CC BY
20
■ Орипнальы досл1дження
Originаl Researches
УДК 616.711-018.3:616.721.1-007.43-085 РАДЧЕНКО В.А., ШИМОН М.В.
ДУ «¡нститут патологи хребта та суглоб1в ¡мен! професора М.1. Ситенка Нацюнально/ академИ медичних наук Украни», м. Харюв
перший досв1д використання ¡нг!б!тор!в фактора некрозу пухлини альфа при л^уванН хворих ¡з грижами м1жхребцевих дисюв
Резюме. У статт! наведений перший досвд застосування ¡нпбторв фактора некрозу пухлини альфа при л'ку-ванн хворих ¡з грижами м!жхребцевихдискв. Матерал досмдження — дан! 6 хворих ¡з грижами мжребцевих дискв у шийному й поперековому в!дд!лаххребта. Обгрунтовано використання препаратв болопчноI терапИ для консервативного лкування хворих. Доведено, що препарати болопчноI терапИ потенцйно ефективн! при грижахм!жхребцевихдисквхрончного генезу, б!льшпов'язаних¡з запаленням!набряком¡нтраканальнихтканин, ! е неефективними або сумнвними при великих секвестрованих грижах диска травматичного генезу. Ключов! слова: грижа м^ребцевого диска, препарати болопчноI терапИ, ¡нгбтори фактора некрозу пух-лини альфа.
Вступ
Консервативно лкування дегенеративних захворю-вань хребта являе собою вельми важку проблему [1]. Особливо неоднозначт дат отримат при лкувант гриж м1жхребцевих дисюв. Порiвняння ефективносл Хрур-пчного та консервативного лкування гриж показало, що шсля операцй у пацiентiв швидше та ефектившше зникае бть та вщновлюеться функщя хребта. Однак, за даними лггератури [2, 3], у 38—39 % пащенпв, як! лiкувались консервативно з приводу гриж м1жхребцевих дисюв, мають мiсце незадовiльнi результати, а протягом 0,5—1 року вони оперуються через неефектившсть попереднього лжуван-ня. Але 61—62 % пащенпв, як! лшувалися консервативно, задоволенi досягнутим ефектом та уникли оперативного втручання. Працездатнють вщновлюеться практично з од-наковою частотою при мрурпчному (84,4 %) та консервативному (78,4 %) лкуванш [3].
Згщно з сучасними уявленнями, остеохондроз хребта являе собою складний каскадний процес. Його вщ-правною точкою, як правило, е дегенеративш змiни в м1жхребцевих дисках, яким сприяють повторнi травми, надмiрне статичне чи динамiчне навантаження, спадкова схильнiсть. М1жхребцевий диск поступово втрачае воду, зсихаеться, втрачае амортизуючу функцiю i стае бтьш чутливим до механiчного навантаження. Фiброзне кольце, розташоване по периферй диска, стоншуеться, у ньо-му з'являються трщини, через як центральна частина диска (драглисте ядро) змщуеться до периферй, форму-ючи протрузiю (випинання).
Причини болю в поперековому вщдш хребта рiзно-манiтнi. Однiею з причин е гриж м1жхребцевого диска,
що формуються за рахунок пролапсу фiброзного кльця та мйрацй у хребтовий канал драглистого ядра. Формування гриж супроводжуеться запаленням i, вщповщно, набряком, а також мехашчним здавлюванням нервових корiнцiв i спинного мозку, що призводить до болю.
Внаслщок травми або iнтенсивного навантаження про-труз1я може збтьшуватися, що призводить до випинання драглистого ядра та частини фiброзного кшьця в хребет-ний канал, що позначають як грижа диска. Грижа зазвичай являе собою утворення, що зберйае зв'язок iз тлом диска, але iнодi мае мiсце секвестрация гриж!, коли ц фрагменти випадають у хребтовий канал.
