CC BY
48. The Australian Education System - Foundation Level. (2016). URL: http://dfat.gov.au/aid/top-ics/investment-priorities/education health/educa-tion/Documents/australian-education-system-founda-tion.pdf Australian Qualifications FrameworK. (2013).
URL: http://www.aqf.edu.au/aqf/the-aqf-second-edi-tion-january-2013/
9. The Australian education system described and compared with the Dutch system. (2015). https://www.nuffic.nl/en/publications/find-a-publica-tion/education-system-australia.pdf
ОСОБИСТ1СНИЙ КОМПОНЕНТ ЗДОРОВ'ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНО! КОМПЕТЕНТНОСТ1
ВЧИТЕЛЯ XIMII
Кочерга €.В.
старший викладач кафедри природничо-математично'1 освти
Комунального закладу вищо'1 освти «Дтпровська академ1я неперервно'1 освти» Днтропетровськог обласно'1 ради », Аспгрант 1нституту вищо'1 освти НацюнальноЧ академИ педагоггчних наук Украши
PERSONAL COMPONENT OF CHEMISTRY TEACHER' HEALTH-SAVING COMPETENCE
Kocherha Ye.
Senior Lecturer in the Department of Natural and Mathematical Education,
Dnipro Academy of Continuing Education, Postgraduate of Institute of Higher Education of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine
Анотащя
Стаття присвячена визначенню поняття про особиспсний компонент здоров'язбережувально! компе-тентносп вчителя xiMii' та його важливють для дiяльностi вчителя. До особистюних якостей вчителя, як дозволяють ефективно вести здоров'язбережувальну дiяльнiсть, автор ввдносить оргашзаторсьш i комуш-кативнi здiбностi, емоцiйнiсть (емпатiю) та домiнуючi стратеги поведшки в конфл1ктних ситуацiях.
Abstract
The article is dedicated to determination of concept of personal component of chemistry teacher' health-saving competence and its importance to teacher's activity. The author attributes organizational and communicative abilities, emotionality (empathy) and dominant strategies of behavior in conflict situations to personal qualities of teacher which allow to do effectively health-saving activity.
Ключов1 слова: вчитель xiMii', здоров'язбережувальна компетентшсть, особиспсний компонент, ко-мушкативш здiбностi, оргашзацшш здiбностi, стратеги поведшки в конфлжгних ситуащях, емоцiйнiсть, емпатiя.
Keywords: chemistry teacher, health-saving competence, communicative abilities, organizational abilities, strategies of behavior in conflict situations, emotionality, empathy.
Здоров'я е одшею з найважливiших людських цiнностей, фундаментом, на якому будуеться вся життедiяльнiсть кожно! людини. Одним iз завдань системи освiти, окрiм навчання, виховання i пере-дачi досвiду пвдростаючому поколiнню, е збере-ження та змщнення здоров'я. Важливим е здоров'я вйх учасникiв освiтнього процесу, зокрема i вчите-лiв, адже вщ нього у великiй мiрi залежить ефекти-внiсть та результативнiсть освггнього процесу. Вщ-повiдно, однiею з ключових компетентностей, якими повинен володгга вчитель е здоров'язбережувальна компетентшсть. Ми щдкреслюемо важ-ливiсть ще! компетентностi для вчителiв хiмii, осш-льки хiмiя мае значний здоров'язбережувальний потенцiал. Отже, пiд здоров'язбережувальною ком-петентнiстю вчителя хiмii ми розумiемо динамiчну рису особистостi вчителя, яка заснована на штегра-цii знань, умшь, навичок, цiнностей i досвщу, що проявляеться у здатностi здшснювати особистiсну та професiйну здоров'язбережувальну дiяльнiсть на уроках, в позаурочнiй та позакласнш роботi з хiмii.
У структурi здоров'язбережувально! компетентно-стi вчителя хiмii ми виокремлюемо когнiтивний, дь яльнiсний, цiннiсно-мотивацiйний та особистiсний компонент [6].
