CC BY
22
УДК 004.9 П.П. КРОПОТОВ*
ОЦ1НКА МЕТОД1В МОН1ТОРИНГУ БЕЗПЕКИ (РИЗИКУ)
Державна служба Украши з надзвичайних ситуацiй, м. Кшв, Украша
Анотаця. Розглянуто стан 7 проблеми системи мониторингу безпеки в Украгм, який визначаеть-ся високим р1внем техногенного навантаження (що в 5-6 раз1в перевищуе середньоевропейський р1вень) та наявшстю територ1й 7з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення надзвичайних ситуащй (НС). Як св1дчить статистика, ризик гх виникнення на територИ Украгни залиша-еться високим, що ставить проблему запоб1гання надзвичайним ситуащям у ряд першочергових завдань цивыьного захисту. Проанал1зовано наявт методи «паперового» монторингу, зокрема, методи ¡нспекторських перев1рок 7 табельног звтност1, доведено гх застармсть та неефектив-мсть для ощнки стану безпеки в сучасних умовах, зосереджено увагу на доцыьност1 визначення розрахункових значень ризику, за якими мають визначатися параметри момторингу, визначено функцп монторингу залежно в1д цыей, запропоновано створення трир1вневог системи момторингу, основними завданнями яког мають бути забезпечення зд1йснення заход1в 7з запоб1гання виник-ненню НС, визначення та послгдовне зменшення до мгнгмального ргвня ризикгв виникнення НС, про-гнозування 7 ощнка гх соц1ально-економ1чних насл1дюв, визначення на основ7 прогнозу потреби в силах, засобах, матер1альних 7 ф1нансових ресурсах, розроблення науково обгрунтованих рекомен-дацт щодо прийняття ефективних управл1нських р1шень тд час л1кв1дацИ НС. Структура цгег системи грунтуеться на використанш чинног нормативно-правовог бази 7 будуеться за принципами ризик-ор1ентованого тдходу, в якому процес монторингу розглядаеться як складова тформа-щйног технолог^ безпеки. Наведено структурну схему системи та визначено суб 'екти момторингу на державному р1вт. Кр1м цього, запропонований вар1ант передбачае надання быьших повно-важень територ1альним тдсистемам единог державног системи цивыьного захисту. З тформа-щйного погляду визначено основт принципи, яким мае в1дпов1дати новостворювана система монторингу безпеки, та ощнено ефективмсть застосування запропонованого вар1анта. Ключов1 слова: безпека, момторинг, метод, ризик, управлтня безпекою, система.
Аннотация. Рассмотрены состояние и проблемы системы мониторинга безопасности в Украине, которые определяются высоким уровнем техногенной нагрузки (в 5-6 раз превышают среднеевропейский уровень) и наличием территорий с чрезвычайно высокой степенью риска возникновения чрезвычайных ситуаций (ЧС). Как свидетельствует статистика, риск их возникновения на территории Украины остается высоким, что ставит проблему предотвращения чрезвычайных ситуаций в ряд первоочередных задач гражданской обороны. Проанализированы существующие методы «бумажного» мониторинга, в частности, методы инспекторских проверок и табельной отчетности, доказаны их устарелость и неэффективность для оценки состояния безопасности в современных условиях, сосредоточено внимание на целесообразности определения расчетных значений риска, по которым должны определяться параметры мониторинга, определены функции мониторинга в зависимости от целей, предложено создание трехуровневой системы мониторинга, основными задачами которой должны быть обеспечение осуществления мероприятий по предотвращению ЧС, определение и последовательное уменьшение до минимального уровня рисков возникновения ЧС, прогнозирование и оценка их социально-экономических последствий, определение на основе прогноза потребности в силах, средствах, материальных и финансовых ресурсах, разработка научно обоснованных рекомендаций по принятию эффективных управленческих решений при ликвидации ЧС. Структура этой системы основывается на использовании существующей нормативно-правовой базы и строится на принципах риск-ориентированного подхода, в котором процесс мониторинга рассматривается как составляющая информационной технологии безопасности. Приведена структурная схема данной системы и определены субъекты мониторинга на государственном уровне. Кроме того, предложенный вариант предусматривает предоставление больших полномочий территориальной подсистеме единой государственной системы гражданской защиты. С информационной точки зрения определены основные принципы, которым должна
© Кропотов П.П., 2018
1028-9763. Математичш машини i системи, 2018, № 4
соответствовать вновь создаваемая система мониторинга безопасности, оценена эффективность применения предложенного варианта.
