CC BY
68
УДК 677.11.021
Н.П. ЛЯЛ1НА
Херсонський нацюнальний техшчний ушверситет
СВ1ТОВИЙ ТА В1ТЧИЗНЯНИЙ ДОСВ1Д ВИКОРИСТАННЯ КОНОПЕЛЬ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ТОВАР1В ШИРОКОГО ВЖИТКУ
У poôomi розглянуто перспективи вирощування та переробки безнаркотичних конопель, а також одержання з них товарiв народного споживання. Розглянуто iсторiю розвитку коноплярства, старовиннi та сучаснi способи переробки трести та соломи ще1 культури. Визначено основт галузi використання конопляно'1 сировини, напрямки розвитку коноплярства в Украïнi та застосування тновацшних технологш одержання ргзномантних товарiв. Проанал1зовано свтовий досвiд переробки безнаркотичних конопель та ïx використання в ргзних галузях промисловостi. Проведений анализ сучасного стану коноплярства тдтверджуе необxiднiсть розробки новiтнix технологш переробки конопляно'1 сировини з метою комплексного використання ще! культури.
Ключовi слова: коноплярство, волокно, костриця, целюлоза, геотекстиль, композитнi матерiали, теxнологiчний процес.
N.P. LYALINA
Kherson National Technical University
NATIONAL AND INTERNATIONAL USE OF HEMP FOR THE MANUFACTURE OF CONSUMER GOODS
Abstract
The paper discusses the prospects for the cultivation and processing of hemp nondrug and get out of it consumer goods. Discusses the history of hemp, vintage and modern processing methods trusts and straw that culture. The basic raw material the use of hemp, hemp directions of development in Ukraine and the application of innovative technologies for the production of various commodities. Analyzed the world experience in processing nondrug cannabis and its use in various industries. The analysis of the current state hemp confirms the need to develop new technologies for processing hemp raw materials for integrated use of this cultur.
Keywords: hemp, fiber, fire, pulp, geotextiles, composite materials, the manufacturing process.
Постановка проблеми
Луб'яш культури - едина вггчизняна сировина, яка здатна повшстю замшити бавовну й забезпечити стратепчну та фшансову незалежшсть нашо1 краши. Бшьш того, переробка конопель набувае популярносп у зв'язку з широкою сферою застосування продукпв переробки та високою щнтстю цих продукпв.
Анат останшх дослвджень i публшацш
Конопл^ за визначенням експерпв деяких м1жнародних ф1рм, стають одшею з головних культур свпу в ХХ1 ст., враховуючи гх здатшсть накопичувати велику масу оргашчно1 сировини у вигляд1 стебел, волокна та насшня. У колишшх колективних господарствах це була одна з найприбутковших культур: займаючи близько 10 % площ, вони давали до 50 % прибутшв вщ уае1 галуз1 рослинництва.
Шдвищена защкавлешсть у виробах 1з конопель у Захвднш £врош, Америщ, Австралп та Кита' спонукае також i нас до перегляду ставлення до ще1 культури. На сьогодш юнують десятки тисяч найменувань виробiв iз конопель, для виготовлення яких застосовуеться волокно, костриця, насшня. Дивно, що в перюд iндустрiального буму та енергетично1 кризи попит на продукцш iз конопель не зменшився, а, навпаки, зрiс, зокрема, у легкш промисловостi, будiвельнiй галузi та харчовiй промисловостi, виготовленнi лЫв тощо [1, 2].
Зацiкавлення шдприемщв у розвитку галузi як в Укрш'ш, так i за кордоном стрiмко зростае. Необмеженим попитом користуються насiння посiвних конопель, продукти харчування, волокно, паливнi брикети. У £врош поширюеться будiвництво екологiчно чистих будиншв iз конопель, виробництво тканин, пелепв. Останнi використовуються як паливно-енергетичний зааб, i е актуальними для Украши, Польщi та Прибалтики.
Формулювання мети дослвдження
Необхiднiсть використання сучасних технологш переробки конопляно1 сировини пов'язана з шдвищеною зацiкавленiстю в рiзноманiтних товарах iз натурально! сировини. Важливим завданням
сьогодення е не лише збшьшення поавних площ конопель та обсяпв !х переробки, а й розробка нових технолопчних процесiв, якi сприятимуть комплексному використанню велико! кiлькостi цшних компонентiв ще! культури.
