Функциональное состояние нервно-мышечной системы у спортсменов гиревого спорта при разных типах погоды Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

з

2011

ш

функціональний стан нервово-м’язової системи у спортсменів гирьового спорту за різних типів погоди

Кульчицький З.Й.

Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя

Анотації:

Розглянуто показники максимального темпу рухів кисті ведучої руки у спортсменів. У дослідженні приймали участь 16 спортсменів (III розряд) та 16 спортсменів (II розряд), чоловіки віком 19-22 роки. Дослідження проводили при погод-них умовах I та III типів. Встановлено, що зміни погодних умов викликали відхилення: функціонального стану рухового аналізатора, сили процесів збудження й рухливості головних нервових процесів у корі головного мозку. Зазначено, що зміни погодних умов супроводжувалися зниженням частоти та витривалості рухів кисті ведучої руки. Рекомендовано вплив погоди на організм спортсменів враховувати у корегуванні ступеня навантажень при проведенні тренувань, у профілактиці спортивного травматизму і захворюваності.

Ключові слова:

функціональний стан, нервово-м’язова система, спортсмени, гирьовий спорт, погода.

Кульчицкий З.И. Функциональное состояние нервно-мышечной системы у спортсменов гиревого спорта при разных типах погоды. Рассмотрены показатели максимального темпа движений кисти ведущей руки у спортсменов. В исследовании принимали участие 16 спортсменов (III разряд) и 16 спортсменов (II разряд), мужчины в возрасте 19-22 года. Исследования проводились при погодных условиях I и III типов. Установлено, что изменения погодных условий вызвали отклонения: функционального состояния двигательного анализатора, силы процессов возбуждения и подвижности главных нервных процессов в коре головного мозга. Отмечается, что изменения погодных условий сопровождались снижением частоты и выносливости движений кисти ведущей руки. Рекомендуется влияние погоды на организм спортсменов учитывать в корректировке степени нагрузок при проведении тренировок, в профилактике спортивного травматизма и заболеваемости.

функциональное состояние, нервномышечная система, спортсмены, гиревой спорт, погода.

Kulthickiy Z.I. The functional state of the neuromuscular system in athletes weightlifting at different types of weather. Considered indicators of the maximum rate of the brush leading hand in athletes. The study involved 16 athletes (III level) and 16 athletes (II level), men aged 19-22 years. The studies were conducted in weather conditions, types I and III. It is established that changes in weather conditions have caused the variations: the functional state of the motor analyzer, strength of excitation and mobility of the main nervous processes in the cerebral cortex. It is noted that changes in weather conditions were accompanied by reduced frequency of hand movements and endurance leading hand. It is recommended to take into account the effects of weather to adjust the degree of stress during training in the prevention of sports injuries and illness.

functional status, neuromuscular system, athletes, weight-lifting, weather.

Вступ.

У гирьовому спорті, як і у інших видах спорту, об’єктом тренувальних процесів є людина з усією складністю функцій її організму, психіки та взаємодії її з оточуючим середовищем. Тому ефективність занять гирьовим спортом багато в чому залежить від ступеня відповідності використаних засобів і методів тренування індивідуальним особливостям кожного спортсмена, умовам навколишнього природного середовища (погоди, клімату).

Відомо, що успішна підготовка сучасних спортсменів є наслідком підвищення адаптаційних можливостей їх організму в різний умовах тренувань [1]. Тому, уміле врахування впливу погоди на організм спортсменів підсилить ефект спортивного тренування, призведе до встановлення ними високих і стабільних результатів, які є інтегральним показником розвитку різних функцій організму, динаміки адаптаційних процесів і взагалі здоров’я [2].

З огляду на зазначений стан проблеми, актуальність роботи зумовлена необхідністю проведення досліджень для детального вивчення психофізіологічних функцій, а саме, сили нервових процесів у спортсменів гирьовиків при зміні погодних умов. Актуальність цього дослідження полягає і в тому, що саме в пізнанні закономірностей реагування організму спортсменів на зміну погоди лежить шлях до вдосконалення існуючих практичних рекомендацій щодо тренувань, профілактики спортивного травматизму.

