CC BY
17
УДК: 636.22/ 28.083.3:613.1
Логачова Л.О., кандидат ветеринарних наук, доцент © Хартвська державна зооветеринарна академ1я
АДАПТАЦ1Я I РЕЗИСТЕНТШСТЬ ТЕЛИЦЬ ДО ВПЛИВУ ЕКОЛОГО-МЕТЕОРОЛОГ1ЧНИХ ФАКТОР1В ПРИ ЗИМОВО-СТ1ЙЛОВОМУ ТА ПАСОВИЩНОМУ IX УТРИМАНН1
У статт1 наведет результати вивчення адаптацшних та акл1матизацтних можливостей оргашзму телиць украгнськог червоно-рябог та симентальськог поргд в умовах Л1состепу Украгни. Встановлено, що телиц новоствореног породи быьш чутлив1 до несприятливих фактор1в зимово-сттлового утримання. Пасовищне утримання сприяе максимальному тдвищенню як показникгв природног резистентност1, так продуктивних якостей у телиць.
Ключо^^ слова: адаптаця, резистенттсть, м1крокл1мат, телиц
Вступ Фактори зовшшнього середовища здатш змшити напрямок й штенсившсть фiзiологiчених процеав, що проходять в органiзмi тварин[ 3]. Безпосередня дiя ^матичних факторiв на тварин настшьки велика, що в рядi випадюв ^матичними умовами визначаються межi розташування окремих видiв i порiд тварин. Не вирiшене питання адаптаци для новостворених порiд, у яких знижуеться природна резистентнiсть, вони частше пiддаються рiзним захворюванням [ 1,2;5-8].
Створена червоно-ряба молочна порода скота, шляхом схрещування симентальських корiв з биками високопродуктивно! голштинфризько! породи шоземно! селекцп, вимоглива до еколого-метеоролопчних факторiв.
Мета наших дослiджень: вивчення впливу макро- та мiкроклiматичних факторiв на резистентнiсть органiзму телиць червоно-рябо! молочно! й симентальсько! пород у зв'язку з !хшми продуктивними якостями.
Матер1ал 1 методи Науково-господарськi дослщи були проведенi в ВАТ держплемзаводу «Червоний велетень» Харювсько! областi. Показники макро^мату були проаналiзованi за результатами дослщжень Харювсько! обласно! та Комсомольсько1 метеоролопчно! лабораторп.
Для проведення дослщжень були створеш двi групи телиць-аналопв 3-мiсячного вiку: перша - контрольна - симентальсько! породи i друга - червоно-рябо! молочно!. За порами року вивчали параметри макро - та мжро^мату i показники природно! резистентностi за загальноприйнятими методиками.[1,9]
Результати досл1дження. При аналiзi макроклiматичних умов за порами року було встановлено, що найбшьшою ампл^дою коливань характеризувалися температура повiтря й вщносна його вологiсть. Показники швидкост руху повiтря були стабiльнiшими. Результати вивчення мжро^мату примiщень у стшловий перiод, представленi в табл.1.
© Логачова Л.О., 2008
155
Таблиця 1
Показники 1Упкрокл1мату в примпщеннях для ремонтних телиць
Показники Сезони року Нормативи
осшь зима весна ВНТП-01-05[4]
Температура повиря, °С 12,3+0,89 8,2+0,81 11,8+3,1 12
11,4 -13,2 7,1 - 10,3 10,9 - 12,7 8-16
В1дносна волопсть, % 90,1 ± 9,1 89,2± 6,9 82,5 ±1,5 75
85,1- 95,1 88,1-91,3 81,0 - 83,0 50-85
Вмют вуглекислого газу,% 0,25+0,01 0,28+0,02 0,19+0,03 0,25
0,23 - 0,27 0,27-0,29 0,18 - 0,20
Вмют ам1аку, мг/м3 8,0+1,5 10,0+2,0 7,0+1,2 10,0
7,0 - 9,0 9,0 - 11,0 6,0 - 8,0
Швидк1сть руху повиря, м/с 0,23+0,01 0,34+0,03 0,47+0,04 0,3-05
0,15 - 0,31 0,3 - 0,38 0,43 - 0,51
Освпленють, лк 38+3,0 40+2,5 45+2,8 50
35-41 38-42 43-47
Примтка: у чисельнику - середт значения, у знаменнику - меж1 коливань
Аналiз отриманих результаив( табл. 1) показуе, що самi незадовiльнi сполучення параметрiв мiкроклiмату спостерiгалися в зимовий й осшнш сезон року. Так, у зимовий перюд середньомiсячна температура пов^ря в примiщеннi становила 8,20С при нормi 10-12 0С.
