CC BY
1Scholarly Publisher RS Global Sp. z O.O.
ISNI: 0000 0004 8495 2390
Dolna 17, Warsaw, Poland 00-773 Tel: +48 226 0 227 03 Email: [email protected]
JOURNAL p-ISSN e-ISSN PUBLISHER
World Science
2413-1032
2414-6404
RS Global Sp. z O.O., Poland
ARTICLE TITLE AUTHOR(S)
ARTICLE INFO
DOI
RECEIVED
ACCEPTED
PUBLISHED
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ НОВГГНЬОШ РОСЛИННО-ВГГАМЩНОШ КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ПРОФ1ЛАКТИКИ ТА Л1КУВАННЯ ЕСТРОГЕНЗАЛЕЖНИХ РОЗЛАД1В У ПНЕКОЛОГП
Зайченко Г. В., Карпенко Н. О., Равшанов Т. Б.
Zaychenko G. V., Karpenko N. O., Ravshanov T. B. (2022) Prospects of Application of the Latest Plant-Vitamin Complex for Prevention and Treatment of Estrogen-Dependent Disorders in Gynecology. World Science. 3(75). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30042022/7800
https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30042022/7800 07 February 2022 16 March 2022 21 March 2022
LICENSE
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
© The author(s) 2022. This publication is an open access article.
ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ НОВГГНЬОГО РОСЛИННО-В1ТАМ1ННОГО КОМПЛЕКСУ ДЛЯ ПРОФИЛАКТИКИ ТА Л1КУВАННЯ ЕСТРОГЕНЗАЛЕЖНИХ РОЗЛАД1В У Г1НЕКОЛОГЙ
Зайченко Г. В., докт. мед. наук, проф., зав1дувачка кафедри фармакологи, Нац^ональний медичний университет 1мен1 О. О. Богомольця, Украгна
Карпенко Н. О., канд. б1ол. наук, зав1дувачка лабораторИрепродуктивног ендокринологИ ДУ «1нститут проблем ендокринног патологИ гм. В. Я. Данилевського НАМН Украгни», (2006-2020 рр.), Украгна
Равшанов Т. Б., канд. мед. наук, ТОВ «Органоан ЛТД», Украгна DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30042022/7800
ARTICLE INFO
Received: 07 February 2022 Accepted: 16 March 2022 Published: 21 March 2022
KEYWORDS
women's health, premenstrual syndrome, menopause, combined phytovitamin preparations.
ABSTRACT
Possibilities and prospects of correcting women's health disorders associated with hypoestrogenic conditions of various etiologies or hormonal imbalances are considered. The causes of estrogen deficiency and features of complaints in women of different ages with an emphasis on peri- and menopause are systematized. An alternative to menopausal hormone therapy (MHT) with the use of phytovitamin preparations is considered. The relationship of hormonal metabolism with vitamin and mineral status, feasibility and benefits of complex phyto-, vitamin- and mineral preparations is shown. The therapeutic efficacy of medicinal plants that are part of the complex phytopreparation "Forevia Maxi" ("Organosyn LTD") in accordance with the symptoms of premenstrual syndrome (PMS): vasomotor (shortness of breath, hot flushes, night sweats, blood pressure fluctuations), genitals and atrophy of the vagina, itching, burning, cystalgia, urinary incontinence, dyspareunia) complications, memory and cognitive impairment, decreased sexuality, libido, sleep disorders, mood swings, anxiety, depression, aggravating psycho-emotional state, osteoporotic changes. Data from clinical trials of phytoextracts are shown, which demonstrate that the effect of the components of Forevia Maxi significantly exceeds the effect of placebo, and sometimes not less than with the use of MHT. The obvious benefits of this tool and as an adjunct to the basic therapy of PMS and hypoestrogenic conditions, characterized by ease of use, good safety profile, allows you to individualize the approach to patients, which is important in cases of medical contraindications for hormone therapy. Forevia Maxi is also the most appropriate for use with MHT, as an additional component of the correction of hypothalamic-pituitary disorders and saturation of the body with essential minerals and vitamins.
Citation: Zaychenko G. V., Karpenko N. O., Ravshanov T. B. (2022) Prospects of Application of the Latest Plant-Vitamin Complex for Prevention and Treatment of Estrogen-Dependent Disorders in Gynecology. World Science. 3(75). doi: 10.31435/rsglobal_ws/30042022/7800
Copyright: © 2022 Zaychenko G. V., Karpenko N. O., Ravshanov T. B. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Жiночi CTaTeBi гормони, 30KpeMa естрогени, мають визначальну pоль y фyнкцiонyвaннi жшочого оргашзму. Естрогени вщповщальш за вс структуры змши тканин статево1' системи, визначають ритм ïï функщонування, a ïx дiя поширюсться й на iншi органи, що мають естpогеновi рецептори: нервову систему, шюру та ïï придатки, судини, серце, уретру, сечовий мixyp, юстково-хрящовий апарат, запобтають розвитку серцево-судинних захворювань [i].
nig Hac craTeBoro go3piBaHHa ecrpagion (E2) BignoBigae 3a ^opMyBaHHa opram3My 3a mhohhm THnoM. y mhkh ^epTHnbHoro BiKy CHHTe3 E2 ^inbHo noB'a3aHHH 3 npo^caMH penpogy^il, ane ropMOHanbHHH guc6anaHc ecTporeHiB Ta nporecTHHiB Mo^e cynpoBog^yerbca цнкniнннм nepegMeHCTpyanbHHM CHHgpoMoM (nMC) 3 pi3HoMamTHHMH CHMnToMaMH. ^M CHMnToM BH3HaHaroib aK 3MiHH Hacrporo Ta $i3HHHoro CTaHy äihkh, ^o 3'aBnaroTbca 3a gBa - Tpu Ta 6inbme gHiB go MeHcrpya^l, HepryroTbca 3 nepiogaMH peMicil (npu HacTaHHi MeHCipya^i) Ta TpuBaroTb 7 - 12 gi6 [2]. BenHKa KinbKicTb CHMmoMiB (6nH3bKo 150) noginaroTb Ha HepBoBo-ncuxiHHi, BereTaTHBHo-cygHHHi Ta o6MiHHo-eHgoKpHHHi. HaM6inbm xapaKiepHHMH npoaBaMH e cTOMnroBaHicrb, BigHyrra Ha6paKaHHa Ta 6onicHicTb rpygeM, 3gyTTa ^HBoia, HygoTa, Ha6paKH, 6oni y cnum, 36inbmeHHa Macn Tina, TaxiKapgia, nopymeHHa CHy Ta KoopgHHa^l, 6nroBoia Ta giapea, 3MiHH CMaKy Ta aneTHTy. fleKonu mhkh BigHyBaroib ronoBHHH 6inb, 3aHenoKoeHicTb, gpariBnuBicTb a6o mBugK 3MiHH Hacrporo, genpeciro. TaKi o3HaKH nMC BigMinaroTb Big 25% go 90% mhok, a y 5%-10% Moro o3HaKH gy^e acKpaBi Ta npuMymyroib 3BepTaTHca go niKapa, aKi peKoMeHgyroib y^HBaru KoM6iHoBaHi opanbHi кoнтpaцenтнвн, BiTaMiH B6, Kanb^M Ta amngenpecaHTH [3]. Bu3HaHo, ^o nMC - ^yHK^oHanbHHÖ po3nag UHC nig BnnHBoM HecnpuaTnHBHx eK3o- hh eHgoreHHHx ^aKTopiB Ha Tni Ha6yrol a6o Bpog^eHoi na6inbHocri rinoTanaMo-rino^i3apHo-oBapianbHoi cucreMH [4]. CyTTeBy ponb y BHHHKHeHHi nMC Mae guc6anaHc ecTporeHiB Ta nporecTepoHy 3 a6conroiHHM a6o BigHocHHM nepeBa^aHHaM ecTporeHiB 3 HucneHHHMH HacnigKaMH gna cTaHy opram3My äihkh, ge^i^T oKpeMHx MiHepaniB Ta BiTaMiHiB.
nicna 3aKiHHeHHa penpogyKTHBHoro nepiogy npupogHe 3racaHHa ^yHK^l aeHHHKiB Ta ropMoHanbHa nepe6ygoBa (rinoecTporeHia, BigHocHa rinepaHgporeHia, 3MiHH cniBBigHomeHHa pi3Hux ecTporeHiB, HT, OCT, aHTHMronnepoBoro ropMoHy, iHri6iHy B Ta rT-Pr) TarHe 3a co6oro gereHepaTHBHi 3MiHH y penpogyKTHBHHx opraHax Ta MonoHHux 3ano3ax, pi3HoMaHiTHi nopymeHHa cTaHy 3gopoBa. To6to, 3Hany^HM hhhhhkom rinoecTporeHil e BiK mhkh. XoHa HacroTa po3nagiB 3gopoBa, aco^MoBaHHx 3 eciporeHoBHM ciaiycoM, 3pociae y mhok y npe- Ta nocTMeHonay3anbHHH nepiogu, HepigKo piBeHb ecTporeHiB e HH3bKHM HaBiTb y mhok penpogyKTHBHoro BiKy npu TaK 3BamM nepegnacmö HegociaTHocii aeHHHKiB a6o npu gil pi3HHx hhhhhmb (gHB. BH^e). nomupemcib ge^i^Ty ecTporeHiB y mhok go copoKaniTHboro BiKy b nonyna^l craHoBHTb 0,3% - 1,4% BHacnigoK a6o nepBHHHol HegociaTHocii aeHHHKiB (Hepo3BHHeHHH ^oniKynapHHÖ map, Heo6epHeHi Moro nomKog^eHHa, HeHyrnHBicTb go roHagoiponHux ropMoHiB), a6o lx btophhhoi HegocTaTHocii.
