ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

Series «Medicine». Issue 42 УДК 618.396-078:577.175.8.083.32:547.233 DOI: 10.26565/2313-6693-2021-42-06

П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГ1В

Коровай С. В., Лахно I. В.

Резюме. Порушення плацентацп певним чином вiдiграють важливу роль у naToreHe3i великих акушерських синдромiв. Тому привертае увагу можливють застосування бiохiмiчних показник1в рiвня плацентарного фактору росту (placental growth factor, PlGF) та fms-подiбноl тирозинкшази (sFlt-1) для прогнозування передчасних пологiв.

Метою роботи була розробка критерпв прогнозування передчасних полопв на пiдстaвi сумюного використання ультразвуково! цервшометрп та концентраци PlGF i sFlt-1.

Матерiали та методи. Усього було обстежено 227 ваптних жшок, у 190 з яких ввдбулися передчaснi пологи. До I групи залучено 48 жшок з загрозою невиношування вaгiтностi, що завершилась пологами у термшах вiд 23 до 27 тижшв. У II груш тд спостереженням знаходилось 142 жшки з загрозою невиношування вaгiтностi в термшах вщ 28 до 36 тижшв. До III групи увшшли 37 жшок з фiзiологiчним перебтем вaгiтностi, що завершилась пологами без ускладнень у термiнaх 38-41 тиждень. Усiм залученим до роботи пащенткам у термiнi 16 тижнiв проводили ультразвукову цервiкометрiю на aпaрaтi Voluson 730 (GE Healthcare, USA), а також вивчали концентрaцiю у сироватщ кровi PlGF та sFlt-1 методом електрохмiлюмiнiсцентного iмуноaнaлiзу за допомогою aнaлiзaторa Cobas e411 (Roche diagnostics, Швейцaрiя).

Результати. У ходi дослiдження виявлено вiрогiдне (р < 0,001) зниження в сировaтцi кровi усереднено! концентраци PlGF на 65 % на rai шдвищення рiвня sFlt-1 на 93 % у жшок з перериванням вагггносп в рaннi термши - 23-27 тижнiв (I група) по ввдношенню до жiнок з неускладненою вaгiтнiстю. У ж1нок з передчасними пологами у термш гестаци 28-36 тижнiв (II група) спостер^алась aнaлогiчнa тенденцiя змiн: рiвень PlGF вiрогiдно (р = 0,014) знижувався в середньому на 68 % по вщношенню до ж1нок з фiзiологiчним перебiгом вaгiтностi. У жшок I групи значения сшвввдношення sFlt-1/PlGF перевищували (р < 0,001) значення пaцiенток III групи в 14 рaзiв. Але ще бiльш виражений дисбаланс aнгiогенних фaкторiв спостерiгaвся у жшок II групи - в середньому в 16 рaзiв. Для прогнозування передчасних полопв було використано два основних маркера: вкорочення шийки матки за даними ультразвуково! цервшометри менше 30 мм, а також сшввщношення sFlt-1/PlGF бiльше 50 ум. од. Ввдношення шaнсiв (ВШ) передчасних полопв у рaзi використання лише довжини шийки матки складало 34,133 (95 % довiрчий iнтервaл - 12,308-94,660). ВШ у рaзi комбшованого використання даних цервшометри та показнишв aнгiогенезу було 148,750 (95 % довiрчий iнтервaл -33,243-665,593).

Висновки. Використання додаткового бiохiмiчного маркеру значно пiдвищило точнiсть прогнозування передчасних полопв.

КЛЮЧОВ1 СЛОВА: анпогенез, передчaснi пологи, прогнозування 1НФОРМАЦ1Я ПРО АВТОР1В

Коровай Сергш Вiкторович, к. мед. н., доцент, зав. гiнекологiчним вiддiленням КНП «Мгський перинатальний центр» ХМР, Салтгвське шосе, 264, Хaркiв, Укра!на, 61000. e-mail: korovai.sergei@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-1590-3494

Лахно 1гор Вiкторович, д. мед. н., професор кафедри акушерства i пнекологи Харкгвського нaцiонaльного унiверситетa iменi В. Н. Каразша, Сaлтiвське шосе, 264, Харкгв, Укра!на, 61000 e-mail: igorlakhno@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7914-7296