Викладення основного матерiалу досл1дження
Коноплi - дуже давня культура. Вирощувати и почали рашше за льон. Першi спогади про не! зустрiчаються в китайському рукописi, написаному за 2800 рошв до н.е. Центром поширення конопель вважають пiвдень сучасно! Укра!ни. Здавна кожна родина переробляла рослинну сировину. У тi часи особливе мюце вiдводили коноплярству, продукцiя якого була сировиною для одягового, iнтер'ерного та господарського призначення.
Технолопчний цикл до вибору продукту був довгим, i проводився вручну простими знаряддями працi. Дозрiлi коноплi вибирали в горстки у два етапи: влiтку - плоскiннi, восени - мапрш. Пiсля просушування лтгш коноплi очищали вiд луски, а осшш - обмочували або били для ввдокремлення насiння ввд стебла. Зв'язаш по 10 горсток пучки вимочували у водi в саджавках або потоках: лiтнi -тиждень, осiннi - 10-12 днiв. Попм пiсля ретельного сушiння горстки стебел вибивали, вичищали вiд кострицi. Одержане волокно окремо з лигах i осiннiх конопель досушували, чесали на круглш щiтцi з густо набитими цвяхами. 1з лiтнiх конопель одержували довгi, тонк1 й нiжнi волокна, а з осшшх -жорстке та грубе волокно. З вiдходiв вiд чесання пряли грубi нитки й ткали мшковини, веретена, шнурки.
У розвинутих кранах свiту останнiм часом спостертаеться зростання попиту на еколопчно чистi вироби, виготовленi з натурально! сировини, незважаючи на велику рiзноманiтнiсть виробiв iз синтетичних i штучних волокон. Сл1д зазначити, що завдяки специфiчним природним властивостями натуральних волокон, у тому чи^ й конопляних, вони не можуть бути замшеш iншими видами волокон при виготовленш певного асортименту виробiв. Крiм того, волокно конопель може замшити навиъ лляне волокно в найрiзноманiтнiших сферах застосування.
Тому сьогоднi конопл1 привертають до себе велику увагу як дослщнишв, так i виробникiв. Адже, по-перше, це технiчна культура, яка здатна накопичувати величезну бiологiчну масу порiвняно з iншими культурами, по-друге, вона може використовуватися для виготовлення необмеженого асортименту виробiв у рiзних галузях промисловостi, i, по-трете, здатна очищувати забрудненi територi!, що сприяе збереженню навколишнього середовища [3].
Коноплярство в Укра!ш з кожним роком все бшьше орiентуеться на експорт свое! продукци. Розвиток галузi коноплярства - це не тшьки розвиток сшьського господарства, а й ввдповвдний розвиток переробно!, легко! промисловостi та шших галузей господарства. Так, сьогодш в кра!нi виготовляють конопляне взуття, стають популярними вироби з конопляного паперу ручно! роботи. Виробництво целюлози з волокна та соломи конопель е шновацшним i сприятливим для навколишнього середовища. Целюлоза з луб'яних культур мае дуже високу яшсть i може використовуватися у виробнищга цигаркового паперу, гiгiенiчних виробiв i грошових банкнот. Вихiд бiомаси дуже високий. Вш перевищуе даний коефщент у деревини на 2-2,5 одинищ. Вмiст а- целюлози у волокш луб'яних культур може досягати 90%, тодi як у твердо! та м'яко! деревини - 50-54 %. З 1 га посiвiв луб'яних культур збирають у 8-10 разiв бiльше целюлози, нiж дае швидкозростаюче дерево в нашiй клiматичнiй зош -тополя. Олiя конопель використовуеться як консервант для харчових продукпв i самостiйний продукт харчування в натуральному виглядг У будiвництвi продук^ з конопель може бути достатньо широко представлена як основа для створення фундаментних, стiнових та по^вельних матерiалiв [4].
Попит на целюлозу з волокна в Gвропi та США вже перевищуе 6 млн. т на рш. Для задоволення цього попиту площi посiву конопель повинш становити 1 млн. гектарiв. В Америцi, як i в £врош, iснують обмеження на вирубку лгав, а коноплi е альтернативою хвойнш та мiсцевiй деревинi для виробництва целюлози, паперу та меблiв, а також вони застосовуються в автомобшьнш та текстильнш промисловостi.