EHgoKpHHonoru BigMiHaroTb HucneHHi ^aKTopu pu3HKy rinoecTporeHil, aKi Mo^Ha noginHTH yMoBHo Ha eHgoreHHi, a caMe:
• ^i3ionoriHHe 3MeHmeHHa ^yHK^l aeHHHKiB y mhok nicna 40 poKiB;
• 3aipHMKa ciaieBoro po3BHTKy;
• 3ananeHHa Ta KHcro3He nepeTBopeHHa aeHHHKiB npu cuHgpoMi noniKHcro3HHx aeHHHKiB;
• HoBoyTBopeHHa eHgoKpuHHHx 3ano3 (aeHHHKiB, HagHupKoBHx 3ano3, rinoianaMyca, rino$i3a) a6o lx $yHK^oHanbHi nopymeHHa (HegociaTHicTb aeHHHKiB, Kopu HagHupKoBHx 3ano3, nigBH^eHHa yTBopeHHa nponaKTHHy, rino- a6o rinepTHpeo3);
• 3HaHy^a HupKoBa HegociaTHicTb;
• aBToiMyHHi po3nagu (xBopo6a AggicoHa), reHeTHHHi cuHgpoMH (TepHepa, npagepa-Bunni, KannMaHa)
Ta eK3oreHHi, cepeg aKHx:
• HagMipHi $i3HHHi HaBama^eHHa Ta crpecu a6o rinoguHaMia;
• npuxunbHicTb go eKcipeManbHHx gieT gna cxygHeHHa Ta po3nagu xapHoBol noBegiHKH (aHopeKcia) Ta HaaBHicTb KpHTHHHol MacH Tina.
• 3aciocyBaHHa ^apMa^BTHHHHx npenapaiiB (ciepolgiB, onioigiB, ncuxoiponHHx 3aco6iB, iHri6iiopiB ^epMeHTiB cuHTe3y ecTporeHiB, ^o BHKopucToByroTb b oHKonoril);xipypriHHi BTpyHaHHa Ha cTaTeBHx 3ano3ax;
• BnnHB npoMeHeBol Ta xiMioiepanil.
CipoKaTicTb npoaBiB KniMaKTepuHHux 3MiH y mhok ciapmoro BiKy Big6uBarorb HacoBy gHHaMiKy iHBonroTHBHux npoцeciв BnpogoB^ цboгo nepiogy oHToreHe3y [5]. Ha noHaTKy MeHonay3H BigMiHaroTbca Ba3oMoiopHi chmotomh pi3Horo cryneHa Ta^Kocii (npunnuBH, 3agyxa, nigBH^eHa niinHBicTb, 3MiHH apiepianbHoro TucKy, TaxiKapgia, ronoBHHH 6inb) [6], nopymeHHa cHy [7]. CepegHa TpuBanicTb noaBH cuMnioMiB cepegHboro Ta Ta^Koro ciyneHa ciaHoBHTb 10,2 poKH [8]. ni3Hime 3'aBnaroTbca eHgoKpuHHo-o6MiHHi (iHcyniHope3HcieHTHicTb, 3MiHH Macu Tina, ^KpoBHÖ gia6eT 2 Tuny) [9] Ta HepBoBo-ncuxiHHi nopymeHHa (KorHiTHBHi, cna6KicTb, gpariBnHBicTb Ta eмoцiннa na6inbHicTb, TpuBo^HicTb, genpecia) [10]. 3 HacoM npuegHyroibca yporemTanbHi (aipo^ia Ta cyxicTb nixBH, cBep6rn,
шчГння, цисталпя, нетримання ce4Í, дiспареунiя) та сексуальт розлади (зменшення лiбiдо) [11]. Вони вщзначаються у 10 % жшок у перiменопаузi, у 55-60 роюв !х частота досягае 50 %, а тсля 75 POkíb практично ва жшки страждають вiд тих чи шших генiтоуринальних розладiв. Вщбуваються змiни стану шкiри та И придатюв (сухють шири, зморшки, сухють i випадiння волосся, ламкiсть тгпв) [12], остеопороз, серцево-судиннi захворювання [13]. Тобто, з початку менопаузи жшки приеднуються до групи з широким поширенням факторiв ризику, якi можуть дiяти з ефектом «домшо» та суттево погiршувати якiсть життя.
Замюна гормональна терапiя (ЗГТ) - найбшьш ефективний засiб усунення проявiв дефщиту естрогенiв, але И застосування найбшьш ефективне тд час вiдкритого «терапевтичного вГкш», на раннiх термiнах менопаузи [14]. Поза цим перiодом тривала ЗТГ багаторазово пiдвищуе ризик серйозних ускладнень, серед яких iнсульти, шфаркти, тромбози, а також пухлини статевих органiв i молочно! залози. Ще повiдомляють про такi побiчнi реакцл як здуття живота, масталгiя, спазми, драивливють, депресiя, проривнi кровотечи, вщновлення менструацiй [15-17]. Слiд враховувати негативне ставлення багатьох жшок до гормональних лiкарських засобiв та прагнення до фгтотерапл, як бiльш «м'якого» впливу з меншим ризиком побiчних ефекпв. Мабуть тому частота використання ж1нками ЗГТ в Gвропi та у США вардае у межах 10%- 50% та 28%- 71%.
У сучасних умовах ктшчш рекомендаций спрямоваш на полегшення симптомiв ПМС або гшоестрогенних станiв, стосуються дотримання здорового харчування, психо-емоцшно! гiгiени життя та пращ, збшьшення ФГзично! активностi, компенсаци дефiциту статевих гормонiв, вiтамiнiв, бюелемеипв за допомогою лiкарських засобiв та дiетичних добавок. Такi заходи здатш вiдтермiнувати появу вiкових змiн, практично повшстю усунути або полегшити прояви менопаузи. Мабуть тому юнуе значна прихильшсть до використання альтернативних методiв лiкування, якi жiнки Свропи у постменопаузальний перiод застосовують з такою ж частотою, як i замюну гормональну терапiю [18].
Новiтнiм продуктом для фармацевтичного ринку Украши е комбшований фiтовiтамiний комплекс «Форевiя МаксЬ> (Organosyn LTD). Вiн вдало поеднуе вiдомi екстракти лiкарських рослин i мiкронутрiентiв. До його складу входять у фiзiологiчних дозах мiнерали (магнш та залiзо у виглядi оксищв, 100 мг та 7,5 мг) та вгтамши В1, В2 i В6, Е, РР й D (у виглядi холекальциферолу). Оскiльки комплекс мiстить фiтоекстракти, вгтамши та мiнерали, Форевiя Максi дозволяе задовольнити майже вс потреби для шдтримки i покращення ФГзюлогп жшки у сташ зменшення естрогенiв. Форевiя Максi особливо доречна як джерело фгтоекстракпв, вiтамiнiв та мiнералiв при гормональному дисбаланс та його наслщках. Вживання можливе i до настання значущих змш в органiзмi жшки для !х попередження або суттевого «пом'якшення».
