CC BY
30
ОГЛЯДИ Л1ТЕРАТУРИ
йО! 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-20-27
УДК: 616.716.1/4-616.314.21/22]-089.843-039.71:616-07
Аветков Д. С., Пронна О. М., Локес К. П., Буханченко О. П.
СУЧАСН1 УЯВЛЕННЯ ПРО УМОВИ, ЯК1 ОБМЕЖУЮТЬ ВИБ1Р МЕТОДУ
ДЕНТАЛЬНО'Г 1МПЛАНТАЦП НА ВЕРХН1Й I НИЖН1Й ЩЕЛЕПАХ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
davidplast@rambler.ru
Робота е фрагментом комплексно! iнiцiативноI теми кафедри хiрургiчноI стоматологiI та щелепно-лицево! хiрургiI з пластичною та реконструктивною хiрургiею голови та ши! «Вродженi та набутi морфо-функцюнальы порушення зубо-щелепно! системи, органiв i тканин голови та ши!, !х дiагностика, хiрур-гiчне та консервативне л^вання» (№ державно! ре-естраци 0111и006301).
Атрофiя кiстково! тканини - основний обмежую-чий чинник при виборi методу дентально! iмпланта-ци. Дентальна iмплантологiя е роздiлом хiрургiчно'l стоматологi!, що найдинамiчнiше розвиваеться. Остаными роками вiдмiчаеться значне удоскона-лення дiагностичних, хiрургiчних i реставрацiйних методiв.
Сучаснi матерiали для регенерацi! кютково! тканини, системи променево! дiагностики, iнновацiйнi конструкцi! iмплантатiв i реставрации матерiали вiдкривають новi перспективи. Внаслщок цього, по-казання до застосування дентальних iмплантатiв розширилися. Незалежно вщ типу i розташування iмплантатiв сумарний устх iмплантацi! зрiс з 85% - в 1980-х роках, до майже 99% - нинк
Сьогодн адекватне iмплантологiчне лiкування дозволяе не лише змшити стоматологiчний стан патента, але i полiпшити якiсть його життя. Проте основною проблемою, з якою все частiше доводиться стикатися фахiвцям при плануваннi дентально! iмплантацi! (Д1), е недостатня ктькють i низька якiсть кiстково! тканини в зон передбачувано! iмплантацi!. Часткова або повна вщсутнють зубiв в тому або ш-шому ступен завжди супроводжуеться ознаками атрофi! альвеолярного вщростку щелеп.
Втрата альвеолярно! кютки зазвичай асоцю еться iз захворюваннями або втратою зубiв, але може вщбуватися в результатi травми, а також бути пов'язаною з дефектами розвитку, хiрургiчними втручаннями, резекцiями, спрямованими на усунен-ня патологiчних утворень [1,3,4]. Атрофiя кiстково,|, тканини е основним лiмiтуючим чинником при пла-нуваннi Д1, як методу л^вання повно! або частково! втрати зубiв [5,6]. Комплексне клiнiчне обстеження па^ен^в у вiцi вiд 16 до 40 роюв з наявнiстю про-тяжних включених i кiнцевих дефекпв зубних рядiв, виявлено у 2-8% випадюв для, яких характерна на-явнiсть iнтенсивних атрофiчних процесiв альвеоляр-
ного вщростку [7]. Вщомо, що навггь при помiрнiй атрофi! альвеолярно! кютки приблизно у 80% пац^ ен^в з повною втратою зубiв вiдсутнi умови для фк-сацп знiмних протезiв.
При значнiй атрофи, коли практично вiдсутнi аль-веолярн вiдростки i збереженi лише базальн вщщ-ли щелеп, стае неможливим не лише якiсне знiмне протезування, але i Д1. У таких випадках доводиться вдаватися до кютково! пластики втрачених вщщтв щелеп та iмплантацi! з подальшим протезуванням [8].
Ряд авторiв у сво!х доотдженнях вiдмiчае, що можливiсть протезування за допомогою iмплан-татiв, залежить вщ анатомiчних i структурних осо-бливостей щелепно! кютки патента. На устх лку-вання впливають кiлькiсть i якiсть кiстково! тканини [8,9,10]. Ктычний досвiд показуе, що вiрогiднiсть невдач Д1 зростае у мiру попршення анатомiчних умов.
Альвеолярна кiстка грае виключно важливу роль при виготовленнi i стабiлiзацi!, як традицiйних про-тезiв, так i конструкцiй з опорою на iмплантатах. Ба-гато авторiв вiдмiчають, що наявнiсть достатнього об'ему кютково! тканини в област передбачувано! операцп е вирiшальним параметром для проведен-ня дентально! iмплантацi! [11]. Дефщит кiстково! тканини перешкоджае досягненню адекватно! пер-винно! стабiльностi iмплантата [13,14].
Давно вiдоме значення мехаычного навантажен-ня для пiдтримки кютково! маси. Згщно з трансфор-мацмним законом Вольфа (1892), будь-яка змша функцi! призводить до анатомiчних i структурних змiн тканин i оргаыв, що беруть участь в цм функцi! [15].
Особливiстю кiсткових оргаыв е те, що при на-явностi певно! форми, вiдносно невелико! маси i об'ему, вони мають виконувати сво! функцi! i проти-стояти максимальним навантаженням. При цьому функ^я зумовлюе форму, тип будови, оргаызацю i мiру розвитку структурних елемен^в кiстки, а також ктьюсне спiввiдношення компактного i губчастого шарiв, тобто архiтектонiку кiстки [16,12].
Кюткова тканина зберiгаеться i розсмоктуеться вщповщно до навантаження, яке на не! впливае. У беззубм щелепi втрата об'ему альвеолярно! кютки стае неминучою через вщсутнють безпосередых
навантажень, як зазвичай в зубному ряду переда-ються через перюдонтальы зв'язки на альвеолярну юстку [12,17,25]. Першi ознаки атрофiI можуть вже вiдзначатися через 2-3 тижн пiсля хiрургiчного втру-чання, що призводить до змiни архiтектонiки щелеп-них кiсток за рахунок зменшення щiльностi трабеку-лярно! межi [18].
