CC BY
42
ТЕХНОЛОГ1Я ЛЕГКО1 I ХАРЧОВО1 ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 677.11: 338.4:006.015.8 https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2020.LL7
Ю.В. БЕРЕЗОВ СЬКИЙ
Херсонський нацiональний технiчний унiверситет
ORCID: 0000-0002-9645-2743 Т.О. КУЗЬМ1НА
Херсонський нацюнальний технiчний унiверситет
ORCID: 0000-0002-6113-1923 I.A. РУДЕНКО
Херсонський нацiональний технiчний ушверситет
ORCID: 0000-0001-9964-6386
ПЕРСПЕКТИВИ ПЕРЕРОБКИ ЛЬОНУ ОЛ1ЙНОГО ЧЕРЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРЕДОВИХ ТЕХН1ЧНИХ Р1ШЕНЬ
Метою до^дження - вивчення можливостей розвитку виробництва лляно'1' продукци в Укра'т. Статтю присвячено виршенню проблем розвитку наукових основ ресурсозберкаючих технологш комплексноi переробки луб'яних культур. Стаття метить теоретичнi та експериментальн до^дження в галузi переробки льону олтного. Розвиток теоретичних аспектiв та анал1з перспектив формування асортименту лляних та льоновмкних товарiв з позицш використання iнновацiйних iдей е найбшьш трудомiстким i проблематичним.
Вит вiдбуваються вiдповiднi дискусП та створюються науковi основи встановлення передових технологш переробки стеблового луб'яного матерiалу, розроблення високопродуктивного технологiчного обладнання або його вузлових складових та опрацювання перспектив iх промислового впровадження, що в цтому може позитивно вплинути на покращення яюсних i кшьюсних значень показнитв властивостей кiнцевоi продукци.
У статтi розглянуто теоретичнi аспекти розвитку вiтчизняного виробництва лляних та льоновмкних товарiв з позицш використання властивостей лляно'1' сировини. У процеа до^дження використано методи теоретичного узагальнення i порiвняння, аналiзу i синтезу. Проведено критичний анализ рекомендацш окремих досить впливових радниюв та тституцш свтового рiвня щодо пiдвищення рiвня екологгзаци товарного виробництва. Розглянуто питання виробництва, пошуку шляхiв пiдвищення об'емiв виробництва i якостi лляних виробiв.
У статтi також проаналгзовано сучасш тенденцИ розвитку переробно'1' галузi льонарства та коноплярства. Отримаш даш показують, що для сталого розвитку ринку продукци Укра'ти, пiдвищення ii конкурентоспроможностi доцшьно використовувати принципи формування асортименту товарiв на основi льоновмiсних матерiалiв. До^дження перспективних напрямюв iнновацiйних технологш виробництва i асортименту текстильних матерiалiв дозволяе дати оцтку розвитку втчизняного сегмента ринку лляних екологiчно безпечних товарiв.
Таким чином, удосконалено науково-методичний пiдхiд вирiшення теоретичних i практичних питань одержання лляного волокнистого матерiалу, який на противагу iснуючим, дозволяе покращити очищення волокна.
Ключовi слова: льон олтний, волокно, властивостi, очищення, екологiчнiсть, яюсть, iнновацiйнi технологи.
Ю.В. БЕРЕЗОВСКИЙ
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0002-9645-2743 Т.О. КУЗЬМИНА
Херсонский национальный технический университет
ORCID: 0000-0002-6113-1923 И.А. РУДЕНКО
Херсонский национальный технический ушверситет
ORCID: 0000-0001-9964-6386
ПЕРСПЕКТИВЫ ПЕРЕРАБОТКИ ЛЬНА МАСЛИЧНОГО ЧЕРЕЗ ПРИМЕНЕНИЕ ПЕРЕДОВЫХ ТЕХНИЧЕСКИХ РЕШЕНИЙ
Целью исследования - изучение возможностей развития производства льняной продукции в Украине. Статью посвящено решению проблем развития научных основ ресурсосберегающих технологий комплексной переработки лубяных культур. Статья содержит теоретические и экспериментальные исследования в области переработки льна масличного. Развитие теоретических аспектов и анализ перспектив формирования ассортимента льняных и льносодержащих товаров с позиций использования инновационных идей является наиболее трудоемким и проблематичным.
Сейчас происходят соответствующие дискуссии и создаются научные основы установления передовых технологий переработки стеблевого лубяного материала, разработка высокопроизводительного технологического оборудования или его узловых составляющих и обработка перспектив их промышленного внедрения, что в целом может положительно повлиять на улучшение качественных и количественных значений показателей свойств конечной продукции.
В статье рассмотрены теоретические аспекты развития отечественного производства льняных и льносодержащих товаров с позиций использования свойств льняного сырья. В процессе исследования использованы методы теоретического обобщения и сравнения, анализа и синтеза. Проведен критический анализ рекомендаций отдельных достаточно влиятельных советников и институтов мирового уровня по повышению уровня экологизации товарного производства. Рассмотрены вопросы производства, поиска путей повышения объемов производства и качества льняных изделий.
В статье также проанализированы современные тенденции развития перерабатывающей отрасли льноводства и коноплеводства. Полученные данные показывают, что для устойчивого развития рынка продукции Украины, повышение ее конкурентоспособности целесообразно использовать принципы формирования ассортимента товаров на основе льносодержащих материалов. Исследование перспективных направлений инновационных технологий производства и ассортимента текстильных материалов позволяет дать оценку развития отечественного сегмента рынка льняных экологически безопасных товаров.
Таким образом, усовершенствовано научно-методический подход к решению теоретических и практических вопросов получения льняного волокнистого материала, который в противовес существующим, позволяет улучшить очистки волокна.
Ключевые слова: масленичный лен, волокно, свойства, очистка, экологичность, качество, инновационные технологии.
Y.V. BEREZOVSKY
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-9645-2743 T.O. KUZMINA
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-6113-1923 I.A. RUDENKO
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0001-9964-6386
PERSPECTIVES OF OILSEED FLAX PROCESING THROUGH THE APPLICATION OF HIGH TECHNICAL SOLUTIONS
The aims of the research - to explore the possibility of development manufacture of flax products in Ukraine. The paper is devoted to solving problems of development of scientific bases of resource-saving technologies of complex processing of bast crops. The work contains theoretical and experimental research in the field of processing oilseed flax. The development theoretical aspects and analyze of a prospects to forming
assortment of the flax and flax-containing commodities from the standpoint of using innovative ideas is most labour intensive and problematic task.
