CC BY
22
УДК 677.11.021
АО. Т1ХОСОВА, ОФ. БОГДАНОВА, Л.А. ЧУРС1НА
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА УКРА1НИ ЗА РАХУНОК ЗМЩНЕННЯ В1ТЧИЗНЯНО1 СИРОВИННО1 БАЗИ
У данш роботi обтрунтована необхгдтсть замти 1мпортовано1 сировини в ргзних галузях промисловостi Украши на вiтчизняну сировину - льон олшний. На основi проведених до^джень встановленi фгзико-мехатчт характеристики стебел трести льону олшного, подрiбнених на визначену довжину для отримання волокна р1зного функцюнального призначення. У результатi експериментальних до^джень визначенi показники якостi волокна льону олшного з метою рекомендацИ його до застосування в текстильнш, фармацевтичнш i целюлозно-паперовш галузях промисловостi.
Ключовi слова: льон олшний, стебла трести, волокно, придаттсть.
А.О. ТИХОСОВА, О.Ф. БОГДАНОВА, Л.А. ЧУРСИНА
Херсонский национальный технический университет
ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПЕРСПЕКТИВ РАЗВИТИЯ ПРОМЫШЛЕННОГО ПРОИЗВОДСТВА УКРАИНЫ ЗА СЧЕТ УКРЕПЛЕНИЯ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ СЫРЬЕВОЙ БАЗЫ
В данной работе обоснована необходимость замены импортного сырья в разных отраслях промышленности Украины на отечественное сырье - масличный лен. На основе проведенных исследований установлены физико-механические характеристики стеблей тресты масличного льна, измельченных на определенную длину для получения волокна разного функционального назначения. В результате проведенных экспериментальных исследований определены показатели качества волокна масличного льна с целью рекомендации его к применению в текстильной, фармацевтической и целлюлозно-бумажной отраслях промышленности.
Ключевые слова: масличный лен, стебли тресты, волокно, пригодность.
A.O. TIHOSOVA, O.F. BOGDANOVA, L.A. CHURSINA
Kherson National Technical University
DEFINING THE PROSPECTS FOR DEVELOPMENT OF INDUSTRIAL PRODUCTION OF UKRAINE
FOR THE ACCOUNT OF STRENGTHENING THE DOMESTIC RAW MATERIAL BASE
In this paper, the necessity of replacing imported raw materials in various industries of Ukraine on the domestic raw material - flax oil - is substantiated. On the basis of the research carried out, the physico-mechanical characteristics of the trunks of oilseed flax, shredded for a certain length, were obtained for the production of fibers of various functional purposes. As a result of the conducted experimental research, indicators of quality offiber of oilseed flax have been determined with the aim of recommending it for use in the textile, pharmaceutical and pulp and paper industries.
Keywords: oilseed flax, truss stems, fiber, fitness.
Постановка проблеми
За роки незалежносп Украши виробництво товар1в легко! промисловосп через розрив господарських зв'язшв i вщсутшсть власних сировинних ресурав скоротилося в 10 раз1в. Укра!на займае 76-у позицш серед 144 кра!н свиу за 1ндексом глобально! конкурентоспроможносп 2016-2017 рошв. Частка виробництва товарiв легко! промисловосп зменшилася з 20 % до 0,8 % [1].
Розвитку вичизняно! текстильно! промисловосп кра!ни заважае дешева продукщя, iмпортована з Туреччини та Китаю, яка користуеться великим попитом у населения, що викликано зниженням його платоспроможносп. Причиною низько! кутвельно! спроможносп громадян е складне економiчне становище кра!ни. Тому китайська продукщя надзвичайно конкурентоспроможна за щною поряд з шшими товарами [2].
Ринок легко! промисловосп Укра!ни насичений продукщею тдприемств Туреччини - 32 %, Китаю - 15 %, кра!н Балтп, Чехи, Польщi - 15 %, Росп та Бшоруа - 9 %, вичизняними товарами - 13 % та ш. (рис. 1).