Ключевые слова: безопасность, мониторинг, метод, риск, управление безопасностью, система.
Abstract. The problems of the security monitoring system in Ukraine are determined by a high level of anthropogenic load (5-6 times higher than the average European level) and the presence of territories with an extremely high degree of risk of emergency situations (ES). As the statistics testifies, the risk of their occurrence on the territory of Ukraine remains high, which puts the problem of preventing emergency situations to the priorities of civil defense. Existing methods of "paper" monitoring, in particular methods of inspections and time reporting were analyzed, their obsolescence and inefficiency were proved for assessing the state of safety under current conditions, and attention was focused on the expediency of determining the calculated risk values for monitoring parameters, monitoring functions in depending on the goals, it was proposed to create a three-level monitoring system, the main tasks of which should be to ensure measures to prevent emergencies, identify and consistently reduce to the minimum the risk of emergencies, forecasting and assessing their socio-economic consequences, determining, based on the forecast, the need for forces, means, material and financial resources, developing scientifically-based recommendations for adopting effective management solutions for emergency response. The structure of this system is based on the use of the existing regulatory framework and on the principles of a risk approach, in which the monitoring process is considered as part of the information security technology. A block diagram of this system is given and the subjects of monitoring at the state level are defined, in addition, the proposed option provides for the granting of greater powers to the territorial subsystem of the unified state system of civil protection. From the informational point of view, the basic principles have been defined, to which the newly created security monitoring system should correspond. The effectiveness of using the proposed option is evaluated.
Keywords: safety, monitoring, method, risk, security management, system. 1. Вступ
Розвиток сучасного суспшьства спричиняе виникнення суперечностей мiж необхщним pi-внем потреб виробничих сил та можливютю експлуатацп природних ресурав в обсягах, що забезпечать ix вщтворення та унеможливлять деградащю екосистем. Глобальш змши у бiосфеpi за короткий перюд досягли таких масштабiв, коли техногенна складова цих змш уже не може бути про^норована.
1нтенсифшащя процеав утворення пустель, озонових дip, виникнення стихшних лих, непередбачуваш змши ^мату е переконливими сигналами розбалансування природ-но'1' системи i реальних загроз ii переходу в новий сталий стан iз бшьш низькими якюними характеристиками для всього живого. Дисбаланс мiж piвнем загроз природного i техногенного характеру та можливютю ix мошторингу, прогнозу та лшвщацл переводить завдання забезпечення еколопчно та техногенно безпечних умов життедiяльностi громадян i суспь льства, збереження навколишнього природного середовища та ращональне використання природних ресурав до розряду прюритетних нащональних iнтеpесiв.
Дiяльнiсть iз монiтоpингу й прогнозування надзвичайних ситуацш (НС) е багатоп-лановою та багатофункщональною. Вона здiйснюеться багатьма оргашзащями (установа-ми) з використанням piзниx методiв i засобiв. Водночас деяю функцп дублюються piзними пiдсистемами. До особливостей системи мошторингу безпеки (СМБ) в Укрш'ш належить i наявнють велико'1' кiлькостi потенцiйно небезпечних об'екпв (ПНО) та об'ектiв тдвищено'1' небезпеки (ОПН) [1]. Чинна СМБ заснована на застаршй концепцп забезпечення 100% безпеки, що тягне за собою велику низку нормативно-правових актсв з безпеки та чисельну арм^ iнспектоpiв для контролю виконання цих актив.
Метою статп е дослiдження ефективносп наявних методiв монiтоpингу безпеки та обгрунтування доцiльностi застосування пpiоpитетниx напpямiв розбудови концептуально ново'1' СМБ з у рахуванням парадигми РОП.
