вчителів в інших країнах (Я.Г. Гулець-ка, О.К. Мілютіна), виховання духовних цінностей у студентської молоді в полікультурному просторі (В.О. Долженко), професійно-педагогічна підготовка майбутніх викладачів до роботи в умовах полікуль-турного середовища (А.В. Сущенко), актуальні аспекти підготовки майбутніх учителів мистецьких дисциплін в умовах полікультурного середовища (О.Є. Реброва), підготовка майбутніх учителів до роботи з полікультурного виховання (С.Б. Беляєв, Л.В. Волик), професійно-педагогічна підготовка майбутніх вчителів до взаємодії суб’єктів освітнього процесу в умовах Кримського регіону (Н.В. Якса), технології формування етнокультурної компетентності студентів педагогічного університету (О.І. Гуренко), формування толерантних відносин студентів у полікультурному середовищі вищого навчального закладу (Я.В. Довго-полова) та ін.
Зокрема, Н.В. Яксою розроблена концептуальна модель професійної підготовки майбутнього педагога до міжкультурної взаємодії суб’єктів освітнього процесу в умовах Кримського регіону. Характерною для цієї моделі є цілісність спілкування, свобода вибору, активність, динамічність. До пріоритетних цілей полі-культурної педагогічної освіти дослідниця відносить
формування конкурентоспроможного фахівця, здатного до активної життєдіяльності в багатонаціональному полікультурному середовищі. Н. В. Якса виділяє основні цикли професійної підготовки майбутніх учителів до міжкультурної взаємодії із суб'єктами освітнього процесу: 1) оволодіння основами педагогічної майстерності; 2) набуття міжкультурного досвіду; 3) утвердження власної позиції; 4) оволодіння знаннями, уміннями, навичками, способами у сфері між-культурної взаємодії; 5) подальше самовдосконалення, постійний саморозвиток. У моделі спрогнозовано очікуваний результат у вигляді, зокрема, сформованої готовності майбутнього педагога до організації та здійснення міжкультурної взаємодії суб’єктів освітнього простору [12,210-211, 398].
Модель підготовки педагогів-фахівців по роботі з молоддю в умовах полікультурного регіону (на прикладі Кримської Автономної Республіки) пропонує О.А. Грива. Згідно з цією моделлю до обов’язкових циклів дисциплін вводяться додаткові теми, наприклад: «Історія народів, що проживають у даному регіоні»; «Культура і релігія етнічних груп регіону»; «Захист прав меншин»; «Мистецтво народів регіону» тощо. До фундаментальних дисциплін додаються елементи (теми) - «Особливості психології народів, що проживають у регіоні»; до професійно-орієнтованих дисциплін - «Особливості етнопедагогіки народів регіону», «Особливості управління в регіоні»; до циклу самостійного вибору ВНЗ - «Особливості тренінгу спілкування», «Особливості тренінгу особистісного росту», «Особливості вирішення конфліктів у полі-культурному середовищі»; до циклу вільного вибору студентів - «Особливості спільної діяльності, групової роботи в полікультурному середовищі»; «Особливості роботи з дитячими і молодіжними об’єднаннями в полікультурному середовищі». Дослідниця пропонує й додаткові можливі елементи (теми): «Мова (мови) народів, що проживають у даному регіоні», «Національні види спорту», «Елементи полікультур-ного мислення», «Тренінг для національних лідерів», «Форми і методи роботи з меншинами», «Тренінг захисту прав меншин» тощо [10].
Технологію формування етнокультурної компетентності студентів педагогічного університету розроблено О.І. Гуренко. Згідно з планом її дослідження у навчальний процес окремих ВНЗ України, розташованих у Приазовському регіоні (Бердянського державного педагогічного університету, Маріупольського гуманітарного університету), було впроваджено спецкурси з етнокультури національних меншин українського Північного Приазов’я - болгар, греків, німців тощо. Також дослідницею було видано навчальний посібник «Етнокультура національних меншин українського Північного Приазов’я», який може успішно використовуватися у навчальному процесі як педагогічних, так і інших вищих навчальних закладів України[3; 4].