Currently, relevant discussions are underway and scientific bases are being established to develop advanced technologies for the processing of stem bast material, to design high-performance technological equipment or its nodal components, and to work on the prospects for their industrial implementation, which in general can have a positive effect on improving the qualitative and quantitative values of performance indicators.
In the manuscript the theoretical aspects of development the domestic production of flax and flax-containing commodities the standpoint of using properties offlax raw material are considered. In the process of research the methods of theoretical generalization and comparison, analysis and synthesis are used. The critical analysis of recommendations of certain very influential advisers and institutes of world level on increase of the level of ecological commodity production was carried out. The questions of production, finding ways of improving to the volumes production and quality flax products are considered.
The paper also provides the analysis of the current trends in the development of flax and hemp processing industry. The obtained data show that for the sustainable development of a products Ukraine market and increasing of its competitiveness the principles forming of product range based on flax-type materials should be used. Researches of the perspective directions of the innovative production technologies and assortment of textile materials allow giving an assessment to development of a national segment of the market of flax ecologically safe goods.
Thus, scientific and methodical approach solving theoretical and practical questions of receipting of flax of fibre materials, which, in contrast to existing, allow to improve cleaning of fibre is improved.
Keywords: oilseed flax, fibre, properties, cleaning, environmental friendliness, production, quality, innovative technologies.
Постановка проблеми
Серед уах сшьськогосподарських рослин луб'яш е одними з найбшьш складних для переробки, тсля збирання яких одержують насшня й солому або тресту, що формують у спещальне пакування. У сучасних умовах виробництва ефектившсть отримання волокнопродукцп може бути забезпечена лише i3 використанням машин низько! метало- та енергоемносп. Нажаль, в Укра!'ш ввдсутне виробництво спещальних машин, яш необхвдш для проведения збиральних та тслязбиральних операцш, обладнання для первинно! переробки луб'яних культур, а висока цша закордонно! техшки не сприяють розвитку галуз^ впровадженню новiтнiх технологiй. Нинi невисока ефектившсть юнуючого в державi промислового переробного устаткування дае змогу отримувати вiд загально! маси виробленого льоноволокна лише 20-30 % тiпаиого льону, а вiдсутнiсть льонокомбiнатiв для переробки сировини на товарну продукцш змушуе виробникiв шукати споживачiв сировини поза кра!ною [1-3].
Нинi в свт широкого розповсюдження набув напрямок еколопзацп продукцп - це не тшьки модно i безпечно, а й випдно та перспективно. Складовi луб'яних рослин використовують в самих рiзних сферах життя людини вiд харчових продукпв, прокладання дорiг, отримання вибухiвки до автомобiле- та авiабудування. Вироби з технiчних лляних тканин е просто незамшними для рiзних галузей економiки. На текстильних пiдприемствах iз волокна виробляють рiзнi тканини, що ввдзначаються тривалим строком носiния, дуже гiгiенiчнi, антистатичнi, легко перуться, стшш до гниття. Костриця використовуеться для виробництва тепло- i звукоiзоляцiйних матерiалiв, паперу, целюлози, меблевих плит, а також, як паливо. Насiния й олш використовують у харчовiй, косметичнш, миловарнiй, фармацевтичнiй, електротехнiчнiй, паперовiй, гумовш та iнших галузях промисловостi [3-6].
Таким чином, слад зазначити, що важливим i актуальним питанням для сьогоденносл лишаеться питання вадновлення та стабшзаци вггчизняно! галузi льонарства та коноплярства, виршення якого можливе за рахунок впровадження сучасних високоефективних i енергоощадних техиологiй з використанням високопродуктивного обладнання.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй
Теорiя та практика техшчного переозброення п1дприемств, модершзащя технологiчного устаткування, застосування сучасного ефективного обладнання з переробки луб'яно! сировини, яш розглянутi в наукових джерелах [2; 3; 7-11], надають пвдставу стверджувати, що нинi для подолання кризових явищ у легкий промисловосп Укра!ни та отримання позитивних результата у переробцi стеблового матерiалу льону та конопель необхщно використовувати в промисловосп iнновацiйнi рiшения проблем переробки з врахуванням специфiчних фiзико-механiчних властивостей даних техшчних культур, змiни попиту споживчого ринку на екологiчно чисту безпечну продукцiю, сучаснi високотехнологiчнi нововведення, конструкцiйну специфiку переробки луб'яно! сировини новими пристроями.
На фош всебiчного проникнення ненатуральних матерiалiв у життя людини та !х значного впливу на екосистему все гострiше постае питання екологiзацi! суспiльства, використання природних
складових, що мають певш безпечнi, а подекуди щнш кориснi властивостi, та в цшому можуть позитивно вплинути на стан навколишнього природного середовища [12-15]. Отже питання ефективного рацiонального використання природних ресурсiв в умовах обмежених фшансових можливостей та нестачi широкого спектра сировини i матерiалiв на цей час залишаеться ввдкритим та актуальним.
Формулювання мети дослiдження Мета дослщження - вивчення можливостей розвитку виробництва лляно! продукцп в Укра!ш. Завданням роботи е пошук перспектив покращення виробничих умов переробки вичизняних лубоволокнистих рослин та розв'язання питань пвдвищення як1сних i кiлькiсних характеристик луб'яного волокна за рахунок полшшення технологiчних особливостей обробки оброблювального стеблового матерiалу i застосування конструкцiйних розробок вузлових з'еднань пристро!в з обробки лубоволокнисто! сировини. У статтi також проаналiзовано сучаснi тенденцп розвитку переробно! галузi легко! промисловостi, дослiджено техшчш i технологiчнi особливостi процесу обробки стеблово! частини лубоволокнистих культур та надано оцiнку напрямкам пвдвищення ефективносп !х переробки. При цьому аналiзуеться перспектива застосування новiтнiх розробок в промисловосп.
Викладення основного матерiалу дослщження Протягом дек1лькох столiть вiтчизняне льонарство використовувало льон-довгунець як основну культуру, яка е традицшною для культивування в пiвнiчних i захiдних репонах Укра!ни, що мають оптимальнi мматичш умови для його вирощування. За останш роки в Украiнi залишилося лише 3 областi, де ниш на незначних площах продовжують його вирощувати, - Житомирська, Сумська та Чершпвська, господарства яких у 2014 р. разом зiбрали льон-довгунець з площi 1,3 тис. га iз середньою врожайнiстю 6,3 ц/га (табл. 1) [1; 3; 16-18].
