Научная статья на тему 'Підвищення рухової активності дітей зі зниженим зором засобами лікувальної фізичної культури'

Підвищення рухової активності дітей зі зниженим зором засобами лікувальної фізичної культури Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
82
12
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ДіТИ Зі ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ / ЛіКУВАЛЬНА ФіЗИЧНА КУЛЬТУРА / ПіДВИЩЕННЯ РУХОВОї АКТИВНОСТі / іНДИВіДУАЛЬНА ПРОГРАМА

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Романенко О.В., Картак О.А.

Ефективне подолання порушень фізичного розвитку у дітей зі зниженим зором можливе за умови розробки та впровадження індивідуальної програми ЛФК на кожного учня окремо з урахуванням індивідуальних психічних, фізичних та зорових особливостей.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Підвищення рухової активності дітей зі зниженим зором засобами лікувальної фізичної культури»

Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 22 (61). 2009. № 2. С. 126-133.

УДК 376.352:796:615.825

П1ДВИЩЕННЯ РУХОВО1 АКТИВНОСТ1 Д1ТЕЙ З1 ЗНИЖЕНИМ ЗОРОМ ЗАСОБАМИ Л1КУВАЛЬНО1 Ф1ЗИЧНО1 КУЛЬТУРИ

Романенко О. В., Картак О. А.

Ефективне подолання порушень фiзичного розвитку у дггей зi зниженим зором можливе за умови розробки та впровадження шдишдуально! програми ЛФК на кожного учня окремо з урахуванням шдив^альних психiчних, фiзичних та зорових особливостей.

Ключовi слова: дiти зi зниженим зором, лшувальна фiзична культура, пiдвищення рухово! активноспДндив^альна програма

ВСТУП

Актуальшсть дослщження пов'язана з переходом спещальних заклащв на нову структуру й оновлений змют навчання в якому зосереджуеться увага на особистюному { сощально-психолопчному спрямуванш розвитку д1тей з особливими потребами. У спещальному навчальному заклавд штернатного типу дитина бшьш обмежена в довшьнш руховш активност в пор1внянш з1 сво!ми однол1тками, яю навчаються в масовш школь Ц фактори створюють несприятлив1 умови для ф1зичного розвитку д1тей з особливими потребами, яю перебувають у спещальних навчальних закладах.

Останшм часом викликае занепокоення попршення стану здоров'я та ф1зичного розвитку д1тей з1 зниженим зором. Спостер1гаеться р1зке збшьшення кшькосп захворювань опорно-рухового апарату, центрально! нервово! системи, серцево-судинно! та дихально! систем, зростання кшькосп р1зномаштних соматичних розлад1в та захворювань оргашзму. Спостер1гаеться велика кшьюсть вроджено! та набуто! дитячо! патологи в перш1 роки життя. Дуже часто загальний стан дпей ускладнюеться наявшстю не одного, а декшькох супутшх д1агноз1в [1].

Розвиток ф1зичних якостей молодшого вшу протшае нер1вном1рно, скачкообразно, у вщ1 7-10 роюв проходить посилений рют дитини. Ф1зюлоги називають цей в1к тдростковим вщр1зком чи "перюдом закруглення". Задач1 виховання в перюд посиленого росту: розвивати рухов1 навички, тдтримати досягнутий р1вень розвитку.

Молодший шкшьний в1к (7-10 роюв) взагал1 характеризуемся деяким затриманням росту тулуба в довжину { посиленням загального розвитку оргашзму. Збшьшуються вага тша, коло грудно! клггини, м'язи та !х сила, шдшмаеться робоча потужшсть серця { легешв. В молодшому шкшьному вщ1 розвиваються м'язи -рухом вщчуття, покращуеться зоровий { дотиковий контроль за використання рух1в.

Вдосконалюеться координацiя мiж зоровим сприйняттям i виконанням рухiв. У дтей зi зниженим зором основна форма сприйняття дотикова-рухова. Дитину потрiбно навчити слщкувати за рухами в просторi [2, 3].

