CC BY
30
УДК338.48 Проф. Г.С. Шевченко, д-р екон. наук;
ст. викл. С.Г. Шевченко, канд. екон. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ПЕРСПЕКТИВИ £ВРОПЕЙСЬКО1 ШТЕГРАЦН РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ УКРА1НИ
Розглянуто актуальш проблеми розвитку туристичного б1знесу в Укра!ш в контекст поглиблення европейських iнтеграцiйних процеав. Основну увагу акцентова-но на необхщност маркетингового та полiтико-правового забезпечення на макро- i мiкрорiвнях функцюнування та розвитку корпоративного туризму.
Ключовг слова: туризм, штегращя, eкономiчна полгшка, державна програма, туристичний ринок, туристичний продукт.
У свгговому господарств1 вщбуваються ютотш змши, вщображенням яких е глобал1защя господарських процешв i зростання сощально-економ1ч-но! взаемозалежност держав i регюшв, що посилюють штеграцшш процеси. У цих процесах бере участь туризм, який вже ниш вважаеться одним iз найважливших сeкторiв економжи у свiтi. Стратeгiчною метою Укра!ни, за-декларованою ще в 1998 р. тдписанням Угоди про партнерство i ствробгт-ництво Укра!ни i €С, е вступ у €С i розвиток бiзнeс-структур та шституцш вiдповiдно до европейських вимог i стандартiв. Це потребуе зосередження особливо! уваги топ-менеджменту туристичного бiзнeсу на дослщженш ту-ристичних ринкiв, впровадженш принципiв корпоративного управлiння, виз-наченш факторiв комeрцiйного успiху корпоративного туризму з метою фор-мування iмiджу кра!ни на макрорiвнi, визначeннi сильних i слабких сторiн туристичних фiрм у процeсi трансформацil eкономiки кра!ни i приватизацil, що iнiцiюються Фондом держмайна Укра!ни.
Туристичнi ринки, яю утворюються у рiзних напрямах для задоволен-ня потреб туристiв, виступають в останш роки посилення евроштеграцп особливо важливими об'ектами маркетингових дослщжень у послiдовностi формування додано! вартосп та цiнностi для клiентiв рiзних цiльових груп, охоплюючи широку мiжнародну гeографiю та поеднуючи iнтeрeси багатьох партнeрiв бiзнeсу. Це потребуе подальшого розвитку теоретико-прикладних аспeктiв щодо управлшня корпоративним туризмом вiдповiдно до поставле-них поточних i стратeгiчних цшей та !х вiдповiдного маркетингового забезпечення, яю розглядатимемо у цш роботi.
Згiдно з оцiнками Свиово! туристично! органiзацi! (WTO), доходи вщ туризму становлять близько 23 % вартосп свiтового експорту благ та послуг. У 1989-1999 рр. середне рiчнe зростання при!здiв у мiжнародному туризмi досягло значення 4,3 %, а сeрeднiй рiчний прирiст надходжень (за виключен-ням транспорту) формувався на рiвнi 8,1 % [1]. Незважаючи на загальну тен-денщю зниження при!здiв до Свропи, надалi вона становить центр свiтового туризму з 372,5 млн при!здiв i 226,1 млрд дол. поступлень.
Кра!ни Свропейського Союзу трактують туризм як важливий чинник господарсько! активiзацi! кра!н i рeгiонiв. Основи туристично! политики Союзу розроблeнi у 1984 р. за ршенням Ради мiнiстрiв Союзу. Цим самим було визнано eкономiчнe i суспiльнe значення туризму - сектору, який виготовляе 5,5 % ВВП Союзу, а також дае роботу бшьш шж 7 млн ошб.
