CC BY
26
УДК 338.43:633.85
Чипак О.В., молодший науковий сшвроб^ник © Сачук Р.М., заст. директора, зав.вщдшом Родзяк Н.1., науковий сшвробггаик Шаблш Г.С., молодший науковий ствроб^ник НДЦ "Р1внеагропромпродуктивтсть"
ПЕРСПЕКТИВИ ВИРОЩУВАННЯ СО1 В РЕГ1ОН1
Дослгджено ефективтсть виробництва сог, висвтлено економгчт переваги вирощування в пор1внянт з тшими стьськогосподарськими культурами
Ключовi слова: ефективтсть, соб1варт1сть, прибуток, цтареал1зацп, рентабельшсть.
Вступ. Виробництво бшково-олшних культур i споживання бшка е важливим показником рiвня забезпеченост населення основними продуктами харчування. Протягом останнього десятирiччя в Укра!ш спостер^аетьсястала тенденцiя до розширення посiвних площ со!, що зумовлено прибутковiстю li вирощування для аграрних пiдприемств порiвняно з iншими сiльськогос-подарськими культурами.
Соя - культура багатопланового використання, яка забезпечуе виробництво понад 400 видiв продукив, у т.ч. харчових продукив, для людини та ви-сокопоживних кормiв для тварин, е важливоюсировиною для переробно! промисловостi, успiшно розв'язуючи проблему бiлка та рослинно! оли. Вона мiстить у зернi 30 - 42% бiлка, 15 - 25% жиру, 20 - 30% вуглеводiв, значну кшьккть ферментiв, мшеральних речовин, вiтамiнiв, бiологiчно активних компонент. Соя здатна пiдвищувати родючiсть грунту, залишаючи пiсля збирання 60 - 80кг/га бiологiчно фiксованого азоту, i тому е одним з кращих попередникiв для бiльшрстi сiльськогосподарських культур. Вона полшшуе фiзичнi властивостi грунив i завдяки дiяльностi коренiв та бульбочкових бактерш залишае !х у рихлому станi, що сприяе полшшщенню поживного режиму, i одержанню високого врожаю культур, вирощуваних пiсля не!. Зокрема, врожай зернових, поЫяних тсля со! пiдвищуеться на 15 - 20%. В одному кiлограмi зерна со! мютиться 170 г незамiнних амшокислот, тодi як у зернi гороху -87, а в зерш кукурудзи - 47. За врожайшстю зерна 25 ц/га можна отримати близько тони протешу, не враховуючи соломи та полови, яю також багат на бшки [1].
Соевий шрот, що виробляеться традицiйною технологiею, яка гарантуе практично повну шактивацш антипоживних речовин, являе собою майже щеальний проте!новий корм. За iснуючими стандартами, характерними для нього, е вщносно високий вмют протешу, який за амшокислотним складом
© Чипак О.В., Сачук Р.М., Родзяк Н.1., Шаблш Г. С., 2009
356
майже не вiдрiзняeться вщ бюлопчно повнощнних кормiв тваринного походження [2].
З вищенаведеного випливае актуальнiсть вирощування со! в репош, пошук прiоритетних напрямкiв пiдвищення ефективност виробництва со! з урахуванням репональних особливостей.
Метою статтi е висв^лення шляхiв пiдвищення економiчноl ефектив-ност виробництва со!.
Матер1али 1 методи. Iнформацiйну базу дослiджень склали матерiали наукових та iнформацiйно-публiцистичних видань, офщшш матерiали Держкомстату Укра!ни, данi статистично! звiтностi за 2006-2008 роки по Укра!ш та Рiвненськiй областi.
В статт використанi методи дослiдження: дослщно-статистичний; роз-рахунково-конструктивний та аналiтичний.
Результати дослщжень. Укра!на утримуе першiсть iз вирощування со! в Европi, а також мае велию перспективи щодо розширення посiвних площ в Рiвненськiй областi.
Завдяки високiй рентабельностi площi посiвiв со! у свiтi за останш десять рокiв зросли з 61,1 до 93 млн.га, в Украш з 2001 по 2008 роки з 72,9 до 556,7тис.га, а в 2006 рощ займали 714,8 тис.га.(таблиця 1)
Таблиця 1.