Дослідження впливу погоди на тренований організм виконі в межах науково-дослідної тематики кафедри фізичного виховання і спорту Тернопільського © Кульчицький З.Й., 2011

національного технічного університету ім. Івана Пулюя "Залежність психічного стану, фізичного розвитку і системи кровообігу від метеофакторів і фізичних навантажень”.

Мета, завдання роботи, матеріал та методи.

Мета роботи полягає у встановленні функціонального стану нервово-м’язової системи, сили нервових процесів у гирьовиків 3-го та 2-го спортивних розрядів при погодних умовах (метеорологічних ситуаціях) І і ІІІ типів.

Матеріали та методи досліджень. Силу нервових процесів у гирьовиків встановлювали за допомогою розробленої нами діагностичної комп’ютерної тест-програми ”Теппінг-тест - 2005”, свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 14005. Даний тест грунтується на визначенні змін максимального темпу рухів кисті ведучої руки [3] та характеризує лабільність нервово-м’язової системи, а також силу процесу збудження й рухомість основних нервових процесів в корі головного мозку [3, 4, 5].

Перед тестуванням програма автоматично встановлювала дату дослідження та робила запит про тип погоди і паспортні дані, які ми вносили у відповідні віконця: ”Тип погоди”, "Прізвище”, ”Ім’я” та ”Вік” досліджуваного.

Після натиску кнопки меню “Пуск” чи клавіши (Enter) подавався звуковий сигнал, почувши який, обстежувані, протягом 40 секунд, якомога часто натискали клавішу ”Entef’. Кількість (частота) натискань на клавішу ”Enter” за кожен із чотирьох проміжків часу (по 10 секунд) відображався у відповідних віконцях програми («00-10», «10-20», «20-30», «30-40»). Після закінчення тестування

І ПЕДАГОГІКА І

ПСИХОЛОГІЯ

та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту

т

£

Сі

_0

і—

0

1

254

252

250

248

246

244

242

У У

Метеоситуація І типу

Метеоситуація ІІІ типу

Рис. 1. Загальна кількість рухів кисті руки (за 40 секунд) у 16-ти гирьовиків 3-го розряду при метеорологічних ситуаціях І та ІІІ типів

1-ше віконце 0-10 с

2-ге віконце 10-20 с

3-тє віконце 20-30 с

4-те віконце 30-40 с

Рис. 2. Кількість рухів кисті ведучої руки у 16-ти гирьовиків 3-го розряду при метеорологічних ситуаціях І та ІІІ типів

у віконці меню «00-40» з’являлося повідомлення про загальну кількість натискань (за всі 40 секунд). Результати тестування автоматично зберігалися в реєстрі файла даних ’’Resultat.txt”.

Оцінювали функціональний стан нервово-м’язової системи за частотою рухів руки. Продуктивність рухів руки в межах 260-230 за 40 секунд оцінювали як відмінну, 229-200 - як добру, 199-170 - як задовільну

[3].

За кількістю рухів кисті руки за кожен із чотирьох проміжків часу (по 10 секунд) ми будували криву, яка відображала силу та рухомість нервових процесів. Стабільність показника кількості рухів кисті руки від віконця до віконця, чи його прогресивне збільшення дає інформацію про добрий функціональний стан нервово-м’язової системи. Зменшення кількості рухів кисті руки у кожному наступному віконці свідчить про слабкість сили збудження й рухомості основних нервових процесів [4, 5].

Порівнювали зміни кількості м’язових рухів у спортсменів гирьовиків 3-го та 2-го спортивних розрядів при метеорологічних ситуаціях І і ІІІ типів.

Результати дослідження.

Вивчаючи силу нервових процесів у гирьовиків 3-го спортивного розряду за різних медико-метеорологічних ситуацій ми отримали наступні результати.

Так, при погоді І типу загальна кількість зареєстрованих нами рухів кисті руки у гирьовиків 3-го розряду становила (253,00 ± 2,27). А, при погоді ІІІ типу у цієї тестованої групи спортсменів загальна кількість рухів кисті руки достовірно зменшилась (Р < 0,05) і дорівнювала (243,60 ± 2,10) (рис. 1).

