CC BY
44
© О. В. Чумаченко, Л. М. Саятна, О. Б. ПермЫов*, С. Б. Ципан** УДК 616. 314-089. 843+615. 242+615. 454. 1
О. В. Чумаченко, Л. М. Саятна, О. Б. Перм'тов*, С. Б. Ципан**
ПЕРЕДiMПЛАНTАЦiЙНА ШДГОТОВКА KOMiPKOBOrO ВЩРОСТКУ i3 ЗА-СТОСУВАННЯМ CУMiШi ПРЕПАРАТУ «ОСТЕОПЛАСТ» ТА KOMnOHEHTiB
ФiБPИHOBOГO ГЕЛЮ АУTOKPOBi
Hацiональний медичний унiверситет iMeHi O. O. Богомольця (м. Кив) *1вано-Франмвський нацiональний медичний унiверситет (м. 1вано-Франмвськ) **Кшвський медичний унiверситет украГнськоГ асощацм народно'Г медицини
(м. Кив)
Дана робота е фрагментом НДР «Клшко-бюло-г1чне та анатомо-ф1з1олог1чне обфунтування рекон-структивно-в1дновних операц1й у щелепно-лицево! xipypriï», № державно! реестраци 0105U001311.
Вступ. Вiдновлення об'ему та полтшення струк-тури комiрковоï кiстки за для забезпечення можли-востi використання ÏÏ в дентальнiй iмплантацiï - до-статньо складна проблема в хiрургiчнiй стоматологiï. Як i в шших кiстках органiзму функцiонування комiр-ковоТ кiстки пiдтримуеться за рахунок безперервно-го та iнтенсивного процесу ремоделювання. Проте, комiркова кiстка мае морфолопчы та функцiональнi особливостi, i досить чутлива до локальних та за-гально-соматичних змiн в органiзмi [2, 8, 9].
Генетично запрограмована вкова атрофiя юстко-во1 тканини людини мае значно бiльшi прояви саме в комiркових вiдростках щелеп. До не'| приеднуеть-ся атрофiя кiстки пiсля оперативних втручань, особливо при найчастшим втручаннi в амбулаторий х^ рургiчнiй стоматологiï - видаленн зубiв, яке у 100 % випадюв призводить до втрати комiрковоï кiстки, що складае вщ 30 до 60 % об'ему юстки комiркового вiдростка в зон видалених зубiв у першi 1-2 роки, а також 1-4 % кожного наступного року. Цм процес су-проводжуеться втратою до 20 % об'ему юстки в зон сусщых iз видаленим зубiв [4, 5].
З метою збереження об'ему комiрковоï юстки пюля оперативного втручання при використанн на-ближених за складом та властивостями до природ-них компонен^в кiстки остеопластичних сумшей [1] лiкувальна тактика включае основы напрямки: вщ-новлення об'ему та форми комiркових вiдросткiв i утримання Ух певний промiжок часу (наприклад, до моменту протезування на iмплантатах) та оптимiза-цiя репаративноУ регенераци. Вже з самого початку це суперечить юльком важливим бiологiчним законам. Так Wolff J. (1872) довiв [3], що в основi кожноУ регенерацiï лежить прагнення природи вщновити не форму, а функ^ю - це i е теоретичним обфунту-ванням загально! лiкувальноï стратеги в остеологи, яке стосуеться i комiркових вщростюв щелеп зокре-ма. ^м того, Roux W. (1893), в свою чергу встано-вив [3], що юстка мае таку форму i будову, при яких функцюнальне подразнення викликае трофiчне
подразнення клггин, в результатi чого збтышуються трофiка кiстки, що призводить до збтышення II як органу. Зменшення функцiонального подразнення, навпаки, викликае атрофт кiстки. Крiм того, репа-ративна регенера^я - це iнтенсивна форма фiзiоло-гiчноI регенерацiI, яка чггко детермiнована генетично, досить складна за оргаызащею i ще повнютю не вивчена. Тому, вносячи матерiали в кiстковi дефек-ти, ми не завжди отримуемо бажаний результат, бо порушуемо або ускладнюемо гармонмний процес регенерацiI.
