ПОКАЗНИКИ ПРИРОДНОї РЕЗИСТЕНТНОСТі КОРіВ ПРИ ГНіЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УРАЖЕННЯХ КОПИТЕЦЬ Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

УДК 619:616-02.

Ладика В.1. доктор с. г. наук, професор, член кор. УААН © Фотша Т.1., доктор ветеринарних наук, професор Улько. Л.Г., кандидат ветеринарних наук, доцент Сумський нацюнальний аграрный утеерситет

ПОКАЗНИКИ ПРИРОДНО1 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 КОР1В ПРИ ГН1ЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УРАЖЕННЯХ КОПИТЕЦЬ

Дослгдженг показники природног резистентност1 корге з гтйно-некротичними ураженнями копитець. Встаноелено, що у теарин з гтйно-некротичними ураженнями копитець значно знижет показники природног резистентност1 пор1еняно зг здороеими теаринами. Динамжа показникге природног резистентност1 теарин протилежно корелюе з динамгкою еияелення гтйно-некротичних уражень копитець.

Ключовi слова: гтйно-некротичт ураження, копитце, резистенттсть, бактерицидна актиетсть, л1зоцимна актиетсть, фагоцитарна актиетсть.

Вступ. Ешзоотолопчш даш останшх роюв тдтверджують той факт, що хвороби кшщвок велико! рогато! худоби, яю перебкають з ознаками гншно-некротичного запалення займають одне з провщних мкць в патологи цих тварин, де найбшьше значення мають некробактерюз i копитна гниль. В умовах штенсивного промислового ведення тваринництва, при високш концентрацп поголiв'я, гшодинами, не завжди достатшм рiвнем годiвлi, порушенням експлуатацi!, травматизму помiтно зросла кiлькiсть випадкiв захворювання копитець у молочних корiв[1,2]. Тому утримання молочного скота при промисловому веденш тваринництва потребуе знання основних i сприяючих причин, якi зумовлюють захворювання копитець. При хворобах кшщвок уражений орган постшно контактуе з грунтом i iншими об'ектами навколишнього середовища, що приводить до його обЫменшня рiзною бактерiйною флорою, до того ж одшею з характерних особливостей анаеробних шфекцш е одночасна дiя на органiзм двох, трьох i бiльше видiв анаеробних i аеробних мiкроорганiзмiв[3, 4, 5]. У розвитку патолопчного процесу при ураженш кiнцiвок важливу роль вiдiграють мкробш асоцiацi! D. nodosus i F. necrophorum з представниками гнiйно-раньово! мкрофлори C. perfringens, S. aureus, A. pyogenes, яю значно пiдсилюють вiрулентнiсть останнiх, дозволяючи !м дiею сво!х ферментiв значно швидше долати захисш бар'ери органiзму тварини i викликати важкi ураження кiнцiвок. [5]. Клшчний прояв та перебiг захворювань копитець залежить вiд умов утримання, годiвлi, факторiв зовнiшнього середовища та вщ складу патогенетично! асоцiацi!, що викликае захворювання.

В той же час, потребуе вивчення питання залежност виникнення захворювань копитець вщ iмунобiохiмiчно! реактивност органiзму тварин.

© Ладика В.1., Фотша Т.1., Улько. Л.Г., 2008

134

У зв'язку з цим, метою нашо! роботу було вивчення показниюв природно! резистентност тварин при гншно-некротичних ураженнях копитець.

Матер1али та методи дослщження. Дослiдження виконаш в 2006-2008 роках на кафедрi ветсанекспертизи, м^робшлогп зоогiгieни та безпеки i якостi продуктiв тваринництва, кафедрi терапи, фармакологи та клшчно! дiагностики Сумського нацiонального аграрного унiверситету. Об'ектами дослiджень були корови Матерiалом для дослщжень була кров, вiдiбрана з яремно! вени вiд здорових корiв та тварин з гнiйно-некротичними ураженнями копитець. Визначали бактерицидну (БАСК), лiзоцимну (ЛАСК) та фагоцитарну активнiсть сироватки кров^6, 7]. Отриманi результати обробляли статистично iз визначенням середнiх величин [8] за формулою Петерса з урахуванням константи Молденгауера, достовiрного штервалу при наявному рiвнi значимостi р<0,05 та критерiю Стьдента.