Бть при гриж диска вперше з'являеться у зв'язку з подразненням больових рецепторiв зовшшнк шарiв фь брозного кшьця i задньо! поздовжньо! зв'язки, iмпульсацiя вщ яких надходить у спинний мозок по плках синуверте-брального нерва. Рефлекторно виникае спазм сегментар-них м'язiв, що мае захисний характер i призводить до ш-мобшзацй ураженого сегмента (мiофiксацiя), але з часом вш втрачае саногенну роль i стае самосгiйним фактором, що пщтримуе бшь [4]. Змщуючись у бiк хребтового каналу або м1жхребцевого отвору, грижа може здавлювати прилеглий спинномозковий корiнець i вщповщний спин-номозковий ганглiй, що веде до виникнення корiнцевого синдрому (радикулопатй).
Пошкодження корiнця бувае обумовлене не тшьки його механiчним здавленням, але також запаленням, набряком i демiелiнiзацiею, у генезi яких певна роль може належати мунолопчним процесам [4].
У патогенезi дискогенного болю й Малгй важлива роль належить клiтинам драглистого ядра грижового дис-
Орипнальы досл1дження / Original Researches
ка, що експресують прозапальнi цитоюни — у першу чергу фактор некрозу пухлини альфа (ФНП-альфа).
Останшм часом в шоземнш лiтературi з'явились повь домлення про лiкувaння гриж диска шпбгторами фактора некрозу пухлини альфа, зокрема препаратом шфшксимаб.
У клЫчному рaндoмiзoвaнoму контрольованому до-cлiдженнi препарату шфлксимаб у хворих на гриж м!ж-хребцевих дисков поперекового вщщлу хребта [5] пaцieнти були подлет на двi групи: основну та контрольну по 20 хворих у кожнш. Вciм пaцieнтaм проводились внутрш-ньoвеннi шфузй: в ocнoвнiй груш — препарат шфжкссимаб у дозувант 5 мг/1 кг маси тла, у контрольн1й — ф1зюло-пчний розчин протягом двох годин одноразово. Результата ощнювалися через 7 дшв, 14 дн1в, 1 мюяць i 3 м1сяц1 п1сля шфузй. При оц1нц1 результaтiв виявилось, що сутте-во! р1зниц1 щодо регресу неврoлoгiчнoгo статусу та даних об'ективного дослщження м!ж двома групами не було ви-явлено. Однак антагошсти фактора некрозу пухлини е по-тенцiйнo ефективними при лiкувaннi гриж м!жхребцевих дисков поперекового в1дд1лу хребта, i терaпевтичнi ефекти, пoкaзaнi у вщкритому дocлiдженнi [6, 7], були аналопчт тим, що прoведенi на тваринних моделях.
У другому рандом1зованому контрольованому досль дженнi, що включало 21 пащента, було дослщжено даю iнфлiкcимaбу на резoрбцiю гриж1 диска [8]. При контрол1 МРТ було показано, що шфлксимаб не сприяв резорбцй гриж1 диска на юнцевий термiн дослщження — 6 мюящв. У зв'язку з невеликою ылькютю пaцieнтiв, як! були включе-m в дослщження, при використанн1 р1зних методов оц1нки бюлопчно! терапй необхщне подальше дослщження.
Мета дослщження: ощнити ефективн1сть використан-ня препарату шфлшсимаб для л1кування пац1ент1в !з гри-жами м!жхребцевих диск1в.
Матер1али та методи
Пщ нашим спостереженням та лкуванням перебували 6 пац1ент1в середньо! вшэво! групи (вщ 17 до 58 роив), як! були пролшоваш одноразовим в/в введенням 1нг1б1тор1в фактора некрозу пухлини альфа у дозуванш 3 мг/1 кг ваги.
Для постановки даагнозу в пащенпв !з болем у хребта та ощнки да препарат1в бюлопчно! терапй використовували: рентгенолог1чн1 методи, комп'ютерну томограф1ю, магшт-но-резонансну томограф1ю. Кл1н1чн1 методи обстеження пац1ент1в включали: зб1р анамнестичних даних, лабора-торн1 дослщження, а також дослщження невролог1чного статусу пац1ент1в до та шсля л1кування.
У вс!х пац1ент1в до та п1сля л1кування 1нг1б1торами фактора некрозу пухлини альфа було проведено заб1р кров1 з лктьово! вени натще. Було дослщжено так! показники: mi-копротеши, гострофазний б!лок гаптоглоб1н, с1алов1 кисло-ти, хондро'1тинсульфати за реакщею з риванолом [9, 10].
