CC BY
57
1НЖЕНЕРН1 НАУКИ
УДК 502.5+502.06
П1ДХ1Д ДО НАЦЮНАЛЬНО1 ОЦ1НКИ РИЗИК1В ДЛЯ КРИТИЧНО1 1НФРАСТРУКТУРИ
Критична тфраструктура, включаючи системи та фiзичнi чи вiртуальнi ресурси, забезпечуе функци та послуги, вiдмова вiд яких може призвести до значних негативних на^дюв для суспшьства, соцiально-економiчного розвитку кра'ти та забезпечення нацiонально'i безпеки. Серед них найважлившими е, зокрема, об 'екти електроенергетики; важливi об 'екти нафтогазовоi галузi; одиницi державного управлтня та мiсцевi адмтстрацп; об 'екти можливих терактiв; об 'екти, що тдлягають охоронi та захисту у надзвичайних ситуащях та в особливi перюди; об'екти, що тдлягають обов'язковому захисту Державною службою охорони за договорами.
У багатьох кра'шах свту, особливо в кра'шах СС та НАТО, захист критично'1' тфраструктури визнаеться прiоритетом у полiтицi нацiональноi безпеки. Як результат, ц крати активно розробляють нацiональнi системи захисту (безпеки) та стiйкостi критично'1' тфраструктури, прийняття законодавчих документiв для регламентування оцiнку ризику, пiдготовку вiдповiдного персоналу, встановлення партнерських вiдносин з приватним сектором, освiтню дiяльнiсть. У США Департамент внутрiшньоi безпеки головним чином проводить оцтку для кожного з трьох елементiв ризику - загрози, вразливкть та на^дки для критичних тфраструктур 1з трьох секторiв - Критичне Виробництво; Ядернi Реактори, Матерiали та Вiдходи; Транспортнi системи.
В дант роботi дослiджено характер змт надзвичайних ситуацш природного й техногенного характеру в умовах Украти в контекстi впливу на об'екти критично'1' iнфраструктури. Проведено оцiнку ризику економiчних збитюв уна^док надзвичайних ситуацш в Укра'т з урахуванням адаптованого пiдходу, що застосовуеться у Свропейському Союзi. Визначено найбшьш актуальнi типи загроз природного i техногенного походження для безпеки критично' тфраструктури в умовах Укра'ни.
1нновацшний технологiчним продуктом дано' роботи е методологiя оцiнки загроз та ризиюв для критично' тфраструктури, яка може значною мiрою сприяти розробцi заходiв до запобiганню та мiнiмiзацii негативних на^дюв надзвичайних ситуацш, можливих в Укра'т на критичних об'ектах тфраструктури.
Ключовi слова: ризик, економiчнi збитки, надзвичайт ситуацИ, критична тфраструктура, на^дки, загрози.
Критическая инфраструктура, включая системы и физические или виртуальные ресурсы, обеспечивает функции и услуги, отказ от которых может привести к значительным негативным последствиям для общества, социально-экономического развития страны и обеспечения национальной безопасности. Среди них важнейшими являются объекты электроэнергетики; важные объекты нефтегазовой отрасли; единицы государственного управления и местные администрации; объекты возможных терактов; объекты, подлежащие охране и защите в чрезвычайных ситуациях и в особые периоды; объекты, подлежащие обязательной защите Государственной службой охраны по договорам.
Во многих странах мира, особенно в ЕС и НАТО, защита критической инфраструктуры признается приоритетом в политике национальной безопасности. Как результат, эти страны активно разрабатывают национальные системы защиты (безопасности) и устойчивости критической инфраструктуры, принятие законодательных документов для регламентирования оценку риска, подготовку соответствующего персонала, установление партнерских отношений с частным сектором, образовательную деятельность.
подход к национальной оценке рисков для
КРИТИЧЕСКОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ
В данной работе исследован характер изменений чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера в условиях Украины в контексте влияния на объекты критической инфраструктуры. Проведена оценка риска экономического ущерба вследствие чрезвычайных ситуаций в Украине с учетом адаптированного подхода, применяемого в Европейском Союзе. Определены наиболее актуальные типы угроз природного и техногенного происхождения для безопасности критической инфраструктуры в условиях Украины.
Инновационным технологическим продуктом данной работы является методология оценки угроз и рисков для критической инфраструктуры, которая может в значительной мере способствовать разработке мер по предотвращению и минимизации негативных последствий чрезвычайных ситуаций, возможных в Украине на критических объектах инфраструктуры.
Ключевые слова: риск, экономический ущерб, чрезвычайные ситуации, критическая инфраструктура, последствия, угрозы.
O.I. IVANENKO
National Technical University of Ukraine «Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»
ORCID: 0000-0001-6838-5400
APPROACH TO NATIONAL RISK ASSESSMENT FOR CRITICAL INFRASTRUCTURE
Critical infrastructure facility including systems and physical or virtual resources that provide functions and services, failure of which can lead to significant negative consequences for society, social and economic development of the country and ensuring national security. Among them the most important are objects of electric-power industry, especially important objects of the oil and gas industry; units of the state government and local administration; objects of possible terrorist attacks; facilities subject to protection and defense in emergencies and during special periods; facilities subject to mandatory protection by the State Protection Service under contracts.
In many countries around the world, especially EU and NATO member states critical infrastructure protection is recognized as a priority in national security policy. As a result, these countries are actively developing national systems for protection (security) and resilience of critical infrastructure, adopting legislative documents to regulate the risk assessment, training relevant staff, establishing partnerships with the private sector, educational activities. In the US the Department of Homeland Security primarily conducts assessments for each of the three elements of risk - threat, vulnerability, and consequence for critical infrastructures from the three sectors - Critical Manufacturing; Nuclear Reactors, Materials, and Waste; and Transportation Systems.
The paper studies the character of changes of natural and man-made emergencies in the conditions of Ukraine in the context of impact on critical infrastructure is investigated. The risk of economic losses due to emergencies in Ukraine has been evaluated, taking into account the adapted approach applied in the European Union. The paper also identifies the most relevant types of threats of natural and man-made origin for the security of critical infrastructure in Ukraine.
Innovative technology product of this paper is methodology for assessing threats and risks to critical infrastructure, which can greatly contribute to the development of measures to prevent and minimize the negative consequences of emergencies possible in Ukraine at critical infrastructure objects.
Keywords: risk, economic losses, emergency situations, critical infrastructure, consequences, threats, priorities.
Постановка проблеми
Функцюнування численних прничодобувних, xiMi4Hm, енергетичних тдприемств, значна кшьшсть промислово-мюьких агломерацш i висока щ№нють населения в них зумовлюють зростання ризишв виникнення надзвичайних ситуацш (НС) з масштабними негативними наслвдками через загрозу пошкодження та руйнування об'екпв критично! шфраструктури (К1). Серед таких об'екпв особливу загрозу становлять просторово розподшеш залiзничнi коли, нафто- й газопроводи, мости, потенцшно небезпечш виробництва, мапстральш електромереж1, безпечна експлуатащя яких мае першочергове значення для соцiально-економiчного розвитку Украши.