32%
15%
■ Туреччина - 32%
■ Схщна Свропа - 15%
■ Китай - 15%
■ Украша - 13% IСНД - 9%
■ Захщна Свропа - 9%
■ Iншi краши - 7%
Рис. 1. КраТни-виробники продукцп легкоТ промисловостi на ринку УкраТни
За офщшними даними 1мпорт продукцп легко! промисловосп становить 5 %. Однак понад 80 % продукцп галуз1 потрапляють до Укра!ни нелегально. Статистика сввдчить, що р1чний оборот ринку текстильних товар1в становить 500 млн. дол. США [3]. Загалом структура внутршнього ринку легко! промисловосп Укра!ни подана на рис. 2.
■ Вггчизнят виробники - 13%
■ Офщшний шпорт - 5%
■ "Тшьовий шпорт" - 52%
■ Товари "секонд-хенд" - 30%
Рис. 2. Структура внутршнього ринку легкоТ промисловостi УкраТни
На сьогодшшнш день ринок текстилю входить у 20 найрозвинешших риншв Укра!ни. Легка промисловють Укра!ни об'еднуе 23 види економ1чно! д1яльност1 зпдно КВЕД [2], яш згруповано в чотири основш роздши:
1. Текстильне виробництво.
2. Виробництво одягу.
3. Виробництво шк1ри, вироб1в i3 шк1ри та шших матер1ал1в.
4. Виробництво iграшок та фурниури.
Продукцiя пiдприeмств Укра!ни присутня також i на закордонних ринках. Вже калька рошв провiдна роль у завоюванш зовнiшнiх ринк1в збуту належить ТОВ «Текстиль-контакт», ПАТ «Укра!на» (м. Житомир), ПАТ «Черкаський шовковий комбшат», ПрАТ «Тернопшьське об'еднання «Текстерно», ПрАТ «Рiвнельон», ТОВ «Любава-Грацiя» (м. Черкаси), ПАТ «Трикотажна фiрма «Роза» (м. Ки!в), ПАТ «Софiя» (м. Бровари) та ш.
Слiд зазначити, що укра!нська легка промисловiсть не може поскаржитися на вiдсутнiсть замовлень з Свропи. Не менше сотнi укра!нських пiдприeмств легко! промисловостi виконують регулярш замовлення з кра!н СС [1]. Безсумшвним е той факт, що стало доволi вигiдно експортувати укра!нську продукцiю в Свросоюз, оск1льки багато текстильних фабрик у перюд !х банкрутства були викупленi iноземними швесторами. Це дуже вигiдно для нових зарубiжних власник1в, що постачають iмпортну сировину на свое пiдприемство та мають «дешеву укра!нську робочу силу» для виконання великих европейських замовлень. Так, з 2001 року й по тепершнш час Шмеччина е основним торговим партнером Укра!ни. I! частка в укра!нському експортi продукцп з текстилю становить 50 %, США та Францп - 14 % i 9 % вщповщно, Англп, Iталi!, Голландп, Данi! та шших кра!н - 20 % (рис. 3) [4].
^ 20%
9%
14%
50%
ИШмеччина - 50%
США - 14% 3 Франця - 9% 3 Китай - 7% 1нш кра!ни - 20%
Рис. 3. Частка експортноТ продукцп зарубiжних краТн в текстильнш промисловостi
Аналiз останшх дослвджень i публжацш
Для виробництва текстильно! продукцii найбшьш поширеною натуральною сировиною у cbítí була й залишаеться лубоволокниста сировина, яку отримують переважно з льону-довгунцю та конопель.
До 1992 року Укра!на, поряд з Бельгiею, Франщею та Голландiею, була одним Í3 свiтових лiдерiв виробництва льоноволокна. У 1990 - 1992 рр. площа посiвiв цiеi' технiчноi культури в середньому становила 162,7 тис. га, а валовий збiр волокна - 106,5 тис. т [4].
Критичний аналiз даних Державного комггету статистики Украши [5] сввдчить про те, що виробництво льоноволокна порiвняно з 80-ми роками ХХ ст. зменшилося майже в 10 разiв. Це негативно позначилося на економiчному сташ галузей промисловостi Укра!ни, як1 використовували лубоволокнисту сировину.
Зараз на укра!нському ринку присутнi iноземнi компани-постачальники сировини для галузi з налагодженою системою дистрибуци свое! продукци. Серед них: «Ulmiacompany» (Нiмеччина), «Miroliocompany» (Iталiя), «Holland&Cherry» (Англiя), «EnaUkrainian-GermanJV», «Czech-Ukrainian JV Gamayun». Укра!нськ1 компани «Textil-Lux» i «Eolis» е найбiльшими мiсцевими продавцями тканин, яш iмпортують з Чехи, Словаччини та Ггали.