Статистичний анал1з одержаних даних проводили на основ! загальноприйнятих методов варшцШно! статистики з розрахунком середнього арифметичного (М) i його по-хибки (m) за допомогою пакета прикладних статистич-них програм Excel, AtteStat. Для визначення статистич-них вщмшностей м!ж групами пор1вняння застосовували t-критерш Стьюдента. Статистично значушими вважали вщмшносп за умов р < 0,05.
Результата та Тх обговорення
Отримaнi так! результата: в одного пащента мала мюце повна ремiсiя невролопчно! симптоматики. У 4 пащенпв мала мюце часткова ремiсiя невролопчно! симптоматики, в 1 — регрес невролопчно! симптоматики, але в подальшо-му, при наростанш неврологiчних проявiв, вiн був проопе-рований.
Наводимо клiнiчний приклад: хвора З., 41 року, пере-бувала у клiнiцi патолог!! хребта ДУ «1нститут патологй хребта та суглоб!в ш. проф. М.1. Ситенка НАМН Укра!ни» з приводу остеохондрозу шийного вщдалу хребта. Спонди-лоартроз. Спондилоартралгй. Грижа диска С6-С7. Комп-ресшно-коршцевий синдром С7 зл!ва. Парез л!во! верх-ньо! юнщвки.
На момент надходження в клшщу пред'являла скарги на бол! в дшянщ шийного вщдалу хребта з !ррад!ац!ею в л!ву верхню к!нц!вку.
Об'ективно: вщшчаеться згладжен!сть шийного лордозу, виражена м!отон!чна реакщя м'яз1в у шийному вщ-дш хребта. Рухи в шийному вщдш хребта р!зко обмежеш через больовий синдром. При пальпацй вщмчаеться б!ль у проекцй остистих вщросткгв та паравертебрально зл!ва С3-С4 С4-С5, С6-С7. Позитивш симптоми «кашльового поштовху» та «дзвшка».
У невролопчному статус! вщмчаеться гшостез!я, анал-гез!я в зон! дерматомш та мютом!в С7 зл!ва. Рефлекси з ш.йтюер® зл!ва abst, ш.Ысер8, карпорадаальний, виклика-еться з обох сторш, зл!ва пригшчеш Б > 8. Вщшчаеться гь потроф!я м'яз!в л!вого передпл!ччя, гшотенора л!во! кист!. Вщмчаеться слабкють м'яз!в л!во! кист! до 3,0 бала. Больовий синдром за ВАШ (в!зуально аналогова шкала) стано-вив 7—8 бал!в.
Через неефектившсть консервативного л1кування хво-рш було показано мрурпчне лкування гриж! м!жхребце-вого диска С6-С7, в!д якого вона вщмовилася.
У зв'язку з цим хворш виконано в/в крапельну шфузш препарату ремшейд (дшча речовина шфлшссимаб) + ф!зю-лопчний розчин, 300 мл. У перш! дш доби шсля введения препарату стан пащентки був незмшним, !й вводились наркотичн! анальгетики та прийнято р!шення провести повторний курс консервативного лкування (л!рика, ар-далуд, ман!т, актовег!н, магн!тотерап!я).
На 12-ту добу шсля шфузй препарату ремшейд почала вщмчатись позитивна динамша: збтьшення сили м'яз!в у л!вш верхнш юнщвщ до 4—4,5 бала, зменшення больо-вого синдрому за ВАШ до 3—4 бал!в. Рефлекс з т.Ысер8 зл!ва пригн!чений, ш.Ь1сер8, карпорад!альний, виклика-еться з обох стор!н, зл!ва пригшчеш Б > 8. Позитивна динам!ка та регрес невролог!чного статусу продовжува-лись до моменту виписки з! стацюнару: показник больо-вого синдрому за ВАШ становив 1 бал. Залишився при-гн!ченим рефлекс !з тЛпсер8, незначна аналгез!я в зон! дерматома С7 зл!ва. Сила м'яз!в у л1вш верхн!й к!нц!вц! становила 5 бал!в.