В останш десятилитя господарствами, якi вирощують льон, практично не закуповувалися новi машини, а наявнi в господарствах вже фiзично зношенi, не повшстю укомплектованi та фактично вичерпали свш технiчний ресурс. Зношенiсть наявно! спецiалiзованоi технiки для проведення робiт з вирощування льону в 2017-2018 рр. досягала 75-80 %. За останш роки жодне тдприемство на Укрш'ш так i не змогло оргашзувати виготовлення машин та обладнання для збирання i переробки льону. У Житомирськш областi з 11-ти льонозаводiв може працювати лише 5: Новоград-Волинський, Gмiльчинський, Володарськ-Волинський, Коростишiвський та Червоноармшський. Подальшу переробку виробленого льоноволокна можна проводити на Рiвненському льонокомбiнатi, осшльки Житомирський льонокомбiнат не працюе. Нишшнш стан зазначеного виробництва ледь перевищуе рiвень 1 % вiд того, який мав мiсце лише чверть столптя тому.
У свiтi в 2016 рощ льон-довгунець вирощувався на площi приблизно 190 тис. га. Бшя 80 % ще! площi було зосереджено в Gвропi (Франщя, Нiмеччина, Бельгiя), зокрема у Францп - до 70 тис. га. Свггове виробництво як1сних волокон складае орiентовно 230 тис. тонн, де частка Свропи становить до 85 %. Зпдно останнiх даних (вересень 2018) компанп SANECO, льон-довгунець вирощувався на площi 123 тис. га в трьох кра!нах Свропи (Францiя, Бельгiя, Нiдерланди). Середнiй обсяг зiбраноi соломи склав 6,3 млн. т, а вихщ довгого волокна - 22 %. За 2018 рш урожай дав 170 тис. т обрiзаного довгого льняного волокна i 62 тис. т «хвоспв». Саме цей льон буде представлений на ринку в 2019 рощ, а в готових виробах - до 2020 року. Франщя залишаеться европейським лидером льонарства в 2018 рощ, площа льону-довгунця у цш кра!ш склала 105,3 тис. га [16-18].
Таблиця1
Динамика вирощування льону-довгунця (волокно) у 2000-2014 рр._
Показник Роки
2000 2010 2011 2012 2013 2014
Украна
Зiбрана площа, тис. га 19,8 1,0 1,3 2,1 1,5 1,3
Виробництво, тис. т 8,3 0,4 0,8 1,8 1,1 0,9
Урожайшсть, ц/га 4,2 4,0 5,9 8,6 7,3 6,3
Житомирська область
Зiбрана площа, тис. га 3,6 0,0 0,4 0,7 0,6 0,3
Виробництво, тис. т 1,0 0,0 0,2 0,5 0,3 0,3
Урожайшсть, ц/га 2,9 0,8 5,5 7,3 5,4 9,5
Сумська область
Зiбрана площа, тис. га 1,9 0,6 0,2 0,5 0,4 0,5
Виробництво, тис. т 1,2 0,3 0,1 0,5 0,5 0,4
Урожайшсть, ц/га 6,5 4,3 4,7 11,3 13,2 7,6
Чершпвська область
Зiбрана площа, тис. га 8,5 0,3 0,6 0,9 0,5 0,5
Виробництво, тис. т 3,7 0,1 0,5 0,8 0,3 0,2
Урожайшсть, ц/га 4,4 4,2 6,8 8,6 5,0 3,3
В £С в процес ввд поаву до шнцево! переробки i реалiзацi! задiяно близько 10 тис. компанiй. 1х об'еднуе, контролюючи всi етапи виробництва i переробки льону-довгунця, £вропейська конфедерат льонарства i коноплярства, створена ще в 1951 роцi. Ця наднациональна структура включае вiдповiднi асощаци кра!н-учаснишв. Якщо розглядати виготовлення не тшьки волокон, а й пачосiв з льону, якi використовуються для виробництва обшивки, наповнювачiв i низькоякiсних тканин, то частка Укра!ни в 2014 рощ була не бшьшою за 0,3 %, або 870 тонн. Це дуже мало порiвняно з тим, що 25-30 рошв тому виробництво волокна i пачосiв з льону становило понад 100 тис. т.
Вищезазначеш факти сввдчать про необхвдшсть створення консолвдуючою структури подiбно! до £вропейсько! конфедерацп для ввдродження льонарства як галузi виробництва волокон. Ниш таку мiсiю i завдання може виконувати недавно створена Асощащя розвитку льонарства i коноплярства Украши [18].
За останне десятилггтя в Укра!ш площi, що були тд льоном-довгунцем, поступово переходять тд культивування льону ол1йного, насiння якого мютить 45-55 % оли, яку широко використовують в певних галузях промисловостг лакофарбовiй для виготовлення натурально! олiфи, лак1в, емалей, рiзних фарб для пвдводних робiт; електротехнiчнiй, автомобiльнiй, суднобудiвнiй тощо, а також у миловаршщ медицинi. Крiм того, широко використовують макуху льону олшного, яка мютить 33,5 % бiлка та близько 9 % жиру i за кормовими якостями переважае макуху шших рослин для годiвлi тварин. Цими та шшими перевагами культури керуються украшсьш аграрi!, беручись за и виробництво [1; 3; 16-18].
Господарства з виробництва льону олiйного в Укра!ш до недавнього часу не демонстрували динамiчного розвитку. Посiвнi площi пвд культурою, хоч i в рази перевищували аналогiчнi пiд довгунцем, скорочувалися з року в ргк до рiзкого стрибка врожайностi в 2014 рощ. Так, тсля зб№шення врожайностi культури до 12,3 ц/га, що майже вдвiчi перевищила показники попереднього року, виробники звернули увагу на перспективнiсть дано! культури. У наступному ж сезонi площi посiвiв тд культурою виросли на 84,6 % до 62,2 тис. га, що i призвело до нечуваного пвдвищення валового збору насiння льону олшного - 68,6 тис. тонн (рис. 1) [1].
-постна площа, тис.га Рис. 1. Виробництво льону олшного в УкраТш, 2011-2015 рр.