У дiтей зi зниженим зором ще в ранньому перiодi життя знижуеться не тшьки пiзнавальна, а i рухова актившсть. Це приводить до того, що дитина значно пiзнiше, чим звичайний за розвитком однолiток, приймае вертикальне положення при ходьбi, при звичайнш стiйцi часто вiдмiчаеться неправильним положенням стопи. Аналiз спещально! методично! лтератури дае змогу вiдмiтити, що рiвень фiзично! пiдготовки дiтей з деприващею зору значно вiдстае вiд однол^ок без порушення зору. Вiдставання в рост вiд 6 до 13см, ваги вщ 3 до 5 %, а в показниках округи трудно! клики у дней зi зниженим зором до 4,7см, а також вщставання в розвитку легешв [4, 5].

Принципи корекцi! вторинних вщхилень дiтей зi зниженим зором молодшого шкiльного вiку при використанш лiкувально! фiзично! культури (ЛФК), на наш погляд повинш враховувати специфiчнiсть особливостей психiчного i фiзичного розвитку; дотримуватись загально прийнятим дидактичним принципам, а саме: шдивщуальшсть в методищ i дозуваннi фiзичних вправ в залежносп вiд первинного дефекту i вторинних вiдхилень в розвитку; системшсть впливу iз забезпеченням певного шдбору вправ (з урахуванням стану зору i можливостей використання зорових можливостей); регуляршсть дiй; постiйне застосування фiзичних вправ що забезпечуе розвиток функщональних можливостей органiзму, а також придбання необхiдного запасу уяв про предмет руху, чи вправи. Доведено, що збереження уяв залежить вiд гостроти зору [6, 7].

Постшнють у використанш фiзичних вправ, принцип корекцл порушень функцiй i основних систем органiзму можливий тiльки при багаторазових, i наполегливих повтореннях фiзичних вправ. Факти свiдчать про те, що образи пам'ят дiтей зi зниженим зором молодшого шильного вшу при вщсутносп пiдкрiплення зникають. Навиъ невеликi вiдрiзки часу 1-3 мюящ негативного впливають на !х уяву, швидке забування засвоеного матерiалу пояснюеться не тiльки недостатньою кiлькостi повторень, але i недостатньо! значимостi об'екпв, !х понять.

Зряча дитина з самого раннього дитинства сприймае дшсшсть, спостерiгаючи за людьми, якi !! оточують, за !х роботою, дiями i рухами, наслiдуе !х. Изшше дитина порiвнюе сво! дi! з дiями дорослих i виправляе сво! рухи, звiльняючи !х вiд всього зайвого. Завдяки цьому рухи !! стають все бшьш координованими i рацiональними. Таким шляхом зряча дитина без сторонньо! допомоги отримуе ряд необхщних рухових навичок, самостiйно фiзично розвиваеться. Дитина зi зниженим зором нерщко бездiе, що послаблюе !! кiстки, зв'язки, м'язи, ходу робить невпевненою, ди i рухи - несмшивими, нерiшучими, в'ялими.

Для того, щоб дитина зi зниженим зором повнощнно фiзично розвивалася, отримувала необхщш руховi навички, щоб !! рухи стали природними, легкими i виправданими, !! з самого раннього дитинства потрiбно вчити рухатись. Бувають випадки, коли вчитель змушений витрачати дуже багато часу i пращ, щоб переконати дитину зi зниженим зором в тому, що т чи iншi !! рухи протиприроднi i незручнi, що вони не дають !й можливостi досягти кращих результат. I тiльки

тсля довготривало! пращ, по Mipi того як рухи стають нормальними, дитина починае розумiти, що вони дшсно зручнiшi нiж тi, що вона вигадала. Такi явища часпше всього зустрiчаються у дiтей, яю в ранньому дитинствi i особливо в бшьш старшому вщ^ коли д^и у вихованнi були надаш самi собi.

