CC BY
23
Гистологическое заключение 148/49 от 27.03.15 - гистологическая картина наиболее соответствует метастазу беспигментной меланомы эпителиоидному варианту.
В послеоперационном периоде больной проведены курсы полихимиотерапии, телегамматерапии.
Выводы. Представлен редкий случай метастаза меланобластомы в стенку тощей кишки, лимфатические узлы, печень. Первичная локализация опухоли не была обнаружена, не смотря на использование современных методов диагностики.
Список литературы
1. Комаров И. Г. Метастазы злокачественных опухолей без выявленного первичного очага / И. Г. Комаров, Д. В. Комов. - М.: Триада-Х, 2002. - С. 135.
2. Фрадкин С. З. Меланома кожи / С. З. Фрадкин, И. В. Залуцкий. - Минск: Беларусь, 2000. - С. 221.
3. Метастазы меланомы без выявленного первичного очага / А. Ю. Марочко, Н. Э. Косых, А. И. Брянцева [и др.] // Дальневосточный медицинский журнал. - 2009. - № 1. - С. 47—49.
4. Detection of circulating malignant cells by RT-PCR in long-term clinically disease - free I stage melanoma patients / A. Baldi, E. Dragonetti, T. Battista [et al.] // Anticancer Res. - 2000. - Vol. 20, №5 (C). - P. 3923-3928.
5. The prognostic signicance of histologic regression in cutaneous melanoma / L. Brogelli, U. M. Reali, S. Moretti [et al.] // Melanoma Res. - 1992. - Vol. 2. - №2. - P. 87-91.
Сорокман Т.В.
д.мед.н., професор Буковинський державний медичний утверситет
Сокольник С.В. д.мед.н., професор Буковинський державний медичний утверситет
Остапчук В.Г. к.мед.н., асистент Буковинський державний медичний утверситет
ПОКАЗНИКИ КЛ1ТИННО1 ТА ГУМОРАЛЬНО1 ЛАНОК 1МУН1ТЕТУ У Д1ТЕЙ 13 ХРОН1ЧНОЮ
ГЕПАТОБ1Л1АРНОЮ ПАТОЛОГИЮ
Сорокман Т.В. д.мед.н., профессор
Буковинский государственный медицинский университет Сокольник С.В. д.мед.н., профессор
Буковинский государственный медицинский университет Остапчук В.Г. к.мед.н., ассистент
Буковинский государственный медицинский университет Sorokman T.V.
doctor of medicine, professor, Bukovinian State Medical University Sokolnyk S. V.
doctor of medicine, professor, Bukovinian State Medical University Ostapchyk V.G. PhD, Associate Professor Bukovinian State Medical University
Показатели клеточного и гуморального звеньев иммунитета у детей с хронической гепатобилиарной патологией
Indicators of cellular and humoral immunity in children with chronic hepatobiliary pathology Резюме. Проведено дослгдження показниюв клтинног та гуморальной ланок 1мунноЧ системи у 108 дтей шюльного в1ку, хворих на патологгю гепатобтарног системи. встановлено зниження CD3, CD4, CD8, CD16 i пгдвищення iмунорегуляторного тдексу, Ig A, Ig M, Ig E, Ig G та Ц1К.
Ключовi слова: дти, патологiя гепатобтарног системи, iмунiтет.
Резюме. Проведено исследование показателей клеточного и гуморального звеньев иммунной системы у 108 детей школьного возраста с патологией гепатобиллиарной системы. Установлено снижение CD3, CD4, CD8, CD16 и повышение иммунорегуляторного индекса, Ig A, Ig M, Ig E, Ig G и ЦИК. Ключевые слова: дети, патология пищеварительной системы, иммунитет.
Abstract. A study of indicators of cellular and humoral immune system in 108 school children, patients with hepatobiliary pathology. The decrease in CD3, CD4, CD8, CD16 and increased immunoregulatory index, Ig A, Ig M, Ig E, Ig G and CIC.
Key words: children, hepatobiliary pathology, immunity.
Постановка проблеми. В Укралш впродовж у дггей та шдлитав на патолопю оргашв травления на останшх 10 рошв ввдзначено зростання захворюваносл 21,8% [4]. У структурi захворювань травно! системи
хвороби жовчного мiхура (ЖМ) та жовчовивщних шлях1в (ЖВШ) займають одне з перших мюць i стано-влять приблизно 35-40% [3]. Серед захворювань жов-човиввдних шлях1в у дггей найчастiше верифiкуються дискiнезiя (функцiональний розлад жовчного мiхура), спазм сфiнктера Одщ та хронiчнi холецистит i холан-гiт. Необхiднiсть постiйного диспансерного спостере-ження, частого обстеження, тривалих повторних кур-сiв лiкування зумовлюе не пльки !х медичне, а й соць альне значения.
