CC BY
17
УДК 616.831.94-005.1-036-07: 616.831-009.11-031.4 DOI 10.26683/2304-9359-2019-4(30)-31-37
ПОКАЗНИКИ КОПЕПТИНУ КРОВ1 ЯК МАРКЕРА НЕСПРИЯТЛИВОГО ПРОГНОЗУ ПРИ КРОВОВИЛИВАХ У П1ДПАВУТИННИЙ ПРОСТ1Р ГОЛОВНОГО МОЗКУ НЕТРАВМАТИЧНОГО ГЕНЕЗУ
К.Ю. ПОЛКОВН1КОВА
КУ «3anopi3bKa обласна клiнiчна лiкарня 3anopi3bKoi обласно! ради», м. Запорiжжя
*Conflict of Interest Statement (We declare that we have no conflict of interest).
*Заява про конфл^ штереав (Ми заявляемо, що у нас немае нiякого конфлiкту штереав). *Заявление о конфликте интересов (Мы заявляем, что у нас нет никакого конфликта интересов).
*No human/animal subjects policy requirements or funding disclosures.
*Жодний i3 об'екпв дослщження (людина/тварина) не пiдпадае пiд вимоги полггики щодо розкриття шформацп фшансування.
*Ни один из объектов исследования не подпадает под политику раскрытия информации финансирования.
*Date of submission — 3.12.19 *Date of acceptance — 11.12.19
*Дата подачi рукопису — 3.12.19 *Дата ухвалення — 11.12.19
*Дата подачи рукописи — 3.12.19 *Дата одобрения к печати — 11.12.19
Мета роботи - встановити прогностичне значения ргвня сироваткового копептину для виявлення ризику розвитку ускладнень у пащентгв 1з субарахногдальним крововили-вом (САК).
Mamepianu та методи. Проведено проспективне когортне досл1дження 82 пащентгв (40 чолов1к1в та 42 ж1нок) з1 спонтанним (нетравматичним) САК в1ком в1д 23 до 72 рок1в (середнт в1к - (49,6 ±1,3) року).
Результати. Заф1ксованоускладнення (ангюспазм та вторинну 1шем1ю)у 31 (74,20 %) пацгентгв 1з сироватковим р1внем копептину > 0,605 нг/мл на 3-тю добу САК, що в 9,49разу (95 % дов1рчий iнтервал - 3,60-24,80, р<0,0001) бтьше, н1жу груш пащентгв 1з сироватковим рiвнем копептину <0,605 нг/мл. При визначенш кумулятивного ризику розвитку ускладнень САК значення позитивног та негативног прогнозованог цiнностi сироваткового рiвня копептину на 3-тю добу САК становили 74,19 i 92,20 % вiдповiдно, точшсть прогнозування (сума вiрно класифжованих спостережень) - 85,39 %.
Висновки. Дат ROC-аналiзу свiдчать, що сироватковий рiвень копептину на 3-тю добу САК > 0,605 нг/мл характеризуеться оптимальним спiввiдношенням чутливостi i специфiчностi щодо оцтки кумулятивного ризику розвитку таких ускладнень САК, як вторинна iшемiя в комбтаци з церебральним ангiоспазмом.
Ключов1 слова: субарахнощальний крововилив; копептин; ROC-аналiз; ускладнення; церебральний ангюспазм.
Перелж скорочень
ВЦ1 Вщстрочена церебральна iшемiя
Д1 Довiрчий iнтервал
мШР Модифшована шкала Ренкiна
САК Субарахнощальний крововилив
Захворюванiсть на субарахнощальний крововилив (САК) нетравматичного ге-незу у середньому становить вщ 10 до 15 випадкiв на 100 тис. населення в США та европейських крашах. В Укра'1ш щорiчно вiдбуваeться до 5 тис. аневризматичних крововиливiв, середнiй показник захворю-ваностi - 12 випадкiв на 100 тис. населення на рк [1].
