CC BY
13
УДК [616.31:616.98]-08 Е.В. Нколшина, Т.Д. Бублй
ПЕРСПЕКТИВИ ПОЛ1ПШЕННЯ Л1КУВАННЯ ГЕРПЕТИЧНИХ УРАЖЕНЬ НА СТОМАТОЛОГ1ЧНОМУ ПРИЙОМ1
ВДНЗ УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академiя»
Одн1ею з актуальних проблем сучасно' меди-цини, в тому числ1 стоматологи, е в1русн1 шфекцш-н1 хвороби. Ч1льне м1сце належить амейству гер-песв1рус1в. За даними ВООЗ, воно займае 2-е мю-це у свт серед в1русних уражень людини, посту-паючись лише грипу.
Герпетична шфекц1я належить до найпошире-н1ших I незадов1льно контрольованих в1русних хвороб людини. За останн роки спостер1гаеться зб1льшення питомо' ваги герпесв1русних 1нфекц1й у структур! захворювань слизово' оболонки поро-жнини рота як у дитячого, так I в дорослого насе-лення. За даними р1зних автор1в, ураження дорослого населення у свт коливаеться в межах 5090%. Це зумовлено поширенням в1русу, персисте-нц1ею збудника в орган1зм1, значним пол1морф1з-мом кл1н1чних прояв1в, торп1дн1стю до чинних ме-тод1в л1кування [1; 2].
Збагачення сучасно' медично' та стоматолоп-чно' науки новими методами I засобами л1кування герпесв1русних хвороб дозволить п1двищити ефе-ктивнють л1кувально-проф1лактичних заход1в шляхом запровадження сучасних против1русних пре-парат1в та ефективних засоб1в патогенетично' те-рапп [3].
Мета роботи — визначити сучасний стан л1ку-вання захворювань слизово' оболонки порожнини рота I губ, асоцшованих 1з ВПГ, на стоматолопч-ному прийом1 та об1знанють практикуючих л1кар1в щодо сучасних антигерпетичних засоб1в I ефективних метод1в л1кування дано'' патологи.
Матерiали i методи дослiдження
У досл1дженн1 взяли участь 57 практикуючих л1кар1в-стоматолопв, з якими було проведене ан-кетування за розробленою нами схемою. За до-помогою опитування ми оцшювали частоту про-яв1в захворювань слизово' оболонки порожнини рота I губ, асоцшованих 1з ВПГ, у стоматолопчних пац1ент1в та методи л1кування ц1е' патологи на кл1-н1чному прийомк
Результати дослiдження та 1х обговорення
Результати дослщження показали, що кл1н1чн1 прояви ВПГ-шфекци (герпетичн1 ураження губ I слизово' оболонки порожнини рота) виявляли на стоматолопчному прийом1 вс1 57 опитаних л1кар1в (100%).
Найпоширешший серед пац1ент1в середн1й сту-шнь тяжкост1 хроычно''' герпетично' 1нфекц1Т (62,3%). У цих хворих 1-2 рази за р1к бувають прояви рецидив1в захворювання, особливо п1д час р1-зких сезонних зм1н. Бтьшють пац1ент1в займають-
ся самол1куванням 1з застосуванням р1зних л1кар-ських засоб1в мюцево''' дм, в тому числ1 й противн русних мазей, але часпше не за призначенням л1-каря.
За проведеним нами анкетуванням установлено, що досить високий вщсоток л1кар1в-стоматолог1в п1д час л1кування дано' патологи та-кож обмежуються призначенням т1льки против1русних препарат1в.
Зг1дно з1 стандартами надання стоматолопчноТ допомоги I в1дпов1дно до протокол1в д1агностики та л1кування в1русних уражень слизово' оболонки порожнини рота, герпетичних зокрема, необхщно дотримуватися загальних принцишв, як1 фунту-ються на знаннях причин I механ1зм1в розвитку захворювання та враховують дан1 загального та стоматолопчного статус1в. Тактику л1кування хворих необх1дно визначати за ступенем тяжкост захворювання I перюдом його розвитку. Кр1м цього, виб1р л1карського засобу, схеми I дози призначен-ня вимагають шдивщуального п1дходу з урахуван-ням конкретно' клш1чно''' ситуаци [3].
