CC BY
86
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMeHi C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8611 http://nvlvet.com.ua/
UDC 637.5(4)
Perspectives of meat production in EU countries
R.M. Muniv
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Article info
Received 23.01.2018 Received in revised form 20.02.2018 Accepted 24.02.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel.: +38-067-370-43-92 E-mail: muniv@ukr.net
Muniv, R.M. (2018). Perspectives of meat production in EU countries. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(86), 57-61. doi: 10.15421/nvlvet8611
Meat products are an important element of the diet of most European consumers. The most common types of meat consumed in the European Union (EU) are beef and veal, pork, poultry (from which chicken and turkey are the most common), as well as young lamb. Moderate growth of meat production is forecast in the EU countries, which in 2030 will attain 47.5 million tons, that on 0.5% anymore by comparison to 2017 year. An increase will take place, above all things, due to the increase of volumes of poultry meat («plus» 4.6% by comparison to 2017), a small increase is expected on pork («plus» 0.4%). The production of beef will reduce on 7.40%. Basic pre-condition to the increase ofproduction of meat in the EU countries of the expected increase of volumes of his export which will be stipulated world tendencies to growth demand on meat products. During the next 14 years EU plans to grow the volumes of meat export almost on 9% to 4.7 million tons, and it will remain net exporters. Thus, if both pork and poultry meat a general export will exceed an import substantially, balance on a beef is expected negative, and the volumes of its import to EU for indicated period will grow on 22%%. In the EU, beefproduction continues to decrease slightly. The general decline was less than 1%, which is due to the conservation of animals in order to increase the size of the dairy herd, as a result of an increase in milk quotas. The EU has a high degree of self-sufficiency in relation to pork and therefore imports little. Import quotas are not used, because the import of some licensed countries does not meet veterinary standards. Thus, imports are effectively prohibited, although tariff quotas would be favorable. The EU does not interfere in the domestic pork market, nor does it play a leading role and export subsidies. The poultry meat is represented by a very diverse group of meat varieties from chickens, turkeys, geese, ducks to cesarocks. The production of chicken meat accounts for 70% of the total poultry production in the EU, while the production of turkey meat is 20%. The remaining 10% are distributed among other poultry in the EU. Internal consumption of meat in European Union by the populations beginning from 2018 year will have a tendency to the unimportant (within the limits of 1%) decrease. In 2030 an index of meat consumption per inhabitant in EU will be at high level and will make 85.3 kg per person in for slaughter weight. In the pattern of consumption in the nearest decades, as well as today, will championship be kept after pork (almost 48%%), farther poultry meat (32%), beef (18%) and other kinds (2%%). For the European experts forecast, during 2017-2030 price tendencies on the world and European markets of meat will look thus: on a beef - costs of EU-28 will decline on 1%; is a world price a decline on 19%; on the pork - costs of EU-28 a decline is on 5%; global price a decline on 4%%; on a poultry meat are costs of EU-28 a decline is on 4% and global price will increase on 15%.
Key words: EU countries, meat, veal, pork, poultry meat.
