CC BY
69ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВОГО СТИЛЮ ЖИТТЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ
Арефьєва Л.П.
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова
Анотація. У статті на основі аналізу літератури та інформації з мережі Інтернет з’ясовано основні аспекти підготовки майбутніх учителів фізичної культури дo формування здорового стилю життя старшокласників. Проблема підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування здорового стилю життя старшокласників попадає відразу у два значеннєві контексти сучасної педагогіки. Це формування здорової особистості учня старшої школи й розвиток індивідуальності. Вони виділені як пріоритети державної політики в галузі освіти.
Ключові слова: підготовка, майбутні вчителі фізичної культури, здоровий стиль життя, старшокласники.
Аннотация. Арефьева Л.П. Подготовка будущих учителей физической культуры для формирования здорового стиля жизни старшеклассников. В статье на основе анализа литературы и информации из сети Интернет выяснены основные аспекты подготовки будущих учителей физической культуры для формирования здорового стиля жизни старшеклассников. Эта проблема попадает сразу в два значностных контекста современной педагогики. Это формирование здоровой личности ученика старшей школы и развитие индивидуальности. Они выделены как приоритеты государственной политики в отрасли образования.
Ключевые слова: подготовка, будущие учителя физической культуры, здоровый стиль жизни, старшеклассники.
Annotation. Arefyeva L.P. The training of future teachers of physical culture for the formation of healthy lifestyle of senior pupils. The basic aspects of training of future teachers of physical culture for the formation of healthy lifestyle of senior pupils are described in the article on the basis of literature and information from Internet network analysis.This problem have two contexts of modern pedagogy: forming healthy pupil and development of individuality. They used to be a priority of government policy in the field of knowledge.
Key words: prepearence, future teachers of physical culture, healthy lifestyle, senior pupils.
Вступ.
У сучасний період розвитку педагогічної науки не розкрито змістовий аспект поняття “здоровий стиль життя”, не зважаючи на його широке використання різними авторами. М.Я.Віленський та С.О.Авчиннікова визначають поняття “здоровий стиль життя” як індивідуалізований варіант здорового способу життя, що включає в себе світоглядний, поведінковий і діяльнісний аспекти [3, с. 5]. Індивідуальний підхід до формування здорового стилю життя досліджували Д.Л.Белєнов, А.В.Родіонов та
О.А.Уваров [1, с. 50]. З’ясування сутності поняття “здоровий стиль життя” можливо здійснити через його співвіднесення з поняттям “здоровий спосіб життя”, розглянувши їхній загальний атрибут - поняття “здоров’я”.
Питанням формування здорового способу життя школярів присвятили свої дослідження такі науковці, як О.Д.Дубогай, Г.І.Власюк, А.П.Голобородько, М.Д.Зубалій і С.А.Закопайло, Д.Е.Касенок, Є.Н.Капустін, С.М.Кондратюк, С.В.Лапаєнко.
Робота виконана відповідно до плану НДР Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
© Арефьєва Л.П., 2009
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження було з’ясування основних аспектів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування здорового стилю життя старшокласників.
Основні завдання дослідження:
1. Провести аналіз психолого-педагогічної літератури та інформації з мережі Інтернет щодо основних аспектів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування здорового стилю життя старшокласників.
2. Провести анкетування студентів вищих навчальних закладів.
Результати дослідження.
Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про різні визначення поняття “здоровий спосіб життя”. Його визначають як систему індивідуальних проявів особистості (моральних, духовних, фізичних) у різних сферах діяльності (навчальній, побутовій, суспільній, комунікативній), що відображає ставлення до себе соціального середовища, навколишньої природи з позиції цінності здоров’я і сприяє збереженню стійкості організму відповідно до віку, максимальної активності особистості у повсякденному житті та професійній діяльності (Л.І.Альошина); як реалізацію комплексу єдиної науково обґрунтованої медико-біологічної й соціально-психологічної системи профілактичних заходів (В.Н.Артамонов); як типові способи повсякденної, культурної життєдіяльності студентів, які об’єднують норми, цінності регульованої ними діяльності, що зміцнює фізичне і моральне здоров’я, сприяючи повноцінному виконанню студентами навчально-трудових, соціальних і біологічних функцій (І.П.Березін); все те, що в діяльності людей стосується збереження і зміцнення здоров’я, все, що через діяльність оздоровлює умови життя - працю, відпочинок, побут, спосіб життя, допомагає виконанню людиною соціальних функцій у найсприятливіших для її здоров’ я умовах і діяльність, активність особистості, групи людей, які використовують надані їм можливості в інтересах соматичного і психічного здоров’ я, морального, духовного і фізичного розвитку (П.А.Виноградов); комплекс оздоровчих заходів, що забезпечують гармонійний розвиток і зміцнення здоров’я, підвищення працездатності людей, продовження їх творчого довголіття (А.П.Лаптєв).