Шенгенська конвенщя вiд 1988 р. привела до прийняття ршень, якi регулюють попередш принципи л^щацп прикордонних i митних 6ap'epiB, iстотних для туризму в рамках Союзу [3]. Важливим моментом у процес европейсько! штеграцн стосовно туризму було створення Сдиного внут-piшнього ринку, що було ратифжовано в Сдиному европейському акп, який дiе з липня 1987 р. Шестиpiчна програма pеалiзацп СВР мютила ршення, ю-тотнi для туристичного ринку. Найважлив^ з них - це:
• обмеження до мшмуму прикордонних формальностей мiж членами Свро-пейського Союзу;
• свобода перемщення робочо! сили, зайнятостi та поселення в рамках СС, ар-мотзацш податкових норм, якi стосуються посередтх податкiв;
• лiквiдацiя обмежень для спшьних туристичних швестицш;
• впровадження лiцензiйних вимог для великих бюро подорожей (туроперато-
• полегшення у стpахуваннi туpистiв держав СС;
• оргашзащя спiльних пpомоцiйних кампанш проиозицш держав СС на по-заевропейських ринках;
• впровадження штегровано! шформацшно! системи i системи резервування (бронювання) у туристичному сектоpi;
• полегшення у сфеpi транспорту, особливо авiацiйного.
Великий вплив на напрям та штенсившсть iнтегpацiйних дiй евро-пейських туристичних iнституцiй вiд початку 1990-х роюв здiйснювала близька перспектива утворення Свропейського Союзу. Визнаючи значення туризму, 1991 р. було проголошено Свропейським роком туризму, а весною того ж року Свропейська комiсiя з туризму представила план спшьних дш. Прийнятий в офщшному документi 4 червня тpиpiчний план, забезпечений бюджетом у 18 млн ECU, передбачае тдтримку координовано! полиики кра-1н-члешв, як активно беруть участь у розвитку туризму або мають на нього обгрунтований полiтичний вплив.
Туризм - це сощальний феномен, який постшно змiнюе сво! види за-лежно вщ трьох основних фактоpiв: piзноманiтнiсть потреб людей до подорожей; достатнш для туристичного споживання дохщ подорожуючих; природ-не середовище i туристична матеpiальна база кра!ни призначення. У 2002 р. було затверджено в Укра!ш Державну програму розвитку туризму на перюд 2002-2010 pp., 2003-го - ухвалено Закон "Про туризм". Появилися новi тен-денцн в европейському туpизмi. Найважливiшi з них - це:
• зниження защкавлення разовим, тривалим ви!здом на вщпочинок при вираз-ному зростанш зацжавлення чинним вдаочинком, краезнавчим туризмом i кiлькома туристичними ви!здами тд час вiдпустки;
• зростання зацжавлення "екологiчним" туризмом, а також спецiалiзованим туризмом;
• зростаючий попит на закордонний туризм на уженд у привабливих мiстах, пов'язаний iз зацiкавленнями певними видами аpхiтектуpних пам'яток (так зване "city break");
• динамiчний розвиток бiзнес-туpизму, зокрема мотивацiйного. Аналiтичнi дослщження туристичного бiзнесу пiсля впроваджувано! з
2002 р. Стратеги вггчизняного туристичного продукту Укра!ни дали змогу провести щентифжащю слабких i сильних стоpiн туристичного продукту (табл.).