Угорщина е одним з европейських лiдерiв у виробницга конопляних тканин i трикотажних виробiв. Науково-дослiдна база цiе! кра!ни ведома досл1дженнями в галузi селекци промислових конопель зi значним (до 30 %) вмютом волокна.
Великобриташя мае багатi традицп промислового коноплярства. В Англи та Шотланди у давнину коноплi вирощували поряд з основними продуктами харчування, тому назви цшого ряду англшських населених пункпв мають коренем слово конопл1 - НешрБЫг, ИешррЬШ, Hempriggs. Держава не просто заохочувала коноплярство, але вводила його культивування в наказовому порядку. У 1533 р. Генрiх VIII видав указ, що зобов'язував кожного фермера виавати чверть акра конопель на кожш 6 акрiв поавно! площi. «Конопляний указ» Генрiха VIII був двiчi повторений Елизаветою I у 1563 i 1593 рр.
Цiлющi властивостi конопель вiдомi англшськш медицинi з середини XVIII ст. Настоянки конопель широко використовувалися для лшування мiгренi, нервово! збудливостi, хвороб шлунково-
кишкового тракту. KoHorai щнувалися середньовiчними лшарями настiльки високо, що б№шють середньoвiчних лiкарень при монастирях вирощували цю рослину як лiкарський зааб.
Koнoплi зiграли вирiшальну роль у створенш Велико! Британсько! iмперii. З конопляного волокна плели канати й ткали парусину для флоту, який був головною вшськовою силою англшських кoрoлiв. У зв'язку з особливостями ктмату, нестачею власних пoсiвних площ oстрiвнoi' держави, потреби англiйськoгo середньoвiчнoгo флоту задовольнялися за рахунок експортних поставок. З шнця XVII ст. Великобриташя почала закуповувати дешевi raTOrai в Рoсiйськiй iмперп, у зв'язку з чим посшт плoщi конопель почали поступово скорочуватися й практично зшшли нанiвець до к1нця XIX ст.
Новггня «конопляна iстoрiя» бере свш початок з к1нця ХХ столггтя. Нoвi технологи дозволили виготовляти з рослини медичш препарати, напо!, продукти харчування, парфумерiю, будiвельнi матерiали та цiлу низку ексклюзивних вирoбiв, що користуються на свiтoвoму ринку величезною пoпулярнiстю.
Фiрма Нетр Plastics - виробник бioпластика, що тддаеться бioхiмiчнoму розкладу й нешюдливий для навколишнього середовища. Пiдприeмствoм запатентований «конопляний крохмаль» для випуску «пластиково!» плiвки, що пoвнiстю розкладаеться. Вiн використовуеться для виробництва смiттeвих пакетiв i обгорткових матерiалiв.
The Body Shop - фiрма, що спецiалiзуеться на випуску косметики та парфумерп на натуральнш рoслиннiй oснoвi. З 1998 р. вона випускае лiнiю косметично-ппешчних тoварiв на oснoвi конопляно! оли та ароматично! конопляно! есенцi!. До складу лши входять: крем для рук, крем для шг, масажна oлiя, помада, мило.
Фiрма Faith Products Limited - з 2004 року розробляе й продае цшу гаму конопляного мила та тни для ванни.
Hemp Food Industries Association - це харчова Асощащя конопляних промисловщв, що спецiалiзуеться на виробнищга харчових прoдуктiв, до складу яких входить конопляне насiння. Вона включае в себе калька фермерських господарств i три фабрики-пекарнi. На oснoвi насiння конопель Асoцiацiею виробляються батончики (Nine Bar, Hemp Flapjack), хлiб (Hemp Sprouted Bread), морозиво (Hemp Ice Cream) i супи, якi оптом реалiзуються в ушвермагах натуральних прoдуктiв.
Wholebake - це фабрика сoлoдoщiв, що випускае батончик «9Bar» i гoрiхoву плитку «Flapjacks», основним iнгредiентoм яких е лущене конопляне насiння. Близько 15 % ще! прoдукцii експортуеться в США та Канаду.
The Sports Food Company - це харчова компашя, що постачае високопоживш продукти на спортивний ринок. З 2007 року вона продае проте!нову пудру «Hemp protein powder», яка складаеться з меленого конопляного насшня, багатого виамшами й полшенасиченими кислотами Omega- 3, Omega- 6.