У багатьох ВНЗ України запроваджено також підготовку кадрів для шкіл, навчання в яких ведеться мовами національних меншин (румунська, молдовська та ін.), що сприяє реалізації принципу полікультур-ності в освіті та забезпечує гарантії отримання освіти
рідною мовою для представників інших національностей. Але на сьогодні питання цілісної полікуль-турної професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів є недостатньо розробленим.
Актуальним залишається й питання запровадження полікультурної підготовки в системі післядиплом-ної освіти вчителів (підвищення кваліфікації). Це пов’ язано насамперед із тим, що більшість педагогів, які сьогодні є слухачами курсів підвищення кваліфікації, здобули вищу освіту ще до того, як у ВНЗ почали запроваджувати спецкурси і факультативи щодо підготовки педагогів до роботи у полікультурному середовищі.
Сьогодні, на жаль, в Україні немає цілісної системи полікультурної підготовки вчителів у системі післяди-пломної педагогічної освіти (підвищення кваліфікації). Але слід зауважити, що з 2009 року впровадження по-лікультурної освіти у навчальний процес ППО відбувається дещо інтенсивніше. Листом Інституту інноваційних технологій від 02.09.09 №1.4/18-3418 інститутам післядипломної педагогічної освіти було запропоновано розробити і запровадити відповідні курси у навчальний процес інститутів ППО, хоча й до цього часу в навчальних планах окремих обласних інститутів підвищення кваліфікації вчителів можна було знайти курси, які певним чином сприяють розв’язанню завдань полікультурної' освіти педагогів. Наприклад, у Донецькому обласному інституті післядипломної педагогічної освіти викладаються тематичні курси «Впровадження національних традицій засобами музики» (для музичних керівників дошкільних навчальних закладів), «Українознавство в системі базових гуманітарних дисциплін» (для вчителів української мови); у Луганському ІППО - авторські (проблемні) курси «Модернізація національної освіти в умовах глобалізації», «Механізм захисту прав людини: міжнародний та національний виміри», «Євроатлантична інтеграція: витоки, партнерство, співпраця» тощо.
Програма підвищення кваліфікації вчителів, зокрема кримськотатарської мови та літератури у Кримському республіканському ІППО, містить поряд з іншими теми «Елементи народознавства в навчально-виховному процесі», «Використання елементів кримськотатарської народної педагогіки в сучасній практиці», «Педагогічні основи виховання дітей у системі національних моральних цінностей» тощо.
Теми, що певним чином сприяють розвиткові полі-культурної компетентності педагогічних працівників, викладаються і в Харківському обласному науково-методичному інституті безперервної освіти (ХОН-МІБО), який здійснює підвищення кваліфікації педагогічних працівників області. Це, наприклад, теми (модулі): «Релігійна ситуація в Україні. Протиріччя та тенденції вирішення», «Українознавство як основа національної системи освіти», «Харківщинознав-ство: історико-культурний і географічний аспекти»; «Громадянська освіта», «Громадянське виховання», «Євроінтеграція України: проблеми і перспективи», «Становлення громадянського суспільства в Україні», «Демократія і етнокультурна багатоманітність», «Євроінтеграція України: проблеми і перспективи»,
«Основи формування ґендерної культури суспільства» та ін. Усі названі модулі й теми передбачають висвітлення проблем поліетнічності та багатокультурності сучасного українського та світового суспільства.
Найбільш ґрунтовним дослідженням в Україні з питання полікультурної підготовки вчителів у системі післядипломної освіти, на нашу думку, на сьогодні є навчально-методичний посібник Гончаренко Л.А., Зубка А.М., Кузьменка В.В. «Розвиток полікультурної компетентності педагогів загальноосвітніх навчальних закладів» (2007) [2].