На рисунку 1 наведено як тага компоненти препарату, як в^амши Е, В6, D та магнш асоцшоваш з рiвнем естрогешв в органiзмi. Зокрема, магнiй не тшьки захищае вщ утворення мгтогенних метаболiтiв Е2, а його дефщит вважають причинним чинником розвитку ПМС [19]. Серед ¡нших наявних компоненпв вiтамiни групи В вiдiграють важливу роль у вуглеводному, бшковому та жировому обмш. Вiтамiн В1 (ламш) бере участь у процесах проведення нервового збудження у синапсах, захищае мембрани клпин вщ токсично! дп иродукпв переюсного окиснення. Вiтамiни В2 (рибофлавiн) i В6 (тридоксин) задiянi в обмш залiза та окисно-вщновних реакцiях вуглеводного, бшкового та жирового обммв; каталiзують процеси клпинного дихання; забезпечують гостроту зору, свпловий та кольоровий зГр. Вiтамiн РР (шкотинова кислота) сприятливо впливае на нервову та серцево-судинну системи; пiдтримуе здоров'я шири, слизово! оболонки кишечника та ротово! порожнини; бере участь у шдтримщ нормального зору, покращуе кровопостачання та знижуе пiдвищений тиск. Бюелемент залiзо входить до складу фермеипв i бшюв, що необхiднi для дихання, руйнування та утишзацп токситв, регуляцп холестеринового о6мГну, перетворення калорш на енергiю, шдтримки стану ¡мунно! системи.
До складу Форевiя Макс входять очищенi екстракти вщомих лшарських рослин, юторГя вживання яких налiчуе столбя, а саме: екстракти вгтексу звичайного (Vitex agnus castus), 75 мг; енотери дворГчно! (Oenothera biennis L.), 150 мг; ¡м6иру садового (Zingiber officinale), 50 мг; вгани снодшно! (Withania somnífera), 75 мг; цимщифуги гроновидно! (Cimicifuga racemosa), 25 мг; насшня фенхелю звичайного (Foeniculum vulgare), 100 мг. Такий комплекс рекомендовано застосовувати як для послаблення проявГв ПМС, так i у жшок на усх етапах настання ^максу - пре-, перi- та постменомаузальному перiодах життя, при штучному естрогенному дефщип. Ефективнiсть тако! композици грунтуеться на досвщ !х застосування у нетрадицшнш медицинi та результатах сучасних експериментальних i ктшчних дослщжень.
Puc. 1. Memaöomnm 63aeM03e'H3KU ecmpadiony ma deHKUXMihepa^bHO-eimaMiHhux cmadoeux
npenapamy «®opeeia MaKci»
IcHye 6araio noBigoMneHb npo e^eKTHBHicTb pocnuHHux KoMnoHeHTiB npenapaiy «OopeBia MaKci» ctocobho oKpeMHx cuMnioMiB nMC. ^k noKa3anu paHgoMi3oBam nogBiMHi cnini nna^6o-KoHTponboBaHi TecTH, eKcipaKT BiieKcy e^eKTHBHHÖ gna nonermeHHa Macianril, BigHyTTa «Hanpy^eHHa» rpygeM, Ha6paKiB Ta ronoBHoro 6onro [20, 21]. ÄKTHBHicTb eKcipaKTy BH^a 3a giro BiiaMiHy E, onil eHoiepu Ta nipugoKcuHy. npu TeciyBaHHi e^eKTHBHocri npenapaiy BiieKcy Femicur® (20 Mr/go6a) y 42% mhok Hepe3 ipu MeHcipyanbHHx цнкnн 3HHKnu chmotomh nMC, BigMiHeHa go6pa a6o gy^e go6pa nepeHocHicTb 3aco6y [20]. ÄHanoriHHi pe3ynbTaTH ogep^am iHmHMH rpynaMH gocnigHHKiB [22-24], oco6nHBo npu nerKHx npoaBax HeMponcuxiHHol $opMH nMC [25]. BBa^aroTb, ^o ^M e^eKT 3a6e3neHye KoMnneKc ipugoigHux rniKo3ugiB, ^naBoHoigiB (3oKpeMa, anireHiHy, ceneKTHBHoro go peцenтopiв eciporeHiB ERß), anKanolgiB, gurepneHolgiB Ta e^ipHux oniM, goMiHyroHoro ^apMaKonoriHHoro giero aKux e npurmHeHHa ceKpe^l nponaKTHHy [26]. Cnig BigMiTHTH, ^o eKcipaKTH BiieKcy peKoMeHgoBaHo OegepanbHHM iHcTHTyioM niKapcbKux 3aco6iB Ta MeguHHol npogy^il HiMeHHHHH, ^o 3aHMaeTbca eKcnepTH3oro niKapcbKux 3aco6iB pocnuHHoro noxog^eHHa.
npH nMC 3acTocoByroTb oniro HaciHHa eHoTepH, 6araTy Ha raMMa-niHoneBy KHcnoTy (7% -10%) [27]. nonynapHa gieTHHHa go6aBKa 3 eHTeponoM (6ionoriHHo aKTHBHa $opMa raMMa-nrnoneBo! KucnoTu) mupoKo gociynHa y 6araTbox KpalHax, ge KopuciyeTbca BenHKHM nonuTOM [28]. KinbKa KniHiHHHx gocnig^eHb noBigoMnaroTb npo e^eKTHBHicTb Moro 3acrocyBaHHa npu Macianril, aKa nepegye Mam^ecTa^l nMC [28, 29], ane HaronomyroTb, ^o ciiMKHH Ta Bupa^eHHÖ e^eKT BciaHoBnroeTbca npu TpuBanoMy perynapHoMy BHKopuciaHHi (4 - 6 Mic.) [30].
TaKi npoaBH nMC aK 6nroBoTa, giapea, 6inb, ronoBHHM 6inb, cToMnroBaHicTb, coHnHBicTb 3aHenoKoeHHa, genpecia nonermyroTbca B^HBaHHHM onil ^eHxenro 3aBgaKH BnnHBy ll nino^inbHHx 6ionoriHHo aKTHBHHx peHoBHH Ha pe^mopu raMMa-aMrnoMacnaHo! KucnoTH (TÄMK), HaÖBa^nHBimoro ranbMiBHoro HeMpoMegiaiopa ЦHC [31]. y HH3bKHx go3ax (50 Mr/Kr a6o 100 Mr/Kr) npoaBnaeibca aHKcioniTHHHa gia onil, y 6inbm bhcokhx (200 Mr/Kr) - cegaiHBHa [32]. npoBegeHi KniHiHHi TecTH nigTBepgHnH 3MeHmeHHa cHMnToMiB nMC y gpyroMy MeHcTpyanbHoMy цнкni npu B^HBaHHi onil ^eHxenro (Big 20 go 60 Kpanenb 2% npenapaiy) y nopiBHaHHi 3 nnaцe6o Ta Me^eHaMoBoro Kucnoioro (250 Mr) [33]. flia onil ^eHxenro ^e e^eKTHBHime 3MeHmyBano $i3HHHi chmotomh nMC i noKpa^yBano HacipiM npu npuegHaHHi $i3HHHHx BnpaB.
flna nonermeHHa cuMnioMiB nMC gy^e Ba^nHBa gociaTHa KinbKicTb BiiaMimB rpynu B. noKa3aHo, ^o y mhok 3 HaÖBH^HM cno^HBaHHaM TiaMiHy (BiiaMiH B1) a6o pu6o$naBiHy (BiiaMiH B2) HMoBipHicTb po3BHTKy nMC 6yna Ha 25% Ta 35% HH^He. BiiaMiH B6 3MeHmye ncuxoeMo^öm
прояви ПМС, бшь, неприемш вщчуття у грудях, затримку води. Шацин (bît. РР) та вгамш D також зменшують менструальний спастичний абдомiнальний бiль, сильний головний бшь, iншi фiзичнi та психолопчш аспекти ПМС [34].
Дещо iнший перелiк скарг у жшок тд час пре- та постменопаузального перiоду. Найчастiше вони скаржаться на вазомоторш та генiтоуринарнi розлади, що вiдчувають до 80% жiнок [2].
Натепер вщомо декiлька галенових препарапв, ефективних при вазомоторних симптомах менопаузи. Наприклад, препарати вiтексу, який найчастше використовуеться у рослинних композицiях, зменшують стушнь задухи, а через 12 мюящв уживання зменшують 1ндекс Куппермана (опитувальник з оцiнки частоти та вираженост одинадцяти вазомоторних симптомiв) з вихщних 4,31 до 2,12 (р<0,01) [35]. Аналогiчнi результати подвiйного слшого та рандомiзованого плацебо-контрольованого клiнiчних дослщжень оприлюднено щодо жiнок з ктмактеричними розладами, зокрема з проявами тривоги та вазомоторно! дисфункцiï [36, 37].
Олiя насiння енотери - один з найпопуляршших альтернативних засобiв контролю менопаузальних симптомiв. ïï ефективнiсть шдтверджена кiлькома клiнiчними рандомiзованими плацебо контрольованими дослщженнями [38-41]. Показано не тшьки позитивний вплив щодо частоти, тривалост й важкост припливiв, пов'язаних з менопаузою, а й зменшення виразност та частоти епiзодiв нiчного потшня, хоча для отримання виразного ефекту необхщно тривале використання [30, 42].