За даними ряду авторiв, зниження ширини альвеолярного гребеня в результат резорбцiI вести-булярно! кортикально! пластинки спостерiгаeться в першi 3 роки пюля видалення зубiв. Причому дис-тальнi вiдцiли нижньо! щелепи (НЩ) втрачають ширину i резорбуються приблизно в 4 рази швидше, нiж переднi. Дослiдження свщчать про передбачува-ну резорбцiю альвеолярного гребеня верхньо! щелепи (ВЧ) на 3-4 мм впродовж 6 мюя^в пюля видалення передньо! групи зубiв. У подальшi 12 мюя^в вiдбуваeться критична втрата кютково! маси до 50% у вестибуло-оральному напрямку, що е основною перешкодою для iмплантацi! в естетично значимм зонi [19].
Ряд авторiв сформулювали сучаснi погляди на динамiку атрофи альвеолярного вiдростку верхньо! щелепи (АВВЩ) i альвеолярно! частини нижньо! щелепи (АВНЩ) пiсля втрати зубiв, якi представляють-ся таким чином: впродовж першого року вщбуваеть-ся втрата до 25% юсткового об'ему, у подалыш 2-3 роки втрачаеться до 40-60% об'ему альвеолярного гребеня вщносно початкового показника, приблизно 2/3 вщ цiе! резорбцi! вiдбуваеться в перши 3 м^ сяцi, далi атрофiя кiстково! тканини тривае i харак-теризуеться зменшенням об'ему на 0,25-0,5% в рк [21,22].
Останым часом в остеологi! значна увага прид^ ляеться вивченню якостi кютки, в поняття якого вхо-дять архггектонка, органiчний матрикс i наявнють мiкроушкоджень [23].
Якiсть кiстково! тканини характеризуеться про-порцiйним спiввiдношенням кортикально! i губчастiй кiстцi. Щiльнiсть альвеолярно! кютки визначаеться мiрою функцiонального навантаження i залежить вiд вiку, стаД маси тiла, гормонального статусу, на-явностi системних захворювань та шших чинникiв [24,26].
Кiсткова тканина щелепи складаеться з клiтинних i неклiтинних елемен^в. Неклiтиннi елементи пред-ставленi у виглядi волокон. Залежно вiд функци юст-ки волокна орiентуються i займають певне положен-ня по вщношенню один до одного i лiнiям напруги. Мiнералiзованi волокна утворюють трабекулу, яка е одним зi чинникiв органiзацi! неклiтинно! речовини, в процес утворення губчасто! речовини юстки [20].
Iнтенсивнiсть обмiнних процесiв в трабекум майже в 8 разiв перевищуе метаболiчну активнiсть в остеонах компактного шару. Зменшення функщ-онального навантаження на юстку ютотно знижуе величину бiопотенцiалiв i активнiсть остеоблас^в, порушуеться баланс життедiяльностi кiстково! тканини, внаслщок чого процес резорбци перевищуе над процесом остеогенезу. Одночасно з втратою об'ему кiстки вщбуваеться зниження щiльностi тра-бекулярно! мережi за рахунок розсмоктування кют-
кових балок, змша кiлькiсного спiввiдношення компактного i губчастого шарiв [27].
Достовiрним методом визначення якiсних характеристик кютково! тканини щелеп е бюпЫя з гюто-морфометричним вивченням маркерiв кiсткового обмiну [29].
За результатами гютолопчного дослiдження на сьогодн вже достатньо вивчений ступiнь атрофи тканинного комплексу альвеолярно! кiстки, який розвиваеться пюля передчасно! втрати постмних зубiв. Морфологiчнi змiни, якi е типовими в процес розвитку атрофи альвеолярних вщростюв, характе-ризуються зниженням якiсно-кiлькiсних показниюв кiстково-клiтинних i сполучно-тканинних елемен^в, пригнобленням !х синтетичних властивостей. В той же час, в перебудовi гютоархтектонки альвеолярно! кютки людини закладен компенсаторно-адапта-цiйнi мехаызми, але !х низький рiвень не дозволяе повною мiрою запобiгти розвитку органно! патологi! зубощелепно! системи людини [28].
Щтьна, компактна кiсткова тканина забезпечуе хорошу опору для iмплантата, що iнсталюеться, це сприяе бтьшому контакту клiтин кiстково! тканини з його поверхнею, полегшуючи процес остеоштегра-ци i передачi навантаження вщ iмплантата на кют-ку. Тодi як, губчаста кiсткова тканина iнодi створюе проблему, оскiльки вона не може забезпечити опору в таюй же мiрi. Наявнiсть великих просторiв в губ-частiй речовинi юсткового мозку сприяе меншому контакту площi поверхнi iмплантата з кiсткою, тому розподт навантаження припадае на менший об'ем кютково! тканини [30].
З Ышого боку, щтьна юстка може бути результатом порушення живлення, що в свою чергу негатив-ну дiе на процес загоення i остеоiнтеграцiю. Змiнена структура кютково! тканини у поеднанн з вираже-ною атрофiею альвеолярного вiдростку може стати абсолютним протипоказанням для Ысталяци iмп-лантата [48].
Анатомiчнi вщмЫност верхньо! i нижньо! щелеп мають велике значення для iмплантацi!. У зв'язку з присутнiстю широких просторiв губчасто! речовини, а також наявнютю тонко! кортикально! пластини, площа безпосереднього контакту iмплантата з юст-кою на ВЩ завжди на 30-40% менше, ыж на НЩ.
Вщомий факт про iснування багаточисленних вщмшностей атрофованих щелеп, якi неминуче впливають на специф^ дентально! iмплантацi! i спонукають до певно! систематизаци патологiчних процесiв за допомогою класифкацм.
