CC BY
42
роботи е пстолопчне дослщження з метою вивчення мшроструктурних змш в органах i тканинах за панлейкопенп.
Лггература
1. Заволока А. А. Захворювання диких i екзотичних тварин i i'x роль в захворюванш людей / А. А.Заволока // VetPharma. - 2013. - 3 (14). - С. 21-30.
2. Ящук О. В. Мошторинг розповсюдження BipyciB серед домашшх kotIb i собак у м. Дншропетровськ / О. В. Ящук, Н. В. Черевач, А. I. Вшшков // В1сник Дншропетровського ушверситету. Бюлопя, медицина. - 2014. - 5(1). - С. 23-27.
3. Сулимов А. А. Парвовирусные инфекции плотоядных. Часть 3. Панлейкопения домашних кошек / А. А. Сулимов, В. И. Уласов // Российский ветеринарный журнал. - 2008. - № 4. - С. 41-44.
4. Truyen U. Feline panleukopenia / Uwe Truyen, Diane Addie, Sandor Belak et al. // J. of Feline Medicine and Surgery. - 11 (7). - pp. 538-546. - Режим доступу до журн. : http://www.sciencedirect.cOm/science/journal/1098612X/11/7
5. Сулимов А. А. Вирусные болезни кошек / А. А. Сулимов. - Москва: Колос, 2004. - 86 с.
6. Battilani M. Genetic complexity and multiple infections with more Parvovirus species in naturally infected cats / Mara Battilani, Andrea Balboni, Martina Ustulin et al. // Veterinary Research. - 2011. - 42:43. - Режим доступу до журн. : http://www.veterinaryresearch.org/content/42/1/43
Стаття надшшла до редакци 13.04.2015
УДК 619:612.017:619:616.235:637.2.053
Левк1вська Н. Д., к.вет.н., ст. викладач, Левк1вський Д. М., к.вет.н., доцент ©
Лъегесъкий нацгоналънийумеерситет ветеринарног медицины та 6iomexuonoziu ¡мет С. 3. Гжицъкого, Льв1в, Украгна
ПОКАЗНИКИ НЕСПЕЦИФ1ЧН01 РЕЗИСТЕНТНОСТ1 ОРГАН13МУ ТЕЛЯТ ЗА Л1КУВАННЯ КАТАРАЛЬНО! БРОНХОПНЕВМОН11
Вивчення показниюв неспециф1чног резистентност1 оргашзму телят, хеорих на катаралъну бронхопневмомю, показали, що при катаралъшй бронхопневмонИ' телят з носоеих вит1кань видыено таку м1крофлору: Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Escherichia coli. Мтрофлора, видыена з носоеих вит1кань телят, хеорих на катаралъну бронхопневмомю, малочутлиеа до anmu6iomuKie. У телят, хеорих на катаралъну бронхопневмомю, в1дзначаютъ збыъшення кыъкост1 лейкоцит1в на 2,98 г/л, що вказуе на наявметъ запального процесу. У лейкограм1 збыъшуетъея кыъюстъ еозинофтв i паличкоядерних нейтрофшв. Юлъюстъ л1мфоцит1в на 21,3 % быъша, пор1вняно з клШчно здоровими телятами, що вказуе на зеув «ядра» вл1во. Захворювання телят катаралъною бронхопневмомею викликае cymmeei зм1ни в opzani3Mi тварин: Ц1К в 1,8 рази пор1вняно 3i здоровими тваринами; концентрац1я Ig G була на 3,9 мг/мл бшъше пор1вняно з телятами контрольног групи. При катаралъмй бронхопневмонИ' телят аерозолъна обробка ix 5 % емулъаею пропол1су проявляв високу терапевтичну ефективметъ.
Ключовг слова: катаралъна бронхопневмомя, лейкограма, Ц1К, ¡муноглобулти, 5 % емулъая пропол1су.
