CC BY
15
© Колесник М.О., Сидоренко G.B., Дрынська B.C., Драннк Г.М.,
Степанова Н.М., Руденко A.B., Калшша H.A., М1галь Л.Я., Король Л.В., Нкулша Г.Г.
УДК 616.61-022.7-036.12-078.73-08
КЛ1Н1К0-1МУН0Л0Г1ЧН1 ТА Б10Х1М1ЧН1 ЕФЕКТИ ПРОТЕФЛАЗИДУ У ХВОРИХ НА ХР0Н1ЧН1 1НФЕКЦ11 СЕЧ0В01 СИСТЕМИ
Колесник М.О., Сидоренко C.B., Др1янська B.C., Дрантк Г.М., Степанова Н.М., Руденко A.B., КалЫЫа H.A., Миаль Л.Я., Король Л.В., Нтулта Г.Г.
ДУ «1нститут нефрологи АМН Украши»
Показаны позитивные клинические, иммунологические и биохимические эффекты Протефлазида у больных с хроническими инфекциями мочевой системы. Лечение с использованием этого препарата вместе со стандартными методами антибактериальной терапии (АБТ) у пациентов с хроническим пиелонефритом, в крови которых виявлены диагностически высокие титры антител (IgG) к Herpes simplex virus, Cytomegalovirus и Toxoplasma gondii, приводило к снижению высокой продукции просклеротического фактора - ТФР-ß, а снижение у-ИФ от нормального уровня було менее выраженным, чем в контроле (АБТ без Протефлазида). В этой же группе активность у-ИФ и ИЛ-8 в моче была более низкой, что указывает на нормализацию процесса воспаления в мочевой системе. Не выявлено достоверних изменений высокого уровня SLPI, которые нормализовались только через год в обеих группах пациентов. Традиционная антибиотикоте-рапия в большинстве случаев положительно влияла на показатели ПОЛ-АОЗ в крови, а использование Протефлазида позволило получить более выраженную динамику МДА и ТР в сыворотке крови, а также таких показателей реноспецифической энзимурии как активность НАГ и ß-Гал. Полученные данные позволяют считать целесообразным использование Протефлазида у больных с хроническими инфекциями мочевой системы, особенно тех, в крови которых выявлено повышение титров IgG к вирусам и токсоплазме.
Ключевые слова: мочевыделительная система, хронические инфекции, протефлазид.
ГНкування хворих на ¡нфекцП сечовоТ системи з ви-користанням антибактер1альноТ терапи завершуеться усглшним видужанням далеко не у вах хворих; реци-дивуючий переб1г може спостер1гатися у 30-50% паць ентв, особливо д1тей [11, 23]. Негативним результатом лкування антибютиками можна вважати як Тх ток-сичнють та вплив на стан паренх1ми нирок, так \ роз-виток резистентное^ патогенно! мкрофори, причинами якоТ е: нерацюнальна антибактер1альна терапт з використанням двох та бтьше антибютиш; невфний вибф дози препарату та недостатня тривалють терапи; чаете, безконтрольне використання антибактер1а-льних препарата, в тому числ1 без консультаци лкаря [12, 19, 21].
В якост1 головного фактору, що визначае резисте-нтнють мкрофлори сеч1 до антибютигав, розгляда-ються змЫи бюлогмних властивостей мкрооргаызмю \ продукцт ними бета-лактамаз, яга руйнують антибю-тики (пенщилши, цефалоспорини). Вщомо, що вщ 20 до 71% штамв кишкових паличок, 58-100% клебаел, 10-20% синьогншних паличок, 23% протея, 80% ста-фтокогав продукують бета-лактамази [7, 20].
Рют резистентност1 бактерш до антибютигав, а та-кожте, що лкування супроводжуеться значними озна-ками дисбактерюзу, який посилюеться на тл1 використання антибактер1альноТ терапи, алерпзацюю органь зму [9, 22], призводить до того, що лкування хронм-них запальних захворювань, втому числ1 пюлонефри-ту, стае бтьш складним, диктуючи необхщнють пошу-ку новихтерапевтичнихзасобв.
За останш десятирнчя на св1товому фармацевти-чному ринку з'явилися десятки нових ¡мунотропних
препарата. Особливу увагу привертають групи бюло-гмно активних речовин рослин, що характеризуються порвняно низькою токсичнютю \ мають вибфкову, специфнну фармакологмну д1ю на оргашзм людини. Однюю з таких груп е флавоноТди, що вщносяться до фенольних сполук рослин, бюлогмна \ фармакологм-на д1я яких вивчена досить широко.
Враховуючи те, що традицшна протизапальна те-рапт з включениям антибютигав широкого спектру ди не завжди пов'язана з досягненням позитивного ключного, мкробюлогмного, ¡ммунологмного та бюх1мм-ного ефекту, було цкавим включити до схеми терапи препарат Протефлазид - препарат противфусноТ та ¡муномодулюючоТ дп рослинного походження в1тчиз-няного виробництва. До його складу входять флаво-ноТдш глкозиди, що утримуються в 0е8сЬатр81а сае8рйо8а 1_. \ Са!атадго8й8 ер1дею8 1_., яга здатш при-гнмувати вфусоспецифнш ферменти ДНК-пол1меразу та тимщинганазу у вфуешфкованих кп1тинах. Це призводить до зниження здатност1 або повноТ блокади реплкаци вфусноТ ДНК ¡, як наслщок, перешкоджае розмноженню вфуав.