Особиспсний компонент здоров'язбережува-льно! компетентностi вчителя хiмii пов'язаний з ви-явом iндивiдуальних рис та якостей, яш визначають iндивiдуальну та професшну здоров'язбережувальну дiяльнiсть. В основу особистюного компонента покладено особисту установку вчителя на на-буття i реалiзацiю знань, умiнь та досввду здорового способу життя. До особистюних якостей, яш дозволяють активно вести здоров'язбережувальну дiяль-нiсть, ми вщносимо: органiзаторськi i комушкати-вш здiбностi, емоцiйнiсть (емпатiю) та домiнуючi стратегii поведiнки в конфлiктних ситуащях.
Оргашзаторсьш здiбностi - це здiбностi орга-нiзовувати роботу учнiв i свою власну зовнiшню i внутршню дiяльнiсть, комунiкативнi - проявля-ються у продуктивносп спiлкування з уйма
суб'ектами освггаього процесу, педагопчнш доць льностi ставлень, педагогiчному такп [4]. Комуш-кативнi здiбностi - це загальш здiбностi, якi пов'язаш з багатьма пiдструктурами особистостi i виявляються в умiннях суб'екта вступати у мовлен-невий контакт з шшими членами суспiльства [5].
У контекст здоров'язбереження оргашзатор-ськ1 здiбностi вчителя визначають можливiсть ефе-ктивно оргашзувати процес використання здо-ров'язбережувальних технологiй на уроках, в поза-урочнiй та позакласнiй роботi з хши, а також ефективнiсть проведения особистХснох здоров'язбе-режувальнох дiяльностi. Комушкативш здiбностi у контекстi здоров'язбереження визначають став-лення вчителя до учшв та ефективнiсть комушкаци мiж вчителем та учнями. Комунiкативнi здiбностi характеризуются низкою iнших здiбностей лю-дини, що виявляються у швидкостi, глибиш та мщ-ностi опанування засобiв i прийомiв дiяльностi, а саме: умшням слухати, сприймати та вхдтворювати iнформацiю, вести дiалог, брати участь у дискус1ях, вести перемовини, переконувати i вхдстоювати свою точку зору [5].
Емоцшшсть мае велике значення в педагопч-нiй дiяльностi, оскхльки професiя вчителя, яка дiе у системi «людина-людина», висувае серйознi ви-моги до емоцшнох сторони його особистосл. Емо-цiйнiсть проявляеться у рiвнi розвитку емоцiйного iнтелекту, який допомагае вчителевi усвiдомити та розумхти власнi емоци та емоци оточуючих, керу-вати своею емоцiйною сферою, адаптивно вибудо-вувати власну поведшку у соцiумi, легше досягати свохх цiлей у взаемоди з оточуючими. Емпатя, в об-грунтуваннi К. Роджерса [7], е усвхдомленим ств-переживанням щодо емоцiйного стану, який пере-живае iнша людини, але з розумiнням i вiдчуттям зовшшньох причини цього переживання. Розвиток у вчителя здатносп до емпати пов'язаний iз трьома важливими складовими професшно! дiяльностi: 1) покращення емоцiйного, психолопчного клiмату процесу педагопчнох взаемоди учасникхв освгт-нього процесу, 2) шдвищення якостi навчання i ви-ховання, саморозвитку та самореалХзаци в крите-рiях сформованих життево необххдних компетенцш учителя та учнiв, розкриття i реалХзаци потенцiалу кожного учня в умовах загальноосвггаьох школи та поза нею; 3) зниження рiвия загрози професiйного вигорання педагога в процес дiяльностi [3]. Емо-цiйна сфера щкава для дiяльностi вчителя хши тим, що людськх емоци та почуття безпосередньо пов'язанi з бiохiмiчними реакщями, як1 вщбува-ються в органiзмi людини. При виникиеннi рiзних емоцiй, позитивних чи негативних, видХляються рь знi гормони, як1 вщповхдно можуть по-рiзному впливати на стан оргашзму, покращуючи або погi-ршуючи здоров'я.
