CC BY
16
5. Усач Б. Деяю аспекти проведення аудиту в комп'ютерному середовищi / Б. Усач. - Тер-нопшь : Вид-во ТНЕУ "Економiчна думка", 2010. - Вип. 6. - С. 366-369.
6. Фостолович В.А. Потреба застосування шформацшних технологий в аудиторськж прак-тицi вiдповiдно до мiжнародних вимог / В.А. Фостолович, К.П. Паламарчук // 1нновац1йна еко-номжа. - 2012. - № 1. - С. 192-195.
7. Подольский В.1. Комп'ютерний аудит / В.1. Подольский. - М. : Изд-во ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 128 с.
8. Ус Р.Л. Аудиторський ризик в IТ-середовищi / Р.Л. Ус // Економiчнi науки. - Сер.: "Об-лк i фiнанси". - 2011. - Вип. 8 (29). - Ч. 4. - С. 123-129.
9. Завгородшй В.П. Автоматизацш бухгалтерського облжу, контролю, аншизу та аудиту / В.П. Завгородшй. - К. : Вид-во А.С.К., 1998. - 768 с.
10. Огшчук М.Ф. Аудит: оргашзацш i методика : навч. поабн. / М.Ф. Огшчук, 1.Т. Новиков, I.I. Рагулша. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Алерта", 2012. - 664 с.
Бондаренко О.В. Аудиторский риск при использовании компьютерной информационной системы предприятия
Раскрыты такие понятия, как "аудиторский риск", "оценка риска" "компьютерная информационная система предприятия". Раскрыта суть аудиторского риска при использовании КИСП, приведены перспективы его развития, изложены примеры причин ошибок в учетной информации при применены КИСП, отображен характер риска и характеристики внутреннего контроля в среде КИСП. Охарактеризованы факторы, связанные с дополнительными аудиторскими рисками, приведены подходы к тестированию КИСП. Определены методы оценки средств контроля, встроенных в программное обеспечение бухгалтерского учета и особенности применения аналитических процедур на разных этапах аудита КИСП.
Ключевые слова: аудиторский риск, компьютерная информационная система предприятия, оценка риска, автоматизация.
Bondarenko O. V. Audit Risk when Using the Computer Based Information System of an Enterprise
Such concepts as audit risk, risk estimation, computer based information system of an enterprise are formulated. The essence of the audit risk is defined when using computer based information system (CBIS), and also the prospects of its development are offered. Some examples of error reasons are described in accounting information when using CBIS. The character of the risk and the description of internal control are represented in the CBIS environment. Factors related to the additional public accountant risks are highlighted. Some approaches to CBIS testing are proposed.
Key words: audit risk, computer based information system of an enterprise, risk estimation, automation.
УДК332.2.021:631.1:65.011 Ст. наук. ствроб. Ф.А. Важинський,
канд. екон. наук - 1нститут регюнальних до^джень НАН Украти
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СЫЬСЬКИХ ТЕРИТОР1Й НА ОСНОВ1 ШДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ЕКОНОМ1ЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ СГЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПЩПРИ6МСТВ
Визначено низку переваг, яю мають шдприемства народного промислу в сучасних умовах. Розглянуто один i3 вид1в несшьськогосподарського 6i3^cy - сшьський туризм, випдний як для мюцевих шдприемщв, сшьських громад, так i районно! влади, оскшьки розвиток туристично! щдустрп позитивно впливае на економiчне життя територп, збшьшуе фiнансовi надходження. Ефективним шдходом до подолання системно! кризи сшьсько! територи е використання регюнального маркетингу. Розвиток сшьських тери-торш неможливий без розвитку шдприемницько! дiяльностi на селi як, наприклад, фер-мерськi господарства, особист селянськi господарства, кооперативи.
Ключовг слова: сшьсью територп, економiчний потенцiал, сшьськогосподарсью шдприемства, сiльський туризм, диверсифiкадiя економжи, регiональний маркетинг.
