CC BY
64
УДК 65S.S Доц. М.В. OdpexiecbKUй, д-р екон. наук -
Дрогобицький державний пeдагогiчний унтерситет
ПОКАЗHИКИ ОЦШКИ EKOHOMI4HOÏ ЕФЕКТИВHОСТI IHHОВАЦIЙ
Пpoaнaлiзoвaнo пoкaзники eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi, яга вiдoбpaжaють eфeк-тивнють iннoвaцiй з пoглядy iнтepeciв y^oro нaцioнaльнoгo гocпoдapcтвa, peгioнiв, гaлyзeй виpoбництвa тa opгaнiзaцiй, щo бepyть yчacть в iннoвaцiйнo-iнвecтицiйниx пpoeктax. При вiдбopi iннoвaцiй i poзpaxyнкax пoкaзникiв eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi пpoпoнyeмo бpaти дo yвaги кiнцeвi виpoбничi, coцiaльнi, eкoлoгiчнi, прям1 тa пoбiчнi фiнaнcoвi peзyльтaти, кpeдитнi пoзички, iнвecтицiï шшик дepжaв, бaнкiв, ф1рм тoщo.
Для oцiнки eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi iннoвaцiй y вiтчизнянiй ^aKra^ викopиcтoвyють cиcтeмy ^газни^в, якi шиpoкo виcвiтлeнo y лiтepaтypi [2, 3, 6-9, 11]. Ц пoкaзники вiдoбpaжaють cпiввiднoшeння витpaт i oтpимaниx pe-зулкгапв, тoбтo тиx вишд, яю 6удуть oдepжaнi вiд peaлiзaцiï iннoвaцiй.
Пoкaзники eкoнoмiчнoï eфeктивнocтi вiдoбpaжaють eфeктивнicть ш-нoвaцiй з пoглядy iнтepeciв ycьoгo нaцioнaльнoгo гocпoдapcтвa, a тaкoж peri-oнiв, гaлyзeй виpoбництвa, opгaнiзaцiй, щo бepyть yчacть в iннoвaцiйнo-iн-вecтицiйнoмy пpoeктi. При вiдбopi iннoвaцiй тa poзpaxyнкax пoкaзникiв eфeк-тивнocтi нa piвнi нaцioнaльнoгo гocпoдapcтвa бepyть дo yвaги тaкi peзyльтaти пpoeктy: кiнцeвi виpoбничi peзyльтaти (витopг вщ peaлiзaцiï нoвиx тoвapiв тa пocлyг, iнтeлeктyaльнoï влacнocтi - л^шт, нoy-xay, пpoгpaм для ЕОМ то-щo); coцiaльнi й eкoлoгiчнi peзyльтaти, poзpaxoвaнi виxoдячи зi cпiльниx дiй yчacникiв пpoeктy у periorax; пpямi фiнaнcoвi peзyльтaти; кpeдитнi гозички, iнвecтицiï iншиx дepжaв, бaнкiв, фipм тoщo; пoбiчнi фiнaнcoвi peзyльтaти, щo ïx зyмoвлюють при здiйcнeннi пpoeктy: змiни дoxoдiв cтopoннix opгaнiзaцiй i гpoмaдян, pинкoвoï вapтocтi зeмeльниx дтягок, бyдiвeльниx cпopyд, втpaти пpиpoдниx pecypciв тa iншi нaдзвичaйнi cитyaцiï.
Дo cклaдy витpaт вxoдять пepeдбaчeнi i нeoбxiднi для pea^a^ï пoбiч-нi тa oднoчacнi витpaти вcix yчacникiв пpoeктy, oбчиcлeнi бeз пoвтopнoгo вpa-xyвaння oднaкoвиx витpaт oдниx yчacникiв у cклaдi peзyльтaтiв iншиx [10].