Критична шфраструктура Украши - це системи та ресурси, фiзичнi чи вiртуальнi, що забезпечують функци та послуги, порушення яких може призвести до значних негативних насладив для життедiяльностi суспшьства, соцiально-економiчного розвитку краши та забезпечення нацюнально! безпеки [1]. Вичизняне законодавство визначае так1 категори об'ектiв з особливими умовами забезпечення гхнього захисту й функцiонуваиия, що зпдно зi свiтовою практикою можуть належати до критично! iнфраструктури [1]: тдприемства, якi мають стратегiчне значення для економiки та безпеки
держави; особливо важливi об'екти електроенергетики; особливо важливi об'екти нафтогазово! галузi; важливi державнi об'екти, зокрема пункти управлiння органiв державно! влади та органiв мiсцевого самоврядування; об'екти можливих терористичних посягань; об'екти, яш пiдлягають охоронi та оборонi в умовах надзвичайних ситуацiй i в особливий перюд; об'екти, що шдлягають обов'язковiй охоронi пiдроздiлами Державно! служби охорони за договорами; органи державно! влади, що пвдлягають безоплатнiй охорош Нацiональною гвардiею Укра!ни; об'екти шдвищено! небезпеки; об'екти, включенi до Державного реестру потенцшно небезпечних об'ектiв; радiацiйно небезпечнi об'екти, для яких розробляеться об'ектова проектна загроза; об'екти, ввднесеш до категорiй iз цивiльного захисту; об'екти, що належать суб'ектам господарювання, проектування яких здiйснюеться з урахуванням вимог iнженерно-технiчних заходiв цивiльного захисту; чергово-диспетчерська система екстрено! допомоги населенню за единим безкоштовним телефонним номером виклику екстрених служб 112; аваршно-рятувальнi служби; Нацiональна система конфвденцшного зв'язку; Державна система урядового зв'язку Укра!ни; платiжнi системи; нерухомi об'екти культурно! спадщини.
Вiдповiдно до Кодексу цившьного захисту Укра!ни, надзвичайною ситуащею е обстановка на окремiй територп чи суб'ектi господарювання на нш або водному об'ектi, що характеризуеться порушенням нормальних умов життедiяльностi населения, спричинена катастрофою, аварiею, пожежею, стихшним лихом, епiдемiею, епiзоотiею, епiфiтотiею, застосуванням засобiв ураження або iншою небезпечною подiею, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, велико! кiлькостi загиблих i постраждалих, завдання значних матерiальних збитк1в, а також до неможливосп проживання населення на такiй територи чи об'ектi, провадження на нш господарсько! дiяльностi [2].
Загроза розглядаеться як небезпечне явище, речовина, дiяльнiсть людини або стан, що може призвести до сощальних та економiчних збиткiв, втрати життя, травмування або шших насладив для здоров'я населення, втрати майна, засобiв до юнування та послуг, завдаиия шкоди довкшлю [3].
В даиiй роботi ризик розглядаеться як поеднання негативних насладив подi! або загрози та пов'язано! з ними ймовiрностi !! виникнення [4].
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй
Дослiдження основних тенденцiй i характеру змiн надзвичайних ситуацiй природного i техногенного походження у свт переконуе в тому, що ниш вадбуваеться зростання ризику !х виникнення [5]. Актуальш програми i звгги ООН та Свiтового банку щодо насладив стихiйних лих i техногенних катастроф останшх рок1в демонструють суттеве зростання економiчних збиткiв вiд них [5; 6]. Проаналiзовано основнi шдходи щодо оцiнки ризику виникнення надзвичайних ситуацш рiзного походження, що застосовуються в Укра!ш [7; 8] i свiтi [9; 10].
В робот [11] вже проводилась оцiнка ризику загибелi внаслiдок НС в контексл захисту критично! iнфраструктури. Однак важливий аспект, що стосуеться ризику економiчних втрат, не був врахований в публжаци. В сучасних умовах це принципово важливо з огляду на обмежешсть ресурсiв захисту критично! шфраструктури та наростання загроз природного походження, викликаних змiнами клiмату.
Проведений аналiз засвадчив наростання загрози зниження рiвня безпеки численних об'ектiв критично! шфраструктури в Укра!ш внаслiдок понаднормово! експлуатацп споруд, конструкцiй, обладнання та iнженерних мереж, що працюють на меж1 вичерпання свого ресурсу i формують серйознi ризики виникнення надзвичайних ситуацш природного i техногенного характеру для безпеки функцюнування об'ектiв критично! шфраструктури [12, 13].
Крiм того, в умовах вшськового конфлiкту на Донбас через руйнування багатьох промислових i житлових споруд внаслiдок вiйськових дш вiдбуваеться зростання ризикiв виникнення НС техногенного походження. Спричинеш вiйськовими дiями руйнування та пошкодження багатьох об'еклв критично! iнфраструктури, до яких можна ваднести водоочиснi споруди, хiмiчнi заводи i сiльськогосподарськi падприемства, становлять серйозну загрозу для населення та довилля.
Дослiдження у сферi запобiгання i протидi!' загрозам рiзного генезису свадчать про те, що державна система захисту населення вщ НС природного та техногенного характеру потребуе запровадження ризик-орiентованого пiдходу для ефективного попередження та зниження ризику катастроф рiзного походження для об'ектiв критично! шфраструктури [14; 15].
Треба також ураховувати, що негативний характер змш еколопчних i техногенних загроз, який вщбуваеться через забруднення атмосферного повiтря, басейшв рiчок i пiдземних вод, руйнування ландшафпв та об'ектiв природно-запов1дного фонду, значно знижуе рiвень безпеки життедiяльностi населення в зонi военного конфлжту на сходi Укра!ни, а також на шших територ1ях Донецько! та Лугансько! областей, екологiчно з нею пов'язаних. Велику загрозу виникнення надзвичайних ситуацш природно-техногенного походження становить наявнють на територi! Лугансько! та Донецько! областей велико! шлькосп затоплених i напiвзатоплених шахт, якi мають постшний гiдравлiчний зв'язок з д1ючими шахтами. Незадов№ний екологiчний стан вугледобувних райошв, особливо Донбасу,
ускладнюеться також високим рiвнем концентрацп шдприемств металургшно! та хiмiчно! промисловостi, що збiльшуе техногенне навантаження на навколишне середовище i формуе реальнi загрози для здоров'я населення.
Окрiм Донецько! та Лугансько! областа до iндустрiально розвинених областей Укра!ни iз переважанням важко! промисловостi з найвищою кондентрадiею добувних та обробних пвдприемств галузi належать Запорiзька та Дншропетровська областi. Зокрема, можна вщзначити, що Запорiзька область, особливо мюто Запорiжжя, належать до територiй значного техногенного впливу. Шдвищене техногенне навантаження на повиря, грунт та водоймища формуеться не тiльки значною шлькютю промислових пвдприемств, але i завдяки неефективнiй роботi газоочисних споруд, очисних споруд побутово! та промислово! каналiзацil. Одним iз найбiльш значних та токсичних забруднювачiв атмосферного повiтря мюта е монооксид вуглецю, отруення яким на виробнидтвi та в побута поступаеться хiба що отруенню алкоголем [16].