Деякі науковці (М.Я.Віленський, П.А.Виноградов, Б.Ф.Ломов) вважають, що для збереження здоров’я важливою є мотивація здорового способу життя і що головна причина в його дотриманні чи порушенні прихована у свідомості людини, її психіці.
Основним змістом діяльності щодо формування здорового способу життя, як зазначає О.В.Вакуленко, є “розробка і реалізація соціальних проектів, які спираються на певні передумови, принципи, завдання, стратегії, механізми, визначені формуванням здорового способу життя як науковою дисципліною, і мають на меті покращення здоров’ я
окремих осіб, груп людей, спільнот різних країн” [2, c. 7]. На думку автора, “основними принципами формування здорового способу життя є принцип партнерства, що потребує координованої діяльності всіх зацікавлених сторін: урядів, секторів охорони здоров’я та інших суспільних і економічних секторів, недержавних організацій, місцевої влади, промисловості та засобів масової комунікації, а також принцип пристосування цієї діяльності (проектів, програм, заходів, окремих ініціатив) до місцевих умов, потреб і можливостей окремих груп людей, громад, організацій, регіонів, країн з урахуванням особливостей їхнього суспільного, економічного і культурного устрою (М.Гудстат, Н.М.Комарова, М.Лалонд, Р.Я.Левін)” [2, c. 7].
М.Д.Зубалій і С.А.Закопайло, досліджуючи компоненти здорового способу життя старшокласників, зазначають, що всі структурні компоненти здорового способу життя необхідно розглядати в комплексі, вони віддають перевагу такому компоненту, як рухова активність, що є перевіреним засобом розвитку організму та фізичних якостей людини, зміцнення здоров’я, підвищення працездатності і самопочуття [3, с. 394].
М.С.Гончаренко та В.Є.Новикова визначають поняття “здоров’я” як інтегративну цілісність людини, що виявляється в оптимальній єдності соціального і біологічного аспектів розвитку індивідуальності на основі пріоритету духовно-моральних цінностей у конкретних умовах життєдіяльності [4, с. 39]. Як вважають М.Я.Віленський та С.О.Авчиннікова, становлять інтерес ті його формулювання, де втримування не обмежується медичними й біомедичними параметрами, а акцентується його ціннісна значущість для людини й суспільства: здоров’я як цінність (А.Я.Іванюшкін); як компонент людського щастя, одне з невід’ ємних прав, умова успішного соціального й економічного розвитку (Є.Г.Жук); результат власної діяльності людини (М.М.Амосов); як галузь людської культури (М.Б.Каченовський); як норма творчого життя (Н.К.Смирнов); як здатність до самозбереження, саморозвитку й самовдосконалення (В.А.Лищук і О.Н.Мосткова) [2, с. 3].
Ефективність індивідуальної програми життєдіяльності людини, як вважають М.С.Гончаренко та В.Є.Новикова, визначається такими факторами: “місцем здоров’я і духовних цінностей у системі цінностей, спроможністю усвідомити себе особистістю, адекватною своїй біологічній статі, сформо-ваністю вмінь адекватного самоаналізу, самоконтролю, планування і прогнозування, постановки мети і визначення “сходинок” особистого зростання” [4, с. 39].
З метою з’ ясування окремих аспектів підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування здорового стилю життя старшокласників нами було проведено анкетування студентів вищих навчальних закладів, у якому брали участь 310 осіб. Респондентами виступили 87 студентів
Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 53 студента Вінницького державного педагогічного університету (ВДПУ), 114 студентів Запорізького національного університету, 56 студентів Бердянського держаного педагогічного інституту.
Аналіз даних таблиці 1, в якій подані результати відповідей на шістнадцяте запитання “Чи володієте Ви навичками щодо формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів?”, свідчить про те, що із 310 студентів володіють необхідними навичками 80,56% студентів, не володіють - 4,16%, важко було відповідати - 15,28% студентів (рис. 1). Володіють необхідними навичками 81,61% студентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 83,02% студентів ВДПУ, 73,68% студентів ЗНУ та 83,93% студентів БДПІ. Не володіють необхідними навичками 3,45% студентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 11,40% студентів ЗНУ та 1,79% студентів БДПІ. Важко відповідати було 14,94% студентів НПУ М.П.Драгоманова, 16,98% студентів ВДПУ, 14,91% студентів ЗНУ та 14,29% студентів БДПІ.
15,28%
4,16% ----
0 Володіють необхідними навичками;
■ Не володіють необхідними навичками;
□ Важко було відповісти.
Рис. 1. Розподіл студентів щодо володіння навичками формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів (%)
Отже, найвищий показник серед студентів, які володіють навичками щодо формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів мали Бердянський держаний педагогічний інститут і Вінницький державний педагогічний університет (відповідно - 83,93% студентів і 83,02% студентів), що на 3,37% і 2,46% перевищує середній показник опитаних респондентів.
