CC BY
8
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2017, ВИП. 18
in that period badly affected the research of Donetsk Region's industrial development in the years of Khrushchev's «thaw», which affected formation of an extremely insufficient and distorted picture of the region's industrial life. Still, the element of scientific value presents, alongside factual material used in these publications, analysis of the forms and the methods of political government of the economy in the field of industry, which demonstrates falling of the communist party's authority and falling of its influence on the processes that were going on in the national economy.
New socio-political conditions were created after Ukraine had gained independence are characterized by active scientific search of historical truth, revision of the conceptual provisions of Soviet historiography and use of reliable sources. The emphases being differently laid, most of the modern researchers jointly admit that development of Donetsk Region's industry in the years of Khrushchev's thaw on indestructible principles of the Soviet economic system is not a flexible variant of social production's adjustment.
Over the recent times, research of industrial development has primarily been focused on the study of the development peculiarities of the branches of industry, especially that of the coalmining field.
Presence of lacunas in the highlight of Donetsk Region's industrial development is obvious, which appreciably impoverishes our concept of the close past of the region. One of the most important plots that require profound research is the problem of Donetsk Soviet Regional Economy Department (1957 - 1965) which was the main link in managing industry.
Key words: Donetsk Region, Donetsk Soviet Regional Economy Department, Mykyta Khrushchev, movement for «communist attitude to work».
УДК 94(477.54)" 186"(045)
Е.О. Мельников
П1ДГОТОВКА УНТЕР-ОФ1ЦЕРСЬКОГО СКЛАДУ У ПОЛКОВИХ ШКОЛАХ ХАРК1ВСЬКОГО ВШСЬКОВОГО ОКРУГУ У 60-Ti рр. Х1Х ст.
У cmammi розглянуто dimbHicmb полкових шкш та навчально-виховн аспекти формування унтер-офщерського складу Харк1вського втськового округу у 60-mi рр. Х1Х ст. Визначено, що тдготовкаунтер-офiцерiв була пов 'язана з полтикою iмператорськоiРоси на украшських землях. Проаналiзовано навчальн програми, втськову тдготовку унтер-офщерського складу, негативн i позитивн риси дiяльностi полкових шкш на територи Харшвського втськового округу.
Клю^о^^ слова: Харк1вський втськовий округ, унтер-офщер, полкова школа, навчальн програми, навчання.
Пюля впровадження вшськово-окружно}.' системи на украшських землях у 1862 р., перед росшським урядом постало питання щодо покращення тдготовки унтер-офщерського складу. Молодший командний склад е провщною ланкою мiж офщерами та простими солдатами i без них не обходиться жодна армiя св^у. Вшськове мшютерство Росшсько'1 iмперii розумшо, що реформування армп було неможливим без належно'1 тдготовки молодших командирiв, серед яких у Харювському вшськовому окрузi було багато украшщв. Особливий штерес становить вивчення юторичного досвщу тдготовки унтер-офщерського складу на украшських землях Росшсь^' iмперii у 60-т роки Х1Х ст., як в юторюграфп.
Наукова розробка теми е незначною. Серед сучасних украшських дослщниюв питанню реформування Харкiвського вiйськового округу присвятила пращ Ю. Саламахiна. Основну увагу науковець придшяе вивченню ролi Харкiвського вiйськового округу в реоргатзацп збройних сил Росшсько'1 iмперii, в переозброенш та системi бойово'1 пщготовки вiйськ на украшських землях [14].
Росшський дослiдник Р. Хасанов розглянув органiзацiйно-правовi засади вiдбору i пщготовки унтер-офщерського складу та основнi напрямки дiяльностi державних органiв Росшсько'1 iмперii з пiдготовки молодшого офiцерського складу у дослщжуваний перiод [15]. Спещальних праць стосовно пiдготовки унтер-офiцерського складу на украшських землях немае на наш час ш в украшськш, нi в росiйськiй юторюграфп.
Шсля впровадження вшськово-окружно'1 системи на украшських землях, за наказом вшськового мшютра Росшсько'1 iмперii Д. Мiлютiна, було створено 6 серпня 1864 року Харювський вшськовий округ. До складу округу входили Харювська, Полтавська, Черншвська, Курська, Орловська, Воронезька губернп. Головнокомандуючому округу пiдпорядковувалися всi наявнi вiйськовi сили та установи на цш територп. Пiсля оргатзаци вiйськових окрупв створювалася струнка система мiсцевого вшськового управлшня [7, с. 97].