Натепер придметься значна увага вивченню iмунологiчних порушень при хронiчних захворюван-нях травно! системи. Це пов'язано з тим, що органи травлення однi з перших шактивують iнфекцiйнi аге-нти, беруть участь в елiмiнацi! циркулюючих iмунних комплексiв (Ц1К), синтезi iмуноглобулiнiв (Ig) та ш-ших процесах, що забезпечують формування iмунного захисту [1].
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Ком-плекснi дослвдження системи iмунiтету проведенi в основному в дней iз ураженнями шлунково-кишкового тракту (хронiчнi гастрити, гастродуоденiти, виразкова хвороба, колiти тощо) [2]. Так, встановлено, що зру-шення iмунологiчних показник1в у перiод загострення хрошчного гастродуоденiту свiдчать про наявнiсть дисбалансу клгшнно! та гуморально! ланок iмунiтету. Виявленi вiдносний лiмфоцитоз, зниження вщносного вмiсту CD3+ i CD4+, тдвищення абсолютного числа натуральних кiлерiв (CD16+) i цитотоксичних лiмфо-цитiв (CD8+) [5]. У фазi загострення захворювання у дiтей iз виразковою хворобою дванадцятипало! кишки зареестрованi зрушення показнишв периферично! кровi, властивi запальному процесу, змiни клгшнно! ланки iмунiтету (збшьшення ввдносного i абсолютно! кiлькостi CD3-лiмфоцитiв, абсолютно! кiлькостi CD4-i CD8-клiтин у кровi) i гуморально! ланки iмунiтету (збiльшення абсолютно! кiлькостi СD22-лiмфоцитiв у кровi, пiдвищения рiвнiв IgG i IgM у сироватцi кров^, порушення неспецифiчно! резистентностi (зниження показнишв фагоцитрно! активностi нейтрофiлiв (ФАН), фагоцитарного вдексу (Ф1) i НСТ-тесту) [6].
Однак науковi дослiджения, присвяченi вивченню порушень iмунологiчного стану у хворих iз па-тологiею жовчовивщних шлях1в не чисельнi, перева-жно у дорослих, часто суперечнi. Також не встановле-ний взаемозв'язок м1ж iмунопатологiчними зрушен-нями та клшчними проявами захворювань. Пiд час ль кування хворих на хронiчну гепатобшарну патологш не завжди враховуються порушення iмунологiчного стану, що сприяе частим загостренням, хронiзацi! процесу, а також недостатнш ефективностi лiкування.
Викладення основного матерiалу. Мета досль дження - вивчити стан iмунно! системи у дней, хворих на хрошчну патологш гепатобiлiарно! системи. Для формування вибiрки обрано описовий тип досль дження з одномоментним зрiзом. Репрезентативнють
вибiрки досягалася завдяки випадковому вгдбору дь тей.
Критерiями входження в дослщження були: 1. BiK (7-18 рошв). 2. Стать (к1льк1сть хлопчишв та дГвча-ток). 3. Однотипшсть клiнiчного дiагнозу.4. Однотип-ний характер порушень функцп шлунка. 5. £дина дГаг-ностична програма. 6. Наявшсть iнформованоi згоди на участь у дослщженнях.
Критерiями виключення дитини з дослгдження були: 1. Наявнiсть супутньоi патологи. 2. Biк до 7 рошв. 3. Обстеження в шших лГкувально-ирофшактич-них закладах. 4.В1дсутшсть iнформованоi згоди на участь у дослщженнях.
Обстежено 108 дггей шшльного вiку iз гепатобь лiарною патологieю (основна група). Серед них 55 (50,9 %) хлопчишв i 53 (49,1 %) дГвчинки. Середнш вГк дiтей становив (11,1±0,4) рошв. За нозолопчними формами дни розподшились наступним чином: функцю-нальний розлад жовчного мiхура - 44 особи, спазм сфь нктера ОддГ - 30 осГб, хрошчний холецистит - 24 особи, хрошчний холанпт - 10 осГб. У групу порГв-няння увшшли 44 практично здорових дитини вщповь дного вшу. Ддагноз виставлявся зпдно клшГчно!' класи-фшацп захворювань оргашв травлення вГдповгдно до МКХ-10, клас «Хвороби оргашв травлення» та наказу МОЗ Украши № 59 вгд 29.01.13 р. «Про затвердження ушфшованих клшчних протоколГв медично].' допомоги дням Гз захворюваннями оргашв травлення».