Пiд чac poзpaxyнкy eфeктивнocтi пoтpiбнo oбoв'язкoвo вpaxoвyвaти змiнy вapтocтi гpoшeй у чaci, ocкiльки вiд вклaдeння iнвecтицiй дo oтpимaння прибутку минae чимaлo чacy. З oглядy нa цe, пoтpiбнo дoтpимyвaтиcь тaкиx пpинципiв: oцiнювaння eфeктивнocтi викopиcтaння iнвecтoвaнoгo кaпiтaлy здiйcнюють зicтaвлeнням гpoшoвoгo пoтoкy, який фopмyeтьcя у ^o^ci pe-aлiзaцiï iннoвaцiйнoгo ^oe^ry, тa пoчaткoвиx iнвecтицiй, пpoeкт ввaжaють eфeктивним, якщo зaбeзпeчyeтьcя пoвepнeння пoчaткoвoï cyми iнвecтицiй i oбyмoвлeнa дoxiднicть для iнвecтopa, щo нaдaв кaпiтaл; iнвecтoвaний кaпiтaл i гpoшoвi готоки, якi гeнepyютьcя цим кaпiтaлoм (oтpимaнi вiд пpoдaжy нo-вoï ^o^^n), звoдятьcя дo тeпepiшньoгo poзpaxyнкoвoгo терюду, який зaз-вичaй визнaчaeтьcя poкoм пoчaткy peaлiзaцiï пpoeктy; пpoцec диcкoнтyвaння кaпiтaлoвклaдeнь i гpoшoвиx пoтoкiв зд^ню^^я зa piзними cтaвкaми диc-^my, якi визнaчaютьcя зaлeжнo вiд ocoбливocтeй iннoвaцiйниx пpoeктiв. При визнaчeннi cтaвки диcкoнтy вpaxoвyeтьcя cтpyктypa iнвecтицiй i вapтicть oкpeмиx cклaдoвиx кaпiтaлy.
Для швидко! i наближено! 0цiнки eK0H0MÍ4H01 привабливосп Шнова-цш, зазвичай, використовують статистичш методи оцiнки eK0H0MÍ4H0i ефек-тивносп, якi належать до простих методiв. Вони можуть бути рекомендованi для застосування на раншх стадiях експертизи шновацшних проекпв, а та-кож для проекпв, як мають вщносно короткий iнвестицiйний перiод. До найбшьш часто використовуваних у практицi економiчного аналiзу показни-кiв оцiнки економiчноl ефективностi проектiв належать [5, 6, 9, 12]: сумарний (або середньорiчний) прибуток, отриманий внаслщок реалiзацil проекту; рен-табельнiсть iнвестицiй (проста норма прибутку); перiод окупностi (термiн по-вернення) iнвестицiй. Показники прибутковостi проекту характеризуюсь величину чистого прибутку, яку отримують учасники проекту внаслщок його реалiзацil. Сумарний прибуток визначають як рiзницю сукупних вартiсних результапв i витрат, зумовлених реалiзацieю проекту:
n = í (P - З), (1)
t=0
де: Pt — вартiсна оцiнка результата, отриманих учасником проекту протягом t-го iнтервалу часу; 3t - сукупнi витрати, здшснеш учасником проекту протягом t-го iнтервалу часу; T - швестицшний перюд, тобто перiод життевого циклу проекту.
Середньорiчний прибуток е розрахунковим показником, що визначае усереднену величину чистого прибутку, яку отримуе учасник проекту протя-гом року:
пс =1 í (Pt-3t), (2)
T t=o
де Т - тривалють iнвестицiйного перiоду, роюв.
Проект можна вважати економiчно привабливим, якщо цi показники позитивнi, в шшому випадку, проект - збитковий. Показники прибутковосп можна розраховувати стосовно рiзних економiчних суб'ектiв, зацiкавлених в участ у проектi. Для кожного з них змшюються лише змют та значення вар-тiсних ощнок результатiв i затрат. Так, для потенцшного iнвестора економiч-ними результатами реалiзацil проекту виступають очiкуванi доходи (наприк-лад, дивiденди), отриманi ним протягом перюду реалiзацil проекту. Для кредитора економiчним результатом е платежi за виданий кредит, швестований у проект.