Табл. Огляд слабких i сильних сторш украшського туристичного продукту *
Сильш сторони Слабю сторони
Широка пропозищя заход1в: як у м1ст1, так [ представлення традицш [ фольклору сшьського життя в Карпатах Слабка координащя програм заход1в, реклама й штегращя з тими, хто надае послу -ги у сфер1 розмщення (проживання)
Цжавий, диференцшований ландшафт 1з численними природними парками [ зонами чисто! природи Репутащя кра!ни з високим забруднен-ням повггря, моря [ р1чок
Хорош1 умови для ведення активного туризму - велосипедного туризму, кшно! !зди, водних вид1в спорту, мисливства, риболовства, велика кшьюсть квал1фш> ваних шструктор1в, провщниюв тощо Загалом низький стандарт в1дносно европейських норм. Об'екти вимагають тдвищення стандарту; постшна координащя [ представлення пропозицш у цьому сектор1
Добр1 м1жнародш ав1ацшш сполучення Мала кшьюсть м1жнародних сполучень з регюнальними осередками
Добрий стандарт м1жнародного аеропорту в Киев1 Деяю локальш аеропорти потребують термшово! модершзацп
Яюсш укра!нсью ав1ацшш лшп Висок ц1ни ав1ацшних бшетав [ ввдсут-тсть чартерних сполучень
Градицшна укра!нська гостиншсть Ввдсутшсть правдопод1бно! категоризаци [ можливостей центрального готельного бронювання, а також шших полегшень у цш сфер1 для шдивщуальних туриста
Розвинений регюнальний фольклор [ ремесла Недостатня реклама
Розбудована мережа курортв Потреба модершзацп курорта
Розбудована мережа зал1зничних сполу-чень [ в1дпов1дна яюсть послуг в1дносно ц1н бшегав Стан дор1г покращуеться, однак мережа шлях1в [ послуг для автомобшьних туриста е слабо розвиненою
Привабливе узбережжя Криму Короткий сезон в1дпочинку типу "сонце [ пляж"
Пам'ятт м1ста (замки, площ1, сакральна 1 мгська архитектура), культурш об'екти [ заходи (фестивал1 оперно! музики тощо), особливо в мгстах Недостача бази з середтм стандартом, незважаючи на недавне зниження стандарта деяких 4- [ 5-з1ркових готел1в до 3-з1ркових з причини змши у податку (ПДВ)
Можливють корисних закутвель для мешканщв кра!н-сусщв Недостатня пропозищя, яка заохочуе до тривалого перебування в Укра!ш особи, яка здшснюе закушвл1
Випдне розташування на перехрест ко-мушкацшних шлях1в Свропи Ввдсуттсть позитивного образу за кордоном як туристично! держави
Культуру, лггературу й юторта воображено в мгстах [ ландшафтах Мова е важка для шоземц1в; вщсуттсть мовно! тдготовки для пращвник1в сектору туризму, яка уможливлювала б по-долання ще! перешкоди
*Власна праця на основi джерела [5].
Анал1з тих сторш дае тдставу для виокремлення п'яти "сфер-марок" укра!нського туризму, яю потр1бно розвинути передуши:
• рекреацшний, активний [ спещал1зований туризм,
• б1знес-туризм: конференцп [ конгреси, торги [ виставки, мотивацшш подороже шдивщуальш службов1 подорож1 (вщрядження);
• туризм у мютах [ культурний туризм;
• туризм у сшьськш мгсцевостц
• прикордонний [ транзитний туризм.
Одночасно огляд слабких сторш туристичного продукту вказуе, що для створення маркетингових продукпв необхiдною е розбудова i модершза-цiя туристично! шфраструктури, пpомоцiя на закордонних ринках, зокрема змша образу Укра!ни як цшьово! кра!ни. Це буде потребувати значних фшан-сових витрат, зокрема тдтримки СС. Ця допомога вже надаеться, хоча масштаб проблем, яю треба виpiшувати, е ще дуже великим. Однак е важливим, що Свропейський Союз защкавлений розвитком туристичних швестицш в Укра!ш, визнаючи !х важливим чинником реструктуризацп господарства, особливо сiльських територш.
Створення i розвиток сильних укра!нських туристичних "марок" виз-нано найбшьш результативним способом промоцп Укра!ни, як кра!ни при-вабливо! для закордонних туриспв, а через пiдвищення стандарпв якостi до европейського piвня також для укра!нських туpистiв i загальмування у такий спосiб зростаючих тенденцш до виlздiв украшщв за кордон на вщпочинок.
Системнi змiни в Укра!ш створили новi умови для розвитку туристичного ринку. Потреба подальшо! приватизацп, дерегуляцп туристичного господарства, а також лiбеpалiзацil норм у сфеpi тоpгiвлi, пеpемiщення кашта-лiв, власностi, технологiй виникае iз стpатегiчних цiлей щодо вступу Укра!ни до WTO i пристосування до стандарпв з СС, а також претендування про членство в СС. Членство в европейських структурах створюе Укра!ш можли-востi для отримання певно! корисп через:
• збшьшення доступу до дуже мiсткого туристичного ринку Свропейського Союзу, який динамiчно розвиваеться;
• стимулювальний вплив на економiчну полiтику, зокрема туристичну политику, для впровадження механiзмiв i шституцш за зразком iснуючих у державах Союзу;
• зростання конкуpентоспpоможностi на впчизняному туристичному ринку, яке виникае з в^риття укра!нського господарства на приплив капiталiв i ш-вестицш до туристичного господарства, а цим самим прискорення техноло-гiчного прогресу пристосування його стандаpтiв до потреб закордонних ту-pистiв.