У посібнику автори наголошують на важливості саме системи післядипломної освіти у формуванні по-лікультурної компетентності вчителя, тому що в такій ситуації процес її формування здійснюється на трьох рівнях: інститут післядипломної педагогічної освіти (обласний рівень); районний рівень; шкільний рівень. Ці рівні взаємодіють, тому знання, уміння й навички, здобуті на будь-якому рівні, постійно оновлюються, збагачуються, доповнюються. Саме цілісність та безперервність процесу підвищення кваліфікації, на їх думку, є важливою умовою успішності формування в педагогів - слухачів курсів підвищення кваліфікації -полікультурної компетентності, готовності до професійної діяльності у полікультурному середовищі. На їх думку, такий процес буде ефективним за умов: постійного мотивування (врахування потреб та інтересів слухачів курсів); наявності комфортних умов роботи (створення мікроклімату, що сприяв би співпраці); застосування різноманітних методів навчання, урахування індивідуальних потреб кожного; використання знань та досвіду слухачів (поєднання нової інформації з уже існуючим досвідом); усвідомлення слухачами необхідності застосування нових знань на практиці (робота має бути наближеною до реальних потреб та проблем педагогів); грамотного дозування часу на засвоєння нового матеріалу (правильного розподілу часу на різні види діяльності).
У посібнику докладно розглядаються форми, методи, орієнтовна тематика та структура спецкурсів, які сприятимуть розвитку полікультурної компетентності педагогів у системі ППО та формуванню їх готовності до роботи у полікультурному середовищі. Так, автори пропонують включити до спецкурсів такі теми: «Етносоціальне та етнокультурне розмаїття України, регіону», «Взаємодія та взаємозбагачення культур», «Міжетнічні, міжкультурні, міжконфесійні відносини», «Формування толерантності в українському суспільстві засобами гуманітарних дисциплін», «Україна в сучасних міжнародних відносинах», «Актуальні питання євроатлантичної інтеграції», «Сучасні соціальні проблеми людства» та ін. На їх думку, доцільним є також запропонувати слухачам відобразити та узагальнити набуті знання у підсумкових курсових роботах за певною тематикою, наприклад: «Можливості полікультурності у навчальних планах», «Вплив змісту навчання на полікультурну освіту школяра», «Формування культурної ідентифікації учнів у процесі національного виховання», «Формування наукової картини світу в школярів як основи полікультурної освіти» та ін.
в2
Значна роль у курсовий період відводиться педагогічній практиці, яка надає можливість учителеві спостерігати за організацією навчально-виховного процесу в умовах полікультурного середовища, формує уміння здійснювати свою діяльність в умовах полікультурного освітнього простору[2,109-163].
У Харківському обласному науково-методичному інституті безперервної освіти вже у поточному навчальному році розроблено спецкурс для педагогічних працівників різних фахових напрямів «Полікультурна освіта в школі» (автор-укладач Ставицький С.Б.), метою якого є науково-методична та практична підготовка вчителів різних фахових напрямів до реалізації цілей і задач полікультурної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах. Завданнями спецкурсу є: ознайомлення вчителів з основними поняттями, засадами та змістом полікультурної освіти; формування вміння проектувати навчально-виховний процес з полікультурної' освіти; удосконалення вмінь та навичок між-культурної взаємодії тощо. Програма спецкурсу розрахована на 18 годин і містить такі теми: «Теоретичні засади полікультурності та світовий досвід», «Багато-культурна Україна», «Полікультурна компетентність суб’єктів навчально-виховного процесу», Форми та методи формування полікультурної компетентності учнів», «Проектування педагогічного процесу на засадах полікультурності». Закінчується навчання захистом творчих проектів учителів «Урок міжкультур-ної комунікації».