Значна частина зiбраного льону олшного йде на переробку. При цьому виникають проблеми нездатностi конкурувати з основною тршкою укра!нських олiйних - соняшником, соею та рiпаком - пвд якими зайнято понад 98 % поавних площ, задiяних тд олiйними культурами в Укра!нi. Олшноекстракцшш заводи, потужностi яких в розпал сезону е перевантаженими, здебiльшого просто не в змозi переорiентувати виробничий процес таким чином, щоб додати до нього ще й переробку насшня льону. Потужносп ж единого в Укра!ш спецiалiзованого олiйноекстракцiйного заводу знаходяться в Донецьку, та, з зрозумших причин, зараз е недоступними. Тому впчизняний виробник змушений шукати збут сировини за кордоном.
Свггове виробництво насiння льону олiйного складае вiд 1,6 до 2 млн. тонн щорiчно. У свiтi явним лщером виробництва насiння льону олшного е Канада, на долю ще! кра!ни припадае близько 34 % всього свггового валового збору культури. Найближчими ж конкурентами Канади е Рос1я (15,3 %) та
KrnaM (13,6 %). Слдом кpoкyють Kaßax^Ke (12,9 %) тa aHeprnan^Ke (6,3 %) льoнapcтвo. Зaгaлoм жe дoля пepшoï п^^ки кpaïн-виpoбникiв льoнy cтaнoвить пoнaд 82 % вcьoгo cвiтoвoгo виpoбництвa кyльтypи. Чacткa Укpaïни в cвiтoвoмy виpoбництвi зa 2014 piк cтaнoвилa 1,59 %, щo дaлo змoгy дepжaвi зaймaти вocьмий pядoк в peftrarny кpaïн виpoбникiв (pиc. 2) [1]. Haйбiльшими iмпopтepaми нaciння льoнy e CШA, Kитaй, Hiмeччинa, Hiдepлaнди. У cтpyктypi iмпopтy Cпoлyчeнi Штaти тa Kитaй зaймaють 70 % cвiтoвoгo pинкy. Зaвдяки глoбaлiзaцiï тa зpocтaнню eкoнoмiк кpaïн Пiвдeннoï тa Пiвдeннo-Cxiднoï Aзiï в нaйближчi poки пpoгнoзyeтьcя знaчнe зpocтaння cпoживaння нaciння льoнy в циx peгioнax. Зa пiдpaxyнкaми yчacникiв pинкy для зaдoвoлeння пoтpeби в кyльтypi oб'eм нaciння мae cтaнoвити близькo 3 млн. тонн. Внacлiдoк чoгo ocнoвнoю пpoдyкцieю льoнapcтвa, якa пoтpaпляe нa зoвнiшнi pинки, cтaлo нaciння льoнy oлiйнoгo [17-18].
Зa oфiцiйними дaними Дepжaвнoï cлyжби cтaтиcтики Укpaïни, нaciння yкpaïнcькoгo льoнy в 2015/16 poкax бyлo eкcпopтoвaнo в 45 кpaïн. Дo п'я^ки iмпopтepiв вiтчизнянoгo нaciння льoнy ввшшли В'eтнaм, Gгипeт, Typeччинa, Пoльщa тa Aвcтpiя, cyмapнo нa ниx пpипaдae пoнaд 82 % вcьoгo eкcпopтy кyльтypи. Бeзпocepeдня нaближeнicть дo eвpoпeйcькoгo pинкy, пocтyпoвe збiльшeння тa cпpoщeння тoвapooбiгy мгж GC тa Укpaïнoю пocлyгyвaлo cтимyлoм дo нapoщyвaння шавнт плoщ, oбpoбки нaciння, eкcпopтy гoтoвoï пpoдyкцiï. Ocoбливy yвaгy cлiд звepнyти нa виpoбництвo eкoлoгiчнo чиcтoï opo^^n, якa кopиcтyeтьcя cтaбiльним пoпитoм y poзвинeниx кpaïнax. Kлiмaтичнi yмoви в гашш кpaïнi дoзвoляють oтpимyвaти витою вpoжaï бeз викopиcтaння xiмiчниx дoбpив, пecтицидiв тoщo.
Aнaлiз дaниx вкaзye нa тe, щo в пepepoбнiй ллянiй гaлyзi зa ocтaннe дecятилiття пepeвaжae кyльтивyвaння oлiйнoгo льoнy cepeд iншиx видiв вoлoкниcтиx pocлин. Зpocтaння пoпитy нa пpoдyкцiю цieï кyльтypи тa знaчнi пpибyтки вiд eкcпopтнo-opieнтoвaнoгo виpoбництвa ллянoгo нaciння cпoнyкaлo виpoбникiв poзшиpювaти плoщy пociвy пiд дaнy pocлинy. Poзвитoк тaкoгo cцeнapiю cтaвить нaдвaжливe питaння пepepoбки cтeблoвoгo мaтepiaлy, ocкiльки нaciння йдe нa e^rop^ a cтeблoвa чacтинa e нeзaтpeбyвaнoю вiтчизнянoю пpoмиcлoвicтю. Cтeблa щopaз ^ocro зaлишaють нa пoляx a6o cпaлюють, щo мoжe пpизвecти дo виникнeння eкoлoгiчнo нeбeзпeчниx cитyaцiй. У тaкiй cитyaцiï бaйдyжicть дepжaви дo виpoбництвa влacнoï вoлoкниcтoï пpoдyкцiï тa вiдcyтнicть peaльнoгo плaнy poзвиткy льoнapcтвa i кoнoпляpcтвa пpизвoдить дo пoдaльшoгo зaнeпaдy пepвиннoï пepepoбки лyбoвoлoкниcтиx кyльтyp, щo пiдвищye ймoвipнicть зникнeння дaнoï гaлyзi тa збiльшye витpaти виpoбникiв лeгкoï пpoмиcлoвocтi нa зaкyпiвлю нaтypaльнoï вoлoкниcтoï cиpoвини [10-11; 19-22].