nepcneKTHBH BiipooHHUTBa M'aca b KpaïHax €C
P.M. MHHÎB
ïïbeiecbKuû Hc^OHanbHuû yHieepcumem eemepuHcpHoï мeдицини ma 6iоmeхноmгm iMeHi C.3. fmицbкого,
m. ïïbeie, YKpcïHc
М'яст продукти e важливим елементом харчового ращону бiльшостi европейських споживачiв. Найбтьш поширеними видами м 'яса, ят споживаються в Свропейському Союзi (СС), е яловичина та телятина, свинина, м 'ясо птищ (з якого курятина та тди-чина е найпоширетшими), а також молода баранина. Прогнозуеться nомiрне зростання виробництва м'яса в кратах СС, яке у 2030 рощ досягне 47,5 млн. тонн що на 0,5% бтьше порiвняно з 2017роком. Нарощування вiдбуватиметься насамперед за раху-
нок приросту обсягiв м'яса птищ («плюс» 4,6% nopie^no з 2017 роком), невелике збшьшення очнешься i по свиниш («плюс» 0,4%). Виробницшво яловичини знизишься на 7,4%%. Основною передумовою до нарощування виробницшва м'яса в кратах СС е оч^ване збшьшення oбсягiв його експорту, що обумовлювашимешься загальносвшовими шенденщями до зросшання попиту на м 'ясопродукти. За наступш 14 ротв СС плануе наросшиши обсяги м 'ясного експорту майже на 9% до 4,7 млн тонн та залиша-шимешься нешшоекспоршером м 'яса. При цьому, якщо 3i свинини ша м 'яса пшищ загальний експорш сушшево перевищувашиме iмnopш, шо сальдо з яловичини очнешься негашивним, а обсяги ii ввезення до СС за вказаний перюд зростушь на 22%%. В кратах СС виробницшво яловичини продовжуе незначно знижувашись. Загальне його зниження склало менше тж 1%, що зумовлюешься збереженням шварин для збтьшення poзмipу молочного сшада, як результат збшьшення молочних квош. СС мае високий ступть самoдoсшашнoсшi щодо свинини i шому мало мпортуе. 1мпоршш квоши не викорисшовуюшься, шому що мпорш деяких лщензова-них кран не вiдnoвiдае вешеринарним стандартам. Таким чином, шпорш ефективно забороняеться, хоча шарифш квоши були б сприяшливими. СС не вшручаешься у внушршнт ринок свинини, а шакож не вiдiгpаюшь головное poлi й експоршш субсидИ. М'ясо пшищ представлено дуже piзнoманiшнoю групою м 'ясних piзнoвидiв - вiд курчаш, тдичок, гусей, качок до цесарок. Виробницшво курячого м 'яса складае 70% загального виробницшва м 'яса пшищ в СС, а виробницшво тдичого м 'яса - 20%. Ti 10%, що залишили-ся, розподшяюшься мiж тшими видами м 'яса птиц в СС. Внушршне споживання м 'яса населенням кран Свросоюзу, починаючи з 2018 року, машиме шенденцт до несушшевого (у межах 1%) зниження. У 2030 роц показник середньодушового споживання м 'яса европейцями буде на високому piвнi i складе 85,3 кг на особу в забшнш ваз1 У сшpуктуpi споживання в найближчi десяшилтшя, як i сьогодт, першкшь збер^ашимешься за свининою (майже 48°%), далi - м 'ясо птиц (32%), яловичина (18%) ша iншi види (2%). За прогнозами европейських ексnеpшiв, упродовж 2017-2030 ротв цiнoвi шенденци на свтовому ша европейському ринках м'яса виглядашимушь шаким чином: на яловичину - цти СС - зниження на 1%; свтова цта - зниження на 19%, на свинину - цти СС -зниження на 5%; свтова цта - зниження на 4%%, на м'ясо птиц - цти СС - зниження на 4%%; свтова цта - ркш на 15%.
Ключовi слова: крати СС, м 'ясо, шеляшина, свинина, м 'ясо пшищ.
Вступ
М'ясш продукта е важливим елементом харчового ращону бшьшосп европейських споживачiв. Най-бшьш поширеними видами м'яса, яш споживаються в £вропейському Союзi (СС), е яловичина та телятина, свинина, м'ясо птищ (з якого курятина та iндичина е найпоширешшими), а також молода баранина. До того ж, у цш нiшi юнують рiзнi iншi ринки, наприклад дичини (Khess et а1., 2009).
Для кожно! виробничо! галузi у тваринницта Сш-льна Сшьськогосподарська Полгтака (ССП) СС мае окремий шдхщ щодо захисту виробнишв та спожива-чiв. Традицшно в СС юнував потужний захист ринку для виробнишв яловичини та баранини, але слабкий для виробнишв свинини та м'яса птищ.
Протягом тривалого перюду м'ясна галузь була одшею з найважливших у альському господарсга кра!н СС. Половина уах ферм СС тримають велику рогату худобу ВРХ. Деяк з 90% фермерiв, що тримають жуйних тварин (ВРХ, овець та юз), е спецiалiзо-ваними виробниками у тваринницга. Також м'ясш продукта завжди були серед тих категорш свггових сшьськогосподарського та харчового виробництва, що показували найшвидше зростання.