На базi ПрАТ «Луцький шовковий комбiнат «Волтекс» створено шдприемство ПрАТ «Edelvika» (24 та 25 % акцш придбали американсьш фiрми «МЖЛ-Корпорейшн» та «Полiтекс-Корпорейшн» вщповщно, 26 % - державнi). Шдприемство працюе на давальницьк1й сировинi. Лляну та бавовняну пряжу отримують iз Бiлорусii, частково iмпортують через Польщу та Ггалш, з 1ндонези, 1нди, Пакистану. Акрил постачають iз Румуни та кра!н Балти. Понад 60 % продукци вiдправляеться за кордон [3, 6, 7].
Аналiз чиннишв, як1 впливають на конкурентоспроможшсть вiтчизняних товарiв легко! промисловостi, сввдчить, що пiдприемства працюють в умовах свiтових цiн на сировину, матерiали та устаткування, як1 формують 65-80 % собiвартостi продукци [8-10]. Витрати на оплату пращ становлять лише 10-20 % у собiвартостi продукци. Тому вичизняш товари не витримують щново! конкуренци з контрабандними та контрафактними товарами [13]. Бiльше 50 % товарiв легко! промисловостi виробляеться пiдприемствами на умовах переробки давальницько! сировини [5, 12] i постачаеться до кра!н £С.
У такому ж сташ знаходиться й целюлозно-паперовий комплекс нашо! кра!ни. Зараз свиша целюлозно-паперова промисловiсть опинилася в скрутному становищ^ осшльки виробники целюлози шдвищили цiни на свою продукцiю з 860 до 950 дол. за тонну. Тенденщя до шдвищення закутвельних цiн на целюлозу зберiгаеться до цього часу. Середня цiна iмпортовано!' целюлози на 1 вересня 2017 р. у вичизнянш валютi становила 20 715 грн. за тонну.
Тому украшсьш виробники намагаються замшити деревну целюлозу вторинною сировиною. Витрати на iмпортну макулатуру в останш роки активно збiльшуються. За даними Державно! митно! служби Укра!ни лише в 2014 рощ наша кра!на iмпортувала майже 215 тис. т вторинно! сировини на суму понад 45 млн. дол. Головними постачальниками макулатури для Укра!ни були Росшська Федерацiя, Польща, Угорщина, Молдова та Словаччина.
Однак собiвартiсть продукци з iмпортноi макулатури також постiйно зростае, що призводить до зменшення рентабельносп виробництва целюлозно-паперово! продукци. До того ж, для виготовлення деяких видiв паперу необхiдно застосовувати саме рослинну целюлозу. Проте виробництво паперу ускладнюеться тим, що в Укра!ш цей волокнистий натвфабрикат практично не виготовляеться, тому шдприемщ iмпортують його з-за кордону (близько 90 % ввд загального обсягу використання), а це суттево пiдвищуе цiну готово! продукци.
Отже, серед юнуючих проблем галуз^ перш за все, необх1дно вщзначити проблему сировинного забезпечення пiдприемств целюлозно-паперово! промисловостi. Як зазначалося ранiше, це не нова проблема, розв'язання яко! полягае у створеннi в Укра!ш потужностей iз випуску целюлози, проте економiчний стан кра!ни поки що не дозволяе ii вирiшити. У зв'язку з цим сьогоднi першочерговим завданням галузi е використання природних мiсцевих ресурсiв, зокрема переробка льону олшного, вшьний ресурс якого в Укра!ш достатнiй i цiна 1 тонни целюлози з волокон льону олшного дорiвнюе 9700 грн., тобто вона бшьш тж у 2 рази дешевша за iмпортну.
На сьогодш льон олiйний е для Украши единою натуральною щорiчно вщновлюваною та екологiчно чистою сировиною. Стабшьний попит на ринку та приваблива доходнiсть насiння льону олiйного е головними чинниками збшьшення посiвних площ в Укра!'нi. За обсягом виробництва олшних культур в Украiнi льон поадае п'яте мiсце, поступаючись ршаку, со!, соняшнику та гiрчицi.