Pиc. 2. CTpyKTypa cвiтового виpобництвa льону 3a 2014 piK
Чepeз тe щo льoн oлiйний вiдpiзняeтьcя вiд льoнy-дoвгyнця aнaтoмiчними й фiзикo-тexнoлoгiчними влacтивocтями, тo пepepoбкa cтeблoвoгo мaтepiaлy льoнy oлiйнoгo зa тexнoлoгieю льoнy-дoвгyнця e нeздiйcнимoю, oднaк пpи röro oбpoбцi мoжe 6ути зacтocoвaнo пoдiбнi тexнoлoгiчнi пpийoми пepepoбки - м'яття, тiпaння, тpяciння, пpoтe з piзними ocoбливocтями кoнcтpyктивнoгo викoнaння тexнoлoгiчнoгo oблaднaння тa пopядкy йoгo викopиcтaння. Чepeз цe пepepoбкy льoнy oлiйнoгo зджнюють зa тexнoлoгieю oтpимaння oднoтипнoгo вoлoкнa. Для виpoбництвa oднoтипнoгo вoлoкнa зacтocoвyють piзнoмaнiтнi пpиcтpoï тa cпocoби, ocoбливoю pиcoю якиx e тe, щo вoни пpизнaчeнi для
переробки ввдход1в тшання й непристосоваш для практично! переробки стебел трести. Для тепершшх м1зерних об'ем1в наявно! сировини на заводах первинно! обробки луб'яних рослин застосовують застарш технологи обробки стеблового матер1алу i обладнання, що вже не вщповщають сучасним вимогам виробництва. Тому широке залучення iнновацiй у зазначену сферу мае забезпечити комплексний пвдхщ до розв'язання проблем галузг
Науковий супровiд виробництва iнновацiйно! продукцп в льонарствi мае здiйснюватися силами провщних вiтчизняних учених у галузi селекцп, насiнництва, технологiй вирощування, збирання та переробки. Так, розроблена технолопя одержання безпосередньо в господарствах однотипного волокна з трести льону-довгунцю надае змогу повнiстю механiзувати процеси збирання i переробки льонотрести, значно спрощуе технологiчний процес, надае можливiсть зменшити метало- i енергоемнiсть устаткування та знизити собiвартiсть одержуваного волокна, яке можна надалi використати для виробництва бавовноподiбного лляного волокна, щоб забезпечити текстильш пiдприемства держави власною недорогою целюлозною сировиною. Основним побажанням до техшчного переоснащення льонозаводiв е застосування технологiчних лiнiй переробки трести льону iз спiввiдношенням виходу довгого та короткого волокна не менше 50:50 %, з розрахунку на обсяги перероблено! лляно! трести обсяг отриманого довгого льоноволокна мае бути не менше 13,5 % [3]. Необхщно проводити удосконалення наявних та розроблення новггшх технологiй переробки льоноволокна стосовно напрямiв нетрадицiйного його використання; закладання основ поглиблено! переробки лубоволокнистого матерiалу.
У ситуацй' затребуваностi сучасного доступного високоефективного обробного обладнання, простих технологш переробки, що стануть доступними для вгтчизняних виробник1в, необх1дно завдяки сучасним досягненням у науцi i техшщ розробляти новi i вдосконалювати наявш технологй' виробництва луб'яного натурального волокна, впроваджувати оптимальнi автоматизованi системи управлшня технологiчними процесами й виробництвом, удосконалювати нацiональнi системи визначення показникiв якосл сировини й товарно! продукцп, розширювати асортимент, пiдвищувати якiсть продукцп з льону та знижувати !! собiвартiсть, розробляти дiевi механiзми економiчно випдних взаемовiдносин пвдприемств лляного комплексу зi споживачами в реальних умовах iмпорту i експорту продукцп з льону i конопель.
Завданням механiчно! переробки трести льону-довгунця на волокно е руйнування деревини стебла i вщокремлення !! ввд волокна. Технологiя включае процеси плющення, м'яття стебел трести i тшання отриманого пром'ятого сирцю. Всi процеси на заводах здшснюються за допомогою м'яльно-тiпальних агрегапв МТ-101 або iнших марок. Ввдходи тiпання переробляють на коротке волокно на куделеприготувальному агрегатi КПА-1. Технолопя переробки лубоволокнистих культур побудована навколо застосування процеав м'яття i тшання, що е основними процесами для технологи обробки луб'яних рослин, вщграють провщну роль у вщокремленш волокнисто! частини ввд деревно!. Саме вони суттево позначаються на як1сних i кшьшсних показниках одержуваного волокна. Таким чином, виршення питання вдало! тдготовки стеблового матерiалу до основних процеав переробки, яшсного проходження само! переробки i злагодженосп вузлових частин обладнання вщповвдних процесiв е запорукою отримання якiсного луб'яного волокна i пвдвищення його виходу.
У ходi низки дослщжень було запропоновано дек1лька техшчних i технологiчних розробок з покращення процесу видiлення волокна зi стебла лубоволокнистих рослин [9; 11; 22; 23]. Для б№ш ефективно! обробки стебел луб'яних культур стало необхвдним опрацювання процесiв м'яття i тшання.
За результатами теоретичних та експериментальних дослiджень на базi Херсонського нацюнального технiчного унiверситету було розроблено споаб переробки трести з льону олшного [23]. Запропонований спосiб може бути використаний для отримання волокна з льону олшного для фармацевтично!, медично! та паливно! галузей виробництва, а також для виробництва шшо! продукцп легко! промисловосп.
В основу нововведения було поставлено за мету розширення асортименту продуктiв переробки трести з льону олшного та створення безвщходно! технологи шляхом змiни технологiчних операцш.
Поставлену задачу вирiшували таким чином, що у споаб отримання волокна з трести льону олшного, який включае розмотування рулонiв лляно! трести, м'яття у багатовальцьовш м'яльнiй машиш, тiпання у двосекцiйнiй машинi «Charle» та очищення волокна вiд кострищ на трясильних машинах з верхшм i нижнiм гребiнними полями. Шсля обробки трести у машинi «Charle» створюються двi потоковi лiнi!, перша з яких призначена для одержання прядомих волокон з довжиною останшх 250^500 мм, а друга для непрядомих волокон з довжиною 10... 250 мм. При розмотуванш рулошв формуеться шар трести регульовано! товщини, а шсля розподшу волокон на прядомi i непрядомi, непрядомi волокна шляхом сепараци розподiляються на двi фракцй'. Бiльш дрiбну з них спрямовують на утворення паливних брикепв з додаванням подрiбнено! кострицi та мюцевих видiв подрiбненого палива, а фракцш з бiльш довгими волокнами спрямовують на одержання вати, паперу або продукцп легко! промисловосп. При цьому в процесi брикетування дрiбно! фракцй лляного волокна з подрiбненою кострицею до складу
бpикeтiв дoдaють дoмiшки з м^^вт видiв пaливa ^^cy дepeвини, вyгiльний пил, лушпиння гаання a6o кyкypyдзи), a cпiввiднoшeння кiлькocтi лляниx вoлoкoн тa дoмiшoк cклaдaють з вpaxyвaнням питoмoï тeплoтвopнoï cпpoмoжнocтi дoмiшoк [23].