Традицшним засобом лiкування менопаузальних розладiв е олiя фенхелю, хоча це питання потребуе бiльш масштабних дослщжень. Показано як значне зниження тяжкост симптомiв (припливи, нiчне потiння) тсля 8 тижтв вживання засобу (100мг/день) як вiдносно вихщного стану, так i вiдносно групи плацебо (достовiрне зниження оцiнки шкали менопаузи MRS) [43].
Значна кшьюсть дослщжень присвячена дiï екстрактiв цимiцифуги, фармаколопчний ефект яких повязаний з впливом на гiпоталамо-гiпофiзарну вiсь, що призводить до зменшення продукування ЛГ (лютешзуючий гормон) не впливаючи на рiвень ФСГ (фолшуло-стимулюючий гормон) i рецептори естрогешв [44]. Деякi автори не знаходили рiзницi мiж дiею екстракту цимiцифуги та плацебо, i цей факт пояснюють значною вщповщдю жшок на ефект плацебо [45]. Але результати понад тридцяти ктшчних дослiджень пiдтверджують надiйну ефективнiсть та безпечшсть лiкарських засобiв на основi екстрактiв цимiцифуги при симптомах менопаузи [46]. Вщбуваеться значне зменшення вазомоторних (р = 0,015) та фiзичних (р = 0,041) симптомiв, покращення загальних показникiв клiмактеричноï шкали Грша (GCS) та усiх балiв пщшкали (вазомоторнi, психiатричнi, фiзичнi та сексуальт симптоми) без будь-яких негативних наслщюв через вiсiм тижнiв терапiï [35, 47].
Вгашя снодiйна - офщшальна рослина iндiйськоï аюрведичноï медицини, хоча у традицшних рекомендацiях до застосування майже не йдеться про ^мактеричш проблеми. Результати першого клiнiчного рандомiзованого подвiйного слiпого плацебо-контрольованого дослiдження жшок з ктмактеричними симптомами, якi приймали екстракт вiтанiï 8 тижнiв, показали зменшення частоти та штенсивносп припливiв та нiчного потiння [48]. Фармаколопчну ефективнiсть вiтанiï пов'язують з наявшстю фiтостероïдiв - вiтанолiдiв [49], а можливим шляхом реалiзацiï вважають ГАМК-ерпчний механiзм ix дiï [50].
Вiдмiчене значне зменшення припливiв (тяжкостi та частоти) у жшок у постменопаузi при пероральному вживаннi вiдомого антиоксиданту - вiтамiну Е [51, 52], хоча змш шших симптомiв менопаузи, сексуальност та тривожностi не було.
Другими за частотою симптомами менопаузи вважають урогештальш - сухють та атрофда пixви, свербiж, печiння, уретральний синдром, цисталгiю, нетримання сечi, диспареушю, хоча лише декшька дослiджень розглядають це питання. Серед обмеженого кола лшарських рослин -ромашка, солодка, фенхель, пуерарiя (Pueraria mirifica), насшня льону, цимiцифуга та червона конюшина, тобто, рослини, багатi на фгтоестрогени [44, 53, 54]. Стосовно фенхелю показана ефектившсть екстракту при мюцевому застосуваннi у виглядi вагiнального крему. У жшок через 8 тижтв у пixвi зросла кшьюсть епп^альних клiтин (майже 7 у разiв, p <0,001), зменшилась кiлькiсть промiжниx та парабазальних клiтин (p < 0,001) у порiвняннi з контрольною групою. В усix ж1нок зменшилось значення показника вагiнального рН (100% проти 7,4% у контрольнiй грут) [44, 55]. При пероральному застосувант екстракту фенхеля автори вiдмiтили зменшення сечовипускання при кашлi чи чханш [56]. Стосовно цимiцифуги повiдомляють про ïï незначний естрогеноподiбний вплив на тхву [57, 58].
Aipo^ia M'a3oBoro anapary ceHociaieBoro TpaKTy BHacnigoK 3HH^eHHa piBHro eciporeHiB Mo^e cnpuaTH po3BHTKy HeyipuMaHHa ceHi, xoHa ^M 3B'a3oK gy^e cynepeHnuBuM [59, 60]. TaKuM chmotom 3HaHHoro Miporo 3HH^ye aKicib ^HTia äihkh y MeHonay3i, ogHaK, npaKTHHHo ^ogHa niKapcbKa pocnHHa He 3aciocoByeTbca gna nocna6neHHa цboгo cuMnioMy Hepe3 HH3bKy e^eKTHBHicib y nopiBHaHHi 3 cyHacHHMH 3aco6aMH gna Mic^Boro 3aciocyBaHHa 3 ynbipaManuMH go3aMH eciporeHiB [61]. Einbm onTHMicTHHHi pe3ynbiaTH o^hkh e^eKiiB BarmanbHHx cyno3HTopilB 3 BiiaMrnoM D a6o E. KniHiHHHMH gocnig^eHHHMH noKa3aHo, ^o BiiaMiH D 6inbm e^eKTHBHo, m^ nnaцe6o noKpa^yBaB nponi^epa^ro eniieniro nixBH, 3HH^yBaB pH Ta gucnapeymro [62]. Tepania BiiaMiHoM E 6yna e^eKTHBHoro ^ogo arpo^il nixBH y mhok y nocTMeHonay3anbHoMy nepiogi [63, 64].
BHacnigoK arpo^il BariHanbHoro eniieniro 3'aBnaroTbca 6inb nig Hac ciaieBoro aKTy (gucnapeyma), 3HH^yeTbca ciareBHÖ noiar (ni6igo), ^o, aK i Ba3oMoiopHi nopymeHHa 3HH^yroTb aKicib ^HTTa. 3a gaHHMH KniHiHHHx gocnig^eHb noKpa^eHHa ceKcyanbHHx ^yHK^M y mhok b MeHonay3i Big6yBanoca nicna 3aciocyBaHHa BariHanbHoro KpeMy 3 eKcipaKToM ^eHxenro [44] a6o onil eHoiepu. B ocraHHboMy BunagKy BigMiHeHe nigBH^eHHa ceKcyanbHocii (3a mKanoro ^ogeHHHx nepemKog BHacnigoK npunnuBiB, HFRDIS). flaHi ^ogo цнмiцн$yгн cynepeHnHBi, 6o noBigoMnaroib aK npo noKpa^eHHa ceKcyanbHol ^yHK^l [47], TaK i npo BigcyTHicib e^eKiy [39]. noKa3aHo, ^o ceKcyanbHicib Ta ciaieBe 3agoBoneHHa nocunroroibca y 3gopoBHx mhok b pe3ynbiaii B^HBaHHa eKcipaKTy BiiaHil cHogiMHol [65], ane gocnig^eHb e^eKTHBHocii BiiaHil y mhok nicna HaciaHHa MeHonay3H He npoBogHnoca.
TaKi chmütomh aK noripmeHHa KormTHBHux ^yHK^M (3oKpeMa naM'aii), Haciime cnociepiraroibca Ha noHaiKy MeHonay3H Ta xapaKTepH3yroibca aK noMipHi y noganbmoMy [10, 66]. E^eKTHBHHM nigxogoM go KopeK^l KormTHBHHx nopymeHb BBa^aroTb 3aciocyBaHHa eKcipaKTy iM6upy. y gBox paHgoMi3oBaHHx KnimHHHx gocnig^eHHax mhok cepegHboro Ta nocTMeHonay3anbHoro BiKy noKa3aHo, ^o B^HBaHHa iM6upy a6o Moro ciaHgapirooBaHoro eKcipaKTy noKpa^ye KorHiTHBHi ^yHK^l (BigHoBneHHa HenepepBHocii yBaru, ll cunu, mBHgKocri 3anaM'aioByBaHHa Ta aKocri naM'aii) [67, 68]. TaKa HeMponpoTeKTHBHa gia iM6Hpy o6yMoBneHa Moro BHcoKoro aHTHoKcHgaHTHoro Ta npoTH3ananbHoro giero, a Moro aKTHBHi KoMnoHeHTH, BKnroHaroHH 6-riHrepon, 6-moraon, 10-riHrepon, riHrepgioHH, iM6upm gionu Ta napagonu giroib i aK HeMpo- Ta reponpoieKTopu [66].
