CC BY
38І ПЕДАГОГІКА І та медико-біологічні
проблеми фізичного
ПСИХОЛОГІЯ
виховання і спорту
Плавання - засіб фізичної реабілітації у чутливих до зміни погоди людей
Курко Я.В.
Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя
Анотації:
Розглянуто психофізіологічні показники студентів при погодних умовах I та III типів. У дослідженні приймали участь 17 осіб групи загальної фізичної підготовки, 17 осіб групи оздоровчого плавання та 17 плавців III розряду (чоловіки віком 19-23 роки). Встановлено, що при метеоситуації ІІІ типу, у порівнянні з І, в осіб з більшою інтенсивністю занять плаванням, психофізіологічні показники зазнали меншого негативного впливу погоди, ніж у плавців з меншою інтенсивністю занять. Доведено що плавання є ефективним засобом підвищення стійкості організму людини до несприятливих впливів погоди.
Ключові слова:
плавання, фізична реабілітація, зміна погоди, людина.
Курко Я.В. Плавание - средство физической реабилитации у чувствительных к изменению погоды людей. Рассмотрены психофизиологические показатели студентов при погодных условиях 1-го и 3-го типов. В исследовании принимали участие 17 лиц группы общей физической подготовки, 17 лиц группы оздоровительного плавания и 17 пловЦов 3-го разряда (мужчины возрастом 19-23 года). Установлено, что при метеоситуации Ш типа, в сравнении с I, у лиц с большей интенсивностью занятий плаванием, психофизиологические показатели испытали меньшее негативное влияние погоды, чем у пловцов с меньшей интенсивностью занятий. Доказано что плавание является эффективным средством повышения стойкости организма человека к неблагоприятным влияниям погоды.
плавание, физическая реабилитация, изменение погоды, человек.
Kurko Ya.V. Swimming is a mean of physical rehabilitation for sensible to the change of weather people. It is consider psychophysiological indicators of students at the weather conditions of the 1st and 3rd types. In the study, 17 people attended the group of general physical training, 17 people of group of the health swimming and 17 swimmers 3-th digit (men by age 19-23 years). It is set that at the meteorological situation of 3th type, in comparison from 1th, for persons with greater intensity of engaged in swimming, psychophysiological indexes tested less negative influence of weather, than for swimmers with less intensity of employments. It is well-proven that swimming is the effective mean of increase of firmness of organism of man to unfavorable influences of weather.
swimming, physical rehabilitation, change of weather, man.
Вступ.
«Життя на всіх ступенях його розвитку -постійне пристосування до умов існування» (ІМ. Сєченов, 1863).
Відомо, що дія погодних чинників змінює резистентність здорового, а особливо хворого організму, порушує гомеостатичні функції, адаптаційно-компенсаторні процеси, знижує працездатність, загострює хронічні захворювання [1]. А, якщо, ще й врахувати вплив підвищених психоемоційних навантажень на сучасну людину у поєднанні з низькою руховою активністю, то проблема ще більше загострюється.
Загально відомо, що адекватна рухова активність, особливо у водному середовищі, сприяє розвитку фізичного здоров’я [2,3], розширює функціональні можливості організму[4].
У сучасній науковій літературі є поодинокі повідомлення з питань профілактики метеотропних реакцій та адаптації організму людини до зміни погоди (Кулаков Ю.В., 2003; Хаснулин В.И., 1992) і зовсім мало наукових даних, в яких би розкривалися механізми адаптивних процесів при тих, чи інших типах погоди у людей, які проживають в умовах помірно-континентального клімату України.
Отримані результати допоможуть покращити розуміння механізмів впливу погоди на людей для підвищення їх метеорезистентності. Одночасно уміле врахування впливу метеорологічних факторів на організм людини призведе до підвищення працездатності і взагалі здоров’я.
Дослідження впливу занять плаванням на психофізіологічні функції метеозалежних людей виконі в межах науково-дослідної тематики кафедри фізичного виховання і спорту Тернопільського національного
© Курко Я.В., 2011
технічного університету ім. Івана Пулюя "Залежність психічного стану, фізичного розвитку і системи кровообігу від метеофакторів і фізичних навантажень”.
Мета, завдання роботи, матеріал та методи.
Мета роботи - оцінити психофізіологічний стан організму людини при різних типах погоди, встановити вплив плавання на покращення швидкої адаптації до зміни погоди у метеочутливих людей.
