CC BY
49ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЇ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ В УЧНІВ, ЯКІ МАЮТЬ
ВІДХИЛЕННЯ У СТАНІ ЗДОРОВ’Я Іванова Л.І.
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Анотація. У статті визначено шляхи підвищення ефективності підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування мотивації до здорового способу життя у школярів, які відносяться до спеціальних медичних груп. Розглядаються засоби формування життєвих навичок учнів спеціальних медичних груп, що можуть здійснюватись більш ефективно за умови оновлення змісту, форм і методів підготовки майбутніх учителів з урахуванням сучасних вимог до професійних знань, умінь та навичок майбутніх учителів як творчих особистостей, що спроможні забезпечити цей процес у загальноосвітніх навчальних закладах.
Ключові слова: фізична культура, спеціальні медичні групи, здоровий спосіб життя, життєві навички.
Аннотация. Иванова Л.И. Подготовка будущих учителей физической культуры к формированию мотивации на здоровый способ жизнь учеников, которые имеют отклонения в состоянии здоровья. В статье определены пути повышения эффективности подготовки будущих учителей физической культуры к формированию мотивации на здоровый способ жизнь у школьников, которые относятся к специальной медицинской группе. Рассматриваются средства формирования жизненных привычек учеников специальных медицинских групп, которое может осуществляться более эффективно при условии обновления содержания, форм и методов подготовки будущих учителей с учетом современных требований к профессиональным знаниям, умениям и привычкам будущих учителей как творческих личностей, которые способны обеспечить этот процесс в общеобразовательных учебных заведениях.
Ключевые слова: физическая культура, специальная медицинская группа, здоровый образ жизни, жизненные навыки. Annotation. Ivanova L.I. Preparing of future teachers of physical training for the formation of motivation on healthy way of life of pupils, which has deviations in health condition. The ways of the efficiency increase of the preparing of future teachers of physical training for the formation of motivation on healthy way of life of pupils, which are included in special medical group are determined in the article. Means of formation of vital habits of pupils of special medical groups which can be carried out more effectively under condition of updating the maintenance, forms and methods of preparation of the future teachers are considered in view of modern requirements to a professional knowledge, skills and habits of the future teachers as creative persons who are capable to provide this process in general educational educational institutions.
Keywords: physical training, special medical group, healthy way of life, vital skills.
Вступ
Загальновідомо, що саме здоров’я нації є тим показником цивілізованості держави, що відображає соціально-економічне становище суспільства. Таке бачення підтверджується і Резолюцією ООН №38/54 (1997 рік), згідно з якою здоров’я населення вважається головним критерієм доцільності ефективності всіх без винятку сфер господарської діяльності.
За даними обстеження, що проводилось Українським центром здоров’ я, у межах інформаційно-діагностичної оздоровчої програми “Школяр”, визначено, що серед б0 тисяч дітей і підлітків віком 6-18 років, 36% мають низький рівень фізичного здоров’я, 34% - нижчий за середній, 22,5% - середній, у 6,7% учнів рівень фізичного здоров’я є ви-
© Іванова Л.І., 2009
щим за середній і лише 0,8% українських дітей мають високий рівень фізичного здоров’я. Вступаючи до школи, 80% дітей мають порушення здоров’я; 14,5% з них мають надлишкову масу тіла й ожиріння, а недостатню вагу - 7,1% дітей [1].
За даними Міністерства охорони здоров’я України, останніми роками відбувається підвищення рівня захворюваності й поширення хвороб серед молоді за всіма їх класами. Найбільше зросла захворюваність на хвороби крові та кровотворних органів, новоутворення, хвороби сечостатевої та кістково-м’ язової систем і сполучної тканини, а також системи кровообігу. Безперервно зростає кількість дітей, які мають спадкові і вроджені захворювання. Таких сьогодні в Україні майже 50%.
Міністр освіти і науки України Іван Вакарчук у своєму виступі на спільній із Міністерством охорони здоров’я України та Міністерством України у справах сім’ї, молоді та спорту колегії з питань реформування фізичної культури, збереження здоров’я учнівської та студентської молоді у навчальних закладах України, що відбулася 11 листопада 2008 року, зазначив: “У формуванні мотивів здорового способу життя можна очікувати позитивних результатів, коли за справу береться належно підготовлений педагог. Для вчителя фізичного виховання - це здатність бачити за кожною своєю професійною дією її значення для здоров’я дитини. Скажемо прямо: у шкільних вчителів немає належної компетенції у розумінні того, як вести цю роботу. Більшість учителів фізичної культури не готові працювати з учнями спеціальних медичних груп, кількість яких щороку зростає”. Міністр освіти і науки України Іван Вакарчук наголосив на тому, що у сучасних умовах «потребує змін підготовка майбутніх учителів фізичної культури та організація підвищення кваліфікації вже працюючих фахівців» [9].