На частку аневризматичного САК при-падае 5-7 % вщ уах типiв iнсульту [2]. Пе-реважно вражае молодих пацiентiв у най-бiльш продуктивнi роки. Незважаючи на значне полiпшення лiкувальних стратегш та зниження летальностi за останш десяти-лiття, САК е руйшвним патологiчним станом iз високою тривалою захворюванiстю [3]. Лише двi третини пацiентiв, якi вижили, вщновлюють функцiональну незалежнiсть через 1 рш пiсля крововиливу [4]. Останш -ми роками в експериментальних i кл^чних дослiдженнях вивчають переважно патофь зюлопчш механiзми у першi 72 год тсля крововиливу («ранне пошкодження головного мозку»). Ранне пошкодження головного мозку вперше описане в 2004 р. I. КиБак зi спiвавт. [5]. Дедалi частiше його визна-ють як важливий провюник, пов'язаний з вiдстроченою церебральною iшемiею (ВЦ1) i тривалою захворюванiстю та смертшстю пiсля САК.
Вщстрочений неврологiчний дефь цит як результат розвитку вщдалено! церебрально! шемп е основною причиною поганих результа^в у пацiентiв iз САК нетравматичного походження. 1з 50 % па-цiентiв, котрi вижили пiсля САК, приблиз-
ПОЛКОВШКОВА Ксетя Юршна лiкар-невролог
Комунальна установа «Запор1зька обласна mmi4na лiкарня Запор1зько1 обласно'1 ради» Адреса: 69600, м. Заnорiжжя, OpixiecbKe шосе, 10 Тел. роб.: 050-484-87-73 E-mail: kuzya.cat01121981@gmail.com ORCID ID: 0000-0002-9160-551X
но у 30 % спостер^аеться кл^чний спазм судин. Управлшня ВЦ1 передбачае профь лактику та ранню щентифшащю. Запро-поновано декшька дiагностичних методiв, якi вiдрiзняються за ефективнiстю, шва-зивнiстю та вартiстю. Послiдовне невро-логiчне обстеження е найбiльш надшним методом виявлення нового неврологiчного дефщиту. Коматознi пацiенти потребують сучасних методiв монiторингу, якi виявля-ють змши в мiкроциркуляторному руслi, авторегуляцiю мозку i поширення депо-ляризацп. Мультимодальний мошторинг з безперервною електроенцефалографiею, мiкродiалiзом i монiторингом внутршньо-черепного тиску е сучасною технолопею штенсивно'1 терапп пацiентiв iз САК. До-сягнення в галузi генетичних бюмарке-рiв для прогнозування кл^чно'1 ВЦ1 де-монструють перспективну точнiсть, яка в найближчому майбутньому дасть змогу прогнозувати ВЦ1 за допомогою простого аналiзу кровь У декшькох кл^чних ви-пробуваннях дослiджено лiкарськi засоби з теоретичним ефектом профшактики або лшування ВЦ1 [6].
Незважаючи на значш успiхи в розвитку нових методiв лiкування та профiлактики основних ускладнень, САК асощюеться зi значною захворювашстю, смертнiстю та соцiально-економiчними витратами. Це зумовлене не лише результатом геморапч-но'1 судинно! подп, а i наслiдками дп по-дразнювальних побiчних метаболiтiв кро-вi, ям можуть призвести до спазму судин головного мозку i ВЦ1, а також порушити циркуляцiю спинномозково'1 рщини з по-дальшим розвитком пдроцефалп. Вщсут-нiсть стратегiй профiлактики або ефектив-но'1 терапп спазму судин головного мозку i ВЦ1 стала шдставою для проведення низки дослщжень. Доступнi методи лiкування аневризматичного САК продовжують вдо-сконалювати, оскшьки дослiдження вияв-ляють новi терапевтичнi мiшенi.
Мета роботи - встановити прогнос-тичне значення рiвня сироваткового копептину для виявлення ризику розвитку ускладнень у пащен^в iз субарахнощаль-ним крововиливом.
Матер1али та методи
Проведено проспективне когортне досль дження 82 пащенпв (40 чоловтв та 42 жь нок) зi спонтанним (нетравматичним) САК вiком вщ 23 до 72 рокiв (середнш вiк - (49,6 ±1,3) року). Розподш за вiком був таким: 20 (24,4 %) пащенпв вшом 21- 40 рокiв, 46 (56,1 %) - вiком 41- 60 роюв, 16 (19,5 %) - вшом понад 60 рокiв.