До перел^ екологiчно небезпечних об'ектав Запор1жжя входить ПрАТ «Укра!нський графи» -вiдомий виробник графггованих електродiв для електросталеплавильних та шших видiв електричних печей, товарних вугледевих мас для електродiв [17-19]. Дане тдприемство разом з iншими промисловими пiдприемствами-забруднювачами Запор1жжя, викиди яких становлять 60-70 % ввд загального валового обсягу викидiв забруднюючих речовин, робить основний внесок у забруднення атмосферного повпря мiста. Поряд з викидами суспендованих твердих частинок, оксидiв азоту та срки, частка викидiв токсичного монооксиду вугледю складае 42 % ввд загального обсягу викидiв об'екта [20]. Враховуючи важливють i масштаби виробнидтва, такий об'ект як ПрАТ «Укра!нський графи» можна вiднести до критично! шфраструктури.
Формулювання мети дослвдження Метою роботи е аналiз характеру змш надзвичайних ситуадiй природного i техногенного характеру в умовах Украши, адаптацiя мiжнародного досввду щодо нацюнально! одiнки ризику для критично! шфраструктури, можливоста його iмплементацi! та практичне застосування в умовах Укра!ни, оцшка ризику економiчних збитк1в внаслiдок надзвичайних ситуацш рiзного походження в Укра!ш, акцентуючи увагу на Запорiзьку область.
Упродовж 2000 - 2010 рр. в Укра!ш сталося 4459 надзвичайних ситуацш рiзного походження, серед яких 1939 - природного характеру, 2299 - техногенного, 221 - сощального характеру (табл. 1). Економiчнi збитки вщ цих НС склали 11689089 тис. грн.
Таблиця 1
Характеристика надзвичайних ситуацш в УкраТш упродовж 2000-2010 рр. [211
Тип НС Юльшсть НС Економiчнi збитки, тис. грн
1 2 3
НС техногенного характеру
НС унаслщок аварш чи катастроф на транспорта (за винятком пожеж i вибухiв) 541 62703
НС унаслiдок пожеж, вибух1в 928 1015453
НС унаслiдок аварiй з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хiмiчних речовин (НХР), корисних копалин на шших об'ектах (о^м аварiй на транспорту) 26 85
НС унаслiдок наявностi у навколишньому середовищi шк1дливих (забруднюючих) i радiоактивних речовин понад ГДК 124 76038
НС унаслщок аварiй з викиданням (загрозою викидання) радюактивних речовин (крiм аварш на транспорта) 3 0
НС унаслщок раптового руйнування будiвель i споруд 120 101764
НС унаслщок аварiй в електроенергетичних системах 277 41714
НС унаслщок аварiй у системах життезабезпечення 249 216210
НС унаслiдок аварi! систем телекомушкацш 21 2474
НС унаслiдок аварiй на очисних спорудах 8 20477
НС унаслщок аварш у системах нафтогазового промислового комплексу 2 125
Продовження таблиц 1
1 2 3
НС природного характеру
Геофiзичнi НС 2 1028
Геолопчш НС 117 467714
Метеорологiчнi НС 780 4681500
Пдролопчш морськ1 НС 8 14478
Гiдрологiчнi НС поверхневих вод 60 4845643
НС, пов'язаш з пожежами в природних еколопчних системах 157 106454
Медико-бюлопчш НС 815 34366
Геофiзичнi НС 2 1028
НС сощального характеру
Збройш напади, захоплення й утримування об'ектiв державного значення (найб№ш важливих та важливих державних об'еклв)
або реальна загроза здiйснения таких акцш 1 0
Посягання на життя державного чи громадського дiяча 4 25
Встановлення вибухового пристрою у багатолюдному мiсцi, установi (органiзацi!, пiдприемствi), житловому секторi, транспорт 42 36
НС, пов'язанi з зникненням чи викраденням збро! та небезпечних речовин з об'еклв !х зберiгання, використання, перероблення або
пiд час транспортування 18 0
НС, пов'язанi з нещасними випадками з людьми 156 802
Загалом 4459 11689089
Що стосуеться 2017 р., то в I кварталi даного року в Укра!ш зареестровано 48 надзвичайних ситуацш, серед яких 1 - техногенного характеру та 33 - природного та 1 - сощального характеру [22]. Щд час цих НС загинуло 47 оаб, 261 особа постраждала. Порiвняно з аналогiчним перюдом 2016 р. загальна кiлькiсть НС у 2017 р. збшьшилася на 71,4 %, при цьому шльшсть НС техногенного характеру не змшилася, а к1льк1сть НС природного характеру зросла бшьш як удвiчi, що пояснюеться зростанням частки медико-бiологiчних надзвичайних ситуацш. Щодо характеристик НС впродовж 20182019 рокiв, то використання тако! шформаци не для загального доступу.
Окремо варто акцентувати на випадках зростання ризик1в виникнення НС техногенного походження в зош АТО через руйнування багатьох промислових i житлових споруд унаслiдок военних дш. Спричиненi збройним конфлiктом на сходi Укра!ни пошкодження об'ектiв критично! шфраструктури, у т. ч. водоочисних споруд, хiмiчних заводiв i сiльськогосподарських щдприемств, становлять серйозну загрозу для населения i довшлля не лише Донецько! i Лугансько! областей, а й уае! Укра!ни. Тому захист об'еклв iнфраструктури на територп военного конфлту е вкрай важливим. ОБС£ неодноразово закликала конфлiктуючi сторони на Донбас докласти всi зусилля для захисту життево важливих об'ектiв цивiльно! шфраструктури регюну, оскiльки пошкодження будь-якого з них може призвести до еколопчно! катастрофи, що значно погiршить становище населения з обох сторш лшп зiткнения [23].
Ураховуючи транскордонний масштаб впливу НС рiзного походження, мiжнародне спiвробiтництво у сферi зниження ризишв виникнення катастроф мае вкрай актуальне значення для Укра!ни. Важливiсть i необхвдшсть координацп зусиль зi зниження ризику виникнення НС на мiжнародному, регiональному та мiсцевому рiвнях останшми роками акцентувалася в низцi рамкових багатостороншх програм i декларацiй. Серед них важливе значення мае «1окогамська стратегiя безпечнiшого свiту: Керiвнi принципи запобiгання стихiйним лихам, забезпечення готовносл та пом'якшення !х насладив», що була прийнята 1994 р. i ниш е базовим документом ООН у сферi зниження ризику лих i пом'якшення !х негативних насладив [24].
На третш Всесвгтнш конференцп ООН щодо зниження ризику природних катастроф, що проходила 14-18 березня 2015 р. в м. Сенда! (префектура Мiягi, Японiя), було прийнято Сендайську рамкову програму зi зниження ризику катастроф (СРП) на 2015-2030 рр. [25].
Зниження ризику катастроф е визнаним у свт комплексним подходом, що передбачае вщпрацювання ввдповщних цiлеспрямованих заходiв полiтичного, технiчного, сощального й економiчного характеру. Такi заходи можуть виявлятися в найрiзноманiтнiших формах, як-от: стратепчш вказiвки, законодавство, плани забезпечення готовностi, проекти в сшьськогосподарському секторi, програми страхування тощо. Цей щдхвд дозволяе враховувати потреби всього суспшьства у безпечному середовищi юнування через ухвалення обгрунтованих управлiнських ршень у сферi зниження ризику
катастроф i MiHiMi3a^i' !х негативних наслщшв для населения, об'екпв критично! iнфраструктури та довкiлля.