Протефлазид викпикае збтьшення продукц1Т ендо-генних а- \ уннтерферошв, що збтьшуе неспецифнну резистентнють оргаызму до вфусноТ \ бактер1альноТ ¡нфекцп та мае антиоксиданты властивост1 [13]. В той же час, ¡нтерферонова ланка ¡муштету впливае на продукц1ю ¡нших цитогашв, тому що активнють Т-хелперю 1 типу (що продукують у-1Ф) пригнмуе проду-кц1ю Т-хелперами 2 та Т-регуляторними вщповщних мед1атор1в ¡муштету - 1Л-10, ТФР-р.
Важливу роль грають прозапальний ФНП-а та хе-моатрактант 1Л-8, кпп"инами-продуцентами якого е моноцити/макрофаги, ендотелюцити, л1мфоцити, ней-трофти, ф1бробласти та ¡н., i завдяки якому мобтЬу-ються нейтрофти та формуеться тривалий цикл за-палення [24]. Пщ впливом 1Л-8 вщбуваеться визво-лення ферментв з внутршньоштинних органел ней-трофтв та стимулюються реакцп неспецифнноТ резистентности пов"язаш з мобтЬацюю функцюнальних резервв оргаызму у вщповщь на д1ю шкщливого па-тологнного фактору.
Серед таких найбтьш поширених патологмних процесв е втьнорадикальне окисления (ВРО) - один з ушверсальних мехашзмю ушкодження кл1тин, але разом з тим i один з метаболмних шляхв ix нормального функцюнування. В1домо, що загальна НАГ та р-Гал в ceni е реноспецифмними маркерами ураження тубулярного вщдту нефрону, а саме еп1тел1ю прок-симальних канальцв, тому активнють цих ферментю лЬосомного походження може бути ¡нформативним маркером залучення нирок до патологмного процесу у хворих на глелонефрит.
Нами продемонстровано особливост1 порушень цитокшовоТ ланки ¡муытету у хворих на хронмы ¡нфе-кци сечовоТ системи (XICC) [5], що може свщчити про Heo6xiflHicTb використання засобв ¡мунокорекцп для запоб1гання подальшому прогресуванню хроннного запалення. Визначення етюзалежних особливостей показнигав ¡муытету показали, що XBopi з наявнютю хламщшноТ ¡нфекцп, Ат до Cytomegalovirus, Herpes simplex virus потребують стимуляцп ¡нтерфероновоТ ланки [6]. До того ж, отримаы результати щодо кть-кост1 Сй119+-л1мфоцит1в, як1 несуть рецептори до у-1Ф [5], дозволяють передбачати, що ¡мунна система у хворих спроможна в1дпов1дати на екзогенний чи сти-мульований ендогенно ¡нтерферон, i пошук нових за-соб1в впливу на цю ланку е доц1льним .
В зв'язку з вищевикладеним, метою нашоТ роботи було досл1дження стану ¡мун1тету та бюх1ммних пока-зник1в в динам1ц1 лкування Протефлазидом для уяв-лення про мехашзми flii та доц1льн1сть використання цього препарату у хворих на хронмш ¡нфекцп сечовоТ системи.
Матер1али та методи досл1дження
Кп1н1ко-м1кроб1олог1чн1 ефекти препарату Протеф-лазид вивчали у 60 пац1ент1в в пор1внянн1 з 90 хвори-ми на XICC, що л1кувалися стандартними методами антибютикотерапп без цього препарату. Досл1дження ¡мунноТ системи та 61ох1м1чних показник1в проводили у 45 жшок, хворих на хроннний неускпаднений п1ело-нефрит (ХрПН), в кров1 яких визначено д1агностичне п1двищення титр1в антит1л (IgG) до Herpes simplex virus, Cytomegalovirus та Toxoplasma gondii; групу контролю скпали 25 здорових донор1в. Вериф1кац1ю д1аг-нозу зд1йснювали на п1дстав1 оц1нки скарг, даних анамнезу, результата кп1н1ко-лабораторних та ¡нструмен-тальних метод1в досл1дження нирок.
Для анал1зу стану ¡муытету в 1 групу (контрольну) включили 20 ж1нок, як1 отримували антибактер1альну терап1ю в1дпов1дно результатам бактер1ального поаву сеч1 (фторх1нолони, цефалоспорини, сульфан1лам1ди, амшоглкозиди), в 2 групу (досл1дну) увшшли 25 хворих, як1 додатково до такоТ Tepanii отримували Про-тефлазид.
