CC BY
1020 East European Scientific Journal #2(66), 2021 ...2;...,..
УДК 339.9 ГРНТИ: 06.51.25
Борзенко Олена Олексан^^^вна
доктор eKonoMÍHnux наук, професор завiдуюча сектором мiжнародних фтансових до^джень ДУ «1нститут економiки та прогнозування НАН Украти» професор Ланжоуського ymíверситету (Китай) Панфтова Тамара Олександрiвна кандидат економiчних наук, nровiдний науковий спiвробiтник сектору мiжнародних фтансових до^джень ДУ «1нститут економiки та прогнозування НАН Украти»
ПЕРЕДУМОВИ ДОВГОСТРОКОВО1 ДЕПРЕСП СВ1ТОВО1 ЕКОНОМ1КИ
Borzenko Elena
Doctor of economics, рrofessor, Head of the Sector ofInternational Financial Research, Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine, Professor Lanzhou University (China) Panfilova Tamara
Candidate of Sciences in Economics, Leading researcher Department of International Financial Research Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine
Summary. The article is devoted to the study of potentially threatening phenomena on the way to stabilizing and overcoming depressive trends in the global economy in the medium and long term in the context of the COVID-19 pandemic, taking into account the identification of areas of global risk. The reformatting of the global socio-economic landscape is substantiated, which is determined by the course of the pandemic, deformations and intensification of competition in world markets, different rates of decline and recovery of economic growth in general and individual industries, financial market volatility, destabilization of public finances. social protection. This is confirmed by the dynamics of international trade in goods and services, declining investment capital flows and exacerbation of the global debt problem. Emphasis is placed on the need to form in each country anti-crisis potential on a scientifically sound basis in order to counter external and internal threats and stimulate sustainable socio-economic development.
Анотащя. Стаття присвячена дослщженню потенцшно загрозливих явищ на шляху стабшзаци та подолання депресивних тенденцш розвитку глобально! економши у середньо- та довгостроковш nepcneKraBÍ в умовах пандеми COVID-19 з урахуванням вдентифшаци сфер поширення глобальних ризишв. Обгрунтовано переформатування глобального соцiально-економiчного ландшафту, яке визначаеться власне перебиом пандеми, деформациями i посиленням конкуренцп на свггових ринках, рiзношвидкiсними темпами падшня та вiдновлення економiчного зростання економiки в цiлому та окремих галузей, волатильнiстю фiнансових ринкiв, дестабшзащею сфери державних фiнансiв, загостренням проблем в сферi соцiального захисту. Зазначене тдтверджуеться динамiкою мiжнародноi торгiвлi товарами та послугами, зменшенням потокiв швестицшного капiталу та загостренням глобально! боргово! проблеми. Наголошено на необхiдностi формування в кожнiй кра!ш антикризового потенщалу на науково-обгрунтованих засадах задля протистояння зовнiшнiм i внутрiшнiм загрозам та стимулювання сталого соцiально-економiчного розвитку.
Key words: pandemic, vaccination, depression, global risks, crisis, socio-economic consequences, resilience, instability, crisis management
Ключовi слова: пандемiя, вакцинацiя, депре^я, глобальт ризики, прояв криз, соцiально-економiчнi наслiдки, стшюсть, нестабшьтсть, антикризове управлтня
Постановка проблеми. Пандемiя COVID-19 понад рж випробовуе свгтову та нацюнальш економiки на стiйкiсть по уах сферах суспiльноi життедiяльностi - фшансово!, виробництва промислово! та сiльськогосподарськоi продукцп, надання послуг, охорони здоров'я та сощального захисту тощо.
Ще у квiтнi 2020 року голова М1жнародного валютного фонду К.Георпева у своему виступi озвучила прогноз, що пандемiя коронавирусу
призведе до найсильнiшого економiчного спаду з чаав Велико! депресп [1].
Практично уа держави виявилися беззахисними перед глобальною пандемiчною загрозою, оскшьки швидшсть розповсюдження вiрусу та його непередбачувана мутацiя не дозволяють приборкати пандемш та зменшити соцiально-економiчнi наслiдки традицшними методами державного i наддержавного регулювання у короткостроковiй перспективi. Пандемiя спричиняе переформатування
ив
ЕШШ
геоекономiчного ландшафту та тдривае сощально-психологiчнi та житгeвi тдвалини людства, з оглялу на непредбачувашсть результативностi глобально! вакцинацп та перспектив адаптацп людства до умов жорсткого дистанцюнування.