Загалом цей шдхвд передбачае виконання на piBrn держави вiдповiдних завдань, найбшьш важливим i3 яких е включення заходiв щодо зниження ризику катастроф у плани i програми сощально-економiчного розвитку [25]. Кiнцевою метою при цьому е запобiгания виникненню нових i зниження вiдомих ризишв катастроф шляхом здiйснения комплексних та шклюзивних економiчних, структурних, юридичних, сощальних, медико-санiтарних, культурних, освiтнiх, екологiчних, техиолопчних, полiтичних та iнституцiйних заходiв, що запобiгають i знижують схильнiсть до впливу небезпечних чиннишв i вразливють до катастроф, шдвищують готовнiсть до реагування та ввдновления i тим самим змщнюють потенцiал протидi! держави.
Зниження ризику катастроф мае здшснюватися на мюцевому, регiональному i загальнодержавному рiвиях з урахуваниям таких прюритепв [25]: розумiння ризику катастроф; удосконалення оргаиiзацiйно-правових рамок управлiння ризиком катастроф; швестицп в заходи зi зниження ризику катастроф з метою змщнення потенщалу протидi!; пiдвищения готовностi до катастроф для забезпечення ефективного реагування та впровадження принципу «Зробити краще, н1ж було» в дiяльнiсть iз вiдновлення, реабiлiтацi! та реконструкцi!.
Важливим завданням при цьому е iмплементацiя дiяльностi щодо знижения ризику катастроф як невщ'емно! частини стратегiй i програм у сферi цивiльного захисту та збiльшения стiйкостi держави до впливу вражаючих чинник1в. Особлива увага мае бути придiлена забезпеченню стшкосп функцiонувания медичних устаиов та шфраструктури водопостачаиия для надания доступу до послуг невiдкладно! допомоги та водопостачаиия в умовах можливих надзвичайних ситуацш.
Позитивний досвiд багатьох кра!н сввдчить про те, що створення дiевого механiзму знижения ризику катастроф в Укра!ш матиме низку переваг, серед яких: полшшення координацi! зусиль iз сусiднiми державами, залучения ресурсiв приватних компаиiй та мiжиародних оргаиiзацiй, обмш досвiдом iз фахiвцями у сферi зниження ризику катастроф з рiзних кра!н свiту, а також тдвищення позитивного iмiджу нашо! держави через запровадження визнаиих у свiтi ризик-орiентованих пiдходiв для пвдвищения стiйкостi держави до впливу надзвичайних ситуацш рiзного походження.
Викладення основного матерiалу дослщження
В даиiй роботi проводиться оцшка ризику, що в загальному випадку включае дек1лька етапiв: iдентифiкацiя ризишв як процес !х розпiзнаваиия та опису; аналiз ризику, що передбачае осмислення природи ризику та визначення його рiвня; оцiнюваиня ризику, що передбачае порiвняння результатiв аиалiзу ризишв з критерiями для визначения, чи е ризик прийнятним або допустимим.
Якщо вирiшуеться завдания запобiгания та готовносп до загрози певного типу, ризик може бути шльшсно визначений як функщя ймовiрностi виникиения загрози, експозицп (загальна вартiсть усiх елемеипв, що перебувають пвд впливом ризику) та уразливосл (конкретний вплив на експозицш) [26].
При цьому в кра!нах £С з метою проведения нацюнально! оцiнки ризику (National Risk Assessment) для критично! шфраструктури рекомендуеться використовувати матрицю ризику розмiрнiстю 5 х 5 як зааб для вiзуалiзацi! результатiв оцiнки (рис. 1).
g
ей
1 2 3 4 5
Вщносна ймов1рн1сть
PiBHi ризику
Низький Середн|й ГМдвищений Високий Рис. 1. Зразок матрицi ризику [26]
Оцшка ризишв повинна проводитися на основi трьох рiзних категорш впливу i враховувати негативнi наслвдки для людини (населения), економiки (та довшлля), а також полiтичнi й сощальш наслвдки. При цьому для перших двох категорш впливу негативш наслвдки визначаються у к1льк1сному виглядi як к1льк1сть загиблих (травмованих) оаб або економiчних збиткiв у грн (евро). Наслiдки для третьо! категорп впливу, з огляду на сощальш та полпичш взаемозв'язки, визначаються через яшсш показники.
У £вропейському Союзi кожна кра!на мае проводити ощнку ризик1в для кожно! категорп насладив i вiдповiдно будувати три рiзнi матрицi ризику при проведеннi ощнки ризик1в для критично! iнфраструктури. Серед уах загроз рiзного походження для безпеки критично! iнфраструктури (К1) найбшьш важливими визначено так1 [26]:
- природт: повенi, ексгремальнi погодт явища, лiсовi пожежi, землетруси, ещдеми та паидемi!, епiзоотi!;
- техногенш: а) незловмиснi: промисловi авари, ядерш/радюлопчш авари, авари на транспортi, втрата критично важливо! iнфраструктури; б) зловмисш: к1бератаки, терористичнi атаки.
Особливо! уваги потребують взаемозв'язки та взаемозалежиостi м1ж загрозами природного походження, коли виникнення одних небезпечних явищ призводить до формування нових через мехаиiзм каскадних ефектiв (табл. 2).
Таблиця 2
Взаемозв'язки та взаемозалежносп \нж загрозами [26]_
Загроза Пов'язаш загрози
Небезпечнi погоднi явища Повенi, зсуви, лiсовi пожеж1, забруднення, втрата критично! шфраструктури, транспортш аварi!
Землетруси Зсуви, цунамi
Зсуви, землетруси, вулкани Транспортш аварп
Ддернi, хiмiчнi та траиспортнi аварi!, втрата критично! шфраструктури Забруднення, терористичнi та шбернетичш атаки
Втрата критично! iнфраструктури Повенi, забруднення, втрата критично! шфраструктури, пандемп
Забруднення Паидемi!
Усвщомлення каскадних ефеклв сучасних загроз е досить складним через взаемозв'язок об'ектiв iнфраструктури та оточуючого !! середовища. Неспроможнiсть дшти згоди заiнтересоваиих сторiн i полпичного керiвництва у питаннях прогнозування та пом'якшення негативних насладив новiтнiх загроз, насамперед природного походження, може призвести до серйозних порушень у робот критично! iнфраструктури в найближчому майбутньому.
В данiй роботi oцiнка ризику економiчних збитк1в ввд НС природного i техногенного походження проводиться зпдно з наявними даними Державно! служби Укра!ни з надзвичайних ситуацiй (ДСНС) щодо виникнення НС рiзного походження, вщтак будуеться матриця ризику. При цьому за статистичними даними обчислюеться ймовiрнiсть виникнення небезпечних ситуацiй та ймовiрнiсть економiчних збитк1в ввд них i на цiй основi формуеться вiдповiдна залежнiсть, що й було зроблено для виршення мети ще! публжаци. Iмовiрнiсть виникнення НС визначалася як спiввiдношення кiлькостi НС вщповщного типу до загально! кiлькостi НС, що сталися протягом 2000 - 2010 рр.