2. Методи мошторингу безпеки
Вщповщно до Закону Украши «Про основш засади державного нагляду (контролю) у сфе-pi господарсько'1 дiяльностi» державний нагляд мае вщбуватися шляхом оцiнок ступеня ризику вщ здiйснення господарсько'1 дiяльностi. Отже, ступiнь ризику з 2008 року законо-давчо е характеристикою piвня безпеки: техногенно'1, промислово'1, пожежно'1 безпеки, охо-рони пpацi або якост продукцп, що випускаеться пщприемством.
Визначення ризику в Законi [2] наведено в його европейському розумшш, на вщмь ну вiд рашше ухваленого законодавства, зокрема, й Закону «Про об'екти пiдвищеноï небе-зпеки», а саме: кшыасна Mipa небезпеки, що визначаеться функщею двох змшних: iMOßip-hoctî небажано'1 поди та розм1ру збитив вщ не!': R-PxU. Завдання контролю (мошторингу) безпеки мае бути представлено як алгоритм пеpевipки випадковоï величини у реальному naci :
R(t) = P(t,x,)xU(P,Yl), (1)
де P(t, xi ) - iмовipнiсть можливих небажаних подш (аваpiй);
U (P, Y ) - можливi наслiдки (збитки) вщ цих подiй;
X - групи показникiв (змiнних iндикатоpiв), яю характеризують пiдпpиемство i обста-вини ймовipних небажаних подiй (аваpiй).
Наслщки U (P, Y ) залежать вщ поди, яка може трапитися, та шших внутршшх i зо-внiшнiх фактоpiв Y, зокрема, часу доби, пори року, погодних умов тощо. Тобто кшцевим результатом монiтоpингу мае бути узагальнений розрахунковий параметр - ризик. Але на практищ цього немае. Розрахунки та ощнки ризику не проводяться: немае ш методик, ш вщповщного програмного забезпечення.
У вересш 2018 року Урядом Украши затверджено критерп, за якими оцiнюеться ступшь ризику вiд провадження господарсько'1' дiяльностi та визначаеться пеpiодичнiсть здiйснення планових заходiв державного нагляду (контролю) у сфеpi техногенно'1' та поже-жно'1' безпеки [4]. Варто зазначити, що це вже четверта постанова Кабшету Мiнiстpiв Украши, розроблена на виконання вимог частини друго'1' статп 5 Закону [2], i виршуе питання приведення критерпв, за якими ощнюеться ступiнь ризику вiд провадження господарсько'1' дiяльностi та визначаеться перюдичшсть здiйснення планових заходiв державного нагляду (контролю) у сфеpi техногенно! й пожежно! безпеки вiдповiдно до законодавства i змен-шуе регуляторний вплив на суб'екпв господарювання.
У чому ïï вiдмiнностi вiд попеpеднiх систем та чи ефективний «шспекторський» метод мошторингу безпеки?
Для поpiвняння проанашзуемо постанови Уряду щодо визначення критерпв, за якими ощнюеться ступшь ризику й визначаеться перюдичшсть проведення пеpевipок, а саме постанову № 306 вщ 29.02.2012 зi змшами 2015 року [5], постанову № 1043 вщ 27.12.2017 [6] та постанову № 715 вщ 05.09.2018 [7].
У вах цих постановах перелш критерпв, за якими ощнюеться ступшь ризику вщ здшснення господар^^ дiяльностi у сфеpi техногенноï та пожежноï безпеки, майже не змшний, а саме:
- вид об'екта (примщення, будiвля, споруда, будинок, теpитоpiя), що належить суб'екту господарювання за правом власносп, володiння, користування (далi - об'ект);
- площа об'екта;
- максимальна розрахункова (проектна) кшькють людей, якi постiйно або перюдич-но перебувають на об'екп;
- умовна висота об'екта (висота, що визначаеться piзницею позначок найнижчого piвня проезду (установлення) пожежних автодрабин (автопщйомниюв) i пiдлоги верхнього
поверху без урахування верхшх техшчних поверх1в, якщо на техшчних поверхах розмще-но лише шженерш обладнання та комушкацп будинку);
- наявшсть та масштаб небезпечних подш, надзвичайних ситуацш, яю сталися на об'екп протягом останшх п'яти рок1в, що передують плановому перюду;
- клас наслщюв (вщповщальносп) пщ час буд1вництва об'екта;
- кшьюсть порушень вимог законодавства у сфер1 техногенно! та пожежно! безпеки, пов'язаних з експлуатащею пщ час буд1вництва об'екта та виявлених протягом останшх п'яти роюв, що передують плановому перюду.