Вiдмiчаючи деякi особливосп, з якими приходиться рахуватися, працюючи з дiтьми 3i зниженим зором, невiрно було б припускати, що щ особливостi властивi всiм або вони в однаковому ступеш виражеш у кожного з них. Д^и частково втрачають зiр в рiзнi перiоди життя. Отже, способи i час, якi необхiднi для тзнання оточуючого, будуть у них рiзнi. Крiм того, час i стушнь частково! втрати зору виявляють великий вплив на фiзичний розвиток дитини.

Для найбшьш ефективного проведення занять вчителю необхщно всебiчно знати кожного учня: вiн повинен знати не тшьки його фiзичний стан, але й причини i час частково! втрати зору, його даш i можливостi, сильнi i слабкi сторони його характеру i багато iншого. Тiльки в цьому випадку буде можливим iндивiдуальний шдхщ.

Пiд час навчання дитини зi зниженим зором рухам необхiдно зважати, що вона погано управляе сво!м тiлом. Це виражаеться, власне, у невмшш своечасно напружити i розслабити м'язи. Деяю дiти можуть бути розслабленi i не можуть напружити м'язи; iншi - надмiрно напруженi i не вмдать розслабити !х. Наприклад, тд час пророблення вправи: взяти руки в сторони i напружити !х з подальшим розслабленням, тобто вшьним падiнням униз - бiльшiсть дтей зi зниженим зором довгий час опускають руки скутими; пiд час рiзких поворотiв тулуба праворуч i лiворуч з повним розслабленням рук у частини руки навт не вщриваються вiд стегон. Дiти часто роблять вправи правильно, але з великою напругою.

Тому, метою дослщження було: на пiдставi вивчення своерщносп рухово! активностi дiтей зi зниженим зором молодшого шкiльного вiку, розробити шдивщуальну програму на кожного учня з лшувально! фiзкультури, спрямовану на подолання труднощiв рухово! активностi.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ

Дослiдження проводилося на базi Боярсько! спецiально! школи-iнтернат для дтей зi зниженим зором, з вересня 2007 року до травня 2008 року. Було обстежено 6 дтей молодшого шкшьного вiку. За дiагнозом дiти мають наступнi первинш вiдхилення: Сергш,(.№1) 1998 р/н., вроджена аномалiя зорового аналiзатора, дегенерацiя ситавки, вторинна косоокiсть. 0,6/0,1; Слизавета,(№2) 1998 р/н., висока стушнь близорукосп обох очей, амблюшя. 0,4/0,7; Катерина,(№3) 1999 р/н., мюпичний астигматизм обох очей, амблюшя. 0,6/0,4; Сташслав,(.№4) 1998 р/н., ств дружня збiжна косоокiсть, амблюшя високого ступеня. 0,8/1; Каролша,(.№5), 1999 р/н., дальнозорий астигматизм, горизонтальний астигматизм, збiжна косоокiсть. 0,4/0,4; Руслан,(№6) 1998 р/н., пперметрошя вищого ступеню 0,3/0.4.

Була вперше розроблена комплексна (на кожного учня) шдивщуальна програма з лшувально! фiзкультури, яка використовувалась у основнш частинi заняття. Оздоровчо-лiкувальну роботу з дтми зi зниженим зором проводили тсля вивчення стану рiзних сторш рухово! функцi! ( сили, координацп, швидкостi i т. п.) в умовах компенсаторно! перебудови.

На першому eTani дослщження у вереснi-жовтнi 2007 року були проведет: спостереження за заняттями з ЛФК початково! школи дiтeй 3i зниженим зором, а пiзнiшe i сaмостiйнe проведення заняття з ЛФК.

На другому етат дослiджeння в листопaдi 2007 року проводився експеримент, визначався фiзичний розвиток та фiзичнa пiдготовкa дiтeй зi зниженим зором початково! школи I-IV клaсiв, здшснено aнaлiз та оцiнку його результат. Розроблялися рeкомeндaцiï щодо пiдвищeння рухово! aктивностi дiтeй засобами ЛФК, скоректовано

кaлeндaрнi плани з лшувально! фiзичноï культури I-IV клaсiв, удосконалено комплекси вправ для корекцп вторинних вiдхилeнь.