Значно коливалася й вiдносна вологiсть пов^ря, у зимовий перiод (вiд 88,1 до 91,3%), що перевищуе на 18,9% нормативш значення.Узимку вмiст вуглекислого газу в повiтрi примiщення взимку перевищував гранично припустиму концентрацiю на 12%.
Ми проаналiзували стан резистентност органiзму телиць симентальсько! та червоно-рябо! молочно! порiд при зимово-стiйловому й л^ньо-пасовищному утриманнi( табл 2 )
Як видно з таблиц 2 концентращя еритроцитiв у кровi було в межах 5,35,96 Т/л, що вщповщало нормативним показникам. При цьому не було iстотних розбiжностей у вмiстi еритроцитiв червоно - рябих телиць, але трохи перевищувала таку в телиць симентальсько! породи. Загальний бiлок в стiйловий перюд коливався вщ 63,1 до 67,9 г/л
Звертають на себе увага результати, отримаш по групi телиць червоно-рябо! молочно! породи. Стшловий перюд у тварин характеризувався зменшенням кшькосп еритроцитiв на 2,3%, вмют гемоглобiну - на 8, 8% ^=3, р> ,95), бактерицидно! активност сироватки кровi - на 26,3% ( р> 0,99, td = 5,4), лiзоцимна активнiсть сироватки кровi - на 0,5%, фагоцитарна актившсть нейтрофiлiв - на 6,9% i збiльшенням вмiсту гамма-глобулiнiв - на 26,4% ( р> 0,999).
Встановлено, що при пасовищному утриманнi в кровi тварин дослiдних груп було бшьше еритроцитiв, однак ця рiзниця виявилася статистично недостовiрною.
156
В той же час кшькють еритроциив було вiрогiдно бшьше, шж у чистопорщних в середньому на 50%, а вмют гемоглобiну - на 25,6%
Таблиця2
Ф1зшлог1чннй статус телиць у стшловнй пер1од (М± т, п=20).
Показники Групи телиць Нормативш показники
Контрольна (симентальська порода) Дослщна (червоно-ряба молочна порода)
Еритроцити, Т\л 5,5±0,2 5,96±0,25 4,11-12,92
Бали 1 1 1-3
Гемоглобш, г/л 97,6(1,2 104+1,8* 99,0-129,0
Бали 2 2 1-3
Загальний бшок, % 64,6+1,5 63,2+1,1 72-86
Бали 2 2 4-5
Гамма -глобулши,% 22+0,9 23,8+0,8 25-40
Бали 1 1 1-5
БАСК, % 46+1,2 45,3+1,2 32-81
Бали 3 2 1-5
ЛАСК, % 19,9+0,9 18,9+0,9 10-39
Бали 3 2 1-3
ФАН, % 35,68 38,9 40-88
Бали 2 3 3-5
Усього бал1в 14 13 12-23
Примтка: нормативт показники наведен! за В.Е. Чумаченком, 1990.
При утриманш тварин в стшловий перюд органiзм тварин характеризувався бшьш значним зниженням показникiв еритроцитiв (11,7%) гемоглобiну(9,6) та бактерицидно! активностi сироватки кровi у телиць дослiдноi групи (зниження гемоглобiну в 4,5 рази) . Це пояснюеться бiльше тдвищеним обмiном речовин i напругою фiзiологiчних функцiй при несприятливих умовах стшлового перiоду.