Braintree Hemp - це кoмпанiя, що спецiалiзуеться на оптовш (рoздрiбнiй) тoргiвлi трикотажними виробами з конопель в Африщ, Великобританп, Нiмеччини, Францii, Iталii, Швецi!, Шдерландах, Iзра!лi та Тринидад i Тобаго.
Не тшьки приватний бiзнес вкладае кошти у розвиток промислового коноплярства в кра!ш. Державнi структури защкавлеш у розвитку цiлих галузей виробництва, що базуються на новишх досягненнях коноплярсько! науки. Одним iз найбшьш яскравих прoявiв турботи держави про розвиток новишх будiвельних технoлoгiй на oснoвi конопель е субсидування дослщжень унiверситету мiста Бат. Створення Renewable House (поновлюваного будинку) на oснoвi розроблених конопляних технoлoгiй в BRE Global Innovation park демонструе намiр державних чиновник1в забезпечити iнфoрмацiйну шдтримку будiвельним технoлoгiям, що базуються на застосуванш промислових конопель.
Досягненнями конопляно! будiвельнoi шдустрп вже скористалися представники житлово! громади Саффолка, за пвдтримки яко! зведено калька десяткiв будиншв з костробетона у рамках проекту будiвництва сoцiальнoгo житла в шсп.
У Латвii створена Латвiйська асощащя з вирощування промислових конопель, яка мае намiр перетворити оброблення та переробку добре вiдoмo!' сiльськoгoспoдарськo!' культури в дохвдний i затребуваний бiзнес. Завдання цiе!' Асoцiацii - ознайомити селян з новим насшням (у £врош сертифiкoванo 50 сoртiв), новими продуктами й новими технолопями, рекомендованими Свропейською асoцiацiею з вирощування конопель. Головна проблема зараз - це те, що вирощування, обробка, виробництво повинш тдтримувати один одного.
У £врош в минулому рoцi за офщшними даними налiчувалoся 16 тис. га промислових конопель. Для пoрiвняння: тд пoсiви льону було выведено близько 100 тис. га. Добре розвинене коноплярство у Великобританп та Шмеччиш, розвиваеться в Польщ^ у Чехи. Прогнозуеться зростання пoсiвних площ. В останш два роки попит на насшня конопель у £врош зростав на 35-50 % на рж. На шшому кoнтинентi, в Канад^ кoнoплi вирощують на 100 тис. га i тiльки для одержання насiння.
Цiкавий факт: у Фшлянди пiдрахували, що селянському господарству пoтрiбнo мати 0,7-0,8 га конопель, щоб повнютю забезпечити себе енерпею: електрикою та теплом [5].
Продукти переробки конопель е яшсною сировиною для отримання нетканих матер1ал1в. Ц матер1али виробляються з малоцшних волокон або в1дход1в. Д1апазон Гх застосування - ввд мебл1в до геотекстилю для змщнення наситв, схил1в, берепв водойм шляхом створення трав'яних мапв. Природн волокнисп матер1али, особливо льон, конопл^ кенаф та ш. е вихвдною сировиною для отримання сучасних композитних матер1ал1в. Вщомо, що використання пол1мер1в знизило застосування стал1 та зал1зних сплав1в з 80 % у 1965 р. до 60 % у 1995 р. Зпдно з даними компани "Mercedes-Benz", при виготовленш кожного автомобшя використовуеться близько 5 кг натуральних волокон. Вони вводяться в пол1мери й роблять Гх б1льш мщними, еластичними, стшкими до деформування та погодних умов. Знижуеться вага автомоб1ля. Бампери з композита, що мютять природш волокнист матер1али, виробляють на заводах Форда, Рено i Ф1ата. За своГми експлуатацшними властивостями бюкомпозити перевершують матерiали, виготовленi iз застосуванням скловолокна або синтетичних ниток, i до того ж менш негативно впливають на навколишне середовище (при вториннш переробцi). Цi бiокомпозити можуть усшшно використовуватися при будiвництвi дорiг, в iригацiйних системах, у портах i т.д [6].
Подрiбнена солома конопель i костриця е вiдмiнним матерiалом для випуску волокнистих плит середньоГ щiльностi. Волокнистi панелi користуються великим попитом у меблевш iндустрií Свропи й стають все бiльш популярними. 1з соломи конопель отримують вщмшт iзоляцiйнi панелi. Цi панелi легш, мають дуже низьку теплопровiднiсть. В 1нди на залiзницях, у вагонобудуванш велике поширення отримали джутовi панел^ якi виробляються за дуже простою технолопею: просочування, сушiння, пресування та формування пiд тиском у нагрггому станi.
