CC BY
8
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!' медицины
УДК 616.314.17-0.08.1-07-0.85.375
Рябоконь €.М., Крылова О.В., Худякова М.Б.
ПЕРЕКИСНЕ ОКИСЛЕНИЯ Л1ПЩ1В P0T0B0Í РЩИНИ ПРИ ВАСТ0СУВАНН1 ДИКЛОФЕНАКУ В ТЕРАПМ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛ1В0ВАНИЙ ПАР0Д0НТИТ ХР0Н1ЧН0Г0 ПЕРЕБ1ГУ Р1ВН0Г0 СТУПЕНЯ ТЯЖК0СТ1
Харшський нацюнальний медичний ушверситет, Украша
Застосування диклофенаку у хворих на генерал{зований пародонтит не викликало нормал{зацп р{вня dienoeux кон'югат{в в pomoeiü piduui. Bmíctti малонового diajibdezidy значно знижувався та docmoeipuo не в{др{знявся eid середнъостатистичног норми.
Ключов1 слова: пародонтит, диклофенак, перекисне
Для лкування генерал1зованого пародонтиту (ГП) е досить широкий арсенал протизапальних засоб1в, серед яких особливе м1сце займають нестероТдш протизапальы препарати. Патогене-тично обфунтованим е застосування нестерощ-них протизапальних препарате (НПЗП) в якосп ¡Hri6iTopiB циклоошгеназ (ЦОГ) у комплексному лкуваны ГП, тому що саме ц1 препарати мають виражеш протизапальш властивосп, пов'язаш ¡з пригшченням активносп ЦОГ (кпючового ферменту синтезу простаноТд1в). На цей час дана група лкарських засоб1в е одшею з найбтьших та клш1чно важливих. Вони швидко зменшують запалення, що лежить в ochobí ГП, призводять до зменшення або навпъ лквщацм основних прояв1в хвороби [1, 2, 4, 5].
До групи НПЗП вщноситься диклофенак, з яким nopiBHK>k>tb íhluí нестерощш препарати та називають «золотим стандартом» [8]. Диклофенак - натр1ева ешь 2-[2,6-д1хпорфент-амшо] -фентуксусноТ кислоти широко застосовуються для лкування ревматичних хвороб. 3 ним nopiB-нюються yci hobí сучасн1 селективш ¡нпбпчэри ЦОГ-2. Аналгетичний ефект диклофенаку пов'язаний з пригшченням обох ¡зоформ ЦОГ -ЦОГ-1 та ЦОГ-2, що характерно для неселекти-вних НПЗП, також ефективнють диклофенака пов'язана з пригшченням активносп простагла-ндину Е2 [1, 3].
Вивчення процеав перекисного окисления лн nifliB (ПОЛ) ротовоТ рщини (РР) е одшею з не-зм1нних характеристик при вивченш ГП. Поряд з протизапальними, аналгетичними та антишре-тичними властивостями останшм часом з'явилися даш про антиоксидантш властивосп НПЗП. 3 цих позицш призначення НПЗП доцть-но розглядати у зв'язку з можливютю зм1ни гене-раци активних форм кисню та потужносп анти-оксидантного захисту.
Метою даного дослщження було вивчення 3míh показниш ПОЛ при застосуванш диклофенаку в комплексному лшуванш хворих на ГП хрон1чного nepe6iry початкового-1 та 1-11 ступеня тяжкосп.
Maicpiaji та методи дослпджснни
Для вивчення ефективносп застосування НПЗП в комплексному лшуванш хворих на ГП хрон1чного nepe6iry були розподтеш на 2 групи.
1 група - 13 хворих на ГП хрошчного nepe6iry початкового-l ступеня, яю отримували на тл1 ба-зисноТ терапи НПЗП - диклофенак натрш 2 рази
окисления Л1П1Д1В. на добу по 75 мг - 7 дшв. Протягом 5 дшв XBopi в домашшх умовах зранку приймали всередину 75 мг диклофенаку натрш, а ввечер1 препарат вводили м1сцево в доз1 75 мг за допомогою ¡ндивщуальних пародонтальних кап протягом 40 хвилин. Слщуючи 2 доби препарат вводили тть-ки м1сцево за допомогою пародонтальных кап 2 рази на добу по 75 мг.
