Викладання предмету „Загальна хірургія” за умови запровадження кредитно- модульної системи організації навчального процесу. Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

В1СНИК Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш

УДК 617(07.07)

ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТУ „ЗАГАЛЬНА Х1РУРГ1Я" ЗА УМОВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-М0ДУЛЬН01СИСТЕМИ 0РГАН13АЦП НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.

Желгба М.Д., Жученко С.П., Х1м1ч С.Д., Ошовський 1.Н., Бурковський М.1., Палгй В.Г.

Вшницький нацюнальний медичний университет ¡м. М.1.Пирогова

Реформування системи вищоТ медичноТ освн ти вщповщно до вимог Болонського процесу по-требуе запровадження нових форм оргаызаци навчального процесу, в тому числ1 сучасних форм контролю знань студенев в умовах засто-сування кредитно-модульноТ системи. Специфн ка нацюнальних систем пщготовки лкар1в у р1з-них европейських кранах вимагае урахування ТТ при адаптаци навчальних програм \ навчального плану до системи БОТЭ.

Медична осв1та вже не один раз переживала спроби реоргаызацп \ реформування. Але, не-зважаючи на те, що в нашм краТы е багат1 традиций глибою кореы медичноТ осв1ти, далеко не вс1 спроби и змЫити змогли досягнути результата, що планувалися [3].

Зпдно положень Болонського процесу ми по-вины виконати дуже багато дм, одними з яких е:

- впорядкування назв, змюту та ктькост1 дис-циплн у блоц професмноТ пщготовки, збть-шення часу для викпадання спецальних предмета;

- збтьшення часу на самостмну пщготовку студента та ¡ндивщуал^аця роботи;

- введения практики в семестровий перюд для набуття достатньою м1рою практичних нави-чок та вмнь [2].

Зпдно першоТ дм частина кафедр об'еднуються, або лквщуються. Так, наприклад, зпдно цього процесу найбтьш драматичною е доля кафедри оперативно!' х1рурги та топографн чноТ анатоми [1]. Спочатку и зовам лквщували, а пот1м об'еднали ¡з загальною х1рурпею з уко-роченою програмою. Зпдно проекту програми „Загальна хфурпя (з оперативною х1рурпею та топографнною анатомию)" на вивчення цих предмета видтено: „Оперативна хфурпя та то-пографнна анатом^" - 75 годин, або 2,5 креди-ти; „Загальна хфурпя з доглядом за хворими" -180 годин, або 6,0 кредит^.

При цьому помина наявна тенденця до ско-рочення годин базовоТ дисциплин, зокрема на аудиторы форми роботи. Так, якщо за попере-дньою програмою на вивчення курсу „Загальна хфурпя з доглядом за хворими" видтялось 304 години, то по програм1 „Загальна хфурпя (з оперативною хфурпею та топографнною анатомн ею)" лише 180 годин.

На нашу думку \ думку рецензента проекту програми проф. В.О.Шщловського топографнна анатом^ повинна вивчатись на кафедр1 хфурги

при вивченн! гострих та хроннних захворювань оргаыв \ систем оргаызму на !У-У! курсах. Немае абсолютно ыякоТ доцтьност1 вивчати ТТ окремим курсом ттьки в скпад1 загальноТ х1рурги. Анало-пчноТ думки притримуеться \ завщувач кафедри оперативно!' х1рурги \ топографнноТ анатоми Лу-ганського ДМУ проф. Ю.М.Вовк. [1]. ВЫ також пропонуе продовжувати вивчення даного предмету \ на факультет! пюлядипломноТ осв™.

Одним ¡з завдань осв1ти з кредитно-модульною системою е збтьшення об'ему са-мостмноТ роботи студенев. Але саме якраз в цьому питаны виникае проблема в контрол1 знань, отриманих та засвоених студентами са-мостмно. Посилання на те, що такий контроль мае здмснити викладач пщ час складання п1д-сумкового заняття, або модуля, на як1 видтяеть-ся 90 хвилин часу, занадто мало, враховуючи те, що пщгрупа складаеться з 12-16 студенев.

Ми вважаемо, що було б доречно виносити на самостмну роботу студента якусь конкретну тему з навчального плану для пщготування до-повщ1 з демонстрации рисунюв, таблиць, схем тощо

При цьому викладач пропонуе за певний час (нав1ть позаурочний) пщготувати 2-3 допов1д1, як1 студенти самостмно, без тексту доповщають на семнарк Перед тим викладач знайомить ¡нших студент!в з тематикою доповщей \ дае завдання самостмно пщготуватись до семЫару.

На семнар1 студент доповщае по данм тематик, пюля чого вс1 ¡нш1 студенти задають допо-вщачу запитання, на як1 останнм вщповщае. Для того, щоб не було випадюв „заготованих" питань аудиторию, викладач може при вщповщях допо-вщача зупинити його \ запропонувати студенту, який задав питання продовжити вщповщати по сут1, адже в1н також готувався по данм темк

Все це потр1бно для оцнки знань студенев в бальнм систем!. Так, наприклад, доповщач отримуе певну ктькють бал1в за саму доповщь (текст), виступ, оформления, вщповщ1 на питания, IX повноту \ тому подине. Разом з тим, певну к1льк1сть бал1в отримуе \ студент, який задавав питання по сут1, за змют питання, та доповнення, а також за окрем1 виступи \ участь в обговорены. В кнц1 викладач пщраховуе бали \ виставляе Тх суму кожному студенту. Якщо ж студент не при-ймав участ1 в цьому процес1 в1н отримуе нуль. Надал1 ця к1льк1сть бал1в, отримана на сем1на-рах, буде впливати в значн1й м1р1 на загальну к1-

Актуальн проблемы сучасно'1 медицины

лькють бал1в по предмету, ¡, природно, на зага-льну оцнку.