За bIkom та тривалютю захворювання пац1ентки обох груп не вщрЬнялись. Так, середн1й в1к хворих 1 групи склав 32,1±3,0 року, 2 - 33,6±2,2 (р=0,64); сере-дня тривал1сть захворювання — 11,5±2,4 та 16,1±2,6 рок1в, в1дпов1дно (х2=108, р=1,0). BmIct в кров1 д1агнос-тично значущих титр1в Ig G до Herpes simplex virus, Cytomegalovirus та Toxoplasma у хворих обох груп статистично не вщрЬнявся та скпадав вщповщно: Х2=1,75, р=0,18; %2=1,14, р=0,28 та %2=1,16, р=0,28.
Для визначення титрв IgG до Herpes simplex virus, Cytomegalovirus та Toxoplasma gondii використовува-ли тест-системи виробництва "Orgenics" (¡зра'шь) та "Вектор-Вест" (Роая).
Вивчалась спонтанна та ¡ндукована продукцт Kni-тинами периферичноТ KpoBi цитоюшв (у-1Ф, 1Л-8, -10, ТФР-р), piBeHb в сироватц1 KpoBi ФНП-а (тест-системи «Diaclone» (Франц1я) i TRG (Н1меччина), Ат до ET, IgE («ООО Укрмедсерсервю» (Украша), а також SLPI ("Hycult biotechnology" Human SLPI (Нщерланди) до та пюля лкування за допомогою ¡муноферментного ана-л1зу за ¡нструкцтми виробника.
Визначали 6ioxiMi4Hi показники - антиоксидантну д1ю ферментю та активнють пероксидаци лinifl¡в (ПОЛ); ¡нтенсивн1сть втьнорадикального окисления оцшювали шляхом спектрофотометричного визначення BMicTy малонового д1альдепду (МДА) в KpoBi та ce4i [4]. Bmîct в сироватц1 KpoBi ферменту-антиоксиданту церулоплазмшу (ЦП) визначали за реакцюю з п-фен1ленд1амшдипдрохлоридом [10]; за-гальну пероксидазну активнють (ЗПА) еритроцитю визначали за реакцюю з ¡ндигокармЫом [15]; bmîct трансферину (TP) в сироватц1 кров1 за реакц1ею з за-л1зо-амон1й цитратом [2]; вмют SH-груп кров1 оцшюва-ли за методом, що запропонований Фоломеевим [16]. Для оцшки стану паренх1ми нирок використовували визначення активност1 фермент1в л1зосомального походження - загальноТ N-ацетил-р-Д-глюкозамшщази (НАГ) [14] та р-галактозидази (р-Гал), що визначали у разов1й порци ранковоТ сеч1 за методом Цветковой И. [17] (ферментативну активн1сть сеч1 виражали в мкмолях утвореного р-штрофенолу ¡з розрахунку на 1 ммоль креатин1ну сеч1 за одну годину ¡нкубацп).
Статистичну обробку результат1в дослщження проводили за допомогою одно- та багатофакторного дисперс1йного анал1зу (програми «Microsoft Excel», «SPSS» та "MedStat"). Визначали середне значения показник1в (М), його похибку (m), Xi-квадрат (%2) та flocTOBipHicTb 3MiH показнигав (р). Для статистично!' обробки використовувались параметричы критери статистики - тест Ст'юдента i метод Шеффе або не-параметричы - критерш Уткоксона, анал1з Крускала-Уоллюа. Для порюняння залежних виборок використовували критерЛ' Ст'юдента та Уткоксона. Достов1р-ною вважали рЬницю при р<0,05.
Результати та ïx обговорення
Протефлазид (1 мл якого мютить 0,3 мг суми кар-бонових кислот в перерахунку на яблучну кислоту, 0,32 мг флавоно'щю в перерахунку на pyTiH, спирт еттовий, воду) призначали на фот антибактер1ально'1' Tepaniï за наступною схемою: 1-й тиждень по 5 кра-пель (0,2 мл), на 2-3-й - по 10 крапель (0,4 мл), на 4-й - по 8 крапель (0,3 мл) трич1 на день протягом мюяця.
Клшмне обстеження продемонструвало, шо побм-них реакцш препарату не зафксовано i пюля курсу
лкування XBopi на ХрПН дослщжуваноТ групи скарг на дизур1ю, нктурш та чаете сечовипускання не мали на вщмшу вщ контрольно! групи, в якм у 20% жшок ц1 скарги збер1галися. Впродовж року у 30% хворих контрольно!' групи був рецидив захворювання, а у жшок, що отримували Протефлазид - у 16% (р<0,05). У за-гальноприйнятих анал1зах ce4i та KpoBi р1зниц1 м1ж трупами не встановлено.
Анал1з частоти ерадикацп класичних бактерм, C. trachomatis та молкут1в встановив достов1рну ефекти-вн1сть лкування в обох трупах хворих (р<0,001 для Bcix збудниюв). Проте теля етютропного лкування з використанням Протефлазиду ерадика^ю мкроорга-Hi3MiB як в ce4i, так i в зшкрябах з уретри та цервка-льного каналу досягнуто у Bcix хворих, тод1 як в rpyni пор1вняння U. urealyticum не вдалося видалити у 10% жшок (р=0,04). Частота визначення д1агностично-значущих титр1в Ig G до Herpes simplex virus мала тенденц1ю до зменшення в обох трупах жшок, але у хворих OCHOBHOI групи частота визначення була до-CTOBipHO меншою (р<0,05). Тобто використання Протефлазиду сприяло ел1мшацп Herpes simplex virus та U. urealyticum, що обумовлюе необхщнють його при-значення хворим на ХрПН з наявнютю qiei ¡нфекцп.
