CC BY
61
□CSD*
International Journal of Endocrinology
Орипнальж досл^ження
/Original Researches/
УДК 616.12-008.331.1-056.52:612.017.1 DOI: 10.22141/2224-0721.14.4.2018.140183
Сорокман Т.В., Попелюк Н.О.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний унверситет», м. Черн1вц1, Укра'на
■ ■ ■ ■ w
1мунолопчж показники у дггеи i3 рiзними формами ожиршня
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zumal. 2018;14(4):316-322. doi: 10.22141/2224-0721.14.4.2018.140183
Резюме. Актуальн'сть. Численн проспективн дослдження переконливо свдчать про прямий зв'язок ожирння 3i збiльшенням ризику розвитку загрозливих для життя захворювань. Немаловажним е той факт, що бльше нiж у 60 % хворих ожирiння бере свй початок саме в дитячому в'щ'1. Мета до-слдження: оц':нити стан клтинного та гуморального ¡мун^ету в дтей i п'щл1тюв ¡з ожирнням. Мате-р'али та методи. Дослдження здiйснювалося в три етапи. На першому етапi проведено одномоментне еп 'щем'юлопчне обстеження дитячо)' популяцП 7-17 роюв пщ час проведения проф'тактичних. оглядiв у школах м. Чернiвцiв та Чериiвецькоi област (936 осб). Первинний скриннг включав опитування, ан-тропометрю (рст, маса тла, розрахунок iндексу маси т1ла, вимiрювання окружност тали (ОТ), окруж-ност стегон (ОС), розрахунок спiввiдношення ОТ/ОС) та оц 'мку ф'зичного розвитку. Фiзичний розви-ток о^нювали за центильними таблицями. 1з 936 осб вiдiбрано для детального дослдження 160 осб: iз надлишковою масою т1ла (НМТ) — 35 осб, з ожирiнням (абдомiнальний тип ожирiння — 35 осб; рiвномiрний тип ожирння — 35 осб) та 55 здорових осб. Абдомiнальний (андродний, всцеральний) тип ожирння дiагностували, якщо iндекс ОТ/ОС для хлопчиюв перевищував значення 0,9, а у двчаток становив понад 0,8. Для оц 'мки iмунного статусу д^ей i тдл^юв визначалися показники клтинного та гуморального iмунiтету за тестами 1-го i 2-го рiвня (CD3, CD4, CD8, CD16, CD19, CD22, CD72, HLADR, ¡мунорегуляторний iндекс (1Р1), лейко-Т-клтинний (ЛТК1, лейкоцити/СD8), лейко-В-кл^инний (ЛВК1, лейкоцити/CDW) iндекси, iндекс активност Т-л1мфоцит1в (1АТЛ, HLADR/CD72), вмст iмуногло-булiнiв клаав A, M, G (IgA, IgM, IgG) у сироватц кров'1. Проводилося визначення ступеня iмунодефiци-ту. Статистичний аналiз даних виконано з використанням пакета прикладних програм Statistica 10.0. Результати. У дтей з абдомiнальним типом ожирiння вiрогiдно частше рееструвалася вторинна ппо-таламiчна форма (77,1 %) i III, IV ступнь ожирння (III стутнь — 54,3 %, IV стутнь — 22,8 %). У групi д^ей iз рiвномiрним типом ожирння вiрогiдно частше констатовано первинну екзогенно-конституцйну форму ожирiння (54,3 %) i I, II ступеня (I — 31,4 %, II — 60 %). Вдносна юльюсть л1мфоцит1в, а також CD4+, CD16+, HLA-DR+ та фагоцитарний показник i фагоцитарний iндекс вiрогiдно нижчi в уах. в'кових. п'дгрупах. дтей з ожирiнням р 'зного типу. У дтей i п1дл1тюв iз НМТ спостергалася тенденция до зм'ми вiдповiдних показниюв. У дтей iз рiзними типами ожирiння простежуеться Т-клтнна iмуносупресiя, при цьому остання б1льш виражена при абдомiнальному типi ожирiння. Також у вс'х. в1кових. п'дгрупах. дпей iз ожирiнням пiдвищенi 1Р1 та ЛТК1. Серед дтей i п1дл1тюв iз рiзними типами ожирiння встанов-лено зниження концентрацИ IgA та IgM та тенден^ю до зниження IgG. Висновки. У дтей з ожирiнням встановлено вдхилення в показниках iмунноi системи. Отриман результати можуть бути використанi в практиц лiкаря-педiатра, ендокринолога, iмунолога для оц'мки стану ¡мун^ету у дитини залежно вд вiку та форми ожирiння. Д1тям iз високим ступенем ожирiння необидно перодичне дослдження iмунного статусу з метою контролю стану iмунноi системи орга^зму. Ключовi слова: дпи; ожирння; '¡мунолопчн показники
© «Ммнародний ендокринолопчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Сорокман Тамша Васшвна, доктор медичних наук, професор, кафедра педiатрii та медичноТ" генетики, Вищий державний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвц, 58002, УкраТна; е-mail: t.sorokman@gmail.com
For correspondence: Tamila V. Sorokman, MD. PhD, Professor, Department of pediatrics and medical genetics, State Higher Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University', Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: t.sorokman@gmail.com
Вступ
Численш проспективнi дослщження переконли-во свiдчать про прямий зв'язок ожиршня зi збгль-шенням ризику розвитку загрозливих для життя за-хворювань (цукровий дiабет 2-го типу, артерiальна гiпертензiя, атеросклероз, iшемiчна хвороба серця, гшерлшвдемш тощо) [1—4]. Немаловажним е той факт, що бшьше нж у 60 % хворих свiй початок ожиршня бере саме в дитячому вщ [5].