Останнi досл1дження та публжацп. МВФ прогнозуе поглиблення довгострокових згубних економiчних наслiдкiв кризи та «тривале сходження» на шляху подолання кризи та побудови бшьш стшко! економiки. Йде пошук ефективних методiв та шструменпв подолання «Великого розходження» [2; 3].
В цьому зв'язку актуатзуеться увага наукового та експертного середовища щодо дослвджень у напрямку забезпечення динамiчного розвитку та стiйкостi в рiзних сферах житгeдiяльностi людства за умов нестаб№носп. Не викликае сумнiвiв положения, що стрижнем динамiчного розвитку та стшкосл будь яко! галузi та сфери житгедiяльностi е фшансова стабiльнiсть.
Феномен нестабiльностi як виклик економiчному розвитку грунтовно розкрито в монографп В.Гейця [4]. Значну увагу проблемам фшансово! нестабiльностi та забезпечення фшансово! стiйкостi, зокрема щодо причин виникнення та поширення фiнансових криз, механiзмiв попередження та подолання насладив, -придiлено у працях закордонних вчених М.Бордо, Д.Даймонда, Р.Дорнбуша, П^бвга, Г.Камiнскi, Г.Кальво, П.Кругмана, X.Мiнскi, Р.Манделла, М.Фрщмена, С.Фiшера та iн. Зазначеш проблеми аналiзуються й укра!нськими вченими, серед яких -В.Базилевич, В.Геець, А.Гриценко, О.Дзюблюк, Т.£фименко, Д.Лук'яненко, 1.Лунша, А.Поручник, О.Рогач, А.Фiлiпенко та ш Питання забезпечення соцiально-економiчно! стабiльностi, досягнення шституцшно! стiйкостi держави та антикризового управлiння знайшли вiдображення в працях вичизняних економiстiв, зокрема Т.Артьомово!, В.Гейця, А.Гриценка, Е^баново!, В.Сiденка та ш Дилеми монетарно! полiтики в умовах глобально! нестабшьносл аналiзуються в працях Н.Резшково! та В.Козюка.
З огляду на невизначенiсть перебiгу пандемi!, актуалiзацiю кризових явищ в багатьох сферах житгедiяльностi людства, прогнози щодо ескалацп глобальних екологiчних, технологiчних, геоекономiчних ризишв, потребують
вдосконалення iснуючи антикризовi методи та шструменти забезпечення стiйкостi нацюнальних економiк.
Основною метою статтi е визначення та систематизацiя потенцiйно загрозливих явищ на шляху стабiлiзацi! та подолання депресивних тенденцiй розвитку глобально! економши у середньо- та довгостроковш перспективi.
Виклад основного матерiалу. Глобальний соцiально-економiчний ландшафт визначаеться власне перебтем пандемi!, деформацiями i посиленням конкуренцп на свiтових ринках, рiзношвидкiсними темпами падшня та вiдновлення економiчного зростання економiки в цiлому та
East European Scientific Journal #2(66), 2021 21 окремих галузей, волатильнютю фшансових ринкiв, дестабiлiзацieю сфери державних фшансш, загостренням проблем в сферi сощального захисту. Зазначене пiдгверджуeться динамiкою м1жнародно! торгiвлi товарами та послугами, зменшенням потоков iнвестицiйного капiталу та загостренням глобально! боргово! проблеми.
Перебiг пандеми COVID-19 в окремих кра!нах та регюнах свiту мае хвилеподiбний характер, що пов'язане iз поширенням шфекци, мутацiею коронавiрусу, тривал1стю та характером обмежень в рiзних сферах життедiяльностi, особливо щодо iндивiдуальних та масових контаклв. Початок вакцинацi! наприкiнцi 2020 року дае надш на результатившсть боротьби з iнфекцiею, проте породжуе новi виклики для людства. По-перше, спостерiгаеться значна диференцiацiя кра!н за можливютю доступу до вакцин та обсягами закутвель. Ринок вакцин поки що обмежений обсягами виробництва та поставок i не задовольняе потреб людства. По-друге, iснують значнi вiдмiнностi у темпах вакцинацп. В багатьох випадках це залежить вiд стану системи охорони здоров'я та фшансово-оргашзацшно! здатностi влади. По-трете, не встановлено тривалiсть перюду дiевостi захисту вакцинованих вiд коронаырусу. Тобто iснуе ймовiрнiсть, що потреба у новш вакцинацп виникне рашше, нiж буде вакциновано бiльшiсть охочих i сформовано суспiльний iмунiтет. При цьому поки що не встановлено вщдалений ефект ди коронавiрусу, що загрожуе здоров'ю як власне людини, так i людства в цшому.