Такий пщх1д до самостмноТ роботи буде сти-мулювати студента до дмсно активно! роботи, а також привчати його до тдготовки доповщей, умння виступати перед аудиторию, задавати питания по сут1 \ ум™ давати обфунтовану в1д-повщь. I саме головне, такий пщхщ дозволить покращити засвоення матер1алу винесеного на самостмну роботу студента \ здмснювати яюс-ний контроль з боку викладача за ступенем \ рн внем такоТ роботи кожного студента.

Л1тература

1. Вовк Ю.М. Оперативна х1рурпя та топограф1чна анато-м1я у кредитно-модулы-лй систем! медичноТ осв1ти. -Науково-методична конференц1я „Досвщ впровадження

основних засад Болонського процесу в систему вищоТ медичноТ (фармацевтичноТ) осв1ти" 14-15 кв1тня 2005 р. м. Тернопть. - Тернопть.: „Уркмедкнига" - 2005. с. 190-191.

2. Ждан В.М., Бобирьов В.М., Каськова Л.Ф., Данькевич А.1., Шешукова О.В. Адаптац1я навчального процесу за спец1альнютю „Стоматолопя" до положень вищоТ осв1ти в бвропг - Науково-методична конференц1я „Досвщ впровадження основних засад Болонського процесу в систему вищоТ медичноТ (фармацевтичноТ) осв1ти" 1415 кв1тня 2005 р. м. Тернопть. - Тернопть.: „Уркмедкнига" - 2005. с. 121.

3. Сервецький К.Л., Миронов В.Ю., Пясецький Б.М., Уси-ченко О.М., Чабан Т.В. Навчальний процес кафедри ¡нфекцмних хвороб в умовах запровадження кредитно-модульноТ системи. - Науково-методична конференц1я „Досвщ впровадження основних засад Болонського процесу в систему вищоТ медичноТ (фармацевтичноТ) осв1ти" 14-15 кв1тня 2005 р. м. Тернопть. - Тернопть.: „Уркмедкнига" - 2005. с. 281-283.

УДК 616.35 : 378.1

КОМПЛЕКСНАЯ СИСТЕМА УПРАВЛЕНИЯ КАЧЕСТВОМ ПОДГОТОВКИ ВРАЧЕЙ, В СРАВНЕНИИ С БОЛОНСКИМ ПРОЦЕССОМ

Зубаха, A.B., Лигоненко A.B., Черная И.А., Стороженко A.B., Шумейко И.А., Чумак П.Я

Украшська медична стоматолопчна академ1я (м.Полтава)

Комплексная система управления подготовки врачей была принята еще в далеком 1979 году. В постановлении отмечалось, что главное внимание высшей школы должно быть сосредоточено на улучшении качества подготовки идейно-политического воспитания специалистов, укреплении связи с практикой, производством.

Ключевая роль в выполнении постановления принадлежала кафедре, как главному звену высшего учебного заведения, определяющему содержание и единство учебного, научного и воспитательного процесса.

Комплексная система управления качеством подготовки специалистов с высшим медицинским образованием, призванная повысить качество подготовки, устанавливает основные положения, цели и задачи на стадиях:

1. Приема студентов на 1 курсы факультетов.

2. Подготовки врачей-специалистов.

3. Начало практической деятельности специалистов в сети лечебно-профилактических учреждений в качестве врачей-интернов.

4. Специализация и повышение квалификации врачей на факультете усовершенствования. На стадии приема студентов на 1-е курсы факультетов решались следующие задачи: а) обеспечение качественной организационной и разъ яснительной работыпо профориентации при подготовке приема; б)обеспечение качественных мероприятий по организации приема на подготовительное отделение; в)организация подготовительных курсов и консультаций для абитуриентов разъяснительная работа среди слушате-

лей курсов; г)обеспечение организационных и внутренних мероприятий приемной и экзаменационной комиссии; д)качественная подготовка и печатание документации и разъяснительной, литературы.

На стадии подготовки специалиста с высшим медицинским образованием предусматривается: А) обеспечение системы контроля за качеством организации и проведения учебно-методической, воспитательной и научно-исследовательской работы; Б) обеспечение заданного уровня качества лекций, семинарских, лабораторных, практических и клинических занятий; В) обеспечение качества прохождения производственной практики студентами; Г) обеспечение системы оперативного контроля за успеваемостью и посещаемостью студентами лекций и практических занятий; Д) обеспечение качества научно-исследовательской и учебно-исследовательской работы студентов; Е) обеспечение качества планирования и осуществления идейно-воспитательной работы, общественно-политической практики студентов, деятельности кураторов академической группы.

На стадии начала практической деятельности врача в системе интернатуры решались следующие задачи: А) обеспечение контроля за соблюдением условий прохождения интернатуры; Б) обеспечение качества подготовки руководителей интернатуры на местных базах; В) обеспечение сбора и анализа информации о качестве деятельности врачей-интернов в течение года и при сдаче экзаменов на квалификационную

Том 6, Выпуск 1-2

311