Активна участь системи iмунiтету в багатьох життево важливих процесах органiзму призводить до того, що порушення iмунореактивностi зумов-люють широке як функцiональне, так i патомор-фологiчне рiзноманiття проявiв патологш людини. 1снування тiсних вiдношень мж iмунологiчною ре-активнiстю органiзму i ендокринною системою оче-видне. Вщома онтогенетична залежнiсть розвитку ендокринно! та iмунно! системи, активний вплив гормошв на iмунологiчний гомеостаз, значения iму-нологiчних механiзмiв у фiзiологГl й патологи ендо-кринних залоз. Ожиршня не вщноситься до захво-рювань, при яких iмунологiчнi механiзми вщграють провiдну роль, однак метаболiчнi порушення при цш патологи, позитивнi кореляци мж надмiрним жировiдкладениям i ризиком виникнення цукрово-го дiабету, атеросклерозу, а також клшчш данi, що свщчать про знижену опiрнiсть до шфекцшних за-хворювань при ожиршш, визначають актуальнiсть його вивчення у дггей [6—12].
Мета дослiдження: ощнити стан клiтинного та гуморального iмунiтету у дiтей i пiдлiткiв з ожи-рiнням.
Матерiали та методи
Дослщження здiйснювалося в три етапи. На пер-шому етапi проведено одномоментне епщемюло-гiчне обстеження дитячо! популяци 7—17 рокiв пiд час проведення профшактичних оглядiв у школах м. Чершвщв та Чершвецько! обласп (936 осiб). Ви-бiрка дггей формувалася поетапно в процесi рандо-мiзацll методом стратифжовано! випадково! 10% репрезентативно! вибiрки. Первинний скринiнг включав опитування, ангропомегрiю (рiст, маса тша, розрахунок iндексу маси тгла (1МТ), окруж-нiсть талп (ОТ), окружшсть стегон (ОС), розрахунок спiввiдношення ОТ/ОС) та ощнку фiзичного розвитку. Фiзичний розвиток оцiнювали за центильними таблицями. Надмiрну масу тiла та ожиршня дiагнос-тували, керуючись наказом Мшстерства охорони здоров'я Укра'ши вщ 27.04.2006 № 254 в редакци наказу МОЗ Укра!ни вщ 03.02.2009 № 55 «Про за-твердження протоколiв лiкувания дiтей з ендокрин-ними захворюваннями». 1з 936 оаб вiдiбрано для детального дослiдження 160 оаб: iз надлишковою масою тгла (НМТ) — 35 осiб), з ожиршням (абдомь нальний тип ожиршня (АТО) — 35 оаб; рiвномiр-ний тип ожирiния (РТО) — 35 оаб) та 55 здорових оаб. Дiагноз НМТ встановлювали при 1МТ, який перевищуе 85-й перцентиль, але е меншим 95-го перцентилю згщно з вiково-статевими номограма-ми, ожиршня — при значеннях 1МТ, якi дорiвню-
ють або ж е вищими за показники 95-го перцентиля. Нормальну масу тша д1агностували при значеннях 1МТ, як1 становлять вщ 5 до 85 перцентил1в.
Зважування проводилося на вагах Bodi Fat Analiser BF-662W з визначенням процентного вм1сту жирово! маси. ОТ вим1рювали маркованою сантиметровою стр1чкою на середиш вщсташ вщ нижнього краю реберно! дуги до гребеня клубо-во! к1стки, окружи1сть стегон — на р1вш вертлюг1в стегнових исток, точнють вим1рювання становила 0,005 м. Величину ОТ трактували зг1дно з центиль-ними номограмами.
Абдом1нальний (андрощний, в1сцеральний) тип ожиршня д1агностували, якщо 1ндекс ОТ/ОС для хлопчиюв перевищував значення 0,9, а у д1вчаток — бшьше 0,8. Окр1м цього керувались рекомендащ-ями IDF Consensus, 2007 року [13], згщно з якими абдомшальне ожир1ння д1агностуеться у д1тей вжом 10—16 рок1в при ОТ, що дор1внюе або перевищуе 90-й перцентиль вщповщно до в1ку i стат1, у д1тей старше 16 роюв — при ОТ, яка дор1внюе або ж перевищуе 94 см у хлопщв та ОТ у д1вчат, р1вн1й або ж вищш за 80 см. Надм1ршсть маси т1ла у всгх дггей була зумовлена жировим компонентом у склад1 тша, вм1ст жирово! маси в оргашзм1 дитини становив 29— 42 %, що вщповщае критерго ожир1ння за нормативами H.D. McCarthy (2006) [14].