Вивчаючи отримані дані тестування гирьовиків 3-го спортивного розряду, ми виявили, що при метеорологічній ситуації І типу кількість рухів їх ведучої руки у першому часовому відрізку (0-10 с) становила (69,36 ± 0,72); за другий період часу (10-20 с) вона складала (63,89 ± 0,74); за третій проміжок часу (20-30 с) ми реєстрували (60,82 ± 0,64) рухів та за четвертий часовий період (30-40 с) кількість рухів кисті руки була - (58,93 ± 0,61). А, при метеорологічній ситуації ІІІ типу, у цієї групи спортсменів, середня кількість рухів відповідної руки у першому віконці програми, у часовому відрізку (0-10 с) становила (67,21 ± 0,68); за другий період часу (10-20 с) вона складала (61,57 ±

0,77); у третьому проміжку часу (20-30 с) ми реєстрували (58,57 ± 0,66) рухів та у четвертому періоді (3040 с) кількість рухів кисті руки була - (56,25 ± 0,59) (рис. 2).

Аналізуючи отриманий нами низхідний тип кривих рухів руки при метеоумовах І і ІІІ типів (рис. 3) свідчить про недостатню стійкість нервово-м’язової системи у гирьовиків 3-го розряду. Але, як свідчать

э

2011

11

х

Сі

_0

і—

0

1

260

255 .

250

245

240

Метеоситуація І типу

Метеоситуація ІІІ типу

Рис. 3. Загальна кількість рухів кисті руки (за 40 секунд) у 16-ти гирьовиків 2-го розряду при метеорологічних ситуаціях І та ІІІ типів

72

70

68

66

к > 64 62

Xі Сі 60

_0 И 58

ьк 56

54

52

1-ше віконце 0-10 с

2-ге віконце 10-20 с

3-тє віконце 20-30 с

4-те віконце 30-40 с

Рис. 4. Кількість рухів кисті руки у 16-ти гирьовиків 2-го розряду при метеорологічних ситуаціях І та ІІІ типів

результати, у цієї обстежуваної групи спортсменів при метеорологічній ситуації ІІІ типу, порівнюючи з метеоумовами І типу, достовірно зменшилась кількість рухів у кожному з відповідних відрізків часу.

Так, середня кількість рухів кисті руки реєстрованих у першому віконці програми, проміжок часу (0-10 с) при метеоситуації ІІІ типу статистично достовірно (Р < 0,05) була менша, ніж кількість рухів за відповідний проміжок часу при метеоситуації І типу; середня кількість рухів кисті руки за другий відрізок часу (1020 с) при метеоситуації ІІІ типу зменшилась (Р < 0,05), у порівнянні з кількістю рухів руки при метеоситуації І типу; середня кількість рухів кисті руки зафіксованих у третьому віконці комп’ютерної програми, проміжок часу (20-30 с) при погоді ІІІ типу зменшилась (Р < 0,05), по відношенню до кількості реєстрованих скорочень аналогічного віконця при погоді І типу; кількість м’язових рухів зафіксованих у четвертому віконці, період часу (30-40 с) при погоді ІІІ типу була менша (Р < 0,05), у порівнянні з даними відповідного віконечка при погоді І типу.

Отже, у гирьовиків 3-го розряду зміни погодних умов викликали суттєві відхилення функціонального стану рухового аналізатора, сили процесів збудження й рухливості головних нервових процесів у корі головного мозку, що супроводжувалися зниженням частоти та витривалості рухів ведучої руки.

При дослідженні швидкості м’язових рухів руки у гирьовиків 2-го розряду при метеоситуаціях І та ІІІ типів ми отримали наступні результати.

У гирьовиків 2-го спортивного розряду в умовах метеорологічної ситуації І типу загальна величина зареєстрованих нами рухів кисті ведучої руки у часовому відрізку (0-40 с) становила (258,50 ± 2,37).

В умовах погіршення погоди, а саме при метео-ситуації ІІІ типу, у порівнянні з метеоумовами І типу середня кількість рухів кисті відповідної руки достовірно зменшилась (Р < 0,05) і дорівнювала (249,10 ± 2,26) (рис. 3).