Результати дослщжень. Дослщженнями встановлено, що у тварин з гншно-некротичними ураженнями копитець природна резистентнiсть органiзму була нижчою порiвняно зi здоровими (таблиця 1). Ця рiзниця особливо була помiтна по лiзоцимнiй активностi, яка у хворих тварин в стшловий перiод становила 8,26±1,18%, а у здорових була на 9,7% вищою i складала 17,96±1,34%. В пасовищний перiод лiзоцимна активнiсть була дещо вищою, як у здорових тварин, так i у корiв з гнiйно-некротичними ураженнями копитець -21,68±1,32% та 11,63±1,12% вiдповiдно.

Бактерицидна активнiсть сироватки кровi корiв при гнiйно-некротичних ураженнях копитець в зимовий стшловий перюд становила 52,82±1,14%., в пасовищний перiод цей показник також був низьким, тод^ як у здорових тварин БАСК була на 7,72% та 9,25% вищою у стшловий та пасовищний перюди вщповщно.

Змши фагоцитарно! активност хворих i здорових тварин також вiрогiдно вiдрiзнялися. Фагоцитарна активнiсть сироватки кровi хворих тварин становила в зимовий та лггнш перiоди 58,24±1,16% та 54,62±1,18%, що вiдповiдно на 6,7% та 6,4% нижче шж у здорових тварин.

Таблиця 1

Показники природно!' резистентного кор1в_

Показники сироватки Тварини з гншно- Здоров1тварини

кров1 некротичними ураженнями

копитець

Стшловий Пасовищний Стшловий Пасовищний

перюд перюд перюд перюд

Фагоцитарна 58,24±1,16 62,14±0,14 64,89±1,23 68,54±0,96

актившсть, %

Фагоцитарний 1ндекс 3,08±0,24 3,67±0,19 4,95±0,18 5,72±0,21

Л1зоцимна актившсть, % 8,26±1,18 11,63±1,12 17,96±1,34 21,68±1,32

Бактерицидна 52,82±1,14 54,62±1,18 60,54±1,28 63,87±1,04

актившсть, %

При вивченш динамiки показникiв природно! резистентност органiзму з урахуванням захворюваност корiв посезонно встановлено, що лiзоцимна

135

актившсть сироватки кровi у тварин найбшьш висока в л^нш перюд 14,23±0,64, пiсля чого вона поступово знижуеться впродовж осшньо-зимового перiоду до 8,34±0,72% в лютому та 8,12±0,62% в травнi (рисунок 1). З травня розпочиналося И стабшьне збiльшення.

Рисунок 1 - Лгзоцимна актившсть сироватки кровг

Показники фагоцитарно! активност сироватки кровi швидко знижувалися протягом осiнньо-зимових мiсяцiв з 62,34±1,21% у серпнi до 50,42±1,23% у лютому, пiсля чого зниження цього показника дещо уповiльнилося (рисунок 2). В травш фагоцитарна актившсть сироватки кровi становила 49, 61±1,12%, в наступнi мiсяцi вiдбувалося стабшьне !! збiльшення, яке продовжувалося до серпня.

Аналiз результатiв дослiдження бактерицидно! активност сироватки кровi показав, що впродовж осiнньо-зимового перiоду вiдмiчаeться поступовий !! спад з 56,83±1,45% в серпнi до 54,32±1,47% в листопадi та 51,64±0,98% в лютому (рисунок 3).

У весняний перюд зниження показниюв бактерицидно! активносп сироватки кровi вiдбувалося повiльно i незначною мiрою.