Традицшно м'ясо е основним джерелом протешу та складае важливу частину европейського дiетичного харчування. Таким чином, политика СС в галузi м'ясного виробництва та особливо з урахуванням режиму ССП розроблена для заохочення виробництва безпечних, поживних та доступних м'ясних продук-пв.
У тепершнш час велика шльшсть тварин в СС утримуеться у закритих примщеннях та/чи годуеться готовим кормом. Виробництво бшого м'яса (свинини та птищ) поступово перемщуеться до закритих шдп-риемств, хоча ведения господарства на ввдкритому повп^ останшм часом поступово збшьшуеться -особливо у виплад еколопчних фермерських госпо-дарств. Корми готуеться з вирощених чи придбаних iнгредiентiв, в основному на зерновш основ^ чи купу-
еться у вигляд1 готових «складених» кормових сумь шей.
MaTepia™ i методи дослвджень
Сьогодш виробництво i переробка м'яса станов-лять одну з найважливших галузей сучасного свгго-вого агробiзнесу. Велика частка додано! вартосп, що отримуеться у сшьському господарсга краш £С, припадае на м'ясо свиней, птищ, ВРХ, овець та дичини. Крiм цього, велика частка витрат споживачiв спрямовуеться на кутвлю м'яса та м'ясопродуктiв, i ця частка зростае разом 3i зростанням доходiв. Однак, з економiчноl точки зору, м'ясна галузь е не тшьки важливою частиною пропозицп сшьськогосподарсь-ко! продукцй, а також вона е способом утилiзацil па-совищних земель, якi б у шшому випадку мали незна-чну цiннiсть для харчового виробництва. Щобшьше -м'ясне виробництво робить використання трудових ресурсiв iнтенсивнiшим i таким чином потенцшно сприяе розвитку робочо! сили в сшьськогосподарсь-ких шдприемствах та сiльських територiях. За остан-нiми спостереженнями, в кранах £С помiтна поль тична активнiсть стосовно до м'ясного виробництва, що переходить вщ пвдтримки виробник1в до шдтрим-ки споживачiв та захисту навколишнього середовища, яке ввдбуваеться шляхом жорсткого контролю якосп вироблених усерединi кра!ни та iмпортованих м'ясних продуктiв.
Анализ осшаншх дослгджень i публгкацт. Досль дження перспектив розвитку европейсько! економши, а також м1жиародних ринков знайшло свое ввдобра-ження у працях таких науковцiв, як: С. Хесс, Б. Вогет, А.В. Кузнецова, Т.О. Осташко, Я.А. Жалшо, 1.В. Лу-к1нов та iн. Однак кон'юнктура глобального европейського економiчного середовища перебувае тд впли-вом багатьох факторiв, тому спрогнозувати змiну та виробити певну стратегш господарсько! поведшки товаровиробник1в м'ясно! продукцй' - надзвичайно багатогранне наукове завдання, виконання якого не-гайно потребуе певних дослвдницьких зусиль.
Результати та ïx обговорення
Суча^ eвpoпeйcькi cпoживaчi пoтpeбyють бшь-шoï кiлькocтi кopиcниx пpoдyктiв та cпoживaють 1'жу чacтiшe, щo нe мае впливу на галузь. ШJIяxoм збшь-шeння пpoдyктoвoгo poзвиткy, щo дoзвoляe пocилити гнyчкicть на ринку та шлшшити чyтливicть, виpoб-ники нaмaгaютьcя oптимiзyвaти cвoe зocepeджeння на зaдoвoлeннi пoтpeб cпoживaчiв.