© Левшвська Н. Д., Левшвський Д. М., 2015
83
УДК 619:612.017:619:616.235:637.2.053
Левкивская Н. Д., к.вет.н., ст. преподаватель, Левкивский Д. Н., к.вет.н., доцент
Львовский националъныйуниеерситет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. 3. Гжицкого, Львов, Украина
ПОКАЗАТЕЛИ НЕСПЕЦИФИЧЕСКОЙ РЕЗИСТЕНТНОСТИ ОРГАНИЗМА
ТЕЛЯТ ПРИ ЛЕЧЕНИИ КАТАРАЛЬНОЙ БРОНХОПНЕВМОНИИ
Изучение показателей неспецифической резистентности организма телят, больных катаральной бронхопневмонией, показали, что при катаральной бронхопневмонии телят из носовых вытеканий выделено такую микрофлору: Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Escherichia coli. Микрофлора, выделенная из носовых вытеканий телят, больных катаральной бронхопневмонией, малочувствительна к антибиотикам. У телят, больных катаральной бронхопневмонией, отмечают увеличение количества лейкоцитов на 2,98 г/л, что указывает на наличие воспалительного процесса. В лейкограмме увеличивается количество эозинофилов и палочкоядерных нейтрофилов. Количество лимфоцитов на 21,3 % больше, по сравнению с клинически здоровыми телятами, что указывает на сдвиг «ядра» влево. Заболевания телят катаральной бронхопневмонией вызывает существенные изменения в организме животных: ЦИК в 1,8 раза по сравнению со здоровыми животными; концентрация Ig G была на 3,9 мг/мл больше по сравнению с телятами контрольной группы. При катаральной бронхопневмонии телят аэрозольная обработка их 5 % эмульсией прополиса проявляет высокую терапевтическую эффективность.
Ключевые слова: катаральная бронхопневмония, лейкограмма, ЦИК, иммуноглобулины, 5 % эмульсия прополиса.
UDC 619: 612,017: 619: 616,235: 637.2.053
Levkivska N. D., k.vet.n. Art. Teacher, Levkivsky D. N., k.vet.n., Associate Professor
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnology named after S. Z. Gzhitsky
INDICATORS OF NONSPECIFIC RESISTANCE OF CALVES IN THE CATARRHAL BRONCHOPNEUMONIA TREATMENT
The researches of indicators of nonspecific resistance of calves for catarrhal pneumonia showed that it was leak such microflora from the nostrils in calves, which suffer from catarrhal bronchopneumonia: Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Escherichia coli. Microflora isolated from leaks from the calves' nostrils, which have been catarrhal pneumonia patients, is insensitive to antibiotics. Calves suffering from catarrhal bronchopneumonia noted an increase in the number of leukocytes to 2,98 g/l, which indicates the presence of inflammation. It is increased number of eosinophils and band neutrophils in leucogram. Lymphocyte count is greater than 21,3 %, compared to clinically normal calves indicates that the shift of the «core» to the left. Diseases of calves catarrhal bronchopneumonia causes significant changes in animals: CIC 1,8-fold compared with healthy animals; concentration of Ig G was 3,9 mg/ml increase compared to calves in the control group. The treatment of calves suffering from catarrhal bronchopneumonia with 5 % aerosol of propolis emulsion exhibits a high therapeutic efficacy.
84
Key words: catarrhal bronchopneumonia, leykogram, CIC, immunoglobulins, a 5 % emulsion of propolis.
Вступ. PecnipaTopHi хвороби у телят e одними з актуальних проблем у ветеринарнш медицин!, яю рееструються стацюнарно. Серед них найбшьш поширена катаральна бронхопневмошя.
Бронхопневмошя телят завдае значних економ1чних збитюв тваринництву, зокрема вщ зменшення продуктивное^, загибел1 погол1в'я i витрат на лшування [1]. У господарствах Укра!ни р1зних форм власносп в nepmi 8 тижшв життя телят гине до 15 %. Це обумовлюеться низьким р1внем !хньо! резистентносп через недостатню i неповноцшну год1влю, незадовшьне утримання KopiB у перюд тшьносп, що призводить до порушення ембрюнального розвитку, зниження вмюту р1вня ¿муноглобулшв, ¿мунокомпетентних кттин, впамтв, мшро- i макроелеменпв в молозив1 i молощ [2].
