CC BY
14
DOI: 10.22141/2224-0721.14.6.2018.146075
Бобрик М.1.1, Сдорова 1.В.2, Pe3Hi4eHKO В.М.3
1 Нац1ональний медичний унверситет ¡мен1 О.О. Богомольця, м. КиТв, УкраТна
2 Медична лабораторя «Д1ЛА», м. КиТв, УкраТна
3 ДЗ «Пол11кл1нка №2» ДУС, м. КиТв, УкраТна
За матерiалами науково-практичноТ конференцп з мiжнародною участю «МЛ «Д1ЛА», 20 ромв партнерства»
For cite: Miznarodnij endokrinologicnij zurnal. 2018;14(6):617-620. doi: 10.22141/2224-0721.14.6.2018.146075
Конгреси, конференцп
/Congresses, Conferences/
20 вересня в м. Киeвi вщбулася наукова конфе-ренц1я з м1жнародною участю «МЛ «Д1ЛА», 20 рокiв партнерства», ушкальна за складом зiркових учас-ниюв i розма'гттям тем, що розглядалися. Захщ був присвячений знаковiй поди — 20^ччю медично! лабораторп «Д1ЛА». Як спiкери були запрошенi шо-земнi свiтила, завiдувачi кафедр провщних медич-них закладiв Укра!ни, доктори наук, професори, якi пiднiмали актуальш питання гiнекологГi й ендокри-нологп.
Вiдкрив наукову частину заходу голова Комгтету пiслядипломного навчання бвропейського товари-ства ендокринологiв, професор ендокринологп Уш-верситету Осло в Норвегп Йенс Боллерслев. У сво!й лекци «Ведення функцiонуючих i нефункцiонуючих аденом riпофiза» професор зазначив, що пухлини гiпофiза становлять 15 % вiд уах iнтракранiальних неоплазм. Найскладнiшими для дiагностики е тi з них, що не мають клтчно! картини: гонадотрот-номи, кортикотропiноми й плюригормональнi пух-лини з одночасною гiперпродукцiею пролактину, тиреотротну, гормону росту тощо. Найчастше серед гормонпродукуючих аденом гiпофiза зустрiча-еться пролактинома, i П частота неухильно зростае з 1970 до 2015 року.
Професор Боллерслев пщкреслив, що з 2011 року в м1жнародних протоколах залишаеться незмшною рекомендацiя: за наявностi будь-яко! гiпофiзарноl ш-циденталоми, навiть безсимптомно!, проводити ла-бораторну перевiрку на гормональну гiперсекрецiю або виявлення гшоштугтаризму, а саме скриншг на гiперкортицизм: пробу з 1 мг дексаметазону, визна-чення кортизолу у 24-годиннiй сечi або нiчнiй слинi; скринiнг на акромегалго: визначення рiвня шсулшо-подiбного фактора росту 1; визначення рiвнiв пролактину i, за потреби, його молекулярних форм. При пiдозрi на безсимптомнi форми аденом — визначення адренокортикотропного, фолжулостимулюючо-го, люте'Мзуючого, тиреотропного гормону.
ВГдомий експерт у цариш репродуктивно! ендокринологп, член-кореспондент Нащонально! ака-демГ! медицини ФранцГ!, професор Ф1л1п Бушар по-дГлився з аудитор1ею найсвiжiшою шформащею про Kiss-пептин. ВГдкриття впливу ще! речовини на ре-продуктивну функцiю й онкопроцеси в деяких органах важко переоцiнити. Kiss-пептин — бГлок, що кодуеться геном Kiss 1. Сам по собГ ген Kiss 1 шпбуе процес метастазування при меланомi й раку грудей. Kiss-пептин — ушкальна речовина, без яко! немож-ливе видiлення гонадолiберинiв у пубертатному перiодi. Цей нейропептид був виявлений не тiльки в головному мозку, а й у корi надниркових залоз. На сьогодш доведений його стимулюючий вплив на секрещю альдостерону. Механiзми впливу Kiss-пептину на репродуктивну функцiю перебувають у фазi активного вивчення в усьому свт.