В £С, oднaк, впeвнeнicть cпoживaчiв y гaлyзi в oCTanrn pora знизилacя, ocR^ra вeликa кiлькicть зaxвopювaнь тварин, тaкиx як гyбкoпoдiбнa eнцeфa-лoпaтiя вeликoï poraTOï xyдoби (ГЕ ВРХ), xвopoбa ящуру, пташиний грип чи дyжe гocтpий pecmparop-ний cиндpoм, мали дeмпiнгoвий вплив на зaгaльнi м'яcнi шиит та цiни. Так, poзвитoк eвpoпeйcькoï м'яcнoï гaлyзi xapaктepизyeтьcя змiнaми топоту, cro-живання та дeмoгpaфiчними змшами щoдo зocepe-джeнoï уваги на пoм'якшeннi xapaктepиcтик якocтi
Таблиця1
Балаж м'яca в кpaïнax £С y забшнш вaзi, тиc. тoнн
^o^^m, такт як бeзиeчнicть тварин, «eraHrn ^o-дукти» та иoxoджeння ^o^ray.
Cьoгoднi иoлiтики, а тaкoж бшъштсть yчacникiв ринку ycвiдoмлюють факт, щo зaгpoзи здopoв'ю тварин мoжyть иoтeнцiйнo дecтaбiлiзyвaти галузь та MOTarara ïï пвд тиcк. Тoбтo для oxopoни здopoв'я людeй та тварин £С иiдтpимye cвoю cтpoгy затошда-вчу базу, витокий piвeнь стандарпв та иoлiтикy для зaдoвoлeння пoтpeб cиoживaчiв щoдo иiдвищeння якocтi iнфopмaцiï, тимчacoм як виpoбники намага-ютьcя иoкpaщити якicть фepмepcькoгo мeнeджмeнтy та вepтикaльнy iнтeгpaцiю иoвнoгo виpoбничoгo лан-цюга (Perspektyvy...).
На ocнoвi вищeзaзнaчeниx фaктopiв та poзpaxyнкiв иpoгнoзyeтьcя пoмipнe зpocтaння виpoбництвa м'яca в ^aïrax £С, якe y 2030 poцi дocягнe 47,5 млн тoнн, щo на 0,5% бiльшe иopiвнянo з 2017 poкoм (табл. 1).
рж
imtymiiui 2017 2018 2019 2020 2025 2030
Bиpoбництвo, вcьoгo 47255 47604 47475 47485 47433 47470
в т. ч. яговичина 8133 8094 7967 7892 7638 7534
cвининa 23497 23715 23628 23640 23600 23590
м'яco птищ 14669 14823 14909 14975 15204 15249
Ссаживания, вcьoгo 43921 44252 44320 44344 44270 44113
в т. ч. яювичина 7914 7899 7796 7725 7530 7484
cвининa 20945 21100 21121 21119 21048 20869
м'яco итицi 14013 14172 14298 14380 14547 14597
Iмпopт, вcьoгo 1312 1408 1466 1518 1582 1608
в т. ч. яговичина 289 323 315 325 343 353
cвининa 13 14 22 24 31 42
м'яco итицi 831 867 925 960 994 995
E^TOpi; вcьoгo 4346 4447 4328 4359 4470 4723
в т. ч. яговичина 268 270 262 255 230 206
cвининa 2559 2624 2508 2526 2564 2744
м'яco итицi 1486 1518 1536 1555 1651 1747
Caльдo зoвнiшньoï торг1м 3034 3043 2852 2841 2889 3116
в т. ч. ядавичина -21 -53 -54 -70 -112 -147
cвининa 2546 2509 2487 2501 2533 2702
м'яco итицi 655 651 611 596 657 752
Джepeлo: poзpaxoвaнo за даними (Perspektyvy...)
Hapoщyвaння вiдбyвaтимeтьcя нacaмиepeд за ра-xyнoк иpиpocтy oбcягiв м'яca птиц («плюо> 4,6% иopiвнянo з 2017 poкoм), нeвeликe збiльшeння oчiкy-eтьcя i пo cвининi («плюо> 0,4%). Натомкть виpoбни-цтвo яювичини знизш^я на 7,4%.
Оcнoвнoю пepeдyмoвoю дo нapoщyвaння виpoб-ництва м'яca в ^arnax £С е oчiкyвaнe збiльшeння oбcягiв йoгo eкcпopтy, щo oбyмoвлювaтимeтьcя зага-льнocвiтoвими тeндeнцiями дo зpocтaння пoпитy на м'яcoпpoдyкти.