BigoMo, ^o nig Hac MeHonay3H BigMiHeHo ge^i^T b opraHi3Mi mhok BiiaMiHiB B12 Ta B6, aKi BigirparoTb Ba^nHBy ponb y nigipuM^ ^yH^iö HepBoBol cucieMH, ^o noripmyeibca [69], i цe Mae BigHomeHHa go nopymeHb KormTHBHHx ^yH^iö y mhok [70-72]. ToMy ^nKoM o6rpyHToBaHo BBegeHHa BiiaMiHiB rpynu B go cKnagy npenapaiy. Cnig TaKo^ BpaxoByBaTH, ^o npoaBH KormTHBHHx nopymeHb Mo^e nocunroBaTH ge^i^T 3ani3a, aKHM HepigKo 3ycipiHaeTbca y mhok nicna 40 poKiB [73].
fly^e Hacio y nepi- Ta nocTMeHonay3anbHHM nepiog äihkh crpa^garoTb Big nopymeHb cHy, 3MiH Haciporo, TpuBoru, genpecil, aKi o6ia^yroib ncuxo-eMo^ÖHuM ciaH, 3MeHmyroTb пpaцeзgaтнicтb Ta noripmyroib aKicib ^HTia [10]. TaKi chmhtomh 3gaTHi nonermuiu pocnHHHi 6ionoriHHo aKTHBHi peHoBHHH, cepeg aKHx Mo^Ha BigMiTHiu, 3oKpeMa, cnonyKH BiieKcy, aKi nocunroroHH BHBinbHeHHa MenaromHy, npupogHoro cHogiMHoro, noKpa^ye aKicib cHy [35], oniro ^eHxenro, ^o 3MeHmye chmotomh 6e3coHHa y mhok y MeHonay3anbHoMy nepiogi nicna 8 th^mb y^HBaHHa Ta HHHHTb 3acnoKiMnHBy giro [33, 74], цнмiцн$yгy, ctocobho aKol y KnimHHHx paHgoMi3oBaHHx, KoHiponboBaHHx nogBiMHHx cninux gocnig^eHHax noKa3aHo 3MeHmeHHa TpHBanocri npo6yg^ern nicna noHaiKy cHy (P = 0,009) Ta nigBH^eHHa e^eKTHBHocii cHy (P = 0,01) [44]. y Mhok 3 KniMaKiepHHHHMH cuMnioMaMH aKicib cHy TaKo^ noKpa^yBanacb nicna y^HBaHHa 600 Mr eKcipaKTy BiiaHil [48]. npu цboмy HopMani3yBanaca KoH^Hipa^a E2, 3HH^yBanacb - HT i OCT 6e3 3MiH BMiciy TeciocrepoHy.
3 BiKoM BigMiHaeTbca 3MeHmeHHa ^inbHocri KicTKoBol TKaHHHH BHacnigoK BTpaTH Kanb^ro [75]. Haienep gaHi eKcnepuMeHTanbHux gocnig^eHb cBigHaib npo 3axucHy giro i3onponaHonbHoro eKcipaKTy цнмiцн^yгн, aKuM 36inbmye npogyKyBaHHa ocieonpoierepHHy, iHri6ye gн^epeнцiaцiro ocieoKnaciiB Ta nocunroe ^yнкцil ocieo6naciiB. y mhok, ^o B^HBanu TaKuM eKcipaKT цнмiцн^yгн y nepiog MeHonay3H, 3HH^yBaBca noKa3HHK KicTKoBol pea6cop6цil N-Tenoneniug KonareHy Tuny I (NTx) Ta 3pociaB piBeHb ny^Ho! ^oc^aia3H [57]. nepcneKTHBHHM e iM6up, 6o BHaBneHo y ^ypiB 3 Mogennro ocTeonopo3y, aKi oTpHMyBanH eKcTpaKT iM6Hpy, 3MeHmeHHa nopymeHb Tpa6eKynapHol MiKpoapxiieKTypu, ^o go3Bonae po3rnagaiH pocnHHy aK anbiepHaTHBHuM 3aci6 gna niKyBaHHa Ba^KHx HacnigKiB ocieoneHil. BiiM, цe noipe6ye noganbmux gocnig^eHb [77]. npucKopeHa geмiнepaniзaцia KicioK nig Hac MeHonay3H HacTKoBo o6yMoBneHa HegociaTHiciro BiiaMiHiB D, B6 [77] Ta B2 [78], ToMy y^HBaHHa цнx BiiaMiHiB Mo^Ha po3rnagaTH aK npo^inaKTHKy ocreonopo3y [79]. noKa3aHo, ^o
позитивно на щшьшсть исток впливае уживання в1там1ну Е, препарат1в кальцiю та в1там1ну D. Кр1м того, вживання в1там1ну D у цiломy пiдвищyе якють життя [80].
У таблицi 1 тдсумоваш результати фармаколопчно! активностi стосовно симптомiв ПМС або nepi- та менопаузального перiодy лiкарських рослин, як входять до складу засобу Форевiя Максi.
Таблиця 1. Дiя екстракпв лiкаpських рослин та iнших компонент фiтовiтамiнного комплексу Форев1я Максi на прояви гормонального дисбалансу в piзнi перюди життя жiнки
Стан Прояви Ф^оекстракти або олп Мiнерали В^амши
Вазомоторн1 симптоми (задуха, В1тан1я В1т. Е
припливи жару, штлиысть, коливання артер1ального тиску) В1текс Енотера Фенхель Цим1цифуга
Зм1ни стану шк1ри та волосся 1мбир Цим1цифуга Fe В1т. D В1т. Е В1т. В2 В1т. В6
Урогенггальт симптоми (сух1сть та атроф1я п1хви, сверб1ж, В1тан1я Енотера Fe В1т. D
печ1ння, цисталпя, нетримання сеч1, диспаpeyн1я) Фенхель Цим1цифуга
Передчасна Зменшення тонусу матки та тхви, атрофия п1хви В1тан1я Цим1цифуга Mg В1т. Е В1т. D
г1поестроген1я Втомлюван1сть та зменшення В1тан1я Fe
Пер1менопауза м'язово! сили Цим1цифуга
швидк1 та част1 зм1ни настрою, В1текс В1т. D
Менопауза, занeпокоенlсть, драпвливють, депрес1я Фенхель Цим1цифуга
Зменшення сексуальност1, л1б1до В1тан1я Енотера Цим1цифуга
Когнитивн1 симптоми проблеми з В1тан1я Fe В1т. В2
пам яттю, увагою, концентрац1ею 1мбир В1т. В6
Порушення сну В1тан1я В1текс Цим1цифуга
Остеопоротичн1зм1ни шстково! тканини 1мбир Цим1цифуга В1т. D В1т. Е В1т. В2 В1т. В6
Зал1зодеф1цитна анем1я Fe
Покращення функцюнування яечник1в В1текс Енотера Цим1цифуга Fe В1т. Е
Деактивация м1тогенних метабол1т1в естроген1в Mg, В1т. Е В1т. В6
Зменшення фертильност1 Перед-менструальний синдром Попередження розвитку або послаблення ПМС В1текс Mg В1т. В1 В1т. В2
Покращення стану ендометр1ю матки В1текс Енотера Цим1цифуга, Mg В1т. Е
Масталпя, в1дчуття «набухання» грудей, набряки, головний б1ль В1текс Енотера Фенхель, В1т. Е В1т. В6 В1т. D
Блювота, д1арея, головний б1ль, В1текс В1т. В6
стомлюван1сть та сонлив1сть. Фенхель В1т. D
Б1ль у живот1, занепокоен1сть, Цим1цифуга В1т. РР
драт1влив1сть, депрес1я
Щодо залiза у фоpмi оксиду, що також входить до складу препарату, то воно не тшьки шдтримуе стан 1мунно! системи, а й задiяно у процесах кровоутворення, входить до будови фермент1в та бiлкiв, необхщних для дихання та синтезу макроерпв, руйнування та утил1заци токсинiв, холестеринового обмшу.
KpiM сприятливого профшю безпеки та можливостi застосування у oci6, яким протипоказана гормональна тератя [46, 81], експериментальними та кшшчними дослiдженнями показана фармакологiчна активнють i ряд позитивних супутнiх метаболiчних ефектiв, зокрема, вплив на симптоми, що знижують якiсть життя жшки у клiмакгеричному перiодi. 1мбир (1 г на день) у пащенпв з гшертошею та iшемiчною хворобою серця суттево зменшуе артерiальний тиск, впливаючи на активнiсть АПФ (ангютензинперетворюючий фермент) та пригнiчуючи перекюне окиснення лiпiдiв у серцi [66]. Завдяки антиоксидангнiй та протизапальнiй активностi вш також проявляе нейрозахисну, протипухлинну та геропротективну дiю. Екстракти вгганл показали нейротропну активнiсть на кшькох моделях нейродегенеративних захворювань [82]. Олi енотери за рахунок антиоксидантно! та протизапально! активностi зменшу ожирiння у лабораторних тварин [83]. Знеболювальна, спазмолiтична активнють фенхелю практично дорiвню дп синтетичних нестеро!дних протизапальних засобiв [33]. Олiя енотери та екстракт iмбиру мають потенцiйну протипухлинну активнiсть та здатш пiдвищиги ефект хiмiотерапевтичнихзасобiв [29, 66].