Терап1я мае бути комплексною, етютропною, патогенетичною, симптоматичною, що буде про-лонгувати рем1с1ю I запоб1гати рецидиву хвороби.
Загальна терашя ВПГ-шфекци охоплюе засто-сування против1русних препарат1в, 1муномодуля-тор1в, жарознижувальних, знеболювальних, анти-г1стам1нних засоб1в; проведення дезштоксикацш-но' терапи, дiетотерапiТ. Для мюцевого л1кування призначають противiруснi препарати, мiсцевi анестетики, антисептики, протизапальн препарати, кератопластичнi засоби, ферментi препарати.
За л^ературними даними, лiкарськi препарати, як застосовують для терапiТ вiрусних iнфекцiй, за характером дiТ можна подтити на такi групи:
1. Етютропш, якi дiють на збудника захворю-вання.
2. 1мунотропы, як прямо чи опосередковано впливають на дiяльнiсть iмунноТ системи оргашз-му та виправляють порушення iмунiтету, що вини-кають у процесi хвороби.
3. Патогенетичш, дiя яких спрямована на бо-ротьбу з штоксика^ею, судинними ураженнями, органними порушеннями, алерпчними i запальни-ми реакцiями.
4. Симптоматична якi усувають супутнi симп-томи захворювання.
Найпоширешший серед етiотропних препаратiв «Ацикловiр» — противiрусний препарат, механiзм дм якого пов'язаний iз пригнiченням синтезу вiрус-но' ДНК i реплкаци вiрусiв шляхом конкурентного iнгiбiрування вiрусноТ ДнК-полiмерази. Цей засiб
мае велику ктькють торговельних назв: ацик, гер-пекс, герпев1р, зов1ракс, л1зав1р, лов1р, медов1р, суправ1рин, циклов1р та ш.
Однак останн1м часом збтьшилася к1льк1сть пов1домлень про розвиток у процес л1кування ст1йкост1 ВПГ до ациклов1ру. Одн1ею з причин мо-же бути мутац1я в ген1 ДНК-пол1мерази, що при-зводить до зниження чутливост до гальм1вного впливу ациклов1ру. У цих випадках пропонують використовувати антигерпетики, як1 не потребують активацп цими ферментами (фоскарнет), або препарати прямо' в1рул1цидноТ д1Т з активнютю в1дносно ациклов1р-резистентних штам1в в1русу герпесу - в1дараб1н, цитараб1н, рибав1рин, деноти-в1р, пенциклов1р [4].
Серед препарат1в патогенетичного впливу на стоматолопчному прийом1 перевагу сл1д надавати таким, д1я яких спрямована на боротьбу з штокси-кац1ею, судинними ураженнями, запальними реа-кц1ями та можливими органними порушеннями. У ц1й концепци добрим вар1антом е застосування комплексних л1карських засоб1в, що прискорюють процеси загоення та пщвищують ст1йк1сть до шф1-кування («Солкосерил», «Метилурацил», «Генп-гель», «Холисал»). З групи нестероТ'дних протиза-пальних засоб1в м1сцево часпше застосовують пох1дне антрантовоТ кислоти — 0,1-0,2 % розчин мефенамшу натр1евоТ сол1 у вигляд1 апл1кац1й на уражен д1лянки СОПР. Кр1м протизапальноТ та протибольовоТ дм, препарат стимулюе еп1тел1за-ц1ю слизовоТ оболонки та утворення штерферону, значно пригн1чуе активнють протеаз. М1сцево застосовують похщне сал1циловоТ кислоти - хол1ну салщилат (атилен, брот1нум, фаринг1н). Цей зааб мае протизапальну, знеболювальну, жарознижу-вальну, протим1кробну, протигрибкову д1ю, входить до складу комбшованих препарат1в, що випу-скаються у форм1 гелю, спрею або р-ну д/полоскання (дологель, мундизаль, холюал, хо-л1цет, пвалекс, хеп1лор, пансорал).