Анал1з показниюв стандартно! ¡мунограми дозволив показати достов1рне зниження в rpyni хворих, що отримували Протефлазид, абсолютного р1вня лейкоцтлв вщ 6668±427 до 4795±194 кл/мкл (р<0,05) та пщвищення зниженого у пац1ент1в вщносного р1вня л1мфоцит1в пе-риферичноТ KpoBi вщ 31,0±1,25 до 36,0±0,77% (р<0,05). Якщо piBeHb лейкоцилв в rpyni контролю теж достов1рно знижався, то пщвищення ктькост1 л1мфоцилв вщм1чено ттьки в rpyni хворих, що отримували Протефлазид.
Визначалась динамка функцюнальноТ активносл кл1тин ¡мунноТ системи (моноцтлв/макрофапв, Т-хелпер1в 1 i 2, а також Т-регуляторних л1мфоцит1в) у хворих за даними показниюв вщповщних цитоюжв KpoBi та ce4i - прозапальних 1Л-8, ФНП-а, у-1Ф та про-тизапальних 1Л-10 та ТФР-ß.
Дослщження показали, що пщвищена бтьш жж в 3 рази до лкування продукц1я 1Л-8 достов1рно знижа-лась в rpyni хворих, що приймали Протефлазид, в1д 38±2,3 до 28,8±3,1 пкг/мл (р<0,05); високий piBeHb цього цитокшу в ce4i теля лкування знижався в 2 рази - вщ 2,52±0,14 до 1,04±0,20 пг/мл (р<0,05), в контрольнш rpyni flOCTOBipHHX вщмшностей не встановлено.
PiBeHb ФНП-а достов1рно не змшювався вщразу теля лкування як в KpoBi - вщповщно 56,0±10 та 56,6±9,6 пкг/мл (р>0,05), так i в ce4i, ттьки через piK в ce4i вщм1чено достов1рне зниження показника у хворих, що приймали Протефлазид, але р1зниц1 з анало-пчними показниками контрольно! групи не було (р>0,05) (рис. 1).
Спонтанна продукц1я у-1Ф, яка у хворих не вщр1з-нялась вщ норми, теля лкування була знижена в обох трупах, але у пац1ент1в, що отримували Протефлазид, цей показник достов1рно вище (р<0,05); ¡ндуко-вана продукц1я, яка була знижена до лкування, теля терапи знижалась ще бтьше в обох трупах (рис. 2). Високий piBeHb цього л1мфокшу в ce4i (1,68±0,14) знижався теля терапи, але якщо в дослщжуванш rpyni становив 0,67±0,14 (0,0007±0,0001 в HopMi), то в rpyni контролю був значно вище - 3,6±0,4 пг/мл
(Р<0,01).
Рис. 1. PieeHb ФНП-а в сечi хворих, що лкувалися без (1 група)та с включениям в стандартну схему mepani'f Протефлазида (2 група).
Рис. 2. Продукщя у-1Ф у здоров их донор1в (1), хворих на хрон!чний ПН до лкування (2), п'юля АБТ (3) та АБТ+Протефлазид (4). * - р1зниця достов/'рна в пор!внянн1 з нормою л - р!зниця достоверна при пор1внянн! груп п'юля лкування
Знижена продукц1я протизапального цитокшу 1Л-10 не змшювалась теля лкування в обох трупах (рис. 3). Якщо в норм! 1Л-10 в сеч! не визначався, а у хворих становив 2,52±0,18 пг/мл, то теля лкування знижува-вся в обох групах в 2,5-3 рази, \ р1зниц1 м1ж трупами не було.
пг/мл 200 п 180 160 140 120 100 80 60 40 20 п!
□ спонтанна И ¡нцукована
* *
m г
Рис. 3. Продукщя 1Л-10 уздорових донор1в (1), хворих на хрон1чний ПН до лкування (2), пюля АБТ (3) та АБТ+Протефлазид (4). * - р1зниця docmoeipHa в пор1внянн1 з нормою
Особливий ¡нтерес представляло дослщження ТФР-ß - пол1функцюнального цитокшу, який бере участь у регуляцп процеав прол1ферацп, диференць ацп, MirpauiY та апоптоза, а також ряда метабол1чних
реакцш у р1зних кл1тинах-м1шенях [8]. Наши досль дження виявили тдвищення р1вня ТФР-р, що свщчить про високу активнють Т-рег у хворих на ХрПН (рис. 4). Лкування за допомогою Протефлазиду сприяло зни-женню спонтанно! продукцп ТФР-р (р<0,0б), тод1 як в контрольна грут не вщбувалось достов1рних змн \ продущя цього ростового фактору залишалась висо-кою. 1ндукована продукц1я ТФР-р знижалась пюля лкування в обох трупах до норми. Пюля л1кування в обох трупах не виявлено достов1рних зм\и цього пока-зника в сеч1, який буву хворих пщвищений в 10 раз1в.