На пiдставi клiнiко-нейровiзуалiзащй-них критерпв установлено дiагноз САК нетравматичного генезу. Вщповщно до класиф^ацп Всесвiтньоi оргашзацп не-йрохiрургiв (WFNS) проводили клiнiчну ощнку тяжкостi стану пацiентiв. Рент-гешвську комп 'ютерну томографiю з ви-користанням апарата «Toshiba» Asteion Super 4 (Япошя) застосовували для вiзуа-лiзацii структурних змiн головного мозку та л^воровмюних просторiв. Проводили церебральну анпографш з використан-ням ангiографiчного комплексу AXIOM Artis MP «Siemens» (Шмеччина). Через феморальний доступ за методикою Сель-дингера здiйснювали селективне досль дження судинних басейнiв.
Зпдно з даними церебрально'1 ангюгра-фп верифiковано аневризматичний генез САК у 58 (71,9 %) пащеш!в. Часпше дiа-гностували аневризми передньо'1 мозково'1, передньо'1 сполучно'1 (26,8 %), внутршньо'1 сонно'1 (18,3 %) i середньо'1 мозково'1 (24,4 %) артерп. Рщко виявляли аневризми судин вертебробазилярного басейну (2,4 %). Не-встановлений генез САК мали декшька па-щентсв у зв'язку iз вiдсутнiстю аневризм та артерювенозних мальформацiй судиннох системи головного мозку.
На 3-тю добу тсля виникнення САК визначали вмют копептину в сироватщ кровi методом iмуноферментного аналь зу iз використанням аналiзатора TEKAN Austria GmbH за допомогою комерцiйних тест-систем Copeptin (Human) ELISA Kit (Phoenix Pharmaceuticals, Inc, США) вщпо-вщно до шструкцш. Усi дослiдження про-
ведено у ТОВ «^агностичний центр «Мед-лайф-бю».
Пацieнти i3 декомпенсованою соматич-ною патологieю та iншими захворюваннями (цироз печшки, септичний процес, ендо-кринна патолопя, гострий iнфаркт мюкар-да), котрi могли суттево змiнити метаболiзм копептину, були вилученi з дослщження.
Як первинну кшцеву точку розглядали розвиток ускладнень САК у виглядi вторин-но! шемп в поеднанш з церебральним ва-зоспазмом.
Усi пащенти проходили лiкування на базi Обласного центру профшактики та ль кування шсульту, а також нейрохiрурriчно-го вщдшення Запорiзькоi обласно! клшчно! лшарш згiдно iз затвердженими клiнiчними протоколами ведення пащентсв з цiею пато-логiею.
Проводили аналiз результатiв iз використанням «Statistica 6.1» (StatSoft Inc., США, #RGXR412D674002FWC7). Виконували ощн-ку параметричного розподiлу значень зпдно з критерiем SW-тесту. Результати наведено у виглядi медiани (Me, Q50) та мiж-квартильного штервалу (Q50 (Q25; Q75)). Ви-користовували метод Манна-У!тт (U-тест) для виявлення статистично! значущостi мiжгрупових вщмшностей. Для оцiнки дiа-гностично! значущосп застосовували ROC-аналiз з розрахунком площi пiд характеристичною кривою. Для вах видiв аналiзу статистично значущими вважали вiдмiнностi при р < 0,05.
Результати
До Grade I за шкалою WFNS вщнесено 40,20 % хворих, до Grade II - 41,50 %, до Grade III - 15,90 %, Grade IV - решта.
У 55 пащен^в iз САК не виявлено ускладнень переб^у захворювання, у 27 -дiагностовано ускладнення. Мiж цими гру-пами пащен^в не виявлено статистично значущо! рiзницi за клiнiко-демографiчни-ми та гендерними показниками. Сироват-ковий рiвень копептину в грут пацiентiв iз поеднаними ускладненнями САК статистично значущо перевищував такий у грут пащен^в без ускладнень на 44,2 % (0,738 (0,667-0,800) i 0,419 (0,347-0,549) нг/мл, р < 0,01), що стало тдставою для визна-чення точки вщЫкання значення сироват-
кового рiвня копептину для прогнозування ускладнень у пащентсв iз САК з оптималь-ним стввщношенням чутливостi та специ-фiчностi.