Постановка проблеми. Одним i3 прiоритетних напрямiв розвитку Укра-'ни стае пiдвищення ефективностi сшьського господарства як основного чинни-ка розвитку сшьських територiй. Оскiльки сшьськогосподарське виробництво й надалi залишаеться основною сферою дыльносп на селi, закономiрним е зрос-таючий iнтерес учених-економкпв до проблем розвитку сшьськогосподарсь-ких пiдприемств у контекстi вирiшення проблеми ефективного розвитку сшьсь-ких територш.
Аналiз останнгх дослщжень i публшацш. Значний внесок у дослщжен-ня проблем розвитку сшьськогосподарських пiдприемств у контекста розвитку сшьських територш зробили вичизняш вченi О.М. Бородiн, Ю.Е. Губенi, А.В. Лiсовий, М.К. Орлатий, 1.В. Прокопа, КВ. Прокопишак, П.Т. Саблук, ВВ. Юрчишин та низка шших. Серед вiдомих зарубiжних учених слiд вщзна-чити таких, як АН. Антшов, В.М. Баутiн, А.М. Лавров, А.В. Мерзлов, Н.В. Че-пурних, 1.Г. Шаяхметов та ш.
Проте динамiчнi змiни умов життя та господарювання в сiльськiй мкце-востi потребують постiйного перегляду низки концептуальних пiдходiв до розвитку методолопчних засад функцiонування сiльськогосподарських шд-приемств у контекстi розвитку сшьських територш. Сутшсть невирiшених проблем щодо пiдвищення ефективностi сшьськогосподарського виробництва у сiльськогосподарських тдприемствах як основного реального шляху розвитку сшьських територш Укра'ни та ц регiонiв потребують подальшого дослiдження.
Виклад основного матерiалу. Для повноцiнного розвитку сiльських територш необх1дно насамперед розвивати !'х внутрiшнiй потенциал, а саме: шд-тримувати вiдродження малого середнього бiзнесу на селi, створювати новi ро-бочi мiсця, вiдновлювати соцiальну шфраструктуру та привертати увагу швес-торiв. Важливе значения потрiбно надавати формуванню сприятливого клiмату для розвитку шдприемств сфери малого бiзнесу, фермерських господарств (зок-рема тваринницьш, рослинницьш галуз^, розвитку агротуризму, регiонального маркетингу, ринково!' iнфраструктури в сiльськiй мiсцевостi (сшьськогосподар-ських кооперативiв, кредитних спiлок тощо).
Диверсифiкацiя як важливий iнструмеит комплексного розвитку сшьських територш е стратепчним напрямом вдосконалення економiчноí даяльносп сiльського населення, що полiпшуе добробут останнього. Для вирiшения бага-тоаспектних проблем розвитку сiльських територiй потрiбно покладатись не лише на сшьське господарство, а й на iншi галузi економiки, що сприятимуть соцiально-економiчним перетворенням на селi (рис.).
Дослщження показують, що фермерськi господарства поступово дивер-сифiкують свою дiяльнiсть, тодi як сiльгосппiдприемства дедалi бiльше спещ-алiзуються на аграрному виробництвi. Основними допомiжними видами дяль-ностi у сшьськш мiсцевостi е надання послуг з помелу зерна, випiкания хшбо-булочних виробiв, надання техиiки в оренду. Розвиток несшьськогосподарсь-ких видiв дiяльностi на селi - це важливе джерело зайнятосп i доходав сшьсько-го населення, особливо через сезоншсть сiльського господарства i неможли-
вiсть забезпечення штенсивно! щлорiчноi' зайнятостi сшьського населения в сiльськогосподарському виробництвi.
Рис. Диверсифжащя Ыяльностл сЫьськогосподарських тдприемств
Уже тривалий час селяни займаються кустарними промислами, що пев-ною мiрою забезпечуе прибутковiсть сiмейного бюджету протягом року.