2 група - 12 хворих на ГП хрошчного nepe6iry l-ll ступеня, яю отримували на тл1 базисноТ тера-niV диклофенак натрш 2 рази на добу по 75 мг -10 дшв. Протягом 7 дшв XBopi в домашшх умовах зранку приймали всередину 75 мг диклофенаку натрш, а ввечер1 препарат вводили м1сце-во в доз1 75 мг за допомогою ¡ндивщуальних пародонтальних кап протягом 40 хвилин. Слщуюч1 3 доби препарат вводили ттьки м1сцево за допомогою пародонтальных кап 2 рази на добу по 75 мг.
Для м1сцевого застосування НПЗП призначав-ся у вигляд1 суспензи, приготованоТ ex tempore, яка мютила 75 мг диклофенаку натрш. Суспен-з1я готувалася при змшуванш порошку таблето-вано'Г форми НПЗП з ¡зотошчним 0,9 % розчином хлориду натрш. Для м1сцевого введения су-спензи НПЗП використовували пролонгований метод введения за допомогою ¡ндивщуальних пародонтальных кап власноТ конструкци (Патент на корисну модель №39231, Украша).
У РР 61ох1м1чними методами вивчали показни-ки, що характеризують р1вень процеав ПОЛ за вм1стом д1енових кон'югат1в (ДК) та малонового д1альдепда (МДА). Визначення р1вня ДК проводили по методу И.Д.СтальноТ в модифкаци В.И. Скорнякова та сшвавт. (1988) [6], р1вня МДА - по методу Uchiyma М. & Michara М. у модифкаци Волчегорського И.А. та сшвавт. (1997) [7].
У nai_(ieHTiB до лкування та у визначеш термн ни шсля лкування, у ранков1 години натщесерце проводили 3a6ip РР для 6ioxiMi4Hnx дослщжень. Перед забором РР ротову порожнину 3 рази спол1скували кип'яченою водою. 31брану РР центрифугували 20 хвилин при 3000 об/хв. та надосадочну рщину вщбирали в чисп епшдор-фи. Проби збер1гали в замороженому вигляд1 при -20°С.
Результати дослпджсння та iix обговорення
Отримаш даш показали, що при використанш диклофенаку в РР хворих з р1зними ступенями ГП вщм1чалося вщновлення лише р1вня вторин-них перекисных продукте - МДА. Концентрац1я
Том 10, Выпуск 3
63
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ « Украгнсъка медична стожатологгчна ак аде Mi я»
ДК в РР BCix хворих цих груп июля проведеного л1-кування залишалася практично як i до лкування.
У rpyni хворих на ГП хроычного nepe6iry поча-ТК0В0Г0-1 СТупеНЯ ТЯЖКОСП BMiCT ДК в РР пюля лн кування (1 мюяць) збтьшився та був 31,33± 2,96 ммоль/л, а до лкування - 28,64 ± 1,22 ммоль/л (Р > 0,05). Це збтьшення достов1рно вщр1зняло-ся в¡д норми 18,39 ± 2,57 ммоль/л (Р < 0,003). У хворих яким проводилося базисне лкування BMiCT ДК пюля лкування достов1рно знизився до норми (Р < 0,001) та встановив 18,30 ± 1,22 ммоль/л (до лкування - 27,05 ± 1,0 ммоль/л).
Аналопчы даы спостер1галися i в rpyni хворих з бтьш важчим переб1гом захворювання (1-11 стугпнь ГП). Так, BMiCT ДК в РР хворих при засто-суванш диклофенаку становив до лкування -35,12 ±2,81 ммоль/л та июля лкування - 34,11 ± 2,83 ммоль/л (норма - 18,39 ± 2,57 ммоль/л) (Р < 0,001). У rpyni базисноТ терапи спостер1галося достов1рне зниження цього показника в РР (Р < 0,001). До лкування вш дор1внювався 34,16 ± 2,82 ммоль/л, а через 1 мюяць - 23,44 ± 0,96 ммоль/л.
Таким чином, при комбшованому застосуванш диклофенаку м1сцево за допомогою ¡ндивщуа-льних тонкост1нних пародонтальних кап та все-редину не спричиняло позитивы зрушення в стаж ПОЛ, вщносно вмюту ДК, що позначалося на ¡нтенсивносп процеав лтопероксидаци в РР та не викликало нормал1зацш р1вня ДК.
