CC BY
73
УДК 378.046.4
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.44548
ОСОБЛИВОСТ1 ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОПЧНО1 П1ДГОТОВКИ ОФ1ЦЕР1В-ВИХОВАТЕЛ1В У СИСТЕМ1 П1СЛЯДИПЛОМНО1 ОСВ1ТИ
© Я. Л. Катюк
Стаття присвячена проблемам психолого-педагог1чно'1 пгдготовки офщер1в-виховател1в лщеш з посиле-ною вшськовою тдготовкою в теорИ i практицi п1слядипломно'1 освти. Зокрема, розкрито вимоги до посади офщера-вихователя, проаналiзовано .змкт його професшноi дiяльностi, розкрито суттсть по-няття психолого-педагогiчноi компетентностi офщера-вихователя, описано .змкт психолого-педагогiчноi пiдготовки офiцерiв-вихователiв на курсах пiдвищення квалiфiкацii
Ключовi слова: офiцери-вихователi, професшний розвиток, психолого-педагогiчна пiдготовка, тсляди-пломна освта
The article is dedicated to the problems ofpsychological and pedagogical training of officers-educators of lyceums with intensive military training in the theory and practice of postgraduate education. In particular the requirements for officer-educator's post are enlightened; the content of his professional activities is analyzed; the essence of concept of officer-educator' psychological and pedagogical competence is exposed; the content of officers-educators' psychological and pedagogical training during the advanced training courses is described Keywords: officers-educators, professional development, psychological and pedagogical training, postgraduate education
1. Вступ
Найважлив1шу роль у вихованш учшв лщегв з посиленою вшськовою подготовкою вщграють офщери-вихователо На щ посади шляхом ретелъного водбору призначаються люди з досвщом армшсько! служби i вмшням працювати з дотьми. Максимум сил i знань офщерський склад лщею вщдае справi пле-кання майбутшх керiвних кадров Збройних сил Украши, вихованню 1хнього патрютизму i розвитку нащонально! самосвадомосто Процес зростання учшв лще1в з посиленою вшськовою шдготовкою як майбутшх вшськових професiоналiв значною мiрою де-термiнований як1сною психолого-педагогiчною тдготовкою офщера-вихователя.
Саме тому спрямованiстъ на психолого-педагогiчну подготовку офiцерiв-вихователiв мае бути прюритетом розвитку шслядипломно! педагопч-но! освiти. Виникае необходтсть розвитку психоло-го-педагопчно1 культури як складово! 1хнього про-фесiйного розвитку в системi неперервно! освiти.
2. Постановка проблеми
Усшшшсть управлiння виховним процесом офiцерiв-вихователiв лще1в з посиленою вшськовою тдготовкою значною мiрою залежшсть вiд гхньо! психолого-педагопчно1 пiдготовки, вод рiвня сфор-мованостi у них психолопчно! готовностi до управ-лшня виховним процесом дитячого колективу.
Це потребуе спещально1 розробки змiсту пси-холого-педагопчно1 пiдготовки офiцерiв-вихователiв у системi шслядипломно1 педагопчно1 освiти.
Виходячи з актуальносп та недостатньо1 розробки проблеми психолого-педагопчно1 пiдготовки офiцерiв-вихователiв, у ДВНЗ «Ушверситет менеджменту освоти» були поставленi так1 завдання: визна-чення змiсту психолого-педагопчно1 пiдготовки офiцерiв-вихователiв на дистанцiйному етапi навчан-ня; розробка системи форм та методiв формування
психолого-педагопчно1 компетентностi офщеров-вихователiв.
3. Лiтературний огляд
У низщ наукових праць дослоджуються проблеми подготовки спецiалiстiв у вiйсъковiй педагопщ (О. В. Барабанщиков, В. В. Зонь, Л. О. Кандибович, £. Ю. Лгтвшовський, В. С. Маслов, А. М. Машталiр, П. В. Стефаненко, I. О. Хорев, В. В. Ягупов) [1-3], педагопчних аспекпв дiялъностi вiйсъкових кадрiв (О. М. Аксьонова, А. М. Зельницький, В. Г. Кричев-ський, В. Г. Моюеев, Г. В. Пянковський, М. В. Руденко, О. О. Сегеда, М. М. Тарнавський, I. О. Хорев) [3-6].