Вважаемо за доцтьне звернути увагу i на штер-претацiю клiнiчних, рентгенологiчних та морфолопч-них характеристик комiрковоI кiстки пюля оперативних втручаньз використанням юстково-пластичних матерiалiв. Як правило, готовнють комiрок до дентальное iмплантацiI в таких випадках оцiнюеться об'емом та формою дтянки i Ытчастютю та рентге-нологiчною щiльнiстю.
Мета дослщження полягала у морфологiчному порiвняннi комiрковоI кiстки з дiлянок проведених 12-14 мюя^в тому оперативних втручань з використанням сум^ препарату «Остеопласт» й ком-понентiв фiбринового гелю ауто кровi, та iз дiлянок комiрок, де оперативнi передiмплантацiйнi заходи не проводилися.
Об'ект i методи дослщження. Проведено мор-фологiчне дослiдження неушкодженое комiрковоI кiстки у 320 пащен^в вiком вiд 13 до 62 роюв, яким проводилися оперативнi втручання за ортодон-тичними або шшими показаннями, у яких не кон-статовано запальнi процеси або новоутворення (1 група спостереження). Використовували бюптат у виглядi фрагментiв губчасто1 юстки розмiрами не бiльше 3Ч3Ч3 мм. У 32 хворих (2 група спостереження) забiр матерiалу проводився пщ час проведення дентальное iмплантацiI за допомогою одноразовое стерильно1 голки Ямшидi 1Ю (3мм х10-15см, ви-робник Sterylab, liталiя) [7]. Розмiри бiоптатiв кiстки були однаковi у вЫх пацiентiв - 2Ч2 мм. Такий спо-сiб забору бюптату не наносив небажаних збиткiв юстц i не порушував умов оперативного протоколу дентальное iмплантацiI [6]. Для проведення мiкро-скопiI матерiали готувалися за наступною схемою
(технолопчний ланцюг вказано стисло): фксащя та декальцинащя 6 % розчином трихлороцтовоТ кис-лоти, дегiдратацiя спиртами, воскуван ня,нар1зання товщиною 6-8 мкм, фарбування гематоксилшом та еозином, бальзамування. Мiкроскопiю про водили на приладi КОЫЫЗ В1огех-3 i вивчали загальну арх^ тектонiку кiстки, кл Цинний, волокнистий та судин-ний компоненти тканини. Мiкро фото препара"пв кiстки отримували за допомогою цифровоТ камери ЗС!ЕЫСЕЬДВ 10МР1х та отримаш зображення переносили на комп'ютер.
Пацieнтам 2 групи пiд час перед!мплантолопчно-го оперативного втручання для заповнення касайо-вого дефекту застосовували сумш юстково-паср-тичного препарату «Остеопласт» та компонент фiбринового гелю аутокровi об'емом вiд 2 до 7 пуб1ч-них см. Обов'язково створювали велику площу контакту кютково-пластично'Т сумiшi з оюстям, а ¡нколи, i з волокнистими структурами тсля моделювання необхiдних параметрiв та об'ему комiрoк.
Результати дослiджень та Ух обговорення. У всiх пацieнтiв першоТ групи спостереження препа-рати здоровоТ комiрковоТ кiстки мали типовi риси (рис. 1): ч^ко окресленi порожнини великих (1), се-реднiх (2) та малих розмiрiв (3) - це типовi морфоло-гiчнi ознаки губчастоТ юстки комiркового вiдростка щелепи. Навколо них колоцентрично розташоваш шари кiстковоТ речовини (4). Судинш канали (5) мю-тять залишки судинних стiнок та кровк
Найхарактернiшими ознаками препаратiв у пащ-eнтiв 2 групи спостереження е:
1) невелика кiлькiсть остеошв, гаверсов1 канали дрiбних розмiрiв порiвняно з описаною pанiше нормою;
2) на внутршшй поверхнi гаверсових каналiв чiтко окресленi остеобласти;
3) зрiзи судин зустрiчаються рiдко i Вх дометр невеликий;
4) достатньо велика ктькють рiвномi рно роцта-шованих остеоцитiв, якi не завжди, в порiвняннi з нормою, пiдкреслюють колоцентричшсть навколо остенiв;
5) основна речовина новоутвореноТ кiстки рiвно-мiрно зафарбована;
6) ч^ко визначена залежнiсть мiж пстолопчною картиною та кiлькiстю внесеного пщ час операцiТ кiстково-пластичного матерiалу (рис. 2).