Велию акушерсью синдроми у певнш м1р1 пов'язаш з порушенням плацентаци. Це положення знайшло втшення у розробщ метод1в прогнозування розвитку преек-лампси, передчасних полопв i затримки роста плода [1, 2]. Для побудування прогностичних моделей використовують як бюф1зичш, так i бюх1м1чш маркери. Серед них: пульсацшний 1ндекс у матко-

вих артер1ях, р1вень РАРР-А, ß-ХГЛ та ш. Формування дшянки знижено! судинно! резистентност у басейш маткових артерш вщбуваеться завдяки швазп позаворсинко-вого трофобласту в стшку стральних судин матки. Процес дисморфозу контро-люеться ангюгенними - плацентарним фактором росту (placental growth factor, PlGF) та протиангюгенними речовинами -

© Коровай С. В., Лахно I. В., 2021

51

fms-подiбна тирозинкшаза [3]. За

даними К. Nicolaides et а1. маркери порушено! плацентацп е унiверсальними, а для прееклампси характерна наявшсть гшераг-регаци тромбоцитiв. Останне призвело до широкого впровадження профшактики прееклампси за допомогою малих доз ацетилсалщилово! кислоти [4].

Вщомо, що вкорочення шийки матки за даними ультразвуково! цервшометри е одним з найточшших бiофiзичних маркерiв загрози невиношування [5-7]. Привертае увагу можливють застосування бiохiмiч-них показникiв рiвня P1GF i sF1t-1 для прогнозування передчасних пологiв.

МЕТА

Метою роботи була розробка критерпв прогнозування передчасних полопв на пiдставi сумiсного використання ультразвуково! цервшометрп та концентраци PlGF i sFlt-1.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ

Було проведено проспективне когортне дослщження. Усього було обстежено 227 ваптних жшок, серед яких у 190 вщбулися передчаснi пологи у термшах гестацi! 2336 тижшв. До I групи було залучено 48 жшок з передчасними пологами у термшах вщ 23 до 27 тижшв. Залежно вщ гестацш-ного термiну всi вагiтнi з передчасними пологами мали наступний розподш: 23-25 тижнiв - 23 ваптних (1а тдгрупа); 26-27 тижнiв - 25 ваптних жшок (1б тдгрупа). У II груш тд спостереженням знаходилось 142 жiнки з передчасними пологами у термшах вщ 28 до 36 тижшв, яких залежно вщ термшу завершення вагiтностi розпод> лили по пiдгрупах: 11а - 38 осiб, 28-30 тижнiв; Иб - 48 осiб, 31-33 тижш; Ив - 56

oci6, 34-36 тижшв. До III групи увшшли 37 жшок з фiзiологiчним перебшом ваптносп, що завершилась пологами без ускладнень у термшах 38-41 тиждень. YciM залученим до роботи пащенткам у термш 16 тижнiв проводили ультразву-кову цервiкометрiю на апарат Voluson 730 (GE Healthcare, USA), а також вивчали концентращю у сироватщ кровi PlGF та sFlt-1 методом електроимшюмшю-центного iмуноaнaлiзу за допомогою aнaлiзaторa Cobas e411 (Roche diagnostics, Швейцaрiя). Статистичне опрацювання одержаних результaтiв проводили з використанням лщензшних стандартизо-ваних пaкетiв прикладних програм бага-томiрного статистичного aнaлiзу SPSS for Windows Release 19,0 (SPSS Inc. Chicago, Illinois, лщензия № 15G09207000A). Вщмшносп вважали статистично значущи-ми у рaзi вiдмiнностi p < 0,05 у вщповщ-ност до критерiю %2. Для оцшки ризику виникнення передчасних пологiв здшснювали розрахунок вiдношення шaнсiв (ВШ) з 95,0 % довiрчим iнтервaлом (достовiрними - p < 0,05 - визнавалися значення при нижнш межi довiрчого iнтервaлу бiльше за 1,0) з визначенням чутливостi та специфiчностi за допомогою програми MedCalc (MedCalc Software, Mariakerke, Belgium) v.9.6.4.0.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ

Y ходi дослщження виявлено вiрогiдне (р < 0,001) зниження в сировaтцi кровi усереднено! концентрaцii PlGF на 65 % на rai пiдвищення рiвня sFlt-1 на 93 % у жшок з перериванням ваптносп в ранш термiни - 23-27 тижнiв (I група) по вщношенню до жшок з неускладненою вaгiтнiстю (табл. 1).