На МРТ-зшмках шийного в!пдалу хребта в!дм!чаеться зниження висоти м!жхребцевого пром!жку С6-С7, л!во-б!чна грижа на р!вн! С6-С7 (рис. 1).
Контрольне МРТ-обстеження було виконано через 6 мюящв шсля введення шпб!тор1в фактора некрозу пухли-
Д Орипнальы досл1дження / Ог1д1па! РезеагсИез
ни альфа. На знiмках виявлено вiдсутнiсть набряку та за-палення.
Таким чином, виявлено, що лкування iнгiбiторами фактора некрозу пухлини альфа пащента з грижею диска, яка супроводжувалась запаленням та набряком у спинно-мозковому каналi, е ефективним. Виявлено зниження запального процесу та набряку.
Для вивчення активносл запального процесу до та шсля лкування пацiентiв з грижами м1жхребцевих дисков було проведено дослщження бiохiмiчних показниюв кровi (табл. 1).
Глшопротеши, як! вщображають активнiсть запального процесу, були пщвищеш (у 2,4 раза) у пащентав до
лкування iнфлiксимабом при порiвняннi з контрольною групою. Однак при аналiзi показниюв пацiентiв до та пiсля лкування iнфлiксимабом умiст глкюпротеш1в у сироват-цi кровi був знижений (в 1,6 раза), що свщчить про змен-шення активностi запального процесу. Мiж показниками сироватки кровi пащенив контрольно! групи та пацiентiв шсля лкування iнфлiксимабом не вiдмiчено вiрогiдних вiдмiнностей. Це може бути пов'язано з тим, що не в уах пролкюваних пацiентiв мав мюце регрес невролопчно! симптоматики, що свщчить про залишковi явища запального процесу.
При дослщженш сiалових кислот у сироватц кровi було виявлено, що у пащенив до лкування вщзначався 1х
Рисунок 1. Фотов'щбитки з МРТ пац!ентки З., сегмент С6-С7
Рисунок 2. Фотов'щбитки пац!ентки З., 41 року, боковий та акс'альний зр!зи (в!дм!чаеться в!дсутн!сть набряку та запалення)
Таблиця 1. Б1ох1м1чн! показники кров! у пац1ент1в до та п^ля л/кування ¡нфл'/ксимабом
Показники Пащенти до лшування шфлшсимабом Пащенти шсля л^вання шфлшсимабом Контрольна група
Гткопроте'ши, г/л 0,98 ± 0,09 Р1 < 0,001 0,60 ± 0,08 Р2 < 0,01 Р3 > 0,05 0,48 ± 0,06
Сiаловi кислоти 3,40 ± 0,08 Р1 < 0,001 2,80 ± 0,08 Р2 < 0,001 Р3 < 0,001 2,00 ± 0,03
Гаптоглобш 1,90 ± 0,06 Р1 < 0,001 1,00 ± 0,03 Р2 < 0,001 Р3 > 0,05 0,95 ± 0,04
Хондроггинсульфати 0,30 ± 0,03 Р1 < 0,001 0,33 ± 0,02 Р2 > 0,05 Р3 < 0,001 0,08 ± 0,01
1ндекс стввщношення нейтроф^в та лiмфоцитiв 3,8 ± 0,6 Р1 < 0,001 3,4 ± 0,1 Р2 < 0,01 2,5 ± 0,2 Р3 < 0,01
Примтки: Р1 — в!рог!дн!сть в'щм'шностей показниюв м!ж контрольною групою па^ен^в та па^енлв до л'!кування '¡нфл '/ксимабом; Р2 — в!ропдн1сть в1дм1нностей показниюв у пац1ент1в до та шсля л!кування '¡нфл'/ксимабом; Р3 — в!рог1дн!сть в!дм1нностей показниюв м!ж контрольною групою па^ен^в та па^ен^в, яких л!кували 1нфл1ксимабом.
Орипнальы досл1дження / Ог1д1па! 13езеагсИез
високий вм!ст (в 1,7 раза бтьше) пор!вняно з контрольною групою пац!ент!в. П!сля л!кування р!вень с!алових кислот знизився (в 1,2 раза) ! практично досягав контрольних по-казниюв.