Рентабельнiсть iнвестицiй (ROI - Return On Investments) дае змогу вста-новити не тiльки факт прибутковосл проекту, але й оцiнити стутнь його при-бутковостi. Показник рентабельносл iнвестицiй (проста норма прибутку) визначають як вщношення рiчного прибутку до вкладених у проект швестицш:
P
ROI = -, (3)
I
де: Р - прибуток вiд реалiзацil проекту; I - початковi швестицп у проект.
Показник рентабельносп iнвестицiй може бути розрахований за дани-ми одного з роюв реалiзацil проекту (зазвичай для цього вибирають рж, який вщповщае реалiзацil проекту на повну виробничу потужнiсть чи потужнiсть
нaдaння пocлyг), зa oкpeмими poкaми peaлiзaцiï opoeRiy зa piзнoгo cтyпeня викopиcтaння виpoбничиx пoтyжнocтeй aбo зa cepeднiм пoкaзникoм чиcтoгo прибутку. Окpiм ^ora, зaлeжнo вiд цiлeй eкoнoмiчнoгo aнaлiзy, мoжyть ви-кopиcтoвyвaтиcя piзнi пoкaзники прибутку тa iнвecтoвaнoгo кaпiтaлy. Ta^ для o^rnm нopми прибутку нa говний вклaдeний кaпiтaл викopиcтoвyють го-газник:
P+r
ROI , (4)
I
дe r - пpoцeнтнi плaтeжi, яю виплaчyютьcя кpeдитopy, a нopмa прибутку та oплaчeний aкцioнepний кaпiтaл poзpaxoвyeтьcя зa фopмyлoю:
ROI = pA, (S)
Ia
дe IA - aкцioнepний кaпiтaл.
Пepioд oкyпнocтi iнвecтицiй визнaчae пpoмiжoк чacy вщ пoчaткy ш-вecтyвaння пpoeктy дo мoмeнтy, кoли чиcтий дoxiд вщ peaлiзaцiï пoвнicтю oкyпляe пoчaткoвi вклaдeння y ньoгo. Ввaжaeтьcя, щo чим мeнший пepioд oкyпнocтi пpoeктy, тим швидшe пoчaткoвi вклaдeння пoвepтaютьcя i^ecra-py, тим пpoeкт e бшьш пpивaбливим. Для пpoeктiв, якi xapaктepизyютьcя пocтiйним зa вeличинoю чиcтим дoxoдoм Ро, щo piвнoмipнo нaдxoдить, i oд-нoчacними кaпiтaльними вклaдeннями у пpoeкт I, пepioд oкyпнocтi Ток, мoж-нa poзpaxyвaти зa фopмyлoю
Ток = — = — ■ (6)
Ро ROI
Гpoшoвий пoтiк yтвopюeтьcя як cyкyпнicть гpoшoвиx зacoбiв, якi pe-aльнo нaдxoдять нa paxyнки чи у racy cyб'eктa гocпoдapювaння внacлiдoк pe-aлiзaцiï пpoeктy (вxiдний гpoшoвий пoтiк) i виплaчyвaниx ним зoвнiшнiм aгeнтaм (виxiдний гpoшoвий пoтiк).
Вxiдний гpoшoвий пoтiк - цe фiнaнcoвi peзyльтaти пpoeктy, джepeлa-ми yтвopeння якиx мoжyть бути: витopг вщ peaлiзaцiï пpoдyкцiï (poбiт, пoc-луг); кpeдити i пoзики зoвнiшнix aгeнтiв; aкцioнepний кaпiтaл, зaлyчeний зa paxyнoк дoдaткoвoï eмiciï aкцiй; витopг вщ peaлiзaцiï aктивiв, зaлyчeниx у пpoeкт i oцiнeниx нa мoмeнт röra зaвepшeння; iншi пoзapeaлiзaцiйнi дoxoди, пoв'язaнi з кoнкpeтним пpoeктoм.