Отримання ще! коpистi потребуе ряду дiй пристосування до стандар-тiв Свропейського Союзу. Загалом йдеться про два види пристосувань: шсти-туцiональнi та структурш. Iнституцiональнi пристосування стосуються меха-шзму функцiонування туристичного господарства i системи управлшня туризмом. У !хню сферу входять: будiвництво нових шституцш, типових для ринкового господарства; правова система; тдготовка спецiалiстiв зi сфери управлшня i адмiнiстpацil туризмом.
В останш 3-4 роки в Укра!ш прискореними темпами вiдбуваються процеси приватизацп на туристичному ринку. Для прикладу, ще в 2004 р. Фондом держмайна було оголошено про конкурс iз продажу 43,32 % акцш ВАТ "Санаторш "Радон" "Черкасько! обл.; було оголошено конкурс iз продажу 36,71 % акцш ВАТ "Туристичний комплекс "Фрегат"" (м. Херсон), при цьому умови конкурсу передбачали в обох випадках pеалiзацiю програ-ми техшчно! pеконстpукцil готельного комплексу, впровадження прогресив-них технологiй, збереження спецiалiзацil санатоpilв тощо.
У травш 2004 р. в Ялтi пройшов перший украïнський бiзнес-форум i3 корпоративного i мотивацшного туризму, метою якого був обмш досвiдом щодо впровадження нових методiв i стандартiв роботи, формування ефектив-ноï команди середньоï i вищоï ланки управлiння, а також способiв формування i закршлення iмiджу компанiï, пiдтримки лояльносп працiвникiв, партне-рiв i ктенпв. Як було вiдзначено на форум^ найбiльший попит у сферi корпоративного туризму мають киïвський "Прем'ер Палас" i ялтинська "Ореан-да". Проте для прискорення розвитку корпоративного туризму необхiдно, на думку практиюв, усунення факторiв негативноï дiï, що вщлякують туристiв, до яких зокрема вщносяться питання туристичноï логiстики i транспортну ш-фраструктуру, а також шфраструктуру готелiв [5].
Структурнi пристосування до евростандарпв за природою е довгостро-ковi, що стосуються передовым розвитку i модернiзацiï туристичноï шфраструктури, але також загальноï шфраструктури, необхiдноï для ефективного ïï функцюнування. Вони е одночасно дорожчими, оскшьки пов'язанi з швестиць ями i великими фшансовими витратами, преференцiйними кредитами, витра-тами на стимулювання туризму в Укра^, пiдготовкою менеджерiв та лопс-тiв, якi вмiли б грамотно визначати цшьову групу своïх клiентiв, розробляти бiзнес-плани з вщповщним маркетинговим та логiстичним забезпеченням.
У крашах iз розвиненим ринковим господарством роль держави зво-диться до штервенцшно-програмуючих функцiй, якi створюють умови для функцюнування суб'екпв мiкроекономiчноï, регiональноï i локальноï сфери. Ступiнь заангажування держави залежить також вiд рангу, який припи-суеться туризму в процеш суспiльно-господарського розвитку. В Украш туризм визнано сферою розвитку, яка може бути ютотним джерелом валютних надходжень i призвести до господарсь^ активiзацiï регiонiв, успiшно проти-дiяти безробiттю, брати активну участь у багатофункцюнальному розвитку села. Як показуе аналiз проблем туристичного бiзнесу, до елементiв, якi ста-новлять найслабшi сторони украïнського туризму, вщносяться:
• розбудова i модернiзацiя бази ношвель, яка не вдаовщае стандартам очжу-ванням закордонних i вггчизняних туристш;
• розвиток госиодарсьюл шфраструктури у сферi комунiкацiйноï доступностi та захисту благ культури, а також природних об'ектiв.