Cyттeвoю вiдмiннicтю e тe, щo пpи poзмoтyвaннi pyлoнiв фopмyють шap тpecти peгyльoвaнoï товщини, a пicля poзпoдiлy вoлoкoн, ra пpядoмi i нeпpядoмi, нeпpядoмi вoлoкнa шляxoм ceпapaцiï poзпoдiляють нa двi фpaкцiï, як1 викopиcтoвyютьcя нaдaлi зa piзним цiлeвим cпpямyвaнням, пpи цьoмy в пpoцeci бpикeтyвaння дpiбнoï фpaкцiï ллянoгo вoлoкнa дo cклaдy бpикeтiв дoдaють дoмiшки з кocтpицi тa пoдpiбнeниx мicцeвиx видiв пaливa y вiдпoвiднoмy cпiввiднoшeннi cклaдoвиx з вpaxyвaнням питoмoï тeплoтвopнoï cпpoмoжнocтi дoмiшoк.
Зaпpoпoнoвaний cпociб peaлiзyeтьcя в тaкiй пocлiдoвнocтi - cпoчaткy нa пepшiй тата^вт лiнiï pyлoн тpecти льoнy oлiйнoгo poзмoтyють, здiйcнюючи цe нa poзмoтyвaчi pyлoнiв з peгyлювaнням тoвщини шapy. Для цьoгo пpиcтpiй для poзмoтyвaння pyлoнy вибиpaють тaким, щoб вш кoнcтpyктивнo дaвaв мoжливicть peгyлювaння товщини шapy тpecти, який вiдoкpeмлюють вщ pyлoнy, з вpaxyвaнням пoчaткoвoï щiльнocтi, вoлoгocтi тpecти з льoнy oлiйнoгo y pyлoнi. Для oптимiзaцiï eнepгoвитpaт тoвщинy шapy тpecти збiльшyють a6o змeншyють пepeд нacтyпнoю oпepaцieю cyшiння. Oтpимaний шap тpecти cпpямoвyють y cyшapкy зa дoпoмoгoю кiлкoвoгo мexaнiзмy, a пicля cyшiння пoдaють га м'яльну мaшинy кyдeлeпpигoтyвaльнoгo aгpeгaтy (мaшинy «Charle»), дe виcyшeнa мaca oбpoбляeтьcя вaльцями, пpи цьoмy кiлькicть pифлiв нa кoжнiй нacтyпнiй пapi вaльцiв збiльшeнa, зaвдяки чoмy збiльшyeтьcя впливу нa oбpoблювaний мaтepiaл. Дaлi y тexнoлoгiчнiй пocлiдoвнocтi вoлoкнo тpaнcпopтepoм з м'яльнoï чacтини пoдaють дo пapи живильниx вaльцiв, a з ниx дo тiпaльнoгo 6apa6ara дiaмeтpoм 120 cм, ocнaщeнoгo двaнaдцятьмa бильними плaнкaми, a вiдcтaнь м1ж живильними вaльцями тa пoлeм тiпaння вcтaнoвлюють piвнoю 5 мм. Зaзop мiж живильними вaльцями тa бильними плaикaми тiпaльнoгo бapaбaиa peгyлюють зa дoпoмoгoю вaжeля, peгyлювaиня зaзopy здiйcнюють з вpaxyвaнням якocтi вoлoкнa. Вiдcтaиь м1ж живильними вaльцями тa пoлeм тiпaиня тiпaльнoгo бapaбaнa вcтaнoвлюють 30 мм y доугш тiпaльнiй ceкцiï. У цш oпepaцiï cтвopюють двi пoтoкoвi лiнiï, poзпoдiляючи вoлoкнa нa двi чacтини: пpядoмi - з дoвжинoю 250-500 мм тa нeпpядoмi - з дoвжинoю дo 250 мм. Ha пepшiй пoтoкoвiй л1нй' œpepo6^ вoлoкнa здiйcнюють нa тpяcильнiй мaшинi з нижнiм гpeбiнним пoлeм. Ha доугш пoтoкoвiй лiнiï вoлoкнo cпpямoвyють нa ceпapaтop, зa дoпoмoгoю ятого йoгo poзпoдiляють нa двi фpaкцiï: бiльш дpiбнy, яку cпpямoвyють для yтвopeння пaливниx бpикeтiв з гаступним дoдaвaнням дo дpiбнoгo вoлoкнa ша^ищ тa мicцeвиx видiв пoдpiбнeнoгo пaливa. Вiдceпapoвaнy фpaкцiю з бiльш дoвгим вoлoкнoм пicля вiддiлeння ввд кocтpицi нa вoлoкнooчиcниx мaшинax BOM-1 тa щипaльнiй мaшинi Щ-1, cпpямoвyють дo мaшини ЧMД-4 для тoнкoгo чecaиня вoлoкнa. Для пoвнoгo oчищeння вoлoкнa льoнy oлiйнoгo пpoчicyють нa мaшинax гpyбoгo чecaння ЧГ тa тонтого чecaння ЧMД-4. Taким чинoм, ctocí6 пepepoбки тpecти з льoнy oлiйнoгo дae мoжливicть oтpимaти oднoчacнo дeкiлькa пpoдyктiв пepepoбки: виcoкoякicнi пpядoмi вoлoкнa, кopoткi нeпpядoмi вoлoкнa з мiнiмiзaцieю вмicтy кocтpицi, a тaкoж мoжливicть oтpимaння дoдaткoвoгo пpoдyктy - cиpoвини для вигoтoвлeння пaливниx бpикeтiв, щo cвiдчить пpo cтвopeння бeзвiдxoднoï тexнoлoгiï з oптимiзaцiю eнepгoвитpaт [23].