Таким чином, наведений огляд ктшчних контрольованих дослiджень ефективностi рослинних екстракпв свiдчить, що ефект бiологiчно активних речовин, що входять до складу нового засобу «Форевiя Мака», здатш перевершувати ефект плацебо, а потенцшна фармакологiчна дiя може бути не меншою, нiж у групах МГТ. До того ж показання для застосування такого засобу може бути бшьш широкими, тж просто менопаузальна терапiя, зокрема це стосуеться корекцл когнiтивних розладiв та проявiв депресп [10, 84, 85]. Тобто, мультикомпонентний продукт «Форевiя Мака» може бути корисним як можлива альтернатива МГТ або доповнення до основно! терапл гiпоестрогенних станiв як у пери-, пост- та менопауз^ так i у репродуктивному перюди Це уткальний комплекс фiтоекстрактiв i мiкронутриентiв, що необхщт для пiдтримки органiзму ж1нки при змiнi гормонального фону та його наслщках (психо-емоцiйнi прояви, зниження лiбiдо, зменшення фертильностi, припливи, змша маси тiла, погiршення стану шири, волосся та исток, тд час тдвищено! потреби у мiнералах та вгтамшах). До його переваг можна вiднести здатнiсть комплексно та персошфшовано впливати на дисгормональнi прояви, можливють охвату кiлькох симптомiв одночасно, зручнють застосування (одна капсула на добу), сприятливий профiль безпеки, особливо у випадках наявностi медичних протипоказань для гормонально! терапп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Зайченко Г. В., Сшщина О. С., Карпенко Н. О. та ш. Розлади ж1ночого здоров'я внаслвдок вшового дефщиту естрогешв та !х корекщя (огляд лгтератури). Журнал Надгонально! академи медичних наук Укра!ни. 2019. Т 25. № 2. С. 211-222.
2. Артымук Н. В., Марочко К. В., Марочко Т. Ю., Тачкова О. А. Современные представления о предменструальном синдроме. Обзор литературы. Мать и дитя в Кузбассе. 2021. Т. 84. №1. С. 32-38. doi: 10.24411/2686-7338-2021-10003.
3. Backstrom T., Andreen L., Birzniece V. et al. The role of hormones and hormonal treatments in premenstrual syndrome. CNS Drugs. 2003. Vol. 17. № 5. С. 325-342. https://doi.org/10.2165/00023210-200317050-00003.
4. Наказ № 676 МОЗ Украши ввд 31.12.2004 р. «Про затвердження клшчних протокол1в з акушерсько! та пнеколопчно! допомоги»
5. Schnatz P.F., Banever A.E., Greene J.F., O'Sullivan D.M. Menopausal symptoms in clinical population: a pilot study. Мепораше. 2005. Vol. 12. № 5. P. 623-629. DOI: 10.1097/01.GME.0000156347.54144.AC.
6. Stuenkel C. A. Managing menopausal vasomotor symptoms in older women. Maturitas. 2021. Vol. 143. P. 36-40. https://doi.org/10.1016/j.maturitas.2020.08.005
7. Schaedel Z. et al. Management of sleep disorders in the menopausal transition. Post Reproductive Health. 2021. Vol. 27. № 4. P. 209-214 https://doi.org/10.1177/20533691211039151
8. Freeman E.W., Sammel M.D., Lin H. et al. Duration of menopausal hot flushes and associated risk factors. Obstetrics and gynecology. 2011. Vol.117. № 5. P. 1095-1104. doi: 10.1097/A0G.0b013e318214f0de. PMID: 21508748; PMCID: PMC3085137.2011;117:1095-1104.
9. Sriram U. Applying a Women's Health Lens to Endocrine and Metabolic Disorders. Indian Journal of Endocrinology and Metabolism. 2021. Vol. 25. № 3. P. 171 -175. doi: 10.4103/2230-8210.328899
10. Shea A. K. et al. Guideline No. 422c: Menopause: Mood, Sleep, and Cognition. Journal of Obstetrics and Gynaecology Canada. 2021. P. 1316-1323.e1. https://doi.org/10.1016/j.jogc.2021.08.009
11. Siregar M. F. G. et al. Literature Review: Menopause and Sexual Disorders. Open Access Macedonian Journal of Medical Sciences. 2021. Vol. 9. № T3. P. 298-304. https://doi.org/10.3889/oamjms.2021.6345.
12. Reus T. L. et al. Revisiting the effects of menopause on the skin: functional changes, clinical studies, in vitro models and therapeutic alternatives. Mechanisms of ageing and development. 2020. Vol.185. P 111193. https://doi.org/10.1016/j.mad.2019.111193.
13. Maas A. H. E. M. et al. Cardiovascular health after menopause transition, pregnancy disorders, and other gynaecologic conditions: a consensus document from European cardiologists, gynaecologists, and endocrinologists. European Heart Journal. 2021.Vol. 42. № 10. P. 967-984. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa1044.
14. Hodis H. N., Mack W. J. A "window of opportunity:" the reduction of coronary heart disease and total mortality with menopausal therapies is age-and time-dependent. Brain research. 2011. Vol. 1379. P. 244252. doi: 10.1016/j.brainres.2010.10.076.
15. Clarkson T. B., Meléndez G. C., Appt S. E. Timing hypothesis for postmenopausal hormone therapy: its origin, current status, and future. Menopause. 2013. Vol. 20. № 3. P. 342-353. doi: 10.1097/GME.0b013e3182843aad.
16. Vickers M. R. et al. Main morbidities recorded in the women's international study of long duration oestrogen after menopause (WISDOM): a randomised controlled trial of hormone replacement therapy in postmenopausal women. BMJ. 2007. Vol.335. №7613. P.239. doi: 10.1136/bmj.39266.425069.AD.
17. Эседова А. Э., Уруджева Н. Г., Ильина И. Ю. Менопаузальный метаболический синдром и риски назначения менопаузальной гормональной терапии. Пути решения. РМЖ. Мать и дитя. 2020. T.3. №4. C.260-266. DOI: 10.32364/2618-8430- 2020-3-4-260-266.
18. Hernández Mesa N., Anías Calderón J. Estrés. Salvia officinalis, fitoestrógeno natural para mejorar síntomas de la menopausia. Rev Cubana Med Gen Integr. 2006. Vol. 8. № 3. P. 261-70.
19. Fathizadeh N., Ebrahimi E., Valiani M. et al. Evaluating the effect of magnesium and magnesium plus vitamin B6 supplement on the severity of premenstrual syndrome. Iran J Nurs Midwifery Res. 2010. Vol.15. P.401-405. PMID: 22069417.
20. Herbal products: toxicology and clinical pharmacology. Tracy T. S., & Kingston R. L. (Eds.). Springer Science & Business Media. 2007. P. 245-259.
21. Salehi A., Momeni H., Kerami A., Naeimi N. Effect of Evening Primrose, Vitex agnus and vitamin E on premenstrual syndrome. Journal of Gorgan University of Medical Sciences. 2015. Vol. 16. № 4. P.1-6.
22. Schellenberg R. Treatment for the premenstrual syndrome with Vitex agnus-castus fruit extract: prospective, randomised, placebo controlled study. BMJ. 2001. Vol.322. P.134-137. doi: https://doi.org/10.1136/bmj.322.7279.134.
23. Lauritzen C., Reuter H.D., Repges R. et al. Treatment of premenstrual tension syndrome with Vitex agnus-castus. Controlled, double-blind study versus pyridoxine. Phytomedicine. 1997. №4. P. 183-189. https://doi.org/10.1016/S0944-7113(97)80066-9.
24. Berger D. et al. Efficacy of Vitex agnus castus L. extract Ze 440 in patients with pre-menstrual syndrome (PMS). Archives of gynecology and obstetrics. 2000. Vol.264. №3. P.150-153. https://doi.org/10.1007/s004040000123.
25. Татарчук Т. Ф., Захаренко Н. Ф., Маноляк I. П. Передменструальний синдром. Патогенетичш аспекти лшування. Reproductive Endocrinology. 2018. 43. С.50-54. DOI: http://dx.doi.org/10.18370/2309-4117.2018.43.50-54
26. Chen S. N., Friesen J. B., Webster D. et al. Phytoconstituents from Vitex agnus-castus fruits. Fitoterapia. 2011. Vol. 82. № 4. P. 528-533. doi: 10.1016/j.fitote.2010.12.003.