Класифiкувалися не лише дефекти зубних рядiв, але i мiра атрофи та яюсть кiстки. Згiдно класифкаци якостi кiстки видiляеться 4 типи щтьност кiстки [47]:
01 - товста компактна юстка;
02 - товстий компактний шар, велика трабекула губчастого шару;
03 - тонкий компактний шар, добре розвинена трабекула;
04 - дуже тонкий компактний шар, добре розвинена трабекула губчастого шару.
Для кожного типу щтьност кютки були визначен переваги i недолки, розроблен хiрургiчнi протоко-ли, режими навантаження. Рекомендовав дозованi
навантаження на кютку, поступове ïx збiльшення, оскiльки кiстка мае здатнють до функцiональноï адаптацiï. Враховуючи щiльнiсть кiстки можна ма-тематично моделювати оптимальне навантаження: зубний протез - iмплантат - кiстка [2].
Нин у зв'язку з розвитком комп'ютерних техно-логiй стало можливим визначення бiологiчного типу кiстковоï тканини до початку xiрургiчного втручання, що дозволяе заздалегщь визначити i скоректувати протокол Д1.
Для вiзуальноï i ктькюно|' оцiнки щтьнос-тi структур кютково'| тканини застосовують метод комп'ютерно'| томографiï (КТ), при якому викорис-товуеться шкала денситометричних показникiв, що мае назву шкали Хаунсфiлда (HU). Це шкала лшм-ного послаблення випромЫювання по вiдношенню до дистильовано'| води, рентгенiвська щiльнiсть якоï при стандартному тиску i температурi була прийнята за 0 HU.
На пiдставi доотджень були проведенi зютав-лення i складена таблиця вщповщност бiотипiв юст-ковiй тканинi D1, D2, D3, D4 за шкалою Хаунсфтда:
- бютип D1 - щтьнють > 1250 HU, зустрiчаеть-ся на НЩ, в половин випадкiв у вiддiлi пiдборiдця; практично не зустрiчаеться на ВЩ;
- бютип D2 - щтьнють вщ 850 до 1250 HU, най-бтьш поширений тип кiстковоï тканини;
- бютип D3 - щтьнють вщ 350 до 850 HU, характерна для бiчниx вщд!тв НЩ i ВЩ в 50 %, особливо в област премолярiв, i приблизно для 25% передньо'| зони беззубих НЩ;
- бютип D4 - щтьнють < 350 HU, в переважнм бтьшост випадюв зустрiчаеться на ВЩ.
Враховувалися товщина кортикальноï пластинки i ктькють губчасто'| речовини. Згiдно даних КТ при товщин кортикальноï пластинки в 4-5 мм (при загальнм довжин в поперечному розрiзi до 10 мм) передбачалося, що цей вид кютково'| тканини вщ-повiдае бютипу D1. Але операцiйне поле коригуе цi показники i тип кютково'| тканини D1 в 90% випадюв вiдповiдае типу D2. Виходячи з цього, C.E. Misch ре-комендуе розглядати в^т пщборщдя НЩ як кютку D2, а бiчнi - як кютку D3. Тип кютки D3 i D4 зустрiча-ються найчастше на верxнiй щелепi [44].
У нормi АВВЩ мiстить 27-30% компактного i 7073% губчастого шару. Приблизне ïx спiввiдношення складае 1:3. Разом з iншими кютками лицьового скелета ВЩ утворюе верхньощелепн пазухи i носову порожнину. Ктькють кютки АВВЩ залежить вщ мiри резорбцiï кiстковоï тканини, розмiрiв i розташу-вання верхньощелепного синуса (ВЩС) [46].
При адентiï ВЩ товст ясна можуть створювати тюзт щiльноï кiстки i оптимальних умов для вста-новлення iмплантатiв. Проте при вщшаруваны клап-тя виявляеться, що альвеолярний гребшь нагадуе лезо ножа з нерiвними дiлянками резорбци i робить iмплантацiю не лише складною, а часом i неможли-вою без реконструкцiï .
При зменшенн функцiонального навантаження, пов'язаного з видаленням зубiв ВЩ, вiковими зм^ нами, патологiчними станами органiзму вщбуваеть-ся швидка атрофiя кiстковоï тканини. Першм ознаки атрофiï АВВЩ можуть вже вщзначатися через 2-3
тижн пiсля видалення зуба. Найбiльш виражена атрофiя у бiчних вiццiлах ВЩ, осктьки альвеолярний вiдросток в дтянках зубiв, що вiдповiдають жуваль-нм групi, побудований головним чином з губчасто! речовини, i единим елементом макроструктури, здатним витримати жувальне навантаження, е стш-ки альвеол, як утворюють потужнi опори. Пiсля видалення зубiв вiдбуваеться !х резорб^я. Крiм того, зростае активнiсть остеоклас^в в областi кiсткових стiнок ВЩС, що проявляеться збтьшенням його пневматизаци [32].
Пневматизацiя, або збiльшення об'ему обмеже-ного простору, е фiзiологiчним процесом, який вщ-буваеться в навколоносових пазухах в перюд росту i призводить до збiльшення !х об'ему.
Верхньощелепна пазуха е найбтьшою з навколоносових, вона утворюеться першою на 10-му тижнi внутршньоутробного розвитку. Пiсля наро-дження дитини пазуха продовжуе збтьшуватися в об'емi у напрямку альвеолярного вiдростка, що роз-виваеться, у мiру прорiзування постiйних зубiв. У вiцi дитини 12-13 роюв дно ВЩС знаходиться на рiвнi дна порожнини носа i до 20 рокiв, тобто пюля остаточного прорiзування тре™ молярiв, пневматизацiя пазухи завершуеться на рiвнi 5 мм донизу вщ дна порожнини носа [36].
Причини пневматизаци недостатньо вивченк На цей процес впливають спадковють, атмосфер-ний тиск на слизову оболонку носа, конфiгурацiя структур лицевого черепа, щтьнють кютки, гормони росту, тиск повггря в пазуЫ i хiрургiчнi втручання в синусi, якщо таю були.