Крiм того, на вщмшу вiд бавовни, коноплi е полiфункцiональною целюлозовмiсною культурою. Це сировинний матерiал не тiльки для текстильноГ промисловосп, а й стратегiчно важлива сировина, яка використовуеться в багатьох сферах економiки: солома, треста, волокно - сировина для виробництва композитiв, що вщповвдають сучасним екологiчним вимогам i застосовуються в рiзних галузях; деревина - сировина для меблевог промисловостц лiгносульфонати конопель - допомiжнi матерiали для процесiв шлiхтування в текстильнш промисловостi та iзолюючий матерiал для могильнишв АЕС; конопляна олiя - сировина для косметики, фармацевтичноГ та харчовоГ промисловостей; вiдходи (костриця) - сировина для композицшних матерiалiв, автомобшебудування та будiвельного комплексу [7-12].
Висока здатшсть конопель вбирати разом iз грунтовою вологою сполуки мiкроелементiв, у тому чи^ i важких металiв, як1 надходять в грунт тд час рiзних бiосферних явищ, з одного боку, може бути використана для очищення лгтосфери ввд надмiрноí' кiлькостi важких металiв, а, з шшого боку, створюе основу для розробки малопольноГ (у меж1 однопшьних) iнтенсивноí технологií вирощування конопель за рахунок дозованого введення в грунт необхщних мiкроелементiв.
Поряд з одержанням таких традицiйних продуктiв переробки конопель, як текстильш матерiали та конопляна олiя, реалiзацiя сучасних технологiй переробки конопель дозволить проводити процеси переробки бшьш глибоко й отримувати цший ряд продуктiв, вкрай необх1дних народному господарству. Так, наприклад, комплексна переробка насшня конопель дозволить видiлити з них таш бiологiчно активнi сполуки, як стероли, сквален, вгтамш Е i деяк1 iншi сполуки, та створити на Гх основi новi групи вiтчизняних бiологiчно активних препарапв, включаючи препарати медичного та медико-ппешчного призначення. За розрахунками фахiвцiв цшнють бiологiчно активних речовин iз конопель може досягати понад 20 тис.дол. США на 1 тонну переробленоГ конопляноГ сировини.
Безумовна цiннiсть конопель пов'язана з наявшстю в них рiзних органiчних сполук. Насiння конопель - чудове джерело збалансованих основних жирних кислот, особливо кислоти «омега - 3», яка вщповвдае за рют i функцiонування органiзму.
Перспективною е розробка технологи одержання з конопель техшчного вуглецю та активованого вугiлля. Основною сировиною для виробництва техшчного вуглецю та активованого вугшля е костриця. Також вона використовуеться для потреб будiвництва (костроплити) i як паливо.
Комплексна переробка стебел однорiчних рослин (льон, коноплi та ш.), разом з одержанням цшьового продукту - целюлози та подальшоГ ГГ переробки у волокнистi матерiали, ефiри целюлози (для потреб нафтовидобувноГ промисловостi), тринiтроцелюлозу (для вiйськовоí промисловосп) та iн., дозволить в результата впровадження додаткових стадiй екстракцií та ферментацп бiльш глибоко переробляти рослинну сировину, яка використовуеться для виготовлення будiвельних матерiалiв, продукцií хiмiчноí промисловосп, вiтамiнiзованого корму для худоби та ш. [13-15].
Дешевою та стратепчно важливою вiтчизняною сировиною е волокно конопель. З нього можна виробляти не пльки конкурентоспроможнi шпагат, мшки, але й екологiчно чистi теплозву^золяцшш матерiали.
Освоения сучасних технологiй переробки конопель та шших луб'яних культур дозволить бшьш нж у 10 разiв iнтенсифiкувати цей сектор промисловосп УкраГни.
Висновки
Таким чином, виходу коноплепереробно! галузi з кризи можна досягти шляхом розробки нoвiтнiх технoлoгiй обробки соломи та трести конопель, яш дозволять отримувати волокно з новими технолопчними властивостями, що вiдпoвiдатимуть вимогам технологш !х подальшо! обробки в текстильнш, фармацевтичнiй, целюлoзнo-паперoвiй та шших галузях прoмислoвoстi. Тому удосконалення юнуючих технoлoгiй одержання трести та розробка ново! технологи мехашчно!' обробки стебел трести конопель, яка сприятиме розширенню сфери застосування одержаного з не! волокна, е актуальним завданням галузi.