Виxiдний гpoшoвий пoтiк oxoплюe iнвecтицiйнi витpaти, яю визнaчa-ють вeличинy пoчaткoвиx кaпiтaльниx вклaдeнь у пpoeкт, a тaкoж пoтoчнi фi-нaнcoвi плaтeжi зa пpoeктoм, якi включaють виpoбничo-збyтoвi витpaти бeз вpaxyвaння aмopтизaцiйниx вiдpaxyвaнь та ocнoвнi aктиви, вклaдeнi у ^o-eкт; плaтeжi зa кpeдити i пoзики; пoдaткoвi виплaти; iншi плaтeжi з прибутку, включaючи виплaти дивiдeндiв нa дoдaткoвий aкцioнepний кaпiтaл.
Чистий гpoшoвий пoтiк визнaчaють як piзницю мiж peaльним припли-вoм i peaльним вiдпливoм гpoшoвиx pecypciв, здiйcнювaниx пpoтягoм визнa-чeнoгo iнтepвaлy чacy iнвecтицiйнoгo пepioдy:
NCFt = CIFt - COFt, (7)
де: ЫСРг - чистий грошовий потiк в iнтервалi часу г; СШг - вхщний грошовий потiк в iнтервалi г; СОГг - вихiдний грошовий потж в iнтервалi г.
Щд час прогнозування фiнансових показникiв проекту за ттервал ш-вестицiйного перюду можуть бути прийнятi мюяць, квартал чи рж. При вибо-рi конкретного iнтервалу необхiдно виходити, по-перше, iз заплановано! пе-рiодичностi грошових надходжень i платежiв, та, по-друге, з прийнятно! точ-ностi отримання прогнозiв за кожним iнтервалом.
Для ощнки екожмчно! ефективностi iнновацiйних проекпв потрiбно враховувати рiзну цiннiсть для потенцшних учасникiв проекту грошових засо-бiв, отриманих чи витрачених ними в рiзнi моменти часу. Спiвмiрнiсть рiзноча-сових грошових потоков, як утворюються при реалiзацil проекту, здшснюеться шляхом дисконтування. Дисконтування - це перерахунок вигод i витрат для кожного розрахункового перiоду за допомогою норми (ставки) дисконту [6, с. 449]. Воно Грунтуеться на використанн технiки складних вiдсоткiв.
Приведення до базисного перюду витрат i вигод г-го розрахункового перiоду проекту здшснюеться !хшм множенням на коефiцiент дисконтування а, що визначаеться для постшно! норми дисконту Е як:
«г = , (8)
(1 + Е )
де г - номер кроку розрахунку.
З погляду iнвесторiв, сума, яку вони одержать у майбутньому, мае тим меншу цiннiсть, чим довше !! доводиться чекати, осюльки бiльшою буде сума витрачених за перюд очiкуваних доходiв. Результат порiвняння двох проектiв з рiзним розподiлом витрат i вигод у чаш може ютотно залежати вщ норми дисконту. У стабшьнш ринковiй економiцi величина норми дисконту стосов-но власного капiталу визначаеться депозитним вщсотком за вкладами з ура-хуванням шфляцп та ризиюв проекту. Якщо норма дисконту буде нижчою вiд депозитного вiдсотка, швестори надаватимуть перевагу банкiвським депозитам. Якщо норма дисконту ютотно перевищуватиме депозитний бан-кiвський вiдсоток (з урахуванням шфляцп тi iнвестицiйних ризиюв), виникне тдвищений попит на грош^ а отже, пiдвищиться банкiвський вщсоток.
Норма дисконту позичкового капiталу - вщповщна вiдсоткова ставка, яка визначаеться умовами вщсоткових виплат i погашення позик.