Проблема психолого-педагопчно1 тдготовки офiцерiв-вихователiв лще1в з посиленою вшськовою подготовкою у системi шслядипломно1 освгти достат-ньою морою не розглянута в наукових дослiдженнях, тож, актуальним вбачаеться теоретичний аналiз i практика розвитку психолого-педагопчно1 компе-тентностi офiцерiв-вихователiв у системi пiдвищення квалофокаци.
4. Психолого-педагопчна компетентнiсть офiцера-вихователя як складова його професшно-го розвитку: проблеми i шляхи розвитку
Перш за все, слад зазначити, що офщери призначаються на посади командирiв навчальних взводов - офiцерiв-вихователiв та командирiв навчальних рот - старших офiцерiв-вихователiв. Офiцери можуть також призначатися на посади викладачiв фозично1 подготовки ii на шшГ посади.
Права та обов'язки офщерГв, що перебувають на посадах командиров навчальних рот - старших офщерГв-вихователГв, командиров навчальних взводов - офщерГв-вихователГв та на шших посадах, визначаються «Положенням про вшськовий лщей» та статутом лщею. Командир навчального взводу -офщер-вихователь безпосередньо подпорядковуеться
командиру роти - старшому офщеру-вихователю i призначаеться на посаду з числа офiцерiв, як1 мають вищу освiту, здiбностi до роботи з молоддю та вислу-гу вшськово! служби на посадах офiцерiв не менш як 4 роки. Командир навчального взводу - офщер-вихователь ввдповщае за проведения поглиблено! допризовно!, посилено! фiзичноl та допрофесшно! тдготовки, виховно! роботи, дисциплiну i моральний стан лще!спв, !х здоров'я i фiзичний розвиток, збе-реження майна взводу [7].
Офiцери-вихователi багато зусиль докладають до вишколу юнашв як майбутнiх вiйськових про-фесiоналiв. Статут лiцею чiтко сформулював обов'яз-ки офiцера-вихователя, проте на них покликана багато шших видiв робiт, не передбачених посадовими обов'язками: дитячi конфлiкти, адаптацiя до нового освинього середовища, навички самостшно! дiяль-ностi, попередження i профiлактика шквдливих зви-чок, iнтернет-залежностi, прояви девiантноl по-ведiнки, зрештою - уа типовi пiдлiтковi проблеми.
Психолого-педагогiчна компетентшсть офще-ра-вихователя е визначним чинником ефективносп його роботи з дитячим колективом. Стосунки офще-ра-вихователя з лще!стами зумовлюються його загаль-ною культурою i професiйно-педагогiчною платформою, що загалом визначае атмосферу стлкування i активно впливае на ефективнють виховного процесу в лще! з посиленою вiйськовою щдготовкою.
Виховання - це процес сввдомого розвитку особистосп. Ввдтак, управляти вихованням - управ-ляти процесом розвитку особистосп. У роботi офще-ра-вихователя прюритет надаеться прийомам опосе-редкованого педагопчного впливу. Ввдмова ввд лобо-вих методiв, закликав, утримання ввд надлишкового дидактизму висувають на перший план динамiчнi методи спiлкування, спiльний пошук iстини, розвиток особистостi лщеюта через моделювання вихов-них ситуацш, власний приклад.
Розвиток особистостi ввдбуваеться насамперед у навчально-пiзнавальнiй дiяльностi, в оргашзаци рiзноманiтного i цiкавого життя дитячого колективу, спiльних iнтересiв, у в№ному спiлкуваннi юнаков.
Демократизащя системи управлшня процесом виховання базуеться на таких засадах: повага i довiра, цiлiсний погляд на особистiсть, стробп-ництво, соцiальна справедливiсть, iндивiдуальний шдхвд, особисте стимулювання, консенсус i колек-тивне прийняття рiшень та шше.
