CC BY
9
методическими и учебными материалами между На наш взгляд целесообразно проведение се-кафедрами общей хирургии различных вузов. минаров на базе опорной кафедры.
Реферат
ДЕЯК1 ПИТАНИЯ П1ДГОТОВКИ 1НОЗЕМНИХ СТУДЕНТ1В
Гюльмамедов Ф.1., Бтозерцев О.М., Ликов В.О., Полунш Т.е., Гюльмамедов П.Ф. Ключов1 слова - викладання ¡ноземним студентам.
Нами накопичений багатий досвщ що до пщготовки л1кар1в для заруб1жних краТн. Основними проблемами залишаються мовний бар'ер i недостатнш загальноосвтнш р1вень частини студента, низька мотивацт. Труднощ1 навчання ¡ноземних студентш на англшсьш MOBi обумовлеы вщсутнютю орипнальноТ спец1альноТ л1тератури i невщповщнютю програми навчання. Надаемо велику увагу створенню мультимедшних презентацш i учбових в1деофтьм1в. Важливим аспектом е забезпечення методичним матер1алом. Необхщний обм1н досвщом, методичними i учбовими матер1алами м1ж кафедрами р1зних вуз1в.
Summary
SOME QUESTIONS REGARDING FOREIGN STUDENTS' TRAINING Gyulmamedov F.I., Belozertsev A.M., Lykov V.A.,Polunin G.E., Gyulmamedov P.F. Key words: teaching, foreign students.
We have a large experience of the medical personnel training for foreign countries. Basic problems include linguistic barrier and insufficient general educational level of some students, their low motivation. Difficulties in foreign students' training in English are determined by the absence of the English-language special literature and disparity of the training programs. We pay much attention to creation of multimedia presentations and educational cinemas. Providing by methodical material is an important aspect. An exchange is needed by experience, methodical and educational materials between the departments of various medical educational institutions.
недол1ки.
УДК 378.18.6:617-089(07.04)
ПЕРШИЙ Д0СВ1Д ВИКЛАДАННЯ ЗАГАПЬНОТ Х1РУРГ1Т 3 ДОГЛЯДОМ ЗА ХВОРИМИ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ 0РГАН13АЦП НАВЧАПЬНОГО ПРОЦЕСУ
Жел1ба М.Д., Гумтський Ю.Й., Ошовський 1.Н., Бурковський М.1.
ВЫницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. М.1.Пирогова
В робот{ приведет результаты анал1зу першого досв{ду оргатзаци навчального процесу за кредитно-модулъною системою при вивчент дисциплти „Загальна хгрург{я з доглядом за хворими" та обговорюються причини, що ускладнюють гг впровадження.
Ключов1 слова: загальна х1рурпя, кредитно-модульна система,
Впровадження кредитно-модульноТ системи оргашзацп навчального процесу на клш1чних кафедрах у ВНМУ ¡м. М.1.Пирогова почалося у весняному семестр! 2006-2007 навчального року з проходження практики по догляду за хворими, а у 2007-2008 р. - з вивчення предмету загальноТ х1рурги. Цьому передувала значна пщготовча робота, до складу якоТ входило створення ново1 типовоТ програми дисциплши „Загальна х1рург1я з доглядом за хворими \ оперативна х1рурпя з топограф1чною анатом1ею", яка п1длягала триразовш переробц1 протягом трьох рок1в у зв'язку з невизначен1стю назви дисциплши та його об'ему в кредитах БОТБ, забезпечення методолог1чно'| бази, що полягало у створенн1 методичних розробок практичних занять, адаптованих до модульноТ системи, банку тест1в й ситуацшних задач для поточного, пром1жного та пщсумкового усного, письмового \ комп'ютерного оц1нювання теоретичних знань, та перелку практичних навичок, якими повинен оволод1ти студент п1д час практичних занять та проходження практики з догляду за хворими на 2 кура \ сестринськоТ - на 3 кура.