Динамика вирощування соТ в УкраТш та Р1вненськш _област1 за 2001 - 2008 роки_
Роки УкраТна Р1вненська область
Площа, тис.га Урожай-шсть, т/га Валовий зб1р, тис.т Площа, тис.га Урожай-шсть, т/га Валовий зб1р, тис.т
2001 72,9 1,0 73,9 0,03 0,9 0,03
2002 98,2 1,3 124,7 0,04 1,1 0,05
2003 189,6 1,2 231,9 0,26 0,6 0,15
2004 256,3 1,4 363,3 0,11 1,1 0,12
2005 427,1 1,4 611,5 0,08 1,4 0,12
2006 714,8 1,3 889,6 0,15 1,0 0,2
2007 582,8 1,2 721,7 0,3 0,8 0,3
2008 556,7 1,2 668,0 3,4 1,0 3,4
*розраховано зпдно статистичних даних за 2008 р1к [3.С125]
Укра!на в 2006 рощ зайняла перше мкце в Сврот за обсягами виробництва со! (889,6 тис.т) i ниш входить до дев'ятки найбшьших кра!н - вироб-никiв ще! культури в свiтi з перспективою розширення площ посiвiв. На Рiвненщинi останнiми роками вони коливаються в межах вщ 0,03 до 3,4 тис.га.Разом iз тим, деякi науковщ вiдстоюють позицiю скорочення площ посiвiв пiд соею та замiну И ршаком, який, на вiдмiну вщ шшо! бшково-олшно! культури - соняшнику, не настiльки виснажуе грунт i е добрим попередником пiд зерновi культури. Якiсть рiпакового насiння часто не вщповщае стандартам провiдних кра!н, на чий ринок експортуеться товарний ршак з Укра!ни, що
357
змушуе експортерiв знижувати закутвельш цши. Соя ж стабшьно користуеться попитом на ринку, конкурентоспроможна, рентабельна культура.
Таблиця 2.
Основн економпчш показники вирощування со¥ по Р1вненськ1й
областi
Показники 2006 2007 2008 +, - до 2006
Р1вень товарност1, % 81,5 89,0 85,0 +3,5
Реал1зовано продукци, т 163,0 267,0 2890,0 +2727,0
Середня реал1зац1йна ц1на за 1т, грн.. 1350,0 1800,0 2300,0 +950,0
Виручка в1д реал1заци, т.грн. 220,1 480,6 6647,0 +6426,9
Соб1варт1сть реал1зовано! про-дукцИ', т.грн. 170,5 295,6 4055,0 +3884,5
Прибуток + , збиток, - , т.грн. 49,6 185,0 2592,0 +209,6
Рентабельшсть, % 22,5 38,5 39,0 +16,5
*розраховано зпдно статистичних даних за 2008 р1к [3.С.134].
Проан^зувавши економiчнi показники вирощування со! в Рiвненськiй областi за 2006-2008 роки можна зробити висновок, що середнш рiвень рента-бельностi в тдприемствах становив 33%, що стверджуе про ефективтсть ви-робництва культури.
Собiвартiсть - це особлива економiчна категорiя, яка включае всi грошовi витрати конкретного пiдприемства, необхiднi для здшснення його вiдтворення, й рiзниця мiж доходом i нею визначае прибуток, величина якого збшьшуеться при И зниженнi. Отже, за величиною собiвартостi можна встановити якiснi та кшьккш змiни в технологи виробництва продукци конкретного сшьсько-господарського тдприемства, тим самим характеризувати його дiяльнiсть як виробника товарiв на аграрному ринку.
Зниження собiвартостi продукци в нишшшх умовах - надзвичайно акту-альне завдання. Його вирiшення залежить вiд двох основних чинникiв зрос-тання цiни реалiзацil на основi полiпшення якостi продукци i зниження витрат на И одержання за рахунок оптимiзацп структури виробничих ресурЫв.
Економiчна сутнiсть виробництва со! полягае в тому, що вс витрати на И вирощування окуповуються за рахунок оли (якщо не реалiзовувати безпосередньо насiння, а здавати його на переробку) при промисловш переробщ, а дешевий бiлок у виглядi шротiв стае цiнним бiлковим iнгредiентом для виробництва комбiкормiв [1].
Проведет дослщження структури собiвартостi продукцil рослинництва Рiвненськоl областi за 2008 рж показують, що в структурi витрат значний вщ-соток становлять матерiальнi витрати - 69%, з них найбшьш витрачено на мi-неральш добрива (17,3 %), нафтопродукти (14,3%) та насшня (16,7 %).