Таблиця 1

I група (23- -27), n = 48 II група (28-36), n = 142 III група

Показник Ia (23-25) I6 (26-27) IIa (28-30) Пб (31-33), Пв (34-36) (38-41)

n = 23 n = 25 n = 38 n = 48 n = 56 n = 37

Плацентарний 232,3 (103 ,5; 525,6)1 181,2 (78,1; 411,2)1 1000,3

фактор росту, 205,7 356,8 360,6 181,1 114,1 (59,9; (698,3;

пг/мл (114,7; (94,6; (184,1; (78,9; 247,0)1 1237,0)

409,8)' 631,3)1 620,2)1 582,0)1

fms-подiбнa 3215 (1491; 10481)1 5116 (1956; 11517)1 1274

тирозинкiнaзa, 2522 4678 4018 7425 6561 (2224; (341;

пг/мл (1468; (1702; (1915; (1907; 11255)1 4467)

11215)1 9746)1 11053)1 12665)1

Приметка: 1 - вщмшносп ввд III групи статистично значим на ршш р < 0,05-0,001; 2 - в1дмшносп м1ж I та II трупами статистично значит на р1вш р < 0,05-0,001

Вмкт амгшгеммих факт ор1в у сироватцi upoiii ж1мок груп спостереження (Ме (Q25; Q75))

Cnig BÍg3HanHTH cyrreBe 36inbmeHHa (p < 0,001) no BigHomeHHro go III rpynu KoH^HTpauil sFlt-1 y mhok 3 nepegnacHHMH nonoraMH b TepMiHax 26-27 th^híb (I6 nigrpyna) b cepegHboMy Ha 107 %, Togi aK b TepMiH 23-25 th^híb - Ha 78 %. npn ^OMy 3HH^eHHa piBHa cnpoBaTKOBoro PlGF CTaHOBHHO BignoBigHO 62 % Ta 68 %. no BigHomeHHro go II rpynu y пaцieнтoк I rpynn BuaBneHo BigcyTHicTb BiporigHHx 3míh BMicTy PlGF (p = 0,303) Ta sFlt-1 (p = 0,144).

Y mhok 3 nepegnacHHMH nonoraMH y TepMiH recra^I 28-36 th^híb (II rpyna) cnocrepiranacb aHanorinHa TeHgeH^a 3míh: piBeHb PlGF BiporigHo (p = 0,014) 3HH^yBaB-ca b cepegHboMy Ha 68 % no BigHomeHHro go mhok 3 ^i3ionorinHHM nepe6iroM BariTHocTi (Ta6n. 1). AHani3 po3noginy noKa3HHKa b ^h rpyni bhabhb, ^o HaM6inbm Bupa^eHe 3MeHmeHHa KoH^mpa^I nna^HTapHoro ^aKTopa pocTy Big6yBaeTbca y mhok 3 nepepuBaHHaM BariTHocTi b TepMiH 34-36 - b cepegHboMy Ha 82 %, HaHMeHm Bupa^eHe b TepMiH 28-30 th^híb - Ha 54 %, Togi aK b TepMiH 31-33 th^hí - Ha 63 %. Y II rpyni

peecTpyBanocb cyireBe nigBH^eHHa ycepegHeHoro piBHa sFlt-1 - Ha 128 %. npu nopiBHaHHi 3HaneHb sFlt-1 y cнpoвaтцi KpoBi BariTHHx 3 pi3HHx nigrpyn II rpynu 3i 3HaneHHaMH BariTHux III rpynu TaKo^ BuaBnem BiporigHi BigMiHHocTi. Y IIa nigrpyni nigBH^eHHa KoH^HTpauil sFlt-1 CTaHoBHno 112 %, II6 nigrpyni - 144 %, IIb nigrpyni - 127 %. OT^e, nopymeHHa npo^ciB gucMop^o3y cnipanbHHx cyguH y MaTKoBo-nna^HTapm e 3HanHHM naToreHe-thhhhm пaнцroroм HegoHomyBaHHa BariTHocTi [9, 10].