Програма детального обстеження на другому етат складалася з вивчення анамнестичних даних (генеалопчний, соц1альний, акушерський анамнез); використовувалися вщомост1 з амбулаторних карт (Ф № 112) i 1стор1й хвороби (Ф № 003/0); при необхщност1 дгти консультован1 вузькими спеща-лютами: окул1ст, невролог, ендокринолог, алерго-лог, гастроентеролог, отоларинголог. Для ощнки 1мунного статусу д1тей i п1дл1тк1в визначалися показники клгганного та гуморального 1муштету за тестами 1-го i 2-го р1вня. Для оц1нки 1мунолопч-ного статусу використовували еритроцитарн1 д1а-гностикуми ТОВ НВЛ «Гранум» та ТОВ «Сорбент», що дозволяють виявити основн1 субпопуляцп Т- i В-л1мфоципв за допомогою розеткоутворювання з еритроцитами, на яких адсорбоваш моноклональн1 антипла проти рецептор1в CD. Визначали вщсо-ткову к1льк1сть популяц1й та субпопуляцш л1мфо-цит1в: показники CD3, CD4, CD8, CD16, CD19, CD22, CD72, HLADR. Визначали 1мунорегулятор-ний шдекс (IPI) як сшввщношення Т-хелпер1в до Т-супресорв1в, а також лейко-Т-кл1тинний (ЛТК1, лейкоцити/CD8), лейко-В-кл1тинний (ЛВК1, лейкоцити/CD19) шдекси, 1ндекс активност1 Т-л1мфоцит1в (1АТЛ, HLADR/CD72). Вмют 1муно-глобул1н1в клас1в A, M, G (IgA, IgM, IgG) у сироват-ц1 кров1 визначався за допомогою методу рад1ально! 1мунодифузп в гел1. Циркулююч1 1мунн1 комплекси (Ц1К) у сироватц1 кров1 визначали методом пре-циштацп у 3,75% розчиш пол1етиленгл1колю з по-дальшим фотометричним визначенням щ1льност1 прецип1тату за методикою V. Haskova (1978) у мо-дифжацп С.К. Вельбер1 та ствавт. (1988). Поряд 1з визначенням середшх величин 1мунолог1чних по-
казниюв у хворих обстежуваних груп проводилося визначення ступеня iмунодефiциту. Вiдповiдно до рекомендацш А.М. Земського (1996) стутнь ¡муно-дефiциту (С1Д) визначали за формулою: С1Д = (по-казник конкретного хворого — 1) х 100 %. Показник прийнятий за норму. С1Д I вiдповiдаe 0—33 % вщ-хилення показника вщ норми, II — 34—66 %, III — 67-100 %.
Статистичний аналiз даних виконано з викорис-танням пакета прикладних програм Statistica 10.0. Результати поданi у виглядi середнього значення i стандартного вщхилення (М ± а). Характер розпо-дiлу визначали за допомогою критерго Колмогорова — Смирнова. Для порiвняння величин при !х нормальному розподш використовували t-критерiй Стьюдента. Порiвняння груп за якiсною ознакою виконували за допомогою критерш х2 Прсона. Вщ-мiнностi вважалися статистично значущими при p < 0,05.
Результати
Уа пащенти розподшялися за вжом та статтю (табл. 1): вщ 7 до 10 рокiв (34 особи, iз них 52,9 % становили хлопчики i 47,1 % дiвчатка), вщ 11 до 14 роюв (36 осiб, iз них 50 % становили хлопчики i 50 % дiвчатка) та вщ 15 до 18 роюв (35 оаб, iз них 45,7 % становили хлопчики i 54,3 % дiвчатка). У дггей iз АТО вiрогiдно частiше рееструвалася вторинна ri-поталамiчна форма (77,1 %) i III-IV ступiнь ожи-рiння (III стутнь — 54,3 %, IV стутнь — 22,8 %). У грут дггей iз РТО вiрогiдно частiше констатовано первинну екзогенно-конституцiйну форму ожирш-ня (54,3 %) i I, II ступеня (I — 31,4 %, II — 60 %).
У 68,5 % випадюв у дггей ¡з ожиршням вста-новленi змши з боку серцево-судинно! системи, у 60 % — шлунково-кишкового тракту. Порушення ритму i провщносп зареестрованi у 68,5 %, змши морфометричних параметрiв серця — у 65,7 % i ар-терiальна гiпертензiя — у 57,1 %. Порушення ритму характеризувалися синусовою тахiкардiею (28,5 %) i тахiаритмiею (42,8 %), порушення провщносп — неповно! блокадою нгжок пучка Гiса i синдромом ранньо! реполяризацп шлуночюв (17,1 %). У 28,5 % випадюв зареестроваш електрокардiографiчнi озна-ки навантаження на мiокард лГвого шлуночка. Змь ни морфометричних i гемодинамiчних параметрiв виявлялися мiтральною, трикуспiдальною регурп-тащею i розширенням легенево! артери при збгль-шеннi дiастолiчного i систолГчного розмГрГв серця. При проведеннi добового мошторування артерь
ального тиску визначена тенденцiя до збiльшення середнього i мЫмального значень систолiчного ар-терiального тиску, iндексу артерiальноi гшертензп при пор!внянш з показниками дiтей i3 НМТ.
Встановлено вiрогiдне збшьшення юлькосп лейкоцитiв у пщлигав (табл. 2). Вщносна к1льк1сть л1мфоцит1в, а також CD4+, CD16+, HLA-DR+ та фа-гоцитарний показник i фагоцитарний шдекс в!ро-гщно нижче в уск в1кових пiдгрупах дiтей як 1з АТО, так i РТО. У дггей i п1дл1тк1в 1з НМТ спостерк'алася тенденцiя до зм1ни вщповщних показникiв. Отже, у дiтей 1з р1зними типами ожир1ння простежуеть-ся Т-клиинна iмуносупресiя, а при цьому остання 61льш виражена при АТО. Також у вс1х в1кових шд-групах дiтей 1з АТО та РТО пщвищеш 1Р1 та ЛТК1.