синовоТ агресп") призводить у "алергимв" до нормаль зацп титр1в антитт до алергеыв [2]. Нам здавалось цкавим визначити разом з р1внем Ат до ЕТ р1вень 1дЕ для уявлення про стан алерпзацп у хворих на ХрПН, а також можливост1 впливу терапп на цей показник.
□ спонтанна И ¡ццукована
Рис. 4. Продукця ТФР-р у здоровых донор1в (1), хворих на ХрПН до лкування (2), пюля АБТ (3) та АБТ+Протефлазид (4). * - р1'зниця достов1'рна в пор1внянн1' з нормою А - р1'зниця достов1'рна при пор1внянн1' груп пюля Л1'кування
Дослщженнями останых роюв показано, що ендо-токсин (ЕТ) та антиендотоксиновий ¡муытет являють-ся важливими складовими загальноТ систе ми специ-ф1чного ¡муытету, а його вивчення стало важливою медико-бюлопчною та клУчною проблемою [3]. Саме тому теор1я М.Ю.Яковлева щодо рол1 ЕТ в ф1зюлогп \ патологп квал1ф1куе "ендотоксинову агреаю" як унь версальний фактор, який приймае участь в патогенез! бтьшосл захворювань ¡нфекцшного генезу [18]. Ен-дотоксин - лтополюахарид (ЛПС), який е обл1гатним компонентом зовышньоТ кл1тинноТ мембрани грамне-гативних бактерш \ може викликати наступи бюлопчы ефекти: активацш лейкоцилв \ макрофапв; стимуляцш продукцп ендогенного трогену, ¡нтерфе-рону, ¡нтерлейюыв, ФНП та ¡нших мед1атор1в; полкло-нальну активацш В-кл1тин та ¡н. [3].
Р1вень Ат до ЕТ в кров1 був високим, пюля лку-вання знижувався як в контрольна грут, так \ в досль дженш, але не досягав норми (0,028±0,001 пг/мл) (р<0,05).
В л1тератур1 е свщчення, що здатнють оргаызму до алерпчних реакцш, наприклад, до бронх1альноТ астми, мае безпосередне вщношення до "ендотоксиновоТ агресп" [2]. Дуже важливими являються клУчы спо-стередження, ям показали, що нормал1зац1я концент-рацп плазменого ЛПС \ Ат до ЕТ (л1квщац1я "ендоток-
Рис. 5. Р1вень Ат до ЕТв кров1'хворих, що л1'кувалися без (1 група) та с включениям в стандартну схему терапп Протефлазида (2 група). * - зм 'ми пюля лкування достов 'фт л - р1зниця достов/'рна при пор1внянн1 з нормою
Дослщженнями не виявлено р1зниц1 середых пока-знимв р1вня 1дЕ у хворих на ХрПН до лкування в порь вняны як з нормою, так \ з даними пюля терапп - як з використанням Протефлазиду так \ без (рис. 6).
180 160 140 120 100 80 60 40 20 0
□ до лкування в пюля
норма
1 група
2 група
Р1
ни
ЯК
П|
(Т! кр
НС ПС
Р1вень БЬР! в кров! та сеч '! у хворих, як\ л¡кувалися за допол
стимуляцш продукцп ендогенного трогену, ¡нтерфе-рону, ¡нтерлеймыв, ФНП та ¡нших мед1атор1в; полкло-нальну активацш В-кл1тин та ¡н. [3].
Р1вень Ат до ЕТ в кров1 був високим, теля лку-вання знижувався як в контрольна грут, так \ в досль дженш, але не досягав норми (0,028±0,001 пг/мл) (р<0,05).
В л1тератур1 е евщчення, що здатнють оргатзму до алерпчних реакцш, наприклад, до бронх1альноТ астми, мае безпосередне вщношення до "ендотоксиновоТ агресп" [2]. Дуже важливими являються клУчы спо-стередження, як1 показали, що нормал1зац1я концент-рац1Т плазменого ЛПС \ Ат до ЕТ (л1кв1дац1я "ендоток-
Рис. 6. Р1вень 1дЕ в кров/хворих, що л/кувалися без (1 група) та с включениям в стандартну схему терапп Протефлазида (2 група).
Дослщження секреторних ¡нпб1тор1в лейкоцитар-них протеТназ (ЭЬР!) не виявили достов1рноТ динам1ки як п1сля традицшноТ терап1Т, так \ при використаны Протефлазиду (р=0,136 для кров1 та р=0,438 для сеч1) (табл. 1), через 1 р!к п1сля л1кування р1вень ЭЬР! в кров1 пац1енлв, що приймали Протефлазид, достов1р-но знижувався \ не в1др1знявся вщ норми (1260±101 в пор1внянн1 з 1122±76 пг/мл, р>0,05).