Науково доведено, що герпесв1русн1 1нфекц1Т' призводять до розвитку вторинного 1мунодефщи-ту, який сприяе активацп в1рус1в. Тому в план1 комплексно' рац1ональноТ терапп хвороб, викли-каних герпесв1русами, доц1льно використовувати препарати 1муномодулювальноТ д1Т. На сучасному ринку представлено досить велику ктькють 1му-нотропних препарат1в. Призначати так1 засоби треба пщ обов'язковим контролем 1мунограми, оск1льки кожен 1з препарат1в чинить переважний вплив на певн1 ланки 1мун1тету. Стимуляц1я непо-рушеноТ ланки може призводити до наростання дисбалансу в 1муннш вщповщ1 та поглиблення на-явного дефекту.
За мехаызмом д1Т розр1зняють 1мунотропн1 засоби, як1 д1ють переважно на систему вродженоТ резистентност (метилурацил, пол1оксидон1й, дибазол, л1коп1д), на кл1тинну (1мунофан, левам1зол,
препарати 1ФН) I на гуморальну ланку 1мун1тету (м1елоп1д, сплен1н, препарати 1муноглобул1н1в). Перспективним для л1кування р1зних форм герпе-тичних уражень е застосування шдуктор1в 1ФН як м1сцево, так I системно. Проведення курав терапп ц1ею групою препарат1в у перюд передв1сник1в за-гострення дозволяе запоб1гти розвитку хвороби, а використання шдуктор1в 1ФН у перш1 дн1 рецидиву скорочуе строки кл1н1чних прояв1в. Профтактичне застосування 1ндуктор1в 1ФН у перюд рем1сп в1рус-ного процесу сприяе вил1ковуванню.
Таким чином, збагачення сучасноТ медичноТ та стоматолог1чноТ науки новими методами л1кування герпесв1русних хвороб дозволяе пщвищити ефек-тивн1сть л1кувально-проф1лактичних заход1в шляхом запровадження сучасних против1русних пре-парат1в, ефективних засоб1в патогенетичноТ, 1му-нотропноТ та симтоматичноТ терапи [5].
Висновки
У своТй робот1 л1кар-стоматолог мусить дотри-муватися протокол1в надання медичноТ допомоги. Л1кування мае бути комплексним, включати заходи загальноТ та м1сцевоТ д1Т та профтактувати рецидив хвороби. Тривалють, 1нтенсивн1сть I необ-х1дний обсяг л1кування хворих насамперед базу-ються на визначенш стад1Т, кл1н1чноТ форми I тяж-кост1 переб1гу герпетичного процесу. У зв'язку з цим виб1р найоптимальышого методу терапй, препарату I схеми його призначення мае фунту-ватися на ретельному збор1 анамнезу I кл1н1ко-лабораторному обстеженш пац1ента I в1дпов1дати стандартам надання стоматолопчноТ допомоги при л1куванн1 в1русних уражень слизовоТ оболонки порожнини рота.
Лтература
1. Петрушанко Т.О. В1русн1 1нфекц1Т, прояви в щелеп-но-лицевш д1лянц1, фармакотерап1я та проф|лак-тика: навчальний пос1бник / Т.О. Петрушанко, С.Ю. Чечот1на, Т.Д. Бубл1й. - Полтава, 2013. - 170 с.
2. Бублий Т.Д. Распространенность и течение герпетической инфекции среди студентов IV и V курсов стоматологического факультета / Т.Д.Бублий, Ю.В.Сидаш, В.М.Соловьёв // Св1т медицини та бюлогп. - 2013. - №2 (37). - С. 16-18.
3. Супрун Э.В. Рациональные подходы к терапии герпес-вирусных инфекций / Э.В.Супрун, А.Ф.Пиминов, С.Н.Ролик // Аптека. - 2013. - №885 (14) - С. 11-12 .
4. Ершов Ф.И. Антивирусные препараты: справ. / Ф.И. Ершов [2-е изд.]. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. - 312 с.
5. Савичук Н.О. Превентивна та протирецидивна те-рап1я захворювань слизовоТ оболонки порожнини рота й губ, асоцшованих з в1русами герпесу / Н.О. Савичук // Современная стоматология. - 2011. -№ 5. - С. 35-38.