Впровадження практики по догляду за х1рурпчними хворими в IV семестр! 2 курсу, сестринськоТ практики в VI семестр! 3 курсу як самостшного виду повсякденноТ' навчальноТ'
д1яльносп в рамках обов'язкових 28 годин аудиторноТ' роботи по циклах на тиждень з одночасним вивченням програми „ЗагальноТ xipypriT" в V-VI семестрах 3 курсу створили не зовс1м сприятлив1 умови для повноцшного опанування теоретичними знаниями i практичними навичками, передбаченими програмою. Одночасний прихщ студент1в практично трьох курс1в у весняному семестр! створив значн1 проблеми на кафедр1, пов'язан1 з розм1щенням студент1в в учбових юмнатах, як1 i до цього були в обмеженш к1лькост1, розпод1лом груп м1ж викладацьким складом (практично не вистачало ф1зичних oci6) i перевантаженням х1рург1чних в1дд1лень студентами, що викликало у адмшютраци л1карень негативну реакц1ю. Для того, щоб хоч в деякш Mipi зняти це навантаження, на нашу думку, необхщно звернутися до ЦМК МОЗ УкраТни з проханням, якщо це можливо, зробити ротац1ю проходження практики 2 курсу з IV на III семестр.
Типова програма по догляду за хворими передбачае 150 год. (12 год. лекцшних, 68 год. практичних, 70 год. СРС) i розпод1лена на 3 модуле „Догляд за терапевтичними хворими", „Догляд за х1рург1чними хворими" i „Догляд за хворими дпъми". На проходження практики догляду за х1рурпчними хворими в1дведено 56
Том 9, Випуск 1
343
В1СНИК Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш
годин: лекцш - 4 години, практичних занять - 24 \ СРС - 28 годин. Для проходження сестринськоТ практики з х1рурги видтяеться 26 годин практичних занять \ 13 годин СРС. На вивчення дисциплши „Загальна х1рурпя" передбачено 180 год., з них 30 годин лекцш, 80 - практичних занять, 70 - СРС. Тематика роздшена на 2 основы модул1 \ 7 змютових. Перший модуль мютить 4 змютових модулу що вщповщае 20 практичним заняттям. Другий модуль складаеться ¡з 3 змютових модул1в \ 16 практичних занять. Для скпадання кшцевого модульного контролю выводиться 2 заняття (4 години).
Згщно з робочою програмою скпаден1 методичы розробки для студенев украТ'нською, росшською та англшською мовами, як1 в себе включають цт1, задачу теоретичне пщфунтя, 10 ситуацшних задач з вщповщями, а також окремо на стенд вив1шуються методичш вказ1вки до кожного практичного заняття.
На приклад! проходження практики з догляду за х1рурпчними хворими ми хочемо подтитися досвщом, як у нас проводиться оцшювання успшносп за кредитно-модульною системою.
На основ! типово1 програми нами розроблена робоча програма з тематикою лекцш \ практичних занять у вигляд1 трьох змютових модул1в, як1 включають у себе 13 практичних занять, а також оцшочш бали, як1 вщповщають традицшним оцшкам: „вщмшно" - 3 бали, „добре" - 2 бали, „задовтьно" - 1 бал, „незадовтьно" - 0 бал1в. При умов1 100% опитування на кожному практичному заняпч за весь навчальний процес студент може набрати 200 бал1в, з них 120 бал1в - поточна устшнють \ 80 - кшцевий модульний контроль. Максимум бал1в, що може набрати студент по догляду за х1рурпчними хворими - це ктькють практичних занять (13), помножена на 3 бали, що складае 39 \ вщповщае оцшц1 „вщмшно". Мш1мальна ктькють бал1в при под1бному розрахунку - 13, що вщповщае оцшц1 „задовтьно". До кшцевого модульного контролю допускаються студенти, як1 не мають жодного нев1дпрацьованого пропуску практичного заняття або лекцЛ. Максимальна сума бал1в, яку студент може отримати за поточний контроль складаеться з бал1в, отриманих за три модул1 (х1рург1я, терап1я, пед1атр1я) плюс 3 бали за ¡ндивщуальну роботу \ дор1внюе 120 балам.