Народш промисли i ремесла досить рiзнобiчнi. Це художне оброблення дерева (рiзьблення), гончарство, виробництво пакувальних матерiалiв (бочок та шшо! тари), художне плетшня кошикiв i меблiв, вiникiв i мiтел, щiток i пензли-кiв, виготовлення садово-городнього швентарю (ручки для лопат, дерев,янi молотки, граблi тощо), мотузкове виробництво, виробництво iз берести i соломи, художня вишивка i художне оброблення дерева, плетшня та виготовлення мере-живних виробiв, декоративний розпис, художне литво i ковальство, виготовлення речей домашнього вжитку (ложки, решета, ^ашки тощо), виробiв iз лика, художне оброблення шкри та ш.
У теперiшнiх умовах, за недостатшх матерiальних i фiнансових ресурсiв для оргашзацп мiсцевого виробництва, пiдприемства народного промислу ма-ють низку переваг:
• вщносно малi капiтальнi вкладення для оргатзащ!" функцiонування виробництва;
• додаткова цiлорiчна зайнятiсть для пращвниюв, якi мають сезонну зайнятiсть на основному мющ роботи (сiльськогосподарське виробництво, заготаля лiсу i люотехтчно!" сировини);
• можливють оргатзащ!" роботи вдома i тому вiдносно невеликий штат пращвни-кiв на виробництвi;
• використання дешево!" сировини i вторинно!' сировини для виробництва виро-бiв;
• залучення до виготовлення виробiв представникiв рiзних груп населення (пен-сiонери, iнвалiди, учнi);
• тдтримання вiтчизняного товаровиробника.
У розробцi варiантiв розвитку пiдприемств народних промислiв необхщ-но враховувати 1'х особливостi: основна продукщя виробництва - це художш вироби, виготовленi, як правило, за художшми зразками, з використанням тра-дицшно! технологи. Таке виробництво переважно мае творчий характер - саме тут переважае ручна праця.
Для оргашзацп тдприемства iз заготiвлi лкарсько-техшчно! сировини, грибiв i дикорослих ягiд необхiдно вивчити сировинну базу територш. Потрiб-но ознайомитися з виданнями, в яких висвiтлено даш про поширення i похо-дження лiкарських трав - довiдники, посiбники, атласи ареалiв. Для детальш-
шого вивчення даних про походження рослин можуть залучатися спецiалiсти i робiтники лкових господарств, iншi особи, пов'язанi з лковими ресурсами.
Цей вид дiяльностi е прибутковим, адже лiкарськi рослини закуповують фармацевтичнi фабрики, заводи медичних препаратiв, виробники вiтамiнiв, кос-метично! i парфумерно! продукцií. Ринок збуту дикорослих ягiд (особливо в за-мороженому виглядi) - регiональнi торговi бази, виробники морозива i молоч-них продуктiв та iнших, не менш зацiкавленi особи.
Одним iз вид1в несшьськогосподарського бiзнесу е сшьський туризм, ви-гiдний як для мкцевих пiдприемств, сшьських громад, так i районно! влади, ос-кшьки розвиток туристично! iндустрií позитивно впливае на економiчне життя територп, збшьшуе фiнансовi надходження.
Останшми роками шдустрш туризму зростае швидкими темпами. В Ук-раíнi створено Спiлку сприяння розвитку зеленого сшьського туризму, яка роз-робила Програму екологiчного маркування агротуристичних садиб. В основi 11 покладено добровiльне залучення власникш садиб, ят пiддають оцiнний сту-шнь свого дбайливого ставлення до довкшля та традицiйних методiв господа-рювання. Нинi у 18 областях Украши близько 1000 садиб запрошують на вщпо-чинок до себе. Створена вщповщна iнформацiйна база для ознайомлення з пос-лугами у сферi сшьського туризму.
Оскiльки зелений туризм е одним iз способш виртення проблеми вихо-ду депресивних сшьських територiй з кризи, то його варто розглядати як один з основних напрямiв у полiтицi розвитку села. Сшьський туризм створюе новi ро-бочi мкця для прац1вниюв у всiх сферах економiки: транспорт, готельний бiз-нес, зв'язок, банки, шформатика та iн. Крш перелiчених, ще й iншi сфери (сшьське господарство, будавництво, культура) мають позитивну перспективу вiд розвитку туризму.