Як вщомо, бронхопневмошя е захворюванням пол1етюлопчно! природи.
Причиною виникнення даного захворювання е недостатшсть ¿мунних мехашзм1в захисту оргашзму, актив1защя умовно патогенних м1крооргашзм1в, яю стацюнарно перебувають в дихальних шляхах здорових тварин. Виршальне значения в етюлогп бронхопневмонп набувае зниження реактивное^ i сенсибшзащя оргашзму телят умовно патогенними мшрооргашзмами [3, 4]. Одним з «пускових мехашзм1в» ураження тварин катаральною бронхопневмошею е зниження ¿мунолопчно! реактивносп оргашзму, якому сприяють таю чинники як ¿мунодефщит оргашзму тварин, а також несприятлив1 умови навколишнього середовища (антисаштарш умови утримання, шдвищена волопсть примщень та ¿н.) [5, 6, 7]. Зазначеш чинники значно знижують стшюсть оргашзму тварин до шфекцшних захворювань, особливо до таких, збудниками яких е умовно-патогенна мкрофлора.
В даний час для лшування при бронхопневмонп телят застосовують антибютики [8, 9, 10], але в результат! частого застосування антибютикотерапи бшьшють бактерш стали резистентними до препарапв бензилпенщилшу i тетрациклшв. Тому актуальною проблемою лшування тварин при бронхопневмошях бактер1ально! етюлогп е пошук нових антим1кробних засоб1в високо1 терапевтично! ефективностг
Мета роботи - вивчити ефектившсть аерозольно! обробки телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, 5 % емульс1ею прополюу i визначити стан неспециф1чно! резистентносп оргашзму телят теля проведено! терапп.
Матер1ал i методи дослщження. Дослщження проводилися на тваринницькш ферм1 ТОВ «Правда» Брод1вського району Льв1всько! области MarepiaroM дослщження була 5 % емульс1я прополюу, терапевтичну д1ю яко! вивчали на телятах, хворих на катаральну бронхопневмошю. Телят шдбирали за принципом аналопв з урахуванням в1ку i тяжкосп клшчного стану тварин. У хворих телят проводили клшчний огляд, вим1рювали температуру, визначали кшьюсть носових видшень, наявшеть кашлю, перкус1ею трудно! кл1тки у дшянщ легешв визначали зону ураження.
Проводили бактерюлопчне досл1дження видшень. Витшання з носа вис1вали на молочно-сольовий агар, на сироватковий МПА з глюкозою, кров'яний МПА з 0,5% глюкози, середовище Ендо.
Визначення патогенносп Staphylococcus aureus, видшених у хворих телят, проводили бюпробою на 1-2-добових курчатах [11]. Патогеншсть Streptococcus pneumoniae визначали бюпробою на бших мишах [12].
85
3 видшених з шздр1в м1крооргашзм1в визначали чутливють до 5 % емульсп прополюу.
Для лшування телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, застосовували аерозольну обробку 5 % емульаею прополюу. Телят помщали в камеру для аерозольно! обробки об'емом 18 м3 ¿за допомогою аерозольного генератора (САГ-1) обробляли 5 % емульс1ею прополюу при експозици 40 хвилин. Обробку телят проводили щодня протягом 7 дшв поспшь.
Заявлена нами методика лшування усувае недолши аналога i забезпечуе високий лшувальний ефект, нормал1защю показниюв кров1 i одужання тварин теля 2-кратного застосування при меншш концентрацп препарату прополюу, що е економ1чно випдним для господарств.
Лшувальний 3aci6 для аерозольного розпилення додатково збагачують в1тамшом С, а як препарат прополюу використовують 5 % емульсда в дистильованш вод1 при такому склад1 засобу для аерозольного розпилення в камер1 об'емом 18 м3; 5 % емульс1я прополюу - 900 мл, 20 % розчин глюкози - 20 мл , вггамшС 10 % - 10 мл [4].