У разi змiшаного катталу норму дисконту можна визначити як се-редньозважену вартiсть капiталу, розраховану з огляду на структуру катталу, податкову систему, умови виплат тощо. Таким чином, якщо е п видiв катта-лу, вартiсть кожного з яких тсля сплати податюв дорiвнюе Е,, i його частка у загальному капiталi становить А,, то норма дисконту Е приблизно дорiвнюе:
Е = ПЕг■ Л,. (9)
1=1
За перехщно! економжи, коли депозитний вiдсоток за вкладами не визначае реально! щни грошей, для ощнювання ефективностi проекту норма дисконту визначаеться суб'ектом господарсько! дiяльностi з урахуванням альтернативних i доступних на ринку вкладень з порiвняним ризиком.
Викopиcтoвyвaнi m пpaктицi мeтoди oцiнювaння eкoнoмiчнoï eфeк-тивнocтi включaють poзpaxyнoк кiлькox ^газни^в [1, 4, 6-9]: iнтeгpoвaнoгo ^газнита eфeктивнocтi, poзpaxoвaнoгo нa ocнoвi чио^ тeпepiшньoï тoвaнoï) вapтocтi; ^eray peнтaбeльнocтi iнвecтицiй; внyтpiшньoï нopми pern тaбeльнocтi (дoxoднocтi); тepмiнy oкyпнocтi; точки бeззбиткoвocтi пpoeктy.
Чиcтa тeпepiшня вapтicть 4TB (aбo iнтeгpaльний eфeкт) - да piзниця peзyльтaтiв i витpaт зa poзpaxyнкoвий пepioд, пpивeдeниx дo oднoгo, зaзви-чaй, пoчaткoвoгo poRy, тoбтo з ypaxyвaнням ïx диcкoнтyвaння:
дe: Tp - poзpaxyнкoвий рж; Дt - дoxoди у t-й piк; Bt - iннoвaцiйнi витpaти у t-й piк; at - кoeфiцieнт диcкoнтyвaння.
Рiшeння дoцiльнo впpoвaджyвaти, якщo 4TB пoзитивнa. Нaйcклaднi-шим у poзpaxyнкy 4TB e пpoгнoзyвaння вeличини гpoшoвиx пoтoкiв, точ-нють якoгo вeликoю мipoю зaлeжить вщ зoвнiшнix yмoв гocпoдapcькoï дiяль-нocтi - piвня iнфляцiï, змiн цш нa pecypcи, змiни пoпитy та пpoдyкцiю вта^ лiдoк пoяви кoнкypeнтiв тoщo. Тoмy poзpaxyнoк 4TB пoтpiбнo cyпpoвoджy-вaти aнaлiзoм чyтливocтi ^oe^y дo ризику.
Aнaлiз чyтливocтi - да тexнiкa aнaлiзy пpoeктнoгo ризику, яга mra-зуе, як зм^ш^я знaчeння чиcтoгo диcкoнтoвaнoгo дoxoдy ^6o чиcтoï тeпe-piшньoï вapтocтi - 4TB) зa зaдaнoï змiни вxiднoï змiннoï зa iншиx yмoв. Me-тoд пepeдбaчae: визнaчeння ключoвиx змiнниx, якi впливaють нa знaчeння ЧТВ; вcтaнoвлeння aнaлiтичнoï зaлeжнocтi 4TB вщ ключoвиx змiнниx; poзpa-xyнoк бaзoвoï cитyaцiï (вcтaнoвлeння oчiкyвaнoгo знaчeння 4TB зa oчiкyвa-ниx знaчeнь ключoвиx змiнниx); змiнy oднieï з вxiдниx змiнниx нa пoтpiбнy вeличинy (зaзвичaй нa 10 %), при цьoмy вci iншi знaчeння фiкcoвaнi, щo npo-вoдитьcя пocлiдoвнo для вcix вxiдниx змiнниx; poзpaxyнoк нoвoгo знaчeння тa йoгo змiни у %; poзpaxyнoк кpитичниx знaчeнь змiнниx ^oe^y тa визта-чeння нaйчyтливiшиx з ниx; кpитичнe знaчeння пoкaзникa - знaчeння, зa rno-гo чи^га тeпepiшня вapтicть дopiвнюe нулю (4TB=0); aнaлiз oтpимaниx pe-зyльтaтiв i визнaчeння чyтливocтi 4TB дo змши вxiдниx пapaмeтpiв.