Очiльниця вГддГлу ядерно! медицини Ушверси-тетського медичного центру Любляни (Словешя), доктор медичних наук, професор Катя Залетел роз-ставила акценти в сучасних алгоритмах ведення ва-гiтних iз тиреощною патолопею. Особливу цiкавiсть викликала тактика ведення тиреотоксикозу на ран-н1х термiнах ваптносп (перший триместр) i питання грудного вигодовування в ж1нок з активащею авто-iмунного процесу в щитоподiбнiй залозi, що виник пiсля полопв.
Багаторiчний керiвник секци профГлактично! медицини вщдГлу внутршньо! медицини утвер-ситетсько! клГнГки Альберта-Людвiга Унiверситету Фрайбурга (Шмеччина), професор Хартмут Нейман подГлився результатами багатоцентрового дослщжен-ня з вивчення нейроендокринних пухлин пГдшлун-ково! залози. ВГн продемонстрував унГкальнГ кл1шчш випадки. Ще раз наголосив на неспецифГчностГ симптоматики при данГй патологи, частих моносимптомах, наприклад диспептичному. Визначення лаборатор-них маркерГв: шсулшу, проГнсулГну, С-пептиду, серо-тонГну, соматостатину, хромограншу А, серотоншу,
© «Ммнародний ендокринологiчний журнал» / «Международный эндокринологический журнал» / «International Journal of Endocrinology» («Miznarodnij endokrinologicnij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Vol. 14, No. 6, 2018
http://iej.zaslavsky.com.ua
617
Сдорова 1.В.
Медичний директор МЛ «Д1ЛА»
ФШп Бушар
Професор, член-кореспондент Нацюнально)' академп медицини ФранцИ
Йене Боллерслев
Професор, голова Ком/'тету п'юлядипломного навчання Свропейського товариства ендокринолопв, професор ендокринологп Унiверситету Осло (Норвепя)
Стна С1рянен
Професор, голова кафедри патологи та радиологи ротовоi порожнини медичного факультету унверситету Турку (Фнляндя)
Хартмут Нейман
Професор, кер'вник секцп профлактичноi медицини в'щдлу внутршньо1 медицини
уыверситетсьш клнки Альберта-Людвга Ун/'верситету Фрайбурга (Нiмеччина)
618
Mlznarodnij endokrinologlcnij zurnal, ISSN 2224-0721 (print), ISSN 2307-1427 (online)
Vol. 14, No. 6, 2018
Комсаренко Юл'я 1гор'тна
Професор, доктор медичних наук, зав'щувач кафедри ендокринологп Нацонального медичного унверситету ¡мен1 О.О. Богомольця
Татарчук Тетяна Феофан'вна
Доктор медичних наук, професор акушерства та пнекологп, член-кор. НАМН Укра/ни, заступник директора з науково/ роботи ДУ «1нститут педатри, акушерства та пнекологп НАМН Укра/ни»
Катя Залетел
Професор, кер'/вник в1ддшу ядерно/ медицини Ун1верситетського медичного центру Любляни (Словеня)
Наумова Ольга Олександр'вна
к.мед.н., алерголог, дieтолог, науковий сп/вроб'/тник
в1дд1лу кл'/шчно/ алергологп ДУ «<1нститут отоларингологi/ ¡м. проф. А.1. Коломйченка НАМНУ»
Кваченюк Андрй Миколайович
Професор, вiце-президент Асоц/ацй ендокринолопв Укра/ни
Бобрик Марина 1ван'шна Доцент кафедри ендокринологп НМУ iменi О.О. Богомольця, член Свропейського товариства ендокринолопв Долженко Марина Микола/'вна Професор, завщувач кафедри кард1олоп/ Нацонально/ медично/ академП пслядипломно/ освти ¡мен1 П.Л. Шупика
Маркус Хоффман
Науковий спвробтник, Medical Scientific Liaison Europe, Abbott Diagnostics
Vol. 14, No. 6, 2018
http://iej.zaslavsky com.ua
619
вазоактивного штестинального полшептиду — до-зволяе швидко визначитися з джерелом проблеми й розпочати тошчний пошук джерела гшерсекреци бю-логiчно активних речовин. Професор Нейман навiв дiагностичнi критерГi скриншгових онкомаркерiв. Ця iнформацiя стала унжальною для визначення тактики ендокринолопв при пiдозрi на нейроендокринну пух-лину. Х1рурги-ендокринологи змогли долучитися до розбору оперативно! тактики в ще! категори пацiентiв.