На третьому етат дослiджeння з сiчня до травня включно, aпробовaнi iндивiдуaльнi програми з ЛФК на кожного учня в основнш чaстинi заняття, експериментально апробована eфeктивнiсть впливу рухливих тор в зaключнiй чaстинi заняття. Пюля експерименту, в кiнцi травня 2008 року, повторно визначався фiзичний розвиток та фiзичнa пiдготовкa дiтeй зi зниженим зором II класу, та для зрiвняння спiвстaвлeннi з даними дней однолпюв з нормальним зором, за даними Круцевич Т.Ю. [8], проведено теоретичне та науково-методичне узагальнення рeзультaтiв експерименту.

При провeдeннi дослщжень були врaховaнi загально дeфeктологiчнi концептуальш положення Державного стандарту початково! ланки спещально! освiти для дiтeй зi зниженим зором.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ

Анaлiз покaзникiв фiзичного розвитку молодших школярiв виявив, що порушення зорових функцiй в дитячому вщ уповiльнюe природнiй хiд цього процесу. При цьому вшова динaмiкa в основних рисах збертаеться, проте дни значно вщстають у фiзичному розвитку вщ зрячих однолiткiв [8]. Так, на початковому етат дослщжень, величина показника, що характеризуе силу, в середньому склала 10,5±1,8 раз, показник тдйому в сiд склав 23,5±1,1раз/хв. Швидкiсть бiгу на 30м, що характеризуе прудюсть, коливалася по груш от 7,3с до 6,2с i в середньому склала 6,8±0,2с. Показник спритносп, визначуваний за швидюстю човникового бту 4х9м, склав 13,0±0,2с, а гнучюсть, визначувана по глибинi нaхилiв тулубу вперед з положення сидячи, коливалася вщ 5см до 8см i в середньому склала 6,2±0,5см (рис.1.1-1.5).

Фiзичним станом дiтeй зi зниженим зором необхщно управляти, тобто змшювати його в потрiбному напрямку. Наприклад, дитина мае нeдостaтнiй рiвeнь розвитку точностi рух1в i сили м'язiв рук. Пiдiбрaвши вiдповiднi фiзичнi вправи i виконуючи в оптимальному дозувант, ми зможемо за деякий пeрiод лiквiдувaти цi нeдолiки. Процес упрaвлiння фiзичним станом дггей буде ефективним лише при врахувант особливостей фiзичного розвитку i формування рух1в дiтeй зi зниженим зором.

У пiдборi i рaцiонaльному використанш зaсобiв i мeтодiв фiзичного навантаження шваладв по зору важливе мюце вiдводиться вивченню рухово! функцiï. Визначення рiвня покaзникiв м'язово! сили, швидкосп рухiв, швидюсно-силово! пiдготовки, витривалост i функцiï рiвновaги дозволить усшшно управляти

процесом виховання, виршувати оздоровчо-лшувальш задачi в корекцшно-вiдновлювальнiй роботi з дтми зi зниженим зором з метою виправлення вторинних вiдхилень.

При повторному визначенш рiвня фiзичного розвитку i фiзично! пiдготовки дiтей iз зниженим зором в травнi 2008 року було встановлено, що вс дослщжуваш показники iстотно покращали. Так, показник, що характеризуе силу, вирю до 15,0±2,3раз, що на 42,9%(р<0,001) вище за початковий рiвень (рис. 1). Показник тдйому в сщ склав 32,5±0,8раз/хв, що на 38,3%(р<0,001) вище за початковий рiвень (рис. 2). Швидюсть бiгу на 30м коливалася по груш вщ 5,9с до 5,2с i в середньому склала 5,5±0,1с, що на 19%(р<0,001) нижче за початковий рiвень (рис. 3). Швидюсть човникового бiгу 4х9м склала 12,4±0,2с, що на 5% нижче за початковий рiвень(р<0,001), а гнучюсть, визначувана по глибинi нахилiв тулубу вперед з положення сидячи, коливалася вже вщ 10см до 17см i в середньому склала 13,3±1,2см, що на 116,2% (р<0,001) вище за початковий рiвень, який був при першому обстеженнi рш потому (рис. 4, 5).