Але, на наш погляд, навіть за умови впровадження подібних спецкурсів для всіх категорій слухачів залишається нез’ясованим питання про особливості полікультурної підготовки педагогів різних спеціальностей, тобто про їх підготовку до формування полікультурної' компетентності учнів під час вивчення окремих предметів (можна сказати, що певним чином це питання прояснене лише для вчителів художньо-естетичного циклу із запровадженням у ЗНЗ навчального предмета «Художня культура»), а також у зв’язку із переходом на кредитно-модульну форму навчання в системі ППО - про створення дистанційних курсів з даного питання.
Висновки.
Таким чином, в Україні на сьогодні відсутня цілісна система полікультурної підготовки педагогів, зокрема в системі післядипломної педагогічної освіти (підвищення кваліфікації), хоча дослідження в цьому напрямі ведуться. Окремі практичні розробки мають місце, але вони є поодинокими та уривчастими.
Перспективами подальших досліджень у даному напрямі, на наш погляд, є розробка й запровадження не тільки універсальних спецкурсів з полікультурної підготовки вчителів для всіх категорій учителів - слухачів курсів підвищення кваліфікації, а й спецкурсів для окремих категорій викладачів різних предметів, з урахуванням специфіки предметів, які вони викладають. Також, з огляду на впровадження у післядиплом-ній педагогічній освіті кредитно-модульної форми навчання, залишається відкритим питання про створення дистанційних курсів з полікультурної підготовки вчителів та їх програмного забезпечення.
Література:
1. Бэнкс Э.Д. Проблемы поликультурного образования в американской педагогике / Э.Д. Бэнкс // Педагогика. - 1993. - № 1. - С. 104-109.
2. Гончаренко Л. А. Розвиток полікультурної компетентності педагогів загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальний посібник / Л. А. Гончаренко, А.М. Зубко, В.В. Кузьменко. - Херсон, РІПО, 2007. - 176 с.
3. Гуренко О. І. Формування етнокультурної компетентності студентів педагогічного університету в умовах поліетнічного середовища: Авт. дис...канд. пед. наук: 13.00.04 / Харківський національний педагогічний ун-т імені ГС.Сковороди / О.І. Гуренко. - Харків, 2005. - 20с.
4. Гуренко О.І. Формування етнокультурної компетентності майбутніх педагогів в умовах поліетнічного середовища: Навчальний посібник / О.І. Гуренко. - Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, ЛТД”, 2007. - 168 с.
5. Дмитриев ГД. Многокультурное образование / ГД. Дмитриев. -М.: Народное образование, 1999. - 108 с.
6. Культура добросусідства. Програми інтегрованого курсу i методичні рекомендації для навчальних закладів Автономної Республіки Крим. - Сімферополь: АнтиквА, 2007. - 212 с.
7. Миттер В. Плюралистическое образование и междисциплинарный поход / В. Миттер // Перспективы. Вопросы образования. - 1993. - № 1. - С. 81-97.
8. Педагогіка вищої школи. Навчальний посібник. Одеса: ПДПУ імені К.Д. Ушинського, 2002. - 344 с.
9. Рюлькер Т. Поликультурное образование: реформа учебных программ / Т. Рюлькер // Перспективы. Вопросы образования. -1993. - № 1. - С. 64-80.
10. Черток Л.П. Шляхи реалізації принципу діалогу культур у гуманітарній післядипломній освіті в Україні. Доступ: http:// www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pspo/2007_16_2/doc_ pdf/ Chertok_st.pdf
11. Шульга Н.В. Теоретичні засади полікультурної освіти в сучасній педагогічній науці / Н.В. Шульга // Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Вип 126. Педагогічні науки - Черкаси: ЧНУ, 2008. - С. 159-162.
12. Якса Н.В. Професійна підготовка майбутніх учителів: теорія і методика міжкультурної взаємодії в умовах Кримського регіону: Монографія / Н.В. Якса. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І Франка, 2008. - 568 с.
Надійшла до редакції 09.11.2009р.
Кизим Марина Валентиновна [email protected]