flna oцiнкн rau6HHH cyguHHux nopymeHb Ta Bupa^eHocTi cyguHHoro guc6anaHcy o6nHcnroBanH aHrioreHHHH Koe^i^eHT - cniBBigHomeHHa sFlt-1/ PlGF. Y mhok I rpynu Moro 3HaneHHa nepeBH^yBa^H (p < 0,001) 3HaneHHa пaцieнтoк III rpynu b 14 pa3iB (puc. 1). Ane 6inbm Bupa^em cyguHHi nopymeHHa Ta guc6anaHC aHrioreHHux ^aKTopiB

cnocTepiranucb y mhok II rpynu - b cepegHboMy b 16 pa3iB.

lull.

23-25 26-27 28-30 31-33 34-36 38-41

TepMiH no^orÍB

■ sFlt-1/PlGF

Phc. 1. ^HHaMÍKa 3HaneHB aHrioreHHoro K'()C(|)iiikin a (yM. og.) y ^íhok 3 nepegnacHHMH no.roramh y BigcoTKOBOMy Bignornc'iini go ^íhok 3 HeycK^agHeHoro BarÍTHÍcrro

npHMÍTKa: bmíct y III rpyni xíhok npHMHaTHM 3a 100 %

OT^e, y ^íhok 3 nepepuBaHHaM BariTHocTi no BigHomeHHro go mhok 3 HeycKnagHeHoro BariTHicTro 3MiHroeTbca aHrioreHHHH 6anaHC y 6ík aHTuaHrioreHHHx ^aKTopÍB, ^o nepeKoHnuBo nigTBepg^yeTbca 3HH^eHHaM

KoH^rnpa^I b KpoBi npoaHrioreHHoro PlGF Ha Tni cyTTeBoro nigBH^eHHa кoнцeнтpaцiI aHTuaHrioreHHoro ^aKTopa sFlt-1. OcraHHiM nopymye $yHKujI eHgoTeniro, 6noKyronu aHrioreHe3 b nna^mi, BHacnigoK npurmneHHa

плацентарного фактора росту та неможливосп його взаемодп з мембранними рецепторами ендотелюципв [11].

Для прогнозування передчасних пологiв було використано два основних маркера: вкорочення шийки матки за даними ультразвуково! цервiкометрi! менше 30 мм, а також сшввщношення sF1t-1/ P1GF бiльше 50 ум. од. ВШ передчасних пологiв у разi використання лише довжини шийки матки складало 34,133 (95 % довiрчий iнтервал -12,308-94,660). ВШ у разi комбiнованого використання даних цервшометрп та показникiв ангiогенезу було 148,750 (95 % довiрчий штервал - 33,243-665,593). Отже, використання додаткового бiохiмiчного маркеру значно пiдвищило точшсть прогнозування передчасних пологiв.

Отриманi даш пiдтверджують думку, що порушення ангюгенезу в плацентi е унiверсальною ланкою патогенезу Bcix великих акушерських синдромiв [1, 3, 12]. Це мае велике практичне значення i спонукае до впровадження даного протоколу скриншгу на пiдвищений ризик передчасних полопв у практичну дiяльнiсть.

ВИСНОВКИ

1. У пащенток з передчасними пологами вiдмiчаеться значне зниження процешв плацентарного ангiогенезу.

2. Використання сшввщношення sFlt-1/PlGF додатково до даних ультразвуково! цервшометри дае змогу значно тдвищити точнiсть прогнозування передчасних полопв.

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Shahine L., Lathi R. Recurrent pregnancy loss: evalution and treatment. Obstet Gynecol Clin North Am. 2015; 42 (1): 117-134. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2014.10.002.