Грунтуючись на даних ROC-аналiзу, вста-новлено, що сироватковий рiвень копептину на 3-тю добу САК > 0,605 нг/мл характеризуемся оптимальним стввщношенням чут-ливостi (85,20 %) i специфiчностi (85,49 %) щодо оцiнки кумулятивного ризику роз-витку таких ускладнень САК, як вторинна iшемiя в комбшацп з церебральним ангю-спазмом, при цьому значення ЛИС стано-вило 0,950 ± 0,019 (95 % довiрчий iнтервал (Д1) - 0,9-0,99; р = 0,001).
Заф^совано ускладнення у 74,2 % па-щентсв iз сироватковим рiвнем копептину > 0,605 нг/мл на 3-тю добу САК що в 9,49 разу (95 % Д1 - 3,60-24,80 р <0,0001) бшь-ше, шж у групi пацiентiв iз сироватковим рiвнем копептину < 0,605 нг/мл. При ви-значеннi кумулятивного ризику розвитку ускладнень САК значення позитивно'1 та негативно'1 прогнозовано'1 щнносл сиро-ваткового рiвня копептину на 3-тю добу САК становили 74,19 i 92,20 % вщповщно, точшсть прогнозування (сума вiрно класи-фшованих спостережень) - 85,39 %.
Обговорення
Багатьма дослщженнями доведено, що вищий рiвень копептину в сироватцi кровi часто корелюе з поганими кл^чними результатами пiсля черепно-мозково'1 травми, САК та шших патологiчних сташв цен-трально'1 нервово'1 системи. Зокрема група дослщнимв проспективно обстежила 100 пащеш1в, госпiталiзованих протягом 6 год тсля травми голови [7]. Прогресуюче ге-морапчне пошкодження головного мозку тдтверджене за допомогою комп'ютерно'1 томографп. Також у пацiентiв в цьому до-слiдженнi визначали наявнiсть гостро'1 травматично'1 коагулопатп за результатами дослщження активованого частково-го тромбопластинового часу (> 40 с) \/ або мiжнародного нормалiзованого вщно-шення (>1,2), ^або кiлькостi тромбоцитiв (< 120 • 109/л). Рiвень копептину в сиро-ватцi кровi визначали методом iмунофер-ментного аналiзу з використанням специ-фiчних ферментiв слшим методом. У бага-
товим1рному лопстичному регресшному анал1з1 сироватковий р1вень копептину визначено як незалежний предиктор про-гресуючого геморапчного пошкодження i гостро'1 травматично! коагулопатп. Вико-ристовуючи робочих характеристик
приймача, автори розрахували площi пiд кривою для прогресуючого геморагiчного пошкодження i гостро'' травматично'' коагулопатп. Прогностична ефективнiсть ви-значення рiвня копептину була порiвнянна з прогностичною цiннiстю шкали ком Глазго. Проте копептин явно не полшшував прогностичну щншсть ощнки клiнiчного стану пацieнта та прогнозу захворюван-ня за шкалою коми Глазго. Таким чином, за результатами зазначеного дослщження, копептин може допомогти в прогнозувант прогресуючого геморапчного пошкодження i гостро'' травматично'' коагулопатп тс-ля черепно-мозково'' травми.