При метеорологічній ситуації І типу у групи гирьовиків 2-го розряду середня кількість рухів кисті ведучої руки у першому часовому відрізку (0-10 с) становила (69,56 ± 0,67); за другий період часу (1020 с) вона складала (65,36 ± 0,65); за третій проміжок часу (20-30 с) ми зареєстрували (62,88 ± 0,65) рухи руки та за четвертий часовий період (30-40 с) - (60,68 ± 0,75) (рис. 5).

За метеоумов ІІІ типу (рис. 4) середня кількість рухів відповідної руки у першому віконці, часовому відрізку (0-10 с) становила (67,48 ± 0,67); за другий період часу (10-20 с) вона складала (63,28 ± 0,73); за третій проміжок часу (20-30 с) ми зареєстрували (60,28 ± 0,65) рухів руки та за четвертий часовий період (30-40 с) - (58,04 ± 0,70).

І ПЕДАГОГІКА I

ПСИХОЛОГІЯ

та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту

Аналізуючи (рис. 4), отриманий нами низхідний тип кривих, що відображають частоту рухів руки у гирьовиків 2-го спортивного розряду вказує на недостатню стійкість нервово-м’язової системи, як при метеоумовах

І, так і ІІІ типу. Але, аналізуючи результати дослідження ми встановили, що при метеорологічній ситуації ІІІ типу, у порівнянні з метеоумовами І типу, у цієї обстежуваної групи гирьовиків достовірно зменшилась кількість рухів кисті руки у кожному з відповідних відрізків часу (віконцях програми). Так, середня арифметична кількість рухів кисті руки у першому віконці за проміжок часу (0-10 с) при метеоситуації ІІІ типу статистично достовірно була менша (Р < 0,05), ніж кількість рухів руки у відповідному віконці при метеоситуації І типу; кількість рухів у другому віконці, проміжок часу (10-20 с) при метеоситуації ІІІ типу зменшилась (Р < 0,05), у порівнянні з кількістю рухів руки відповідного віконця при метеоситуації І типу; кількість рухів кисті зафіксованих у третьому віконці програми, відрізок часу (20-30 с) при метеоситуації ІІІ типу зменшилась (Р < 0,05), по відношенню до кількісті рухів реєстрованих в аналогічному віконці при метеоситуації І типу; кількість рухів зафіксованих у четвертому віконці, проміжоку часу (30-40 с) при погоді ІІІ типу була менша (Р < 0,05), у порівнянні з даними відповідного віконечка при погоді І типу.

Таким чином, у плавців 2-го спортивного розряду зміни погодних умов викликали відхилення функціонального стану рухового аналізатора, що супроводжувалися зниженням частоти та витривалості рухів ведучої руки.

Дані Теппінг-тесту у гирьовиків при різних метео-ситуаціях були отримані вперше і аналізуючи їх, ми дотримувалися існуючих сучасних знань про психофізіологічні основи швидкодії людини.

Вважається, що частота рухів, в основному, залежить від частоти імпульсів, що посилаються з мото-нейронів, тобто лабільності нервових центрів [3, 5, 6]. Тому, на нашу думку, зниження частоти рухів кисті руки у всіх досліджуваних групах гирьовиків при метеоситуації ІІІ типу, у порівнянні з І типом, можна пояснити зменшенням частоти та сили імпульсів, що є результатом переважання гальмівного процесу в корі головного мозку.

Крім цього, при значному зниженні температури повітря, може відбутися також подразнення м’язів (глибоке охолодження) [1, 2, 5], що імовірно знизить і лабільність самих м’язів, а саме здатність м’язової тканини відповідати збудженням на кожний нервовий імпульс.

Висновки:

Отже, зміна погоди істотно впливає функціональний стан нервово-м’язової системи спортсменів, що характеризуються зниженням показників швидкості та витривалості (темпу) рухів кисті руки у всіх групах гирьовиків, незалежно від їх спортивного розряду.