Робота виконана за планом НДР національного педагогічного університету імені М.П. Драго-манова.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою статті є визначення шляхів підвищення ефективності підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування у школярів, які належать до спеціальних медичних груп, мотивації на здоровий спосіб життя.
Ю.В. Васьков зазначає, що «критерієм ефективності фізичного виховання учнів спеціальної медичної групи є достатній рівень їх компетентності, що виражається в опануванні теоретико-методичними знаннями навчальної програми, певним рівнем фізичного розвитку і здоров’ я, умінням використовувати різноманітні засоби фізичної культури в повсякденному житті, дотриманням здорового способу життя» [2, с. 29].
Загальновідомо, що стан здоров’ я сучасної людини залежить не лише від її спадковості, а й від умов проживання та ставлення до свого здоров’ я.
Формування належного ставлення до власного здоров’ я важливо розпочинати зі школи, оскільки, по-перше, це єдина структура, через
яку «проходить» усе населення країни; по-друге, навчально-виховний процес - систематизований процес, за допомогою якого можливо формувати мотивацію щодо здорового способу життя. Тому роль школи у збереженні і зміцненні здоров’я є визначальною. А досягти позитивного результату можна лише тоді, коли до справи береться підготовлений, кваліфікований педагог.
Результати досліджень.
З переходом на 12-річний термін навчання освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» (в молодшій та основній школі) реалізується предметом «Фізична культура» та предметом «Основи здоров’я», який інтегрує знання з валеології та безпеки життєдіяльності.
Мета предмета «Основи здоров’я» - формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя та життєвими навичками, безпечної для життя і здоров’я поведінки - багато в чому співпадає з метою предмета «Фізична культура». Так, наприклад, наскрізна змістова лінія «Фізична складова здоров’я» предмету «Основи здоров’я» присвячена розкриттю закономірностей та механізмів фізичної компоненти здоров’я та, а саме:
• формування в учнів позитивної мотивації щодо
здорового способу життя,
• навчання ефективним принципам організації на-
вчального процесу та активного відпочинку,
• формування навичок догляду за своїм тілом,
запобігання найпоширенішим соматичним та інфекційним захворюванням, нещасним випадкам, травматизму.
• формування життєвих навичок, що сприяють
фізичному здоров’ю: навички раціонального харчування (дотримання режиму харчування; уміння складати харчовий раціон, враховуючи реальні можливості і користь для здоров’я; вміння визначати і зберігати високу якість харчових продуктів), навички рухової активності (навички виконання фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня, навички занять гігієнічною фізичною культурою, навички занять оздоровчо-рекреативною фізичною культурою), санітарно-гігієнічні навички (навички особистої гігієни, уміння виконувати гігієнічні процедури),режим праці та відпочинку (вміння чергувати розумову і фізичну активність, вміння знаходити час для повноцінного відпочинку), навички активного відпочинку.
Але, на жаль, ані збільшення годин на фізичну культуру, ані введення окремого додаткового предмета «Основи здоров’я» не в змозі забезпечити достатню ефективність формування здорового способу життя учнів. Це питання, яке може вирішити тільки весь педагогічний колектив школи, що й задекларовано у державних нормативних документах. На жаль, більшість вчителів загальноосвітнього навчального закладу не має достатньої підготовки з її проведення, а вчитель фізичної культури не може забезпечити її в повному обсязі (наприклад, фіз-
культхвилинки на уроках та заходи в режимі подовженого дня). Тому спостерігається низька її ефективність наслідком чого є значне зниження рівня здоров’я школярів за час навчання.
Це свідчить про те, що існує необхідність у підготовці нової генерації фахівців (як учителів фізичної культури, так й інших предметів), які з одного боку спроможні планувати, координувати та надавати відповідну методичну допомогу вчителям в організації відповідних заходів, а учням у самостійних заняттях та з іншого - вміти інтегрувати формування життєвих навичок в зміст різних загальноосвітніх предметів.
Головне першочергове завдання у формуванні здорового способу життя, культури здоров’я - це підвищення мотивації дітей та молоді у прагненні бути здоровими.
Мотивація - це спонукання до діяльності, що викликає активність учнів. Досліди психологів показують, що активність зумовлена трьома факторами: потреби, мотиви (причини, що визначають вибір спрямованості поведінки), емоції (суб’єктивні переживання та установки поведінки, які впливають на потреби) [3]. Мотивація на здоровий спосіб життя -це система ціннісних орієнтацій, внутрішніх спонук до збереження, відновлення і зміцнення здоров’я.