Виявлено, що показники гаптоглобшу у сироватщ кров! були знижеш в 1,9 раза у пащенпв шсля лкування шфлксимабом та не вщр!знялись вщ показниюв контрольно! групи. Вщомо, що вшьний гаптоглобш ! його комплекси з гемоглоб!ном в!д!грають важливу роль не тшьки в щдтримщ резерву зал!за, а й у контрол! мюцевих запальних процеав. Вони е потужними пероксидазами, що г!дрол!зують пероксиди, як! вив!льняються в процес! д! фагоцит1в. Гаптоглобш, крм того, шпбуе катепсин В ! модулюе актившсть ! прол!ферацш лейкоципв у длянщ запалення. Комплексування гемоглобшу з гаптоглобшом запобйае стимуляцй перекисного окиснення лшщв та утворенню гщроксильного радикала в длянках запалення.
Показники хондро!тинсульфапв були тдвищеш у груш пащенпв до та тсля лщування шфлксимабом. Це св!дчить про те, що шфлшсимаб не впливае на показники метабол!з-му гл1козам1ногл1кан1Б у тканинах м!жхребцевого диска.
Додатково нами було проведено досл!дження на основ! визначення гематолопчних показниюв сироватки кров!. Був розрахований !ндекс сп!вв!дношення нейтроф!л!в та л!мфоцит1в (табл. 1).
Анал!з сп!вв!дношення нейтроф!л!в та л!мфоцит!в показав, що у пац!ент!в п!сля л!кування !нфл!ксимабом цей щдекс був знижений в 1,1 раза, що свщчить про зниження запального процесу, однак при пор!внянш з показниками контрольно! групи пац!ент!в в!дм!чено його п!двищення в 1,3 раза.
Таким чином, дан!, отриман! в процес! досл!дження метабол!чних показниюв в сироватщ кров! пащенпв до та тсля лщування шфлшсимабом, свщчать про те, що пщ впрливом препарату в пац!ент!в знижуеться !нтенсивн!сть запального процесу.
Велика к!льк!сть експериментальних роб!т в!дображае порушення структури ! функцй нервових коршщв шс-ля !х мехашчно! компресй грижею м!жхребцевого диска [11—15]. У раз! наявносп значно! за розм!рами латерально! або дорсолатерально! протрузй диска або його аналопч-но! екструзй вщбуваеться !ритащя ! мехашчне здавлюван-ня нервових кор!нц!в ! спинного мозку. Це е причиною люмбально! дорсалгй й Мазу. Подразнення нервових коршщв (парних правого або л!вого) часто пов'язане з фо-рамшальними протруз!ями та грижами, локал!зованими латерально або дорсолатерально. К. 01шагкег [16] вперше нав!в докази того, що драглисте ядро може щдукувати по-шкодження нервових кор!нц!в при в!дсутност! механ!чно! компресй. В останш роки отримаш нов! дан! щодо бюсин-тезу прозапальних цитокЫв, що експресують деструктив-н! тканини диска, що супроводжуеться запаленням нерва та периневральних тканин [17, 18].
У зв'язку з цим л1кування пащенпв !з грижами дисков може бути засноване на наступних принципах, що характеризуюсь розвиток гриж! м!жхребцевого диска та запального процесу.
В умовах утворення гриж порушуеться метабол!зм драглистого ядра ! навколишн!х тканин. В!домо, що при
формуванш гриж диска вщбуваеться пролапс драглистого ядра та випадння деструктивних тканин диска у хребто-вий канал. Контакт деструктивних тканин !з нервовими закшченнями, за даними лиератури, призводить до акти-вацй бюсинтезу прозапальних цитокш1в. Мае мюце екс-прес!я вазоактивних фактор!в, п!двищуеться проникн!сть судин, б!осинтез хемотаксичних фактор!в, кумуляц!я кл!-тин запалення в длянщ дегенеративного драглистого ядра. Можливий мехашзм утворення гриш, викликаний про-лабуванням драглистого ядра ! б!осинтезом прозапальних фактор!в, схематично наведений на рис. 3.