Льон не потребуе великих коштiв на вирощування, яке обходиться в 1,3 -1,5 разiв дешевше виробництва соняшнику. Його можна вирощувати в уах грунтово-клiматичних зонах Укра!ни завдяки бюлопчним властивостям та екологiчнiй адаптованостi. Якщо ранiше його основнi посiви зосереджувалися в пiвденних i схiдних областях, то ниш поширюються в центральш регiони, у Лiсостепову зону та навиъ Полiсся. Укра!на мае розвинену селекцiю та насiнництво льону олшного. Провщною науковою установою з селекци льону олiйного в Украiнi е 1нститут олiйних культур.
Основними конкурентами укра!нського льону на свповому ринку е Канада, Роая та Казахстан. Виробники насшня льону з цих кра!н е бшьш конкурентоспроможними. У даних кра!нах iснують програми державно! пiдтримки вирощування льону. Також вони мають власш енергетичнi ресурси, тому цiни на пальне, мiндобрива та паливно-мастильнi матерiали нижчi за вiтчизнянi, що також зменшуе собiвартiсть вирощено! продукцi!. До того ж, у цих кра!нах немае вивiзного мита на насшня льону. Незважаючи на зниження урожайносп внаслiдок несприятливих погодних умов, цши на льон залишаються нижчими за украшсьш.
Свiтове виробництво льону олшного в 2016-2017 рр. досягнуло найбшьшого показника за останнi 10 рошв - 2,65 млн. т. Однак ця пропозищя все одно не задовольняе наявний свiтовий попит, що сягае 3 млн. т. Такий глобальний свповий iнтерес до дано! культури пов'язаний з отриманням велико! шлькосп насiння, в якому метиться до 48 % олi!. I! використовують у харчовiй промисловостi, медициш, миловарiннi, косметологi!, лакофарбовiй, шкiряно-взуттевiй галузях промисловостi тощо.
Формулювання мети дослвдження Метою даних експериментальних дослiджень е встановлення придатностi льону олiйного за показниками якосп лляного волокна до застосування в рiзних галузях промислового виробництва для змiцнення вiтчизняно!' сировинно! бази.
Викладення основного матерiалу дослвдження У наукових дослiдженнях було використано сорт льону олшного <^ра», який в останнi дек1лька рок1в виаваеться на полях ДПДГ «Асканшське». Вихщ волокна з однiе! тонни цього сорту льону олшного знаходиться в межах 166-172 кг. Технолопю мехашчно! обробки стебел трести льону олшного було розроблено вченими Херсонського нацтонального техшчного унiверситету. Вона передбачае подрiбнення сировини перед подаванням на м'яльну машину куделеприготувального агрегату та додаткове очищення волокна за технологiею котошзацп льону-довгунця з метою одержання волокна, придатного для використання в текстильнш, фармацевтичнш та целюлозно-паперовiй галузях промисловосп. Випробування запропоновано! технологi!' одержання лляних волокон рiзного функционального призначення в трести льону олшного зщйснювали в умовах ВАТ «Льонокомбшат «Старосамбiрськiй^>».
Для встановлення придатносп льону олiйного до застосування в рiзних галузях промислового виробництва в робоп було проведено оцшку якостi лляного волокна, отриманого за технологiею механiчно! обробки трести, а саме: визначення середньо! довжини волокон, !х лiнiйно! щiльностi, вмюту кострицi та смiттевих домiшок. Оцшку якост льону олiйного здiйснювали в^пов^но до ТУ 17 У 00306710.079-2000 за ушфшованими методиками, якi застосовують для визначення фiзико-механiчних показнишв модифiкованих лляних волокон. Одержат експериментальш результати наведено в табл. 1-3.
Аналiз показник1в якостi лляного волокна рiзного функцiонального призначення, отриманого iз трести льону олiйного при довжиш подрiбнення стебел 40 мм, показав, що найбшьший вiдсотковий вмют (50 %) мае прядильна група з волокнами завдовжки 30-40 мм, а вмют волокон завдовжки 0-15 мм становить 14 %. Лшшна щшьшсть даного волокна дорiвнюе 0,9-1,0 текс, а вмют кострицi та смггтевих домiшок у ньому становить 1,4-1,6 %. Показники якостi одержаного волокна льону дозволяють рекоме^^ваги його до застосування в тгнлильному виробницт для виготовлення змiша^' пряж1 з бавовняним волокном.