Метою шшого дослiдження було ощни-ти 90-денну прогностичну цiннiсть рiвня копептину в грут китайських пацieнтiв з гострим внутр^ньомозковим крововили-вом [8]. У цьому дослщжент всi пащенти з вперше виявленим гострим внутршньо-мозковим крововиливом у перiод з 2010 до 2012 р. були ввдбраш для участ в кль нiчному експериментi. При госпiталiзацii' пащен^в до стацiонару вмiст копептину в сироватщ кровi вимiрювали методом iмуноферментного аналiзу. За допомогою шкали коми Глазго i шкали Hemphill ощ-нювали клiнiчний стан пацiентiв, а також рандомно визначали вмют копептину. Для ощнки функщонального результату через 90 дшв використовували модифiковану шкалу Ренкша (мШР). Протягом перiоду дослщження у 271 пащента дiагностовано гострий внутр^ньомозковий крововилив i всi вони були залучеш в аналiз. Середнш бал за шкалою коми Глазго при надходжен-нi становив 11. Пацiенти з несприятливими наслщками, котрi не вижили, мали значно тдвищений рiвень копептину в сироватщ кровi на момент госпiталiзацii' (р < 0,001). Копептин був незалежним прогностичним маркером функщонального результату i смерт (вiдношення шанав - 3,45 (95 % Д1 - 1,85-6,99) i 3,66 (2,42-8,28) вщповщно, р < 0,001, з поправкою на в^, об'ем гема-томи та iншi предиктори) у пащеш1в з го-
стрим внутршньомозковим крововиливом. В аналiзi криво! робочих характеристик приймача копептин може полшшити по-казники шкали Hemphill при прогнозуван-m 90-денного функцiонального результату (площа пщ кривою (AUC) комбшовано'1' мо-деш - 0,83; 95 % Д1 - 0,74-0,90; р < 0,001) i смерттсть (AUC комбшовано'1' моделi -0,88; 95 % Д1 - 0,82-0,93; р < 0,001). Ав-тори дослiдження припускають, що рiвень копептину е корисним шструментом для прогнозування несприятливого функщо-нального результату та смертност через 90 дтв пiсля гострого внутрiшньомозкового крововиливу i можуть допомогти клшщис-там скоригувати план ведення пащенлв.
Автори шшого клiнiчного дослiдження стверджують, що вищi концентрацп копептину в сироватщ кровi були пов'язанi з по-ганими клiнiчними результатами тсля вну-трiшньомозкового крововиливу [9]. Це дослщження було розроблено для порiвняння концентрацш копептину та шших бюмар-керiв у сироватцi кров^ таких як основний бiлок мiелiну, бiлок глiальних фiбриляр-них астроци^в, S100B, нейрон-специфiч-на енолаза, субодиниця фосфорильованого аксонального нейрофшаменту H, т-протеш i убiквiтин-карбокси-кiнцева гiдролаза L1, для аналiзу ïx прогностичного значення. Автори вимiряли концентрацiю цих бю-маркерiв в сироватцi кровi 118 здорових оЫб i 118 пацiентiв iз внутрiшньомозковим крововиливом для порiвняльного аналiзу щодо прогнозування 6-мюячно'1' смертнос-т i несприятливого результату (> 2 балiв за мШР). Концентрацiя в сироватщ кровi цих бiомаркерiв була статистично значущо бшьшою в уах пацiентiв з внутршньомоз-ковим крововиливом порiвняно зi здорови-ми особами, а також в оЫб, ям не вижили, порiвняно iз пащентами з внутршньомоз-ковим крововиливом, котрi вижили, та у пацiентiв з несприятливим результатом по-рiвняно з пащентами з устшним результатом. Площi пiд кривими робочих характеристик приймача концентрацш цих бю-маркерiв у сироватцi кровi були аналопчт показникам шкали iнсульту Нащонального iнституту охорони здоров'я для прогностичного ощнювання. Концентрацiя сиро-ватковий копептину статистично значущо полшшувала прогностичну щнтсть шкали
iнсульту Нацiонального шституту охорони здоров'я, тодi як iншi бiомаркери цього не демонстрували. Автори дослщження зро-били висновок, що копептин може у май-бутньому допомогти в прогнозувант вщ-далених кл^чних результатiв пiсля вну-тр^ньомозкового крововиливу.