Очевидно, що отримаш значення вказаних ймовiрностей не повною мiрою ввдображають загальну картину, оскшьки не е спiвставними в даному випадку. Виникае необхiднiсть подальшого узагальнення у напрямку приведення отриманих значень до того типу, що використовуеться в £С. Для цього було проведено розподш значень ймовiрностей виникнення загроз та економiчних збитк1в вщ них за п'яти категор1ями, з яких 5 в1дображае найбiльш ймовiрну подiю (табл. 3).
Таблиця 3
Розподш значень ймовiрностей виникнення загроз та економiчних збиткiв_
Тип НС Код Обсяг Имовiрнiсть Категор1я Категорiя
збитшв, виникнення ймовiрностi ймовiрностi
тис. грн НС, % економiчних збитк1в виникнення НС
1 2 3 4 5 6
НC унасл1док аварiй чи катастроф на транспорт 1 62703 12.13277 2 4
НC унаслвдок пожеж, вибух1в 2 1015453 20.81184 4 5
НC унасл1док аварш з викиданням (загрозою викидання) НХР, корисних
копалин на iнших об'ектах (о^м
аварiй на транспортi) 3 85 0.58309 1 1
Продовження таблищ 3
1 2 3 4 5 6
НC унаслвдок наявностi у
навколишньому середовищi шк1дливих (забруднювальних) i
радiоактивних речовин понад ГДК 4 76038 2.780893 2 2
НC унасл1док раптового руйнування будiвель i споруд 5 101764 2.691186 3 2
НC унасл1док аварiй в електроенергетичних системах 6 41714 6.212155 2 3
НC унасл1док аварiй у системах життезабезпечення 7 216210 5.584212 3 3
НC унасл1док аварп систем телекомушкацш 8 2474 0.470958 1 1
НC унасл1док аварiй на очисних спорудах 9 20477 0.179412 2 1
НC унасл1док аварш у системах нафтогазового промислового комплексу 10 125 0.044853 1 1
Геофiзичнi НС 11 1028 0.044853 1 1
Геологiчнi НС 12 467714 2.623907 4 3
Метеоролопчш НС 13 4681500 17.49271 5 5
Гiдрологiчнi морськ1 НС 14 14478 0.179412 2 1
Пдролопчш НС поверхневих вод 15 4845643 1.345593 5 2
НС, пов'язаш з пожежами в
природних еколопчних системах 16 106454 3.520969 3 2
Медико-бiологiчнi НС 17 34366 18.27764 2 5
Посягання на життя державного чи
громадського дшча 18 25 0.089706 1 1
Встановлення вибухового пристрою у багатолюдному мiсцi, устаиовi (оргашзацп, пвдприемств^, житловому секторi, траиспортi 19 36 0.941915 1 1
НС, пов'язаш з нещасними випадками 20
з людьми 802 3.498542 1 2
Значения ймовiрностi для НС унаслщок аварш чи катастроф на транспортi в наших розрахунках означае, що протягом 11 рок1в може статися 541 НС даного типу з ймовiрнiстю 12.13 %. Враховуючи високе значения ймовiрностi, ми ввдносимо и до 4 категорп важливостi за вщповвдною шкалою (табл. 4).
Таблиця 4
Розподш категорiй важливостi в залежност в1д значень ймовiрностi виникнення НС
Ддапазон змши ймовiрностi виникнення НС, % Категорiя важливосп
до 2 1
2 - 3 2
3 - 6 3
6 -15 4
бшьше 15 5
З урахуванням прийнятих узагальнень побудовано нову залежиiсть мiж ввдносними ймовiрностями виникнення НС та економiчних збитшв ввд НС упродовж 2000-2010 рр. (рис. 2).
1 - НС унаслвдок аварш, катастроф на транспорту 2 - НС унаслвдок пожеж, вибух1в; 3 - НС унаслвдок аварш з викиданням (загрозою викидання) НХР, корисних копалин на iнших об'ектах (о^м аварiй на траиспортi); 4 - НС унаслвдок наявносл у навколишньому середовищi шк1дливих (забруднювальних) i радiоактивних речовин понад ГДК; 5 - НС унаслвдок раптового руйнування будiвель i споруд Рис. 2. Залежшсть мiж в1дносними ймовiрностями виникнення НС та економiчних збиткiв
вщ НС упродовж 2000-2010 рр.
Ураховуючи отримаш результати оцiнки ймовiрностi виникнення НС та економiчних збитк1в ввд них, дал1 побудовано матрицю ризику ввдповвдно до модель що використовуеться у С С (рис. 3).
1 - НС унаслвдок аварш, катастроф на транспорту 2 - НС унаслвдок пожеж, вибух1в; 3 - НС унаслвдок аварш з викиданням (загрозою викидання) НХР, корисних копалин на шших об'ектах (о^м аварш на транспорт^; 4 - НС унаслвдок наявносп у навколишньому середовищi шквдливих (забруднюючих) i радiоактивних речовин понад ГДК; 5 - НС унаслвдок раптового руйнування будiвель i споруд; 6 - НС унаслвдок аварш в електроенергетичних системах; 7 - НС унаслвдок аварш у системах життезабезпечення; 8 - НС унаслвдок аварп систем телекомушкацш; 9 - НС унаслвдок аварш на очисних спорудах; 10 - НС унаслвдок аварш у системах нафтогазового промислового комплексу; 11 - Геофiзичнi НС; 12 - Геолопчш НС; 13 - Метеоролопчш НС; 14 - Гвдролопчш морсьш НС; 15 - Гвдролопчш НС поверхневих вод; 16 - НС, пов'язаш з пожежами в природних еколопчних системах; 17 - Медико-бiологiчнi НС; 18 - Посягання на життя державного чи громадського дiяча; 19 - Встановлення вибухового пристрою у багатолюдному мiсцi, устаиовi (оргашзацп, пiдприемствi), житловому секторi, траиспортi; 20 - НС, пов'язаш з нещасними випадками з людьми Рис. 3. Матриця ризику економiчних збитшв в1д НС упродовж 2000-2010 рр.
Аналiз отриманих результапв сввдчить, що високий ризик економiчних збитив в Укра!ш наявний для НС унаслвдок пожеж, вибухiв та метеоролопчних НС, що становлять перманентну загрозу не лише для об'eктiв критично! шфраструктури, але i для населения та довшлля держави.
Щдвищений рiвень ризику економiчних збитшв характерний для медико-бюлопчних НС, НС унасл1док аварш, катастроф на транспорту, НС унаслвдок аварш в електроенергетичних системах, НС унаслвдок аварш у системах життезабезпечення, геолопчних НС. В сучасних умовах для Укра!ни особливо актуальними стають загрози геолопчного походження, що мають стшку тенденцш до активУзацп через прояв насладив глобальних змш кл1мату.
Середнш рУвень ризику економУчних збитшв вщмУчаеться для НС унаслвдок наявносп у навколишньому середовищУ шшдливих (забруднюючих) У радюактивних речовин понад ГДК, НС унаслУдок раптового руйнування будУвель У споруд, гУдрологУчних НС поверхневих вод, а також НС, пов'язаних Уз пожежами в природних еколопчних системах.