27. Barrett M. The handbook of clinically tested herbal remedies. Birmingham (NY): The Haworth Herbal Press®, 2004.
28. Thakur U., Dutt B., Sharma S. S. et al. Evening Primrose (Oenothera biennis L.): Morphology and Reproductive Biology. Int. J. Curr. Microbiol. App. Sci. 2019. Vol.10. №8(10). P. 1400-1409. DOI: https://doi.org/10.20546/ijcmas.2019.810.164.
29. Asghari R. Effects of planting beds, nutrient treatment and drought stress on biochemical properties and vegetative traits of common evening primrose ('Oenothera biennis' L.) seeds. Australian Journal of Crop Science. 2019. Vol. 13. № 5. doi: 10.21475/ajcs.19.13.05.p1491.
30. Mahboubi M. Evening primrose (Oenothera biennis) oil in management of female ailments. Journal of menopausal medicine. 2019. Vol. 25. № 2. P. 74-82. doi: 10.6118/jmm.18190.
31. Pourabbas S., Kesmati M., Rasekh A. Study of the the anxiolytic effects of fennel and possible roles of both gabaergic system and estrogen receptors in these effects in adult female rat. Physiol Pharmacol. 2001. Vol. 15. P. 134-143. URL: http://ppj.phypha.ir/article-1-664-en.html
32. Mesfin M., Asres K., Shibeshi W. Evaluation of anxiolytic activity of the essential oil of the aerial part of Foeniculum vulgare Miller in mice. BMC Complement Altern Med.2014. Vol. 14. P.310. doi: 10.1186/1472-6882-14-310.
33. Mahboubi M. Foeniculum vulgare as valuable plant in management of women's health. Journal of menopausal medicine. 2019. Vol. 25. № 1. P. 1-14. https://doi.org/10.6118/jmm.2019.25.L1
34. Bahrami A., Avan A., Sadeghnia H.R., et al. High dose vitamin D supplementation can improve menstrual problems, dysmenorrhea, and premenstrual syndrome in adolescents. Gynecol Endocrinol. 2018. Vol. 34. № 8. P. 659-663. doi: 10.1080/09513590.2017.1423466. Epub 2018 Feb 15. PMID: 29447494.
35. Martínez, Y. U., Cadalso A. E. R., Muñoz R. D. C. R. et al. Application of Medicinal Plants on Menopause Symptoms. Journal of Pharmacy and Pharmacology. 2021. №9. P.245-255. DOI:10.17265/2328-2150/2021.07.002.
36. Abbaspoor Z., Hajikhani N. A., Afshari P. Effect of Vitex agnus-castus on menopausal early symptoms in postmenopausal women: a randomized, double blind, placebo-controlled study. Journal of Advances in Medicine and Medical Research. 2011. Vol. 1. № 3. P. 132-140. DOI: 10.9734/BJMMR/2011/163.
37. Naseri R., Farnia V., Yazdchi K. et al. Comparison of vitex agnus-castus extracts with placebo in reducing menopausal symptoms: a randomized double-blind study. Korean Journal of Family Medicine. 2019. Vol. 40. № 6. P. 362. doi: 10.4082/kjfm.18.0067.
38. Kazemi F. et al. The Effect of Evening Primrose Oil Capsule on Hot Flashes and Night Sweats in Postmenopausal Women: A Single-Blind Randomized Controlled Trial. Journal of Menopausal Medicine. 2021. Vol. 27. № 1. P. 8 - 14. doi: 10.6118/jmm.20033.
39. Farzaneh F., Fatehi S., Sohrabi M.R., Alizadeh K. The effect of oral evening primrose oil on menopausal hot flashes: a randomized clinical trial. Arch Gynecol Obstet. 2013. Vol. 288. P. 1075-1079. https://doi.org/10.1007/s00404-013-2852-6.
40. Motaghi Dastenaie B., Safdari F., Raisi Z., Karimian Z. The effect of evening primrose plant on physical symptoms of menopause. JBUMS. 2017. Vol. 19. № 2. P. 34-40. URL: http://jbums.org/article-1-6583-en.html.
41. Mehrpooya M., Rabiee S., Larki-Harchegani A. et al. A comparative study on the effect of "black cohosh" and "evening primrose oil" on menopausal hot flashes. J Educ Health Promot. 2018. Vol. 7. P. 36. doi: 10.4103/jehp.jehp_81_17.
42. Yousefi Z., Abdollahpour N., Ghazanfarpour M. et al. Impacts of herbal medicines on hot flash: a systematic review. J Med Plants. 2016. Vol. 15. P. 40-46.
43. Rahimikian F., Rahimi R., Golzareh P. et al. Effect of Foeniculum vulgare Mill. (fennel) on menopausal symptoms in postmenopausal women. Menopause.2017. Vol. 24. № 9. P. 1017-1021. doi: 10.1097/gme.0000000000000881.
44. Kargozar R., Azizi H., Salari R. A. review of effective herbal medicines in controlling menopausal symptoms. Electronic physician. 2017. Vol. 9. № 11. P. 5826 -5833. doi: 10.19082/5826.
45. Tanmahasamut P., Vichinsartvichai P., Rattanachaiyanont M. et al. Cimicifuga racemosa extract for relieving menopausal symptoms: a randomized controlled trial. Climacteric. 2015. Vol. 18. № 1. P. 79-85. doi: 10.3109/13697137.2014.933410.
46. Henneicke-von Zepelin H. H. 60 years of Cimicifuga racemosa medicinal products. Wiener medizinische Wochenschrift. 2017. Vol. 167. № 7-8. P. 147-159. doi: 10.1007/s10354-016-0537-z.
47. Mohammad-Alizadeh-Charandabi S., Shahnazi M., Nahaee J., Bayatipayan S. Efficacy of black cohosh (Cimicifuga racemosa L.) in treating early symptoms of menopause: a randomized clinical trial. Chinese medicine. 2013. Vol. 8. № 1. P 20. https://doi.org/10.1186/1749-8546-8-20.
48. Gopal S., Ajgaonkar A., Kanchi P. et al. Effect of an ashwagandha (Withania Somnífera) root extract on climacteric symptoms in women during perimenopause: A randomized, double-blind, placebo-controlled study. J Obstet Gynaecol Res. 2021. Vol. 47. № 12. P. 4414-4425. doi: 10.1111/jog.15030.
49. Мщенко В. А. Представники родини Solanaceae (пасльонов!) як перспективш рослини для створення орипнальних лжарських 3a^6ÍB рослинного походження. Зб. наук. спраць сшвробгг. НМАПО iменi П.Л. Шупика. 2014. T. 23. № 4. P. 336-340.
50. Kulkarni S. K. Akula K. K., Dhir A. Effect of Withania somnifera Dunal root extract against pentylenetetrazol seizure threshold in mice: Possible involvement of GABAergic system. Indian J. Exp. Biol. 2008. Vol. 46. № 6. Р. 465 - 469.
51. Ziaei S., Kazemnejad A., Zareai M. The effect of vitamin E on hot flashes in menopausal women. Gynecol Obstet Invest. 2007. Vol. 64. № 4. P. 204-207. doi: 10.1159/000106491.
52. Ataei-Almanghadim K., Farshbaf-Khalili A., Ostadrahimi A.R. et al. The effect of oral capsule of curcumin and vitamin E on the hot flashes and anxiety in postmenopausal women: A triple blind randomised controlled trial. Complement Ther Med. 2020. Vol. 48. P. 102267. doi: 10.1016/j.ctim.2019.102267.
53. Asgharpoor M. et al. Medicinal Plants Used in Treatment of Vaginal Atrophy in Postmenopausal Women: A Systematic Review. Journal of Mazandaran University of Medical Sciences. 2021. Vol. 30. №. 194. P. 140-155. (персидска мова, анотащя).
54. Rashidi Fakari F., Simbar M., Nasab M.B. et al., A Review of Pharmacological Treatments for Vaginal Atrophy in Postmenopausal Women in Iran. J Menopausal Med. 2020. Vol. 26. № 2. P. 104-111. doi: 10.6118/jmm.19021.
55. Yaralizadeh M., Abedi P., Naja, S., et al. Effect of Foeniculum vulgare (fennel) vaginal cream on vaginal atrophy in postmenopausal women: a double-blind randomized placebo-controlled trial. Maturitas. 2016. Vol. 84. P. 75-80. doi: 10.1016/j.maturitas.2015.11.005.
56. Ghazanfarpour M., Shokrollahi P., Khadivzadeh T. et al. Effect of Foeniculum vulgare (fennel) on vaginal atrophy in postmenopausal women: a double-blind, randomized, placebo-controlled trial. Post Reprod Health. 2017. Vol. 23. P. 171-176. https://doi.org/10.1177/2053369117733629.