Терапевтичну ефективнють 5 % емульсп прополюу визначали за клшчним станом тварин i результатами бактерюлопчних та гематолопчних показниюв кровг
У хворих тварин до початку i теля л1кування визначали стан неспециф1чно! резистентносп оргашзму за кшьюстю лейкоципв, еритроципв, показниюв лейкограми.
Р1вень циркулюючих ¿мунних комплексе проводили методом прециштаци з використанням пол1етиленгл1колю з молекулярною масою 6000 Дальтон [13]. Вмют ¿муноглобутшв у сироватщ кров1 визначали методом рад1ально! ¿мунодифузи за Манчш, який полягае в тому, що ¿муноглобулши дифундують в агар, що мютить моноспециф1чну сироватку, утворюючи кшьце прециштацп, ширина якого прямо пропорцшна кшькосп ¿муноглобулшв.
Результати дослщжень.
Анал1з результапв бактерюлопчних дослщжень щодо носових витшв у телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, показуе наявнють у дослщженому матер1ал1 таких м1крооргашзм1в; Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Escherichia coli.
Слщ зазначити, що з випкань з шздр1в клшчно здорових телят видшяли Staphylococcus epidermidis. Отже, це облпатна форма бактерш, яка не викликае токсично! ди.
Результати дослщжень, показують, що видшеш культури Staph. aureus належать до патогенних, оскшьки проявляють плазмокоагуляцшну гемол1тичну дда, а Str. pneumoniae викликае гемол1з еритроципв, що вказуе на високу токсичнють. При постановщ бюпроби вщзначалася загибель лабораторних тварин. За ферментативними властивостями культури Е. coli, видшеш з випкань з шздр1в телят, хворих катаральною бронхопневмошею, вщповщали E.coli. Культури Ps. aeruginosa утворювали пющанш, викликали гемол1з, зброджували глюкозу i не розщеплювали сахарозу i лактозу.
Отримаш результати дають шдставу стверджувати, що видшеш культури мкрооргашзм1в, особливо Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae e високо патогенними.
У видшених культурах м1крооргашзм1в визначали чутливють до антибактер1альних препарата. Результати дослщжень представлен! в таблиц! 1. Анал1з проведених досл1джень евщчить, що до 11 антибактер1альних препарата
86
високо1 чутливосп культури Staph. aureus, E. coli i Str.pneumoniae не виявлено. 3 15 культур Staph. aureus чутливими були до: левомщетину - 11; неомщину - 10; байтрилу - 13; цефалексину - 15; пол1м1ксину - 10. Str. pneumoniae були резистентними до Bcix антибактер1альних препарата. Чутливють культур E. coli до антибактер1альних препарата була значно нижчою, до окремих препарата з 10 культур чутливими були вщ 1 до 7 культур. Слщ зазначити, що окрем1 культури Staph. aureus i E. coli одночасно були резистентними до 5-7 антибактер1альних препарата.
Результати гематолопчних дослщжень показниюв кров1 телят свщчать, що у телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, настае збшьшення кшькосп лейкоцита на 2,98 г/л, що вказуе на наявшсть запального процесу. У лейкограм1 вщзначаеться збшьшення кшькосп еозинофшв i паличкоядерних нейтрофшв. Кшьюсть л1мфоцита було на 21,3 % бшьше, пор1вняно з клшчно здоровими телятами, що вказуе на зсув «ядра» вл1во.
Таблиця 1
Чутливкть мжрофлори, видшеноТ з носових вит1кчв у телят, хворих на
катаральну бронхопневмошю, до антибактер1альних препарат1в
Препараты Staph.aureus, n=15 E.coli, n=10 Str.pneumoniae, n=5
чутл. не чутл. чутл. не чутл. чутл. не чутл.