2. Weel I. C., Baergen R. N., Romao-Veiga M. et al. Association between placental lesions, cytokines and angiogenic factors in pregnant women with preeclampsia. PLoS One. 2016; 11 (6): e0157584. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0157584.

3. Turpin C. A., Sakyi S. A., Owiredu W. K., et al. Association between adverse pregnancy outcome and imbalance in angiogenic regulators and oxidative stress biomarkers in gestational hypertension and preeclampsia. BMC Pregnancy Childbirth. 2015; 15: 189. https://doi.org/10.1186/s12884-015-0624-y.

4. Wright D., Tan M. Y., O'Gorman N. Et al. Predictive performance of the competing risk model in screening for preeclampsia. Am J Obstet Gynecol. 2019; 220 (2): 199.e1-199.e13. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.11.1087.

5. Di Renzo G. C., Cabero Roura L., Facchinetti F. et al. Preterm labor and birth management: Recommendations from the European Association of Perinatal Medicine. J Matern Fetal Neonatal Med. 2017; 30 (17): 2011-2030. https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1323860.

6. Berghella V., Saccone G. Cervical assessment by ultrasound for preventing preterm delivery. Cochrane Database Syst Rev. 2019; 9: CD007235. https://doi.org/10.1002/14651858.CD007235.pub4.

7. Bruijn M., Vis J. Y., Wilms F. F. et al. Quantitative fetal fibronectin testing in combination with cervical length measurement in the prediction of spontaneous preterm delivery in symptomatic women. BJOG. 2016; 123: 1965-1971.

8. Aguilar A. Pre-eclampsia: sFLT1 inhibits NO signalling. Nat Rev Nephrol. 2016; 12 (8): 442. https://doi.org/10.1038/nrneph.2016.90.

9. Lee S. E., Kim S. C., Kim K. H. et al. Detection of angiogenic factors in midtrimester amniotic fluid and the prediction of preterm birth. Taiwan J Obstet Gynecol. 2016; 55: 539-544.

10. Лахно I. В., Коровай С. В. Актуальш питания прогнозування i профшактики передчасних полопв. Здоров'я жшки. 2020; 1: 8-13. https://doi.org/10.15574/HW.2020.147.8.

11. Triunfo S, Crovetto F, Crispi F, et al. Association of first-trimester angiogenic factors with placental histological findings in late-onset preeclampsia. Placenta. 2016; 42: 44-50. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2016.04.005.

12. Лахно I. В. Сучасш можливосп прогнозування i профшактики прееклампсп. Здоров'я жшки. 2016; 7: 44-48. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_7_9

REFERENCES

1. Shahine L, Lathi R. Recurrent pregnancy loss: evalution and treatment. Obstet Gynecol Clin North Am. 2015; 42 (1): 117-134. https://doi.org/10.1016/j.ogc.2014.10.002.

2. Weel IC, Baergen RN, Romao-Veiga M, et al. Association between placental lesions, cytokines and angiogenic factors in pregnant women with preeclampsia. PLoS One. 2016; 11 (6): e0157584. https://doi.org/10.1371/joumal.pone.0157584.

3. Turpin CA, Sakyi SA, Owiredu WK, et al. Association between adverse pregnancy outcome and imbalance in angiogenic regulators and oxidative stress biomarkers in gestational hypertension and preeclampsia. BMC Pregnancy Childbirth. 2015; 15: 189. https://doi.org/10.1186/s12884-015-0624-y.

4. Wright D, Tan MY, O'Gorman N, et al. Predictive performance of the competing risk model in screening for preeclampsia. Am J Obstet Gynecol. 2019; 220 (2): 199. e1-199.e13. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2018.11.1087.

5. Di Renzo GC, Cabero Roura L, Facchinetti F, et al. Preterm labor and birth management: Recommendations from the European Association of Perinatal Medicine. J Matern Fetal Neonatal Med. 2017; 30 (17): 2011-2030. https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1323860.

6. Berghella V, Saccone G. Cervical assessment by ultrasound for preventing preterm delivery. Cochrane Database Syst Rev. 2019; 9: CD007235. https://doi.org/10.1002/14651858.CD007235.pub4.