Копептин незалежно вiд шших чинни-кiв прогнозуе функцiональний результат i смертнiсть через 90 дтв та через рш пiсля iшемiчного iнсульту згiдно з результатами дослщження [10]. У пащеш1в iз транзитор-ною iшемiчною атакою збiльшений вмют копептину вказуе на пiдвищений ризик по-дальших цереброваскулярних подiй. Метою стратифшацп ризику копептину (CoRisk) було пщтвердження прогностично'1 цiнностi копептину у пащеш^в з iшемiчним шсуль-том i транзиторною iшемiчною атакою. У па-цiентiв з iшемiчним шсультом дослiдження CoRisk було спрямоване на вивчення впливу лшування (тромболiзису) на прогностичну щнтсть копептину. У цьому проспективному багатоцентровому дослщжент було про-аналiзовано три групи пащеш1в: з iшемiч-ним iнсультом, яю отримували тромболiзис i без нього, та з транзиторною iшемiчною атакою. Первинна кшцева точка: у пащеш1в з iшемiчним iнсультом - швалщтсть (вiд 3 до 5 балiв за мШР) i смертнiсть (6 балiв за мШР) через 3 мю пiсля iнсульту, у пащеш1в з транзиторною iшемiчною атакою - реци-дивуюча iшемiчна цереброваскулярна подiя (тобто iшемiчний iнсульт або рецидивуюча транзиторна iшемiчна атака). Вторинна кшцева точка у пащеш^в з iшемiчним шсуль-том - внутршт ускладнення (внутршньо-мозковий крововилив, злоямсний набряк, аспiрацiйна пневмонiя або судоми пщ час госmталiзащi та внутршньогосттальна смертнiсть). Автори дослiдження дiйшли висновку за результатами комплексного ста-тистичного аналiзу, що сироватковий рiвень копептину може бути незалежним предиктором несприятливого перебшу та поганого прогностичного результату судинних подш у головному мозку обстежених пащеш^в.
Таким чином, у патогенезi САК нетравматичного походження виявлено рiзнома-нiтнi ланки, потенцшно важливi як предик-тори розвитку основних кл^чних ускладнень та летального наслщку, якi становлять штерес для розробки профiлактичних пщ-
ходiв i терапевтичних схем, що потребye проведення клiнiчних дослщжень.
Висновки
Данi ROC-аналiзy свiдчать, що сироватковий рiвень копептинy на 3-тю до6у
References
1. Pedachenko JuE, Guk AP, Nikiforova AN. Nejro-hirurgicheskaja pomoshh pri cerebrovaskuljarnyh boleznjah v Ukraine. Analiz statisticheskih dan-nyh nejrohirurgicheskoj sluzhby. Ukrainskij nejrohirurgicheskij zhurnal. 2017;1:33-39. (in Russian)
2. Ahn SH, Savarraj JP, Pervez M et al. The subarach-noid hemorrhage early brain edema score predicts delayed cerebral ischemia and clinical outcomes. Neurosurgery. 2018;83(1): 137-45. doi: 10.1093/ neuros/nyx364.
3. De Oliveira Manoel AL, Goffi A et al. The critical care management of poor-grade subarachnoid haemorrhage. Crit Care. 2016;20:21. doi: 10.1186/ s13054-016-1193-9.
4. Gaasch M, Schiefecker AJ, Kofler M et al. Cerebral autoregulation in the prediction of delayed cerebral ischemia and clinical outcome in poor-grade aneurysmal subarachnoid hemorrhage patients. Crit Care Med. 2018;46(5):774-80. doi: 10.1097/ CCM.0000000000003016.
5. Rass V, Helbok R. Early brain injury after poor-grade subarachnoid hemorrhage. Curr Neurol Neu-
САК > 0,605 нг/мл характеризуемся опти-мальним стввщношенням чутливосп (85,2 %) i специфiчностi (85,5 %) щодо ощнки кумулятивного ризику розвитку таких ускладнень САК, як вторинна ше-мiя в комбшацп з церебральним анпос-пазмом.
rosci Rep. 2019 Aug 29;19(10):78. doi: 10.1007/ s11910-019-0990-3.
6. Weimer JM, Jones SE, Frontera JA. Acute cytotoxic and vasogenic edema after subarachnoid hemorrhage: a quantitative MRI study. Am J Neurora-diol. 2017;38(5):928-34. doi: 10.3174/ajnr.A5181.
7. Yang DB, Yu WH, Dong XQ. Plasma copeptin level predicts acute traumatic coagulopathy and progressive hemorrhagic injury after traumatic brain injury. Peptides. 2014 Aug;58:26-9. doi: 10.1016/j.peptides.2014.05.015.
8. Wei ZJ, Ou YQ, Li X, Li H. The 90-day prognostic value of copeptin in acute intracerebral hemorrhage. Neurol Sci. 2014 Nov;35(11):1673-9. doi: 10.1007/s10072-014-1809-2.