Стаття надшшла 16.02.2016 р.
Резюме
За дослщженнями авторiв, поширенiсть герпетичних уражень порожнини рота на прийомi лкаря-стоматолога складае 100% iз переважанням середнього ступеня тяжкостi захворювання. Бтьшють хво-рих займаються самолкуванням та обмежуються мiсцевою терапiею.
Незважаючи на чины стандарти надання стоматолопчно''' допомоги при дiагностицi та лкуваны вiрус-них уражень слизово' оболонки порожнини рота, досить високий вщсоток лiкарiв-стоматологiв зазнача-ють, що також обмежуються призначенням ттьки противiрусних препара^в.
Однак терапiя герпетичних уражень мае бути комплексною, включати заходи загально' та мiсцевоТ дiТ, що буде пролонгувати ремiсiю i запобiгати рецидиву хвороби.
Ключовi слова: герпетична iнфекцiя, антигерпетичнi препарати.
Резюме
Согласно проведенных авторами исследований распространенность герпетических поражений полости рта на приёме врача-стоматолога составляет 100% с преобладанием средней степени тяжести заболевания. Большинство пациентов занимаются самолечением и ограничиваются местной терапией.
Несмотря на действующие стандарты оказания стоматологической помощи при диагностике и лечении вирусных поражений слизистой оболочки полости рота, достаточно высокий процент врачей-стоматологов отметили, что также ограничиваются назначением только противовирусных препаратов.
Однако терапия герпетических поражений должна быть комплексной, включать средства общего и местного действия, что будет пролонгировать ремиссию и предотвращать рецидив заболевания.
Ключевые слова: герпетическая инфекция, антигерпетические препараты.
UDC [616.31:616.98]-08
PROSPECTS OF IMPROVING TREATMENT OF HSV INFECTED AT THE DENTIST'S
Nikolishyna E. V., Bublii T.D.
Ukrainian Medical Stomatological Academy, Poltava
Summary
Herpetic infections are the most common and poorly controlled human infections. According to the National Institute of Health (NIH), by age 50, about 90% of adults have been exposed to the virus. The problem of herpetic infections attracts a lot of a physician's attention. New methods and means of treatment of herpetic diseases will improve the effectiveness of preventive measures.
57 dentists took part in the research. We assessed the frequency of manifestations of diseases of mucous membrane of the mouth and lips, associated with HSV in dental patients and treatment of this pathology.
The prevalence of herpetic lesions of the oral cavity is 100% with a predominance of moderate severity of the disease. Most patients self-medicate and limit their treatment by local therapy only. A fairly large percentage of dentists have noted that they prescribed antiviral drugs without taking into account existing standards for the provision of dental care in the diagnosis and treatment of viral lesions of the mucous membrane. The relevance of the research is due to the lack of information about other groups of antiviral drugs. Tactics of treatment should be determined by the degree of severity of the disease and the period of its development. Therapy should be etiological, pathogenic, and symptomatic. The treatment will prolong remission and prevent recurrence of the disease. Antiviral medication, immunomodulators, painkillers, antihistamine drugs are used in the therapy of HSV infection. Acyclovir therapy remains an effective and often less expensive option. These drugs may stop viral replication on the skin but do not eliminate HSV from the body or prevent later outbreaks (HSV reactivation). In these cases it is offered to use «Foskarnet». «Solkoseril», «Metiluracil», «Gengigel», «Holisal» are pathogenetic therapy drugs. They have analgesic, anti-inflammatory, antipyretic and antimicrobial effect. HSV infections lead to the development of secondary immunodeficiency. It is advisable to use drugs with immunomodulation action. The Interferons are a family of cytokine mediators critically involved in alerting the cellular immune system to viral infection of host cells. Interferons not only exhibit important antiviral effects but also exert a key influence on the quality of the cellular immune responses and amplify antigen presentation to specific T-cells.
However, therapy of herpetic lesions should be comprehensive and include general and local therapy that will prolong remission and prevent relapse of the disease.
Key words: herpes infection, antiviral drugs.