Для оцшки Гмунолопчного статусу використо-вували еритроцитарш дГагностикуми ТОВ НВЛ «Гра-нум» (м. Харшв), що дозволяють виявити основш суб-популяцп Т- i В-лГмфоципв за допомогою розетко-утворювання з еритроцитами, на яких адсорбоваш мо-ноклональш антитша проти рецепторГв CD. Визначали вгдсоткову шльшсть популяцш та субпопуляцш лГмфо-ципв: показника CD3, CD4, CD8, CD16, CD22. 1Р1 визначали як стввгдношення Т-хелперГв до Т-супресор-вГв. Вмют Гмуноглобулшв класГв A, M, G (IgA, IgM, IgG) у сироватщ кровГ визначався за допомогою методу радiальноi Гмунодифузи в гелГ. Ц1К у сироватщ кровГ визначали методом прециштацп у 3,75 % розчиш полГетилешлжолю з наступним фотометричним ви-значенням щГльностГ прециттату за методикою V. Haskova (1978) у модифГкацп С. К. ВельберГ та ств-авт. (1988). Для кожноi групи дослгджень, як1 мали но-рмальний розподш, вираховували середню арифмети-чну величин (М) та похибку середньо!' арифметично!' (m) (M±m). Для показнишв, розподш яких вГдрГзнявся вгд нормального, визначалися медГана (Ме), вказувався штерквартильний розмах у виглядГ 25 % та 75 % про-центилей, тобто верхньо].' меж1 1-го та нижньо! меж1 4-ого квартилей: Ме (Q 25 %; Q 75 %). Оцшка вГроггдно-CTi здшснювалася за допомогою критерш Стьюдента (t). У розрахунках використовувався пакет прикладних програм "Microsoft Exel 97" (Microsoft).
Показники стану Гмунно! системи у дней групи порГвняння наведеш в таблицях 1 та 2.
Таблиця 1
Показники субпопуляцш Т- та В^мфоципв сироватки кровi у дiтей групи порiвняння
Показник Значення показника (п=44)
М±т Q25 % Me Q75 %
CD3, % 57,6±1,7 59,0 59,0 63,0
CD4, % 38,9±0,8 38,0 39,0 41,0
CD8, % 19,0±0,6 19,0 20,0 21,0
CD16, % 12,9±0,2 12,0 13,0 14,0
CD22, % 17,7±0,2 17,0 18,0 19,0
Таблиця 2
Показники iмуноглобулiнiв та Ц1К сироватки кровi у групi порiвняння
Показник Значення показника (п=44)
М±т Q25 % Me Q75 %
^А, г/л 1,8±0,1 1,5 1,6 1,6
1£М, г/л 1,5±0,0 1,4 1,5 1,6
№ г/л 10,1±0,2 9,6 9,9 10,8
^ Е, г/л 51,0±3,0 40,0 45,0 67,0
Ц1К, ум.од. 84,0±9,6 65,0 70,0 75,0
1мунолопчш порушення у дiтей iз патолопею гепатобшарно! дмнки проявлялися переважно приг-нiченням субпопуляцiй Т-лiмфоцитiв. Серед показниюв клтшнно! ланки iмунiтету лише вмют В-лiмфоцитiв
не вiдрiзнявся вщ показник1в у групi порiвняння (табл.
3).
У бшьшосп випадк1в рiвень 1Р1 щдвищувався i лише в 1 дитини вш був зниженим.
Таблиця 3
Показники субпопуляцш Т- i В^мфоципв у дiтей основно! групи
Показник Основна група, п=108 Частота зниження Група порiв-няння, п=44, М±т
М±т Q25 % Ме Q75 %
абс. %
CD3, % 43,8±0,7* 40,0 45,0 47,0 35 32,4 59,8±1,4
CD4, % 30,4±0,7* 29,0 30,0 34,0 36 33,3 40,1±0,4
CD8, % 12,2±0,3* 10,0 12,0 14,0 47 34,2 19,9±0,2
1Р1 2,6±0,1* 2,2 2,3 2,9 45# 41,6# 2,1±0,1
CD22, % 18,2±0,3 17,0 18,0 19,0 8 7,4 17,5±0,2
CD16, % 11,2±0,1* 10,0 11,0 13,0 29 26,8 13,0±0,1
Примiтки: 1. # - частота шдвищення показника; 2. *- р<0,05 щодо показник1в у груш порiв-няння.
У дней iз патологiею гепатобшарно! дмнки усi показники клiтинного iмунiтету, о^м рiвня CD22, вiдрiзнялися вiд контролю.
Змши гуморально! ланки проявлялися переважно тдвищенням концентрацп сироваткових iмуног-лобулiнiв та Ц1К (табл.4). Вивчено кореляцшш зв'язки мiж показниками мiж показниками клтшнно! i гуморально! ланок iмунноl системи в дней. Хворих на гепа-тобiлiарну патолопю (табл.5).