7. Bruijn M, Vis JY, Wilms FF, et al. Quantitative fetal fibronectin testing in combination with cervical length measurement in the prediction of spontaneous preterm delivery in symptomatic women. BJOG. 2016; 123: 1965-1971.

8. Aguilar A. Pre-eclampsia: sFLT1 inhibits NO signalling. Nat Rev Nephrol. 2016; 12 (8): 442. https://doi.org/10.1038/nrneph.2016.90.

9. Lee SE, Kim SC, Kim KH, et al. Detection of angiogenic factors in midtrimester amniotic fluid and the prediction of preterm birth. Taiwan J Obstet Gynecol. 2016; 55: 539-544.

10. Lakhno1 IV, Korovay SV. Actual issues of prediction and prevention of preterm birth. Health of woman. 2020; 1: 8-13. https://doi.org/10.15574/HW.2020.147.8.

11. Triunfo S, Crovetto F, Crispi F, et al. Association of first-trimester angiogenic factors with placental histological findings in late-onset preeclampsia. Placenta. 2016; 42: 44-50. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2016.04.005.

12. Lakhno IV. Modern possibilities of pre-eclampsia prediction and prevention. Health of woman. 2016; 7: 44-48. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_7_9

INCREASING EFFICIENCY OF PRETERM BIRTH PREDICTION

Korovai S., Lakhno I.

Abstract. The disturbed placentation in a certain way plays an important role in the pathogenesis of great obstetric syndromes. Therefore, the possibility of using biochemical indicators of the level of placental growth factor (PlGF) and fms-like tyrosine kinase (sFlt-1) for predicting preterm labor is of great interest.

The aim of the study was developing criteria for predicting preterm labor based on the combined use of ultrasound cervicometry and the concentration of PlGF and sFlt-1.

Materials and methods. A total of 227 pregnant women were examined, 190 of whom had preterm birth. Group I included 48 women whose pregnancy completed at 23 to 27 weeks. In group II, 142 women with prematurity in terms of 28 to 36 weeks were observed. Group III included 37 women with a healthy pregnancy, which completed at 38-41 weeks. All patients involved in the study underwent ultrasound cervicometry on a Voluson 730 (GE Healthcare, USA) at 16 weeks, and also the concentration of PlGF and sFlt-1 in blood serum by electrochemiluminescence immunoassay using a Cobas e411 analyzer was studied (Roche diagnostics, Switzerland).

Results. The study revealed a significant (p < 0.001) decrease in the average concentration of PlGF in the blood serum by 65 % associated with an increased level of sFlt-1 by 93% in women with early termination of pregnancy - 23-27 weeks (group I) in relation to women with a healthy pregnancy. In women with preterm birth at 28-36 weeks of gestation (group II), a similar trend of changes was observed: the PlGF level significantly (p = 0.014) decreased on average by 68 % in relation to women with a healthy pregnancy. In women of group I, the value of the sFlt-1 / PlGF ratio exceeded (p < 0.001) the values of patients in group III by 14 times. But an even more pronounced imbalance of angiogenic factors was observed in women of group II - on average 16 times. Two main markers were used to predict premature birth: shortening of the cervix according to ultrasound cervicometry data of less than 30 mm, as well as the sFlt-1/PlGF ratio of more than 50 conv. units. The odds ratio (OR) of preterm birth in the case of using only the length of the cervix was 34,133 (95 % confidence interval - 12.308-94.660). OR in the case of combined use of cervicometry data and angiogenesis variables was 148.750 (95 % confidence interval - 33.243-665.593).

Conclusion. Thus, the use of an additional biochemical marker significantly improved the accuracy of preterm labor prediction.

KEY WORDS: angiogenesis, preterm labor, prognosis INFORMATION ABOUT AUTHORS

Korovai Serhiy, PhD, Associate Professor, Head of gynecological department of the Municipal Perinatal Center, Saltivske Shosse, 264, Kharkiv, Ukraine, 61000. e-mail: korovai.sergei@gmail.com ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1590-3494

Lakhno Igor, DSc, professor of obstetrics and gynecology department at V. N. Karazin Kharkiv National University, Saltivske shosse,. 264, Kharkiv, Ukraine, 61000. e-mail: igorlakhno@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7914-7296

ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫХ РОДОВ

Коровай С. В., Лахно I. В.