Професор, доктор медичних наук, завщувач ка-федри ендокринологГ! Нащонального медичного ун1-верситету iменi О.О. Богомольця Юл1я Iгорiвна Ком1-саренко у сво'ш доповiдi наголосила на необхвдносп правильного дозування вггамшу D в ендокринолопч-нiй практицi на основi визначення базального рiвня 25(ОН^. Професор Ю.1. Комiсаренко навела даш кафедри ендокринологГ! НМУ iменi О.О. Богомольця й результати американських дослщжень на користь покращання перебiгу цукрового дiабету у хворих, пролiкованих вггамшом D у адекватних дозах.
Ушкальним став мiждисциплiнарний консилГум «МГждисциплшарний пГдхГд до артерГально! гшер-тензГ!», у якому взяли участь ендокринологи: професор, вще-президент АсощацГ! ендокринологГв Укра-!ни, х1рург-ендокринолог АндрГй Миколайович Кваченюк Г доцент кафедри ендокринологГ! Нащонального медичного ушверситету ГменГ О.О. Богомольця, член бвропейського товариства ендокринологГв Марина 1вашвна Бобрик, а також вщомий кардГолог, професор, завщувач кафедри кардюлоги Нащонально! медично! академГ! тслядипломно! освГти ГменГ П.Л. Шупика Марина Микола!вна Дол-женко. Упродовж усього консилГуму кардГолог Г ендокринологи розглядали клГнГчний випадок молодо! хворо! з гшертенз1ею ендокринного генезу, яку ощнили за критергями ризику клГнГчного кер1вни-цтва бвропейського кардГологГчного товариства та бвропейського товариства з артерГально! гшертензи (2018), а потГм, провГвши скринГнги на артерГальну гГпертензГю ендокринного генезу, виставили оста-точний дГагноз хвороби Кушинга. 1нтрига в ауди-торГ! зберГгалася до самого кГнця. Було дуже цГкаво слщувати за алгоритмом обстеження Г вГдкривати завГсу правильного дГагнозу.
Доктор медичних наук, професор Тетяна Фео-фанГвна Татарчук розповгла про сучасш вГковГ особ-ливостГ жшок, старших за 40 рокГв, Г можливГ кар-дГоваскулярнГ ризики ще! в1ково! категори. Вона звернула увагу на онкологГчнГ ризики розвитку раку шийки матки Г вщзначила дощльнють одночасно-го виконання пап-тесту методом рщинно! цитологи й комплексного генотипування вГрусу папгломи людини (ВПЛ) починаючи з 30 рок1в, що дозволяе досягти максимально! прогностично! значимост1 (88,2 %). П1дкреслила актуальн1сть сучасних погля-д1в на спадков1 мутацГ! ген1в BRCA 1/2, що е фактором ризику розвитку раку молочно! залози та яечни-к1в, 1 необх1дн1сть !х визначення в будь-якому вщ1.