136

Лютий

Травень

Серпень

Листопад

Рисунок 2 - Фагоцитарна активтсть сироватки кров1

Лютий

Травень

Серпень

Листопад

Рисунок 3 - Бактерицидна активтсть сироватки кров1

При зктавлент динамжи показниюв природно! резистентност1 оргашзму I виявлення тварин з гншно-некротичними ураженнями копитець

137

встановлено, що при зниженш рiвня резистентност вщбуваеться збшьшення випадкiв захворювання (рисунок 4). Так, в серпш захворюванiсть тварин була найнижчою (1,7%), а показники природно! опiрностi вiдносно високими: ЛАСК - 14,23±0,64%, БАСК - 56,83±1,45%, ФА - 62,34±1,21%. В лютому, коли показники резистентностi були низькими (ЛАСК - 8,34±0,72%, БАСК -51,64±0,98%, ФА - 50,42±1,23%) захворюванiсть зросла в 2,5 рази i склала 4,2 %. З травня мкяця показники природно! резистентностi почали зростати, що сприяло зниженню кiлькостi тварин з захворюваннями дистального вiддiлу кшщвок, якi перебiгають з ознаками гншно-некротичного запалення.

4,5 4 3,5 3 2,5 2

1,5 1

0,5 0

Рисунок 4 - Вщсоток кор1в з гншно-некротичними ураженнями

копитець

Висновки. 1. Показники природно! резистентност органiзму велико! рогато! худоби - бактерицидна, лiзоцимна та фагоцитарна актившсть сироватки кровi змiнюються протягом року. Найбшьш високi вони в л^нш перiод, пiд час пасовищного утримання, з постановкою на стшлове утримання розпочинаеться !х зниження.

2. У тварин з гншно-некротичним ураженнями копитець резистентшсть значно нижча порiвняно зi здоровими тваринами.

3. Динамiка показниюв природно! резистентностi тварин протилежно корелюе з динамiкою виявлення гнiйно-некротичних уражень копитець, тобто при зниженнi показниюв природно! резистентностi збiльшуеться захворюванiсть ^ навпаки, при пiдвищеннi резистентностi зменшуеться кiлькiсть тварин з ураженнями дистального вщдшу кiнцiвок.

Лютий Травень Серпень Листопад

138

Л1тература

1. Панько 1.С., Петрик М.В. Гншно-некротичш хвороби пальщв у високопродуктивних корiв. // К.: Бiблiотека ветеринарно! медицини, 2007. - 63 с.

2. Панасик С.Д. Специфическая профшактика инфекционных заболеваний конечностей КРС и овец // Сб. науч. тр. ВГНКИ - 2005 - Т. 66 -С.265-279.

3. Сидорчук А.А. Проблемы борьбы с некробактериозом: заблуждения и реальность / Ветеринария - 2006 - №2 - С. 5-6.

4. Лопатин С.В. Эффективность комплексних антибактериальных средств при некробактериозе северных оленей // Актуальные проблемы инфекционной патологии и иммунологии животных: Материалы международной конференции. - М., 2006. - С. 255-257.

5. Фотша Т.1., Улько Л.Г. Вивчення видового спектру мiкроорганiзмiв при гншно-некротичних ураженнях копитець у велико! рогато! худоби // Мат. наук. - практ. конф.- Микола!в, 2008. - С.299-303

6. Методы ветеринарной клинической лабораторной диагностики: Справочник / И.П.Кондрахин, А.В.Архипов, В.И.Левченко и др. - М.: КолосС, 2004. - 520 с.

7. Определение естественной резистентности и обмена веществ у сельскохозяйственных животных / В.Е.Чумаченко, А.М.Висоцький, Н.А.Сердюк, В.В. Чумаченко // К.: Урожай, 1990. - 136 с.

Аннотация

Исследоеаны показатели естестеенной резистентности корое с гнойно-некротическими поражениями копытец. Устаноелено, что у жиеотных с гнойно-некротическими поражениями копытец значительно снижены показатели естестеенной резистентности сраенительно со здороеыми жиеотными. Динамика показателей естестеенной резистентности жиеотных протиеоположно коррелирует с динамикой еыяеление гнойно-некротических поражений копытец.

Summary

The indexes of natural резистентност1 of cows are investigational with the festering-necrotizing defeats of hoofs. It is set that for animals with the festering-necrotizing defeats of hoofs the indexes of natural резистентност1 are considerably mionectic comparatively with the healthy animals of. Indexes of natural resistents of animals oppositely correlates the exposure of festering-necrotizing defeats of hoofs with a dynamics.

Стаття надшшла до редакцИ 15.09.2008

139