У рядi експериментальних доотджень були ви-вченi особливостi пневматизаци ВЩС у дорослих пюля видалення бiчних зубiв.
Цей феномен називаеться функцюнальною атро-фiею. 1ншими словами, зменшення функцюнального навантаження на кютку пюля втрати зуба викликае змщення процесу ремоделювання у бiк кютково! резорбци згщно iз законом Вольфа. Це призводить до збтьшення об'ему пазухи за рахунок беззубого альвеолярного вщростка.
На швидкють i мiру процесу пневматизацi! ВЩС пiсля втрати зуба можуть впливати наступы чинники:
1. Виступ кореыв зуба у верхньощелепний синус. Кореы, що виступають в пазуху, покрик тонким шаром кортикально! кiстки. При видаленнi зуба цей шар може зруйнуватися i змютитися, сприяючи тим самим розширенню синуса у бк порожньо! лунки [31].
2. Видалення молярiв. Бтьший об'ем пневмати-зацi! виявляють при видалены молярiв, нiж премо-лярiв. Це може пояснюватися великим дефектом кютки пюля видалення молярiв, що вимагае трива-лiшого перiоду загоення.
3. Резорб^я кiстки у поеднаны з пневматизацiею ВЩС призводить до зменшення висоти альвеолярного гребеня, ускладнюючи встановлення iмпланта-тiв i протезування у вiдповiдних дiлянках [38].
Пюля видалення бiчних зубiв ВЧ висока вiрогiд-нiсть пневматизацi! ВЩС е у випадках: вираженм нерiвномiрностi дна ВЩС; виступ коренiв зубiв в
синус, пщтверджене КТ; видалення других молярiв; вiдсутностi декiлькох сусщых бiчних зубiв.
При плануваннi Д1 в таких випадках слiд прагну-ти до максимального збереження висоти кютки за допомогою встановлення iмплантата i (чи) викорис-тання кюткового матерiалу в лунцi вiдразу пюля видалення зуба, що сприяе збереженню об'ему кютки в област екстракци зуба до остаточного загоення альвеоли [40].
Особливе значення мае дентальна iмплантологiя в естетично значимих зонах. 1мплантолопчне лку-вання в передньому вщдкт ВЩ е складним i комп-лексним, вимагае ретельного планування i точного виконання хiрургiчного втручання, заснованого на вимогах передбачувано! ортопедично! конструкцi!.
Високий естетичний результат реставраци при замiщеннi декiлькох сусщых зубiв в передньому вщ-дл ВЩ за допомогою незнiмних протезiв з опорою на iмплантатах, залишаеться непередбачуваним. На пiдставi дослiдження, присвяченого оцшц дов-гострокових результатiв Д1 в естетично значимих зонах, автори розробили наступну погоджену по-зи^ю вiдносно хiрургiчних аспектiв лiкування пере-днього вщдшу ВЩ:
Правильний вибiр пацiентiв е ключовим чинни-ком, що визначае результат терапи. Л^вання па-цiентiв, що вiдносяться до групи високого ризику, включаючи соматичн чинники (медичний анамнез, схильнють до пародонтиту, палiння тощо) необхщ-но проводити з обережнютю, оскiльки естетичн ре-зультати, в такому випадку, можливо спрогнозувати в меншiй мiрi.
Тип i розмiр iмплантата повинн залежати вiд ана-томiчних особливостей дтянки передбачувано! iмп-лантацi! i заплановано! реставрацi!.
Правильне тривимiрне позицюнування iмплан-тата е основною умовою сприятливого естетичного результату.
Довгострокова стабтьнють м'яких тканин в естетично значимм зон можлива завдяки наявност достатнього об'ему кiстки (по ширин i висотi). При недостатньому об'емi кiстки показано виконання хiрургiчних втручань, спрямованих на збтьшення розмiрiв альвеолярного гребеня.
Основна складнють полягае у збтьшены висоти кiстки, що часто веде до естетичних дефекпв. Дан лiтератури вiдносно естетичних результатiв хiрургiч-них втручань не дозволяють прийти до певно! думки про застосування конкретних методик в передньому вщдкт ВЩ.
При усуненн включених дефекпв зубного ряду в передньому вщдл ВЩ окрiм розмiрiв iмпланта-та, форми i об'ему наявно! кютки, слщ враховувати кiлькiсть i якють ясен, форму, розмiри i положення сусщых зубiв i зубiв- антагоню^в, рiвень посмiшки i стан пародонту. Автори також вiдмiчають, що для досягнення передбачуваного естетичного результату потрiбне ретельне планування [39].
На нижнм щелеп процеси атрофi! обумовлен тими ж чинниками, що i на верхнiй, тобто видален-ням зубiв, м'язовими навантаженнями, вiком, стат-тю, формою будови обличчя, загальним i мiсцевим
статусом здоров'я патента i носiнням зубних про-
Te3iB.
Виражена атрофiя альвеолярного гребеня i тiла НЩ призводить до II ослаблення, подразнення ниж-нього альвеолярного нерва (НАН) i вираженого зни-ження висоти нижньо1 третини обличчя. Повн знiмнi протези не дозволяють усунути перерахован недо-лiки, осктьки не забезпечують надiйною ретенцiею протеза, що сприяе атрофи кiстки, яка вщбуваеть-ся головним чином за рахунок губчасто! речовини. Найiнтенсивнiше процес атрофи кютки проткае з язичного боку, окрiм дiлянок молярiв.
Зменшення об'ему альвеолярного гребеня, у свою чергу, знижуе можливiсть застосування Д1, оскiльки iснуе високий ризик ушкодження НАН [37]. Резорбцiя кiстковоI тканини альвеолярного гребеня пюля втрати зубiв часто призводить до недостатньо! юлькост кiстки НЩ дистальнiше за отвiр пiдборiдця i поверхневу локалiзацiю нижнього альвеолярного нерва. При повнм втра^ зубiв i атроф^ альвеоляр-но! кiстки в 30% випадкiв вщстань вiд II поверхнi до верхньо! стiнки нижньощелепного каналу зменшу-еться до 7-8 мм. При атрофи АВНЩ вщбуваеться змiщення НАН в язичну сторону [41].