На вщмшу вщ ДК, BMiCT другого показника ПОЛ МДА в РР хворих при застосуванш диклофенаку значно знижувався та достов1рно не вщ-р1знявся вщ середньостатистичноТ норми. У хворих на ГП початкового-1 ступеня вмют МДА до
Реферат
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ РОТОВОЙ ЖИДКОСТИ ПРИ ПРИМЕНЕНИИ ДИКЛОФЕНАКА В ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ ХРОНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ РАЗНОЙ СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ. Рябоконь С.М., Крылова О.В., Худякова М.Б.
Ключевые слова: пародонтит, диклофенак, перекисное окисление липидов.
Применение диклофенака в лечении больных генерализованным пародонтитом не привело к нормализации уровня диеновых коньюгатов в ротовой жидкости. Содержание малонового диальдегида значительно снизилось и достоверно не отличалось от среднестатистической нормы.
Summary
ORAL FLUID LIPID PEROXIDATION UNDER DICLOFENAC APPLICATION IN THERAPY OF CHRONIC GENERALIZED PERIODONTITIS OF DIFFERENT SEVERITY Riabokon Ye.N., Krylova O.V., Hudyakova M.B. Key words: periodontitis, diclofenac, lipid peroxidation.
Application of diclofenac for patients with generalized periodontitis didn't result in the normalization of di-ene conjugates level in oral fluid. Malonic dialdehyde content significantly reduced and did not reliably differ from average norm values.
лкування був 6,25 ± 0,73 мкмоль/л (в rpyni nopi-вняння - 6,23 ± 0,77 мкмоль/л), а пюля лкування - 3,99 ± 0,32 мкмоль/л (в rpyni пор1вняння - 5,64 ± 0,37 мкмоль/л). При ГП 1-11 ступеня тяжкосп BMiCT МДА до лкування дор1внювався 7,42± 0,36 мкмоль/л (в rpyni пор1вняння - 7,36± 0,35 мкмоль/л), а пюля лкування - 3,45 ± 0,31 мкмоль/л, що достов1рно не р1знилося з нормою (4,36 ± 0,48 мкмоль/л, Р > 0,05) (в rpyni nopiB-няння - 5,76 ± 0,35 мкмоль/л). Показники пюля лкування достов1рно р1знилися в rpyni хворих, де використовувалося базисне лкування (Р < 0,05).
Л1тсратура
1. Дзяк Г.В. Нестероидные противовоспалительные препараты / Г.В. Дзяк, А.П. Викторов, Е.И. Гришина. - К.: Морион, 1999. -122 с.
2. Мороз Г.З. Ефективне й безпечне використання нестеро'щних протизапальних препарате у практик Ымейного лкаря // Ci-мейна медицина. - 2001. - №2. - С. 88-92.
3. Муравьев Ю.В. Токсическое повреждение печени диклофена-ком натрия / Ю.В. Муравьев, Е.В. Осипова, A.B. Алексеева, И.С. Дыдыкина //Клиническая фармакология и терапия. -2002. -№11 (2). - С.94-96.
4. Насонов Е.Л. Нестероидные противовоспалительные препараты (Перспективы применения в медицине). - М.: Анко, 2000. -143 с.
5. Поровознюк В.В. Використання нестеро'щних протизапальних 3aco6iB для локально!' терапи при захворюваннях юстково-м'язовоТ системи / В.В. Поровознюк, Т.В. Орлик, В.О. Литвин // Здоров'я Укра'ши. - 2004. - №1-2 (86-87). - С.34-35.
6. Скорняков В.И. Продукты перекисного окисления липидов в спинномозговой жидкости у больных с черепномозговой травмой / В.И. Скорняков, Л.А. Кожемякин, В.В. Смирнов // Лабораторное дело. - 1988, № 8. - С.14-16.
7. Спекторофотометрическое определение продуктов перекисного окисления липидов //Медицинская лабораторная диагностика (программы и алгоритмы) / под ред. проф. А.И. Карпищенко. -СПб. : Интермедика, 1997. - С. 48-52.
8. Страчунский Л.С. Нестероидные противовоспалительные средства / Л.С. Страчунский, C.H. Козлов. - Смоленск, 2000. -50 с.