Також установлен критерп вщносять суб'екти господарювання до одного з трьох ступешв ризику: високого, середнього або незначного 1 визначають перюдичнють прове-дення перев1рок, яка в р1зних постановах з урахуванням «тиску на суб'екти господарювання» змшювалась вщ одного (постанова [5]) до двох (постанови [4, 6]) роюв для об'екпв 1з високим ризиком, вщ трьох (постанови [4, 5]) до чотирьох (постанова [6]) роюв - для середнього ризику, вщ п'яти (постанови [4, 5]) до шести роюв (постанова [6]) - для незначного ризику.
Запропонована трибальна шкала давала змогу здшснювати шспекци 1 оцшки безпеки лише на якюному р1вш. 1нспектори через недостатш знання р1зних технолопчних про-цес1в 1 ризиюв не завжди яюсно виконували сво! повноваження, оскшьки один 1 той самий шспектор мав перев1ряти р1зш типи пщприемств: металургшний комбшат, прничо-збагачувальний комбшат, х1м1чний комбшат, АЗС, зал1зничний вокзал, торгово-розважальний центр тощо.
Ухвалена у грудш 2017 року постанова [6] серед критерпв, за якими визначаеться ступшь ризику, мютила показник ризику вщ провадження господарсько! д1яльносп суб'екта господарювання, а ступшь ризику визначався, уже зважаючи на кшьюсне значения ризику та св1товий досвщ д1апазошв ирииустимого ризику: для високого ризику - вщ 5 х 10~б до 1x10~5 включно; для середнього ризику - вщ 1 х 1 СГб до 5x1 СГб включно; для незначного ризику - менше шж 1 х 10~б.
Розрахунок значень ризику мав здшснюватися вщповщно до затверджених методик (значення прийнятного, мш1мального та гранично допустимого ризиюв визначаються Концепщею управлшня ризиками виникнення надзвичайних ситуацш техногенного та природного характеру [7]). Як тимчасове р1шення для визначення параметр1в зовшшнього контролю використовували документи з безпеки ОПН, як розробляються вщповщно до Закону [3] власником: декларацп з безпеки та плани л1квщаци аваршних ситуацш 1 аварш (ПЛАСи). Саме в цих документах оцшеш значення ризику пщприемства та заходи щодо його зниження.
Проте законодавча неврегульовашсть щодо оргашзацп управлшня ризиками в р1з-них галузях та брак вщповщних офщшно затверджених методик не дали повною м1рою застосувати принципи ризик-ор1ентованого пщходу (РОП).
Нещодавно прийнята постанова [4] вже не мютить серед критерпв кшьюсш значення показниюв ризику, а сам ризик хоч 1 тлумачиться як поеднання небезпечно! подп та 11 наслщюв, проте його значення визначаеться за допомогою бально! шкали: вщ 41 до 100 бал1в - високий; вщ 21 до 40 бал1в - середнш; вщ 0 до 20 бал1в - незначний.
Запровадження такого пщходу хоч 1 спрощуе завдання шспекторам пщ час здшс-нення перев1рок р1знопланових об'екпв, проте не вщповщае принципам, визначеним вщповщно до концепци РОП [7].