Отже, при ввдносному збереженш гуморально! вiдповiдi активац1я показник1в клтшнно! вiдповiдi на збудник i нормалiзацiя iмунного статусу е об'ективним
доказом покращення стану хворого. I навпаки, прогно-стично несприятливим е пригшчення Т-системи iмунi-тету, включаючи i безпосередню Т-вiдповiдь на збуд-ник.
Висновок. У дней iз гепатобiлiарною патолопею встановлено зниження CD3, CD4, CD8, CD16, i пiдвищення iмунорегуляторного iндексу, Ig А, Ig М, Ig Е, Ig G та Ц1К. Отриманi результати диктують необхщ-нiсть подальшого дослiдження iмунно! системи у цих пащенпв iз метою корекцп визначених порушень при проведенш диференцiйованого комплексного лiку-вання.
Таблиця 4
Показники Ig A, M, G, E та ЦК у сироватщ кров1 дней основно! групи
Показник Кшьшсть, n=108 Група порГв-няння (M±m), n=44
Значения показнишв основно! групи Частота тд-вищення
M±m Q25% Ме Q75% абс. %
Ig A, г/л 2,8±0,1* 2,3 2,9 3,2 35 32,4 1,6±0,02
Ig M, г/л 2,4±0,1* 1,85 2,2 3,0 32 29,6 1,5±0,01
Ig G, г/л 11,4±0,2* 10,6 11,4 12,6 0 0,0 10,1±0,1
Ig E, МО/мл 278,8±21,6* 150,0 269,0 365,0 48 44,4 48,3±2,9
Ц1К, ум.од. 185,8±10,3* 140,5 176,0 207,0 39 36,1 67,1±1,9
Примпка. * - р<0,05 щодо показнишв у дней групи порГвняння.
Таблиця 5
Кореляцшш зв'язки (r) м1ж рГвнем субпопуляцш Т-, В-лшфоци'пв. 1муноглобул1н1в та Ц1К у обстежених дггей
Показ-ники CD3 CD4 CD8 CD22 CD16 Ig A Ig M Ig G Ig E Ц1К
CD3 - 0,69* 0,70* -0,46* 0,34* -0,08 -0,29* -0,33* -0,21 -0,13
CD4 0,69* - 0,46* -0,37* 0,20 -0,03 -0,24 -0,24 -0,21 -0,15
CD8 0,70* 0,46* - -0,41* 0,32* -0,13 -0,28* -0,44* -0,33* -0,19
CD22 -0,46* -0,37* -0,41* - -0,39* 0,25 0,10 0,39* 0,27 0,09
CD16 0,34* 0,20 0,32* -0,39* - 0,05 -0,07 -0,08 -0,24 -0,10
Ig A -0,08 0,04 -0,13 0,25 -0,05 - 0,04 0,32* 0,32 -0,12
Ig M -0,29* -0,24 -0,28* 0,10 -0,07 0,04 - 0,39* 0,25 0,01
Ig G -0,32* -0,24 -0,44* 0,39* -0,09 0,32* 0,39* - 0,38* 0,03
Ig E -0,21 -0,21 -0,33* 0,27 -0,24 0,32* 0,25 0,38* - 0,13
Ц1К -0,13 -0,15 -0,19 0,09 -0,10 -0,12 0,01 0,03 0,13 -
Примтка. * - docmoeipHicmb показника кореляцИ (г)при значенш p<0,05.
Лiтература.
1.Агеева Е. С. Этно-популяционные особенности некоторых иммунологических показателей при хронической инфекции Helicobacter pylori / Е. С. Агеева, В. М. Иптышев, О. В. Штыгашева. - Медицинская иммунология.- 2012г. т. 14 № 3 С.249-254
2.Безус Е. В. Иммуногенетические параметры и коррекция иммунных нарушений при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у детей /Автореф. дис.-2008, Оренбург.-24с.
3.Сорокман Т.В. 1мунолопчш особливосл пере-бггу виразковоi хвороби у дггей шшльного вГку //Су-часна педГатрГя. -2012.-№1. -С.56-58.
4.Сташкевич Д. С. Иммуногенетический профиль цитокинов у больных с синдромом раздраженного кишечника в зависимости от психоневрологических расстройств / Д. С. Сташкевич, Е. Л. Иванова. //Вестник Уральской медицинской академической науки - 2010г.-№2/1.-С.208-209.
5.Щербак В.А. Лабораторный контроль за иммуномодулирующей терапией детей с хроническим гастродуоденитом /В.А. Щербак, А.В. Зурочка, Л.В. Рябова //Клиническая лабораторная диагностика.-2005.-№9.-С.42.
6. Щербак В.А. Иммунные нарушения и обоснование их коррекции при хроническом гастродуодените у детей /В.А. Щербак, Ю.А. Витковский, Б.И. Кузник // Медицинская иммунология.-2008.-Т.10, № 1.-С.59.