Матеріали та методи досліджень. Вивчали психофізіологічні особливості за різних типів погоди у осіб групи загальної фізичної підготовки (ЗФП), у осіб групи оздоровчого плавання (ОП) та спортсменів-плавців 3-го розряду (чоловіки віком 19-23 роки).
Психофізіологічний стан організму людини встановлювали за допомогою розробленої нами діагностичної комп’ютерної тест-програми ”Теппінг-тест - 2005”, свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 14005. Функціональний стан дихальної системи за допомогою функціональних проб Штанге та Генчі. Фізичну працездатність встановлювали за величиною PWC170 (від англ. Physical Working Capacity - фізична працездатність).
Отримані результати підлягали статистичній обробці за t-критерієм Стьюдента.
Результати дослідження.
Теппінг-тест показав, що за однакових метеоумов частота рухів кисті руки у плавців 3-го розряду була найбільшою, а у осіб групи ЗФП - найменшою. Це пояснюється тим, що у тренованих, на відміну від нетре-нованих людей, більша швидкість появи і зникнення імпульсів збудження в нервових центрах. При постійному частому посиланні імпульсів з центру до м’язових волокон вони стають швидкими, а при постійній, але рідшій імпульсації - повільними [5] (рис. 1).
Але нами встановлено, що при метеоумовах ІІІ типу, у порівнянні з І, показники кількості рухів кисті
э
2011
о.
X
о.
л
н
0
1
260
250
240
230
220
/ ** 4В і
] * - . = . ^ V
□ Метеоситуація І типу
■ Метеоситуація ІІІ типу
Група ЗФП
Група ОП
Плавці 3-го розряду
Рис. 1. Загальна кількість рухів кисті руки (за 40 с) у осіб групи ЗФП, осіб групи ОП та плавців 3-го розряду при метеоситуаціях І та ІІІ типів
Примітки: 1. *- Р < 0,05 - порівняння у осіб групи ЗФП;
2.** - р < 0,05 - порівняння у осіб групи ОП;
3.*** - р < 0,05 - порівняння у плавців 3-го розряду.
Таблиця 1
Показники дихальних проб при метеоумовах І і ІІІ типів
Група плавання Дихальна проба п Час затримки дихання с, М ± т Р
Метеоумови І типу Метеоумови ІІІ типу
Група ЗФП Штанге 17 49,71 ± 0,54 44,64 ± 0,59 < 0,05
Генчі 17 30,89 ± 0,57 27,98 ± 0,59 < 0,05
Група ОП Штанге 17 50,91 ± 0,99 47,64 ± 0,97 < 0,05
Генчі 17 30,93 ± 0,65 29,58 ± 0,62 < 0,05
Плавці 3-го розряду Штанге 17 59,91 ± 0,82 56,29 ± 0,79 < 0,05
Генчі 17 34,96 ± 0,62 32,92 ± 0,66 < 0,05
руки знизились у всіх досліджуваних, особливо у осіб групи ЗФП.
Вважається, що частота рухів, в основному, залежить від частоти імпульсів, що посилаються з мо-тонейронів [6]. Тому, зниження темпу рухів кисті руки у всіх досліджуваних при метеоситуації ІІІ типу, у порівнянні з І, можна вочевидь пояснити зменшенням частоти та сили імпульсів, що є результатом зниження сили процесу збудження в центральній нервовій системі. Крім цього, на частоту рухів впливає і лабільність м’язів [2,6].
Застосовані нами функціональні проби Штанге і Генчі показали, що у всіх досліджуваних групах, в умовах метеоситуації ІІІ типу показники дихальних проб суттєво менші за відповідні при метеоумовах І типу (табл. 1).
У осіб групи ЗФП при метеоумовах ІІІ типу, у порівнянні з метеоумовами І, час затримки дихання (проба Штанге) достовірно зменшився на 9,8% (Р < 0,05), час затримки дихання при функціональній пробі Генчі зменшився на 9,6% (Р < 0,05).
Подібні, хоча менш виражені, зміни показників функціональних дихальних проб за різних метеоумов виявлені нами і у плавців. Так, у плавців групи ОП і 3-го спортивного розряду при метеоумовах ІІІ типу, порівнюючи з метеоумовами І, час затримки дихання після вдиху достовірно зменшився відповідно на 7,0 % (Р < 0,05) і на 6,6 % (Р < 0,05); час затримки
дихання після видиху у плавців групи ОП вірогідно зменшився на 6,4 % (Р < 0,05) та у плавців 3-го спортивного розряду на 6,0 % (Р < 0,05).