Ha дoцiльнicть зacтocyвaння мexaнiчнoï пepepoбки cтeбeл з льoнy oлiйнoгo вкaзye poзшиpeння мoжливocтeй oтpимaиня дoдaткoвиx видiв ^o^^n тa зa вiдпoвiдниx тexнiкo-тexнoлoгiчниx змш peнтaбeльнicть пepepoбки тpecти льoнy oлiйнoгo, щo зa дaними виpoбничиx дocлiджeнь cтaнoвить близькo 55 %. Hrni з пoшyкoм мoжливocтeй oтpимaння дoдaткoвиx вiтчизняниx пaливниx pecypciв зa дaиoï тexнoлoгiï в пpoцeci бpикeтyвaиня мoжливo для peгioнaльниx тepитopiй oтpимaти пaливo iз cyмiшi дpiбниx фpaкцiй ллянoгo вoлoкнa з piзними мicцeвими видaми гopючиx мaтepiaлiв, щo в швий мipi пoлeгшye виpiшeння eнepгeтичниx пигань нaцioнaльнoï бeзпeки.
Bиcновки
Пoлiпшeння CTa^ cиpoвиннoï бaзи ллянoï пpoмиcлoвocтi, ïï cтpyктypи paзoм з iннoвaцiйним poзвиткoм зaбeзпeчить зpocтaння oбcягiв виpoбництвa те лишe тpaдицiйниx, a й швт видiв пpoдyкцiï з льoнy, знижeння ïï coбiвapтocтi, щo cпpиятимe poзшиpeнню cфepи зacтocyвaння льoнy як вiднoвлювaиoï' cиpoвини, зpocтaиню зaйнятocтi й дoxoдiв ciльcькoгo нaceлeння, збepeжeнню нaявниx тa cтвopeнню нoвиx poбoчиx мicць y аль^тому гocпoдapcтвi i пepepoбнoмy тa пpoмиcлoвoмy ceктopax eкoнoмiки i дacть мoжливicть змeншити oбcяги iмпopтy cиpoвини тa гoтoвoï' пpoдyкцiï. Вpaxoвyючи cвiтoвi тeндeнцiï, зa якими льoнapcтвo i кoнoпляpcтвo cтaють iнвecтицiйнo-пpивaбливoю гaлyззю, poзвитoк виpoбництвa eкoлoгiчнo чиcтoï бeзпeчнoï' ^o^^u з вiтчизнянoï лyб'янoï' cиpoвини CTaœ зaпopyкoю для cтвopeння нaдiйнoï cиpoвиннoï' бaзи для лeгкoï, xiмiчнoï, xapчoвoï, мeдичнoï' тa iншиx гaлyзeй пpoмиcлoвocтi Укpaï'ни.
Для дocягнeння пiдвищeння eфeктивнocтi пpoцeciв oбpoбки лyбoвoлoкниcтoгo мaтepiaлy poзpoблeнo cпociб пepepoбки тpecти з льoнy oлiйнoгo, щo дoзвoляe poзшиpити acopтимeнт пpoдyктiв пepepoбки тpecти з льoнy oлiйнoгo тa cтвopити бeзвiдxoднy тexиoлoгiю. Зaзнaчeнi poзpoбки cпpoмoжнi шдвищити кoнкypeнтocпpoмoжнicть льoнoпpoдyкцiï' зa paxyнoк пoкpaщeння ïï ятоеи тa знижeння витpaт га виpoбництвo. У paßi пpoмиcлoвoгo викopиcтaння мoжe пoзитивнo вплинути нa виpoбничi i eкoнoмiчнi
показники переробних тдприемств ввд одержання натурального бшьш яшсного i кiлькiсного волокна та привести до розвитку слаборозвинутих депресивних регюшв Украши.
Список використаноТ л^ератури
1. Дейна Д. Олiйний аутсайдер: все про виробництво та експорт льону. URL: https://agroconf.org/content/oliyniy-autsayder-vse-pro-virobnictvo-ta-eksport-lonu (дата звернення: 05.09.2019).
2. Чехова 1.В., Чехов С.А., Шкурко М.П. Вiтчизняний ринок льону. Економжа Украши. 2017. № 1 (662). С. 52-63.
3. Приймачук Т.Ю., Штанько Т.А., Ковальов В.Б. Розвиток галузi льонарства в Украшг URL: http://agrovisnyk.com/pdf/ua_2017_07_14.pdf (дата звернення: 25.08.2019).
4. Рудик Р.1., Ковальов В.Б., Приймачук Т.Ю. Перспективи розвитку льонарства на Житомирщит. Житомир. 2015. 25 с.
5. Наталенко И. Льняных дел мастер! URL: http://latifundist.com/blog/read/305-lnyanyh-del-master. (дата звернення: - 07.07.2019).
6. Березовський Ю.В. Товарознавча характеристика властивостей льону. Товарознавчий вюник. 2012. Випуск 5. С. 23-28.
7. Горач О.О. Розробка технологи одержання трести iз соломи льону олiйного з використанням штучного зволоження: дис. ... канд. техн. наук. Херсон, 2009. 206 с.
8. Сай В.А. Технология вирощування, збирання та первинно! переробки льону олiйного. Луцьк: ЛНТУ, 2012. 168 с.
9. Березовський Ю.В. Застосування нових техшчних ршень у виробництвi лляно! продукцii. Вюник ХНТУ. № 4 (51). Херсон: ХНТУ, 2014. С. 51-58.
10. ^хосова Г.А. Розвиток наукових основ технологш первинно! переробки волокон льону олшного: дис. ... д-ра техн. наук. Херсон, 2011. 358 с.
11. Березовський Ю.В. Використання нових техшчних ршень у промисловому виробницта лляно! продукци. Наука та шновацп. 2016. Т. 12. № 4. С. 53-70.
12. Березовський Ю.В. Оцшка необхщносп розвитку та пвдтримки виробництва екологiчно безпечно! лляно! продукци в Украiнi. Вiсник ХНТУ. № 2 (49). Херсон: ХНТУ, 2014. С. 51-55.
13. Березовський Ю.В. Теоретичт аспекти розвитку екобрендингу лляних та льоновмюних товарiв в Укра!ш. Товарознавство та iнновацii. Вип. 5. Донецьк: ДонНУЕТ, 2013. С. 24-33.
14. Матевич Т.О. Фiнансовий мехатзм реалiзацii екологiчноi полiтики в Укрш'ш: дис. ... канд. екон. наук. Тернопшь, 2016. 239 с.
15. Свояченко М. Лен и конопля: реалии и перспективы возрождения. URL: http://www.ua-fashion.net/index.php?option=com_content&view=article&id=23&Itemid=17&lang=uk. (дата звернення: 20.07.2019).
16. Рынки. Льняной рай. URL: https://msb.aval.ua/ru/news/?id=25138. (дата звернення: 24.08.2019).