Пщсумковий модульний контроль включае 30 тест1в, 3 ситуац1йн1 задачу 2 теоретичн1 питання \ 3 практичш навички. Тести \ ситуацшы задач! потребують письмовоТ в1дпов1д1. Усе це оцшюеться у балах. Сума бал1в з трьох предмет1в не повинна перевищувати 80. Якщо студент не набрав 50 бал1в, то вш вважаеться як такий, що не склав модуль \ йому дозволяеться перездати його протягом наступного тижня зг1дно граф1ка кафедри \ один раз з дозволу деканату. Якщо \ на цей раз студент не склав
модуль, вш може бути вщрахований або залишений на повторний курс.
Тепер взагал1 щодо викладання предмету у рамках кредитно-модульноТ системи орган1зац1| навчального процесу.
Дисципл1на „Загальна х1рург1я з доглядом за хворими" разом ¡з пропедевтикою внутршых \ дитячих хвороб е ¡нтегруючою дисципл1ною м1ж теоретичними \ клш1чними кафедрами, закладае у студенев основи навичок догляду \ сшлкування з хворими, повед1нки у клшщ1, медичноТ деонтолог1| та кл1н1чного мислення. Важливою складовою у вивченн1 цих предмет1в е принцип -„Роби як я!", тобто в1зуал1зац1я прийом1в ф1зикальних, лабораторних та ¡нструментальних метод1в обстеження, д1агностики \ л1кування. Програма з загальноТ х1рург1| вкпючае \ цту низку теоретичних розд1л1в, як1 не вивчаються на ¡нших кафедрах, але без опанування яких не можливе подальше засвоення ¡нших х1рург1чних дисциплш. Таким чином, „Загальна х1рург1я з доглядом за хворими" е базовою кл1н1чною дисципл1ною \ потребуе достатньоТ к1лькост1 аудиторних годин. Але що ми маемо на сьогодышнш день? Якщо до впровадження кредитно-модульноТ системи вщводилося 297 годин, то нин1 лише 180, з них на аудиторну роботу - 110 (30 год. лекцшних \ 80 практичних) та 70 годин СРС (майже 40%). В майбутньому плануеться довести обсяг СРС до 60% вщ усього програмного матер1алу. В1дпов1дно до цього на кафедрах повинн1 бути створеш необх1дн1 умови: прим1щення для позааудиторноТ роботи з в1дпов1дним сучасним устаткуванням, комп'ютерною \ ауд1о-, вщеотехыкою, з в1льним доступом до 1нтернету, набором навчальних ф1льм1в, фантомами, муляжами, фондом учбовоТ л1тератури на паперових \ електронних нос1ях. Самост1йна робота студенев проходить п1д контролем викладача, особливо при в1дпрацюванн1 практичних навичок з участю хворого. Написания реферату також потребуе перев1рки викладачем \ оцшювання у балах. Самостшна робота студента передбачае також участь в науково-дослщнш робот1 кафедри. В той же час позааудиторна робота ¡з студентами викладачев1 не зараховуеться у педагопчне навантаження.
А тепер давайте оцшимо наш1 можливост1 для реал1заци у повн1й м1р1 вимог кредитно-модульноТ системи оргашзаци навчального процесу на клУчних кафедрах в умовах сучасноТ реалй'.
Скорочення л1жкового фонду х1рурпчних в1дд1лень загального проф1лю, зменшило к1льк1сть хворих у стац1онарах, а вщмша л1тньо1 практики призвела до збтьшення одночасного перебування студент1в на клш1чнш кафедр1 майже у тричк Таке перенавантаження студентами значно впливае на сан1тарно-г1г1ен1чний стан стацюнару, ман1пуляц1йно1,
перев'язочно!', операцшно!', призводить до того, що хвор1 вщмовляються працювати ¡з студентами, особливо пщ час оволодшня практичними навичками обстеження х1рурпчного хворого \ при виконаны лкувальних мантуляцш. Бтьше того, левова частка сучасно!' д1агностично1 \ лкувальноТ' технки зосереджена в комерцшних структурах, куди доступ студенев \ викладач1в обмежений, або й зовам заборонений.