Прiоритетна увага до подолання коронавiрусно! iнфекцi! деформуе нацiональнi системи охорони здоров'я - менше уваги придметься хронiчно хворим на iншi хвороби, зокрема сердцево-судинш, онкологiчнi, дiабет тощо, що призводить до зростання смертность Швидкими темпами збiльшуеться потреба у фшансових ресурсах для ефективного функцюнування галуз^ передусiм бюджетних.
Початок пандеми, з огляду на невизначешсть !! тривалостi, «сколихнув» фiнансовi та бiржовi ринки падiнням курсiв акцiй, коливаннями на валютних ринках, обвалом цш на сировину та енергоресурси. Найбшьшу стiйкiсть (здатнiсть повернутися на траекторш позитивно! динамiки) продемонстрували провiднi фондовi ринки. Проте цiни на бiржовi товари та енергоресурси поверталися на докризовий рiвень достатньо довго, залежно вiд поновлення попиту.
У б№шосп кра!н свiту падiння ВВП спостерталося у другому кварталi 2020 року i вимiрювалося двозначними цифрами. Подальший значний пiдйом дiлово!' активностi упов^нився наприкiнцi того ж року i на початку 2021 року у зв'язку з новою хвилею шф^вання та обмежень. В цшому, за попередшми ощнками МВФ, свiтовий випуск (World Output) скоротився на 3,5%, у тому числ1 в розвинутих кра!нах - на 4,9%, в кра!нах, що розвиваються та кра!нах з ринком, що формуеться, - на 2,4%. Сдиною потужною економiкою з
22 East European Scientific Journal #2(66), 2021 позитивною динашкою еконо]шчного зростання на 2,3% виявився Китай. В економщ США падiння склало -3,4%, в крашах еврозони - -7,2%, в Сполученому Королiвствi - -10,0% [5].
Обсяги свггово! торгiвлi товарами та послугами у
2020 рощ, за попередтми ощнками, скоротилися на 9,0% порiвняно з 2019 роком: торпвля товарами зменшилася приблизно на 6%, а торпвля послугами - на 16,5% [6]. Пандемiя сильно вплинула не тшьки на попит, але i на конкурентоспроможнiсть кран. Окремi держави спромоглися успiшнiше протистояти новим викликам i збiльшити свою частку на свiтовому ринку. Наприклад, Китай змiг захопити частку риншв у багатьох секторах, у тому чи^ в деяких найбiльш постраждалих (транспортне обладнання та дорожнi транспортш засоби). Проте конкурентоспроможнiсть Китаю попршилась у секторах, як1 продемонстрували зб№шення обсягiв торгiвлi, зокрема щодо обладнання зв'язку та офюно1 технiки Задовольнити додатковий попит у цих секторах спромоглися В'етнам, Тш'ланд та Тайвань (провшщя Китаю).
На глобальному ринку у коротко- i середньостроковiй перспективi посиляться позицп фармацевтичних компанiй-гигантiв з розроблення й виробництва вакцин проти коронаырусно! шфекцп та супутнiх препаратiв, яш використовуються при li лiкуваннi.
Значного негативного впливу зазнала сфера прямого шоземного iнвестування. За оцiнками ЮНКТАД в 2020 роцi глобальнi прямi iноземнi швестици (П11) зазнали краху, знизившись на 42% з 1,5 трлн. дол. США в 2019 рощ до приблизно 859 млрд. дол. США. Такий низький ршень востанне спостерiгався у 1990-х роках, також вiн е на понад 30% нижчим за iнвестицiйний рiвень пiсля свггово1 фшаисово1 кризи 2008-2009 роюв. Незважаючи на непевнi прогнози в1дновлення свггово1 економiки у
2021 рощ, ЮНКТАД прогнозуе, що потоки П11 залишатимуться слабкими через невизначетсть щодо розвитку паидемй' COVID-19.. ЮНКТАД оч^е, що будь-яке збiльшення глобальних потоков П11 в 2021 рощ ввдбуватиметься не за рахунок нових iнвестицiй у виробничi активи, а через транскордоннi злиття та поглинання, особливо в галузi технологш та охорони здоров'я. Наприклад, швденноафрикансьш iнвестори планують придбати частки у постачальниках медичних послуг по всш Африцi та Азп. А iндiйськi 1Т-компанп оголосили про збiльшення обсяпв придбань на 30%, орiентуючись на европейсьш та iншi ринки послуг шформацшних технологiй [7].