Резюмуючи данi, отриманi при утриманш тварин у зимньо-стшловий i лiтньо-пасовищний перiод, можна зробити висновок, що бальна оцiнка показникiв кров^ що характеризують стан окисних процеЫв, обмiну речовин i природно! резистентност органiзму в зимово-стiйловий перiод (коливалася вiд 13 до 14 балiв. В лiтньо-пасовищний перiод мiнiмальнi значення (17 балiв) отриманi були в телиць контрольно! групи i максимальш - у телиць дослiдноi групи -19балiв (при нормi 12-23 бала, вщповщно до бально! шкали В.Е.Чумаченко,1990)
Показники середньодобових приростiв розрiзнялися за перюдами утримання. Так, протягом стшлового перюду середньодобовi прирости склали в телиць симентальсько! породи 684±23,3, а найбшьш високi - 800,3±12,6г -у
157
телиць червоно-рябо! ^=4,4, р>0,999) - у телиць дослщно! групи. Ч^ко видна рiзниця в середньодобових приростах маси тша телиць у л^нш i зимово-стiйловий перiод .
Висновки.
1. У стiйловий перiод в телятнику було зареестровано, порiвнянно з вимогами ВНТП - АПК-01-05, пiдвищення вiдносно! вологостi, збiльшення концентраци вуглекислого газу, амiаку, зниження температури повiтря й недостатня iнтенсивнiсть осв^лення.
2. У телиць дослiдно! групи у сийловий перiод зменшувалась кшьюсть еритроцитiв на 2,3%, вмiст гемоглоб^ - на 8, 8% (^=3, р> ,95), БАСК - на 26,3% ( р> 0,99, td = 5,4), ЛАСК - на 0,5%, фагоцитарна активнiсть нейтрофилов - на 6,9% i навпаки- тдвищився вмiст гамма-глобулiнiв - на 26,4% ( р> 0,999).
3. Середньодобовi прирости маси тiла у дослщних телиць були вищими порiвняно з контрольними: у лiтнiй перюд -на 7,9%( р> 0,99; td =3,5); у зимово-стiйловий - на 17% ( р> 0,999; td=4,4). При цьому найбiльш висока й вiрогiдна, порiвняно з контролем, енерпя росту була у тварин дослщно! групи в ус перiоди року.
Лггература
1.Андрусишин 1.В., Хмiляр Д.Д., та ш. Мiкроклiмат i його вплив на деям показники кровi у корiв/ /Працi науково-практично! конференцп „Фермерство вчора, сьогоднi, завтра". - Львiв, 1993.-С.209-210.
2. Волков Г.К., Данилов А.Н. Проблемы и перспективы ветеринарной гигиены // остояние и проблемы ветсанитарии, гигиены и экологии в животноводстве: Мат. меж. науч.-практ. конф. - Чебоксары, 2004. - С. 42-48.
3.Голиков А.Н. Адаптация сельскохозяйственных животных.-М.,1985.-
240с.
4.Скотарськ тдприемства: ВНТП-АПК -01-05.-К.,2005.-60с.
5.Сунцов С.С. Особенности сезонной динамики показателей естественной резистентности у телок разных генотипов // Селекция с.х.животных на устойчивость к болезням и повышения резистентности в условиях промышленной технологии: Сб. науч. тр. ВНИИплемдела.- М.,1992.- Вып.9.-С.76.
6.Славов В.П., Високос М.П. Зооеколопя.- К.: Аграрна наука, 1997.- 375 с.
7. Соколов В.Е., Базилевич И.И. Теоретические основы и опыт экологического мониторинга.— М., 1983.- 253 с.
8.Черный Н.В. Влияние эколого-абиотических факторов на здоровье животных //Науч. и прикл. проблемы паразитоценологии.- К., Харьков, Луганск, 1993.- С.115.
9.Чумаченко В.£. Резистентшсть тварин i фактори, що впливають на !! стан //Ветеринарна медицина Укра!ни.- 1997.- №3.- С.23-25.
158
Summary
Logachova L. candidat of veterenary sciences, professor assistant Kharkov state zooveterinary academy
ADAPTATION AND RESISTIBILITY OF HEIFERS TO THE INFLUENCE OF ECOLOGICAL AND METEOROLOGICAL FACTORS AT WINTER STABLE AND PASTU RE KEEPING
The research results of adaptation and aclimatization possibility of Ukrainian red-motley and simental heifers in the Ukrainian woll-steppe conditions have been given in the artikle. It thas been found that the newdeveloped breed heifers are more suscepetible to the winter stable keeping.
Pasture keeping providers the maximum increase both natural resistibility indices and productive qualities in heifers.
Key words : adaptation, resistibility, microclimate, heifers.
Cmammx nadiuMna do peda^i'i 8.08.2008
159