Aнaлiз чyтливocтi пpocтий у пpaктичнoмy зacтocyвaннi, ane вш poз-глядae вплив кoжнoï змiннoï нa peзyльтyючy вeличинy oкpeмo. Одтак нa пpaктицi вci змiннi впливaють нa peзyльтaти peaлiзaцiï пpoeктy oднoчacнo, пoгipшyючи aбo пoлiпшyючи peзyльтyючy вeличинy.
Зaзвичaй, piшeння пpo iнвecтyвaння ^шив у iннoвaцiйний пpoeкт пpиймaють зa нaявнocтi aльтepнaтивниx вapiaнтiв пpoeктiв тa ïx зicтaвлeння зa вигiднicтю. Якщo вeличинa 4TB виявилacя пoзитивнoю для вcix aльтepнa-тивниx пpoeктiв, нeoбxiднo вибpaти тoй, дe 4TB бyдe бiльшoю.
Iндeкc peнтaбeльнocтi iнвecтицiй JR - вiднoшeння пpивeдeниx дoxoдiв дo пpивeдeниx нa цю ж дaтy витpaт, щo cyпpoвoджyють peaлiзaцiю iннoвa-цiйнoгo пpoeкry. Рoзpaxyнoк iндeкcy peнтaбeльнocтi здiйcнюють зa фopмyлoю
T
4TB =±( - Et )at,
(10)
t=0
(11)
дe: Д1 - дoxoд у пepioд t; Bt - poзмip iнвecтицiй в iннoвaцiï у пepioд t.
1ндекс рентабельносп чiтко пов'язаний з ЧТВ. Якщо ЧТВ позитивна, то iндекс рентабельносп JR>1, i навпаки. Якщо JR>1, iнновацiйний проект вважаеться економiчно ефективним, а якщо JR<1 - неефективним. Цей показ-ник доцiльно використовувати для порiвняння кiлькох альтернативних про-ектiв. За жорсткого дефiциту кошпв перевагу варто надавати тим, для яких шдекс рентабельностi е найвищим.
Внутршня норма рентабельностi (ВНР) показуе ту норму дисконту Е^ за яко! величина дисконтованих доходiв за певне число роюв досягае рiв-ня iнвестицiйних вкладень у реалiзацiю проекту. У такому разi доходи i вит-рати проекту визначаються зведенням до розрахункового моменту:
Д = Х Дг ,; в = х в ,, (12)
г=1 (1 + Ер)' г=1 (1 + Ер)г
Отже, норма рентабельносп - це таке прогнозоване значення рентабельности яке забезпечуе рiвнiсть нулю iнтегрального ефекту, розрахованого на економiчний термiн життя шновацшного проекту. Вона дорiвнюе максимальному вщсотку за позиками, який можна платити за використання необ-хщних ресурсiв, залишаючись при цьому на беззбитковому рiвнi.
Розрахунок внутршньо! норми рентабельносп здiйснюють методом послiдовних наближень величини ЧТВ до нуля за рiзних ставок дисконту. На практищ можна застосовувати таку формулу:
Е = а + 0(В-1), (13)
(а- в)
де: А - величина ставки дисконту, за яко! ЧТВ позитивна; В - величина ставки дисконту, за яко! ЧТВ негативна: а- величина позитивно! ЧТВ за величини ставки дисконту А; в - величина негативно! ЧТВ за величини ставки дисконту В.
Якщо значення ВНР проекту для приватних iнвесторiв бшьше за юну-ючу ставку рефшансування банков, а для держави - за нормативну ставку дисконту, i бшьше за ВНР альтернативних варiантiв проекту з врахуванням ступеня ризику, то ршення про його швестування може бути позитивним.