Виявлено зм1ни i в показниках гуморального Тмуштету серед дiтей i пщлигав 1з р1зними типами ожиршня (табл. 3), зокрема зниження концентраций IgA та IgM i тенденщю до зниження IgG.
Поряд 1з визначенням середнiх величин 1му-нолопчних показникiв проведена оцiнка ступеня !мунодефщиту. Аналiз С1Д у дггей 1з АТО та РТО вс1х в1кових п1дгруп виявив, що переваж-на 61льш1сть показникiв була в межах II ступеня !мунодефщиту. Середня С1Д у дiтей 15—18 роюв становила 47,90 ± 2,54 %, у пщгруш дiтей 11—14 роив — 41,70 ± 2,54 %, у пщгруш дггей 7—10 роив — 37,52 ± 2,62 %.
Обговорення
На сьогодш понад мшьярд людей на планетi мае надм!рну масу тiла. Надмiрна маса тгла — один з провщних чинник1в ризику розвитку багатьох за-хворювань, таких як цукровий д!абет, артерiальна гiпертензiя, iшемiчна хвороба серця, захворювання печiнки, жовчного мiхура та ш [1].
Проведенi дослiдження й отримаш данi дають пiдставу вважати, що до 10 % дггей можуть мати кль н1чно значуще ожир1ння, при цьому значне число шдл1тк1в з надмiрною масою тгла зберiгае ii i в до-рослому вщ1 [2, 3]. Роль спадкових чинник1в в розвитку ожиршня не пщлягае сумн1ву. Багато праць присвячено вивченню амейних форм ожиршня, що свщчить про досить високий вплив генетичних чинник1в на розвиток цього захворювання [6]. 1снуе думка, що критичними для розвитку ожиршня е де-кiлька перюд!в [3]. На першому роц1 життя надмiрне годування дитини призводить до гшерплази адипо-цит1в. При своечаснш i адекватнiй корекци ращ-ону i режиму харчування в цей перюд iснуе висока
Таблиця 1. Вкова характеристика обстежених дтей
Тип ожиршня Bík (роки)
7-10 11-14 15-18
НМТ 10 12 13
АТО 12 14 9
РТО 12 10 13
Усього 24 36 35
Ta6nuw 2. noKa3HUKU MyHHoi cucTeMU y gheu ¡3 oMupiHH^M Ta y 3gopoBUx gfreü
nOK83HMK 3gopoBi fliTM (n = 55) ATO (n = 35) PTO (n = 35) HMT (35)
1 2 3 4 5
7-10 poKiB
Пемкоцм™, x 109/. 4,93 ± 0,47 5,96 ± 0,47 5,76 ± 1,10 5,43 ± 1,13
Oагоцuтарнuм noKa3HUK, % 53,45 ± 3,47 34,23 ± 4,08* 39,27 ± 3,11* 52,78 ± 4,07
Oагоцuтарнuм iHgeKC 4,73 ± 0,67 3,83 ± 0,44* 3,45 ± 0,62* 4,25 ± 0,43
Пiм$оцм™, % 56,4 ± 1,3 46,20 ± 2,91* 50,80 ± 3,11* 53,80 ± 6,11
Пiм$оцм™, x 109/. 2,92 ± 0,13 2,47 ± 0,16* 2,77 ± 0,48* 2,81 ± 0,18
CD3+, % 67,20 ± 1,11 57,11 ± 1,61* 54,93 ± 2,23* 55,30 ± 2,11
CD3+, x io9/.n 1,72 ± 0,13 1,45 ± 0,14* 1,61 ± 0,24* 1,66 ± 0,33
CD4+, % 46,88 ± 1,55 42,34 ± 1,41* 44,67 ± 1,89 45,89 ± 1,67
CD4+, x 109/. 1,21 ± 0,11 1,09 ± 0,10* 1,12 ± 0,19* 1,20 ± 0,15
CD8+, % 31,10 ± 0,71 23,54 ± 1,22* 25,77 ± 3,21* 26,45 ± 3,14
CD8+, x 109/. 0,82 ± 0,09 0,56 ± 0,21* 0,77 ± 0,14* 0,79 ± 0,10
CD16+, % 21,35 ± 0,21 15,71 ± 0,81* 15,36 ± 1,81* 20,30 ± 2,81
CD16+, x 109/. 0,53 ± 0,04 0,43 ± 0,01* 0,51 ± 0,16 0,52 ± 0,17
CD72+, % 10,90 ± 0,12 8,23 ± 0,41* 8,45 ± 1,19* 8,98 ± 1,56
CD72+, x 109/. 0,27 ± 0,01 0,21 ± 0,02* 0,26 ± 0,03* 0,27 ± 0,02
HLA-DR+, % 16,98 ± 0,71 12,79 ± 1,04* 13,98 ± 1,09* 15,12 ± 1,78
HLA-DR+, x 109/. 0,53 ± 0,07 0,29 ± 0,03* 0,46 ± 0,01 0,46 ± 0,01