Ключовим моментом покращення навчального процесу вважаеться ¡ндивщуальна робота з студентом. Як це можна реал1зувати, якщо педагопчне навантаження викладача складае 850-900 аудиторних годин при стввщношенш викладач / студент - 1 / 12-15? Зменшення сшввщношення ктькост1 студенев до викладача згщно европейських стандарте (1 / 5) призведе до збтьшення кшькосп учбових ммнат \ викладач1в майже у два рази, а вщповщно й фшансування.
Велике скупчення студенев на однш кпУчнш баз1 при проходженш практики з одночасним вивченням базового предмету не кращим чином впливае на якють засвоення практичних навичок.
Пор1вняльний анал1з усшшносп студенев 3 курсу з „ЗагальноТ х1рурги" показав, що при традицшнш систем! навчального процесу до ¡спиту було не допущено 40 студенев, з них 10 в1тчизняних \ 30 ¡ноземних, а при кредитно-
¡ноземних). При традицшнш систем! ктькють студенев, як1 отримали оц1нку „5" було 91, „4" -233, „3" - 128, „2" - 19. При кредитно-модульнш систем! ц1 оцшки за п'ятибальною шкалою склали: „5" - 43, „4" - 210, „3" - 236, „2" - 38. Попршення результате пщсумкового контролю усп1шност1 студенев при кредитно-модульн1й систем! можна пояснити тим, що у процес1 навчання студенти не повторюють пройдений матер1ал \ практично йдуть на здавання п1дсумкового модуля без п1дготовки. При традицшнш систем! студенти мали звтьнений в1д занять час \ можливють одержати консультац1ю для п1дготовки до ¡спиту, а завщувач кафедри мав можлив1сть виявити недол1ки у теоретичнш та практичн1й п1дготовц1 студента. Оцшювання знань було ком1с1йним.
П1дводячи пщсумки нашого короткого досв1ду викладання дисциплши „Загальна х1рурпя з доглядом за хворими" ми можемо сказати (це ттьки наша думка), що перехщ на кредитно-модульну систему оргаызаци навчального процесу на кл1н1чних кафедрах при юнуючому IX орган1зац1йному \ матер1ально-техн1чному забезпеченн1 (що т1сно пов'язано з ф1нансуванням) не мае суттевоТ' переваги над традиц1йною. Ми не схильш п1дтримати ¡дею про доцтьнють зб1льшення к1лькост1 годин на самостшну роботу студент1в у обсяз1 60% при вивченш кл1н1чних дисципл1н, особливо пропедевтичних.
модульн1й систем! - 90 (30 в1тчизняних, 60
Реферат
ПЕРВЫЙ ОПЫТ ПРЕПОДАВАНИЯ ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ С УХОДОМ ЗА БОЛЬНЫМИ ПО КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЕ
ОРГАНИЗАЦИИ УЧЕБНОГО ПРОЦЕССА
Желиба Н.Д., Гуминский Ю.И., Ошовский И.Н, Бурковский Н.И.
Ключевые слова: общая хирургия, кредитно-модульная система, недостатки.
В работе приведены результаты анализа первого опыта организации учебного процесса по кредитно-модульной системе при изучении дисциплины „Общая хирургия с уходом за больными" и обсуждаются причины, затрудняющие ее введение.
Summary
ANALYSIS OF THE FIRST EXPERIENCE IN ORGANIZATION OF EDUCATIONAL PROCESS ACCORDING TO ECTS DURING THE STUDY OF THE „GENERAL SURGERY WITH THE PATIENTS' CARE" SUBJECT. Zheliba N.D., Guminskiy Yu.I., Oshovskiy I.N., Burkovskiy N.I. Keywords: general surgery, ECTS, disadvantages.
The work showed the results of analysis of the first experience in organization of training according to ECTS during the study of the „General surgery and the patients' care" and failures in ECTS introducing.
Tom 9, Выпуск 1
345