З позицп прийняття управлшських ршень щодо зниження ризику економУчних збитшв ввд НС рУзного походження очевидно, що першочергова увага мае бути спрямована саме на протидУю виникненню негативних наслщшв реалУзацп метеоролопчних загроз, пожеж У вибухУв, у т. ч. на об'ектах критично! шфраструктури.
В загальному випадку управлУння та певною мУрою зниження ризику передбачае реалУзацУю заходУв за певними сценарУями: уникнення ризику, тобто завершення чи ввдмова вщ дУяльносп, що спричиняе ризик; прийняття ризику для того, щоб скористатись певними можливостями; виключення джерела ризику; змша ймовУрностц змша наслвдшв; розподш ризику з шшою стороною шляхом укладання контракпв чи фшансування ризишв; збереження юнуючого рУвня ризику на основУ узгодженого рУшення.
В умовах складних взаемозв'язшв У взаемовпливУв основних факторУв формування загроз природного У техногенного походження ефективний процес зниження ризику економУчних збиткУв передбачатиме комбшовану реалУзацш дешлькох вказаних сценарив, що можуть ввдпрацьовуватися на основУ використання методУв експертних оцшок. Особливу увагу в цьому випадку привертае розподш ризику з Уншою стороною шляхом укладання контрактУв чи фУнансування ризикУв, що е вУдносно новим У перспективним напрямком для нашо! держави.
Разом з тим, треба враховувати, що матриця ризику (рис. 3) при визначенш економУчних збитшв У втрат для довшлля вщ НС на регюнальному рУвш (наприклад, у ЗапорУзьшй области) може дещо вщрУзнятися вщ розглянуто! вище, осшльки для умов техногенно навантажених регюшв Укра!ни вплив природних загроз (метеорологУчних НС У небезпечних екзогенних геологУчних процесУв) може бути змшений у бж збшьшення впливу факторУв техногенного характеру, пов'язаних з пожежами, вибухами, виробничими шцидентами на об'ектах критично! шфраструктури.
Ураховуючи зростання ризикУв виникнення надзвичайних ситуацУй природного У техногенного характеру для об'екпв критично! шфраструктури уявляеться доцшьним рекомендувати РадУ нацюнально! безпеки У оборони Укра!ни проанал1зувати можливють включення питань, пов'язаних Уз зниженням ризику виникнення надзвичайних ситуацш природного У техногенного характеру на об'ектах критично! шфраструктури на територп проведення АТО, у переговорний процес тристоронньо! контактно! групи в м. Мшську.
Основою для розроблення вщповщних нормативно-правових акпв У програм у сферУ захисту критично! Унфраструктури е схвалення КабУнетом МУнУстрУв Укра!ни КонцепцУ! створення державно! системи захисту критично! Унфраструктури в Укра!нУ, проект яко! був розроблений у НацУональному шституп стратепчних досл1джень. Важливим етапом е розроблення У подання до Верховно! Ради Укра!ни проекту Закону «Про захист критично! шфраструктури», де мають бути врегульоваш питання щодо всУх аспектУв створення державно! системи захисту критично! Унфраструктури, у т. ч. визначено орган, ввдповщальний за координацш дУяльносп Уз захисту критично! шфраструктури.
Серед них першочергове значення мають визначення функцУй У повноважень центральних оргашв виконавчо! влади у сферУ захисту критично! шфраструктури, прав, обов'язшв У вщповвдальносп власнишв та операторУв об'екпв критично! шфраструктури, запровадження критерпв ввднесення об'екпв до критично! шфраструктури за шкалою критичносп, порядок !х паспортизаци та категоризацп.
При цьому першочергове значення мае надаватися формуванню критерив ввднесення об'екпв, у т. ч. потенцУйно небезпечних, до критично! Унфраструктури, проведення оцУнки загроз критичнУй УнфраструктурУ, розробки планУв забезпечення стУйкостУ функцУонування критично! Унфраструктури та формування загальнодержавно! системи взаемодУ! вУдповУдно до компетенцУ! профУльних мУнУстерств.
Беручи до уваги значне зростання еколопчних У техногенних загроз на територп проведення АТО, КабУнету МУнУстрУв Укра!ни, МУнУстерству захисту довкУлля та природних ресурсУв Укра!ни, Державнш службУ з надзвичайних ситуацш Укра!ни доцшьно звернутися до мУжнародних оргашзацш ООН, ОБС£ Уз запитом щодо формування експертно! мю! для проведення оцшки еколопчних ризишв на
Донбаа, визначення першочергових заходiв iз вiдновлення об'ектiв критично! шфраструктури та лiквiдацii насладив надзвичайних ситуацш, пов'язаних iз вiйськовими дiями.
Для запровадження сучасного ризик-орiентованого пiдходу в практику роботи профшьних вiдомств у сферi захисту критично! iнфраструктури варто утворити при Державнш службi Укра!ни з надзвичайних ситуацiй робочу групу з розробки пропозицiй щодо визначення складу учасниив та обгрунтування першочергових завдань iз створення в Укра!ш Нацiональноi платформи зниження ризику катастроф.
Перспективи подальших розввдок у цш сферi пов'язаиi з проведенням оцшки ризикiв виникнення НС природного i техногенного походження для об'ектiв критично! шфраструктури Укра!ни, !х категоризацiею за видами i рiвнями ризику, а також розробленням обгрунтованих заходiв iз запобiгаиня НС з масштабними негативними наслвдками для об'ектiв критично! шфраструктури.
Важливе значення при проведеннi оцшки ризику матиме наявшсть оперативних i об'ективних даних монiторингу актуальних природних i техногенних загроз, особливо щодо економiчних збитк1в ввд !х реалiзацii, що мають надаватися щорiчно Мшютерством захисту довкiлля та природних ресурав Укра!ни i Державною службою Укра!ни з надзвичайних ситуацiй у виглядi доповiдей про стан довк1лля й стан техногенно! та природно! безпеки вiдповiдно.
У цьому зв'язку важливе значення мае вiдновлення повноцiнного функцюнування Урядово! iнформацiйно-аналiтичноi системи з надзвичайних ситуацш i проведення на цш основi вдосконалення системи раннього виявлення загроз i зниження ризикiв виникнення надзвичайних ситуацiй природного i техногенного характеру на об'ектах критично! шфраструктури.
Ця система дозволить забезпечити ефективну м1жвщомчу iнформацiйну взаемодш та шдтримку прийняття управлiнських рiшень iз запобтання НС рiзного походження на основi використання сучасних методiв просторового анал1зу та математичного моделювання ризик1в виникнення надзвичайних ситуацш на основi комплексно! обробки оперативних, аиалiтичних, довiдкових, експертних i статистичних даних, отриманих iз рiзних iнформацiйних джерел.
Висновки
Ниш в Укра!ш посилюються тенденцii до подальшого зниження рiвня безпеки та зменшення тривалостi роботи об'ектiв критично! шфраструктури, що виникають унаслiдок понаднормово! експлуатацi! споруд, конструкцiй, обладнання та iнженерних мереж, як1 працюють на меж вичерпання свого ресурсу та формують серйознi загрози виникнення надзвичайних ситуацш природного i техногенного характеру для безпеки функцюнування об'ектш критично! шфраструктури.