Таблиця 1
Р1вень SLPI в кров1' та сеч/ у хворих, як\ л ¡кувалися за допомогою стандартно!' антибютикотерапп (контрольна) та
додатково отримували Протефлазид (досл1дна)
Групи Р1вень ЭЬР! в кров1 (пг/мл) Р1вень ЭЬР! в сеч1 Р 1-2, 3-4
1 2 3 4
До терапп П1сля До терапп п1сля
Контрольна (1) 2067±308 1601±150 2508±388 2185±363 >0,05
Дослщна (2) 1938±308 1537±93 2759±358 2335±205 >0,05
При вивчены стану антиоксидантного захисту та активное^ оксидативних процеав в кров1 хворих на ХрПН встановлено, що при розвитку запальних процес1в сечовоТ системи порушуеться р1вновага м1ж антиоксидантним захистом та активн1стю оксидативних процес1в (табл. 2).
Таблиця 2
Активнють антиоксидантних фермент/в та процеЫв ПОЛ у хворих на хрошчний телонефрит
Показник (М±м) Контроль П=25 ПН п =59
TP, ум.о.д 5±1 8,28±0,73*
BMicT в сироватц1 ЦП, г/л 0,218±0,011 0,211 ±0,014
SH-групи, ммоль/л 2,22±0,02 2,23±0,037
ЗПА мкмоль/хв. на 1г Нв 457±20 485±18
М Сироватка мкм оль/л 119±35 308±41*
Д Еритроцити 549±51 552±28
А Сеча, ммоль/л 2,6±0,2 3,08±0,26
■ статистично docmoeipHa р1зниця у пор'шнянн'! з контролем (р<0,05)
Як видно з представлених даних, у хворих на ХрПН спостер¡гаеться пщвищення в сироватц1 KpoBi BMicTy TP у 1,65 рази, а показники BMicTy ЦП i SH-rpyn в сироватц1 KpoBi та ЗПА еритроцитв - статистично не вщрЬнялися Bifl показнигав у практично здорових людей. Також у хворих на ХрПН в KpoBi пщвищувалася концентрацт продукпв ПОЛ, а саме МДА в сироватц1 KpoBi в1дпов1дно у 2,6 рази порвняно з нормою (р<0,05). Вм1ст МДА в еритроцитах та його екскрецт з сечею у хворих на ХрПН здебтьшого знаходилися в межах норми. Отже, можна припустити, що активнють та локалЬацт ¡нфекцмного процесу в сечовому трагап та розвиток ПН в певнш Mipi негативно впливають на реагування системи антиоксидантного захисту (АОЗ). 3 ¡ншого боку, порушення балансу м1ж системою АОЗ та ПОЛ в певнш Mipi може впливати на розвиток, активнють та хрошзац1ю запального процесу в нирках.
Все це узгоджуеться ¡з сучасним уявленням про патогенез ПН. Так, вщомо, що формування процесу ¡нфекцшного запалення в нирках та сечовивщних
шляхах пов'язано з ¡нтенсифкацюю деструкци бюме-мбран й пперактивнютю фосфолтаз та ПОЛ. Внасль док розвитку запального процесу в нирках активЬу-ються процеси втьнорадикального окисления та пщ-вищуеться продукци активних форм кисню. Моноцити та макрофаги, що м1грують до тканин у вщповщь на д1ю ¡мунних комплекса, здатш продукувати активы форми кисню, яга поряд з ¡нЩ1ацюю синтезу простаг-ландинв з арахщоновоТ кислоти та активацюю л1зо-сомальних проте'шаз призводять до пошкодження кл1тинних мембран паренхими нирки. Одночасно з розвитком мембранол1тичних процесв в кл1тинах нир-ковоТ тканини \ прогресуванням ПОЛ вщбуваеться активЬацт ендогенних фосфолтаз.
Пюля застосування традицшного антибактер1аль-ного лкування у хворих на ХрПН в кров1 спостер1гала-ся тенденц1я до зниження концентрацп МДА, що, перш за все, зумовлено дюю антибактер1альних препарата (таблиця 3).
Таблиця 3
Змти показнишв систем ПОЛ-АОЗ в умовахлкування хворих на хрон1чний ПН
*
Показник Традиц1йне лкування (n=15) Традиц1йнел1кування + Протефлазид (n= 25)
до/ п1сля л1кування до/ п1сля л1кування
BMicT в сироватц1 TP, ум.о.д 10,7±1,5 * / 13,1 ±1,8* 8,2±0,57* / 6,19±0,51**
ЦП, г/л 0,191 ±0,01 / 0,173±0,012* 0,208±0,011 / 0,210±0,012
ЗПА мкмоль/хв. на 1г Нв 612±111 / 530±79 448±32 / 418±27
М Сироватка мкмоль\л 514±32* / 450±28* 270±14* / 192±32**
Д Еритроцити 604±81 / 488±48 578±51 / 643±50
А Сеча, ммоль\л 2,89±0,41 / 2,89±0,039 2,79±0,31 / 2,81±0,027
Прим '!тка : * - статистично docmoeipHa р1зниця у пор 'юняннi з нормою (р<0,05)
**- статистично docmoeipHa р/'зниця у пор1внянн13i станом до лмування (р<0,05
Аналопчну тенденц1ю до змЫ мав й показник ЗПА еритроцитв. 1нш1 показники АОЗ кров1 при цьому за-лишалися в межах значень до лкування.