Проблеми охорони навколишнього середовища потрiбно вирiшувати за допомогою екологiчно чистих технологш виробництва промислово! сшьсько-господарсько! продукцц. Потрiбно активiзувати екологiчний туризм, який би забезпечував екологiчне використання природних ресурсш у рекреацiйних щ-лях, розвивати нацiональнi ирироднi парки, заказники, заповщш урочища, пам'ятки природи, дендропарки, ирироднi заповiдники, ботанiчнi сади, лжу-вально-оздоровчi мiсцевостi. Треба культурно та економiчно взаемод1яти з мк-цевим населениям, починаючи з екологiчного просвиництва серед дiтей i до-рослих. Ефективним тдходом до подолання системно!' кризи сшьських терито-рiй е використання регюнального маркетингу.
Регiональний маркетинг сприяе оптимiзацií структури економiки досль джувано! територií i розширенню ринку збуту мкцевих товарш i послуг; отри-манню регiонального продукту з високою часткою додано!' вартостц шдтримщ мiсцевих пiдириемств i створенню на основi 'х iитеграцií регiональних кластера у рiзних галузях. Особлива роль тут выводиться розвитку малого i се-реднього бiзнесу, диверсифжацц економiки.
Регiональний маркетинг як "передову iдею, фiлософiю, що вимагае орiеитацií на потреби цiльових споживачiв та послуг територп" [1] характери-зуе I. Арженовський. Розвиток сшьських територш неможливий без розвитку
шдприемницько'' даяльносп на сел! Для кожно'' депресивно'' територп доцшьно розвивати мал1 та середш шдприемницью структури, як наприклад фермерськ господарства, та особисп селянсью господарства. Цей найбшьш социально зо-р1ентований напрям вщродження аграрно!' сфери дасть змогу самореал1зуватися найактившшим жителям деградуючих сш за мкцем проживання 1 забезпечити роботою шших.
Важливе мкце у шдприемництв1 повинен займати фермерський уклад, необхщною умовою розвитку якого е формування господарств товарного типу, розширення обсяпв виробництва штенсившших культур, розвиток тваринниц-тва, створення нових господарств 1 розширення площ землекористування до оп-тимальних розм1р1в, шдвищення ефективносп даяльносп 1 збшьшення !'х внеску в кшцев1 результати робити АПК области
Одним з основних недолтв д1яльност1 фермерських господарств е не-достатнш профес1йний р1вень !'х кер1вник1в. Для полшшення ситуацц, необхщ-но запровадити на державному р1вш ч1тку систему шдготовки та перешдготов-ки кадр1в для фермерських господарств у сшьськогосподарських вищих 1 серед-шх спещальних навчальних закладах, створити на р1вш обласп райошв сшьсь-когосподарсью дорадч служби для надання допомоги з р1зномаштних питань сшьськогосподарського виробництва.
Важливим напрямом становлення фермерських господарств е розвиток обслуговуючо!' 1 кредитно!' кооперацц. Завдання полягае в тому, щоб залучити фермер1в до членства в ддачих кооперативах, створювати нов1 обслуговуюч1 кооперативи та актив1зувати участь фермер1в у робоп кредитних сшлок, агро-торгових дом1в, тендерних торпв, а також в оргашзацп кооператив1в при сшьських громадах з оброб1тку земл1, заготавл1 1 реал1зацп продукцц, спшьного використання техшки, матер1ально-техшчного постачання, ветеринарного об-слуговування, шформацшних 1 консультацшних послуг. Розвиток сшьсько'' коопераций що вщкривае можливосп для формування ново'' оргашзащйно'' структури сшьського господарства, стимулюе процеси самооргашзацп сшьськогос-подарських товаровиробнитв 1 сшьського населення для проведення на коопе-ративних засадах сшьськогосподарських роб1т, спшьного використання майна, надання технолопчних, сощально-побутових та 1нших послуг.