Зoкpeмa, за нacтyпнi 14 poкiв £С плануе нapocтити oбcяги м'яcнoгo eкcпopтy мaйжe на 9% дo 4,7 млн тонн та зaлишaтимeтьcя нeттoeкcпopтepoм м^а. При цьoмy, якщo зi cвинини та м'яca птицi загальний era-пopт cyттeвo пepeвищyвaтимe iмпopт, то caльдo з яювичини oчiкyeтьcя шгативним, а oбcяги ïï ввeзeн-ня дo £С за вказаний шрюд зpocтyть на 22%.
В ^aïrax £С виpoбництвo яювичини пpoдoвжye шзначю знижyвaтиcь. Зaгaльнe йoгo знижeння c^a-ю мeншe нiж 1%, щo зyмoвлюeтьcя збepeжeнням тварин для збiльшeння poзмipy мoлoчнoгo cтaдa, як peзyльтaт збiльшeння мoлoчниx квoт. Однак crapo-чeння iмпopтниx пocтaвoк з Бразили мае cтaти стиму-юм для галузь
Свинина е нaйпoшиpeнiшим м'яшм, щo cпoживa-eтьcя y cвiтi. Boнo зaбeзпeчye 38% дeннoï' юрми cro-живання пpoтeï'нy y cвiтi, aлe cпoживaння cвинини дyжe вiдpiзняeтьcя ввд oднieï тepитopiï' дo iншoï. Цe нeзвaжaючи на peлiгiйнi oбмeжeння cпoживaння cви-нини та видатш cтaнoвищe виpoбництвa яювичини на Зaxoдi.
£С мае виcoкий cтyпiнь caмoдocтaтнocтi щoдo cвинини i тoмy маю iмпopтye. Iмпopтнi квoти нe ви-кopиcтoвyютьcя, тoмy щo iмпopт дeякиx лiцeнзoвaниx
краш не ввдповщае ветеринарним стандартам. Таким чином, 1мпорт ефективно забороняеться, хоча тарифш квоти були б сприятливими. £С не втручаеться у вну-тршнш ринок свинини, а також не вщграють голов-но! рол1 й експортш субсидп. Однак експорт з £С також е уразливим до саштарних та ветеринарних обмежень, що вводяться крашами^мпортерами.
М'ясо птищ представлено дуже р1зноман1тною групою м'ясних р1зновид1в - ввд курчат, 1ндичок, гусей, качок до цесарок. Виробництво курячого м'яса складае 70% загального виробництва м'яса птищ в £С, а виробництво шдичого м'яса - 20%. Ti 10%, що залишилися, розподшяються мiж iншими видами м'яса птищ в £С. Зазвичай виробництво м'яса птицi е вертикально штегрованим, тобто за кожний перюд життевого циклу птахiв вiдповiдае спецiалiзована дiяльнiсть: пункти з вирощування та страхування поставляють птицю для операцш кормлiння.
Звiдти спецiалiзованi транспортнi компанп поставляють птиць до боень. За винятком систем оргашч-ного виробництва, виробництво птищ в £врот е чисто внутршньо1 дiяльнiстю, зазвичай з високою кон-центращею птиць у конкретному мiсцi.
Таким чином, з точки зору громадянського сусш-льства, велика к1льк1сть справ щодо навколишнього середовища пов'язана з виробництвом м'яса птицi. У зв'язку Î3 иобоюванням очисуваних викидш вад розио-
всюдження дiяльностi, пов'язано! з виробництвом м'яса птищ, вже було багато випадшв, коли мiсцевi мешканщ протистояли розвитку птичих ферм, що наразi iснують, на полiтичному рiвнi.