CD4+/CD8+ 1,52 ± 0,05 1,93 ± 0,11* 1,91 ± 0,35* 1,91 ± 0,351
Пемкоцм™/CD3+ 2,86 ± 0,07 4,11 ± 0,21* 3,57 ± 0,35* 3,27 ± 0,40
neü^M™/CD72+ 18,27 ± 1,33 28,32 ± 3,44 22,14 ± 3,11 20,17 ± 3,24
HLA-DR+/CD72+ 1,96 ± 0,10 1,38 ± 0,09 1,76 ± 0,24 1,70 ± 0,12
ЦIК, 0^ 56,58 ± 1,33 70,89 ± 1,67 68,45 ± 1,45 58,67 ± 1,89
11-14 poKiB
Пемкоцм™, x 109/. 5,13 ± 0,89 5,98 ± 0,58 5,83 ± 1,09 5,45 ± 1,11
Oагоцuтарнuм noKa3HUK, % 52,95 ± 2,17 35,03 ± 3,98* 40,07 ± 3,01* 52,35 ± 4,31
Oагоцuтарнuм iHgeKC 4,87 ± 0,60 3,92 ± 0,49* 3,54 ± 0,69* 4,31 ± 0,47
Пiм^оцuтu, % 56,89 ± 1,31 45,27 ± 2,44* 48,82 ± 3,31* 54,88 ± 4,16
П¡м$оцм™, x 109/. 2,94 ± 0,11 2,51 ± 0,17* 2,73 ± 0,44* 2,89 ± 0,19
CD3+, % 66,98 ± 1,43 56,95 ± 1,41* 55,03 ± 2,87* 58,32 ± 2,11
CD3+, x 109/. 1,77 ± 0,16 1,47 ± 0,17* 1,66 ± 0,29* 1,68 ± 0,55
CD4+, % 47,08 ± 1,35 42,92 ± 1,51* 45,07 ± 1,67 46,19 ± 1,67
CD4+, x 109/. 1,24 ± 0,10 1,11 ± 0,12* 1,23 ± 0,41 1,23 ± 0,15
CD8+, % 33,11 ± 0,45 24,54 ± 1,19* 26,47 ± 2,21* 29,45 ± 4,17
CD8+, x 109/. 0,89 ± 0,08 0,57 ± 0,24* 0,78 ± 0,04* 0,82 ± 0,12
CD16+, % 22,34 ± 0,26 16,71 ± 0,51* 17,36 ± 1,44* 21,23 ± 2,11
CD16+, x 109/. 0,54 ± 0,08 0,45 ± 0,01* 0,48 ± 0,18* 0,53 ± 0,17
CD72+, % 11,09 ± 0,12 9,13 ± 0,46* 8,95 ± 1,22* 9,98 ± 1,46
CD72+, x 109/. 0,28 ± 0,01 0,22 ± 0,03* 0,25 ± 0,03* 0,27 ± 0,02
Закнчення табл. 2
1 2 3 4 5
HLA-DR+, % 17,08 ± 0,51 12,19 ± 1,14* 14,08 ± 2,01* 16,19 ± 1,74
HLA-DR+, x 109/л 0,54 ± 0,08 0,31 ± 0,03* 0,46 ± 0,15* 0,51 ± 0,12
CD4+/CD8+ 1,52 ± 0,05 1,93 ± 0,11* 1,91 ± 0,31* 1,91 ± 0,33
Лейкоцити/CD3+ 2,89 ± 0,06 4,06 ± 0,28* 3,51 ± 0,34* 2,53 ± 0,39
Лейкоцити/CD72+ 18,32 ± 1,37 27,18 ± 3,93* 23,32 ± 3,67* 22,01 ± 3,04
HLA-DR+/CD72+ 1,92 ± 0,11 1,40 ± 0,12* 1,84 ± 0,24 1,88 ± 0,12
Ц1К, ОЩ 57,18 ± 1,34 71,89 ± 1,55 69,88 ± 1,45 56,99 ± 1,80
15-18 poKiB
Лейкоцити, x 109/л 4,78 ± 0,96 8,67 ± 0,47* 7,76 ± 0,99* 5,94 ± 1,12
Фагоцитарний показник, % 54,05 ± 3,55 32,56 ± 3,18* 35,23 ± 2,11* 50,78 ± 3,17
Фагоцитарний iндекс 4,86 ± 0,57 3,23 ± 0,84* 3,35 ± 0,60* 4,54 ± 0,48
Лiмфоцити, % 57,04 ± 1,56 45,23 ± 2,45* 47,87 ± 2,11* 54,88 ± 3,72
Лiмфоцити, x 109/л 2,89 ± 0,12 2,28 ± 0,14* 2,37 ± 0,41* 2,80 ± 0,19
CD3+, % 66,97 ± 1,51 55,12 ± 1,41* 54,13 ± 1,23* 58,31 ± 2,61
CD3+, x 109/л 1,71 ± 0,17 1,46 ± 0,14* 1,54 ± 0,26* 1,69 ± 0,39
CD4+, % 45,83 ± 1,54 42,24 ± 1,89* 43,17 ± 1,89 45,66 ± 1,27
CD4+, x 109/л 1,29 ± 0,13 1,19 ± 0,10* 1,20 ± 0,19* 1,27 ± 0,17
CD8+, % 30,90 ± 0,51 22,58 ± 1,65* 24,77 ± 2,28* 27,95 ± 2,14
CD8+, x 109/л 0,83 ± 0,08 0,54 ± 0,25* 0,75 ± 0,14* 0,80 ± 0,17
CD16+, % 21,67 ± 0,21 16,76 ± 0,33* 17,36 ± 1,31* 20,90 ± 1,85
CD16+, x 109/л 0,54 ± 0,05 0,44 ± 0,01* 0,50 ± 0,16* 0,52 ± 0,19
CD72+, % 10,70 ± 0,11 8,58 ± 0,41* 8,45 ± 1,01* 9,98 ± 1,06
CD72+, x 109/л 0,28 ± 0,01 0,23 ± 0,02* 0,25 ± 0,03* 0,27 ± 0,02
HLA-DR+, % 16,08 ± 0,61 12,98 ± 1,11* 13,08 ± 0,91* 15,32 ± 1,23
HLA-DR+, x 109/л 0,54 ± 0,08 0,28 ± 0,03* 0,36 ± 0,16* 0,47 ± 0,14