Складовим компонентом д! гриж м!жхребцевого диска на нервов! зак!нчення е розвиток запального процесу, що охоплюе периневральш тканини — пухку сполучну тканину та оболонки пучив нервових волокон. Запальний процес супроводжуеться набряком нерва та периневраль-них тканин, що призводить до компресй нервових заин-чень та прояв!в невролопчно! симптоматики.
Згщно з даними експериментальних дослщжень та ш-формащею, що стосуеться фармакодинамки д! шфлшси-мабу, можливо припустити, що його дя на ФНП-альфа та прозапальш цитоюни буде сприяти зниженню компресй нервових зак!нчень за рахунок редукц!! запального проце-су, що також може позитивно вщбитись на структур! не-рвових зак!нчень.
Зниження або редукц!я запального процесу при л!ку-ванш гриж м!жхребцевих дисков супроводжуеться вираже-ним впливом препарату бюлопчно! терапй на ФНП-альфа та прозапальн! циток!ни, що призводить до зменшення об'ему гриж!. За рахунок цього залишаеться лише меха-шчна складова, тобто сама грижа диска. Надал! можливе використання стандартних методов лкування.
Таким чином, препарати б!олог!чно! терап!!, зокрема шфлшсимаб, можуть бути потенцшно ефективними в ль куванш пащенпв !з грижами м!жхребцевих дисков.
Грижове випинання драглистого ядра
Рисунок 3. ЕкспреЫя вазоактивних чинник!в драглистим ядром
Орипнальы досл1дження / Original Researches
Список лператури
1. Продан АИ. Дегенеративные заболевания позвоночника. Консервативное лечение / АИ. Продан, В.А. Радченко, НА. Корж. -Х.:ИПП «Контраст», 2009. - 272с.
2. Paul W.C. Surgery versus prolonged conservative treatment for sciatica / Paul W.C., van Houwelingen H.C., van der Hour W.B. [et al.]//N. Engl. J. Med. - 2007. - Vol. 356. -P. 224-256.
3. Weinstein J.N. Surgical Versus Nonoperative Treatment for Lumbar Disc Herniation. Four-Year Results for the Spine Patient Outcomes Research Trial (SPORT) / J.N. Weinstein, J.D. Lurie, T.D. Tosteson, A.N.A. Tosteson, E.A Blood, W.A. Abdu, H. Herkowitz,, A. Hilibrand, T.Albert, J. Fischg-rund//Spine. - 2008. - Vol. 33. - P. 2789-2800.
4. Попелянский Я.Ю. Ортопедическая неврология (верте-броневрология)/Я.Ю. Попелянский. — М.: Медпресс-ин-форм, 2003. — 672 с.
5. Korhonen T. The Treatment of Disc Herniation — Induced Sciatica With Infliximab: Results of a Randomized, Controlled, 3-Month Follow-up Study/Korhonen T, Karppinen J., Paime-la L., etal. //Spine. - 2005. - Vol. 30. - P. 2724-2728.
6. Nerve growth factor involvement in pain behavior in a rat model of experimental disc herniation / A Onda, Y. Murata, B. Rydevik [et al.]: 31st annual meeting of the International Society for the Study of the Lumbar Spine. — 2004.
7. High levels of inflammatory phospholipase A2 activity in lumbar disc herniations / J.S. Saal, R.C. Franson, R. Dobrow [et al.]// Spine. - 1990. - Vol. 15. - P. 674-678.
8. The effect ofinfliximab, a monoclonal antibody against TNF-a, on disc herniation resorption a randomized controlled study / RA Autio, J. Karppinen, J. Niinimäki [et al.] // Spine. — 2006. - Vol. 31. - P. 2641-2645.
9. Камышников В.С. Клинико-биохимическая лабораторная дiагностика: Справочник: В 2 т. / В.С. Камышников. — Минск: Интерсервис, 2003. — Т. 1. — 495с.
Радченко В.А., Шимон М.В.
ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов имени профессора М.И. Ситенко Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков
ПЕРВЫЙ ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ ПРЕПАРАТОВ ИНГИБИТОРОВ ФАКТОРА НЕКРОЗА ОПУХОЛИ АЛЬФА ПРИ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С ГРЫЖАМИ МЕЖПОЗВОНОЧНЫХ ДИСКОВ
Резюме. В статье приведен первый опыт применения ингибиторов фактора некроза опухоли альфа при лечении больных с грыжами межпозвоночных дисков. Материал исследования — данные 6 больных с грыжами межпозвоночных дисков в шейном и поясничном отделах позвоночника. Обосновано использование препаратов биологической терапии для консервативного лечения больных. Доказано, что препараты биологической терапии потенциально эффективны при грыжах межпозвоночных дисков хронического генеза, больше связаных с воспалением и отеком интраканальных тканей, и являются неэффективными или сомнительными при больших секвестированных грыжах диска травматического генеза.
Ключевые слова: грыжа межпозвоночного диска, препараты биологической терапии, ингибиторы фактора некроза опухоли альфа.
10. Медицинские лабораторные технологии и диагностика: Справочник/Под ред. АИ. Карпищенко. — СПб.:Интермедика, 1999. — Т. 2. — С. 307.
11. A model for chronic nerve root compression studies: presentation of a porcine model for controlled, slow-onset compression with analyses ofanatomic aspects, compression onset rate, and morphologic and neurophysiologic effects / M. Cornefjord, K Sato, K. Olmarker[et al.]//Spine. — 1997. — Vol. 22. — P. 946-957.
12. Effects ofacute graded compression on spinal nerve rootfunction and structure: an experimental study on the pig caudaequina / B.L. Rydevik, RA. Pedowitz, AR. Hargens [et al.]//Spine. — 1991. — Vol. 16. — P. 487-493.
13. Effects of magnitude and duration of compression on spinal nerve roots conduction / R.A Pedowitz, S.R. Garfin, J.B. Massie [et al.] // Spine. — 1992. — Vol. 17. — P. 194-199.
14. Olmarker K. Spinal nerve root compression: nutrition and Junction of the porcine caudaequina compressed in vivo / K. Olmarker//Acta Orthop. Scand. —1991. — Vol. 242. — P. 1-27.
15. Rydevik B.L. Pressure increase in the dorsal root ganglion following mechanical compression: closed compartment syndrome in nerve roots /B.L. Rydevik, RR Myers, H.C. Powell // Spine. — 1989. — Vol. 14. — P. 574-579.
16. Olmarker K. Autologous nucleus pulposus induces neurophysiologic and histologic changes in porcine caudaequina nerve roots / K. Olmarker, B. Rydevik, C. Nordborg // Spine. — 1993. — Vol. 18. — P. 1425-1432.
17. mRNA-expression of cytokines and chemokines in herniated lumbar intervertebral discs / S.H. Ahn, Y.W. Cho, M.W. Ahn [et al.]//Spine. — 2002. — Vol. 27. — P. 911-917.
18. Intervertebral disc which cause low back pain secrete high level of proinflammatory mediators / J. G. Burke, R. W. Watson, D. McCormack [et al.] // J. Bone Jt. Surg. — 2002. — Vol. 84B. — P. 196-201.
Отримано 25.07.12 □
Radchenko V.A., Shimon M.V.
State Institution «Institute of Spine and Joint Pathology named after M.I. Sytenko of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
FIRST EXPERIENCE OF INHIBITORS OF TUMOR NECROSIS FACTOR ALPHA USE IN TREATMENT OF PATIENTS WITH INTERVERTEBRAL DISK HERNIAS
Summary. The paper presents the first experience of the use of inhibitors of tumor necrosis factor alpha in the treatment ofpatients with herniated intervertebral disks. Subjects — 6 patients with herniated intervertebral disks of cervical and lumbar spine. The use of biological therapy drugs for conservative treatment of patients had been substantiated. We proved that biological therapy drugs are potentially effective in treatment of chronic hernias of intervertebral disks, that related to inflammation and intracranial tissues swelling, and also use of these drugs is noneffective or ambiguous in treatment of big sequestered intervertebral hernias of traumatic origin.
Key words: herniation of intervertebral disk, biological therapy drugs, tumor necrosis factor alpha inhibitors.