Значна проблема може виникнути у разi атрофи кютково'| тканини вiдповiдно до першого моляра i премолярам. В даному випадку розташування пiд-борiдного нерва може виявитися на поверхы кютки.
Незважаючи на ретельне планування i дотри-мання протоколу втручання, установка внутршньо-кiсткових iмплантатiв на НЩ може ускладнюватися неврологiчними розладами внаслщок здавлення, розтягування, перетину, розриву або проколювання НАН. Розлад чутливостi виникае несподiвано i до-ставляе безлiч неприемних вiдчуттiв, що утрудняють повсякденне життя. Таке ускладнення може бути не-стерпним i негативно впливае на психiчний стан па-^ента [42,43,44].
У вiццiлi пiдборiцця НЩ атрофiя виражена зна-чно менше, нiж у бiчних вiдцiлах II тта, оскiльки цен-тральнi зуби виявляються довговiчнiшими i видаля-ють Iх пiзнiше за iнших. Але можуть спостерiгатися такi клiнiчнi ситуаци, коли на плоскiй поверхнi в^ту пiдборiдця НЩ розташовуеться гострий край альве-олярноI дуги [33,34,35].
Таким чином, недостатнм об'ем кiстковоI тканини в зоы передбачуваноI iмплантацiI мае iстотний вплив на результат ортопедичного л^вання з вико-ристанням незымних конструкцiй з опорою на ден-тальних iмплантатах.
Вiдновлення твердих тканин альвеолярного вщ-ростку важливе не лише для забезпечення хорошо': бiомеханiчноI пiдтримки протеза, але i для отри-мання кращого естетичного результату i тривалого функцiонування реставрацмних конструкцiй.
.iTepaTypa
1. Abdulaev Sh.Yu. Yspol'zovanye novykh byolohychesky sovmestymykh materyalov pry vospolnenyy defektov chelyusty / Sh.Yu. Abdulaev, M.Kh. Arypova // Stomatolohyya. - 1999. - № 3. - S. 37-38.
2. AvetHkov D.S. MorfofunktsHonal'nH osoblivostH budovi m'yakikh tkanin rHznikh dHlyanok golovi lyudini: avtoref. dis. na otrim. vchen. stupennya dokt. med. nauk: spets. 14.03.01 "Normal'na anatomHya" / D.S. AvetHkov. - KH., 2011. - 37 s.
3. Avtandylov H.H. Morfometryya v patolohyy / H.H. Avtandylov. - M.: Medytsyna, 1973. - 248 s.
4. Azyzov R.M. Reaktsyya orhanov y tkaney zhyvotnykh na ymplantatsyyu raznorodnykh metallov / R.M. Azyzov // Stomatolohyya. -1980. - № 1. - S. 18-21.
5. Akkerman K.L. Bar'ernye membrany uluchshayut prohnoz reheneratsyy kosty / K.L. Akkerman, A. Kyrsh // Novoe v stomatolohyy.
- 2004. - № 2 (118). - S. 62-64.
6. Altynbekov K.D. Yzhotovlenye s'emnykh zubnykh konstruktsyy s oporoy na dental'nye ymplantanty pry vyrazhennoy atrofyy nyzhney chelyusty / K.D. Altynbekov // Klynycheskaya ymplantolohyya y stomatolohyya. - 2001. - № 1-2 (15-16). - S. 25-27.
7. Alyamovskaya E.N. Psykhoprofylaktyka v stomatolohyy / E.N. Alyamovskaya // Novoe v stomatolohyy. - 2002. - № 6 (106). -S. 12-13.
8. Amkhadova M.A. Otdalennye rezul'taty y vozmozhnye oslozhnenyya pry prymenenyy subperyostal'nykh ymplantantov u patsyentov so znachytel'noy atrofyey chelyustey / M.A. Amkhadova, A.A. Kulakov // Stomatolohyya. - 2005. - № 2. - S. 44-45.
9. Amkhadova M.A. Yspol'zovanye komp'yuternoy tomahrafyy na etapakh planyrovanyya subperyostal'noy ymplantatsyy / M.A. Amkhadova, N.A. Rabukhyna, A.A. Kulakov // Rossyyskyy stomatolohycheskyy zhurnal. - 2004. - № 2. - S. 31-32.
10. Amkhadova M.A. Prymenenye subperyostal'nykh ymplantantov dlya reabylytatsyy patsyentov so znachytel'noy atrofyey kostnoy tkany chelyustey / M.A. Amkhadova // Stomatolohyya. - 2004. - № 3. - S. 72-74.
11. Ashman A. Vzhyvlenye ymplantov v chelyustnye otrostky posle zapolnenyya kostnoho hrebnya syntetycheskym kostnym transplantantom BIOPLANT - HTR. CH. 2 / A. Ashman, Y Lopynto // Klynycheskaya stomatolohyya. - 2002. - № 2. - S. 34-40.
12. Bakherli Naser. Peredprotezna pidhotovka ta osoblyvosti ortopedychnoho likuvannya khvorykh z defektamy zubnykh ryadiv neznimnymy protezamy pry opori na vnutrishn'o kistkovi implanty: avtoref. dys. na zdobuttya nauk. stupenya kand. med. nauk: spets. 14.01.22 «Stomatolohiya» / NaserBakherli. - L'viv, 1996. - 19 s.
13. BalynV. Nash opyt wndodonto-wndoossal'noy ymplantatsyy / V. Balyn, A.Yordanyshvyly, S. Zhukov // Klynycheskaya ymplantolohyya y stomatolohyya. - 1988. - № 3 (6). - S. 22-23.
14. Banchenko H.V. O vzaymootnoshenyyakh nekotorykh klynycheskykh aspektov y konstruktsyy zubnykh ymplantov / H.V. Banchenko, M.L. Petrova // Novoe v stomatolohyy. - 1997. - № 6 (56). - S. 37-44.