При аналiзi препара^в iз дiлянок новоутвореноТ комiрковоТ юстки пiсля застосування юстково-плас-тичного матерiалу в кiлькостi вiд 4 до 5 кубiчниx см (рис. 3) в^а^чена наявнiсть поряд iз типовою юстко-вою тканиною (вказано чорним) фiброзних утворень (вказано синiм).
Типова структура юстки з наявнiстю порожнин рiзних розмiрiв (1; 2; 4) включае волокнист структу-ри. Промiжки мiж масивами кiстки заповненi неюст-ковою тканиною (3).
Вказана на рисунках 3 та 4 морфолопчна хар ак-теристика комiркового вщростка мала мiсце тiльки при заборi бiоптату ближче до середини великих у минулому юсткових дефектiв. Ктшчно щпащенти
2 ?
5 '
Гя
ч
V
Рис.1.ХвораК., 34роки.Препаратгубчасто"Гюстки комiрковоговiдростказдiлянки зуба15.Гематокси-лш-еозин. Зб. х40.
■Ц 1
V
• 3
<ф
Ал Ж л
г О. 1
Мг
Рис.2.Хвора С., 28рокiв.Препарат губчасто'Г кiстки комiркового вiдростка з дшянки зуба 21. Гематокси-лш-еозин. Зб. х40. 1 - порожнини гаверсовихканалiв,2-судини. Пiд час операцГГ внесено бшя 2 кубiчних см сумiшi «Остеопласту» та фiбринового гелю аутокровi.
Рис. 3. Препарат iз дiлянки вщсутнього зуба 23 хворого П., 58 рокiв. 12 мiсяцiв пiсля видалення резиду-альноГ кiсти лiвоГ верхньоГ щелепи. Гематоксилш-ео-зин. Зб. х40.
<
1 WL 3
k У
Тис. 4.Препарат1з д1езнан вщсотньогозуба 23 хворого П., 58 poKiB. 12 мюящв пiсля видалення резиду-ально'|'|Усти41воГ'венхньо'|'щелепи. ОаугПзни.
Зб. х40.
почувалися добре i не мали скарг. Радiовiзiографiч-ну досатщеньо оьазцвало h^hi всмознзьинорваль-ьщ'архаукташки юсуна: Стчаатста малюача i зЦть-HicTb кiстки подiбнi до здоровоТ тканини. Показники оьььчноУ щ1тьностi вiдрiзнялися вiд умовноТ норми на ктька вiдсоткiв. Комiрковий вщросток зберiг вiдмодельованi пiд час втручання параметри. Про-ведення дентальнор ^гаолантаа"б у 2 таких еоорио от викликало ускладнень.
Гiстологiчна характеристика юсткового матери алу, що був взятий через 12-14 мюящв пiсля хiрур-гiчного лiкування пiд час проведення дентальноТ iмплантацií з дiлянок оперативних втручань, за ав-торськими методиками, свщчить про завершенiсть морфологiчноТ оргашзацп кiстки комiркового вщ-ростка та залежшсть ТТ вiд кiлькостi юстково-пластичного матерiалу
Висновки. Результати пстолопчного дослщжен-ня встановили: нова юсткова тканина утворилася в дтянках застосування кiстково-пластичноТ сумiшi пiсля запропонованих авторами оперативних технолога. Морфолопчш показники новоствореноТ ко-мiрковоТ тканини не повшстю вiдповiдають нормi, та й не можуть вiдповiдати Тй через рiзнi обставин, що хтворюються навкруги фiзiологiчних процесiв юст-ково'| тканини. Проте, новоутворена комiркова юст-ка мае всi ознаки завершення репаративного остео-генезу i е стабтьною морфологiчною структурою, яка може успшно використовуватися в дентальнiй iмплантацiТ.