Неомщин 10 5 4 6 - 5
Еритромщин - 15 - 10 - 5
Оксацилш 5 10 4 6 - 5
Стрептомщин 10 5 5 5 - 5
Пол1м1ксин 10 5 - 10 - 5
Цефалексин 15 - 5 5 - 5
Тетрациклш 8 7 5 5 - 5
Байтрил 13 2 4 6 - 5
Амоксицилш 4 11 - 10 - 5
Клоксацилш 5 10 - 10 - 5
Левомщетин 11 4 4 6 - 5
В даний час при лшуванш телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, застосовують антибютики групи пенщилшу \ тетрациклшу. Однак, тривале !х застосування призвело до зниження терапевтично! ефективносп внаслщок утворення антибютикорезистентних штам1в бактерш. Це стало пщставою для пошуку бшьш ефективних засоб1в лшування тварин при бактер1альних шфекщях, в тому числ11 при катаральнш бронхопневмонп телят.
Застосовуючи 5 % емульс1ю прополюу для аерозольно! обробки телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, поруч з бактерицидною д1ею на мшрофлору нами встановлено позитивний вплив на нормал1защю гемол1тичних показниюв кров1 телят (табл. 2).
Кшьюсть л1мфоцита у телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, поступалися тваринам контрольно! групи. Проведене лшування тварин ¿з застосуванням 5 % аерозольно! обробки емульс1ею прополюу сприяло достов1рному наближенню клпинних показниюв еозинофшв, паличкоядерних нейтрофшв 1 л1мфоцита до показниюв тварин контрольно! групи.
Показники неспециф1чно! резистентносп телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, визначали за класами ¿муноглобулшв, циркулюючих ¿мунних комплекс1в (табл. 3).
87
Ц1К - важлива ланка ¿муштету, спрямована на нейтрал1зацда бюлопчио! активиосп антнгешв. У невелпкш концентрацп ¿мунш комплекси постшно прпсутш в сироватщ кров1 здоровнх тварнн, яка вважаеться як нормальна. Це е наслщком постшно! стнмуляцй ¿мунно! системи. Однак, в окремнх внпадках мехашзм внведення Ц1К порушуеться, що призводить до надм1рного накопнчення цнркулюючнх ¿мунних комплекс1в 1 обумовлюе патолопю.
Таблиця 2
Лейкограма кров1 телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, шсля
аерозольно'1 обробки 5 % емульиею прополку (М±ш; п=7)
Група тварин Лейкограма
лейкоциты, Г /л Еритроцити, Т /л О о со л РЧ о о к « со о м « н « я о ч <и ¡2 Нейтрофилы В « я о -е а Ч Моноцити
"¡3 Паличко ядерш Сегмент оядерш
Контро -льна група 6,0± 0,38 6,52± 0,6 0 2,28± 0,18 2,8± 0,48 21,71± 1,91 67,0± 4,4 4,1± 0,42
Досхпд -на група 6,45± 1,4 6,1± 0,44 1,3± 0,3 3,6± 0,4* 3,4± 0,4 22,8± 2,5 ± ич чо 61 4,4± 0,5
Ступтъ е1рог1дност1: *-Р<0,02 е1дносно початкулжуеання
Таблиця 3
Показники циркулюючих ¡мунних комплекав 1 ¡муноглобушшв у сироватщ
кров1 телят, хворих на катаральну бронхопневмошю 1 М±ш, п=7)
Група теляг Ig в мг/мл Ig М мг/мл Ig А мг/мл Ц1К, мМоль/л
Контрольна 6,5±0,19 0,3±0,01 0,5±0,01 93,4± 4,0
Дослщна 10,4±0,43* 0,9±0,05* 0,8±0,01 168,0±3,1
Результатн дослщжень Ц1К у кров1 телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, показали, що в сироватщ кров1 вщзначаеться шдвпщенпй р1вень Ц1К у 1,8 рази в пор1внянш з1 здоровими. Важливим фактором захисту оргашзму е ¿муноглобулшп клас1в А, М, О. У телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, концентращя ^ О була на 3,9 мг / мл бшьше пор1вняно з телятами контрольно! групи. Отримаш результати свщчать про те, що захворювання телят супроводжуеться прпгшченням захисних сил оргашзму дослщжуванпх телят.
Результати дослщжень Ц1К у кров1 телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, теля аерозольно! обробки (табл. 4) показали, що в сироватщ кров1 вщзначаеться зниження р1вня Ц1К в 1,6 раза пор1вняно з даними хворих тварин. У тварин теля лшування концентращя Ig О була на 1,47 мг/мл бшьшою пор1вняно з хворими телятами.