CD4+/CD8+ 1,54 ± 0,01 1,93 ± 0,11* 1,91 ± 0,35* 1,91 ± 0,35
Лейкоцити/CD3+ 2,73 ± 0,07 5,93 ± 0,21* 5,03 ± 0,35* 3,51 ± 0,40
Лейкоцити/CD72+ 16,71 ± 1,33 37,69 ± 3,44* 30,96 ± 3,11* 22,67 ± 3,24
HLA-DR+/CD72+ 1,92 ± 0,10 1,21 ± 0,09* 1,44 ± 0,24* 1,74 ± 0,12
Ц1К, ОЩ 56,58 ± 1,33 70,89 ± 1,67* 68,45 ± 1,45* 58,67 ± 1,89
Примтка: * — р'зниця в'рог'щна м'ж показниками у здорових дтей та у пщгрупах дтей 'з АТО i РТО (p < 0,05).
ймовiрнiсть сприятливого результату. У вщ 5—7 роюв ожиршня може мати рецидивуючий характер, часто бувае стiйким i призводить до ожиршня в до-рослому ввд, оскшьки в цей перюд надмiрне число адипоцитiв не зменшуеться, а створюеться резерв для жирових депо [9].
Ця схильнiсть багато в чому обумовлена пере-будовою нейроендокринно! системи, пов'язано! зi статевим дозрiванням. Феномен шсулшорезистент-ностi — одне з метаболiчних порушень, що найчас-тiше трапляеться при ожиршш у дiтей. Вiльнi жирнi кислоти перешкоджають зв'язуванню iнсулiну ге-патоцитами, що обумовлюе розвиток шсулшоре-
зистентност на рiвнi печiнки, зниження засвоення iнсулiну печiнкою i виникнення системно! пперш-сулшемп [8]. У лабораторий дiагностицi на першо-му етат додатковi дослiдження повиннi мiстити ощнку лiпiдного профiлю, функцiй печiнки, досль дження глюкози i визначення концентращ! iмуно-реактивного iнсулiну i С-пептиду.
Висновки
У дiтей iз ожиршням встановлено вщхилення в показниках iмунно! системи. Незалежно вщ фор-ми ожиршня у датей iмунний статус характеризуется зниженням вмiсту CD4+, HLA-DR+, CD16+-
Таблиця 3. Показники гуморально) ланки 'мун'тету в дтей '¡з ожирнням
Показник, г/л 3AopoBÏ Ai™ (n = 55) АТО (n = 35) РТО (n = 35) НМТ (35)
7-10 poKiB
IgA 0,81 ± 0,08 0,67 ± 0,04* 0,69 ± 0,03* 0,77 ± 0,05
IgM 0,85 ± 0,03 0,74 ± 0,04* 0,80 ± 0,08* 0,83 ± 0,08
IgG 5,56 ± 0,23 4,99 ± 0,31 5,36 ± 0,77 5,39 ± 0,51
11-14 poKiB
IgA 0,97 ± 0,07 0,58 ± 0,07* 0,73 ± 0,08* 0,88 ± 0,09
IgM 1,17 ± 0,06 0,78 ± 0,05* 0,90 ± 0,07* 1,9, ± 0,05
IgG 5,97 ± 0,20 5,88 ± 0,43 5,93 ± 0,36 5,96 ± 0,36
15-18 poKiB
IgA 0,98 ± 0,06 0,61 ± 0,07* 0,69 ± 0,06* 0,87 ± 0,06
IgM 1,27 ± 0,07 0,88 ± 0,06* 1,12 ± 0,05* 1,19 ± 0,05
IgG 5,98 ± 0,41 5,90 ± 0,43 5,93 ± 0,36 5,89 ± 0,39
Примтка: * — р 'зниця в 'рог'щна м 'ж показниками у здорових дтей та у пдгрупах дтей iз А ТО i РТО (p < 0,05).
лiмфоцитiв, œpoBaTKOBOï концентраций IgA i IgM при пщвищент величини iмунорегуляторного iндексу, лейко-Т-клiтинного i лейко-В-клгтинного коефщен-TiB, концентрацïï циркулюючих iмунних комплексiв. Особливiстю iмунного статусу у датей 14—18 ройв е пщвищення кiлькостi лейкоцитiв, вщносного р1вня IgM. Отриманi результати можуть бути використат в практицi лiкаря-педiатра, ендокринолога, iмунолога для оцiнки стану iмунiтету у дитини залежно вщ вку та форми ожирiння. Дiтям i3 високим ступенем ожирш-ня необидно перюдичне дослщження iмунного статусу з метою контролю стану iмунноï системи оргатзму.