У 60-11 роки Х1Х ст. до обов'язюв унтер-офiцерiв входило: виконання фронтово'1 та гартзонно'1 служби; збереження внутршнього порядку в ротах; нагляд за поведшкою солдатiв; навчання солдатiв грамот^ теори стрiльби, зберiганню та поводженню зi зброею [1]. Вiйськовий мшютр Росшсько'1 iмперii А. Редiгер зазначав, що навчений молодший командний склад е необхщним для армп: «за вщсутносп ще'1 ж умови вс старання вищих начальникiв можуть залишатися марними» [13].
Пiсля вiдмiни тшесних покарань у 1863 р. та скорочення термшу солдатсько'1 служби реформування вшськово'1 освiти потребувало нагального виршення у Вiйськовому мiнiстерствi. Багато рекру^в були малоосвiченими людьми, а до складу унтер-офiцерiв могли пiдвищити за проявлене бойове вмшня чи вшськову стараннiсть [11].
12 жовтня 1865 р. було видано наказ по вшськам Харювського вiйськового округу за № 136 про створення у кожному тхотному та кавалершському полку школи для пiдготовки унтер-офiцерiв. Подiбнi навчальнi заклади вже дiяли на територп Укра'1'ни в Ки'1'вському та Одеському вiйськових округах [12].
Школи розташовувались у найманiй будiвлi або примщенш яке видiляло земство, якщо полк квартирувався не у казармах. Опаленням, осв^ленням i утримуванням шкш вiдали полковi командири [2].
На закутвлю навчального матерiалу, пiдручникiв, книг, журналiв, паперу, пiр'я, чорнила витрачалося 60 руб. на рш у тхотному полку та 24 руб. у кавалершському. Витрата коштив розподшялася порiвну на кожну роту чи ескадрон. Перед початком функщонування школи перша витрата становила до 70 руб. в тхотному полку та 50 руб. в кавалершському на кутвлю матерiалiв для будiвництва стшв, ослотв та всього необхiдного, але зробленого казенними майстрами у дешевому, простому виглядi [12].
Начальником школи призначався офщер, переважно з стршецько'1 офщерсько'1 школи або Слисаветградського кавалершського училища. До його обов'язкiв входило: вщповщати за порядок та проводити навчання, не вщходячи вiд програм. Заняття з солдатами проводили офщери, котрi виконували обов'язки завiдуючих зброею. Закон Божий вивчався полковим священиком «Головне спостереження за пристроем, правильним напрямком школи i устшним ходом навчання в нш покладаеться: в тхотному полку на начальника стршецьких рот, а в кавалершському на помiчника полкового командира» [12].
Для кожного полку була зазначена строго нормована кшькють мюць у клаа. В тхотному полку повинно було навчатись 60 оаб, а в кавалершському - 24. Переважно вщбиралися до клаав найкращi солдати в моральному та фiзичному планi: «в тхотному
полку з кожно'1 лшшно'1 i стршецько'1 роти по 4 ефрейтора, а в кавалерп по 6 ефрейторiв з ескадрону». Якщо за три мiсяця навчання ефрейтор не показував здiбностей до наук або порушував дисциплшу, то його вщраховували. Навчання проходило два роки, але у зв'язку нагальносп навченого молодшого офщерського складу у ротах перший навчальний рш був останшм для перших вступникiв, з котрих були вiдiбранi найбiльш здiбнi i бiльш-менш пiдготовленi вiце-унтер-офiцери [12].
З 1 жовтня по 1 травня проходили теоретичш заняття. З травня по вересень вщбувалися практика. У серпш проходили iспити, якi приймали начальник школи та офщери-предметники. Середшм балом для переводу з молодшого до середнього класу була тршка. Вересень вщводився для вiдпочинку. В кожнш школi йшов розподiл на 2 класи: старший i молодший. Один вще-унтер-офщер призначався за старшого в клаа. Усi накази вщ начальника школи до старшого вще-унтер-офщера у класi передавалися через фельдфебеля або вахмютра школи. В кожному клас вивчались кожного дня два предмети, по твтори години. За тиждень по розкладу проходило 12 предмепв. Данi наведено у Таблиц 1 [12].