На запитання анкети “Чи володієте Ви знаннями щодо методів формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів?” результати відповідей студентів розподілилися наступним чином: із 310 студентів володіють знаннями 78,12% студентів, не володіють - 6,18%, важко було відповідати - 15,70% студентів. Володіють знаннями 77,01% студентів НПУ М.П.Драгоманова, 84,91% студентів ВДПУ, 70,18% студентів ЗНУ та 80,36% студентів БДПІ. Не володіють знаннями 3,45% студентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 1,89% студентів ВДПУ, 15,79% студентів ЗНУ та
%
90-
80
70~
60'
50
40
30'
20"
10'
81,13%
74,71%
75,00%
62,28%
Студенти НПУ Студенти ВДПУ імені М.П. Драго-манова
Студенти ЗНУ Студенти БДПІ
Рис. 2. Розподіл студентів щодо володіння знаннями принципів формування здорового способу життя учнів
загальноосвітніх навчальних закладів (%)
3,57% студентів БДПІ. Важко було відповідати 19,54% студентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 13,2% студентів ВДПУ, 14,03% студентів ЗНУ та 16,07% студентів БДПІ.
Отже, найвищий показник серед студентів, які володіють знаннями щодо методів формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів, мали Вінницький державний педагогічний університет і Бердянський держаний педагогічний інститут і (відповідно - 84,91% студентів і 80,36% студентів), що на 6,79% і 2,24% перевищує середній показник опитаних респондентів.
Аналіз результатів відповідей на запитання анкети “Чи володієте Ви знаннями щодо принципів формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів?”, свідчить про те, що із 310 студентів володіють необхідними знаннями 73,28% студентів, не володіють - 6,53%, важко було відповідати - 20,20% студентів. Володіють необхідними знаннями 74,71% студентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 81,13% студентів ВДПУ, 62,28% студентів ЗНУ та 75,00% студентів БДПІ (рис. 2).
Не володіють необхідними знаннями 5,75% студентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 1,89% студентів ВДПУ, 16,67% студентів ЗНУ та 1,79% студентів БДПІ. Важко було відповідати 19,54% студентів НПУ імені М.П.Драгоманова, 16,98% студентів ВДПУ, 21,05% студентів ЗНУ та 23,21% студентів БДПІ.
Отже, найвищий показник серед студентів, які володіють знаннями щодо принципів формування здорового способу життя учнів загальноосвітніх навчальних закладів, має Вінницький державний педагогічний університет (відповідно - 81,13% студентів), що на 7,85% перевищує середній показник опитаних респондентів.
Висновки.
Проблема підготовки майбутніх учителів фізичної культури до формування здорового стилю
життя старшокласників попадає відразу у два значеннєві контексти сучасної педагогіки: формування здорової особистості учня старшої школи й розвиток індивідуальності, виділених як пріоритети державної політики в галузі освіти. Але, незважаючи на першорядну значущість зазначеної проблеми, посилення особистісно орієнтованості освіти, стан наукового знання й реальна педагогічна практика при формуванні здорового стилю життя старшокласників нівелюють у цьому процесі індивідуальність до усереднених форм життєдіяльності, що не сприяє її адекватному вирішенню.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні інших проблем підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Також розробити навчально-методичний комплект для студентів вищих навчальних закладів - майбутніх учителів фізичної культури щодо формування здорового стилю життя учнів старшої школи.
Література:
1. Беленов Д.Л. Индивидуальный подход к формированию здорового стиля жизни / Д.Л.Беленов, А.В.Родионов, Е.А. Уваров // Теория и практика физической культуры. - 2006. - № 1. -С. 50-52.
2. Вакуленко О. В. Здоровий спосіб життя як соціально-педагогічна умова становлення особистості у підлітковому віці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 “Соціальна педагогіка” / О.В.Вакуленко. - К., 2001. - 20 с.
3. Виленский М.Я. Методологический анализ общего и особенного в понятиях “здоровый образ жизни” и “здоровый стиль жизни” / М.Я.Виленский, С.О. Авчинникова // Теория и практика физической культуры. - 2004. - № 11. - С. 2-7.
4. Гончаренко М.С. Валеологічні аспекти формування здоров’я у сучасному освітянському процесі / М.С.Гончаренко, В.Є.Новикова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2006. - № 12. - С. 39-43.
5. Зубалій М.Д. Структурні компоненти здорового способу життя старшокласників / М.Д.Зубалій, С. А.Закопайло // Молодежь третьего тысячелетия: [сб. научн. ст.: В 3-х т.]. - Т. II. - Одесса: ИСУ, 2000. - С. 394-399.
Надійшла до редакції 09.04.2009р.
0