Застосування разом з традицмним антибактер1аль-ним лкуванням Протефлазиду сприяло достов1рному зниженню в сироватц1 кров1 ТР та МДА (табл. 3) - нор-мал1зац1я вщбувалась, вщповщно, у 66% та 70% хворих. Показник вмюту ЦП у 50% хворих позитивно змь нювався, ЗПА еритроцитв \ концентрацп МДА в сеч1 не змЫювалися порвняно з1 станом до лкування, а вмют МДА в еритроцитах мав тенденц1ю до негативного зро-стання середых показнигав (хоча у половини хворих вщмналося зниження показника порвняно з початком лкування).
Ефективнють л1кування оцЫювали також за рюнями активное^ реноспецифнних ферментв в сеч1; позити-вним ефектом вважали збтьшення показника, якщо вихщы дан1 були нижче меж1 фЫологнноТ норми та зниження, якщо вони перещували верхню межу. Показники активное^ НАГсеч1 (при норм1 6,2-17,1) позитивно змЫювалися у 74% хворих, а показники активное^
р-Гал сеч1 (при норм1 4,5-14,6 мкмоль/ммоль креатиыну за годину) - у 58% в порвняны з 25% пюля традицшноТ терапи (р<0,05).
Висновки
Таким чином, л1кування за допомогою Протефлазиду сприяло вираженому шннному ефекту та зниженню продукци Т-регуляторними кпп"инами проекпероти-чного фактору - ТФР-р та рюня Ат до ЕТ в кров1, що можна вважати позитивним наслщком. Зниження пюля лкування в обох трупах нормально! до того спонтанно! продукци ¡мунокомпетентними штинами можна вважати результатом впливу антибютикотерапп, але використання Протефлазиду сприяло меншому зниженню продукци цього противфусного цитогану, що можна пояснити ¡нтерферон-стимулюючим ефектом Протефлазиду \ розцЫювати як позитиний результат. Важпивим ефектом терапи з використанням Протефлазиду можна вважати бтьш низьку в порюняны з кон -трольною групою активнють прозапальних цитогаыв у-1Ф та 1Л-8 в сеч1, що вказуе на нормал1зац1ю процесу запалення в сечовм систем!. Не виявлено достов1рних
10. Камышников B.C.. Справочник по кпинико-биохимической лабораторной диагностике: в 2 т. Т.1.-Минск : "Беларусь". - 2002. - 495 с.
11. Коровина Н.А. Захарова И.Н., Мумладзе Э.Б., Савельева О.В., Аль Макрамани Али Ахмед. Современные подходы к лечению инфекции мочевой системы у детей // Consilium medicum. - 2004. - № 6. - С. 27-28.
12. Майданник В.Г. Ефективнють антибактер1альноТ терапп мкробно-запальних захворювань сечовоТ системи у fli-тей за результатами систематичних оглядщ та мета-аналЬу // УкраТнський журнал нефрологи та flianby. -2008. - № 1 (17). - С. 51-66.
13. Малевич М.П., Дюдюн С.Т., Рибалко С.Л. та ¡н. 1нтерфе-ронмодулююча та апоптозомодулююча активнють препарату Протефлазид // BicH. ВЫницького державного медичного уыверситету. - 2002. - № 6 (2). - С. 281-284.
14. Покровский А.А., Кравченко Л.В., Тутельян В.А.. Исследование активности ферментов лизосом при действии афлатоксина и митомицина // Биохимия. - 1971. - Т. 36, № 4. - С. 690-696.
15. Попов Т., Нейковска Л.. Метод определения пероксида-зной активности крови // Гигиена и санитария. - 1971. -№ 1. - С. 89-91.
16. Фоломеев В.Ф. Фотоколориметрический ультрамикро-метод количественного определения сульфгидрильных групп белка и небелковых соединений крови // Лаб.дело. - 1981. - № 1. - С. 33-35.
17. Цветкова И.В., Козина А.Б., Методы определения N-ацетил-р-Д-гексозаминидазы А для пренатальной fliar-ностики болезни Тея-Сакса и выявления гетерозиготних носите лей заболевания // Современные методы в биохимии . - М. : Медицина, 1974. - С. 132-176.
18. Яковлев М.Ю. Системная эндотоксинемия в физиологии и патологии человека : автор. ... д-ра мед. наук / М. Ю. Яковлев М. - М., 1993. - 55 с.
19. Яковлев С.В. Антибактериальная терапия пиелонефрита // Consilium medicum. - 2000. - № 4. - С. 156-159.
20. Bower Jean M., Eto Danelle S. and Mulvey Matthew A. Covert Operations of Uropathogenic Escherichia coli within the Urinary Tract // Traffic. - 2005. - Vol. 6, Issue 1. - P. 1831.
21. Funfstuck R., Stein G., Naber K. G., et al. Nephrology-part 3: Urinary tract infections // Med Klin (Munich). - 2003. -Vol. 98. - P. 377-387.
22. Kauffman C.A., Vazquez J.A., Sobel L.D. et al. Prospective multicenter surveillance study of funguria in hospitalized patients // Clin Infect Dis. - 2000. - 30. - P. 14-28.