Пандемiя COVID-19 актуалiзувала серйознi проблеми в сферi державних фiнансiв. Внасл1док скорочення обсягу виробництва та падiння доходiв, а також екстрених заходiв пiдтримки реального сектору та населення, розмiри дефщиту державного бюджету i боргу в бшьшосп кра!н свiту перевищили рiвнi, зафiксованi в перiод свггово! фшансово! кризи 2008-2009 рр. Глобальнi заходи бюджетно! пiдтримки склали майже 14 трлн. доларiв США. Масштаб i форма тако! пiдтримки
MB
aaa«
BapiMBarnca b 3are®Hocri Big BnrnBy moKiB, gocTyny go 3ano3nueHb 3 Hn3bKoro Bapric™ Ta g0Kpn30Bnx 6rog®eranx yMOB. y pe3yrbTaTi CBiTOBnn o6car gep^aBHoro 6opry Ha6rn3nBca go 100% BBn. Han6i^bme 3pocTaHHa po3Mipy ge^mmy i 6opry 6yro 3apeecTpoBaHo b KpaiHax 3 p03BnHeH0M eKOHOMiKOM. ^eaKi KpaiHn 3 pnHKOM, mo ^opMyeTbca, i KpaiHn, mo po3BnBaroTbca, Mo^yTb 6yTn 3MymeHi 3gincHnTn pecTpyKTyproamro CBoro 6opry [3].
Ha nonaTKy 2021 poKy cnocTepirarnca HoBi xBnri 3axBopMBaHb, po3nonaraca MacoBa вaкцnнaцia, TpnBaMTb KaparnnHHi 3axogn Tomo. Цe noTpe6yBaTnMe gogaTKoBnx 6rog®eTHnx Brnpax B^e нaпpnкiнцi flroToro 2021 poKy y neproBin ny6riKami MB® 3a3Hanaroca, mo HaBiTb 3a Han6i^bm cnpnaranBoro c^Hapiro 6i^bmicTb KpaiH 3 eKoHoMiKoM, mo po3BnBaeTbca, 3Mo®e 3a6e3nennTn mnpoKy Ba^nHamro HacereHHa He paHime кiнцa 2022 poKy, mo noB'a3yMTb 3 ran6nHoro cnagy Ta o6Me®ernc™ 6rog®eTHnx KomTiB [3].
necnMi3My mogo nepcneKTnB BigHoBreHHa CBiroBoi eKoHoMiKn gogaMTb nporHo3Hi oцiнкn BcecBiTHboro eKoHoMWHoro $opyMy (World Economic Forum's) mogo nepcneKTnB nomnpeHHa rao6a^bHnx pronKiB. TaK, y 3BiTi npo rao6a^bHi pn3nKn 3a 2021 piK (The Global Risks Report) HaroromyeTbca Ha Heo6xigHocri He TirbKn omHMBaHHa e^eKTUBHocri npoTngii naHgeMii Ta 36nTKiB, are n Ha Ba®rnBocri nocnreHHa CTpareriHHoro nepeg6aneHHa, nomyKy 6irbm e^eKTnBHnx cnoco6iB BnaB^eHHa Ta 3ano6iraHHa HoBiTHix rao6a^bHnx pronKiB Ta 3arpo3. y pe3MMe 3BiTy 3a3HaneHo, mo 6e3nocepegHi rrogcbKi Ta eKoHoMinHi Bmpara Ha COVID-19 3arpo®yMTb gocarHyTOMy nporpecy y 3MeHmeHHi 6igHocTi Ta HepiBHocTi, nogarbmoMy nocra6reHHM comarbHoi' 3rypToBaHocTi Ta rao6a^bHoi' cniBnpam. BTpaTa po6onnx мicцb, 36irbmeHHa цn$poвoгo po3pnBy, nopymeHa coma^bHa B3aeMogia Ta pi3Ki 3MiHn Ha pnHKax Mo^yTb npn3BecTn go ^axrnBnx HacrigKiB Ta BTparn Mo^rnBocTen gra 3HanHoi nacrnHH rMgcTBa
[9].