Для офiцера-вихователя завжди принципову важливють мае формування мети виховання. Кожний педагогiчний колектив намагаеться конкретизувати и ввдповвдно до сво!х умов i можливостей. Ввдтак, одне з головних завдань виховного процесу лщею в су-часних умовах - розвиток особистого «я» лщеюпв, !хшх творчих здiбностей, iнiцiативи й самостiйноl, нацюнально! самосвiдомостi, патрiотизму i вiдда-носл державi.
Виходячи зi специфiки обов'язшв - змiст i рiвень професшносп офiцера-вихователя характери-зуеться:
- рiвнем його загально! культури (свiтогляд, iнтелект, полгшчна освiченiсть, ерудованiсть, ду-
ховнiсть, штелк'ентшсть, емоцiйна стабiльнiсть, ва-леологiчна культура, культура пращ, культура стлкування i !! вiдповiднiсть загальнокультурним парадигмам суспшьства);
- психолого-педагогiчною компетентнiстю (осмислення навчально-виховного процесу лiцею як цiлiсно! системи - знання основ загально! психологи, вжово! психологil, дитячо! психологi!, сощально! психологi!, соцiонiки, сучасних педагогiчних теорш, прогресивних технологiй навчання i виховання),
- фаховою компетентшстю (синтез високо! освiченостi в певних галузях науки ввдповщно до спецiалiзацi!, педагогiчноl майстерносп й духов-ностi). Для офщера-вихователя - це знання зако-номiрностей виховання, основних психолого-педагогiчних проблем, психологи лще!спв i дитячих колективiв, спецiалiзованоl лiтератури з питань психологи та педагопкн, умiнням застосовувати !х на практицi.
- функцюнальною компетентнiстю (усв1дом-лення функцiональних обов'язшв, норм i правил професiйно! поведшки, органiзаторськi, комунiка-тивнi здiбностi).
Щдвищення розвитку психолого-педагогiчно! компетентностi офiцера-вихователя неможливе без визначення Г! наявного рiвня. Це й стало одним iз завдань нашого досл1дження, методика якого перед-бачала досл1дження особливостей психолого-педагогiчноi компетентностi офiцерiв-вихователiв за методикою незавершених речень, що була спрямова-на на визначення установок, мотивiв професшно! дiяльностi; за розробленим нами опитувальнишв на основi самооцiнки офiцерiв-вихователiв iз психологii i педагогiки. Крiм того, проводилось спостереження за офiцерами-вихователями шд час перебування !х на курсах тдвищення квалiфiкацil, зокрема, у процеа практичних занять з метою виявлення глибини та дiевостi iхнiх психолого-педагогiчних знань.
У результата дослiдження встановлено, що розвиток психолого-педагопчно! компетентностi бiль-шосп офiцерiв-вихователiв не в1дпов1дае сучасним ви-могам. Це усв1домлюють i саш офiцери-вихователi. Так, результати досл1дження показали, що педагопчну освiту мають 38 % офiцерiв-вихователiв, технiчну -36 %, вшськову - 22 %, юридичну - 7 %. Середнш вiк офiцера-вихователя 37-38 рок1в.
Тривогу викликае той факт, що найб№ший дефiцит знань - у галузi психологii особистостi й вiковоi психологи, яш е необх1дними для устшно! професiйноi дiяльностi офiцера-вихователя, його ефективно! взаемодii з лiцеiстами, реалiзацii сощаль-но-психологiчних функцiй управлiння виховним процесом.
Аналiз результатiв спостереження за слухачами курав п1двищення квалiфiкацil п1д час конферен-цii з обмiну досвщом роботи дае пiдстави зробити висновок, що бшьшють офiцерiв-вихователiв мае неповш знання iз психологii i педагопкн, проте !м важко застосовувати !х на практицi. Визначити нау-кову суть поняття, видiлити психологiчнi аспекти свое! професшно! д1яльносп. Про це свщчать i результати вивчення мотивiв i установок. У бшьшосп
офiцерiв-вихователiв сформована установка на необ-хiднiсть набуття психолого-педагогiчних знань та використання !х на практицi. За результатами методики незавершених речень 95 % опитаних виявили позитивне ставлення до вдосконалення власно! пси-холого-педагопчно! компетентностi.