23. Mangiaotti P., Pizzini C., Fanos V. Antibiotic prophylaxis in children with relapsing urinary tract infections: review // J. Chemoth. - 2000. - Vol. 12. - № 2. - P. 115-123.
24. Tjabringa G., Vos J., Olthuis D., Ninaber D. Host defense effector molecules in mucosal secretions // Immunology and Medical Microbiology. - 2005. - Vol. 45. - P. 151-158.
Summary
CLINICO-IMMUNOLOGICAL AND BIOCHEMICAL EFFECTS OF PROTEFLASIDE IN PATIENTS WITH CHRONIC INFECTION OF URINARY SYSTEM
Kolesnyk M.O., Sydorenko E.V., Driyanska V.E., Drannik G.N., Stepanova N.M., Rudenko A.V., Kalinina N.A., Migal L.A., Korol L.V., Nikulina G.G.
Key words: Urinary system, chronic infection, proteflaside.
The positive clinical, immunological and biochemical effects of Proteflaside in patients on chronic infection of urinary system are shown. Treatment by means of this medicament along with standard methods of antibacterial therapy (ABT) in patients having chronic pyelonephritis, whose blood contained the determined diagnostic elevation of titers of antibodies (IgG) to Herpes simp;ex virus, Cytomegalovirus and Toxoplasma gondii resulted in the decrease in high production of prosclerotic factors TGF-p but the decrease in y-IF from normal level was less expresses than in controls (ABT without Proteflaside). In this group the y-IF and IL-8 activity in urine was lower, that indicates the normalization of the inflammatory process in urinary system. No reliable changes were seen in the high SLPY level which became normal only after a year in both group of patients. The conventional antibioticotherapy in the majority of cases acts positively on lPO-AOS levels in blood but the use of Proteflaside allowed to receive more expressed dynamics of MDA and Tr blood serum and also such levels of renospecific enzymuria as NAG and p-Gal activity. The data received allow to regard Proteflaside advisable for patients with chronic infection of urinary system, particalarly for those blood comprises the determined diagnostic elevation of IgG titers to viruses and toxoplasma. Institute of nephrology of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kiev
Mamepian надшшов до редакци 27.11.08.
3MiH рвня SLPI в сироватц1 KpoBi та ceni в обох трупах пацюнлв.
Традицшна антибютикотерапп у бтьшосл випадгав позитивно впливае на показники ПОЛ-АОЗ в KpoBi, але використання Протефлазиду дозволило отримати бтьш виражену динамку МДА та TP в сироватц1 KpoBi, а також таких показнигав реноспецифнноТ ензимурп як активнють НАГ i ß-Гал.
Отримаы даы дозволяють вважати доцтьним використання Протефлазиду у хворих на хронны ¡нфекцп сечовоТ системи, особливо тих, в KpoBi яких визначено дюгностичне пщвищення титрю антитт (IgG) до Herpes simplex virus, Cytomegalovirus та Toxoplasma gondii.
Л1тература
1. Аниховская И.А. Выявление групп риска, выбор тактики обследования и оценка эффективности лечения различных заболеваний по показателям антиэндотоксинового иммунитета: Автореф. дис... канд. мед. наук. - М, 2001. -18 с.
2. Бабенко Г.О.. Визначення мкроелементщ у кпУчних лаборатортх. - КиТв: Здоров"я, 1968. - 136 с.
3. Белоглазов В.А., Коновалова Ю.В., Гордиенко А.И., Бакова А.И. Дисфункция антиэндотоксинового гуморального иммунитета у больных сахарным диабетом 2 типа // Иммунология и аллергология. - 2008. - № 1. - С. 19-21.
4. Воз1анов О.Ф., Пасечжков С.П., НкулЫа Г.Г. та спшавт. Cnoci6 диференц1альноТ д1агностики гострого пюлонеф-риту // Патентна винахщ № 98052697 вщ 25.05.1998р.
5. Дранык Г.М., Дртнська B.C., Степанова Н.М. та ¡н. Про-дукцт цитокУв та рщень секреторних ¡Hri6iTopiB лейко-цитарних протеаз у хворих на хронны ¡нфекцп сечовоТ системи // Журнал академп медичних наук УкраТни. -2007. - № 4, том 13. - С. 761-771.
6. Дртнська B.C., Степанова Н.М., Руденко A.B., Петрина О.П., Кологр1мова В.В., Малашевська Н.М., Круглков В.Т., Сидоренко С.В. Особливое^ ¡муытету у хворих на ¡нфекцп сечовоТ системи з рецидивуючим nepeöiroM, обумовлеы рЬними етюлопчними чинниками // 1муноло-пя та алерголопя. - 2006. - № 4. - С. 112.
7. Ермоленко В.М. Хронический пиелонефрит // Фармацевтический вестник. - 2002. - № 26. - С. 27-31.
8. Зубова С.Г., Окулов В.Б. Молекулярные механизмы действия фактора некроза опухолей а и трансформи-рующего фактора роста ß в процессе ответа макрофага на активацию // Иммунология. - 2001. - № 5. - С. 18-22.
9. 1ванов Д.Д. 1нфекцп сечових шляхт в практик амейного лкаря // Лки УкраТни. - 2005. - № 1. - С. 14-16.