Cepeg HanBnmnx pronrnB BnrnBy HacTynHoro gecaTn^irra nepme Mi^e nocigaMTb rn^eKmnrn xBopo6n. 3a hhmh cmgyMTb: npoBar npoTngii K^iMaTHHHnM 3MiHaM Ta iHmi eKororinHi pn3nKH, 36poa MacoBoro 3HnmeHHa, ^HTTeBi Kpn3n, 6oproBi Kpn3n Ta «po3Bar» IT-iH$pacTpyKTypn. Cepeg 3arpo3, HaniMoBipHimnMn 3arpo3aMn b Han6rn®Hi gBa poKH e: Kpn3n 3anHaTOcri Ta 3aco6iB go icHyBaHHa, mnpoKe po3napyBaHHa Morogi, цn$poвa HepiBHicTb, eKoHoMinHa cтaгнaцia, TexHoreHHa mKoga HaBKornmHboMy cepegoBnmy, epo3ia com&ibHoi' 3rypToBaHocTi Ta TepaKTn. Cepeg $maHcoBo-eKoHoMinHnx pn3nKiB y Han6rn®qi 3-5 poKiB BigMineHo: «6yrb6amKH» aKTnBiB, HecTa6irbHicTb цiн, ToBapHi moKn Ta 6oproBy Kpn3y. ,3,o reonoriTHHHnx pn3nKiB BK^MneHi Mi^gep^aBHi BigHocnHn Ta KoH^rnKTH, reonoriTroama pecypciB, po3nag gep^aB Ta/a6o 6araTocTopoHHix ycTaHoB [9].
OKpeMo 3a3HaneHo, mo naHgeMia COVID-19 npncKopnra neTBepTy npoMncroBy peвonмцiм,
ив
розширивши цифровiзацiю людсько! взаемоди, електронно! комерцi!, онлайн-освiти та ваддалено! роботи. Цi змiни будуть сприяти як вигодам, так i втратам в суспiльствi через «цифрову нерiвнiсть». Прогресу до цифрово! iнклюзивностi загрожуе зростання цифрово! залежностi, швидке прискорення автоматизацi!, придушення та манiпулювання шформащею, прогалини в технологiчному регулюваннi та технолопчних навичках i можливостях [9].
Попри наявний досвад попередження та подолання численних глобальних i локальних фiнансово-економiчних криз, зважаючи на неготовнють людства до ескалацi! пандемп СОУТО-19, можна припустити, що свiтова економiка вступае в епоху довгостроково! депресi! або стагнацi!, передумовами яко! е iмовiрнi ризики еколопчного, технологiчного та фшансово-економiчного характеру.
В цьому зв'язку, на нашу думку, урядовi кола та незалежш науковi iнституцi! мають iнiцiювати широкомасштабш дослiдження щодо
систематизацi! та оцшювання ефективностi антикризових заходiв, як1 запроваджувалися протягом першого року пандемi! СОУТО-19 в рiзних кра!нах свiту, а також розроблення сценарi!в подальшого переб^ сучасно! кризи та актуалiзацi! глобальних ризишв в фiнансово-економiчнiй, екологiчнiй, геополп'ичнш тощо сферах i розроблення системи раннього попередження криз за «класичною» схемою, включаючи методи та iнструменти запобпання ескалацi! кризових явищ.
Антикризове регулювання нацiонально! економiки - це процес цiлеспрямованого впливу органiв державного управлшня на упередження, недопущення та мiнiмiзацiю негативних наслiдкiв кризових явищ з метою забезпечення сталого економiчного розвитку [10, с. 287].
Антикризове управлшня державою в умовах пандемп направлено на збереження крихкого балансу заходiв щодо забезпечення стшкосл фiнансово! системи та збереження потенщалу реального сектору нацюнально! економiки з мiнiмально! перспективою попршення соцiального та психологiчного здоров'я наци. Для уряду будь-яко! кра!ни е вкрай важливим знайти баланс мiж збереженням населення в iзоляцi! i його психологiчним здоров'ям; дотримати баланс мiж скороченням зайнятосп та необхiднiстю нести тягар платеж1в i боргiв; реалiзувати заходи, що дозволяють зберегти населення, але при цьому уникнути соцiального вибуху, який може привести до полiтично! дестабшзаци.