Таблиця 4
Показники циркулюючих ¡мунних комплекав 1 ¡муноглобушшв у сироватщ кров1 телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, шсля
аерозольно'1 обробки 5% емульиею прополку (М±ш, п=7)
Група телят Ig в мг/мл Ig М мг/мл Ig А мг/мл Ц1К, мМоль/л
До л1кування 10,4±0,43* 0,9±0,05* 0,8±0,01 168,0±3,1
Шсля л1кування 11,87±1,29 0,9±0,1 1,05±0,01 106,75±5,04
88
Висновки.
1. При катаральнш бронхопневмонп телят з витшань з шздр1в видшено таку мшрофлору: Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus aureus, Streptococcus pneumoniae, Escherichia coli.
2. Мшрофлора, видшена з носових витшань телят, хвор их на катаральну бронхопневмошю, малочутлива до антибютиюв.
3. У телят, хворих на катаральну бронхопневмошю, вщзначають збшьшення кшькосп лейкоцита на 2,98 г/л, що вказуе на наявшсть запального процесу. У лейкограм1 збшьшуеться кшьюсть еозинофшв i паличкоядерних нейтрофшв. Кшьюсть л1мфоцита на 21,3 % бшьша пор1вняно з клшчно здоровими телятами, що вказуе на зсув «ядра» вл1во.
4. Захворювання телят катаральною бронхопневмошею викликае суттев1 змши в орган1зм1 тварин, а зокрема в кров1, вщзначаеться пщвищенням захисних функцш оргашзму тварин, Ц1К в 1,8 рази в пор1внянш 3i здоровими тваринами; ¿муноглобулшв клас1в А, М, G, зокрема, концентрац1я Ig G була на 3,9 мг/мл бшьше пор1вняно з телятами контрольно! групи.
5. При катаральнш бронхопневмонп телят 5 % аерозольна обробка !х емульс1ею прополюу проявляе високу терапевтичну ефективнють: у сироватщ кров! вщзначаеться зниження р1вня Ц1К в 1,6 рази в пор1внянш з даними хворих тварин. У тварин теля лшування концентращя Ig G на 1,47 мг/мл бшьше пор1вняно з хворими телятами. Це вказуе на те, що в процес1 застосування емульсп прополюу зменшуеться термш лшування на 7 д1б, оскшьки пщвищуеться onipHa здатшсть оргашзму, нормал1зуються показники кровг
Лггература
1. Конопелько П. Я. Профилактика бронхопневмонии телят на промышленных комплексах / П. Я. Конопелько, А. П. Соколов // Проблемы интенсификации сельскохозяйственного производства: Тез. докл. научно-практич. конф. — Гродно, 1993. — С. 141.
2. Сторчак Ю. Г. Анал1з засоб1в, що використовуються з метою пщвищення резистентносп телят до збудниюв шфекцшних захворювань / Ю. Г. Сторчак // Науковий вюник Льв1вського нацюнального ушверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿м. С. 3. Гжицького. Льв1в, 2013 Т. 15, № 3 (57). Ч. 1. - С. 211-220.
3. Терлецький Б. М. Аспекти патогенезу, вдосконалено! д1агностики та лшування гостро! бронхопневмонп у телят / Б. М. Терлецький, А. М. Стадник // BicH. Бшоцерк. ДАУ 36. Наук. Праць - Бша Церква, 2006. —С. 193-202.
4. Левювська Н. Д., Левювський Д. М. Cnoci6 лисування телят, хворих на катаральну бронхопневмошю // Патент на корисну модель №48886 12 кв1тня 2010р. Бюл. №7, С. 1-8.
5. Сахнюк В. В. Неспециф1чна резистентшсть Kopie при A-rin0BiTaMiH03i / В. В. Сахнюк // HayKOBi дослщження в галуз1 вет. медицини: матер1али М1жнародн. науково-практ. конф. молодихвчених, [Харюв 1-2 квгг. 1997р.]. - С. 116-117.