Недостатнiй рiвень розвитку психолого-педагопчно! компетентностi офiцерiв-вихователiв можна пояснити ланцюгом об'ективних i суб'ектив-них факторiв, у тому числ - !хньою недосконалою додипломною тдготовкою.
Значна кiлькiсть опитуваних зазначае, що посада офщера-вихователя виникла штучно. Адже вiйськовi заклади, ЗСУ готують офiцерiв, ВНЗ - ви-хователiв, а пiдготовку офiцерiв-вихователiв жоден заклад не здшснюе. Тому виникае потреба у психоло-го-педагогiчнiй пiдготовцi офiцерiв-вихователiв на курсах пiдвищення квалiфiкацii. В областях юнують такi курси, проте офiцерiв-вихователiв зазвичай зара-ховують в групи корекцiйних педагогiв, з шклю-зивно! освiти - ввдповвдно, вони не отримують необ-хвдних знань, важливих саме для !хньо! професшно! д1яльносп. Щсихолого-педагогiчну пiдготовку офще-ри-вихователi визначають як високий рiвень загально! ерудици, умiння використовувати форми та мето-ди психолого-педагогiчного впливу на вихованщв, наявнiсть педагогiчних навичок i якостей психолога, умiння щдбирати iндивiдуальний пiдхiд до виховання кожного лще!ста, знання щодо адаптацп лiцеiста до нового середовища, знання про розвиток i функцiонування психiчноi дiяльностi дитини.
Опитування показало, що юнуе низка проблем, з якими офiцери-вихователi стикаються у роботi: проблема адаптаци дiтей до нового навчального закладу, пристосування до нового режиму, конфлжти мiж учителями та лще!стами та мiж лiце!стами, мо-тивацiя до навчання, проблема згуртованосп дитячо-го колективу, норми i правила поведiнкн лiце!стiв, девiантна поведшка, надмiрне спiлкування в сощаль-них мережах (обмежування такого спiлкування - та-кож проблема), неусвiдомлення ввдповщальносп за власнi вчинки i сощальна адаптацiя дiтей, позбавле-них батьшвського пiклування, дiтей-переселенцiв.
Шляхи вирiшення проблем офщери-вихо-вателi окреслюють таким чином: умиж знайти iндивiдуальний пiдхiд як з боку вчителя, класного керiвника, так i з боку офщера-вихователя (систем-ний пiдхiд у вихованш); орiентуватись в шдиввду-ально-типологiчних особливостях кожного вихо-ванця; проводити виховш заходи, як1 б сприяли згуртовуванню дитячого колективу; вимогливiсть i контроль; заборона штернет-сшлкування на користь живому сшлкуванню (лiтнi табори, польовi збори, проведення «тижшв без телефону»); защкавлешсть лiцеiстiв до суспiльно-корисно! працi; псшший зв'язок з батьками (системний шдхщ до виховання: батьки - офщер-вихователь - класний керiвник -орiентуються на потреби дитини).
Таким чином, дослвдження особливостей пси-холого-педагогiчно! компетентносп офщерОв-вихо-вателiв лiце!в дають тдставу для висновку про необ-хвдтсть тдсилення ввдповвдно! роботи в тсляди-
пломнiй педагогiчнiй освiтi, насамперед - виробити точнi критерii, за якими можна визначити рiвень пси-холого-педагопчно! компетентностi офщерОв-вихователiв i ввдповщно коригувати форми й методи роботи щодо !! вдосконалення.
5. Апробащя результатiв дослiдження
Визначення змiсту психолого-педагопчно! подготовки офiцерiв-вихователiв на курсах тдви-щення квалiфiкацii здiйснюеться шляхом розробки системи навчальних курсiв для дистанцшного етапу навчання: основного курсу «Психолопчш основи управлiння виховним процесом у лще!», де розкри-ваються загальш психологiчнi закономiрностi управ-лiння виховним процесом в освиньому закладi; до-даткових тематичних курсiв, як1 доповнюють та по-глиблюють базовий курс: «Освiтньо-вiковi особли-востi учнiв середнього i старшого шкiльного вiку i !х урахування в управлiннi навчанням», «Поняття мо-тивацi! та !! роль в управлiннi навчанням», «Стиму-лювання навчально! дiяльностi учнiв лще!в з посиле-ною вiйськовою тдготовкою», «Особливосп нацiо-нально-патрiотнчного виховання учшвсько! молодi в контекстi складних сус^льно-пол^тичних подiй», «Адаптацiя дiтей до умов нового освинього середовища», «Основи конфлжгологп», «Попередження та профiлактика девiантноi поведiнки лiцеiстiв».