Таблиця 1
Предметна програма полкових шкш
Предмет Кшьюсть урокiв на тиждень
Закон Божий Один
Росшська мова Три
Арифметика Два
Обов'язки для нижчих чишв та
правила дисциплшарних стягувань по вшськово- карних законах Три
Вiйськовi статути Два
Теорiя стршьби Один
Як, бачимо, кандидати в унтер-офщери вивчали таю предмети: закон Божий, росшську мову, арифметику, вiйськовi статути, теорiю стршьби, обов'язки для нижчих чинiв та правила дисциплшарних стягувань по вшськово-карних законах. «Вшськовi статути, обов'язки нижчих чишв та правила дисциплiнарних стягнень по вшськово-карних законах викладае начальник школи; теор^ стрiльби викладае офщер, завiдувач по збро'1, в драгунському полку вш же навчае росшськш мовi та арифметицi, предмети, яю в пiхотному полку покладаються на жалошрного офщера» [12]. В гусарському та уланському полках начальник школи повинен був викладати ус предмети.
За дослщженням вiйськового фахiвця чаав царату П. Бобровського головною вщзнакою «Положення про полкову школу» для Харювського вiйськового округу вiд 12 жовтня 1865 р. за № 136 було ч^ке визначення змюту кожного курсу та часу проходження предмету на тиждень. Такий ретельний тдхщ до навчального процесу був вщсутнш в шших вшськових округах Росшсько'1 iмперii та був новаторським для свого часу. Отже, за цим положенням, ми можемо визначити на що саме придшяли увагу у вивченш предмепв вiце-унтер-офiцерами вшськове керiвництво Росiйськоi iмперii на украшських землях у межах Харкiвського вшськового округу у 60-тi роки Х1Х ст. Данi наведено у Таблищ 2 [2;12].
Таблиця 2.
Змкт навчального курсу у полкових школах Харк1вського в1йськового округу у _60-т1 роки Х1Х ст._
Навчальний курс Змiст навчального курсу
Закон Божий знання i пояснення молитов, головних догматiв i лiтургiй; коротка священна iсторiя пояснення Gвангелiя
Росшська мова грамота; читання книг i рукописiв; писання тд диктовку i складання необхщних паперiв
Арифметика вивчити матерiал до поняття дроби; вирiшення невеликих задач
Вiйськовi статути навчання рекру^в; ротний i батальйонний ряд (в кавалерп чотове та ескадроне навчання); гаршзонна i пiкетна служба
Теорiя стршьби правила поводження, збiрка, розбирання, збереження зброц лиття куль; приготування патрошв; правила стрiльби в цiль та окомiрне визначення вiдстаней
Обов'язки для нижчих чинiв та правила дисциплшарних стягу-вань по вшськово-карних законах статут внутршньо'1' служби, постанови про дисциплiну, порядок накладення дисциплшарних стягнень, вiйськовi злочини, злочини по службу злочини i покарання у военний час
Короткий термш навчання для вступникiв першого року призводив до скорочених програм по всiй Росiйськiй iмперii. «Курс арифметики в полковш школi, на наш погляд, занадто обмежений. Ми переконалися, що солдати охоче займаються арифметикою и виршенням практичних задач, i тому не бо'1'мося, що збшьшення курсу арифметики злякае 1'х i вiдiб'е охоту займатися нею» [1].
Читання було для солдатсв важливим елементом навчання, але й тут були проблеми. «Не говоримо про мехашчну вимову ними надрукованого: це даеться багатьом без бшьшо'1" пращ; але ясно i виразно прочитати що-небудь з правильним наголосом на словах i з пристойною зупинкою на знаках пунктуацп, потсм толково розповюти змiст прочитаного -це для багатьох дуже старанних солда^в справа далеко не легка, яка потребуе довготривало'1' вправи» [1].
Для тдвищення освiченостi рядового складу видавався журнал «Читання для солдатсв». В ньому друкувались юторичш нариси, твори релшйного змiсту, вiршi, класика росшсько'1' лiтератури, солдатськi оповiдi. Видавництво друкувало i окремi брошури вшськового змiсту.
Переписування текстiв повинно було вчити не робити помилок при написанш докумешив, а диктант - виробити правильне написання на слух. Нескладш та цiкавi тексти з побутового життя бiльш всього тдходили для розумiння та були ближчими для солда^в [1].