1 2 3 4 5 6

номер дитини

Рис. 1. Змша показнику сили (згинання i розгинання рук в упорi лежачi на пiдлозi, раз) у дггей зi зниженим зором молодшого шкшьного вiку при використаннi iндивiдуально! програми занять з ЛФК.

5

'о m со X

s о

20 1 1

5 0

3 4

номер дитини

Рис. 2. Змша показнику тдйому в сад (за 1 хв., раз)у дггей 3i зниженим зором молодшого шкшьного вшу при використанш iндивiдуальноï програми занять з ЛФК.

2

5

6

8 7

u 6

2 5-И

о

со 4-'" ™ 3.'-¡5 2.'" 1.'-

П£=

□ 2007

□ 2008

номер дитини

Рис. 3. Змша прудкост (6ir на 30м, с) у дгтей зi зниженим зором молодшого шкшьного вiку при використaннi iндивiдуaльноï програми занять з ЛФК.

14 13,5.

13 12,5. 12 11,5. 11 10,5.

34 номер дитини

□ 2007

□ 2008

гт

Рис. 4. Змша спритносп (човниковий бГг 4*9 м,с) у дггей зi зниженим зором молодшого шкшьного вшу при використанш iндивiдуaльноï програми занять з ЛФК

18 5 16-И'

° 1

д1

е1 р

ре 1

с

CQ

34 номер дитини

Рис.5. Змiнa показнику гнучкост (нахили тулуба вперед, положення сидячи, см) у дней зГ зниженим зором молодшого шкшьного вшу при використанш iндивiдуaльноï програми занять з ЛФК.

0

2

3

4

5

6

2

5

6

2

5

6

Здшснюючи м'язову роботу у вигляд1 вправ на заняттях ЛФК отримуемо стимулюючу (тошзуючу), троф1чну, компенсаторну i нормал1зуючу д1ю на оргашзм. Стимулююча дiя ЛФК пов'язана з тдвищення рiвня жигтедiяльностi органiзму i його найважливших функцiональних систем. Вона проявляеться у посиленш дiяльностi фiзiологiчних систем хворого. Цшним проявом стимулюючоï ди ЛФК е пiдвищення емоцiйного тонусу хворого.

Трофiчна дiя засобiв ЛФК проявляеться у загальному i спрямованому змшеш обмiну речовин у м'язах i внутршшх органах, якi пов'язаш з роботою певних м'язових груп. В ïï основi лежить складш бiохiмiчнi i фiзiологiчнi зсуви, спрямоваш на вiдновлення енергетичного потенцiалу м'язiв.

Аналiз результата дослiдження засвщчив високу ефективнiсть запропонованоï експериментальноï методики тдвищення рухово1' активност дiтей зi зниженим зором засобами лiкувальноï фiзичноï культури на тлi зростання показниюв фiзичноï пiдготовки, що дослiджувалися, i досягнення вище середнього i високого рiвнiв фiзичноï подготовки в експериментальнiй груп порiвняно показникам контрольно!' групи.

Наявшсть певноï складно!, комбiнованоï патологiï ютотно впливае та значною мiрою обумовлюе майбутнiй фiзичний та соматичний стан дитячого оргашзму, ïï рухову актившсть. Вплив ЛФК на рухову актившсть д^ей зi зниженим зором розглядаемо як метод патогенетичноï терапiï, оскшьки при застосуваннi засобiв лiкувальноï фiзкультури у загальну вiдповiдну реакцiю всього оргашзму включаються i тi фiзiологiчнi механiзми, якi беруть участь у патогенетичному процесс Нажаль запропонована iндивiдуальна програма з ЛФК не покращила первинного стану патологiï зору, що i не було завданням дослщження, але, як корекщя вторинних порушень надало величезний позитивний вплив на рухову актившсть, фiзичну тдготовку та здоров'я д^ей. Запропонованi методичнi рекомендацп дали можливiсть вчителю з ЛФК корегувати навантаження тд час кожного заняття з iндивiдуальним пiдходом, за шдивщуальною програмою.