1стотне поширення площ посiвiв со! потребуе перебудови структури авозмш, освоення виробничниками сучасних технологш вирощування культури з введенням короткоротацшних сiвозмiн типу "соя - озима пшениця",
358
" соя - кукурудза", "соя - ячмшь", "ячмшь - соя - кукурудза". Досвщ показуе, що в таких Ывозмшах соя може мати вiд 20 до 50%. Частку со! в структурi посiвiв слiд довести до 8 - 10%.
С ряд проблем при вирощуванш бшково-олшних культур, з якими ниш стикаються як науковщ, так i товаровиробники. Перша з них - проблема насшництва, а саме вщсутшсть достатнього техшчного забезпечення для виробництва насiння со! та шших зернобобових культур. Друга велика проблема соево! галузi - безконтрольне вирощування окремими тдприемства-ми генетично модифжованих сортiв со!. Тому необхщно на рiвнi законодавчих акив вимагати вiд виробникiв досягати вирощування чисто! високоврожайно! культури. Як результат - виробництво чистих продуктiв харчування i чистих кормiв.
Соя - дуже економiчна культура, кожен гектар !! цього року дав понад 1тис.грн.чистого прибутку, вона являеться високобшковим продуктом, який мае високий попит в харчовш промисловостi i е незамшною складовою в рацiонах годiвлi свиней, ВРХ, птицi. Щороку ринок насшня со! зростае на 10 - 15%, у такш же мiрi розширюються площi посiву культури, вщповщно збiльшуеться споживання !! кормовиробництвом. Соя може бути економiчним барометром, який останшм часом став показувати "ясно" для нашого м'ясного тваринництва, зокрема свинарства i птахiвництва.
Щоб одержувати 700-800-грамовi щодобовi привiси на вiдгодiвлi тварин, 7-8 тис.кiлограмiв молока вщ кожно! корови щороку, то маемо довести частку соевих компонент у концкормах до 20%, бо соя мае високий вмют бшюв, в^аммв i амiнокислот. Щоб забезпечити стрiмкий розвиток тваринництва, треба виробляти як мммум 2,5млн.т соевого шроту [4].
Висновки. Виходячи з вищенаведеного, можна зробити висновок, що при розробщ стратегi!' i тактики виробництва со!, удосконаленш розмiщення !!
Структура витрат на виробництво со! по Рiвненськiй
област1
заг.вироб. витрати 17,00%
нафтопродукти 14,30%
млн.добрива 17,30%
359
nociBiB доцшьно враховувати: вимоги до грунтово-^матичних умов; урожайшсть насшня; екoнoмiчну ефективнicть виробництва; конкурентоспроможшсть i попит на наciння, олш та шрот на внутрiшньoму й св^овому ринках.
Обсяги вирощування со! як в Укрш'ш, так i в Рiвненcькiй oблаcтi i над^ зростатимуть. Уci екoнoмiчнi аспекти - на користь ще! культури, яка займае перше мicце серед культур за темпами росту свого рейтингу популярности I якщо так триватиме й дал^ то за кшька рoкiв вона здобуде coбi звання королеви пoлiв.
Л1тература
1. Димов О.М., Стан i тенденци розвитку виробництва со! та ршаку в ринкових умовах // Економка АПК.-2009.-№1.- 99 - 100с.
2. Лушпiган С.С., Виробництво та використання соевих культур в Укра1ш, як шлях до тдвищення ефективнocтi виробництва сшьсько-господарсько! продукци в умовах ринкових трансформацш/ Екoнoмiка ciльcькoгo господарства..- 2007.- 30с.
3. Статистичний щoрiчник област за 2007 рiк / Головне управлшня статистики в Рiвненcькiй oблаcтi.- Рiвне,2008.-125 - 134с.
4. Кoлoмiець О.П., Проблеми та перспективи соево! галузi / Аграрний тиждень - 2009.; № 31.-10с.
Summary
Chipak E., Rodzjak N., Shabliy G.S., Sachuk R.N., RIVNENSKIY RESEARCH CENTER OF AGROINDUSTRIAL COMPLEX
Efficiency of growing of soy is investigational, economic advantages of growing are lighted up by comparison to other agricultural cultures
Стаття надшшла до редакцИ 4.09.2009
360