Велику роль у становленш цивiлiзованого ринку товарiв i послуг вь дiграють Закони Украши "Про обмеження монополiзму та недопущения не-сумлiнноï конкуренцiï у тдприемницькш дiяльностi", "Про захист прав спо-живачiв" i "Про туризм". Вони надають споживачу право вимагати вщповщ-ноï якостi обслуговування, що мае спонукати готельнi пiдприемства тдвищу-вати свою конкурентоспроможнють, прагнути до утвердження позитивного iмiджу на ринку послуг. Багато нормативних галузевих документiв тепер пот-ребуе оновлення, з урахуванням мiжнародних вимог щодо стану готельного господарства та якост послуг.
Важливою частиною туристичноï iндустрiï е готельне господарство. Для налагодження справи у масштабах краши, прискорення приватизацiйних процешв необхiдно:
• визначити напрям i методи державного регулювання та координаци готель-ного господарства в ринкових умовах;
• тдтримувати утворення асоцiацiй та готельних ланцюпв;
• активiзувати комeрцiйнi способи приватизацй та проведения аукцiонiв (зок-рема валютних) з продажу об'ектiв готельного господарства;
• розвивати систему бронювання та резервування мiсць i номерш у готелях iз використанням електронних засобiв зв'язку.
Закон Укра!ни "Про туризм" регламентуе деяк оргашзацшно-еконо-мiчнi аспекти дiяльностi туристичних готeлiв (сертифжащя готельних послуг та органiзацi! харчування, лiцeнзування пiдприемств готельного господарства, формування доходiв вiд проживання туриспв тощо). Потрiбно вирiши-ти питання про визначення единого державного органу з метою сприяння розвитковi послуг гостинносп, доопрацювати цей закон, а також розробити й ухвалити закон про прюритетш напрями розвитку готельного господарства в Укра!ш.
Туристична фiрма пiд час функцiонування може використовувати рiз-нi мeханiзми залучення партнeрiв iз рiзних сeкторiв eкономiки та ринково! ш-фраструктури для досягнення стратепчних цiлeй розвитку, вибирати рiзнi схеми iнтeграцi! вертикальних i горизонтальних каналiв зв'язку, з рiзною ш-тeнсивнiстю використовувати зовнiшнi фiнансовi ресурси залежно вiд ринково! кон'юнктури i конкурентного середовища. Тому оргашзацшний розвиток корпоративного туризму в останш роки посилення конкурeнцi! тiсно взаемо-пов'язаний iз проблемою розвитку дшового партнерства [2].
Числeннiсть завдань, як ставляться вiтчизняному туризму, повиннi бути вщображеш у протуристичнiй полiтицi держави. Отже, необхщною е згуртована система eкономiчних, правових i органiзацiйних шструменпв, яка призначена для рeалiзацi! цшей, поставлених перед туризмом, особливо у ви-падку кра!ни з таким рiвнeм суспiльно-господарського розвитку, як Укра!на i процесом трансформацi! до ринково! економжи, який тривае впродовж 14 ро-кiв, заангажування держави мусить бути набагато бiльшим. Це виникае зi спeцифiки туристичного господарства, тобто значного роздрiбнeння суб'ектiв, потреби розвитку загально! iнфраструктури, а також катталомю-ткостi туристично! iнфраструктури i пов'язаного iз цим iнвeстицiйного ризи-ку. Вирiшeння цих проблем е неможливим без зовнiшньо! допомоги, зокрема Свропейського Союзу.
Проблеми потребують комплексного виршення, якi виходить за мeжi фшансових i органiзацiйних можливостей туристично! галузi та бюджету держави. Без пошуку дiлових партнeрiв в систeмi маркетингу i логiстики з метою змщнення компeтeнцi! у сфeрi корпоративного бiзнeсу на довготрива-лу перспективу та вдосконалення державно! системи iнформацi! i центрального бронювання, промоцi! на закордонних ринках неможливо буде добитися ютотних конкурентних переваг на ринку туристичних послуг.