Конфлжт iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфл^у iнтересiв при пiдготовцi даноï статп.
References
1. Kunwar R, Minhas S, Mangla V. Is obesity a problem among school children? Indian J Public Health. 2018;62(2):153-155. doi: 10.4103/ijph.IJPH_430_16.
2. Kon ' lYa, Volkova LYu, Korosteleva MM, Shilina NM, Alyoshina IV Toboleva MA. Incidence of obesity in children of preschool and school age in the Russian Federation. Vopr det dietol. 2011;9(4):5-8. (in Russian).
3. Pavlovskaya EV, Bahaeva ME, Surkov AG, Strokova TV Kaganov BS. Obesity in children: diagnosis criteria and clinical manifestations. Vopr det dietol. 2012;10(3):18-22. (in Russian).
4. Hebestreit A, Intemann T, Siani A, et al. Dietary Patterns of European Children and Their Parents in Association with Family Food Environment: Results from the I.Family Study. Nutrients. 2017 Feb 10;9(2). pii: E126. doi: 10.3390/nu9020126.
5. Luczynski W1, Grubczak K, Moniuszko M, Giowinska-Olszewska B, Bossowski A. Elevated levels of Th17 cells in children with central obesity. Scand J Clin Lab Invest. 2015;75(7):595-601. doi: 10.3109/00365513.2015.1066845.
6. Green WD, Beck MA. Obesity altered T cell meta-
bolism and the response to infection. Curr Opin Immunol. 2017;46:1-7. doi: 10.1016/j.coi.2017.03.008.
7. Tobin LM, Mavinkurve M, Carolan E, et al. NK cells in childhood obesity are activated, metabolically stressed, and functionally deficient. JCI Insight. 2017;2(24). pii: 94939. doi: 10.1172/jci.insight.94939.
8. Fortis A, Garcia-Macedo R, Maldonado-Bernal C, Alarcön-Aguilar F, Cruz M. The role of innate immunity in obesity. Salud Publica Mex. 2012;54(2):171-7. (in Spanish).
9. Laura Anca P, Bogdana V, Olivia T, Horia V, Dumi-tru O, Leon Z. The Relations Between Immunity, Oxidative Stress and Inflammation Markers, in Childhood Obesity. Free Radic Biol Med. 2014 Oct;75 Suppl 1:S44-5. doi: 10.1016/j.freeradbiomed.2014.10.802.
10. Wethington HR, Sherry B, Polhamus B. Physician practices related to use of BMI-for-age and counseling for childhood obesity prevention: A cross-sectional study. BMC Fam. Pract. 2011;12:80. doi: 10.1186/1471-229612-80.
11. De Onis M, Onyango A, Borghi E, et al. Worldwide implementation of the WHO Child Growth Standards. Public Health Nutr. 2012 Sep; 15(9): 1603-10. doi: 10.1017/ S136898001200105X.
12. Vos MB, Welsh J. Childhood obesity: update on predisposing factors and prevention strategies. Curr Gastroenterol Rep. 2010 Aug; 12(4):280-7. doi: 10.1007/ s11894-010-0116-1.
13. Zimmet P, Alberti KG, Kaufman FT, et al. The metabolic syndrome in children and adolescents - an IDF consensus report. Pediatr Diabetes. 2007 Oct;8(5):299-306. doi: 10.1111/j.1399-5448.2007.00271.x.
14. McCarthy HD, Cole TJ, Fry T, Jebb SA, Prentice AM. Body fat reference curves for children. Int J Obes (Lond). 2006;30(4):598-602. doi: 10.1038/sj.ijo.0803232.
OTpuMaHO 20.06.2018 ■
Сорокман Т.В., Попелюк Н.А.