Важливим, на нашу думку, елементом здоров'язбереження в освгтньому процесi е умшня по-водитися в конфлХктних ситуацiях, оск1льки конф-л1кти е невщ'емною частиною будь-яко1 дiяльностi, зокрема й педагопчнох. Конфлiкт - це взаемод1я двох або бiльше суб'еклв, якi мають взаемно ви-ключш цiлi, як1 реалiзують хх на шкоду шшому (або
за рахунок iншого). Конфлiкти - зона пхдвищеного напруження у вхдносинах мiж людьми. КонфлХкт -це особливий стан суб'екпв взаемовiдносин в рХз-них сферах життед1яльносп, в основi яких лежить зiткиення iнтересiв, супроводжуваиi напруженням у стосунках мiж ними i необхiднiстю розв'язати су-перечнiсть з метою гармошзацп. Конфлiкти бува-ють: конструктивш i деструктивнi. Конструктивнi, якх позитивно впливають на життя людей i суспiль-ства, слугують джерелом саморозвитку особис-тостi, здружують члешв групи, стимулюють ефек-тивний виххд з проблемно1 ситуацп. Деструктивний конфлжт, що призводять до воен, насильства, роз-риву стосункiв, до самотносл, смертi [1]. К. У. Томас i Р. Х. Кшмен у 1972 р. запропонували 5 стра-тегiй поведiнки пхд час конфлжту: уникання, вiдхiд, iгнорувания або вхдхилення; суперництво, конкуре-нцХя, змагання, конфронтацiя; пристосування, зму-шена поступка; компромю; спХвро6Хтництво. О. Ба-рабаш зазначае, що стиль поведiнки в конкретному конфткп зумовлюеться тiею мХрою, якою людина бажаете задовольнити власш iнтереси, дХючи при цьому пасивно або активно, та штереси шшох сторони, дшчи спХльно або iндивiдуально [2]. Для створення комфортное' психолопчнох атмосфери вчитель повинен знати про власш стилХ поведiнки в конфлХктних ситуацiях та свХдомо керувати цим процесом, а також розумхти та коригувати поведь нку учшв. Задача вчителХ у контекстi здоров'язбереження полягае перш за все у профшактищ вини-кнення конфлХкпв та, у разi його виникнення, у пе-реведеннi конфлХкту з деструктивного на конструктивний рiвень.
Отже, особистюний компонент у структурХ здоров'язбережувальнох компетентностi вчителя хХми визначае здатшсть вчителя органiзовувати освХтнХй процес в комфортних психолопчних умовах як для учшв, так Х особисто для себе. Усвхдом-лення свохх особистХсних якостей та здХбностей на основХ самоаналХзу та саморефлекси дае вчителю можливХсть самовдосконалюватися та професшно зростати. Особистий досвхд дХяльностХ вчителя е хорошим прикладом для наслхдування учнями. Перс-пективи подальших дослхджень полягають у пхд-борХ або розробцХ ефективних методХв, технологш, засобХв та форм навчання, яш можна використову-вати на курсах шдвищення квалХфХкацп вчителХв хь мп в закладах шслядипломнох освХти та використання яких буде сприяти розвитковХ здоров'язбережувальнох компетентностХ вчителХв хХми.
Список лiтератури
1. Баклицький 1.О. ПсихологХя працХ. ПХдруч. для студенлв ВНЗ. 2-ге вид., перероб. Х доп. Кихв. 2008. 655 с.
2. Барабаш О. Стратеги поведшки в конфлХкт-нХй ситуацп. ПХдприемництво, господарство Х право. 2017. № 3. С. 208-212.
3. Бшан Т.О. Формування емоцшнох сфери у майбутшх педагогХв як проблема методолого-пси-холопчнох пхдготовки. Молодий вчений. 2019. № 4.2 (68.2). С. 13-17.
4. Матласевич О.В. Компонентный склад та структура педагопчних 3Ai6H0CTeä ^yKOBi записки Нацюнального ушверситету «Острозька акаде-míh». Серiя: Психолопя. 2016. Вип. 3. С. 119-133. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoapp_2016_3_12
5. Поперечна Л.Ю. Комушкативш здiбностi вчителя як одна з важливих складових його профе-сiограми. Вiсник Нащонально! академп Державно! прикордонно! служби Укра!ни. 2012. Вип. 1. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2012_1_14
6. CKn6a ro.A., Konepra £.B. Рeafliзaцia negaro-rinHHx yMOB po3BHTKy 3gopoB'a36epe®yBa^bHo! kom-neTeHTHOCTi BHureniB xiMi! y 3aKnagax mcnagHnnoM-ho! ocBiTH. BicHHK nicnagHnnoMHo! ocBiTH. Cepia : negaroriHHi HayKH. 2020. Bun. 11 (40). C. 170-182.