Зниження парціального тиску кисню в альвеолярному повітрі призводить до зменшення насичення киснем артеріальної крові (Артамонова Л.Л., 2005; Овчарова В.Ф., 2005) що, у свою чергу, прискорює подразнення дихального центру і, відповідно, призводить до зменшення часу затримки дихання. Також встановлено, що при зниженні атмосферного тиску гази, які знаходяться в шлунково-кишковому тракті розширюються, і пов’язане з цим високе стояння діафрагми може призвести до зменшення об’єму вдиху-ваного повітря [1,2].
Проведені нами обстеження узгоджуються з даними інших дослідників [2,3,7], де автори доводять, що несприятливі погодні умови призводять до зниження функціонального стану дихальної системи у молодих здорових осіб.
Застосований нами тест PWC170 показав, що у всіх досліджуваних групах в умовах метеоситуації ІІІ типу показники фізичної працездатності та аеробної продуктивності суттєво менші, ніж відповідні показники при метеоумовах І типу (рис.2).
У осіб групи ЗФП відносні показники фізичної працездатності та максимального споживання кисню (МСК) в умовах метеорологічної ситуації ІІІ типу достовірно менші відповідно на 7,2 % (Р < 0,05) та на
І ПЕДАГОГІКА І
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
20 У
ш
X
1 15
X
Ч
Ш
о
10
Група ЗФП Група ОП плавці 3-го
розряду
□ І тип ■ ІІІ тип
60
* 50 т
5 40
30
20
Група ЗФП Група ОП плавці 3-го
розряду
І тип ІІІ тип
Рис. 2. Показники фізичної працездатності та аеробної продуктивності досліджуваних груп при І і ІІІ типах погоди
5
6,8 % (Р < 0,05), ніж аналогічні показники при метео-ситуації І типу.
Подібні, але менш виражені, зміни фізичної працездатності ми спостерігали і у плавців ОП та у плавців-розрядників. Встановлено, що відносні показники фізичної працездатності при умовах ІІІ типу, у порівнянні з І типом, вірогідно менші відповідно: у плавців ОП на 5,3 % (Р < 0,05) та 3-го розряду - на 5,1 % (Р < 0,05). Відносні показники МСК за метеоумов ІІІ типу у них також знизились, відповідно: у плавців ОП на 5,5 % (Р < 0,05) та у плавців 3-го розряду на 5,2 % (Р < 0,05).
Із літератури відомо, що з підняттям людини в гору через кожні 100 м величина МСК планомірно знижується на - 1,0 % [3, 7]. За іншими даними (Овчарова В.Ф., 2005), яка розрахувала вертикальний градієнт парціального тиску кисню в повітрі і який рівний 3,3 г/м3 на кожні 100 м, виходить, що зменшення парціального тиску кисню в повітрі рівнини на 30-33 г/м3, еквівалентно підйому на висоту 1000 м.
Зниження атмосферного тиску і відповідно вмісту кисню у повітрі, що є характерним для метеоситуації ІІІ типу призводить до зменшення насичення киснем артеріальної крові, зниження тиску кисню і відповідно до сповільнення процесу переходу його в тканини (Балыкин М. и др. 1998, Меерсон Ф.З., 1993). Таким чином, при невідповідності між збагаченням киснем крові і потребами органів і тканин у ньому, розвивається помірна гіпоксія, внаслідок якої порушується енергетичний обмін та створюється недостатня кількість АТФ. Крім цього, зміни погоди зумовлюють мобілізацію додаткових механізмів, які компенсують недостатність базових процесів[4]. Вмикання цих механізмів супроводжується переходом на інертний режим функціонування органів і систем, що призводить до значних витрат функціональних резервів [4].
У плавців 3-го розряду та групи оздоровчого плавання при метеоумовах ІІІ типу, у порівнянні з І, зниження фізичної працездатності було меншим, ніж у осіб групи ЗФП. Це пояснюється тим, що систематичні фізичні тренування у водному середовищі сприяють розвитку адаптації до періодичної гіпоксії. У результаті цього в організмі формується стійкість до гіпоксії шляхом формування структурного сліду (Уильямс М., 1997; Меерсон Ф.З., 1988). Суть останнього полягає у збільшенні потужності і економічності функціонування системи захвату і транспорту кисню, в розвитку антигіпертензивного ефекту.