ВГУЗУ «Буковинский государственный медицинский университет», г. Черновцы, Украина
Иммунологические показатели у детей с разными формами ожирения
Резюме. Актуальность. Многочисленные проспективные исследования убедительно свидетельствуют о прямой связи ожирения с увеличением риска развития жизнеугро-жающих заболеваний. Немаловажным является тот факт, что более чем у 60 % больных свое начало ожирение берет именно в детском возрасте. Цель исследования: оценить состояние клеточного и гуморального иммунитета у детей и подростков с ожирением. Материалы и методы. Исследование осуществлялось в три этапа. На первом этапе проведено одномоментное эпидемиологическое обследование детской популяции 7—17 лет во время проведения профилактических осмотров в школах г. Черновцов и Черновицкой области (936 человек). Первичный скрининг включал опрос, антропометрию (рост, масса тела, расчет индекса массы тела, окружность талии (ОТ), окружность бедер (ОБ), расчет соотношения ОТ/ОБ) и оценку физического развития. Физическое развитие оценивали по центильным таблицами. Из 936 человек отобраны для детального исследования 160 человек: с избыточной массой тела (ИМТ) — 35 человек, с ожирением (абдоминальный тип ожирения — 35 человек; равномерный тип ожирения — 35 человек) и 55 здоровых лиц. Абдоминальный (андроидный, висцеральный) тип ожирения диагностировали, если индекс ОТ/ОБ для мальчиков превышал значение 0,9, а у девочек составлял более 0,8. Для оценки иммунного статуса детей и подростков определялись показатели клеточного и гуморального иммунитета по тестам 1-го и 2-го уровня (СD3, СD4, СD8, СD16, СD19, СD22, СD72, HLADR, иммуно-регуляторный индекс (ИРИ), лейко-Т-клеточный (ЛТКИ, лейкоциты/СD8), лейко-В-клеточный (ЛВКИ, лейкоци-ты/СD19) индексы, индекс активности Т-лимфоцитов (ИАТЛ, HLADR/СD72), содержание иммуноглобулинов
классов А, М, G (IgA, ^М, IgG) в сыворотке крови. Проводилось определение степени иммунодефицита. Статистический анализ данных выполнен с использованием пакета прикладных программ Stаtisticа 10.0. Результаты. У детей с абдоминальным типом ожирения достоверно чаще регистрировалась вторичная гипоталамическая форма ожирения (77,1 %) и III, IV степени ожирения (III степень — 54,3 %, IV степень — 22,8 %). В группе детей с равномерным типом ожирения достоверно чаще констатирована первичная экзогенно-конституционная форма ожирения (54,3 %) и I, II степени (I — 31,4 %, II — 60 %). Относительное количество лимфоцитов, а также CD4+, CD16+, HLA-DR+ и фагоцитарный показатель и фагоцитарный индекс достоверно ниже во всех возрастных подгруппах детей с ожирением. У детей и подростков с ИМТ наблюдалась тенденция к изменению соответствующих показателей. У детей с различными типами ожирения прослеживается Т-кле-точная иммуносупрессия, при этом более выраженная при абдоминальном типе ожирения. Также во всех возрастных подгруппах детей с ожирением повышены ИРИ и ЛТКИ. У детей и подростков с различными типами ожирения установлено снижение концентрации IgA и ^М и тенденция к снижению IgG. Выводы. У детей с ожирением установлено отклонение в показателях иммунной системы. Полученные результаты могут быть использованы в практике врача-педиатра, эндокринолога, иммунолога для оценки состояния иммунитета у ребенка в зависимости от возраста и формы ожирения. Детям с высокой степенью ожирения необходимо периодическое исследование иммунного статуса с целью контроля состояния иммунной системы организма. Ключевые слова: дети; ожирение; иммунологические показатели
T.V. Sorokman, N.O. Popeliuk
State Higher Education Institution of Ukraine "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine Immunological indicators in children with different types of obesity
Abstract. Background. To date, numerous prospective studies convincingly indicate a direct correlation of obesity with an increased risk of life-threatening diseases. It is important that over 60 % of patients has childhood-onset obesity. Purpose to determine the parameters of cellular and humoral immunity in obese children and adolescents. Materials and methods. The study was carried out in three stages. At the first stage, a cross-sectional epidemiological study of the children's population aged 7—17 years was conducted during preventive examination in schools in Chernivtsi and Chernivtsi region (936 people). Primary screening included questioning, anthropometry (height, body weight, body mass index, waist circumference (WC), hip circumference (HC), WC/HC ratio calculation), and assessment of physical development. Physical development was evaluated using centile tables. Of the 936 individuals, 160 subjects were selected for detailed examination: overweight (n = 35), obese (abdominal type of obesity — 35, uniform type of obesity — 35 people), and 55 healthy individuals. Abdominal type of obesity was diagnosed if the WC/HC index for boys exceeded 0.9, and for girls — 0.8. In order to evaluate the immune status of children and adolescents, the parameters of cell and humoral immunity were determined using level 1 and 2 tests (CD3, CD4, CD8, CD16, CD19, CD22, CD16, CD19, CD22, CD72, HLA-DR, immunoregulatory index, leuko-T-cell index (leukocytes/CD8), leuko-B-cell index (leukocytes/ CD19), T-lymphocyte activity index (HLA-DR/CD72), content of serum immunoglobulins (Ig) A, M, G. Evaluation of
immunodeficiency degree was carried out. Statistical analysis of data was performed using Statistica 10.0 software package. Results. In children with abdominal obesity, the secondary hypothalamic form (77.1 %) and III—IV degree of obesity (III degree — 54.3 %, IV degree — 22.8 %) were more common. In group with uniform type of obesity, the primary exogenous-constitutional form of obesity (54.3 %) and I, II degree (I — 31.4 %, II — 60 %) were detected significantly more often. The relative number of lymphocytes, as well as CD4+, CD16+, HLA-DR+ and phagocytic index are significantly lower in all age groups of children with obesity. In children and adolescents with overweight, there was a tendency to change in the corresponding indicators. Consequently, in children with different types of obesity, T-cell immunosuppression may be observed, and it is more significant in abdominal type of obesity. Also, in all age groups of children with obesity, immunoregulatory and leuko-T-cell indices were increased. Among children and adolescents with different types of obesity, IgA and IgM concentrations are reduced, and there is a tendency to IgG decrease. Conclusions. Obese children have deviations in immune parameters. The results obtained can be used in the practice of pediatrician, endocrinologist, immunologist to evaluate the immune status of a child depending on the age and type of obesity. Children with a high degree of obesity need periodic examination of the immune status in order to control the state of the immune system of the body.
Keywords: children; obesity; immunity indicators