Вплив погоди на організм спортсменів слід враховувати у корегуванні ступеня навантажень при проведенні тренувань, у профілактиці спортивного травматизму і захворюваності, у проведенні відбору метеорезистентних гирьовиків до змагань різних рівнів та у прогнозуванні їх спортивних результатів.

Перспективу організації подальших досліджень вбачаємо в вивченні впливу зміни погоди на основні показники психофізіологічного стану спортсменів за допомогою розроблених нами комп’ютерних программ, а також у розробці критеріїв відбору метео-стійких спортсменів до змагань.

Література:

1. Булатова М.М. Спортсмен в различных климато-географических и погодных условиях / Булатова М.М., Платонов В.Н. - Киев: Олимпийская литература, 2000.- 176 с. - ISBN 966-7133-40-0.

2. Платонов В. Н. Система подготовки спортсменов в олимпийском спорте. Общая теория и ее практические приложения: [учебник для студ. высш. учеб. заведений физ. воспитания и спорта] / В.

Н. Платонов. - Киев : Олимп. литература, 2004. - 808 с. - ISBN 966-7133-64-8.

3. Курко Я.В. Психофізіологічні особливості осіб, які займаються плаванням за різних типів погоди : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. мед. наук : спец. 14.03.03. «Нормальна фізіологія» / Курко Ярослав Віталійович; Львівський нац. мед. ун-т ім. Данила Галицького. - Львів, 2007. - 22 с.

4. Курко Я.В. Діагностична комп’ютерна програма ”Теппінг тест

- 2005”: А.с. № 14005 від 01.09.2005. МОН України, Державний департамент інтелектуальної власності / Курко Я.В., Валь-чак Н.В.; Заявл. 12.07.05; Опубл. 30.04.06; Офіційний бюл. № 8, серія КВ № 6018.- С. 211-212.

5. Ильин Е.П. Психофизиология состояний человека / Е.П. Ильин.

- М.: Питер, 2005. - 408 с.

6. Рон Мохан. Биохимия мышечной деятельности и физической тренировки / Рон Мохан., Майкл Глессон, Пауль Л. Гринхафф; пер. с англ. В. Смульського. - К.: Олимпийская литература, 2001.- 295 с.

Информация об авторе: Кульчицкий Зиновий Иосифович

[email protected]

Тернопольский национальный технический университет ул. Русская 56, г. Тернополь, 46001, Украина.

Поступила в редакцию 16.10.2011г.

References:

1. Bulatova M.M., Platonov V.N. Sportsmen v razlichnykh klimato-geograficheskikh i pogodnykh usloviiakh [An athlete in various climatic and geographical and weather conditions], Kiev, Olympic Literature, 2000, 176 p.

2. Platonov V. N. Sistemapodgotovki sportsmenov v olimpijskom sporte. Obshchaia teoriia i ee prakticheskie prilozheniia [System of training athletes in Olympic sports. The general theory and its practical applications], Kiev, Olympic Literature, 2004, 808 p.

3. Kurko IA.V. Psikhofiziologichni osoblivosti osib, iaki zajmaiut’sia plavanniam za riznikh tipiv pogodi [Psychophysiological characteristics of persons involved in swimming for various types of weather], Cand. Diss., Lviv, 2007, 22 p.

4. Kurko IA.V., Val’chak N.V. Derzhavnij departament intelektual’noyi vlasnosti, Oficijnij biuleten’. [State Department of Intellectual Property, Official Journal], 2006, vol.8, pp.. 211-212.

5. Il’in E.P. Psikhofiziologiia sostoianij cheloveka [Psychophysiology of states rights ], Saint Petersburg, Peter, 2005, 408 p.

6. Ron Mokhan, Majkl Glesson, Paul’ L. Grinkhaff. Biokhimiia myshechnoj deiatel’nosti i fizicheskoj trenirovki [Biochemistry of muscle activity and physical exercise], Kiev, Olympic Literature, 2001, 295 p.

Information about the author: Kulthickiy Zinovij Iosifovich

[email protected] Ternopil State Technical University Russian str. 56, Ternopil, 46001, Ukraine.

Came to edition 16.10.2011.