15. Barkova T.V. Yzuchenye Mffektyvnosty y perenosymosty preparata fosamaks u zhenshchyn s postmenopauzal'nym osteoporozom po sravnenyyu s platsebo [Mlektornnyy resurs] / T.V. Barkova, L.Y Benevolenskaya, A.V. Bakulyn // Osteoporoz y osteopatyy. -1988. - № 2. - Rezhym dostupa k zhurn.: http://osteoporosis-rus/webzone.ru/archiv.htm.
16. Batler Robyn. Osteoporoz: profylaktyka y lechenye / Robyn Batler // Lechashchyy vrach. - 1999. - № 7. - S. 4-8.
17. Bezrukov V.M. Medytsynskaya reabylytatsyya bol'nykh so znachytel'noy atrofyey chelyustey / V.M. Bezrukov, A.A. Kulakov, M.A. Amkhadova // Stomatolohyya. - 2003. - № 1. - S. 47-49.
18. Belousov A.M. Nekotorye ytohy yssledovanyy po reparatyvnoy reheneratsyy kosty / A.M. Belousov, E.A. Pankov // Mekhanyzmy reheneratsyy kostnoy tkany. - M., 1972. - S. 284-294.
19. Belyayev S.G. Okklyuzionnyye aspekty v lechenii kontsevykh defektov zubnogo ryada nizhney chelyusti s ispol'zovaniyem vnutrikostnykh implantantov / S.G. Belyayev // Klinicheskaya implantologiya i stomatologiya. - 2002. - №1-2 (19-20). - S. 40-43.
20. BKlyaKva L.G. ZamHshchennya distal'no-neobmezhenikh defektHv zubnogo ryadu mostopodHbnimi protezami z dvobHchnoyu oporoyu na Hmplantati / L.G. BKlyaKva, Ye.V. BKlyaKv // I (VIII) z'H'zd AsotsHatsHH' stomatologHv UkraH'ni, 30 listop.-2 grud. 1999 r.: mat. dop. - K., 1999. - S. 467-468.
21. Benamu Andre. Implantanty s keramicheskoy transgingival'noy chast'yu: esteticheskiye i parodontal'nyye rezul'taty / Andre Benamu // Sovremennaya stomatologiya. - 2003. - № 1. - S. 83-86.
22. Bernadskaya G.P. Bioplant dlya zapolneniya kostnykh defektov chelyustey / G.P. Bernadskaya // VHsnik stomatologHH'. - 1995. -№ 2. - S. 125-126.
23. Bernadskaya N.I. Kolichestvennaya otsenka gigiyenicheskogo sostoyaniya polosti rta i issledovaniya tverdykh tkaney zubov u lits, pol'zuyushchikhsya s"yemnymi protezami: dis. ... kand. med. nauk: spets. 25.01.22 / N.I. Bernadskaya. - Kemerovo, 1990. - 188 s.
24. Bessonov V.I. Aktual'nyye voprosy podgotovki individual'nykh lozhek i polucheniye kachestvennogo ottiska s kosti dlya izgotov-leniya subperiostal'nykh implantov / V.I. Bessonov, P.V. Rossiyskiy // 1 Ukr. mezhdunar. kongr. po probl. dental'noy implantologiya: mat. dokl. - K., 2004. - S. 8.
25. Bessonov V.Y Otdalennye rezul'taty y vozmozhnye oslozhnenyya pry lechenyy bol'nykh s prymenenyem subperyostal'nykh ymplantantov / V.Y Bessonov, P.V. Rossyyskyy // 1 Ukr. mezhdunar. konhr. po probl. Dental'noy ymplantolohyy: materyaly dokl. -K., 2004. - S. 11.
26. Besyakov V.R. Eksperemental'no-klinicheskoye isledovaniye biomekhaniki vnutrikostnykh implantatov s ispol'zovaniyem trekhmernogo matematicheskogo modelirovaniya: dis. ... kand. med. nauk: spets. 14.01.22 / V.R. Besyakov. - M., 2000. - 116 s.
27. Biosovmestimost' splavov, ispol'zuyemykh v stomatologii / Yu.M. Maksimovskiy, V.M. Grinin, S.I. Gorbov [i dr.] // Stomatologiya.
- 2000. - № 4. - S. 73-76.
28. Bykov V.L. Gistologiya i embriologiya organov polosti rta cheloveka: uchebn. posob. [dlya studentov stom. fak. med. in-tov.] / V.L. Bykov. - M.: Spets. lit., 1996. - 246 s.
29. Boroday N.V. MorfofunktsHonal'nH osoblivostH slizovoH' obolonki porozhnini rota ta zmHni v nHy pri rHznikh patologHchnikh protse-sakh / N.V. Boroday // Laboratorna dHagnostika. - 2001. - № 1. - S. 49-55.
30. Vares E.Ya. Nuzhdayemost' naseleniya v zubnykh protezakh / E.Ya. Vares // Stomatologiya. - 1983. - № 2. - S. 79-80.
31. TekhnologHya vigotovlennya shchelepno-litsevikh konstruktsHy: pHdruchnik / P.S. FIhs, A.Z. Vlasenko, A.M. BabHk [ta Hn.]. - K., 2010. - 248 s.
32. Terapevticheskaya stomatologiya detskogo vozrasta: uchebnik / [pod red. L.A. Khomenko]. - K., 2007. - 816 s.
33. Terapevtichna stomatologHya: pHdruchnik [u 4 t. T. 2.: KarHKs. Pul'pit. PerHodontit. Rotoviy sepsis] / [za red. A.V. Borisenka]. - K.: Meditsina, 2010. - 544 s.
34. Terapevtichna stomatologHya: pHdruchnik [u 4 t. T. 3: Zakhvoryuvannya parodonta] / [za red. A.V. Borisenka]. - K., 2008. - 616 s.
35. Terapevtichna stomatologHya: pHdruchnik [u 4 t. T. 4: Zakhvoryuvannya slizovoH' obolonki porozhnini rota] / [za red. A.V. Borisenka]. - K.: Meditsina, 2010. - 640 s.