З iншого боку, сiльськогосподарська полгтика СС напряму не втручаеться у ринки м'яса птищ шляхом тдтримки щн або прямих платежiв. Однак витрати на корми е вагомими для ще! галузi, 29 тому политика СС щодо зернових та олшних безумовно мае великий вплив на галузь м'яса птищ
В основному птахiвництвом масово займаються чотири кра1ни Свропи: Польща (13,9%), Францiя (12%), Великобритаиiя (11,6%) i Шмеччина (10,8%). У структурi виробництва перше мюце займае курятина (80%), друге - шдичатина (15%), трете - качине м'ясо (3,6%). При цьому iндичатиною переважно займаються в Шмеччиш, 1спанп, Нвдерландах i Фран-ци, на як1 припадае 93% ринку СС. Загальш обсяги виробництва становлять 2 млн тонн на рш.
Що стосуеться внутрiшнього споживання м'яса населенням краш Свросоюзу, то за оцшками, почи-наючи з 2018 року воно матиме тенденцш до несут-тевого (у межах 1%) зниження. Однак, у 2030 рощ показник середньодушового споживання м'яса евро-пейцями буде на високому рiвнi та складе 85,3 кг на особу у забшнш вазi (рис.1).
яловичина
I баранина та козлятина
загальне споживання мяса
Рис. 1. Прогноз споживання м'яса в кранах £С на одну особу на рш у забшнш ваз^ кг Джерело: сайт £врокомгси
Скорочення споживання насамперед вщбувати-меться внаслщок проблем зi здоров'ям та старшням населення £С, а також змшою пiдходiв до формуван-ня рацюну молодим поколiнням европейцiв (вегетарь анство, здорове харчування тощо).
Необхiдно звернути увагу на те, що оч^еться зниження споживання свинини та яловичини, а спо-живання м'яса птицi, баранини, навпаки, зростатиме.
У структурi споживання в найближчi десятилiття, як i сьогодш, першють зберiгатиметься за свининою (майже 48%), далi - м'ясо птищ (32%), яловичина
(18%) та iншi види (2%) (рис. 2). За прогнозами европейських експерпв, упродовж 2017-2030 рок1в цiновi тенденцп на свгговому та европейському ринках м'яса виглядатимуть таким чином:
• яловичина: щни £С - зниження на 1%; сватова цiна - зниження на 19%;
• свинина: щни £С - зниження на 5%; сватова цша - зниження на 4%;
• м'ясо птищ: щни £С - зниження на 4%; свиова цша - рют на 15%.
-Яловичина, цша ЕС (EUR/t) -Свинина, свгтова ц|на [$/т]
"■Яловичина, св1т&ва ц и ! ($/т) -М'ясоптиць фа £С ( EUR/t)
- Свинина, Ц1на ЕС { EUR/t] -М'ясоптиц1, свгтова ц1на |$/ij
Рис. 2. Прогноз змши цш на основш види м'яса в крашах £С та свт
Джерело: сайт £врокомгси
Пропозищя яловичини у £С тюно пов'язана з роз-м1ром европейського молочного стада у зв'язку з урахуванням пе! шлькосп телят, що не збереглися для замши молочних кор1в, а також пе! кшькосп кор1в, що вийшли з молочного виробництва. Обидв1 причини мають важливий вплив на пропозицш яловичини у £С. Таким чином, полггика £С у молочнш галуз1 також частково впливае на европейсьш ринки яловичини.
Висновки
За прогнозами ФАО, попит на м'ясо i м'ясну про-дукцио найближчими роками зросте. Тому перед ви-робниками кран £С стоятимуть новi виклики: вони повиннi будуть виробляти бшьше продукци в умовах
лiмiтованих ресурав, бiльше пiклуватися про тварин, полшшувати умови 1хнього утримання, при цьому мiнiмiзувати негативний вплив виробництва на на-вколишне середовище. Все це вщбуватиметься на тлi зростаючо! конкуренцп серед товаровиробник1в м'ясно! продукци у свт.
References
Khess, S., Vohet, B., & Kuznetsova, A. (2009). Yevropeiski rynky miasa. realni mozhlyvosti dlia Ukrainy. Rezhym dostupu: https://www.apd-ukraine.de/images/AgPP_24_Ukr.pdf (in Ukrainian). Perspektyvy funktsionuvannia osnovnykh rynkiv ahrarnoi produktsii. Rezhym dostupu: http://edclub.com.ua/ analityka (in Ukrainian).