Оскільки без активності самих учнів продуктивна діяльність неможлива, то у процесі навчання педагогу необхідно впливати на емоції, мотиви та потреби учнів.
Виходячи з цього, у процесі професійної підготовки студентів факультету фізичного виховання НПУ імені М.П. Драгоманова під час вивчення дисциплін “Методика викладання предмету “Основи здоров’я” та “Теорія та методика оздоровчої фізичної культури” нами використовується метод проектів, який дозволяє, на нашу думку, більш ефективно готувати майбутніх учителів до формування життєвих навичок здорового способу життя у школярів завдяки можливому використанню міжпредметних зв’язків декількох предметів.
У процесі професійної підготовки студентів факультету фізичного виховання велике значення надається спрямуванню навчального процесу на оволодіння ними системою теоретичних знань, використання засобів фізичного виховання у профілактиці захворювань, розвитку фізичних якостей школярів, самостійних заняттях школярів з метою активного відпочинку в режимі навчального дня та у вихідні чи на канікулах; практичних умінь: проводити навчальні, секційні та заняття з учнями, які за станом здоров’я входять до спеціальних медичних груп; організовувати та проводити позаурочні фізкультурно-оздоровчі заходи, надавати методичну допомогу у проведенні фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі навчального дня іншим вчителям, а також сприяти формуванню особистісних якостей майбутніх педагогів, які допоможуть їм у подальшій роботі зацікавити школярів заняттями фізичними вправами та залучати їх до здорового способу життя.
Під час проведення практичних занять з теми “Форми і методи формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді” дисципліни “Методика викладання предмету “Основи здоров’я” та «Теорія та методика оздоровчої фізичної культури» широко впроваджуються методи проблемно-розвиваючого навчання (монологічний, показовий, діалогічний, евристичний, дослідницький, алгоритмічний, програмований) з виконанням завдань на складання питань до вивченої теми, на складання кросвордів з формулюванням питань, на пошук раціонального способу діяльності, на аналіз ситуацій і т. ін., а також інтерактивні методи навчання: робота в групах, дискусії, аналіз життєвих ситуацій, рольові ігри, дебати, “мозковий штурм” [3].
Враховуючи те, що “мислити людина починає тоді, коли в неї виникає потреба щось зрозуміти, коли виникає запитання, подив, здивування, пізнавальна суперечність, а розумовий процес завжди спрямований на розв’язування певної задачі” [4], під час вибору методів ми виходили з того, що кожний з них орієнтований на вирішення визначеного кола завдань і при цьому сприяє мотивації, розвитку мислення. Тому, оцінюючи можливості кожного метода навчання, знаючи його сильні та слабкі сторони, ми обирали на цій основі їх оптимальне узгодження. Питання та завдання, що добираються на практичне заняття формулюються з таким розрахунком, щоб студенти могли продемонструвати самостійно набуті знання, уміння, навички. Увага студентів акцентується не стільки на дії по алгоритму, скільки на складанні алгоритмів, що має сприяти розвитку творчих здібностей.
О.Г. Мороз, В.О. Сластьонін, Н.І. Філіпчен-ко вважають, що “самостійна робота - це форма навчання, при якій студент засвоює необхідні знання, оволодіває вміннями і навичками, навчається планомірно, систематично працювати, мислити, формувати свій стиль розумової діяльності. Відмінність її від інших форм навчання в тому, що вона передбачає здатність студента самому організувати свою діяльність у відповідності з поставленим завданням” [5].
З метою активізації самостійної роботи студентів найбільша увага приділяється тому, щоб навчити студентів самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватися у відборі необхідної інформації, вміти використовувати отримані знання на практиці; опануванні студентами логічних прийомів мислення (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення), а також набуттю вмінь знаходити та засвоювати потрібну інформацію з найменшими витратами часу, систематизувати та класифікувати її, орієнтуватися у складних дискусійних питаннях, будувати самостійну роботу з перспективою на кінцеву мету.
Загальновідомо, що найважливіший засіб управління навчальним процесом, що дає змогу визначити якість навчання студентів - контроль, облік та оцінювання їх знань. Як вважають О.Г. Мороз, В.О. Сластьонін, Н.І. Філіпченко, “педагог, перевіряючи знання студентів, не лише визначає,
знає чи ні студент той чи інший навчальний матеріал, але й встановлює рівень його мислення, ступінь розуміння, з’ясовує підхід, використаний студентом у навчальній роботі, дає конкретні рекомендації [5, с. 81]”.