36. TestovH zavdannya z ortopedichnoH' stomatologHH": navch. posHbnik (testovH zavdannya komp'yuternoH' atestatsHynoH' programi) NMAPO Hm. P.L. Shupika / [pHd red. V.H. BHdi, O. Doroshenko]. - K., 2010. - 243 s.
37. Timofeyev A.A. Chelyustno-litsevaya khirurgiya: uchebnik / A.A. Timofeyev. - K., 2010. - 576 s.: il.
38. Timofeyev A.A. Rukovodstvo po chelyustno-litsevoy khirurgii i khirurgicheskoy stomatologi: uchebnik / A.A. Timofeyev. - [5-ye izd., pererab. i dop.]. - K., 2012. - 1048 s.: il.
39. Timofeev O.O. Shchelepno-litseva khHrurgHya: pHdruchnik / O.O. TimofKKv. - K., 2011. - 752 s.
40. Timofeyev A.A. Testy kontrolya znaniy po spetsial'nosti «Chelyustno-litsevaya khirurgiya i khirurgicheskaya stomatologiya»: ucheb. posobiye / A.A. Timofeyev. - [5-ye izd., pererab. i dop.]. - K., 2010. - 256 s.
41. FHzichna reabHlHtatsHya v stomatologHH' : navch. posHbnik / V.A. Shapovalova, V.M. Korshak, V.M. Khaltogarova [ta Hn.]. - K., 2008. - 96 s.
42. FIhs P.S. Dityache zubne protezuvannya : pHdruchnik / P.S. FIhs, S.H. TrHl', V.P. Voznyuk. - K., 2010. - 200 s.: Hl.
43. FIhs P.S. TekhnologHya vigotovlennya zubnikh protezHv z vikoristannyam keramHchnikh h kom pozitivnikh materHalHv: pHdruchnik / P.S. FIhs, A.Z. Vlasenko. - K., 2010. - 296 s.+8 s. kol'or. vkl.
44. Khirurgicheskaya stomatologiya i chelyustno-litsevaya khHrurgHya: natsional'noye rukovodstvo / [pod red. A.A. Kulakova, T.G. Robustovoy, A.I. Nerobeyeva]. - M., 2010. - 982 s.
45. 45. Gilman T.N. Silicone sheet for treatment and prevention of hypertrophic scar: a new proposal for the mechanism of efficacy / T.N. Gilman // Wound Repair and Regeneration. - 2003. - Vol. 11 (3). - P. 235-236.
46. Lalonde D.H. The no vertical scar breast reduction: a minor variation that allows to remove vertical scar portion of the inferior pedicle wise pattern T scar / D.H. Lalonde, J. Lalonde, R. French // Aesthetic. Plast. Surg. - 2003. - № 27 (5). - P. 335-344.
47. Supravalvular aortic stenosis associated with a deletion disrupting the elastin gene / A.K. Ewart, W. Jin, D. Atkinson [et al.] // J. Clin. Invest. - 1994. - Vol. 93. - P. 1071-1077.
48. The elastin gene is disrupted by a translocation causing supravalvular aortic stenosis / M.E. Curran, D.L. Atkinson, A.K. Ewart [et al.] // Cell. - 1993. - Vol. 73. - P. 159-168.
СУЧАСН1 УЯВЛЕННЯ ПРО УМОВИ, ЯК1 ОБМЕЖУЮТЬ ВИБ1Р МЕТОДУ ДЕНТАЛЬНОТ 1МПЛАНТАЦП НА ВЕРХН1Й I НИЖН1Й ЩЕЛЕПАХ
Аветшов Д. С., Прошна О. М., Локес К. П., Буханченко О. П.
Резюме. В наведеному оглядi сучасних лгтературних джерел представлен данн про iмплантологiчне л^ кування, яке дозволяе не лише змшити стоматолопчний статус патента, але й полтшити якють його життя. Дотепер юнуе проблема, з якою все частше доводиться стикатися фахiвцям пщ час планування дентально! iмплантацi,| - це недостатня юлькють та низька якють кютково! тканини в зон передбачувано! iмплантацiI. Часткова або повна вщсутнють зубiв зазвичай супроводжуеться ознаками атрофи альвеолярного вщростку верхньо! та нижньо! щелеп. Атрофiя альвеолярно! кютки, як правило, пов'язана iз патолопчними процесами, якi виникають в порожнин рота або з безпосередньою втратою зубiв, також може вiдбуватися пщ час трав-ми, виникати як наслщок дефектiв розвитку, пiсля хiрургiчних втручань та резекцiй спрямованих на усунення патолопчних утворень. Ця проблема е достатньо актуальною та со^ально значущою, як в пластичнiй так i щелепно-лицевiй хiрургiI.
Ряд авторiв у сво!х дослiдженнях акцентують свою увагу на тому, що можпивють протезування за допомогою iмплантатiв, залежить вщ анатомiчних i структурних особливостей щелепно!-лицево! дiлянки кожного окремого патента. На успiх лiкування впливають кiлькiснi та якiснi характеристики кютково! тканини. Бага-торiчний клiнiчний досвщ показуе, що вiрогiднiсть невдач дентально! iмплантацi! зростае в мiру попршення анатомiчних умов.
Стан альвеолярного вщростка вiдiграе важливу роль при виготовленн i стабiлiзацi!, як традицiйних про-тезiв, так i конструкцiй з опорою на iмплантатах. Деякi автори вiдмiчають, що наявнiсть достатнього об'ему кютково! тканини в област передбачувано! операци е вирiшальним параметром для прийняття ршення про проведення дентально! iмплантацi!.