17. Шкурко М. Зовнiшньоекономiчнi аспекти зростання украшського льонарства. URL: http://agroportal.ua/ua/views/blogs/vneshneekonomicheskie-aspekty-rosta-ukrainskogo-lnovodstva/#. (дата звернення: 26.08.2019).
18. Производство льна на Украине. URL: https://www.rosflaxhemp.ru/fakti-i-cifri/spravochnie-materiali.html/id/1819. (дата звернення: 28.08.2019).
19. Плязетдшов Р.Н. Розвиток наукових основ створення iнновацiйних технологiй первинно1' переробки луб'яних культур: дис. ... д-ра техн. наук. Херсон, 2009. 329 с.
20. Меняйло-Басиста 1.О., Тернова Т.1., Тiхосов С.М. Удосконалення процесу мехашчно1' обробки стебел трести льону олшного. URL: http://nauka.tsatu.edu.ua/print-journals-tdatu/15-1/15_1/29.pdf. (дата звернення: 06.09.2019).
21. Головенко Т.М. Розроблення технологи переробки стебел трести льону олшного з метою одержання нетканих матерiалiв: дис. ... канд. техн. наук. Херсон, 2013. 226 с.
22. Березовський Ю.В. Техтчш ршення процесу переробки лляно! сировини. Наука та шновацп. 2017. Т. 13. № 3. С. 25-37.
23. Патент Укра1ни № 111028. Кужель Е. В., Березовський Ю. В. Споаб переробки трести з льону олшного.
References
1. Deina D. Oliinyi autsaider: vse pro vyrobnytstvo ta eksport lonu. URL: https://agroconf.org/content/oliyniy-autsayder-vse-pro-virobnictvo-ta-eksport-lonu. Last accessed: 05.09.2019 [in Ukrainian].
2. Chekhova I.V., Chekhov S.A., Shkurko M.P. (2017). Domestic market of flax. Economy of Ukraine. 1 (662). 52-63 [in Ukrainian].
3. Pryimachuk T.Yu., Shtanko T.A., Kovalov V.B. Rozvytok haluzi lonarstva v Ukraini. URL: http://agrovisnyk.com/pdf/ua_2017_07_14.pdf. Last accessed: 25.08.2019 [in Ukrainian].
4. Rudyk R.I., Kovalov V.B., Pryimachuk T.Iu. (2015). Perspektyvy rozvytku lonarstva na Zhytomyrshchyni. Zhytomyr. 25 [in Ukrainian].
5. Natalenko I. L'njanyh del master! URL: http://latifundist.com/blog/read/305-lnyanyh-del-master. Last accessed: 07.07.2019 [in Russian].
6. Berezovs'kyj Ju. V. (2012). Tovaroznavcha harakterystyka vlastyvostej l'onu. Tovaroznavchyj visnyk. 5: 23-28 [in Ukrainian].
7. Horach O.O. (2009). Technology development of trust reception from straw of oil flax with the use of artificial irrigation. PhD (Tech.). Kherson [in Ukrainian].
8. Sai V.A. (2012). Tekhnolohiia vyroshchuvannia, zbyrannia ta pervynnoi pererobky lonu oliinoho. Lutsk [in Ukrainian].
9. Berezovskyi Iu.V. (2014). Zastosuvannia novykh tekhnichnykh rishen u vyrobnytstvi llianoi produktsii. Visnyk KhNTU. 4 (51): 51-58 [in Ukrainian].
10. Tikhosova H.A. (2011). Development of scientific basis of primary processing of oil flax fibers. PhD (Tech.). Kherson [in Ukrainian].
11. Berezovskyi Iu.V. (2016). Vykorystannia novykh tekhnichnykh rishen u promyslovomu vyrobnytstvi llianoi produktsii. Nauka ta innovatsii. T. 12. № 4: 53-70 [in Ukrainian].
12. Berezovskyi Iu.V. (2014). Otsinka neobkhidnosti rozvytku ta pidtrymky vyrobnytstva ekolohichno bezpechnoi llianoi produktsii v Ukraini. Visnyk KhNTU. 2 (49): 51-55 [in Ukrainian].
13. Berezovskyi Iu.V. (2013). Teoretychni aspekty rozvytku ekobrendynhu llianykh ta lonovmisnykh tovariv v Ukraini. Tovaroznavstvo ta innovatsii. 5: 24-33 [in Ukrainian].
14. Matsievich T.A. (2016). The financial mechanism for theim plementation of environmental policy in Ukraine. PhD (Econ.). Ternopil [in Ukrainian].
15. Svojachenko M. Len i konoplja: realii i perspektivy vozrozhdenija. URL: http://www.ua-fashion.net/index.php?option=com_content&view=article&id=23&Itemid=17&lang=uk. Last accessed: 20.07.2019 [in Russian].
16. Rynki. L'njanoj raj. URL: https://msb.aval.ua/ru/news/?id=25138. Last accessed: 24.08.2019 [in Russian].
17. Shkurko M. Zovnishnoekonomichni aspekty zrostannia ukrainskoho lonarstva. URL: http://agroportal.ua/ua/views/blogs/vneshneekonomicheskie-aspekty-rosta-ukrainskogo-lnovodstva/#. Last accessed: 26.08.2019 [in Ukrainian].
18. Proizvodstvo l'na na Ukraine. URL: https://www.rosflaxhemp.ru/fakti-i-cifri/spravochnie-materiali.html/id/1819. Last accessed: 28.08.2019 [in Russian].
19. Hiliazetdinov R.N. (2009). Development of scientific bases of creating innovative technology of primary processing of bast crops. PhD (Tech.). Kherson [in Ukrainian].
20. Mieniailo-Basysta I., Ternova.T., Tikhosov S. Improving machining process stems of oilseed flax retting straw. URL: http://nauka.tsatu.edu.ua/print-journals-tdatu/15-1/15_1/29.pdf. Last accessed: 06.09.2019 [in Ukrainian].
21. Holovenko T. M. (2013). Processing technology development trusts stalks of flax oil to produce nonwovens. PhD (Tech.). Kherson [in Ukrainian].
22. Berezovskyi Iu.V. (2017). Tekhnichni rishennia protsesu pererobky llianoi syrovyny. Nauka ta innovatsii. 13. 3: 25-37 [in Ukrainian].
23. Patent of Ukraine № 111028. Kuzhel E.V., Berezovsky Yu.V. Method of processing oilseed flax retting straw [in Ukrainian].