Термш окупносп шновацшного проекту - перюд, протягом якого до-датковий прибуток, отриманий внаслiдок реалiзацil iнновацiйного проекту, забезпечить повернення вкладених iнвестицiй. Його розрахунок також ба-зуеться на грошовому потощ з його дисконтуванням та приведенням до по-чатково! (тепершньо!) вартостi. Необхiднiсть такого розрахунку викликана бажанням iнвестора впевнитися, що термш повернення швестицш буде не надто великим, оскшьки ризики швестування у ринкових умовах е тим бшь-шими, чим тривалший час !хньо! окупностi. За цей час можуть змiнитися i кон'юнктура ринку, i цiни. Окрiм цього, у галузях iз високими темпами НТП поява нових технологш на час, коли швестицп ще не окупилися, може швид-ко !х знецшити.
Перiод окупностi iнновацiйного проекту розраховують за формулою
То = Д, (14)
де: П1 - початковi iнвестицil у проект; Д - прогнозш щорiчнi грошовi доходи.
Оскiльки щорiчнi грошовi доходи змiнюються протягом життевого циклу iнновацiйного продукту, то розрахунок потрiбно виконувати на 1хню усереднену величину. € й iнший споиб розрахунку термiну окупностi, який Грунтуеться на постадiйному вiднiманнi вiд величини початкових швестицш прогнозного рiчного грошового доходу у вщповщному роцi. При цьому кож-на наступна стадiя розрахунку передбачае зменшення початкових швестицш на величину доходу, враховану на попереднш стадп розрахунку. Кiлькiсть стадш розрахунку, в яких отримано позитивну величину, дасть кiлькiсть щ-лих роюв окупностi. Розрахунок закiнчуеться, коли залишок початкових ш-вестицiй буде меншим вiд прогнозного рiчного доходу наступного перюду. Для останнього перюду можна визначити i кiлькiсть мюящв, протягом яких швестицп окупляться. Отже, другий спошб е точнiшим вщ першого.
Точка беззбитковостi - використовуеться для визначення того обсягу ново1 продукцп, який потрiбно реалiзувати на ринку за прогнозного рiвня цш на не1, досягнення якого забезпечуватиме прибутковють проекту. Точку без-збитковосп (критичний обсяг продукцп) можна розраховувати у натуральних одиницях за формулою
С
V -_'УП__(15)
у крит — ■> К1-'у
Цод — Взм
де: Суп - умовно-постiйнi витрати пiдприемства, грн; Цод - цша одиницi продукцп, грн; Взм - змшш витрати на одиницю продукцп, грн.
У вартiсному вираженш критичний обсяг визначають за формулою
С
VKpum , (16)
1 - тзм
де mM - частка змiнних витрат у щш продукцп.
За наявностi альтернативних варiантiв реалiзацil iнновацiй приймають той з них, що забезпечить бшьший запас фшансово1 мiцностi. Ним е рiзниця мiж прогнозним рiвнем попиту на продукщю i критичним 11 обсягом. Отже, якщо названi показники свщчать про економiчну вигiднiсть шновацп у межах 11 життевого циклу при прогнозних рiвнях попиту i цiнах на продукцiю, то ршення про iнвестування iнновацiй може бути позитивним.
Л1тература
1. Антонюк Л. Л. 1нноваци: теор1я, мехашзм розробки та комерщал1заци : монограф1я / Л. Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук. - К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 394 с.
2. Василенко В.О. 1нновацшний менеджмент / В.О. Василенко, В.Г. Шматько / за ред. В.О. Василенко. - К. : Вид-во ЦУЛ, Фенкс, 2003. - 440 с.
3. Власова А.М. 1нновацшний менеджмент : навч. поабн. / А.М. Власова, Н.В. Красно-кутсъка. - К. : Вид-во КНЕУ, 1997. - 92 с.
4. Давила Т. Працююча шноващя: Як управляти нею, вим1рювати 11 та здобувати з не! вигоду : пер. з англ.. / Т. Давила, Мар Дж. Епштейн, Роберт Шелтон. - Дншропетровськ, 2007. - 320 с.