7. Rogers C.R. Empatic: an unappreciated way of being The Counseling Psychologist. 1975. V. 5. № 2. P. 2-1.
ОСОБЛИВОСТ1 ПОНЯТШНО-КАТЕГОР1АЛЬНОГО АПАРАТУ З ПРАВОВО1 П1ДГОТОВКИ
МЕНЕДЖЕР1В ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
Пугач В.М.
Вгнницький навчально-науковий тститут економти Тернотльського нацюнального економ1чного ушверситету, викладач кафедри правознавства i гумангтарних дисциплгн
FEATURES OF THE CONCEPTUAL-CATEGORIAL APPARATUS LEGAL TRAINING OF HEALTH
MANAGERS
Pugach V.
Vinnitsa Educational and Scientific Institute of Economics Ternopil National Economic University, Lecturer in the Department of Law and Humanities
Анотащя
У статп розглянуто особливосп розвитку правово! компетентносп MeHe^epiB для системи охорони здоров'я (СОЗ). Здшснено аналiз понять: «компетенцiя», «компетентшсть», «управлшська компетентшсть», «правова освiта», «правова культурам», «правове виховання», «правова компетентнiсть», як1 е основою формування правово! складово! фахово! пвдготовки менеджерiв СОЗ. Доведено, що формування правово! компетентностi майбутшх менеджерiв СОЗ передбачае грунтовне вивчення правових дисциплiн, що регулюють ва аспекти реалiзацi! управлiнських функцiй менеджменту (планування, органiзацiя, моти-вацiя, контроль), за умови формування правово! культури, яка передбачае актуалiзацiю правового виховання та рацiоналiзацiю правово! освгти.
Abstract
The article deals with the peculiarities of the development of the legal competence of managers for health system (HS). The analysis of the concepts: "competence", "competence", "managerial competence", "legal education", "legal culture", "legal education", "legal competence", which are the basis for forming the legal component of professional training of HS managers. It is proved that the formation of legal competence of future HS managers involves a thorough study of the legal disciplines that regulate all aspects of the management functions (planning, organization, motivation, control), provided the formation of a legal culture that provides for updating legal education and rationalization.
Ключов1 слова: компетенщя, компетентшсть, управлшська компетентшсть, правова освгта, правова культура, правове виховання, правова компетентшсть.
Keywords: competence, competence, managerial competence, legal education, legal culture, legal education, legal competence.
У статп розглянуто особливосп розвитку правово! компетентносп менеджерiв для системи охорони здоров'я (СОЗ). Адже, ефективну д!яльшсть менеджера не можливо уявити без знань законодав-чих та нормативно-правових акпв в рiзноманiтних галузях економiчно! дiяльностi, зокрема СОЗ.
В педагопчнш лiтератyрi проблемам формування професшно! компетентносп менеджерiв придметься увага багатьох вчених, серед яких I. Алексеева, В. Алексеевець, Г. Гребенюк, Я. Гринь-ова, В. Животська, О. Караман, В. Коваль, О. Ко-вальська, М. Козяр, Л. Кудрик, О. Кутомай, О. По-падич, П. Попковська, О. Полщук, О. Поляновська,
I. Романова, Ю. Сурмяк, Ю. Тепла, М. Требш, I. Туник, А. Швиршн та mmi, але проблемi правового !х забезпечення в сферi охорони здоров'я придшено недостатньо уваги.
Отже, розглянемо дефшщп понять: «компетенщя», «компетентшсть», «управлшська компетентшсть», «правова освгта», «правова культура», «правове виховання», «правова компетентшсть», як е основою формування правово! складово! фахово! шдготовки менеджерiв СОЗ.
Важливо вщмггити, що е дуже багато клю-чових компетенцiй, якi дозволяють управлшцю ви-конувати сво! функщональш обов'язки в рiзних сферах економiчно! дiяльностi, зокрема в СОЗ. Так,