Пе|эспективи подальших дослiджень. Роз-роб ка алгоритму ктшчних, рентгенологiчних та морфолопчних дослiджень стану комiрковоТ кiстки тсля оперативних втручань з використанням юстко-во-пластичних матерiалiв та критерiТв штерпретацп данихдля вибору строкiв та показань для вщновних втручань, зокрема - дентальноТ iмплантацiТ.
Лiтеpатуpа
1. Альфаро Ф. Э. Костная пластика в стоматологической имплантологии. Описание методик и их клинического приме-нения/Ф. Э.Альфаро.-М. :Азбука,2006.-235с.
2. Васильева Г. И. Цитокины - общая система гомеостатической регуляции клеточных функцм / Г. И. Васильева, И. А. Иванова, С. Ю. Тюкавкина // Цитология. -2001. - Т. 43, № 12. - С. 1101 - 1111.
3. ГизатуллинР. М.Лечение деструктивных формхроническогопериодонтита комбинацией пористого никелида титана с остеопластическим препаратом КоллапАН-гель / Р. М. Гизатуллин // Сборник «Биосовместимые материалы с памя-тьюформыиновыетехнологиив стоматологии».-Томск,2006.- 296 с. - С. 76 - 79.
4. Кузьминых И. А. Хирургическое лечение радикулярных кист с использованием биокомпозиционного материала «Ал-ломатрикс-имплант» и фибрина, обогащённого тромбоцитами : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. мед.наук:спец.14.00. 21 «№Стоматология»/И. А.Кузьминых.-Пермь, 2008. - 22 с.
5. Поворознюк В. В. Костная система и заболевания пародонта / В. В. Поворознюк, И. П. Мазур. - К., 2004. - 446 с.
6. Чумаченко О. В., Стаханська О. О., Маланчук В. О. СпоЫб отримання бюптату з тканини щелепи / О. В. Чумаченко, О. О. Стаханська, В. О. Маланчук. Патент на корисну модель №53799. 25. 10. 2010.
7. JamshidiK. Bone marrow biopsy with unaltered architecture: a new biopsy device / K. Jamshidi, W. R. Swaim // J. Lab. Din. Med. - 1971. - Vol. 77. - P. 335-342.
8. Lieberman Jay R. Bone regeneration and repair: biology and clinical applications / Jay R. Lieberman, Gary E. Friedlaender. -2005. - 398 р.
9. Roberts E. W. Bone physiology and metabolism / E. W. Roberts, L. P. Garetto, N. Brezniak. -Contempo, 1993 - Р. 327-330.
УДК 616. 314-089. 843+615. 242+615. 454. 1
ПЕРЕД1МПЛАНТАЦ1ЙНА П1ДГОТОВКА КОМ1РКОВОГО В1ДРОСТКУ 13 ЗАСТОСУВАННЯМ СУМ1Ш1 ПРЕПАРАТУ «ОСТЕОПЛАСТ» ТА КОМПОНЕНТА Ф1БРИНОВОГО ГЕЛЮ АУТОКРОВ1
Чумаченко О. В., Саяшна Л. М., Пермшов О. Б., Ципан С. Б.
Резюме. В результат морфолопчного порiвняння комiрковоТ юстки дтянок комiрок тсля здмснених 12-14 мюящв потому оперативних втручань з застосуванням сумш препарату «Остеопласт» та компонент фiбринового гелю аутокров^ та дтянок комiрок, де оперативш передiмплантацiйнi заходи не проводились встановлено, що тсля застосування юстково-пластичноТ сумш утворюеться нова кiстка, морфолопчш показники якоТ не повшстю вщповщають нормi, але мають ознаки завершеного репаративного остеогенезу та стабтьну морфологiчну структуру.
Ключовi слова: комiрковий паросток, передiмплантологiчна пiдготовка, кiстково-пластичний матерiал, фiбриновий гель аутокровi, морфологiчнi дослщження кiстки, репаративний остеогенез.
УДК 616. 314-089. 843+615. 242+615. 454. 1
ПЕРЕДИМПЛАНТАЦИОННАЯ ПОДГОТОВКА АЛЬВЕОЛЯРНОГО ОТРОСТКА С ПРИМЕНЕНИЕМ СМЕСИ ПРЕПАРАТА «ОСТЕОПЛАСТ» И КОМПОНЕНТОВ ФИБРИНОВОГО ГЕЛЯ АУТОКРОВИ
Чумаченко А. В., Саяпина Л. М., Перминов О. Б., Ципан С. Б.