В умовах пбридно! вшни на сходi Укра!ни мае мюце зростання ризик1в виникнення НС техногенного походження в зонi АТО через руйнування багатьох промислових i житлових споруд унасл1док бойових дiй. Спричинеш вiйськовим конфлiктом на сходi Укра!ни пошкодження об'ектiв критично! iнфраструктури, зокрема водоочисних споруд, хiмiчних заводiв та сшьськогосподарських щдприемств, становлять серйозну загрозу для населення i довк1лля регюну.
Значний ризик виникнення надзвичайних ситуацш природно-техногенного походження на територii проведення АТО генеруе наявшсть велико! илькосл затоплених i напiвзатоплених шахт на територп Лугансько! та Донецько! областей, що мають постшний гiдравлiчний зв'язок з дшчими шахтами. Незадовiльний еколопчний стан у вугледобувних районах Донбасу посилюеться через концентращю пiдприемств металургшно! та хiмiчно! промисловостi, що збшьшуе техногенне навантажения на навколишне середовище i створюе реальнi загрози формування НС техногенного характеру з масштабними негативними наслвдками для населення.
Розробка й упровадження заходiв зi зниження ризиив виникнення НС рiзного походження на об'ектах критично! шфраструктури гальмуеться через вщсутшсть на нацiональному рiвнi державного органу, який е вщповщальним за координац1ю дiй iснуючих державних систем захисту та кризового реагування у сферi захисту критично! шфраструктури. На сьогодш в державi ввдсутня едина методологiя проведення оцiнки загроз i ризикiв критичнiй iнфраструктурi, що також ускладнюе розробку заходiв iз запобiгаиня та мiнiмiзацi! негативних насладив НС, можливих на територi! Укра!ни, на об'ектах критично! iнфраструктури.
1снуюча в кра!нi система монiторингу загроз i зниження ризикiв надзвичайних ситуацш рiзного походження не забезпечуе проведення систематичних i обгрунтованих досл1джень тенденцш i характеру змiн основних джерел загроз еколопчнш безпецi держави та потребуе кардинального удосконалення. Державна система захисту населення ввд катастроф природного та техногенного характеру потребуе запровадження ризик-орiентованого подходу для ефективного попередження катастроф рiзного характеру.
Ефективнiсть i оперативнiсть системи раннього виявлення загроз i зниження ризик1в виникнення надзвичайних ситуацш природного i техногенного характеру на об'ектах критично! шфраструктури знижуеться через неспроможшсть функцiонуваиия у повному обсязi Урядово! iнформацiйно-аналiтично! системи з надзвичайних ситуацш.
Список використанот л^ератури
1. Зелена книга з питань захисту критично! iнфраструктури в Укра!ш : зб. матер. м1жнар. експерт. нарад / упоряд. Д. С. Бiрюков, С. I. Кондратов ; за заг. ред. О. М. Суходола - К. : Н1СД, 2016. -176 с.
2. Кодекс цив№ного захисту Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3. rada. gov.ua/laws/show/5403 -17
3. UNISDR. (2009, May). 2009 UNISDR Terminology on Disaster Risk Reduction, United Nations International Strategy for Disaster Reduction [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.unisdr.org/files/7817 UNISDRTerminologyEnglish.pdf
4. ISO31000:2009 - Risk management. Principles and guidelines. - International Organization for Standardization, 2009.
5. 2011 Global Assessment Report on Disaster Risk Reduction. Revealing Risk, Redefining Development [Електронний ресурс]. - United Nations 2011. - Режим доступу : www.preventionweb.net/gar
6. World Bank. 2010. Natural hazards, unnatural disasters : The economics of effective prevention / Washington : World Bank and United Nations. - Gupta, 2011. - 587 p.
7. Биченок М. М., 1ванюта С. П., Яковлев £. О. Про комплексне ощнювання ризишв життедгяльносп у потенцшно небезпечних репонах // Еколопя i ресурси : зб. наук. праць 1н-ту проблем нащонально! безпеки. - К. : 1ПНБ, 2007. - № 17. - С. 33-42.
8. Лещинський О. Л., Школьний О. В. Економiчний ризик та методи його вишрювання. - К. : Дельта, 2005. - 112 с.
9. Bernstein P. L. Against the Gods: the Remarkable Story of Risk. - John Wiley & Sons, 1996. - 383 p.
10. Morgan M.G., Henrion M. Uncertainty: A Guide to Dealing with Uncertainty in Quantitative Risk and Policy Analysis. - Cambridge : Cambridge University Press, 1990. - 344 p.
11. 1ванюта С. П. Еколопчш i техногенш загрози у зош вшськового конфлжгу на сходi Укра!ни / С. П. 1ванюта // Стратепчна панорама. - 2017. - № 1. - С. 53-60.
12. Качинський А. Б. Безпека, загрози i ризик: науковi концепци та математичш методи. - К. : 1ПНБ, НАСБУ, 2004. - 472 с.
13. Beck U. World Risk Society. - Cambridge : Polity Press, 1998. - 425 p.
14. Асимшяцшний потенщал геолопчного середовища Укра!ни та його ощнка / С. О. Довгий, В. В. 1ванченко та ш. ; НАН Укра!ни, ^титут телекомушкацш i глобального шформацшного простору. - К. : Шка-Центр, 2016. - 176 с.
15. 1ванюта С. П., Качинський А. Б. Еколопчна та природно-техногенна безпека Укра!ни: регюнальний вишр загроз i ризишв : монография / Нац. ш-т стратепчних дослiджень. - К. : Н1СД, 2012. - 308 с.
16. Опара Н. М., Дударь Н. I. Чадний газ: вплив на оргашзм людини, способи iндивiдуального захисту i безпечно! поведiнки / Аспекти безпеки пращ, життя та довшлля людини: тези доповiдей VI регюнально! мiжвузiвськоi науково-практично! конференцii (Полтава, 28 березня 2013 р.). - Полтава: ПДДА. - 2013. - С. 42-45. - Режим доступу : http://dspace.pdaa.edu.ua:8080/handle/123456789/798
17. Panov E. N. Thermal and chemical aspects of formation со in the process of baking of electrodes / E. N. Panov, I. L. Shilovich, E. I. Ivanenko, V. V. Buryak // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2012, 4/6(58), P. 15-18. - Режим доступу : http://journals.uran.ua/eej et/article/view/5586/5026
18. Panov Ye. Estimation of the еffect of temperature, the concentration of oxygen and catalysts on the oxidation of the thermoanthracite carbon material / Ye. Panov, N. Gomelia, O. Ivanenko, A. Vahin, S. Leleka // Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2019, 2/6(98), P. 43-50. - Режим доступу : doi.org/10.15587/1729-4061.2019.162474
19. Ivanenko O. Assessment of the effect of oxygen and carbon dioxide concentrations on gas evolution during heat treatment of thermoanthracite carbon material / O. Ivanenko, Ye. Panov, N. Gomelia, A. Vahin, S. Leleka // Journal of Ecological Engineering, 2020, 21(2), P. 139-149. - Режим доступу : doi.org/10.12911/22998993/116326
20. Еколопчний паспорт Запорiзькоi обласп за 2018 р. / Офщшний портал Мшютерства енергетики та захисту довшлля Украши 30 липня 2019. - 173 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://menr.gov.ua/news/33529.html
21. 1нформащйно-аналиична довщка про виникнення НС в Укра!ш протягом 2016 року. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dsns.gov.ua/ua/Dovidka-za-kvartal/57279.html
22. 1нформащйно-аналиична довщка про виникнення НС в Укрш'ш протягом I кварталу 2017 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.dsns.gov.ua/ua/Dovidka-za-kvartal/61431.html
23. ОБС£ закликала захистити Ba^rni об'екти шфраструктури на Донбаа [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.theinsider.ua/politics/593595f08e98b/
24. International Decade for Natural Disasters Reduction. Yokohama Strategy and Plan of Action for a safer world. In: World conference on natural disaster reduction, Yokohama, Japan, 1994.