Таблиця 1
Показники якостi лляного волокна при довжим модр1бмеммя стебел трести 40 мм
Номер групи волокон Довжина волокон у групах, мм Середня довжина волокон у груш, мм Середня шльшсть волокон у груш Середня довжина волокон, мм Вм1ст кострищ та смитевих домшок, % Лшшна щшьшсть волокна, текс
шт. %
1 0-5 2,5 7 3 27,7 1,4-1,6 0,9-1,0
2 5-10 7,5 9 4
3 10-15 12,5 16 7
4 15-20 17,5 18 8
5 20-25 22,5 20 9
6 25-30 27,5 31 14
7 30-35 32,5 62 28
8 35-40 37,5 48 22
9 40-45 42,5 11 5
Сума 222 100
Таблиця 2
Показники якост лляного волокна при довжим1 подрiбнення стебел трести 30 мм
Номер групи Довжина волокон у Середня довжина волокон у груш, мм Середня шльшсть волокон у груш Середня довжина волокон, мм Вмют кострищ та смитевих домшок, % Лшшна щшьшсть волокна, текс
волокон групах, мм шт. %
1 0-5 2,5 13 6
2 5-10 7,5 9 4
3 10-15 12,5 24 11
4 15-20 17,5 43 20 20,4 1,2-1,4 0,8-0,9
5 20-25 22,5 54 25
6 25-30 27,5 65 30
7 30-35 32,5 9 4
Сума 217 100
Аналiз показнишв якостi волокна при довжинi подрiбнення стебел трести 30 мм показав, що найбшьший вiдсотковий вмiст (55 %) мае група з волокнами завдовжки 20-30 мм, а вмют волокон завдовжки 0-15 мм дорiвнюе 21 %. Лiнiйна щiльнiсть цього волокна становить 0,8-0,9 текс, а вмют кострищ та смитевих домшок у ньому дорiвнюе 1,2-1,4 %.
Яшсш характеристики одержаного волокна льону дозволяють рекомендувати його до застосування у фармацевтичнiй промисловостi для виготовлення виробiв медичного призначення: вати, хiрургiчних ниток, спещально! бiлизни тощо.
Таблиця 3
Показники якост лляного волокна льону при довжинi подрiбмеммя стебел трести 20 мм
Номер групи волокон Довжина волокон у групах, мм Середня довжина волокон у груш, мм Середня шльшсть волокон у груш Середня довжина волокон, мм Вмют кострищ та смитевих домшок, % Лшшна щшьшсть волокна, текс
шт. %
1 0-5 2,5 16 8 14,0 1,4-1,5 0,6-0,8
2 5-10 7,5 21 10
3 10-15 12,5 64 31
4 15-20 17,5 98 48
5 20-25 22,5 6 3
Сума 205 100
Аналiз показнишв якосп волокна при довжинi подрiбнення стебел трести 20 мм показав, що найбшьший вшсотковий вмiст (51 %) мае група з волокнами завдовжки 15-25 мм, а вмют волокон завдовжки 0-15 мм дорiвнюе 49 %. Лшшна щшьшсть цього волокна становить 0,6-0,8 текс, а вмют кострищ та смггтевих домшок дорiвнюе 1,4-1,5 %. Якiснi характеристики одержаного лляного волокна дозволяють рекомендувати його до застосування в целюлозно-паперовому виробнищга для виготовлення картону та паперу.
Аналз результата експериментальних дослвджень, наведених у табл. 1-3, свщчить про можливiсть отримання лляного волокна рiзного функцiонального призначення. Показники якосп волокна вiдповiдають вимогам нормативних докуменпв до сировини для виготовлення продукци текстильно!, фармацевтично! та целюлозно-паперово! промисловосп.
На основi узагальнення результатiв теоретичних та експериментальних дослвджень запропоновано встановлювати придатнiсть волокон льону олшного до застосування в рiзних галузях промислового виробництва за фiзико-механiчними характеристиками, такими як середня довжина, лiнiйна щiльнiсть, вмiст кострицi та смитевих домiшок.