ВИСНОВКИ

Розроблена комплексна, на кожного учня початковоï школи, iндивiдуальна програма з лiкувальноï фiзкультури, яка використовувалась у основнiй частит заняття, сприяла певнш нормалiзацiï фiзичного розвитку дiтей даноï категорiï та тдвищенню руховоï активностi. Використання фiзичних вправ за iндивiдуальною програмою, як засобу фiзичноï реабiлiтацiï, е надзвичайно важливим фактором у навчальних закладах для слабозорих дггей.

Список лггератури

1. Синьов В.М. Загальш та специф1чш законом1рност1 псих1чного розвитку дитини при нормальному i ушкодженому зор1 / В.М. Синьов, С.П. Синьова // Сощально-психолопчш проблеми тифлопедагогши. Зб1рник наукових праць викладач1в, астранпв та студенлв-науковщв кафедри тифлопедагогши НПУ 1меш М.П. Драгоманова. - Вип. 1.- 2003. - С 1-7.

2. Сермеев Б. В. Физическое воспитание детей с нарушением зрения. - К.: Здоров'я, 1987. - 104 с.

3. Полторацький А.А. Корекцшна спрямовашсть та гуманне ставлення до дггей с порушенням зору. / Досвщ роботи вчителя ЛФК Боярсько! спецшколи-штернату для слабозорих дггей. Методичш рекомендацп. м. Боярка, 2007. - 39 с.

4. Ермаков В. П., Якунин Т. А. Развитие, обучение и воспитание детей с нарушениями зрения. Учебное пособие для вузов. - М.: ВЛАДОС, 2000. - 239 с.

5. Малаев Д. М. Педагогические основы формирования игры слепых и слабовидящих детей как средства коррекции их нравственного и физического развития. Автореф. докт. дис. -М., 1995. - 28 с.

6. Романенко О.В. Програмне забезпечення корекцшних занять з просторового ор1ентування для дггей з вадами зору / О.В. Романенко, Л.С. Коваль / Зб1рник наукових праць НПУ 1м. М.П. Драгоманова. Сер1я 19. «Корекцшна педагогша та психолопя».- К., 2007. - № 8. - С. 54-57.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

7. Романенко О.В. Модель фах1вця тифлопедагога туристсько-екскурсшно! д1яльностт Науковий часопис // Зб1рник наукових праць НПУ 1м. М.П. Драгоманова. Сер1я №19. «Корекцшна педагогша та психолопя».- К, 2008. - № 10- С. 138-145.

8. Теор1я та методика ф1зичного виховання /За ред. Т.Ю. Круцевич. - К.: Ол1мпшська литература, 2008.-367 с.

Романенко А.В., Картак А.А. Повышение двигательной активности детей со сниженным зрением средствами лечебной физической культуры // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского, Серия „Биология, химия". - 2009. - Т. 22 (61). -№ 2.- С. 126-133.

Эффективное преодоление нарушений физического развития у детей со сниженным зрением возможно при условии разработки и внедрения индивидуальной программы лечебной физической культуры на каждого ученика отдельно с учетом индивидуальных психических, физических и зрительных особенностей.

Ключевые слова: дети со сниженным зрением, лечебная физическая культура, повышение двигательной активности, индивидуальная программа.

RomanenkoA..V., Kartak A..A. Increase of motive activity of children with mionectic sight of medical physical culture // Uchenye zapiski Tavricheskogo Natsionalnogo Universiteta im. V. I. Vernadskogo. Series «Biology, chemistry». - 2009. - V.22 (61). - №2. - P. 126-133.

Effective overcoming of violations of physical development for children with mionectic sight possibly on condition of development and introduction of the individual program of medical physical culture on every student separately taking into account individual psychical, physical and visual features.

Keywords: children with mionectic sight, medical physical culture, increase of motive activity, individual program.

Поступила в редакцию 12.05.2009 г.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.