Ще одним 1з застарших метод1в мошторингу безпеки е метод, заснований на функ-цюнуванш та використанш табеля термшових та строкових донесень з питань цившьного
захисту (дал1 - метод табеля) [8]. Цей табель розроблений ДСНС з метою приведення ш-формацп в едину систему зв1тносп та упорядкування надання шформацшних матер1ал1в органами управлшня цившьного захисту, пщроздшами ДСНС. Табелем затверджуються форми донесень, порядок, перюдичшсть 1 термши !х надання, зокрема, форми з питань цившьного захисту, техногенно! 1 еколопчно! безпеки, реагування на НС, рад1ацшного й хь м1чного захисту та евакуацшних заход1в, шженерного захисту населення 1 територш, мобь л1зацшно! готовносп, забезпечення зв'язку, оповщення 1 техшчного захисту шформацп, з пщготовки кер1вного складу цившьного захисту та навчання населення д1ям у НС, з питань медико-бюлопчного захисту, охорони пращ, створення матер1ального резерву та допомоги постраждалому населенню.
Головним недолгом такого методу збору шформацп е брак автоматизовано! шфор-мацшно! системи, оскшьки вся шформащя надаеться в паперовому вигляд1 або у формат текстових редактор1в, що ускладнюе та затягуе як процес 11 оброблення, так 1 процес при-йняття р1шення.
Анал1зуючи стан техногенно! та природно! безпеки в Укрш'ш, динам1ку виникнення НС, пожеж, загальних збитюв вщ них, яю становлять близько 1% ВВП кра!ни, вищерозг-лянут «паперовЬ» методи мошторингу безпеки е неефективними, застаршими, такими, що грунтуються на недосконалш структур1 едино! державно! системи цившьного захисту (дал1 - СДСЦЗ), яка мае бути оновлена, оскшьки не вщповщае сучасному стану держави та ус-падкована ще з радянських час1в, е неефективною 1 не вщповщае законодавчо-нормативним вимогам ринково! економ1ки. Застосування цих метод1в спшьно з 1ншими адм1н1стративними методами приводить лише до короткочасного покращення стану безпеки у певнш визначенш галуз1, але за таких умов загальний стан безпеки не змшюеться, а заходи щодо запоб1гання не е систематичними, виконуються та фшансуються не в повному обсяз1 тощо.
3. ПропозицИ' щодо створення СМБ за концепщею РОП
З метою пщвищення ефективносп мон1торингу безпеки та з урахуванням чинно! нормати-вно-правово! бази необх1дно об'еднати наявн1 галузев1 (в1домч1) системи мон1торингу в едину систему мошторингу та прогнозування НС вщповщно до вимог статп 45 Кодексу цившьного захисту Укра!ни [9], яка враховуватиме положення Концепцп управлшня ризиками виникнення НС [7]. Ця СМБ мае стати складовою частиною оновлено! СДСЦЗ, фун-кцюнувати на трьох р1внях (державний, регюнальний, м1сцевий (включаючи об'ектовий)) 1 об'еднувати сили та засоби функцюнальних 1 територ1альних п1дсистем СДСЦЗ у сфер1 мон1торингу та прогнозування НС.
Основними завданнями СМБ е забезпечення здшснення заход1в щодо запоб1гання виникненню НС, визначення та послщовне зменшення до мш1мального р1вня ризик1в виникнення НС, прогнозування 1 оцшка !х соц1ально-економ1чних насл1дк1в, визначення на основ1 прогнозу потреби в силах, засобах, матер1альних та ф1нансових ресурсах, розроб-лення науково-обгрунтованих рекомендац1й щодо прийняття ефективних управл1нських р1шень п1д час л1квщацп НС.
До основних функцш СМБ сл1д в1днести:
- збирання, оброблення та анал1з 1нформац1! про небезпечш чинники та р1вн1 ризику виникнення НС, розроблення типових сценарпв виникнення 1 розвитку НС тощо;
- проведення оперативного лабораторного контролю з метою виявлення та шдика-цп забруднення радюактивними та х1м1чними речовинами, зараження збудниками шфек-цшних хвороб та 1ншими небезпечними бюлопчними агентами об'ект1в навколишнього середовища, продукт1в харчування, продовольчо! сировини, фуражу, води тощо;
- формування единого шформацшного фонду про небезпечш чинники виникнення НС на основ1 ушф1кацп та сумюносп 1нформац1йних, програмних та апаратних засоб1в;
- координащю дiяльностi, органiзацiйне, науково-технiчне та методичне забезпе-чення дiяльностi суб'екпв монiторингу, спостереження, лабораторний контроль i прогно-зування НС;
- шформацшне забезпечення органiв управлiння СДСЦЗ прогнозними даними та рекомендащями щодо управлшня ризиками виникнення НС, оцiнки ефективносп реалiза-цп комплексу заходiв, спрямованих на запоб^ання НС, а також зменшення негативних на-слiдкiв у разi !'х виникнення;
- забезпечення готовност сил i засобiв, призначених для здшснення монiторингу, лабораторного контролю i прогнозування НС.
Об'ектами спостережень шд час здiйснення монiторингу е ризики виникнення НС, а суб'ектами монiторингу на державному рiвнi - Мшагропол^ики, Мiненерговугiлля, Мше-кономрозвитку, Мшоборони, МОЗ, Мiнприроди, Мiнрегiон, Нацiональна полщя, ДСНС, Державiаслужба, Держпродспоживслужба, Держгеонадра, Держводагентство, ДКА, Держ-лiсагентство, ДАЗВ, Держекошспекщя, Укртрансбезпека, НАН, а також установи та орга-шзаци, що належать до сфери !'х управлiння.
Суб'екти мошторингу на регiональному та мюцевому (включаючи об'ектовий) рiв-нях мають визначатися Радою Мiнiстрiв Автономно!' Республши Крим, вiдповiдними мю-цевими державними адмшютращями, органами мiсцевого самоврядування, суб'ектами го-сподарювання, за погодженням з вщповщним центральним органом виконавчо!' влади, як-що вищезазначений суб'ект належить до сфери його управлшня.
До складу системи мошторингу i прогнозування НС входять (рис. 1):
- державний центр мошторингу i прогнозування НС (проте, зважаючи на сьогоден-ш реалп та фiнансовi труднощi з його створенням, цi функци зможе виконувати модернь зований державний центр управлшня в надзвичайних ситуащях, який функцiонуе вщповь
дно до вимог статп 73
едина державна система цивтьного захисту Кодексу [9]);
- регюнальш центри монiторингу i прогнозування НС, якi ство-рюються та функцiонують у складi пiдроздiлiв з пи-тань цившьного захисту Ради Мiнiстрiв Автономно'!' Республши Крим, об-ласних, Ки'всько! та Сева-стопольсько!' мiських держадмшютрацш вщпо-вiдно до завдань частини сьомо!' пункту 4 Типового положення про територiа-льну пiдсистему СДСЦЗ [10];
- мереж функцю-нуючих в iнших центра-
Рисунок 1 - Структурна схема системи мошторингу безпеки
льних органах виконавчо!' влади систем мошторингу у сферi природно!' та техногенно!' безпеки: державно!' системи мониторингу довкiлля, державного сощально-гшешчного мошто-рингу, нащонально!' системи сейсмiчних спостережень та пiдвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регiонах, мошторингу земель, едино!' автоматизовано!' системи контролю радiацiйноi обстановки, системи централiзованого пожежного та техногенного спостер^ання;
- мережа мошторингу, лабораторного контролю i прогнозування НС, до складу яко! входять вiдповiднi структурнi пiдроздiли суб'екпв монiторингу, спостереження, лабораторного контролю i прогнозування НС, що оснащенi необхiдними засобами зв'язку, оповь щення, збирання, аналiзу i передачi шформацп та здiйснюють автоматизоване спостереження за небезпечними чинниками в межах сво!х повноважень;
- автоматизоваш системи раннього виявлення загрози виникнення НС та оповщен-ня населення у разi !х виникнення, суб'екти господарювання тощо.
Отже, створювана СМБ на основi парадигми РОП з шформацшного погляду мае вь дповiдати таким основним принципам [11, 12]:
- ушфшащя техшчного та програмного забезпечення;
- об'еднання шформацшних пiдсистем даних окремих напрямiв монiторингу для комплексно! оцшки шформацп;
- впровадження единих унiфiкованих форм надання даних i форм збереження даних та шформацп, що створена на !х основу
- вiдкритiсть iнформацiйних систем для широкого загалу користувачiв.
^^ Узагальнена структура
Оцшений р1вень ризику Яа на державному р1вш за галузями та регюнами
Державний р1вень
Типова модель ощнки ризику регюну, оцшений р1вень безпеки Як для регюну створення вщпов1дного шару Г1С
Регюнальний р1вень
Типова модель ощнки ризику галуз1 оцшений р1вень безпеки ^ для А-громад г '
Мюцевий р1вень Технолопчш параметры тдириемстват^4^
ново! трирiвнево! СМБ представлена на рис. 2, де мюцевий (у тому чист об'ектовий) рь вень характеризуеться науково-обгрунтованими факторами монiторингу (вхiдними параметрами [X], наприклад, для тд-приемства: технологiчнi пара-метри, внутрiшнi органiзацiйнi фактори, зовшшш фактори), а данi на виходк оцiнений рiвень безпеки ^ для к -громад або типова модель галузi [Мх ]; ре-гiональний рiвень характеризуеться бшьш загальними параметрами [У], за деякими з яких на мюцевому (об'ектовому) рь вш монiторинг можна i не проводите (зокрема, таких як iмо-вiрнiсть землетрусу або паводку). Отже, на входi регiонального рiвня маемо результати монiторингу мiсцевого рiвня (оцiнений рiвень безпеки ^ для к -громад регюну) та параметри, яю враховують соцiальнi ризики регюну (громад), !х взаемовплив, сили та засоби захисту, наявш автоматичнi системи контролю (АСК) тощо. Результатами мошторингу на региональному рiвнi е оцшений рiвень безпеки регiону Як та його представлення за допомогою ГIС-технологiй (створення
вiдповiдних ГIС-шарiв), узагальнивши яю маемо модель оцiнки ризику в регюш [М2 ]. Третш рiвень монiторингу, державний рiвень, вибiр вхiдних параметрiв монiторингу [ 2 ] грунтуеться на даних оцшки рiвня ризику регiонiв Як, а результатом е оцiнений рiвень ризику на державному рiвнi Яа за галузями та регионами, заходи зi зменшення ризику, опти-мальний варiант монiторингу, рекомендацп щодо страхування тощо [М3 ]:
Рисунок 2 - Схема трир1вневого мошторингу
(2)
Очевидно, що загальш фактори [ Z ] мають бути доведеними до мюцевого та perio-нального pÏBHÏB, а iнфopмацiйна тeхнoлoгiя мoнiтopингу безпеки повинна будуватися за прототипом ситуацшних цен^в (державного та peгioнальнoгo цен^в мoнiтopингу та прогнозування), що дозволить зробити нас^зний перегляд фактopiв ризику з державного piвня i завжди мати iнфopмацiю про ризики вищого рангу на мiсцeвoму (об'ектовому) piв-нi.
Запропонована модель упpавлiння та мошторингу безпекою е бiльш гнучкою, вра-ховуе вимоги чинного законодавства (щодо державного нагляду з урахуванням величини ризику, дeцeнтpалiзацiï тощо), передбачае можливють зворотного зв'язку, oптимiзацiï про-цесу мoнiтopингу, запровадження автоматичних систем контролю та значно знижуе вплив «людського» фактора. При цьому, пopiвнюючи iз «паперовими» методами мoнiтopингу, завдання шспектора пiд час проведення пepeвipoк при оргашзацп СМБ на oснoвi РОП ви-значаються лише за параметрами, важливими для безпеки регюну розташування ОПН, безпеки персоналу, населення та довкшля, i зводиться до надання вщповщей на запитання: чи плануеться управлшня ризиками на тдприемсга;
чи е кшькюна oцiнка ризиюв та чи задовольняються за таких обставин умови при-йнятного ризику;
чи peалiзуються спланoванi заходи щодо зменшення ризику тощо. Створення системи мошторингу i прогнозування НС в шшому ваpiантi не вщповь датиме сучасним вимогам суспшьства, не дасть змоги покращити стан безпеки в держав^ а також суперечитиме св^овому дoсвiду [12].
4. Висновки
Розбудова ново'1 системи мoнiтopингу безпеки на oснoвi pизик-opiентoванoгo пiдхoду та створення державного центру мошторингу i прогнозування надзвичайних ситуацш мають стати прюритетом державно'1 пoлiтики на найближчi роки. Докоршна змiна тeхнoлoгiй упpавлiння безпекою, застосування шформацшних тeхнoлoгiй та розрахункових значень ризику дадуть змогу досягти цшей техногенно'1 та природно'1 безпеки, забезпечити ращо-нальне використання обмежених людських, матepiальних i фiнансoвих ресурав та еконо-мiчнo стимулювати розробку i впровадження безпечних, peсуpсoзбepiгаючих технологш.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Анаттичний огляд стану тeхнoгeннoï та пpиpoднoï безпеки в Украш за 2016 р1к. ДСНС та НАН Укpаïни. URL: http://www.dsns.gov.ua/ua/Analitichniy-oglyad-stanu-tehnogennoyi-ta-prirodnoyi-bezpeki-v-Ukrayini-za-2015-rik.html.
2. Про основш засади державного нагляду (контролю) у сфер1 гoспoдаpськoï д1яльностк Закон Украши в1д 05.04.2007 № 877-V. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16.
3. Про об'екти тдвищено1' небезпеки: Закон Украши вщ 18.01.2001 № 2245-III. URL: http : //zakon3.rada.gov .ua/laws/show/2245-14.
4. Про затвердження критерпв, за якими оцшюеться стутнь ризику вщ провадження господарсько1' д1яльносп та визначаеться перюдичшсть здшснення планових заход1в державного нагляду (контролю) у сфер1 техногенно1' та пожежно1' безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацш: Постанова Кабшету Мшстр1в Украши вщ 05.09.2018 № 715. URL: http://zakon.rada.gov. ua/laws/show/715-2018-%D0%BF.
5. Про затвердження критерпв, за якими оцшюеться стутнь ризику вщ провадження господарсько1' д1яльносп та визначаеться перюдичшсть здшснення планових заход1в державного нагляду (контролю) у сфер1 техногенно1' та пожежно1' безпеки: Постанова Кабшету Мшютр1в Украши вщ 29.02.2012 № 306. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/306-2012-%D0%BF.
6. Про затвердження критерпв, за якими оцшюеться стутнь ризику вщ провадження господарсько1' д1яльносп та визначаеться перюдичшсть здшснення планових заход1в державного нагляду (конт-
ролю) у сферi техногенно! та пожежно! безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацiй: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 27.12.2017 № 1043. URL: http: //zakon.rada.gov .ua/laws/ show/1043-2017-%D0%BF.
7. Про схвалення Концепци управлiння ризиками виникнення надзвичайних ситуацш техногенного та природного характеру: Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 22.01.2014 № 37-р. URL: http: //zakon4.rada.gov.ua/laws/show/37-2014.
8. Про Табель термшових та строкових донесень з питань цившьного захисту: Наказ ДСНС Укра!-ни вiд 11.10.2014 № 578. URL: http://www.dsns.gov.ua/ua/Nakazi/46012.html.
9. Кодекс цившьного захисту Украши: Закон Украши вщ 02.10.2012 № 5403-VI. URL: http: //zakon1.rada.gov .ua/laws/show/5403-17.
10. Про затвердження типових положень про функщональну та територiальну пiдсистеми едино! державно! системи цившьного захисту: Постанова Кабшету Мжс^в Укра!ни вiд 11.03.2015 № 101. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/101-2015 -%D0%BF.
11. Кропотов П.П., Бегун В.В., Гречаншов В.Ф. Створення сучасно! системи мониторингу безпеки -актуальна державна та наукова задача. Системи обробки тформацп. 2015. Вип. 11 (136). С. 199206.
12. Бегун В.В., Кропотов П.П., Гречаншов В.Ф. Теоретичне обгрунтування вибору iндикаторiв, змшних та показниюв мошторингу безпеки. Математичт машини i системи. 2018. № 1. С. 90100.
Стаття надтшла до редакцп 18.10.2018