Висновки:
Погода істотно впливає на психофізіологічний стан організму студентів. Показники сили нервових процесів, дихальних проб, фізичної працездатності і максимального споживання кисню у тестованих групах зменшувались при погіршанні погоди.
Встановлено, що при метеоситуації ІІІ типу, у порівнянні з І, в осіб з більшою інтенсивністю занять плаванням, психофізіологічні показники зазнали меншого негативного впливу погоди, ніж у плавців з меншою інтенсивністю занять. Це переконує в тому, що регулярні фізичні навантаження у водному середовищі є ефективним засобом фізичної реабілітації для підвищення стійкості організму людини до несприятливих впливів погоди.
Перспективу організації подальших досліджень вбачаємо в вивченні впливу зміни погоди на основні показники психофізіологічного стану студентів спортсменів з різних видів спорту за допомогою розроблених нами комп’ютерних програм, а також у розробці критеріїв відбору метеостійких спортсменів до змагань, у розробці критеріїв прогнозування спортивних досягнень спортсменів у різних погодних умовах змагань.
Література:
1. Вадзюк С.Н.. Вплив погоди на психофізіологічний стан здорової людини / С.Н. Вадзюк, Н.М. Волкова, М.М. Микула. -Тернопіль.: Джура, 1996.- 144 с.
2. Курко Я.В. Психофізіологічні особливості осіб, які займаються плаванням за різних типів погоди : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.03. “Нормальна фізіологія” / Курко Ярослав Віталійович; Львівський нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького. - Львів, 2007. - 22 с.
3. Булатова М.М. Спортсмен в различных климато-географических и погодных условиях / Булатова М.М., Платонов В.Н. - Киев: Олимпийская литература, 2000.- 176 с. - ISBN 966-7133-40-0.
4. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональной системы / Анохин П.К. - М.: Наука, 1980.- 197 с.
5. Воронова В.І. Психологія спорту: навч. посібник [для студ., аспір., тренер. ВНЗ галузі фізичної культури та спорту] / В.І. Воронова.- К.: Олімп. л-ра, 2007.- 298 с.
6. Ильин Е.П. Психофизиология состояний человека / Е.П. Ильин. - М.: Питер, 2005. - 408 с.
7. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения: [учебник для студ. высш. учеб. заведений физ. воспитания и спорта] / В.
Н. Платонов. - Киев : Олимп. литература, 2004. - 808 с. - ISBN 966-7133-64-8.
Информация об авторе: Курко Ярослав Витальевич
Тернопольский национальный технический университет ул. Русская 56, г. Тернополь, 46001, Украина.
Поступила в редакцию 16.10.2011г.
32011
References:
1. Vadziuk S.N., Volkova N.M., Mikula M.M. Vpliv pogodi na psikhologichnij fiziologichnij stan zdorovoyi liudini [Influence of weather on the psychological and physiological state of healthy man], Ternopil, Dzhura, 1996, 144 p.
2. Kurko IA.V Psikhofiziologichni osoblivosti osib, iaki zajmaiut’sia plavanniam za riznikh tipiv pogodi [Psychophysiological features of persons, which are engaged in swimming for different types of weather], Cand. Diss., Lvov, 2007, 22 p.
3. Bulatova M.M., Platonov V.N. Sportsmen vrazlichnykh klimaticheskikh geograficheskikh i pogodnykh usloviiakh [A sportsman in different climatic geographical and weather terms ], Kiev, Olympic Literature, 2000, 176 p.
4. Anokhin P.K. Uzlovye voprosy teorii funkcional’noj sistemy [Key questions of theory of the functional system], Moscow, Science, 1980, 197 p.
5. Voronova V.I. Psikhologiia sportu [Sport psychology], Kiev, Olympic Literature, 2007, 298 p.
6. Il’in E.P Psikhologiia fiziologiia sostoianij cheloveka [Psychophysiology of states of a man], Moscow, Peter, 2005, 408 p.
7. Platonov V. N. Sistema podgotovki sportsmenov v olimpijskom sporte. Obshchaia teoriia i ee prakticheskie prilozheniia [System of training athletes in Olympic sports. The general theory and its practical applications], Kiev, Olympic Literature, 2004, 808 p.
Information about the author: Kurko Iaroslav Vital’evich
[email protected] Ternopil State Technical University Russian str. 56, Ternopil, 46001, Ukraine.
Came to edition 16.10.2011.