Справа з фехтуванням та гимнастикою була для вiце-унтер-офiцерiв складною i незрозумiлою. По-перше, невистачило квалiфiкованих учителiв, якi б могли донести матерiал, а по-друге, майже не було пмнастичного обладнання та обладнання для фехтування.
Головна вiдмiннiсть Харкiвського вшськового округу полягала в дiяльностi iнструкторiв з гiмнастики та фехтування, а в шших округах цим займалися офщери призначенi на цi посади. Взагалi не було чiтко розробленого навчального плану, тому деяю вправи були дуже складш та непотрiбнi.
Найкраще вiце-унтер-офiцери розумiли навчання теорп стрiльбi та збирання та розбирання збро'1. Солдати вже володiли необхщними знаннями, тому це для них було у виглядi повторення матерiалу [1].
На думку П. Бобровського, ненавчеш рекрути повиннi були проходити навчання у частинах, але основними недолшами впровадження грамоти у 60-т роки Х1Х ст. були: нестача вчшешв, якi володiли бездоганно предметом; нестача коштсв i невизначена мета витрат; невщповщний вибiр або вщсутшсть навчальних посiбникiв та книг для читання; перевага показно'1, формально'1 сторони навчання [2]. Таким чином, навт краще пiдготовленi солдати, кандидати до унтер-офщерського складу мали проблеми тд час навчання у полкових школах. Вщрахування проходили через погану дисциплшу, або отриманi двiйки.
Навчання у кожнш школi не було однаковим. Начальник школи виршував якi предмети проходити у молодшому та старшому класах. Офщери на свш розсуд витрачали грошi або дарували непотрiбнi 1'м книги рiзноi тематики. Вiце-унтер-офiцери не мали змоги зрозумiти складний текст. Нерозроблена програма призвела до того, що головними поабниками виступали «Довщкова солдатська книжка» и «Стройовi статути». В 1866 р. стали пом^ними розбiжностi у викладаннi предме^в та нерiвномiрний розподiл часу на проходження курсу у школах. Було виршено розробити конспект розподшу предме^в для кожного класу окремо [2].
У полкових школах до навчання тдходили бшьш ретельно, анiж у нижчих школах для солдатiв. «При загальнш свiдомостi 1'х важливого значення, при крайнш необхiдностi в освт гарного складу унтер-офiцерiв поступово розширювалися погляди i встановлювалися тi загальн начала, на яких побудованi щ професiйнi школи, вiдомi тепер тд iм'ям навчальних команд» [2].
Пюля закiнчення навчання випускникам робили подарунки у грошовому е^валент або жовту нашивку. Згодом такi рiшення показали свою неефектившсть. Брак коштiв на утримання шкш призводив до великих трат навт при виплатi маленько'1 суми. Жовта стрiчка у свою чергу не пасувала на мундирi та втрачала свое значення перед унтер-офщерськими знаками розрiзнення.
Навчений унтер-офщерський склад привiв до слушно'1 думки, що ротнi школи потребували освiчених учителiв. Пiсля проходження навчання у обов'язки найкращих унтер-офiцерiв входило i освiта рекрутiв.
У 1867 р. Вшськове мiнiстерство прийняло ршення про скасування дiяльностi полкових шкш та створення полкових навчальних команд. Наказом по Вшськовому вщомству в 1867 р. була введена 1нструкщя для спещального навчання у вшськах унтер-офiцерських чинiв.
Проведення реформ осв^и для молодшого командного складу на украшських землях у 60-ri роки Х1Х ст. зробили з унтер-офiцерiв професiйних вiйськових. Слiпе виконання обов'язюв внутрiшньоi служби перекладалося на солда^в, а молодший офiцерський склад стояв у вшськовш iерархii вище за рядових. Унтер-офiцер перетворився на особистють, яку поважали солдати та на рiвнi поводилися офiцери [4;6].
Харкiвський вiйськовий округ мав офiцерiв-iнструкторiв з фехтування, таким чином випереджаючи у цьому планi iншi вiйськовi округи Росiйськоi iмперii. Ще одшею позитивною рисою було визначення змюту кожного курсу та часу проходження предмету на тиждень. Унтер-офщер повинен був вивчити багато предме^в, щоб керувати солдатами та бути помiчником офiцера.
^штивними рисами y дiяльностi полкових шкiл, котрi можна вщм^ити 6ули: короткий термiн навчання для вступниюв першого курсу, навчання у кожнш школi не було однаковим, учтет погано знали свiй предмет та переважно були вшськовими без педагогичного досвщу, обмежене фiнансyвання.