Л1тература
1. Wyniki swiatowej turystyki w 1998 roku wg raportu WTO w: "Rynek Turystyczny" Nr 8(121) 1999. - S. 14.
2. Jan H. Gordon. Relacje z klientem. Marketing partnerski / Tlum. Gr. Gorska. P. W. E., Warszawa,2001. - S. 149-156.
3. Zabinska T.: Wplyw integracji europejskiej na procesy przeksztalcen w gospodarce turystycznej. w: Procesy integracyjne i stowarzyszeniowe w Europie Zachodniej i Srodkowowshod-niej. GWSH w Katowicach, Katowice 1996. - S. 79 i nast.
4. Braun-Moser U.: Europaische Tourismuspolitik. Libertas Verlag 1990. - S. 26.
5. Strategia Krajowego Produktu Turystycznego Polski. Raport koncowy. - Warszawa 1997. -
S. 23.
6. Чулой Н.В. Розвиток туристичного б1знесу в Укра1ш: новин тенденцп / Н.В. Чулой // Менеджмент i м1жнародне шдприемництво : зб. матер. М1жнар. наук.-прикл. конф. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська жштехшка", 2001. - С. 121-122.
7. Ткаченко В. Приятная зона бизнеса / В. Ткаченко // ИнвестГазета. 1-7 июня 2004. - С. 19-20.
Шевченко Г.С., Шевченко С.Г. Перспективы европейской интеграции рынка туристических услуг Украины
Рассмотрены актуальные проблемы развития туристического бизнеса в Украине в контексте углубления европейских интеграционных процессов. Основное внимание акцентировано на необходимости маркетингового и политико-правового обеспечения на макро- и микроуровнях функционирования и развития корпоративного туризма.
Ключевые слова: туризм, интеграция, экономическая политика, государственная программа, туристический рынок, туристический продукт.
Shevchenko G.S., Shevchenko S.G. The prospects of European integration of market of tourist services in Ukraine
Actual problems of development of tourist business in Ukraine are considered in a context of a deepening of European integration. Basic attention is accented on necessity of marketing and political rightful maintenance at macro- and microlevels of functioning and development of corporate tourism.
Keywords: tourism, integration, economic policy, state program, touristic market, touristic product.
УДК 577.4:581.5 Зав. в^дтом Н.А. Пашкевич, канд. бюл. наук - Науковий центр екомотторингу та бiорiзноманiття мегаполс НАН Украти
ОЦ1НЮВАННЯ АДАПТАЦН ЦЕНОПОПУЛЯЦШ AEGILOPS OVATA L. В УМОВАХ РЕКРЕАЦН
Дослщжено вплив витоптування на морфометричш параметри ценопопуляцш однор1чних злагав Aegilops ovata L. на швденному берез1 Криму i встановлено 1хш адаптацшш особливостг Наведено результати статистичного анатзу кшьгасних та ягасних параметр1в ценопопуляцш Aegilops. Здшснений виаттетний анал1з дов1в, що ценопопулящя A. ovata в умовах рекреацшного навантаження е процвиаючою. Встановлено, що Aegilops ovata L. на витоптування реагуе значним зменшенням у розм> рах особин та вегетативних оргашв та стабшьними значеннями дослщжених пара-метр1в генеративних оргашв. Виявлено, що еколопчш умови мюцезростання для A. ovata е оптимальними, а витоптування не завдало значно! шкоди рослинам.
Ключовг слова: ценопопулящя, рекреащя, шдикатор, морфометричш ознаки, Aegilops ovata, еколопчш особливос™, виалиетний спектр.
Вступ. У сучаснш наущ актуальш дослщження з вивчення впливу еколопчних фактоpiв на розподш видiв у бiотопах, що дае змогу дослщжува-ти екологiчну пластичнють видiв i визначати !х шдикаторну цiннiсть. Однак,