5. Дантон Э. Инновации: как определять тенденции и извлекать вигоду / Эдвард Дантон. - М., 2006. - 304 с.
6. Инновационный менеджмент : справ. пособ. / под ред. П.Н. Завлина. - Изд. 2-ое, [пе-рераб. и доп.]. - М. : Изд-во ЦИСН, 1998. - 558 с.
7. Краснокутська Н.В. 1нновацшний менеджмент : навч. поабн. / Н.В. Краснокутська. -К. : Вид-во КНЕУ, 2003. - 504 с.
8. Одрехiвський М.В. Математичш модел1 оцшки та прогнозування ефективносп шно-вацш // Модели управления в рыночной экономике : сб. науч. тр. / под. общ. ред и предисл. Ю.Г. Лисенко. - Донецк : Изд-во ДонНУ, 2009. - Спец. вып. - С. 37-44.
9. Одрехiвський М. Маркетингово-орieнтоване управлшня рекреацшними шновацшни-ми пiдприeмствами / М.В. Одрехiвський. - Дрогобич : РВ ДДПУ, 2009. - 488 с.
10. Стельмашук А.М. Економжа i органiзацiя шновацшно! дiяльностi / А.М. Стельма-шук. - Тернопiль, 2001. - 176 с.
11. Такер Р. Инновации как формула роста. Новое будуще ведучих компаний / Роберт Такер : пер. с англ. - М. : Изд-во "Формат", 2006. - 240 с.
12. Яковлев А.1. Управлшня швестицшною та шновацшною дiяльнiстю на основi проектного анашзу : навч. поабн. / А.1. Яковлев. - К. : Вид-во УАДУ, 1998. - 118 с.
Одрехивский Н.В. Показатели оценки экономической эффективности инноваций
Проанализированы показатели экономической эффективности, отображающие эффективность инноваций с точки зрения интересов национального хозяйства, регионов, отраслей производства и организаций, принимающих участие в инновационно-инвестиционных проектах. При отборе инноваций и расчетах показателей экономической эффективности предлагается уделять внимание конечным производственным, социальным, экологическим, прямым и косвенным финансовым результатам, кредитным займам, инвестициям других государств, банков, фирм и т.п.
Odrekhivskyi M. V. The Indicators assessing the economic efficiency of innovations
The paper presents the analysis of indicators of economic efficiency that depict the efficiency of innovations with a view on interests of the entire national economic system, regions, production branches and organizations which take part in innovation-investment projects. While choosing the innovations and calculating the indicators of economic efficiency, It is proposed to take into account the final production, social, ecological, direct and indirect financial results, credit loans, investments of other states, banks, companies, etc.
УДК 336.717 Здобувач ТА. ПгхняК - Львшська КА
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПВДПРИеМНИЦТВА В ХМЕЛЬНИЦЬК1й ОБЛАСТ1
Охарактеризовано сучасний стан i проблеми розвитку малого шдприемництва в Хмельницькш области ОбГрунтовано необхщшсть трансформаци системи державно! пол^ики у сферi тдприемницько! дiяльностi та запропоновано комплекс заходiв що-до шдвищення ефективност управлшня розвитком малого шдприемництва регюну.
Ключовг слова: мале тдприемництво, регюн, розвиток малого шдприемництва, проблеми розвитку малого шдприемництва, державна пол^ика у сферi тдприемницько! дiяльностi, перспективи розвитку малого шдприемництва.
Постановка проблеми. Одним з основних засоб1в забезпечення ста-лого економ1чного зростання е оптим1защя структури господарського комплексу у напрямку задоволення споживчого попиту та тдвищення конкурен-тоспроможносп товар1в 1 послуг. Чшьне мюце в систем! структурно! перебу-дови господарського комплексу займае мале тдприемництво, яке е найбшьш гнучкою та динамiчною складовою ринково! економжи.
1 Наук. кер1вник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук
