CC BY
12
нлты
УКРЛ1НИ
wi/ган
Науковий BicHMK НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40271019 Article received 15.12.2017 р. Article accepted 28.12.2017 р.
УДК 351.861
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
1 ЁЕЗ Correspondence author S. V. Zhartovskyi [email protected]
С. В. Жартовський
Укратський науково-до^дний тститут цивильного захисту, м. Кшв, Украта
ПРОБЛЕМН1 ПИТАННЯ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ ОБ'ЕКТА КРИТИЧНО! 1НФРАСТРУКТУРИ З ПОЖЕЖНОЮ НАВАНТАГОЮ 13 ЦЕЛЮЛОЗОВМ1СНИХ МАТЕР1АЛ1В
Обгрунтовано актуальнiсть проблеми протипожежного захисту об'ектв критично! шфраструктури держави, до яких ввд-несено об'екти, системи, мережi або !х елементи, порушення функцiонування або руйнування яких призводить до найсерйознiших наслщюв для сощально! та економiчноl сфери держави, негативно вплине на ршень 11 обороноздатностi та нацюнально! безпеки. Аналiзуючи статистичнi дат, визначено особливу вразливiсть об'ектв критично! iнфраструктури з пожежною навантагою iз деревини, паперу, тканини, очерету та iнших целюлозовмюних матерiалiв. Визначено, що на об'ектах, матерiали пожежно! навантаги яких здатт займатись навiть вiд малокалорiйних джерел займання, потрiбно ство-рювати системи протипожежного захисту, що забезпечують запобтгання та лiквiдацiю пожежi на початковш стадп 11 розвит-ку. Системи протипожежного захисту об'ектв критично! шфраструктури мають об'еднувати заходи i засоби як активного, так i пасивного протипожежного захисту. Активний захист визначаеться застосуванням речовин, технiки, засобiв, що при-датнi в будь-який час бути мобЫзованими для гасiння пожеш, а пасивний захист визначаеться застосуванням заходiв вог-незахисту, що виконаш заздалепдь i не потребуюсь додатково! мобЫзацп пiд час гасiння пожеж! Обгрунтовано перспек-тивнiсть використання водних вогнебiозахисних i водних вогнегасних речовин для створення систем протипожежного захисту об'ектв критично! iнфраструктури. Доведено ефектившсть реатзацп запропоновано! системи методом Гретенера.
Ключовi слова водт вогнебюзахисш речовини; воднi вогнегаснi речовини; активний i пасивний протипожежний захист.
Вступ. Упродовж осганнiх десягилiгь спостерта-лась недосконалють захисту об'екгiв вiд надзвичайних сигуацiй у виглядi загорань i пожеж за вiдсугносгi на-лежного регулювання з боку органiв державно! влади. Для усунення цього недолшу здiйснено необхiдну роботу вадповадними державними органiзацiями та наукови-ми установами щодо виконання Загальнодержавно!' цшьово! програми цивiльного захисту на 2009-2013 рр. Результатом ще! роботи стало прийняття Кодексу ци-вiльного захисту Украши. Кодекс регулюе вадносини, пов'язаш iз захистом населення, геригорiй, навко-лишнього природного середовища та майна вад надзвичайних сигуацiй (НС), до яких ваднесено i пожеж1. Протипожежний захист став невад'емним елементом сфери цивiльного захисту щодо запобйання виникненню надзвичайних ситуацш, спричинених загораннями i поже-жами (КТй №шпу, 2013).
Осганнiми роками аналггаки НС широко використо-вують поняття "критична тфраструктура". Пiд цим по-няттям зазвичай розумшть об'екти, системи, мереж! або !х елементи, порушення функцюнування або руйнування яких призведе до найсерйознiших насладив для сощально! та економiчноl сфери держави, негативно вплине на рiвень И обороноздатносп та нацюнально! безпеки. О^м цього, функцiонування критично! ш-
фраструктури в мирний час пов'язуеться i3 тдгриму-ванням життево важливих функцiй в суспiльствi, захис-том базових потреб його члешв i формування у них вад-чуття безпеки i захищеностi.
Термiн "критична шфраструктура" введено в норма-тивно-законодавчi акти багатьох держав, його термшо-логiя дещо вiдрiзняеться, але щ вiдмiнностi не iстотнi. У джерелах (PATRIOT ACT, n.d.; COM/2006/786 final, n.d.; Biriukov & Kondratov, 2012; Koncepcia kritickej, n.d.; Narodny program, n.d.; Special underground, 2006; Zakon za upravlenie, n.d.; Naredba za reda, n.d.; Muresan & Caceu, 2010) наведено основш визначення поняття критична iнфраструктура в рiзних крашах. В Украíнi захист об'ектiв критично!' iнфраструктури регламен-туеться бiльшiстю нормативно-правових актiв для внут-рiшньовiдомчого використання. На сьогодш у чинному законодавсга визначено низку категорiй об'ектiв, для яких регламентуються особливi умови забезпечення за-хисту.
Як i в iнших краíнах, в Украíнi е системи, об'екти та ресурси, знищення або пошкодження яких матиме ю-тотний негативний вплив на громадян, сустльство i державнi iнституцií. При цьому було б неправильно стверджувати, що в нашш краíнi не придшяють уваги !х захисту та безпещ. Навпаки, на сьогоднi дiе низка зако-
1нформащя про автора:
Жартовський Серий Володимирович, канд. техн. наук, пров. наук. ствробЬник науково-дослiдного центру. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Жартовський С. В. Проблемнi питання створення системи протипожежного захисту об'екта критично! шфраструктури з пожежною навантагою i3 целюлозовмкних матерiалiв. Науковий вкник НЛТУ Укра!ни. 2017. Вип. 27(10). С. 101-105. Citation APA: Zhartovskyi, S. V. (2017). Problem Issues of Creating a System of Fire Protection of a Critical Infrastructure Object With Fire Load From Cellulose-Containing Materials. Scientific Bulletin of UNFU, 27(10), 101-105. https://doi.org/10.15421/40271019
нодавчих i нормативних акпв, що визначае повнова-ження та компетенцiю державних оргашв у цiй сферi, встановлюе особливостi забезпечення охорони та без-печного функцiонування зазначених об'ектiв i систем. Проте в Украíнi й доа немае системного пiдходу до уп-равлiння захистом та безпекою усього комплексу таких систем, об'екпв i ресурсiв.
Об'ектом до^дження е НС на об'ектах критичноí шфраструктури (ОК1) у виглядi загорань i пожеж, а предметом - заходи i засоби попередження та лжыдаци пожеж на ОК1, коли пожежна навантага сформована го-ловним чином за рахунок целюлозовмюних матерiалiв (ЦВМ): деревини, паперу, тканини, очерету тощо.
Метою дослiдження е формування засад комплексного тдходу до створення систем протипожежного за-хисту ОК1 вiд загорань i пожеж (СППЗО) на початковiй стадií 1'х розвитку.
Виклад основного матерiалу досл1дження. Загаль-новизнаноí методики щодо визначення рiвня безпеки об'екта вiд надзвичайних ситуацш у виглядi пожеж (або рiвня протипожежного захисту об'екта) iще не юнуе. У багатьох краíнах свггу розробляють аналiтичнi методи оцiнювання рiвня пожежноí безпеки об'ектiв. Вони зу-мовленi трьома головними причинами: по-перше, нама-ганням отримати максимальний економiчний ефект вiд вжиття протипожежних заходiв; по-друге, покращен-ням процесу проектування об'ектiв i систем протипожежного захисту шляхом забезпечення мшмально допустимого рiвня пожежноí безпеки за заданого рiвня ризику; по-трете, можливетю аналiзу небезпечних си-туацiй на об'екп з урахуванням можливостi спрощеноí методики проектування.
Пожежна навантага в умовах реальноí експлуатацп об'екта (функцiональна пожежна небезпека) складаеть-ся з великоí шлькосп рiзних матерiалiв i виробiв. Для виршення загальних питань доцiльно вибрати базовий матерiал, який, не змшюючи головну фiзичну картину дослвджуваного процесу, дае змогу позбутися практично!' невизначеностi пiд час аналiзу реальноí пожежноí навантаги для захисту (ОК1) вiд НС у виглядi пожеж.
Статистичний аналiз, що виконано у ВНД1ПО МВС СРСР наприкiнцi ХХ ст. (Baratov & Molchadskii, 2011), сввдчить про таке: значна шльшсть пожеж характери-зуеться тим, що горючими матерiалами е деревина i тканини, особливо на об'ектах iз масовим перебуванням людей, де в 70,09 % випадках деревина була основним горючим матерiалом. А шльшсть загиблих людей у цих випадках становить 92 % вщ загального числа загиблих людей на пожежах. Враховуючи зазначений аналiз (Ba-ratov & Molchadskii, 2011), можна зробити припущення, що якщо до пожежно1' навантаги iз деревини i тканин додати матерiали i вироби з паперу й очерету, то в ролi базовоí пожежноí навантаги об'екта потрiбно вважати целюлозовмюш матерiали.
Пiд час горiння ЦВМ температурний режим пожеж1 залежить вiд кiлькостi пожежноí навантаги у примщен-нi i досягае максимального значення 800^830 °С на 20-й хвилинi пожеж1 за питомоí навантаги 25 кг/м2, 830^850 °С - на 35-й хвилинi пожеж1 за питомоí навантаги 50 кг/м2, 950^1000 0С - на 70-й хвилиш пожеж1 за питомоí навантаги 100 кг/м2 (Baratov & Molchadskii, 2011; Demidov, Shandyba & Shheglov, 1981).
За часом розвитку пожеж1 подiляють на калька ста-дiй (Baratov & Molchadskii, 2011). Початкова стащя роз-
витку пожеж1 (ПСРП) метить час вщ виникнення го-рiння до повного охоплення полуменевим горiнням по-верхнi горючоí навантаги. Тривалiсть цiеí стадií залежить вщ виду i шлькосп горючоí навантаги, потужностi джерела займання, конструктивно-планувальних характеристик примщення i може змiнюватися у широких межах. Стащя пожеж1, що розвиваеться, мютить перiод вiд повного охоплення полум'ям поверхнi пожежноí навантаги до досягнення постiйноí швидкостi вигорання матерiалiв пожежноí навантаги. Стадiя розвинуто1' пожеж! характеризуеться досягненням найбiльшоí ii ш-тенсивностi. Ва параметри, що характеризують розви-ток пожеж1 (швидшсть вигорання, газообмш, концен-тращя продукпв згорання, температура, теплов! потоки), мають максимальне i практично постшне значення. Стад!я пожеж!, що затухае, розпочинаеться з моменту зменшення швидкосп вигорання пожежноí навантаги i завершуеться моментом досягнення початкового зна-чення середньооб'емноí температури.
Тривалiсть ПСРП (гПСРП) е перемiнною характеристикою i за середньостатистичними даними становить 5^10 хв (Baratov & Molchadskii, 2011; Demidov, Shandyba & Shheglov, 1981). Ця характеристика е також найбшьш значущою тд час встановлення нормативiв прибуття пожежних шдроздшв на пожежу. В Украíнi ввдповвдними нормативними актами встановлено, що час прибуття шдроздшв пожежно1' охорони на мiсце пожеж1 в мiстах не повинен перевищувати 5 хв, а в сшьсьшй мiсцевостi - 12 хв.
Напришнщ ХХ ст. вважалося, що арсенал вогнегас-них речовин i техшчних засобiв !х подавання е достат-шм, щоб за умови правильноí органiзацií бойовоí робо-ти забезпечувати локалiзацiю та гасiння пожеж на ПСРП. Для цього пожежш частини забезпечувались тнними та порошковими вогнегасними речовинами, техшчними засобами для подавання компактно^ розпи-леноí та тонко розпиленоí води, системами створення водних завю та шшим технiчним устаткуванням для ус-тшного гасiння пор!вняно нескладних пожеж. Але не-керована урбашзащя останнiх десятилiть за вщсутносп адекватних нормативiв (а й часто-густо внаслвдок !х по-рушення) щодо щшьносп забудови значно погiршила можливють забезпечення як1сного протипожежного захисту об'екпв. У вах державах спостертаеться зрос-тання шлькосп пожеж, шлькосп загиблих на пожежах i зростання збитк1в. В Украíнi збiльшуеться шльшсть ви-падк1в невиконання вимог щодо часу прибуття пожежних шдроздшв на мюце пожежг Найчастiше шдроздши прибувають на стадií розвинуто1' пожеж1, що значно ус-кладнюе гасшня пожеж (Hrytsiuk, Malets & Rak, 2010).
Середньо-об'емна температура е характеристикою пожежно1' навантаги й умов газообмшу. Шд час ПСРП вона досягае дiапазону значень 235^250 °С, що вщповь дае температурi займання незахищено1' деревини (за-лежно вщ породи деревини). Залежно вщ умов розвитку пожеж1 (площ! та об'ему примiщення, площ! та об'ему пожежно1' навантаги, наявностi отвор!в тощо) пе-рехiд вщ ПСРП до стадп, що розвиваеться, може вщбу-ватися з явищем "загального спалаху", що пов'язане з р!зким зростанням тиску в осередку пожеж1 i, як насль док, з подальшим руйнуванням отвор!в (рис. 1).
Для устшного запобiгання та лiквiдацií НС у вигля-д! пожеж на ОК1 особливу увагу потр!6но придшяти системам, в яких реалiзовано методи активного та па-сивного протипожежного захисту об'екта.
cKnagu 36poi' i 6oenpunaciB 36poHHux Cm Ta Ha^oHanb-Hoi' rBapgii YKpaiHu.
Ha pnc. 3 3o6paxeHo ranoBHH BapiaHT po3Mi^eHHa 6oenpHnaciB Ha cKnagi BignoBigHo go HopMaruBHux BHMor (KoprnHeBHM KonbopoM BugineHo gepeB'am eneMeHTu 6y-giBenbHux KoHcrpyK^H Ta Tapu gna 36epiraHHa 6oenpuna-ciB), a Ha puc. 4 - BapiaHT peani3a^i' Cnn30 gna OKI (guB. puc. 3) Ha ocHoBi MeTogiB nacuBHoro h aKTHBHoro nporanoxexHoro 3axucTy 3 BuKopucraHHaM BBB3P.
Tncpn T
Phc. 1. XapaKTep 3MiHH cepegHboo6'eMHoi TeMnepaTypu noxexi y npHMi^eHHi 3 noxexHoro HaBaHTaroro i3 gepeBHHH (Baratov, & Molchadskii, 2011): I - nonarKoBa cragia po3BHTKy noxexi; II -cragia noxexi, ^o po3BHBaeTbca; III - po3BHHeHa cTagia noxexi; IV - cTagia noxexi, ^o 3aryxae
AKmuenuu 3axucm BromnaeTbca 3acTocyBaHHaM peno-bhh, TexHiKH, 3aco6iB, ^o npugarai b 6ygb-aKuH Hac 6yTH Mo6ini3oBaHHMH gna raciHHa noxexi. nacuenuu 3axucm BH3HanaeTbca 3acTocyBaHHaM 3axogiB BorHe3axucTy, ^o BHKoHaHi 3a3ganerigb i He noTpe6yroTb gogaTKoBoi' Mo6ini-3a^i' nig Hac raciHHa noxexi.
Phc. 3. TunoBHH BapiaHT po3Mi^eHHa 6oenpunaciB Ha cKnagi Big-noBigHo go HopMaTHBHux BHMor
Phc. 2. 3aranbHa cxeMa iMnneMeHTanii Cnn3O Ha ocHoBi bhko-pucTaHHa BBB3P y cTpyKTypi OKI
Y po6oTax (Zhartovskii, Nizhnik & Dobrostan, 2013; Zhartovskii, Nizhnik & Ukhanskii, 2013) noKa3aHo BucoKy e^eKTHBHicTb 3acTocyBaHHa BogHux BorHe6io3axucHux pe-hobuh (BBB3P) 3a peani3a^i' MeTogiB nacuBHoro h aKTuB-Horo nporanoxexHoro 3axucTy o6'eKTiB 3 ЦBМ Big 3aro-paHb i noxex, a b po6oTi (Zhartovskii, 2013) - e^eKraB-HicTb i'x KoMnneKcHoro (cucTeMHoro) BuKopucTaHHa. Ot-xe, 3aranbHy cxeMy iMnneMeHTa^i' CHTOO Ha ocHoBi bu-KopucTaHHa BBB3P y cTpyKTypi OKI MoxnuBo npegcra-Bum y Burnagi, aK 3anponoHoBaHo Ha puc. 2. Y KoxHoMy KoHKpeTHoMy BunagKy noTpi6Ho Bro^num b eneMeHrax (nigcucreMax) OKI noxexHy HaBaHrary, c^opMoBaHy ЦBМ, ^o nepe6yBaroTb nig BnnuBoM 3oBHimHix i BHyr-pimmx huhhukib noxexHoi' He6e3neKu, Ta po3po6Mra KoMnneKc 3axogiB i 3aco6iB nacuBHoro h aKTuBHoro nporanoxexHoro 3axucTy gna e^eKraBHoi' nporagii' HC y Burnagi noxex. OgHMM 3 BugiB OKI, prouKu BuHMKHeHHa noxex Ha aKux 3HaHHo 3pocnu BHacnigoK mgBu^eHHa HMoBipHocri TepopucraHHux aTaK ocTaHHiMu poKaMu, e
kahant3amia ^
Phc. 4. BapiaHT peam3anii Cnn3O Ha ocHoBi MeTogiB nacuBHoro h aKruBHoro npoTunoxexHoro зaxнcтy 3 BuKopucraHHaM BBB3P (3eneHuM KonbopoM no3HaneHo gepeB'aHi eneMeHTu Tapu Ta 6ygi-BenbHux KoHcrpyK^H, 3axu^eHux y paMKax 3axogiB nacuBHoro зaxнcтy; HepBoHuM KonbopoM - eneMemu mgcнcтeмн aKTuBHoro зaxнcтy)
Orxe, BuKopucTaHHa HoBirHix TexHonoriH cTBopeHHa eKonoriHHo 6e3neHHux BBB3P yTBoproe nigrpyHTa gna 3a-6e3neneHHa OKI cucTeMaMu 3axucTy Big HC y Burnagi 3a-ropaHb i noxex Ha nonarKoBiH cTagii' i'x po3BurKy. npoBe-geHo o^HTOBaHHa e^eKraBHocT Cnn3O (guB. puc. 4) i3 3acTocyBaHHaM BBB3P 3a gonoMororo MeTogy po3paxyHKy He6e3neKu BuHMKHeHHa HC y Burnagi noxexi Ha o6'eKri, aKuH 3anponoHyBaB mBeH^pcbKuH cne^anicr rpeTeHep (Osipova, 1998).
3rigHo 3 цнм MeTogoM, ochobhum noKa3HuKoM He6e3-neKu 6yguHKy (Horo ^cram) hu npuMi^eHHa e HucnoBe 3HaneHHa napaMeTpa He6e3neKu "n" Ta piBHa He6e3neKu "Y", aKi po3paxoByroTb 3a TaKuM piBHaHHaM:
n=pa/3 = oj3; y = mnd, (1)
де: Р - потенцшна небезпека, яка враховуе вплив вах основних чиннишв, що сприяють виникненню i розвит-ку пожеж1; А - чинник активацп, що ввдображае ймо-вiрнiсть виникнення пожеж1; On - загроза виникнення пожеж1; З - чинник захисту, який враховуе вплив наяв-них на об'ектi заходiв активного й пасивного захисту; Пд - допустиме значения небезпеки об'екта, величина якого враховуе загрозу для людей.
Якщо розраховане значення П не перевищуе Пд i, ввдповвдно, У<1, то об'ект вважаеться досить захище-ним. В шшому випадку, тобто при У>1, об'ект мае тд-вищену небезпеку. Потенцшну небезпеку "Р" розрахо-вують як добуток таких чиннишв:
P = q^c^r^hi^eg, (2)
де: q - чинник пожежно! навантаги; с - чинник горю-чостi; r - чинник димоутворення; k - чинник токсичнос-тi; i - чинник виду будiвельних конструкцiй; е - чинник поверховосп або висоти примщення; g - чинник розмь рiв i форми площi об'екта.
Захист "З" розраховують як добуток чиннишв, що ввдображають наявнiсть на об'екп заходiв пасивного й активного захисту
З = NSF, (3)
де: N - нормативш заходи, як1 розраховують як добуток чиннишв, що вщображають виконання заходiв, перед-бачених чинними у кра!ш нормативами iз захисту вщ НС у виглядi загорань i пожеж; S - спецiальнi заходи; F
- будiвельнi захиснi заходи.
N= П\ •n^nyn^ n5, (4)
де: n1 - враховуе наявшсть i стан вогнегасник1в; n2 -враховуе наявшсть i стан системи внутршнього поже-жогасiния; n3 - враховуе надшшсть внутрiшнього про-типожежного водопровод; n4 - враховуе наявшсть i стан системи зовнiшнього пожежогасшня; n5 - враховуе наявнiсть персоналу, що пройшов пожежний iнструк-таж.
Спещальш заходи "S" розраховують як добуток чиннишв, що ввдображають наявнiсть спещальних захо-дiв з виявлення пожеж1 та боротьби з нею
S = •SV-Sy-SV'SV'Sy'Sfo (5)
де: s1 - враховуе наявнiсть засобiв виявлення пожеж1; s2
- враховуе наявшсть засобiв передачi сигналу тривоги на пульт спостереження; s3 - враховуе оргашзащю сил i засобiв рятувальних пiдроздiлiв, як1 обслуговують об'ект; s4 - враховуе час прибуття шдроздшв на об'ект пiд час пожеж1 залежно вiд вiдстанi до об'екта; s5 - враховуе наявшсть i тип систем пожежогасiния; s6 - враховуе наявнiсть систем димовидалення.
Будiвельнi захиснi заходи "F" розраховують як добуток чиннишв, що ввдображають вогнестiйкiсть будь вельних конструкцш
F =/1/2/3/4, (6)
де: f - враховуе вогнестiйкiсть несно! конструкцií; f2 -враховуе вогнестшшсть зовнiшнiх стiн; f - враховуе вогнестшшсть стель; f4 - враховуе вплив стш, дверей i вшон, що обмежують протипожежний вiдсiк.
Допустиме значения небезпеки Пд розраховують як добуток
Пд=1,3*л, (7)
де: 1,3 - чисельне значення "нормально!" небезпеки; Кл
- коефiцiент, що враховуе шдвищену загрозу для людей у будинках з !х масовим перебуванням.
Розрахунок оцiнювания рiвия небезпеки розмiщения боеприпаав в типовому вiйськовому складi проведено для чотирьох варiантiв:
1. Простар складу без застосування запропоновано! СППЗО.
2. Дерев'янi елементи будiвельних конструкцiй та де-рев'яна тара вогнебюзахищеш поверхневим способом обробляння вогнебюзахисною речовиною ДСА-2М (пiдсистема пасивного захисту).
3. Простар складу захищено тдсистемою пожежогасiння iз використанням водно! вогнегасно! речовини ФСГ-2М (пiдсистема активного захисту).
4. Простар складу захищено запропонованою СППЗО (ва-рiант 2 + варiант 3).
Результата дослщження та Тх обговорення. Отже, числовi значення рiвия пожежно! небезпеки типового вшськового складу з дерев'яними будiвельними конструкцiями та дерев'яною тарою, обчислеш за методом Гретенера, е такими: 2,8 - без застосування запропоновано! СППЗО; 1,5 - у разi реалiзацi!' шдсистеми пасивного протипожежного захисту шляхом вогнебюза-хисту дерев'яних конструкцiй i тари поверхневим способом речовиною ДСА-2М; 0,4 - у разi реалiзацi!' тд-системи активного захисту шляхом застосування систе-ми пожежогасiния з подаванням водно! вогнегасно! речовини ФСГ-2М; 0,2 - у разi застосування повно! СППЗО (що у 14 разiв нижче, нiж за вщсутносп запро-поновапо! СППЗО).
Висновки. Захист об'екпв критично! шфраструкту-ри в надзвичайних ситуацiях соцiально-полiтичного та военного характеру на сьогодш в Укра!ш мають невiд-кладне значення. Тому створення систем протипожеж-ного захисту об'екпв критично! iнфраструктури з по-жежною навантагою iз целюлозовмiсних матерiалiв е важливим i актуальним завданням.
Перспективним е напрям створення систем протипо-жежного захисту об'ектiв критично! шфраструктури iз використанням водних вогнебiозахисних i водних вог-негасних речовин. Працездатшсть описаного шдходу доведено на прикладi реалiзацi! запропоновапо! системи протипожежного захисту на типовому вшськовому складi збро! та боеприпасiв, що забезпечуе необхiдний рiвень протипожежного захисту критичних об'ектiв.
Перелiк використаних джерел
Baratov, A. N., & Molchadskii, I. S. (2011). Gorenie na pozhare.
Moscow: VNHPO. 503 p. [in Russian]. Biriukov, D. S., & Kondratov, C. I. (2012). Stratehiia zakhystu krytychnoi infrastruktury v systemi natsionalnoi bezpeky derzhavy. Stratehichni priorytety, 5(24), 107-113. [in Ukrainian]. C0M/2006/786 final (n.d.). European programme for critical
infrastructure protection. Retrieved from: http://eur-lex.europa.eu Demidov, P. G., Shandyba, V. A., & Shheglov, P. P. (1981). Gorenie i svoistva goriuchikh veshhestv. (2nd ed.). Moscow: Khimiia. 272 p. [in Russian].
Hrytsiuk, Yu. I., Malets, I. O., & Rak, T. Ye. (2010). Strukturni komponenty zadachi optymalnoho upravlinnia protsesom borotby z lisovymy pozhezhamy. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine: Collection of Research Papers, 8, 171-174. [in Ukrainian].
Koncepcia kritickej. (n.d.). Koncepcia kritickej infrastruktury v Slo-venskej republike a sposob jej och rany a obrany. Retrieved from: http://www.minv.sk/?ochranakritickej-intrastruktury&su-bor=10691. [in Slovenian] KTsZ Ukrainy. (2013). Kodeks tsyvilnoho zakhystu Ukrainy. Vido-mosti Verkhovnoi Rady (VVR), No. 34-35, st. 458. Retrieved from: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5403-17. [in Ukrainian].
Muresan, L., & Caceu, S. (2010). Critical infrastructures protection a Romanian perspective. Risk and security in the global world, Summer school. Retrieved from: http://bsu.ase.ro/oldbsu/anexe/lectu-res2010/
Naredba za reda. (n.d.). Naredba za reda, nachina i kompetentnite or-gani za ustanoviavane na kritichnite infrastrukturi i obektite im i ot-cenka na riska za tiakh. B'lgarskiiatpraven portal. Retrieved from: http://www.lex.bg/bg/mobile/ldoc/2135816878. [in Bulgarian]
Narodny program. (n.d.). Narodny program pre ochranu a obranu kri-tickej infrastruktury v Slovenskej republike. Retrieved from: ttp://www.minv. sk/?ochranakritickej-infrastruktury&subor= 10692. [in Slovenian]
Osipova, M. N. (1998). Metodicheskoe posobie po otcenke pozharo-opasnosti pomeshhenii razlichnogo naznacheniia metodom Grete-nera. Moscow: NOU "Takir". 68 p. [in Russian].
PATRIOT ACT. (n.d.). Uniting and strengthening America by providing appropriate tools required to intercept and obstruct terrorism. Retrieved from: http://frwebgate.access.gpo.gov.
Special underground. (2006). Special underground facilities (UGF-s) serving for the critical infrastructure. New challenges in the field of
С. В. Жартовский
Украинский научно-исследовательский институт гражданской защиты, г. Киев, Украина
ПРОБЛЕМНЫЕ ВОПРОСЫ СОЗДАНИЯ СИСТЕМЫ ПРОТИВОПОЖАРНОЙ ЗАЩИТЫ ОБЪЕКТА КРИТИЧЕСКОЙ ИНФРАСТРУКТУРЫ С ПОЖАРНОЙ НАГРУЗКОЙ
ИЗ ЦЕЛЛЮЛОЗОСОДЕРЖАЩИХ МАТЕРИАЛОВ
Обоснована актуальность проблемы противопожарной защиты объектов критической инфраструктуры государства, к которым отнесены объекты, системы, сети или их элементы, нарушение функционирования или разрушение которых приводит к серьезным последствиям для социальной и экономической сферы государства, негативно повлияет на уровень ее обороноспособности и национальной безопасности. Анализируя статистические данные, определена особая уязвимость объектов критической инфраструктуры с пожарной нагрузкой из дерева, бумаги, ткани, тростника и других целлюлозосодержа-щих материалов. Определено, что на объектах, материалы пожарной нагрузки которых способны возгораться даже от малокалорийных источников возгорания, нужно создавать системы противопожарной защиты, обеспечивающих предупреждение и ликвидацию пожара на начальной стадии его развития. Системы противопожарной защиты объектов критической инфраструктуры должны объединять мероприятия и средства как активной, так и пассивной противопожарной защиты. Активная защита определяется применением веществ, техники, средств, пригодных в любое время быть мобилизованными для тушения пожара, а пассивная защита определяется применением мер огнезащиты, выполненных заранее и не нуждающихся в дополнительной мобилизации во время тушения пожара. Обоснована перспективность использования водных огнебиоза-щитных и водных огнетушащих веществ для создания систем противопожарной защиты объектов критической инфраструктуры. Доказана эффективность реализации предложенной системы методом Гретенера.
Ключевые слова: водные огнебиозащитные вещества; водные огнетушащие вещества; активная и пассивная противопожарная защита.
S. V. Zhartovskyi
Ukrainian Scientific Research Institute of Civil Defense, Kyiv, Ukraine
PROBLEM ISSUES OF CREATING A SYSTEM OF FIRE PROTECTION OF A CRITICAL INFRASTRUCTURE OBJECT WITH FIRE LOAD FROM CELLULOSE-CONTAINING MATERIALS
The urgency of the problem of fire protection of objects of critical infrastructure of the state, which includes objects, systems, networks or their elements, which malfunction or destruction lead to the most serious consequences for the social and economic sphere of the state, will negatively influence the level of its defensive capacity and national security, was substantiated. Fire load in conditions of actual operation of the object (functional fire hazard) is considered to consist of a large number of different materials and products. In order to solve common problems, basic materials were selected, which allow us to get rid of practical uncertainty during the analysis of actual fire load of objects without changing the main physical picture of the investigated process. The analysis of statistical data determined particular vulnerability of objects of critical infrastructure with fire load from wood, paper, fabric, cane and other cellulosic materials. We have determined that it is necessary to create fire protection systems that provide prevention and elimination of fire in the initial stage of its development on objects where materials of fire load can catch fire even from low-calorie sources of fire. The initial stage of fire was defined as the time from the occurrence of combustion to the full coverage with flaming combustion of the surface of combustible content. Duration of this stage depends on the type and amount of combustible content, the power source of ignition, design and planning characteristics of premise and can vary widely. The systems of fire protection of critical infrastructure objects should combine measures and means of both active and passive fire protection. Active protection is determined by the use of substances, techniques, and means suitable to be mobilized to extinguish fire at any time. Passive protection is determined by the use of fire protection measures, which are performed in advance and do not require additional mobilization during fire extinguishing. The prospect of using water biological flame and water-extinguishing substances for the creation of fire protection systems for critical infrastructure objects was substantiated. On the example of implementation of the fire protection system in the typical military stock of ammunition with wooden building constructions and wooden containers, the efficiency of the proposed system with the use of the Gretener method was proved.
Keywords: water biological flame substances; water-extinguishing substances; active and passive fire protection.
military science: international scientific conference, November 7-8. Retrieved from: http://hadmernok.hu/kulonszamok/newchallen-ges/szalai.html#12 Zakon za upravlenie. (n.d.). Zakon za upravlenie na krizi. B'lgarskiiat praven portal. Retrieved from: http://www.lex.bg/forum/viewto-pic.php?t=38583. [in Bulgarian] Zhartovskii, S. V. (2013). Sistemnyi podkhod k sozdaniiu protivopoz-harnoi zashhity ob'ekta s ispolzovaniem vodnykh ognezashhitnykh i ognetushashhikh veshhestv. Pozharovzryvobezopasnost, 22(9), 2532. [in Russian].
Zhartovskii, S. V., Nizhnik, V. V., & Dobrostan, A. V. (2013). Passiv-naia protivopozharnaia zashhita dereviannykh konstruktcii kupolov tcerkvei s primeneniem propitochnykh sostavov. Pozharovzryvobe-zopasnost, 22(3), 31-37. [in Russian]. Zhartovskii, S. V., Nizhnik, V. V., & Ukhanskii, R. V. (2013). Aktiv-naia protivopozharnaia zashhita dereviannykh kupolov tcerkvei s primeneniem vodnykh ognetushashhikh veshhestv. Pozharovzryvo-bezopasnost, 22(4), 65-71. [in Russian].