Антикризовi методи можна згрупувати залежно вад: етапу розгортання кризи -превентивт, тактичнi, стратегiчнi; сфери ескалаци кризи: фiнансово! (на фондових та/або валютних ринках, грошово-кредитно!, банк1всько!, бюджетно!, боргово!), економiчно! - залежно вад галузi-тригера (енергетично!, галузi сфери послуг, продовольчо! тощо); пандемiчно! (сферi охорони здоров'я та саштарно-ешдемюлопчно!);
East European Scientific Journal #2(66), 2021 23 сощального захисту тощо. В цьому зв'язку розрiзняють передкризове управлiння, яке здшснюеться для своечасного виявлення та виршення завдань запобiгання кризи; управлшня в умовах кризи, що реалiзуеться з метою стабшзацп кризових явищ i збереження керованостi певно! сфери; управлшня процесами подолання кризи, що передбачае мiнiмiзацiю втрат та формування потенцiалу позитивно! динамiки подальшого розвитку [11, с. 112].
Основним критерiем ефективносп антикризового регулювання та вадповадних методiв е зменшення глибини падшня, тривалостi, масштабiв та негативних насладив кризи i посткризово! депресп. Глибина падшня ВВП та шших макроекономiчних показникiв, сукупнiсть негативних наслiдкiв визначаються специфiкою, типом та видом кризи, а також залежнютю вад зовшшшх впливiв. Вибiр iнструментарiю антикризового регулювання залежить вiд цiлей, виду, типу та фази розгортання кризи. Антикризовi методи та шструменти рiзних видiв державно! полiтики (грошово-кредитно!, бюджетно-податково!, iнвестицiйно!, шновацшно!', соцiально!' тощо) застосовуються комплексно з урахуванням можливостi !х рiзноспрямованого впливу або синергiйного ефекту. Економiко-правовi методи антикризового регулювання використовуються для пiдтримки пiдприемництва, забезпечення усталеного функцiонування iнфраструктури, стимулювання ринково! дiлово! активностi, створення умов мотиваци виробництва i недопущення його спаду, змщнення фшансово-кредитно! системи, стимулювання шновацш, iнвестицiй, структурно! перебудови, сощального захисту тощо.
Стратепчна мета антикризового управл1ння нацюнально! економiки полягае у формування антикризового потенщалу задля протистояння зовнiшнiм i внутрiшнiм загрозам та стимулювання сталого соцiально-економiчного розвитку. Тактичнi цiлi антикризового регулювання формуються за сферами економiчно! дiяльностi, спрямованi на упередження, захист та мiнiмiзацiю негативних наслiдкiв кризових явищ i процесiв у вадповадних секторах нацiонально! економiки. Важливе мюце серед методiв та iнструментiв антикризового регулювання належить
прогнозуванню, антикризовим програмам i планам. «Складнють проблеми стратеги i тактики антикризового управл1ння полягае в тому, що, з одного боку, стратепчш ршення, спрямованi на запобпання кризи, повиннi бути прийняп i реалiзованi на раннiх стадiях управл1ння, коли процес руху до кризи ще не набув кумулятивного характеру i не став незворотним. З шшого боку, ршення, прийнятi на раннiх стадiях, базуються на дуже слабких i тому не завжди достовiрних сигналах про виникнення несприятливих тенденцiй» [11, с. 110].
Особливютю сучасно! глобально! кризи в умовах пандемп COVID-19 е актуалiзацiя
24 East European Scientific Journal #2(66), 2021 сощальних криз, яш виникають при загостренш протирiч i зггкнення iнтересiв рiзних соцiальних груп, е продовженням економiчних криз. Адже останш супроводжуються такими негативними соцiальними проявами, як падiння рiвня зайнятостi, зростання цiн на споживчi товари, зниження рiвня життя громадян, скорочення державних асигнувань на освiту i сощальний захист, передусiм пенсiйне забезпечення. Основними чинниками соцiальних криз е: значне зниження якосп життя громадян, безробптя, злиднi, зростання числа серйозних захворювань, погiршення кримшогенно! обстановки, ввдплив мiзкiв, корумпованiсть суспiльства, руйнування системи цшностей, в тому числi i духовних. Рiзновидом соцiально! кризи е демографiчна криза, негативними проявами яко! е перевищення показник1в смертностi над показниками народжуваносп, негативнi мiграцiйнi процеси, що викликають вiдтiк квалiфiкованих фахiвцiв, брак продуктивних кадрiв в економiцi, несприятливi змiни в статево-вiковiй структурi населення [12].