В УкраЫ внаслщок аграрних перетворень розпочався процес становлен-ня кооператив1в р1зних вид1в: виробничих, обслуговуючих, переробних, заготь вельно-збутових, постачальницьких, сервкних, споживчих та ш. Це пов'язано насамперед 1з актив1защею державно'' пол1тики, а також з потребою в об'еднан-т др1бних сшьськогосподарських товаровиробниюв. Основна мета - вихвд села з кризи завдяки створенню додаткових робочих мкць, що призведе до знижен-ня сшьського безроб1ття, збшьшення надходження до мкцевого бюджету, змщ-ненням шфраструктури села.
Для шдтримки розвитку фермерських господарств 1 шдвищення 'х ефек-тивносп необидно отримати доступ до фшансових ресурйв. Сьогодн1 в агроп-ромисловому комплекс! кредити становлять 10 % уск'' кредитно'' маси, спрямо-вано'' в нацюнальну економку, бшьшкть 1з них - довгостроков1. Термш креди-тування - вщ одного до трьох роив.
Сьогоднi ситуащя з отриманням кредитiв у сшьському господарствi не вiдрiзняеться вiд шших галузей економiки Укра!'ни. Водночас вщсутнкть доступу до кредитних ресурсов у сiльськiй мiсцевостi, особливо для велико!' кшь-костi власникiв земл^ якi щойно отримали права на не!, ^бних i середнiх фер-мерських господарств, якi з'явилися протягом останнiх рокiв, загальновизнана одним з основних чиннитв, який перешкоджае розвитку сшьського господар-ства Укра!'ни.
Основними способами полегшення отримання кредитiв сшьськогоспо-дарськими пiдириемствами е такi:
1) зменшення вiдсоткових ставок за кредитами;
2) наявна вщповщна диверсифiкацiя виробництва;
3) доступшсть iнформацiйно-правовоí бази для позичальниыв;
4) належна державна шдтримка щодо розвитку кредитування на селг
Висновки. Внаслiдок зростання р1вня безробитя серед сшьського насе-
лення, зменшення рiвия заробiтно! плати в сшьському господарств^ поширення iнфляцiйних ироцесiв знизився рiвень доходов сiльського населення, що не за-безпечують вiдтворения робочо! сили, скоротились обсяги споживання основних продукпв харчування, обмеженi сощальш послуги для населення.
Виправити ситуащю можливо тiльки за рахунок розвитку у сшьських те-ритор1ях крупних сiльськогосподарських пiдириемств, яких на сьогодш е ще явно недостатньо, а р1вень ефективностi !х господарювання настшьки низький, що не дае змогу !м займатись вирiшениям проблем розвитку социально! шфрас-труктури села ^ тим бiльше, питаннями екологi! навколишнього середовища сiльських територiй, якi, зрештою, чисто об'ективно завжди залишались у пре-рогативi держави.
Головним шляхом реалiзацi! ирiоритетних напрямiв розвитку сшьського господарства i села загалом об'ективно може бути зр1вноважений розвиток сшьських територш, що дае змогу в комплекс вирiшити проблеми економiчно-го, еколопчного i соцiального характеру.
Лггература
1. Арженовский И.В. Маркетинг регионов : энциклопедия маркетинга / И.В. Арженовский. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.marketing.spb.ru/read/article/a56.htm.
2. Баутин В.М. Устойчивое развитие сельских территорий: вопросы стратегии и тактики / В.М. Баутин, В.В. Козлов, А.В. Мерзлов и др. / под ред. В.М. Баутина. - М. : Изд-во ФГНУ "Ро-синформагротех", 2004. - 312 с.
3. Галанець В.Г. Теритс^альш особливост розвитку регюнального АПК / В.Г. Галанець, М.С. Хом'як. - Львгв : Вид-во "Укр. технологи", 2004. - 224 с.
4. Дусановський С.Л. Еконошчш основи розвитку АПК в ринкових умовах / С.Л. Дуса-новський, С.М. Бiлан. - Тернопшь : Вид-во "Збруч", 2003. - 182 с.