№зважаючи на всi перелiченi недолiки, дiяльнiсть полкових шкiл Харкiвського вiйськового округу стала основою для подальшого розповсюдження освiти серед рекрyтiв. Унтер-офiцери, вихщщ з найнижчих станiв сyспiльства Pосiйськоï iмперiï стали провiдною ланкою мiж офiцерством та солдатами. У 60-т роки XIX ст. намiтилась тенденщя бiльш демократичного та професiйного ставлення у вщносинах начальства та тдлеглого у iмператорських збройних силах пщ час здiйснення реформування армп у вшськових округах на територп Украши.
Список використано'1 лiтеpатуpи
1. Бараниус. Полковые унтер-офицерские школы / Бараниус // Военный сборник. -18б5. - №7. - С. 105-114 ; Baranius. Polkovye unter-ofitserskie shkoly / Baranius // Voennyy sbornik. - 18б5. - №7. - S. 1G5-114
2. Бобровский П. О. Взгляд на грамотность в учебных командах или полковые школы в нашей армии / П. О. Бобровский. - Санкт-Петербург, 1871. - 79 с. ; Bobrovskiy P. O. Vzglyad na gramotnost v uchebnykh komandakh ili polkovye shkoly v nashey armii / P. O. Bobrovskiy. - Sankt-Peterburg, 1B71. - 79 s.
3. Бескровный Л. Г. Pyсская армия и флот в XIX веке. Военно-экономический потенциал / Л. Г. Бескровный. - Москва : Шука, 1973. - 432 с. ; Beskrovnyy L. G. Russkaya armiya i flot v XIX veke. Voenno-ekonomicheskiy potentsial / L. G. Beskrovnyy. - Moskva : Nauka, 1973. - 432 s.
4. Гурчинский И. Полковые унтер-офицерские школы / И. Гурчинский // Военный сборник. - 18б7. - №3. - С. 44-45 ; Gurchinskiy I. Polkovye unter-ofitserskie shkoly / I. Gurchinskiy // Voennyy sbornik. - 18б7. - №3. - S. 44-45
5. Гурчин A. О вооруженных силах Pоссии / A. Гурчин // Военный сборник. - 18б8. -№ 1. - С. 77-B1 ; Gurchin A. O vooruzhennykh silakh Rossii / A. Gurchin // Voennyy sbornik. -18б8. - № 1. - S. 77-B1
6. Драгомиров М. И. Избранные труды. Вопросы воспитания и обучения войск / М. И. Драгомиров. - Москва : Военное издательство Министерства обороны ССС , 1956. - 690 с. ; Dragomirov M. I. Izbrannye trudy. Voprosy vospitaniya i obucheniya voysk / M. I. Dragomirov.
- Moskva : Voennoe izdatelstvo Ministerstva oborony SSSR, 195б. - 69g s.
7. Зайончковский П. A. Военные реформы 1860-1870 годов в Pоссии / П. A. Зайончковский. - Москва : Издательство Московского университета, 1952. - 375 с. ; Zayonchkovskiy P. A. Voennye reformy 1860-1870 godov v Rossii / P. A. Zayonchkovskiy. -Moskva : Izdatelstvo Moskovskogo universiteta, 1952. - 375 s
8. ^рцов П. П. Оставление для солдат о том, как должно обращаться с ружьем и учиться стрелять / П. П. ^рцов. - Санкт-Петербург : Имп. Aкадем. №ук, 1856. - 86 с. ; Kartsov P. P. Nastavlenie dlya soldat o tom, kak dolzhno obrashchatsya s ruzhem i uchitsya strelyat / P. P. Kartsov. - Sankt-Peterburg : Imp. Akadem. Nauk, 1856. - 86 s.
9. Именной указ о некоторых изменениях в существующей ныне системе наказаний уголовных и исправительных. 1863 г. // Полное собрание законов Pоссийской империи. Собрание 2. - Санкт-Петербург, 1866. - Т. 28. Отделение 1. - № 59504. - С. 352-353 ; Imennoy ukaz o nekotorykh izmeneniyakh v sushchestvuyushchey nyne sisteme nakazaniy ugolovnykh i ispravitelnykh. 1863 g. // Polnoe sobranie zakonov Rossiyskoy imperii. Sobranie 2. - Sankt-Peterburg, 1866. - T. 28. Otdelenie 1. - № 59504. - S. 352-353
10. Леонтьев A.H. Справочная солдатская книжка / A.H. Леонтьев. — Москва : ^ига по Требованию, 2012. - 172 с. ; Leontev A.N. Spravochnaya soldatskaya knizhka / A.N. Leontev.