Якщо основний курс спрямований на фор-мування в щлому психолого-педагогiчноi компетент-ностi офiцерiв-вихователiв, то додатковi тематнчнi курси забезпечують формування окремих елементiв компетентностей.
В1дпов1дно до обраного змюту психолого-педагогiчно! тдготовки офiцерiв-вихователiв на курсах щдвищення квалiфiкацi! обрано систему методiв та форм навчання - трiаду активних форм навчання, що грунтуеться на використанш проблемно-пошукових методiв: проблемш мiнi-лекцii (з викори-станням презентацш), психологiчнi практикуми, практнчнi iнтернет-заняття (мозковi штурми пiд час проведення форумiв, аналiз ситуацiй).
Використовуючись у певнш послiдовностi та взаемодоповнюючи один одного, дат форми навчання сприяють створенню пiд час навчання офiцерiв-вихователiв умов формування складових елеменпв -мотивiв, знань, умiнь та навичок.
Отже, на нашу думку, апробащя даного курсу при шдвищенш квалiфiкацii офiцерiв-вихователiв в умовах очно-дистанцшного навчання дозволить ощнити доцiльнiсть його використання як важливого напрямку тслядипломно! освiти.
6. Висновки
На основi теоретичного аналiзу проблеми до-слвдження та узагальнення його результатiв установлено, що психолого-педагопчна пiдготовка офiцерiв-вихователiв лiцеiв з посиленою вшськовою подготовкою на курсах тдвищення квалiфiкацi! е актуальною i перспективною. Така подготовка органiчно пов'язана з пошуком ново! парадигми пОслядиплом-но! освОти офОцерОв-вихователОв, упровадженням Он-новацшних технологОй дистанцОйного навчання.
Розв'язання проблеми психолого-педагопчно1 тдготовки офщер1в-виховател1в у систем1 тсляди-пломно1 освгти сприятиме формуванню продуктивного освгтнього середовища лщею загалом i щдви-щенню професiйно-педагогiчноï компетентностi офь цера-вихователя зокрема. Тобто того фундаменту, без якого офщеру-вихователю неможливо виршува-ти актуальт завдання освiти i виховання лiцеïстiв.
Лiтература
1. Барабанщиков, О. В. Вшськова педагогiка та пси-хологiя [Текст] / О. В. Барабанщиков, В. П. Давидов, Е. П. Утлш, Н. Ф. Феденко; тд ред. А. В. Барабанщикова. -М.: Воениздат, 1986. - 53 c.
2. Машталiр, А. М. Дiагностика сформованостi творчих якостей у майбутнiх офiцерiв [Текст] / А. М. Маш-талiр // Нж технологiï навчання: Науково-методичний збiрник. - 2005. - № 41. - С. 135-147.
3. Руденко, М. В. Теорш i практика загальноï i вiйськовоï педагогiки [Текст]: курс лекцш / М. В. Руденко, Ю.С. Красильник, Л. Б. Полонська, Г. В. П'янковський, I. О. Хорев. - К.: ВГ1 НАОУ, 2002. - 108 с.
4. Руденко, М. В. Сощально-педагопчний практикум офщера-вихователя : навч.-метод. поибник [Текст] / М. В. Руденко, Г. В. П'янковський, I. О. Хорев. - К. : ВГ1 НАОУ, 2001. - 112 с.
5. Сегеда, О. О. Психолопчт особливост фор-мування професшних якостей офiцерiв-вихователiв у про-цес фаховоï пiдготовки [Текст]: автореф. дис. ... канд. пси-хол. наук / О. О. Сегеда. - Харкгвський вшськовий ушверситет, 2004. - 18 с.