5. Рябоконь В.П. Сощально-екожмчш проблеми розвитку агропромислового комплексу Украши в сучасних умовах / В. Рябоконь. - К. : Вид-во 1н-ту аграр. економши, 2000. - 359 с.
6. Саблук П.Т. Розвиток сшьських територш в контекст забезпечення економiчноi стабшь-ност держави / П.Т. Саблук // Економжа АПК : мiжнар. наук.-виробн. журнал. - 2005. - № 11. -С. 4-11.
Важинский Ф.А. Перспективы развития сельских территорий на основе повышения эффективности использования экономического потенциала сельскохозяйственных предприятий
Определен ряд преимуществ, которые имеют предприятия народного промысла в современных условиях. Рассмотрен один из видов несельскохозяйственного бизнеса -сельский туризм, выгодный как для местных предпринимателей, сельских общин, так и районной власти, поскольку развитие туристической индустрии положительно влияет на экономическую жизнь территории, увеличивает финансовые поступления. Эффективным подходом к преодолению системного кризиса сельской территории является использование регионального маркетинга. Развитие сельских территорий невозможно без развития предпринимательской деятельности на селе как, например, фермерские хозяйства, личные крестьянские хозяйства, кооперативы.
Ключевые слова: сельские территории, экономический потенциал, сельскохозяйственные предприятия, сельский туризм, диверсификация экономики, региональный маркетинг.
Vazhynsky F.A. Prospects for the Development of Rural Territories by Improving the Efficiency of the Use of the Economic Potential of Agricultural Enterprises
A number of advantages having handicraft enterprises in modern terms are identified. One of the types of non-agricultural business - rural tourism is considered. It is proved to be profitable for local entrepreneurs, rural communities, such as district authorities, because the development of tourism industry has a positive effect on the economic life of the territory, increasing the financial revenues. An effective approach to overcome the systemic crisis of rural areas is the use of regional marketing is proposed. The development of rural territories is impossible without the development of entrepreneurship in rural areas such as farms, private farms, and cooperatives.
Key words: rural territories, economic potential, agricultural enterprises, rural tourism, economic diversification, regional marketing.
УДК332.021:330.341.2 Наук. етвроб. М.С. Габрель, канд. екон. наук -
1нститутрегюнальних дослiджень НАН Украти, м. Львiв
ШСТИТУЦ1ЙН1 БАР'бРИ РЕАЛ1ЗАЦН СТРУКТУРНО! ПОЛ1ТИКИ НА МУНЩИПАЛЬНОМУ Р1ВН1
Виявлено та дослщжено основш шституцшш бар'ери та проблеми, яю е перепоною у pеалiзацi! структурно! шштики на мунщипальному piBHi. Особливу увагу зосере-джено на дослщженш проблем взаемодп мiж мюцевими органами державно! виконав-чо! влади та органами мюцевого самоврядування в Укра!ш. Це дало змогу розкрити та окреслити основш шляхи усунення цих баp'еpiв, зокрема i виршення проблем з непро-зорютю мiжбюджетних трансферов, яю, з одного боку, ускладнюють процеси децен-тpалiзацil управлшня, а з iншого - актуалiзують необхiднiсть проведения адмшстра-тивно-теpитоpiальноl реформи тощо.
Ключовi слова: структурна шштика, iнституцiйнi бар'ери, мiсцеве самоврядування, децентpалiзацiя повноважень, адмiнiстpативно-теpитоpiальна реформа, мунщипаль-на полiтика.
Постановка проблеми. На сучасному eTani формування структурно!' по-лiтики в Укрaíнi виникають "iнституцiйнi бар'ери та пастки", що стають на за-вaдi рeaлiзaцií структурно!' полiтики на мунiципaльному рiвнi. Адже рeaлiзaцiя структурно!' полiтики на мунщипальному рiвнi вiдбувaеться через програми структурно!' перебудови (сeлeктивнi), цiльовi програми, державш та мунщи-пaльнi замовлення, угоди з бiзнeсом (мунiципaльно-привaтнe партнерство), ш-вeстицiйнi проекти, спeцiaльнi eкономiчнi закони, систему державного та муш-