Окр1м цього, не можна виключати й в1ков1 змши юстково! тканини, у тому числ1 зуб1в, що почина-ють прогресувати п1сля 40 рокгв. Як д1агностичний
маркер резорбц!! юстково! тканини рекомендовано застосовувати визначення р!вня p-CrossLaps у сиро-ватцi кровь
Маркус Хоффман, науковий сшвробггник Abbott Diagnostics, виступив i3 доповщдю «Бюмаркери раку яeчникiв та ендометрго». Вш наголосив, що, на в!д-м!ну в!д окремо взятих тестiв СА125 i навiть НЕ4, який е бшьш чутливим маркером, оцiнити ризик наявносп епiтелiального раку яечникiв у жшок репродуктивного вжу i в постменопаузi з найбшьшою ймовipнiстю дозволяе розрахунок iндексу ROMA. Розрахунок iндексу ROMA необхщний при об'емних утвореннях у яечниках з метою диференщац!! добро-якiсного й злояюсного пpоцесiв, а також для обстеження жшок групи ризику з розвитку раку яечниюв для раннього виявлення злояк!сного процесу.
У сво!й допов!д! «Маски пашломав!русно! ш-фекц!!» професор кафедри патолог!! Стiна Срянен (Фшляндая) вiдмiтила, що ВПЛ шфжуе епiтелiальнi кл!тини шк!ри та/або слизово! оболонки. На сього-дн! вщомо понад 200 ВПЛ. Для бшьшосп людей ВПЛ нешкiдливий, а шфекц!я не мае симптом!в, але в де-яких людей в!рус може зберяатися й призводити до захворювань не т!льки ген!тал!й, а й д!лянки голови й ши!, включаючи бородавчаст! ураження, диспластич-н! ураження або рак. Вона звернула увагу на переваги ВПЛ-тестування: воно виконуеться в будь-якому вщ!, дозволяе виявити ос!б !з постшною !нфекц!ею ВПЛ !з високим р!внем ризику; може виявити ВПЛ-пов'язаш злояк!сн! ураження, що впливае на подальше лжуван-ня, а також дозволяе виявити рецидив захворювання.
З доповщдю «Глютензалежн! захворювання» ви-ступила кандидат медичних наук, президент ВО «Укра!нське товариство цел!ак!!» Ольга Олександр!в-на Наумова. Цел!аюя — великий м!м, який може ви-ступати п!д маскою р!зних захворювань. У 60 % па-ц!ент!в цел!аюя переб!гае атипово, з переважанням позакишкових симптом!в, тому з такими пащентами зустр!чаються не т!льки гастроентерологи, але й ендокринологи, пнекологи, алергологи, с!мейн! л!кар!. Доповщач наголосила на важливост! скрин!нгу на цел!акго серед пац!ент!в л!каря-ендокринолога, зо-крема, на тому, що в пащеипв !з цукровим д!абетом 1-го типу доц!льне використання тесту на антит!ла до тканинно! трансглютам!нази з тдтвердженням нормального р!вня !муноглобул!ну А в сироватц!, антит!л до деамщованого гл!адину, антит!л до ендом!зго.
Кр!м того, у друг!й частиш конференц!! була проведена сер!я майстер-клаав з ендокринолог!! й пнекологп провщними фах!вцями: професором Йенсом Боллерслевом (гшерпаратиреоз), кандидатами медичних наук Натал!ею Федор!вною Лигир-дою (патолог!я шийки матки) та Ольгою Анатол!!в-ною Буркою (м!коплазма).
Под!бн! заходи е справжньою руш!йною силою для вт!лення вск наукових надбань у практику кль н!циста. Л!кар! вщзначають, що !х профес!йний ш-терес до медично! лаборатор!! «Д1ЛА» заснований на можливост! отримувати в!д експерт!в компан!! най-б!льш актуальну !нформац!ю про д!агностичш й ль кувальн! пщходи у розв'язуванн! кл!н!чних задач. ■
620
Miznarodnij endokrinologicnij zurnal, ISSN 2224-0721 (print), ISSN 2307-1427 (online)
Vol. 14, No. 6, 2018