Резюме. Нарyшения плацентации определенным образом играют важную роль в патогенезе большиx акyшерcкиx стндромов. Поэтому привлекает внимание возможность применения биоxимичеcкиx показателей уровня плацентарного фактора роста (placental growth factor, PlGF) и fms-подобной тирозинкиназы (sFlt-l) для прогнозирования преждевременный родов.

Целью работы была разработка критериев прогнозирования преждевременный родов на оcновании cовмеcтного иcпользования ультразвуковой цервикометрии и концентрации PlGF и sFlt-1.

Материалы и методы. Втего было обстедовано 227 беременный женщин, y l90 из который быши преждевременные роды. К I группе было отне^но 48 женщин, y которык беременноcть завершила^ преждевременными родами в cрокаx от 23 до 27 недель. Во II группе под наблюдением наxодилоcь l42 женщины c преждевременными родами в cрокаx от 28 до 36 недель. В III группу вошли 37 женщин c физиологичеcким течением беременности, которая завершила^ родами без остожнений в cрокаx 38-4l неделя. Bcем принявшим yчаcтие в работе пациенткам в cроке l6 недель проводили ультразвуковую цервикометрию на аппарате Voluson 730 (GE Healthcare, USA), а также изучали концентрацию в отворотке крови PlGF и sFlt-l методом електроxмилюминиcцентного иммуноанализа c помощью анализатора Cobas e4ll (Roche diagnostics, Швейцария).

Результаты. В xоде ^медова^я выявлено доcтоверное (р < 0,00l) cнижение в cыворотке крови ycредненной концентрации PlGF на 65 % на фоне повышения уровня sFlt-l на 93 % y женщин c прерыванием беременности в ранние cроки - 23-27 недель (I группа) по отношению к женщинам c неостожненной беременностью. У женщин c преждевременными родами в cрокаx гестации 28-36 недель (II группа) наблюдала^ аналогичная тенденция изменений: уровень PlGF достоверно (р = 0,0l4) cнижалcя в cреднем на 68 % по отношению к женщинам c физиологичеcким течением беременности. У женщин I группы значение ^отношения sFlt-l/PlGF превышали (р < 0,001) значения пациенток III группы в l4 раз. Но еще более выфаженныш дтебалаж ангиогеннык факторов наблюдали^ y женщин II группы - в cреднем в l6 раз. Для прогнозирования преждевременный родов были ^пользованы! два о^овныи маркера: укорочение шейки матки по данным ультразвуковой цервикометрии менее 30 мм, а также ^отношение sFlt-l/PlGF более 50 ум. ед. Отношение шаншв (ОШ) преждевременный родов в cлyчае ^пользования только длины шейки матки отставляло 34, l33 (95 % доверительный интервал - 12,308-94,660). ОШ в cлyчае комбинированного ^пользования даннык цервикометрии и показателей ангиогенеза было l48,750 (95 % доверительный интервал -33,243-665,593).

Выводы. Таким образом, ^пользование дополнительного биоxимичеcкого маркера значительно повыгсило точность прогнозирования преждевременный родов.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: ангиогенез, преждевременные роды, прогнозирование ИНФОРМАЦИЯ ОБ АВТОРАХ

Коровай Сергей Викторович, к. мед. н., доцент, заведующий гинекологичеcким отделением, КИП «Городжой перинатальный центр» ХГС, Cалтовcкое шотее, 264, Харьков, Украина, 61000 e-mail: korovai.sergei@gmail.com ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1590-3494

Лахно 1гор Викторович, д. мед. н., профетеор кафедры акушерства и гинекологии, Харьковжий национальный yниверcитет имени В. И. Каразина, Cалтовcкое шогее, 264, Харьков, Украина, 61000. e-mail: igorlakhno@karazin.ua, ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7914-7296

Conflicts of interest: author has no conflict of interest to declare. Конфлжт mmepecie: вгдсутнт. Конфликт интересов: отсутствует.

Отримано: 24.04.2021 року Прийнято до друку: 29.05.2021 року