Сощальш i демографiчнi кризи пов'язанi з психолопчними кризами, як1 найбiльш яскраво проявляються в перiоди великих змш в суспiльствi, в умовах нестаб№носп i падiння рiвня життя людей. Фактори психологiчно! кризи: це поява неврозiв, як1 носять масовий характер, зростання незадоволеносп громадян сво!м сощальним становищем, емоцiйна спустошенiсть у людей, втома ввд змiн, загострення почутпв невпевненостi та страху, масове зростання шлькосп серцево-судинних та шших захворювань внаслвдок посилення стресового навантаження, погiршення соцiально-психологiчного клiмату тощо. У бiзнесi психологiчна криза проявляеться як вщсутнють у пiдприемцiв бажання швестувати в виробництво, невiра в полшшення ситуацп, прагнення вивести капiтали з кра!ни [12].
Методи антикризового регулювання соцiальних, демографiчних та психологiчних кризових явищ потребують значних фiнансових ресурав як держави, так i власне людини, а !х подолання потребуватиме тривалого часу, скорiш за все - десятилпъ.
Урядами бiльшостi кра!н свiту було вжито екстраординарних заходiв щодо державно! фiнансово!' пiдтримки медично! галузi, у т.ч. витрат на л^вання хворих на iнфекцiю covid-19, компенсацп окремим групам працюючих тимчасових втрат доходiв (заробiтно! плати), забезпечення певних доходiв зростаючо! кiлъкостi безробггаих, компенсацй' окремим групам шдприемств втрат ввд вимушеного зупинення виробництва (переважно через iнструменти непрямого регулювання - скасування або зниження податкового навантаження) тощо. Усе це актуалiзувало перегляд державних бюджепв (зростання дефiциту), змiни фюкально! полiтики та розроблення заходiв щодо забезпечення спйкосп державних фiнансiв у новишх реалiях, яких свiт ще не зазнавав. Вщсутнють досввду реагування
ив
ВВЯ1В
державних iнституцiй на функцюнування нацiональних економiк в умовах пандеми спричинила розма!ття запроваджених
антикризових методiв та шструменпв регулювання. Запровадженi програми боротьби з пандемiею та !! фiнансово-економiчними та сощально-психолопчними наслiдками з часом розширюються i вимiрюються величинами, спiвмiрними ввд дек1лькох ввдсотшв ВВП до 10-20 ввдсотшв.
Висновки.
Свiтова економiка виявилися беззахисною перед глобальною пандемiчною загрозою, осшльки швидк1сть розповсюдження вiрусу та його непередбачувана мутацiя не дозволяють приборкати пандемш у короткостроковiй перспективi. Усе частше прогнози щодо переходу нацюнальних економiк до перiоду ввдновлення спираються на середньострокову перспективу у зв'язку iз вiдносно низькими темпами вакцинаци.
Щд впливом пандемi! ввдбуваеться переформатування геоекономiчного ландшафту: поглиблюеться диференцiацiя щодо зменшення темпiв скорочення виробництва, скорочуються та змiнюють напрямки потоки капталу, експорту та iмпорту товарiв i послуг, мiграцi! робочо! сили.
Нестабшьшсть та невизначенiсть перспектив переходу до ввдновлення позитивно! динамiки соцiально-економiчного зростання дозволяють висловити припущення, що свггова економiка увiйшла до етапу довгостроково! депресi!. Пiдриваються соцiально-психологiчнi та жиш^ пiдвалини людства, з оглялу на непредбачуванють результативностi глобально! вакцинацi! та перспектив адаптацп людства до умов жорсткого дистанцюнування.
Посилюються процеси дивергенцп, пов'язанi iз здатнiстю владних структур ефективно реагувати на ескалац1ю кризових явищ глобального характеру. Поряд iз пандемiею у глобальнiй економiцi у середньостроковш перспективi прогнозуеться розгортання кризових явищ в екологiчнiй, технологiчнiй та геоекономiчнiй сферi.
Вкрай важливою е готовтсть до реагування на кризовi явища на будь-якому рiвнi, координування всiх використовуваних для попередження криз методiв та iнструментiв антикризового управлшня.