— Moskva : Kniga po Trebovaniyu, 2012. - 172 s.
11. Погоский А. О грамотности в войсках / А. Погоский // Военный сборник. - 1866. -№ 6. - С. 251-264 ; Pogoskiy A. O gramotnosti v voyskakh / A. Pogoskiy // Voennyy sbornik. -1866. - № 6. - S. 251-264
12. Приказ по войскам Харьковского военного округа 12 октября 1865 г., № 136 // Военный сборник. - 1866. - Т.51, № 9. - С. 106-116 ; Prikaz po voyskam Kharkovskogo voennogo okruga 12 oktyabrya 1865 g., № 136 // Voennyy sbornik. - 1866. - T.51, № 9. - S. 106116
13. Редигер А. Ф. Унтер-офицерский вопрос в главных европейских армиях / А. Ф. Редигер. - Санкт-Петербург, 1880. - 208 с. ; Rediger A. F. Unter-ofitserskiy vopros v glavnykh evropeyskikh armiyakh / A. F. Rediger. - Sankt-Peterburg, 1880. - 208 s.
14. Саламахша Ю.1. Харювський вшськовий округ у 1864-1888 роках / Ю. I. Саламахша // Збiрник наукових праць Харювського нащонального педагогичного ушверситету iменi Г. С. Сковороди. "Iсторiя та географiя". - 2013. - Вип. 49. - С. 142-14 ; Salamakhina Yu.I. Kharkivskyi viiskovyi okruh u 1864-1888 rokakh / Yu. I. Salamakhina // Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody. "Istoriia ta heohrafiia". - 2013. - Vyp. 49. - S. 142-14
15. Хасанов Р. Ш. Деятельность государственных органов России по подготовке унтер-офицерского состава Русской Армии во второй половине XIX - начале XX века : дис. ... канд. ист. наук : спец. 07.00.02 / Роберт Шарифьянович Хасанов. - Москва, 2003. - 206 с. ; Khasanov R. Sh. Deyatelnost gosudarstvennykh organov Rossii po podgotovke unter-ofitserskogo sostava Russkoy Armii vo vtoroy polovine XIX - nachale XX veka : dis. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.02 / Robert Sharifyanovich Khasanov. - Moskva, 2003. - 206 s.
Стаття надшшла до редакцп 12.01.2017 р.
E.Melnykov
THE NON-COMMISSIONED OFFICERS TRAINING AT THE REGIMENTAL SCHOOLS OF KHARKOV MILITARY DISTRICT IN THE 60-S OF XIX CENTURY
The article tells about the activities of regimental schools and the educational aspects of non-commissioned officers of the Kharkov Military District in the 60-ies of XIX century. It determined that the training of non-commissioned officers was associated with the imperial policy in the Ukrainian lands. A curriculum, the training of non-commissioned officers, negative and positive features of the regimental schools in the territory of the Kharkov Military District were analyzed.
After the introduction of military-district system in the Ukrainian lands in 1862 Russian government had a question of improving the training of non-commissioned officers. Noncommissioned officers, as sergeants and corporals in modern armies, were a link between officers and soldiers.
Activities regimental schools of the Kharkov Military District became the basis for the further spread of education among recruits. Of particular interest is the study of the historical experience of non-commissioned officers training in the Ukrainian lands of the Russian Empire in the 60-ies of XIX century.
A non-commissioned officer had to learn a lot of things to control the soldiers and to be an assistant officer. Mainly the best soldiers moraly andphysicaly were selected to the classes. In the Kharkov military district recruits from among the Ukrainians had the opportunity to get military post in the Imperial army. The learning process also involved officers, among whom were immigrants from Ukrainian lands. The necessity of search of new conceptual bases of officer training in the Ukrainian Armed Forces dictates the feasibility of a comprehensive analysis of the main trends, characteristics ofpositive and negative features of training and education of officers in the past.
Key words: Kharkov military district, non-commissioned officer, regiment school, educational program, the learning.