Відповідно до класифікації Бенджаміна Блума, ступінь розвитку навичок творчого і критичного мислення має шість рівнів: знання, розуміння, використання, аналіз, синтез та оцінювання [6]. Зазвичай у практиці вищої школи розрізняють чотири рівні (які відповідно і оцінюються): перший тип мислен-нєвої діяльності ґрунтується на вирішенні типових завдань за зразком та розпізнанні об’єкта, предмета, явища; другий характеризується розумінням явищ, що вивчаються, та можливістю відтворення знань; третій (початковий розвиток творчості) - формуванням вміння бачити проблему вивчення, самостійно її формулювати; четвертий характеризується можливістю реалізації творчих здібностей. У зв’язку з цим у процесі професійної підготовки, на нашу думку, доцільно використовувати для самостійної роботи за зразками, конструктивно-варіативні, евристичні (частково-пошукові), творчо-дослідницькі [7], а також спиратися на форми проектувальної діяльності, що розроблені М.Н. Дудіною [8, с. 211].
З метою формування першого рівня мислен-нєвої діяльності у навчальному процесі підготовки майбутніх учителів до фізкультурно-оздоровчої роботи нами використовувались завдання типу «відбір комплексів вправ для вирішення різних завдань (наприклад, уроку)» та «вибір правильної відповіді на тестові завдання серед декількох». З метою формування другого рівня мисленнєвої діяльності ми використовували завдання типу самостійного складання комплексів вправ відповідно до завдань занять, написання повних конспектів занять, узагальнення літературних джерел. З метою формування третього рівня мисленнєвої діяльності ми використовували завдання самостійного складання документів планування заходів з їх деталізацією.
Реалізацією творчих здібностей (четвертий рівень), на нашу думку, є спроможність студента самостійно розробити свій, не схожий на інші, проект. Саме створення проекту фізкультурно-оздоровчої роботи у загальноосвітньому навчальному закладі, в якому передбачається інтеграція знань не тільки предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», але й інших, що вивчаються у школі, є свідченням досягнення цього творчого рівня.
Такий підхід, на нашу думку, дозволяє розвивати у майбутніх учителів пізнавальні навички, вміння самостійно конструювати свої знання та орієнтуватися в інформаційному просторі, сприяє розвитку творчого і критичного мислення, вміння побачити, сформулювати і вирішити проблему. І тому, на нашу думку, використання цього методу впливає на розвиток інтелектуальних і творчих зді -бностей студентів, усвідомлення ними важливості фізкультурно-оздоровчої роботи з учнями, що, в свою чергу, впливає на мотиваційний компонент
підготовки, а згодом дозволить стати здатними до самореалізації, самостійного мислення, прийняття важливих рішень; вміння самостійно розв’язувати важливі проблеми, а також сприяти формуванню в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння ним основами здорового способу життя та життєвими навичками.
Висновки.
Таким чином, на нашу думку, формування життєвих навичок учнів спеціальних медичних груп може здійснюватись більш ефективно за умови оновлення змісту, форм і методів підготовки майбутніх учителів з урахуванням сучасних вимог до професійних знань, умінь та навичок майбутніх учителів як творчих особистостей, що спроможні забезпечити цей процес у загальноосвітніх навчальних закладах.
Перспективи подальших досліджень ми вбачаємо у розробці відповідного навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх учителів фізичної культури до роботи з учнями загальноосвітніх навчальних закладів, які за станом здоров’я належать до спеціальних медичних груп.
Література:
1. Комплексна міжвідомча програма “Школяр” на 1994-1999 роки / За ред. Шаповалової В.А. - К.: ІЗМН, 1994. - 137 с.
2. Васьков Ю.В. Концептуальні підходи до організації занять з учнями спеціальної медичної групи в загальноосвітніх навчальних закладах / Ю.В.Васьков // Теорія та методика фізичного виховання. - 2007. - № 5. - С. 29-31.
3. Сибирская М.П. Профессиональное обучение: педагогические технологии. - М.: Наука, 2000. - 42 с.
4. Педагогіка / За заг. ред. М.Д. Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986. - 542 с.
5. Мороз О.Г. Підготовка майбутнього вчителя: зміст та організація: [навч. посібник] / О.Г Мороз, В.О. Сластьонін, Н.І. Філіпченко. - К.: ІЗМН, 1997. - 168 с.
6. Меі ® Навчання для майбутнього. - К.: Видавнича група ВНУ, 2004. - 416 с.
7. Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. - М.: Просвещение, 1980. - 324 с.
8. Профессиональная педагогика: [учебник для студентов, обучающихся педагогическим специальностям и направлениям] / Под общей ред. С.Я. Батышева. - М.: Ассоциация “Профессиональное образование”, 1999. - 904 с.
9. htpp//www.mon.gov.ua
Надійшла до редакції 09.04.2009 р.