Тяк, зпдш з TY 17 Y 00306710.079-2000 «^тонин из ^pOT^re льнянсго вслсЕт. Texничecкиe ycлoвия», валсккс, якe мoжe 6ути викopиcтaнe в бaвoвнoпpядiннi, псвиннс мaти вмicт cмiттeвиx дoмiшoк нe бiльшe 1,0-4,0 %, лшшну щiльнicть 0,1-1,0 тeкc, вмют вслсксн зaвдoвжки 15-45 мм - н мeншe нiж 75 %. Лляш вoлoкнo, oтpимaнe зa швею тexнoлoгieю, xapaктepизyeтьcя тaкими фiзикo-мexaнiчними пoкaзникaми: вмicт cмiттeвиx дoмiшoк - 1,4-1,6 %, лтйга щiльнicть - 0,9-1,0 вмicт вслсксн зaвдoвжки 15-45 мм - 86 %. Пopiвняльний aнaлiз нaвeдeниx пoкaзникiв пiдтвepджye, щс oдepжaнe ллянe валакна пpи пoдpiбнeннi cтeбeл тpecти нa вiдpiзки 40 мм бyдe пpидaтним для зacтocyвaння в бaвoвнoпpядiннi, тобто в тeкcтильнiй гaлyзi пpoмиcлoвoгo виpoбництвa.
Анaлoгiчнo бyлo пpoвeдeнo aнaлiз пoкaзникiв якocтi лляниx вoлoкoн, oтpимaниx iз cтeбeл тpecти пpи пoдpiбнeннi ïx га вiдpiзки зaвдoвжки 30 мм. Y peзyльтaтi пepepoбки тaкиx cтeбeл oдepжaнo вoлoкнo, фiзикo-мexaнiчнi пoкaзники якoгo вiдпoвiдaють вимoгaм rOCT 5556-81 «Baтa мeдицинcкaя гигpocкoпичecкaя. Texничecкиe ycлoвия». Йoгo мoжнa викopиcтoвyвaти для вигoтoвлeння caнiтapнo-гiгieнiчниx виpoбiв, тобто y фapмaцeвтичнiй галузг
Пpи пoдpiбнeннi cтeбeл тpecти га вiдpiзки з дoвжинoю 20 мм тя пicля ïx пepepoбки oтpимaнo вoлoкнo, якe зa ocнoвними фiзикo-мexaнiчними пoкaзникaми вiдпoвiдae вимoгaм rOCT 15815-83 «Ш^га тexнoлoгичecкaя. Texничecкиe ycлoвия» i мoжe бути зacтocoвaнo для oдepжaння цeлюлoзи в цeлюлoзнo-пaпepoвiй гaлyзi пpoмиcлoвoгo виpoбництвa.
Тяким чинoм, визнaчeння фyнкцioнaльнoгo пpизнaчeння вoлoкoн льoнy oлiйнoгo зa ïx фiзикo-мexaнiчними xapaктepиcтикaми: лiнiйнoю щiльнicтю, poзпoдiлoм вoлoкoн зa дoвжинoю, вмicтoм кocтpицi тa cмiттeвиx дoмiшoк poзшиpюe cфepи зacтocyвaння льoнy oлiйнoгo y piзниx гaлyзяx пpoмиcлoвoгo виpoбницIвa, щэ cnpEHmvie poae^by вигoтoвлeння товapiв шиpoкoгo вжигку Ea впчюняниx щдпpиmcIвax
Виcновки
1. ЗaбeзпeчeнEя вiтчизняниx пiдпpиeмcтв дeшeвими влacними cиpoвинними pecypcaми з льoнy oлiйнoгo тa cтвopeння нopмaтивниx дoкyмeнтiв для визнaчeнEя якocтi дaнoï cиpoвини й пpoдyкцiï га дого ocнoвi дacть мoжливicть виpoбникaм вигoтoвляти в пoвнoмy oбcязi iннoвaцiйнy eкoпpoдyкцiю тa зaпoвнювaти нeю як вну^ший, тaк i зoвнiшнiй pинки в piзниx гaлyзяx.