57. Wuttke W., Gorkow C., Seidlová-Wuttke D. Effects of black cohosh (Cimicifuga racemosa) on bone turnover, vaginal mucosa, and various blood parameters in postmenopausal women: a double-blind, placebo-controlled, and conjugated estrogens-controlled study. Menopause. 2006. Vol.13. №2. P.185-196. doi: 10.1097/01.gme.0000174470.44822.57.
58. Reed S.D., Newton K.M., LaCroix A.Z. et al. Vaginal, endometrial, and reproductive hormone findings: randomized, placebo-controlled trial of black cohosh, multibotanical herbs, and dietary soy for vasomotor symptoms: the Herbal Alternatives for Menopause (HALT) Study. Menopause. 2007. Vol. 15. № 1. P. 51-58. PMID: 18257142.
59. Chen Y.-C., Chen G. D., Hu S. W. et al. Is the Occurrence of Storage and Voiding Dysfunction Affected by Menopausal Transition or associated with the Normal Aging Process? Menopause. Vol. 10. № 3. P. 203-208. DOI: 10.1097/00042192-200310030-00005.
60. Holte A. Influences of Natural Menopause on Health Complaints: A Prospective Study of Healthy Norwegian Women. Maturitas. 1992. Vol. 14. № 2. P. 127-141. doi: 10.1016/0378-5122(92)90005-o.
61. Safary M., Hakimi S., Mobaraki-Asl N. et al. Comparison of the Effects of Fenugreek Vaginal Cream and Ultra Low-Dose Estrogen on Atrophic Vaginitis. Curr Drug Deliv. 2020. Vol. 17. № 9. P. 815-822. doi: 10.2174/1567201817666200708112655.
62. Rad P., Tadayon M., Abbaspour M. The effect of vitamin D on vaginal atrophy in postmenopausal women. Iran J Nurs Midwifery Res. 2015. Vol. 20. № 2. P. 211-215. PMC4387645.
63. Parnan Emamverdikhan A., Golmakani N., Tabassi S. A. et al. A survey of the therapeutic effects of Vitamin E suppositories on vaginal atrophy in postmenopausal women. Iran J Nurs Midwifery Res. 2016. Vol. 21. P. 475-481. doi: 10.4103/1735-9066.193393.
64. Ziagham S., Abbaspoor Z., Safyari S., Rad P. Effect of vitamin E vaginal suppository on atrophic vaginitis among postmenopausal women. Jundishapur J Chronic Dis Care. 2013. Vol. 2. № 4. P. 11-19.
65. Dongre S., Langade D., Bhattacharyya S. Efficacy and Safety of Ashwagandha (Withania somnífera) Root Extract in Improving Sexual Function in Women: A Pilot Study. Biomed Res Int. 2015. 2015:284154. doi: 10.1155/2015/284154.
66. Mohd Sahardi N.F.N., Makpol S. Ginger (Zingiber officinale Roscoe) in the Prevention of Ageing and Degenerative Diseases: Review of Current Evidence. Evid Based Complement Alternat Med. 2019. Vol. 20. 2019:5054395. doi: 10.1155/2019/5054395.
67. Saenghong N., Wattanathorn J., Muchimapura S. et al. Zingiber officinale Improves Cognitive Function of the Mddle-Aged Healthy Women. Evid Based Complement Alternat Med. 2012. 2012:383062. doi: 10.1155/2012/383062.
68. Saenghong N., Wattanathorn J., Tong-Un T. Ginger Supplementation Enhances Working Memory of the Post-Menopause Women. Am J App Sci. 2011. Vol. 8, № 12. P. 1241-1248. D0I:10.3844/ajassp.2011.1241.1248
69. Canadian Consensus on Female Nutrition: Adolescence, Reproduction, Menopause, and Beyond. Nutrition Working Group., O'Connor DL, Blake J, Bell R, et al. J Obstet Gynaecol Can. 2016. Vol. 6. № 38. P. 508-554.e18. doi: 10.1016/j.jogc.2016.01.001.
70. Moorthy D., Peter I., Scott T.M. et al. Status of vitamins B-12 and B-6 but not of folate, homocysteine, and the methylenetetrahydrofolate reductase C677T polymorphism are associated with impaired cognition and depression in adults. Am J Nutr. 2012. Vol. 142. № 8. P. 1554-1560. doi: 10.3945/jn.112.161828.
71. Morris M. S., Selhub J., Jacques P.F. Vitamin B-12 and folate status in relation to decline in scores on the mini-mental state examination in the Framingham heart study. Am Geriatr Soc. 2012. Vol.60. №8. P. 14571464. doi: 10.1111/j.1532-5415.2012.04076.x.
72. Kado D. M., Karlamangla A. S., Huang M. H. et al. Homocysteine versus the vitamins folate, B6, and B12 as predictors of cognitive function and decline in older high-functioning adults: MacArthur Studies of Successful Aging. Am J Med. 2005. Vol. 118. № 2. P. 161-167. doi: 10.1016/j.amjmed.2004.08.019.
73. Гусева С.А. Женщины 40-55 лет и железодефицитная анемия: особенности течения, диагностики и лечения. Health-ua.com. Спецiалiзований медичний портал. 2017. Т 417. № 20.
74. Ghazanfarpour M., Mohammadzadeh F., Shokrollahi P. et al. Effect of Foeniculum vulgare (fennel) on symptoms of depression and anxiety in postmenopausal women: a double-blind randomised controlled trial. Journal of Obstetrics and Gynaecology. 2018. Vol. 38. № 1. P. 121-126. doi: 10.1080/01443615.2017.1342229.
75. Beyene Y., Martin M. Menopausal Experiences and Bone Density of Mayan Women in Yucatan, Mexico. Am J Hum Biol. 2001. Vol. 13. № 4. P. 505-511. doi: 10.1002/ajhb.1082.
76. Zammel N., Amri N., Chaabane R. et al. Proficiencies of Zingiber officinale against spine curve and vertebral damage induced by corticosteroid therapy associated with gonadal hormone deficiency in a rat model of osteoporosis. Biomed Pharmacother. 2018. Vol. 10. P. 1429-1435. doi: 10.1016/j.biopha.2018.04.159.
77. McLean R. R., Jacques P. F., Selhub J. et al. Plasma B vitamins, homocysteine, and their relation with bone loss and hip fracture in elderly men and women. J Clin Endocrinol Metab. 2008 Vol. 93. № 6. P. 22062212. doi: 10.1210/jc.2007-2710.
78. Yazdanpanah N., Zillikens M. C., Rivadeneira F. et al. Effect of dietary B vitamins on BMD and risk of fracture in elderly men and women: the Rotterdam study. Bone. 2007. Vol.41. №6. P.987-994. doi: 10.1016/j.bone.2007.08.021.
79. Ortega Anta R. M. et al. Ingesta de calcio y vitamina D en una muestra representativa de mujeres españolas: problemática específica en menopausia. Nutrición Hospitalaria. 2013. Vol. 28. № 4. P. 306-313. DOI: 10.3305 / nh.2013.28.2.6286.
80. Manoy P., Yuktanandana P., Tanavalee A. et al. Vitamin D Supplementation Improves Quality of Life and Physical Performance in Osteoarthritis Patients. Nutrients. 2017. Vol. 9. № 8. P. 799. doi: 10.3390/nu9080799.
81. Kargozar R., Azizi H., Salari R. A review of effective herbal medicines in controlling menopausal symptoms. Electronic physician. 2017. Vol. 9. № 11. P. 5826 - 5833. doi: 10.19082/5826
82. Dutta K., Patel P., Julien J. P. Protective effects of Withania somnifera extract in S0D1G93A mouse model of amyotrophic lateral sclerosis. Experimental neurology. 2018. Vol. 309. P. 193-204. doi: 10.1016/j.expneurol.2018.08.008.
83. Kwak C. S., Kim M. J., Kim S. G. Antioxidant and antiobesity activities of oral treatment with ethanol extract from sprout of evening primrose (Oenothera laciniata) in high fat diet-induced obese mice. Journal of Nutrition and Health. 2019. Vol. 52. № 6. P. 529-539. https://doi.org/10.4163/jnh.2019.52.6.529.
84. Перспективы применения лекарственных средств на основе экстракта плодов Витекса священного для коррекции симптомов гормонального дисбаланса у женщин / Зайченко А.В., Процька В.В., Журавель И.А., Кисличенко В.С., Ходаковская О.В. Репродуктивное здоровье. Восточная Европа, 2021. Т 11. № 6. С. 806-819.
85. Frigo M. et al. Effects of a Cereal Bar with a Combination of Phytoestrogens on the Climacteric Symptoms: A Placebo-Controlled, Randomized Trial. Journal of the American College of Nutrition. 2021. P. 1-8. doi: 10.1080/07315724.2021.1884143.