6. Теорш i практика Виховання вшськовослужбовщв Збройних сил Росшсьюл федерацiï [Електронний ресурс]: навч. пос. / 2003. - Режим доступу: http://medbib.in.ua/teoriya-praktika-vospitaniya-voennoslujaschih.html
7. Положення про вшськовий лщей, № 1087-00 -редакцш вiд 17.07.2003 [Електронний ресурс] / Режим до-
ступу: http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd7docid =1684004
8. A^amcteB, A. O. BiHCLKOBO-naipioTHHHe bhxo-BaHHA y 36poftHHx Cunax yKpaiHH [TeKCT]: HaBH.-Merog. noci6 / A. O. A^aHacteB, ro. C. KpacuntHHK, O. O. .yHHK, B. B. MapaeBa, T. O. neTpeHKO. - Ha^OHantHa aKageMia o6opoHH yKpaiHH, HayKOBO-goraigHHH ^rnp ryMaHiTapHHx npo6jieM. - K. : HAOy, 2007. - 176 c.
References
1. Barabanshhikov, O. V., Davidov, V. P., Utlik, E. P., Fedenko, N. F. (1986). Vijs'kova pedagogika ta psihologija. Moscw: Voenizdat, 53.
2. Mashtalir, A. M. (2005). Diagnostika sformovanosti tvorchih jakostej u majbutnih oficeriv. Novi tehnologii navchannja, 41, 135-147.
3. Rudenko, M. V., Krasil'nik, Ju.S., Polons'ka, L. B., P'jankovs'kij, G. V., Horev, I. O. (2002). Teorija i praktika zagal'noi i vijs'kovoi pedagogiki. Kurs lekcij. Kiev: VGI NAOU, 108.
4. Rudenko M. V., P'jankovs'kij, G. V., Horev, I. O. (2001). Social'no-pedagogichnij praktikum oficera-vihovatelja. Kiev: VGI NAOU, 112.
5. Segeda, O. O. (2004). Psihologichni osoblivosti for-muvannja profesijnih jakostej oficeriv-vihovateliv u procesi fahovoi pidgotovki. Kharkov Military University, 18.
6. Teorija i praktika Vihovannja vijs'kovosluzhbovciv Zbrojnih sil Rosijs'koi federacii (2003). Available at: http://medbib.in.ua/teoriya-praktika-vospitaniya-voennoslujas-chih.html
7. Polozhennja pro vijs'kovij licej, № 1087-00 -redakcija vid 17.07.2003 (2003). Available at: http://www. kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=1684004
8. Afanas'ev, A. O., Krasil'nik Ju. S., Lunik, O. O., Ma-raeva, V. V., Petrenko, T. O. (2007). Vijs'kovo-patriotichne vi-hovannja u Zbrojnih Silah Ukraini . National Defence Academy of Ukraine, Research Center of humanitarian problems, 176.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук, професор Сорочан Т. М.
Дата надходження рукопису 22.05.2015
Катюк Ярослава Леонщ1вна, кандидат психологгчних наук, доцент, кафедра фшософп i освгти дорос-лих, ДВНЗ «Унгверситет менеджменту освгти», вул. Артема 52-А, м. Кт'в, Украша, 04053 E-mail: zolotaslava@mail.ru
УДК 001.895:378.046-021.68 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.44556
АКТУАЛЬН1СТЬ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИМ РОЗВИТКОМ ЗАКЛАД1В П1СЛЯДИПЛОМНО1 ПЕДАГОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ НА ОСНОВ1 КЛАСТЕРНОГО П1ДХОДУ
©Н. В. Любченко
У статтi визначено основнi протирiччя мiж сучасними соцiально-економiчними перетвореннями в свi-товому та укра'тському спiвтовариствi та здаттстю освiтньоi галузi адаптуватися до умов стрiмко-змтного суспшьства. Обтрунтовано виршення проблеми iнновацiйного розвитку закладiв псядиплом-но'1' педагогiчноi освiти шляхом використання кластерного пiдходу до и розвитку. Визначено предмет, об 'ект, мету i завдання до^дження ¿з обрано'1' проблематики
Ключовi слова: управлiння тновацшним розвитком закладу, Консорцiум закладiв пклядипломно'1' освiти, освiтнiй кластер