6. Карпуть I. М. 1мунний дефщит i хвороби молодняка / I. М. Карпуть // Нешфекц. патолопя тварин: матер1али наук.-практ. конфер.-[Бша Церква 7-8 черв. 1995р.] - С. 127-128.
7. Маслянко Р. П. Початков! стадп ¿мунно! вщповщ! на антигенну стимулящю тварин - ¿мунний статус / Р. П. Маслянко, Т. Р. Маслянко, Т. С. Матвпшин // Науково-теоретичний журнал «Бюлопя тварин». - Льв1в, 2004, -Т. 6 (1-2). - С. 44-48.
89
8. Мельник В. В. Профшактика та лшування неспециф1чно1 бронхопневмонп у телят i3 застосуванням цитомедишв з легень велико! рогато! худоби: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. вет. наук: спец. 16.00.01 / В. В. Мельник. -Бша Церква, 2001. - 16 с.
9. Левченко В. I. Комплексний метод лшування телят, хвор их на бронхопневмошю / В. I Левченко, А. В. Розумнюк, В. П. Москаленко // Вюнпк Бшоцершв. держ. аграр. ун-ту. Вип. 2. - Бша Церква, 2003. - С. 133-140.
10. Канюка О. I. Ефективнють ступенево! атибютикотерапп при катаральнш бронхопневмон!! телят-сисун!в / О. I. Канюка, О. Павл1в, Н. В. Слюсар // В1сник Сумського нац. аграр. ун-ту.- 2007. - Вип. 8 (19). - С. 47-49.
11. Высоцкий А. Э. Справочник по бактериологическим методам изысканий в ветеринарии / А. Э. Высоцкий, 3. Н. Барановская.- Издательство Министерства сельского хозяйства Республики Беларусь. - 2002. - С. 521-522.
12. Высоцкий А. Э. Справочник по бактериологическим методам изысканий в ветеринарии / А. Э. Высоцкий, 3. Н. Барановская - Издательство Министерства сельского хозяйства Республики Беларусь.-2002. - С. 715-716.
13. Krapf F. E. Circulating immune complexes in HIV - infected persons / F. E. Krapf // Klin Wochenschr. - 1990. - № 3. - 68(6). - P. 299-302.
Стаття надшшла до редакци 12.05.2015
УДК 619:639.3:577.115
Лобойко Ю. В., к.с.-г.н., доцент, Данко М. М., к.б.н., доцент © Лъегесъкий национальный университет ветеринарногмедицини та бготехнологШ гмеш С. 3. Ржицького
BMICT ПРОДУКТ1В ПЕРЕКИСНОГО ОКИСНЕННЯ Л1ЩД1В ТА АКТИВН1СТЬ АНТИОКСИДАНТНИХ ФЕРМЕНТ1В У ТКАНИНАХ ОДНОР1ЧОК КОРОПА ЗА ЗМ1ШАН01IHBA3II ЕКТОПАРАЗИТАМИ
У cmammi наведено дам про вм\ст npodyxmie перекисного окиснення ninidie (dienoeux кон 'wzamie, zidponeperncie, малонового д1альдег1ду) та активност1 антиоксидантних фермент1в (супероксиддисмутази, глутат1онпероксидази, каталази) в тканинах оргатв коропа за pi3HOi rnmeHCueHOcmi твазп ектопаразитами.
Встаноелено, що у досл1джуваних тканинах гепатопанкресу, скелетних м'яз1е та зябер твазованих ектопаразитами однор1чок коропа eipozidno зростае eMicm dienoeux кон 'wzamie, zidponeperncie лiniдie, малонового дiaлъдeгiдy та знижуеалася активность антиоксидантних фepмeнmiв супероксиддисмутази i каталази.
Ключовг слова: короп, ектопаразити, dienoei кон 'югати, zidponeperncu, малоноеий дiaлъдeгiд, супероксиддисмутаза, znymamionnepoKCuda3a, каталаза.
© Лобойко Ю. В., Данко М. М., 2015
90