Список використаноТ л^ератури
1. Голобородько П.А. Koнoплi щдкорюють свiт / П.А. Голобородько, В.Г. Вировець // Прoпoзицiя. - 1999. - № 5. - С. 26-27.
2. Каталог укра!нсько! колекци конопель / [Г.1. Кириченко, 1.М. Лайко, I.I. Щербань]; за ред. В.Г. Вировця. - Вип. 1.- Глухiв: 1нститут луб'яних культур УААН, 1998. - 18 с.
3. International Year of Natural Fibres 2009 Background Note on Natural Fibres [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.fao.org/es/ESC/common/ ecg/322/en/Background Note on Natural Fibres.pdf.
4. Janick J. Hemp: a new crop with new uses for North America / J.Janick, A.Whipkey // Trends in new crops and new uses . - ASHS Press, Alexandria, VA. - 2002. - С. 284-325.
5. Живетин В.В. Лён и его комплексное использование / Живетин В.В., Гинзбург Л.Н., Ольшанская О.М. - М.: Информ-Знание, 2002. - 400 с.
6. Дудукова С.В. Деяш тенденци розвитку льонарства та коноплярства у свт / С.В. Дудукова // Проблеми i перспективи в селекци, генетищ, технологи вирощування, збирання, перерoбцi та стандартизаци луб'яних культур: зб. наук. праць за матерiалами наук.-техн. конф. молодих вчених. - Глухiв: 1нститут луб'яних культур УААН, 2006. - С. 168.
7. Голобородько П.А. Льонарство та коноплярство: проблеми i перспективи / П.А. Голобородько, В.П. Ситник, В.Г. Баранник // Селекщя, технолопя виробництва та первинно! переробки льону i конопель: зб. наук. праць- Глухiв: 1нститут луб'яних культур УААН, 2000. - С. 3-15.
8. Мохер Ю.В. Актуальш проблеми ввдродження коноплярства в Укра!'ш / Ю.В. Мохер, В.Г. Баранник // Бюлопя, вирощування, збирання та первинна переробка льону i конопель: зб. наук. праць. -Вип. 3. - Глухiв: 1нститут луб'яних культур УААН, 2004. - С. 177-192.
9. Примаков О.А. Стебло конопель як сировина для використання на енергетичш цш / О.А. Примаков, Р.Н. Гшязетдшов, С.П. Коропченко // Актуальш питання розвитку галузей льонарства та коноплярства: матерiали наук.-техн. конф. молодих вчених. - Суми: "Нота бене",
2007. - С. 70-73.
10. Гшязетдшов Р.Н. Збирання та первинна переробка конопель на сучасному еташ розвитку галузi / Р.Н. Плязетдшов, К.М. Клевцов // Проблемы легкой и текстильной промышленности Украины. -
2008. - № 1 (14). - С.83-84.
11. Wasko J. The state and the perspective of flax and hemp utilization is Poland and in the World / J. Wasko, R. Kozlovwski, J. Markovski // Euroflax. - 2004. - № 1. - P. 6-10.
12. Feasibility of Industrial Hemp Production in the United States Pacific Northwest [Електронний ресурс] / Daryl T. Ehrensing // Journal. - 1998. - P. 26. - Режим доступу до журн.: www.votehemp.com/PDF/VHR/VH Report FINAL.pdf.
13. Чурсша Л. А. Товарознавство i стандартизацiя продукци без наркотичних конопель: Монограф!я / Л.А. Чурсша, О.Ф. Богданова, Н.П. Лялша, Н.1. Резвих. - Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2012. -308 с.).
14. Сенченко Г.И. Конопля / под ред. Г.И. Сенченко, М.А. Тимонина. - 2 изд., перераб. и доп. - М.: Колос, 1987. - 287 с.
15. Interaction between agronomic and mechanical factors for fiber crops harvesting: Italian Results - Note II. Hemp / [Venturi Piero, Amaducci Stefano, Amaducci Maria Teresa, Venturi Giapietro] // Journal of natural fibers. - : The Haworth Press, 2007. - Р. 83-97.