Нацiональним владним структурам варто запровадити антикризове регулювання - процес цшеспрямованого впливу органiв державного управлiння на упередження, недопущення та мiнiмiзацiю негативних насладив кризових явищ з метою забезпечення сталого економiчного розвитку. Полггака запобiгання кризових явищ мае виршувати так1 завдання: розробка комплексу заходiв, нацiлених на зниження рiвня ризику i нiвелювання можливих втрат при визначених сценарiях розвитку подiй для рiзних ризик-сфер; забезпечення ефективного застосування комплексу антикризових i превентивних заходiв, у т.ч. швидкого реагування на зм^ зовнiшнiх умов шляхом вироблення адаптацiйних i перех1дних
ив Ш1
East European Scientific Journal #2(66), 2021 25
заходiв вщ одного сценарiю розвитку подiй до шшого.
Список лiтератури:
1. Georgieva K. Confronting the Crisis: Priorities for the Global Economy. IMF April 9, 2020. URL: https://www.imf.org/en/News/Articles/2020/04/07/sp0 40920-SMs2020-Curtain-Raiser.
2. Georgieva K. The Long Ascent: Overcoming the Crisis and Building a More Resilient Economy. October 6, 2020. URL: https ://www.imf. org/en/News/Articles/2020/10/06/sp 1 00620-the-long-ascent-overcoming-the-crisis-and-building-a-more-resilient-economy
3. Georgieva K. The Great Divergence: A Fork in the Road for the Global Economy FEBRUARY 24, 2021. URL: https://blogs.imf.org/2021/02/24/the-great-divergence-a-fork-in-the-road-for-the-global-economy/.
4. Геець В.М. Феномен нестабтносп -виклик економiчному розвитку. - К. : Академперюдика, 2020. - 456 с.
5. Оновлення свггово1 економiчноi перспективи. МВФ. Очень 2021 року. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WEO/Issues/202 1/01/26/2021 -world-economic-outlook-update
6. Global Trade Update. February 2021. URL: UNCTAD/DITC/INF/2021/1. .
https://unctad.org/system/files/official-document/ditcinf2021d1_en.pdf.
7. Global foreign direct investment fell by 42% in
2020, outlook remains weak. UNCTAD. 24 January
2021. URL: https://unctad.org/news/global-foreign-direct-investment-fell-42-2020-outlook-remains-weak.
8. World Investment Report 2020. URL: https://unctad.org/system/files/official-document/wir2020_en.pdf.
9. The Global Risks Report 2021, 16th Edition. World Economic Forum. p.11. URL: http://www3.weforum.org/docs/WEF_The_Global_Ri sks_Report_2021.pdf.
10. Олешко А.А. Антикризове регулювання нацюнально1 економши: теорiя i практика: [монографiя]. Нацiональний унiверситет ДПС Украши. - 1ртнь: Видавництво НУД ПСУ, 2012. 350 с.
11. Сапа Н.В. Теоретико-методолопчш засади мехашзму антикризового державного управлiння. Гумаштарний вiсник Запорiзькоi державно1 iнженерноi академп. 2009. - Вип.38. - с. 106-116.
12. Авдошина З.А. Антикризисное управление: сущность, диагностика, методики. URL:
https://www.cfin.ru/management/antirecessionary_ma nagment.shtml.
I.A. Toymentseva
Doctor of Economics, Professor Department of Marketing, Logistics and Advertising Samara State University of Economics,
Soviet Army Str., 141, Samara, Russia R. V. Fedorenko Candidate of economic sciences, head of the department ofpostgraduate studies, doctoral studies and work of dissertation councils Samara State University of Economics, Soviet Army Str., 141, Samara, Russia T. Czegledy University of Sopron, Sopron, Str., 9, Hungary
ECONOMY AND TRANSPORTATION OF HUNGARY IN THE COVID-19 PANDEMIC
Тойменцева Ирина Анатольевна,
д.э.н, профессор кафедры маркетинга, логистики и рекламы Самарский государственный экономический университет, ул. Советской Армии, 141, Россия Федоренко Роман Владимирович, к.э.н, начальник отдела аспирантуры, докторантуры и работы диссертационных советов Самарский государственный экономический университет ул. Советской Армии, 141, Россия Цегледи Тамаш Университет Шопрона, Венгрия, Шопрон, ул. Erzsebet 9
ЭКОНОМИКА И ТРАНСПОРТ ВЕНГРИИ В УСЛОВИЯХ ПАНДЕМИИ COVID-19