9. Yu WH, Wang WH, Dong XQ. Prognostic significance of plasma copeptin detection compared with multiple biomarkers in intracerebral hemorrhage. Clin Chim Acta. 2014 Jun 10;433:174-8. doi: 10.1016/j.cca.2014.03.014.
10. De Marchis GM, Katan M, Weck A, Brekenfeld C. Copeptin and risk stratification in patients with ischemic stroke and transient ischemic attack: the CoRisk study. Int J Stroke. 2013 Apr;8(3):214-8. doi: 10.1111/j.1747-4949.2011.00762.x.
ПОКАЗАТЕЛИ КОПЕПТИНА КРОВИ КАК МАРКЕРА НЕБЛАГОПРИЯТНОГО ПРОГНОЗА ПРИ КРОВОИЗЛИЯНИИ В ПОДПАУТИННОЕ ПРОСТРАНСТВО МОЗГА НЕТРАВМАТИЧЕСКОГО ГЕНЕЗА
К.Ю. ПОЛКОВНИКОВА
КУ «Запорожская областная клиническая больница Запорожского областного совета», г Запорожье
Цель работы - установить прогностическое значение уровня сывороточного копептина для выявления риска развития осложнений у пациентов с субарахноидальным кровоизлиянием (САК).
Материалы и методы. Проведено проспективное когортное исследование 82 пациентов (40 мужчин и 42 женщин) со спонтанным (нетравматическим) САК в возрасте от 23 до 72 лет (средний возраст - (49,6 ±1,3) года).
Результаты. Зафиксированы осложнения (ангиоспазм и вторичная ишемия) у 31 (74,20 %) пациентов с сывороточным уровнем копептина > 0,605 нг/мл на 3-и сутки САК, что в 9,49 раза (95 % доверительный интервал - 3,60-24,80, р< 0,0001) больше, чем в группе пациентов с сывороточным уровнем копептина < 0,605 нг/мл. При определении кумулятивного риска развития осложнений САК значение положительной и отрицательной прогностической ценности сывороточного уровня копептина на 3-и сутки САК составляло 74,19 и 92,20 % соответственно, точность прогнозирования (сумма верно классифицированных наблюдений) - 85,39 %.
Выводы. Данные ROC-анализа свидетельствуют, что сывороточный уровень копепти-на на 3-и сутки САК > 0,605 нг/мл характеризуется оптимальным соотношением чувствительности и специфичности относительно оценки кумулятивного риска развития таких осложнений САК, как вторичная ишемия в сочетании с церебральным ангиоспазмом.
Ключевые слова: субарахноидальное кровоизлияние; копептин; ROC-анализ; осложнения; церебральный ангиоспазм.
VALUES OF BLOOD COPEPTIN LEVEL AS A MARKER OF UNFAVORABLE FORECAST IN SUBARACHNOID HAEMORRHAGE OF THE BRAIN OF ATRAUMATIC ORIGIN
K.YU. POLKOVNIKOVA Zaporizhzhia Regional Clinical Hospital
Objective - to evaluate of diagnostic informativeness of сорерйп serum values in determining the risk of complications in patients with subarachnoid hemorrhage.
Materials and methods. A prospective cohort study of 82 patients (40 men and 42 women) with spontaneous (non-traumatic) subarachnoid hemorrhage (SAH) from the age of 23 to 72 years (average age - (49,6 ±1,3) year) was conducted.
Results. Complications were recorded in 31 (74.20 %) patients with a serum level of copeptin > 0.605 ng/ml on the third day of the SAH, which was in 9.49 times higher (95 % CI 3.60-24.80, р <0.0001) than in patients with a serum level of copeptin < 0.605 ng/ml. When determining the cumulative risk of developing complications of SAH, the values of positive and negative predictive values of serum levels of copeptin on third day of SAH were 74.19 % and 92.20 % respectively, the accuracy of prediction (the sum of correctly classified observations) was 85.39 %.
Conclusions. ROC-analysis suggests that the serum level of copeptin on third day of SAH > 0.605 ng/ml is characterized by an optimal ratio of sensitivity and specificity in assessing the cumulative risk of developing such SAH complications as secondary ischemia combined with cerebral angiospasm.
Key words: subarachnoid hemorrhage; copeptin; ROC-analysis; complications; cerebral an-giospasm.