Резюме. В результате морфологического сравнения альвеолярной кости участков альвеол после проведенных 12-14 месяцев тому назад оперативних вмешательств с использованием смеси препарата «Остеопласт» и компонентов фибринового геля аутокрови, и участков альвеол, где оперативные передимплантационные мероприятия не проводились установлено, что после применения костно-пласти-ческой смеси образуется новая кость, морфологические показатели которой не полностью соответствуют норме, но имеют признаки завершеного репаративного остеогенеза и стабильную морфологическую структуру.
Ключевые слова: альвеолярный отросток, передимплантологическая подготовка, костно-пластический материал, фибриновый гель аутокрови, морфологические исследования кости, репаративный остеогенез.
UDC 616. 314-089. 843+615. 242+615. 454. 1
Preparation of the Alveolar Process Training of Implantation using a Mixture of the Drug «Osteoplast» and Autologous Fibrin Gel Components
Chumachenko A. V., Sayapina L. M., Perminov A. B., Csipan S. B.
Abstract. Restoration of volume and improve the structure of alveolar bone to allow its use in dental implants - rather difficult problem in surgical dentistry. Like other bones of the body functioning alveolar bone is maintained through continuous and intensive process of remodeling. However, the alveolar bone is morphological and functional features, and very sensitive to local and general physical changes in the body.
In order to maintain the volume of alveolar bone after surgery using approximate the composition and properties of the natural components of bone osteoplastic mixtures medical tactics include key areas: restoring volume and shape of alveolar bone and keeping them a certain period of time (eg, until the prosthesis implant) and optimization of reparative regeneration.
The aim of the study was to morphological comparison of alveolar bone sections performed 12-14 months back surgery using a mixture of the drug «Osteoplast» and components of fibrin gel autoblood and lots of cells, where preimplantation operational measures have not been conducted. A morphological study of intact alveolar bone in 320 patients aged 13 to 62 years, undergoing surgery for orthodontic or other indications that have not ascertained inflammation or tumor (group 1 observation). Biopsy used as cancellous bone fragments no larger than 3Ч3Ч3 mm. In 32 patients (group 2 observations) biopsy specimens was performed during the dental implant using disposable sterile needles Yamshydi 11G (3mm x10- 15cm, Made Sterylab, Italiya). Dimensions bone biopsies were identical in all patients 2Ч2 mm. This method of sampling biopsy is not inflicted unwanted damage the bone and does not violate the terms of the operational protocol of dental implants. For the microscopic materials were prepared as follows: fixation and decalcification of 6 % solution of trichloroacetic acid dehydration of alcohols, waxing, cutting thickness 6. 8 mm, staining with hematoxylin and eosin, embalming. Microscopy was performed on the instrument KONUS Biorex-3 and studied the overall architecture of the bone, cellular, fibrous tissue and vascular components. Micro Photo bone preparations obtained with a digital camera SCIENCELAB 10MPix and received images onto a computer. Patients in the 2 groups peredimplantolohichnoho surgery to fill bone defect used a mixture of bone and plastic drug «Osteoplast» and components of fibrin gel autoblood capacity from 2 to 7 cubic centimeters sure to create a large contact area osteo- plastic blends with the periosteum, sometimes, and fibrous structure after modeling the required parameters and volume of cells. The results of histological examination established that the new bone formed in the areas of application of bone-plastic mixture after surgical technology proposed by the authors. Morphological parameters of the newly formed alveolar tissue is not fully correspond to the norm, and can not respond to it through various circumstances that are created around physiological processes of bone. However, the newly formed alveolar bone has all the hallmarks of completion of reparative osteogenesis and stable morphological structure that can be successfully used in oral implantology.
Key words: alveolar bone, training of implantation, osteo-plastic material, autologous fibrin gel, morphological studies of bone, reparative osteogenesis.
Рецензент - проф. Борисенко А. В.
Стаття надшшла 7. 02. 2014 р.