2. Opгaнiзaцiя пpoмиcлoвoгo кoмплeкcy пepepoбки cтeбeл !pecm льoнy oлiйнoгo в Yкpaïнi дoзвoлить зaбeзпeчити тeкcтильнi, фapмaцeвтичнi тa цeлюлoзнo-пaпepoвi пiдпpиeмcтвa вiтчизEянoю цeлюлoзoвмicнoю cиpoвинoю, щo e cтpaтeгiчнo вяжливим eтaпoм для ïx poзвиткy в yмoвax пoвнoï iмпopтoзaлeжEOCтi нaшoï кpaïни.
Спиcок викорисгамоТ лiтерaтури
1. ПaEчeнкo Ю. Heлeгкa eвpoiнтeгpaцiя лeгкoï пpoмиcлoвocтi [Елeктpoнний pecypc] I Ю. ПaEчeнкo. - Рeжим дocтyпy: http ://www.eurointegrayion.com.ua.
2. Haцioнaльний клacифiкaтop Yкpaïни ДK 009:20010 «^я^ф^^я видiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi», зaтвepджeний нaкaзoм Дepжaвнoгo кoмiтeтy Yкpaïни з питянь тexнiчнoгo peгyлювaнEя тя cпoживчoгo кoмiтeтy вiд 11.10.2010 № 457.
3. Мяндоик 1.П. Рoзвитoк i poзмiщeння лeгкoï пpoмиcлoвocтi Yкpaïни в yмoвax pинкoвoï тpaнcфopмaцiï I 1.П. Мян^т, T.I. Capaбyнa II Hayкoвий вюник BHY iм. Лeci Yкpaïнки. - Луцьк, 2010. -C. 46-54.
4. Дiдopa B.r. Агpoeкoлoгiчнe oбгpyнтyвaнEя тexнoлoгiï виpoбництвa пpoдyкцiï льoнy-дoвгyнця: мoнoгpaфiя I B.r. Дiдopa. - Житoмиp: Bид-вo ДBHЗ «Дepжaвний aгpoeкoлoгiчний yнiвepcитeт», 200S. -411 c.
5. Дepжaвнa cлyжбa cтaтиcтики Yкpaïни [Елeктpoнний pecypc]. - Рeжим дocтyпy: http://ukrstat. gov.ua/.
6. Пocтopoнкo B.M. Teндeнцiï poзвиткy пiдпpиeмcтв лeгкoï пpoмиcлoвocтi Yкpaïни I B.M. Пocтopoнкo II Bicник ЖДTY. - 2012. - № i (59). - C. iSS-i9i.
7. Бiлoycoвa H. Зpoблeнo в Yкpaïнi, aлe нe для yкpaïнцiв [Елeктpoнний pecypc] I H. Бiлoycoвa. -Рeжим дocтyпy: http://www.day.kiev.ua/27S640/.
S. Бoгaтиpьoв I.O. Ефeктивнicть poзвиткy пiдпpиeмcтв I I.O. Бoгaтиpьoв II ФopмyвaнEя pинкoвиx вiднocин в Yкpaïнi: зб. тук. np. - Bип. 7-S (26-27). - K.: HДЕI, 2003. - С. 73-79.
9. ^^ян З.Е. Дiaгнocтикa iннoвaцiйнoï дiяльнocтi вiтчизEяниx пiдпpиeмcтв лeгкoï пpoмиcлoвocтi / З.Е. ^ьян, Т.е. Bopoнкoвa II Bicник KHYTft - 2012. - № i. - C. 145-152.
10. Oбзop cитyaции га pbime лeгкoй пpoмышлeннocти Yкpaины [Елeктpoнний pecypc]. - Рeжим дocтyпy: http : //www.mtf.com.ua/page/news w2 .htm.
11. Tpycoвa М.М. Анaлiз peклaмнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтв лeгкoï пpoмиcлoвocтi Yкpaïни [Елeктpoнний pecypc] I М.М. Tpycoвa, Л.К Яцишига II Texнoлoгiï тя дизяйн. - 2014. - № 2. -Рeжим дocтyпy: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/td 2014 2 11.pdf.
12. Tapaceнкo I.O. Cтaлий poзвитoк пiдпpиeмcтв лeгкoï пpoмиcлoвocтi: тeopiя, мeтoдoлoгiя, пpaктикa: мoнoгpaфiя I I.O. Tapaceнкo. - K.: KHY^, 2010. - 390 c.