25. Sendai Framework for Disaster Risk Reduction 2015-2030 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.unisdr.org
26. Risk assessment methodologies for critical infrastructure protection. Part II: A new approach. -Luxembourg : Publications Office of the European Union, 2015. - 40 p.
References
1. Biryukov D. S., Kondratov S. I. Zelena knyha z pytan zakhystu krytychnoyi infrastruktury v Ukrayini [Green Paper on critical infrastructure protection in Ukraine]. National Institute for Strategic Studies, 2016, 176 рр.
2. Kodeks tsyvilnoho zakhystu Ukrayiny [Code of Civil Protection of Ukraine] [online]. Available at: http://zakon3. rada. gov.ua/laws/show/5403 -17
3. 2009 UNISDR Terminology on Disaster Risk Reduction. United Nations International Strategy for Disaster Reduction [online]. Available at: http://www.unisdr.org/files/7817 UNISDRTerminologyEnglish.pdf
4. ISO 31000:2009. Risk management. Principles and guidelines. International Organization for Standardization.
5. 2011 Global Assessment Report on Disaster Risk Reduction. Revealing Risk, Redefining Development. United Nations, 2011. Available at: www.preventionweb.net/gar
6. World Bank. 2010. Natural hazards, unnatural disasters: The economics of effective prevention. Washington: World Bank and United Nations, 2011, 587 рр.
7. Bychenok M. M., Ivanuta S. P, Yakovlev Ye. O. Pro kompleksne otsinyuvannya ryzykiv zhyttyediyalnosti u potentsiyno nebezpechnykh rehionakh [On complex assessment of life-threatening risks in potentially hazardous regions]. Ecology and Resources: Institute of National Security Problems, 2007, № 17, Р. 33-42.
8. Leschinsky O. L., Shkolny O. V. Ekonomichnyy ryzyk ta metody yoho vymiryuvannya [Economic risk and methods of its measurement], Delta, 2005, 112 pp.
9. Bernstein P. L. Against the Gods: the Remarkable Story of Risk, John Wiley & Sons, 1996, 383 pp.
10. Morgan M. G., Henrion M. Uncertainty: A Guide to Dealing with Uncertainty in Quantitative Risk and Policy Analysis, Cambridge: Cambridge University Press, 1990, 344 pp.
11. Ivanuta S. P. Ekolohichni i tekhnohenni zahrozy u zoni viys'kovoho konfliktu na skhodi Ukrayiny [Environmental and man-made threats in the zone of military conflict in Eastern Ukraine]. Strategic Panorama, 2017, № 1, Р. 53-60.
12. Kachinsky A. B. Bezpeka, zahrozy i ryzyk: naukovi kontseptsiyi ta matematychni metody [Security, Threats and Risks: Scientific Concepts and Mathematical Methods], Institute of National Security Problems, 2004, 472 pp.
13. Beck U. World Risk Society. Cambridge: Polity Press, 1998, 425 pp.
14. Dovgii S. O., Ivanchenko V. V. et. al. Asymilyatsiynyy potentsial heolohichnoho seredovyshcha Ukrayiny ta yoho otsinka [Assimilation potential of the geological environment of Ukraine and its estimation]. National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Telecommunications and Global Information Space, 2016, 176 pp.
15. Ivanyuta S. P., Kachinsky A. B. Ekolohichna ta pryrodno-tekhnohenna bezpeka Ukrayiny: rehionalnyy vymir zahroz i ryzykiv [Ecological and natural-technogenic safety of Ukraine: a regional dimension of threats and risks]. National Institute for Strategic Studies, 2012, 308 pp.
16. Opara N. M., Dudar N. I. Chadnyy haz: vplyv na orhanizm lyudyny, sposoby indyvidualnoho zakhystu i bezpechnoyi povedinky [Carbon monoxide: influence on the human body, ways of personal protection and safe behavior]. Aspects of safety of work, life and environment of the person, 2013, P. 42-45. Available at: http://dspace.pdaa.edu.ua:8080/handle/123456789/798
17. Panov E. N., Shilovich I. L., Ivanenko E. I., Buryak V. V. Thermal and chemical aspects of formation со in the process of baking of electrodes. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2012, 4/6(58), 15-18. Available at: http://journals.uran.ua/eejet/article/view/5586/5026
18. Panov Ye., Gomelia N., Ivanenko O., Vahin A., Leleka S. Estimation of the еffect of temperature, the concentration of oxygen and catalysts on the oxidation of the thermoanthracite carbon material. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 2019, 2/6(98), P. 43-50. Available at: doi.org/10.15587/1729-4061.2019.162474
19. Panov Ye., Gomelia N., Ivanenko O., Vahin A., Leleka S. Assessment of the effect of oxygen and carbon dioxide concentrations on gas evolution during heat treatment of thermoanthracite carbon
material. Journal of Ecological Engineering, 2020, 21(2), 139-149. Available at: doi.org/10.129n/22998993/116326
20. Ekolohichnyy pasport Zaporizkoyi oblasti za 2018 r. [Environmental passport of Zaporizhzhia region for 2018] [online]. Available at: https://menr.gov.ua/news/33529.html
21. Informatsiyno-analitychna dovidka pro vynyknennya NS v Ukrayini protyahom 2016 roku [Information and analytical information on the emergence of the National Assembly in Ukraine during 2016 [online]. Available at: http://www.dsns.gov.ua/ua/Dovidka-za-kvartal/57279.html
22. Informatsiyno-analitychna dovidka pro vynyknennya NS v Ukrayini protyahom I kvartalu 2017 roku [Information and analytical information on the emergence of the National Assembly in Ukraine during the first quarter of 2017] [online]. Available at: http://www.dsns.gov.ua/ua/Dovidka-za-kvartal/61431.html
23. OBSYE zaklykala zakhystyty vazhlyvi ob"yekty infrastruktury na Donbasi [The OSCE called for the protection of important infrastructure in the Donbass] [online]. Available at: http://www.theinsider.ua/politics/593595f08e98b/
24. International Decade for Natural Disasters Reduction. Yokohama Strategy and Plan of Action for a safer world. In: World conference on natural disaster reduction, Yokohama, Japan, 1994. Available at: http://www.ifrc.org/Docs/idrl/I248EN.pdf
25. Sendai Framework for Disaster Risk Reduction 2015-2030 [online]. Available at: http://www.unisdr.org
26. Risk assessment methodologies for critical infrastructure protection. Part II: A new approach. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2015, 40 pp. Available at: https://publications.jrc.ec.europa.eu