Неабияке значення вiдiграе щтьнють компактно! кiстково! тканина, яка забезпечуе хорошу опору для iмплантата, що передбачаеться, це сприяе бтьшому контакту клгтин кiстково! тканини з його поверхнею, полегшуе процес остеоiнтеграцi! та передачi навантаження вiд iмплантата на юстку. В той же час, губчаста кiсткова тканина iнколи створюе проблему, осюльки вона не може забезпечити опору тако! ж якостг На-явнiсть великих просторiв в губчастм речовинi кiсткового мозку сприяе меншому контакту площi поверхнi iмплантата з кiсткою, тому розподiл навантаження припадае на менший об'ем кютково! тканини.
На сучасному етап розвитку хiрургiчно! стоматологi! простежуеться тенденцiя до появи нових матерiалiв для регенераци кiстково! тканини, з'являються новiтнi технологи дiагностики, простежуються наявнiсть iH-новацмних конструкцi! iмплантатiв i реставрацiйних матерiалiв, якi вiдкривають з одного боку новi перспек-тиви з Ышого створюють необхiднiсть систематизувати багаточисленнi лгтературн данi.
Вiдсутнiсть зубiв неминуче впливае на зовншнм вигляд пацiента, може призвести до серйозних пси-хоемоцмних розладiв, викликати в людини вщчуття безперспективностi, невпевненостi, знижувати !! пра-цездатнiсть та якiсть життя в цтому, сприяти розвитку iнтеркурентних захворювань психосоматичного по-ходження. Саме тому юнуе потреба систематизувати вс вiдомi лiтературнi джерела, присвяченi дентальнiй iмплантацi! та створити едину концепцiю виршення дано! проблеми. Ключовi слова: об'ем кютково! тканини, дентальна iмплантацiя.
СОВРЕМЕННЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ ОБ УСЛОВИЯХ, ОГРАНИЧИВАЮЩИХ ВЫБОР МЕТОДА ДЕНТАЛЬНОЙ ИМПЛАНТАЦИИ НА ВЕРХНЕЙ И НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ
Аветиков Д. С., Пронина Е. Н., Локес Е. П., Буханченко О. П.
Резюме. В приведенном обзоре современных литературных источников представлены данные о имплантологическом лечении, которое позволяет не только изменить стоматологический статус пациента, но и улучшить качество его жизни. До сих пор существует проблема, с которой все чаще приходится сталкиваться специалистам при планировании дентальной имплантации - это недостаточное количество и низкое качество костной ткани в зоне предполагаемой имплантации. Частичное или полное отсутствие зубов обычно сопровождается признаками атрофии альвеолярного отростка верхней и нижней челюстей. Атрофия альвеолярной кости, как правило, связана с патологическими процессами, которые возникают в полости рта или с непосредственной потерей зубов, также может происходить в результате травмы, возникать вследствие дефектов развития, после хирургических вмешательств и резекций направленных на устранение патологических образований. Эта проблема является актуальной и социально значимой, как в пластической так и челюстно-лицевой хирургии.
Ряд авторов в своих исследованиях акцентируют свое внимание на том, что возможность протезирования с помощью имплантатов, зависит от анатомических и структурных особенностей челюстной-лицевой области каждого отдельного пациента. На успех лечения влияют количественные и качественные характеристики костной ткани. Многолетний клинический опыт показывает, что вероятность неудач дентальной имплантации возрастает по мере ухудшения анатомических условий.
Состояние альвеолярного отростка играет важную роль при изготовлении и стабилизации, как традиционных протезов, так и конструкций с опорой на имплантатах. Некоторые авторы отмечают, что наличие достаточного объема костной ткани в области предполагаемого протезирования является решающим параметром для принятия решения о проведении дентальной имплантации.
Большое значение играет плотность, компактной костной ткани, которая обеспечивает хорошую опору для имплантата, это способствует достаточному контакту клеток костной ткани с его поверхностью, облегчает процесс остеоинтеграции и передачи нагрузки от имплантата на кость. В то же время, губчатая костная ткань порой создает проблему, поскольку она не может обеспечить опору в такой же степени. Наличие больших пространств в губчатом веществе костного мозга способствует меньшему контакту площади поверхности имплантата с костью, поэтому распределение нагрузки приходится на меньший объем костной ткани.
На современном этапе развития хирургической стоматологии существуют тенденции к появлению новых материалов для регенерации костной ткани, появляются новейшие технологии диагностики, прослеживаются наличие инновационных конструкции имплантатов и реставрационных материалов, которые открывают с одной стороны новые перспективы с другой создают необходимость систематизировать многочисленные литературные данные.
Отсутствие зубов неизбежно влияет на внешний вид пациента, может привести к серьезным психоэмоциональным расстройствам, вызывать у него ощущение бесперспективности, неуверенности, снижать работоспособность и качество жизни в целом, способствовать развитию интеркуррентных заболеваний психосоматического происхождения. Именно поэтому существует потребность систематизировать все известные литературные источники посвященные дентальной имплантации и создать единую концепцию решения данной проблемы.
Ключевые слова: объем костной ткани, дентальная имплантация.
THE PRESENT DAY ISSUES ON CONDITIONS RESTRICTING THE METHOD CHOICE FOR MAXILLARY AND MANDIBULAR DENTAL IMPLANTS
Avetikov D. S., Pronina O. M., Lokes K. P., Bukhanchenko O. P.
Abstract. The review of modern scientific literature has presented the data related to treatment for patients with dental implants which provides improvement of the patient's dental status as well as the quality of life. The problem of insufficient volume and low quality of bone tissue in the implant area, which specialists deal with when planning dental implant placement, is currently topical. Partial or complete absence of teeth is usually associated with the signs of maxillary and mandiblar alveolar process atrophy. Atrophy of the alveolar bone, as a rule, is associated with pathological processes developing in the oral cavity or with the loss of teeth; it can also occur as a result of trauma, developmental defects, after surgical interventions and resections aimed at pathological formations elimination. This problem is actual and socially significant, both in plastic and maxillofacial surgery.
Some authors have determined that the possibility of dental prosthetic restoration with implants depends on the anatomical and structural features of the dentofacial area of the individual patient. Successful treatment depends on the quantitative and qualitative characteristics of the bone tissue. Long-term clinical experience has stated, that the probability of failure in dental implant placement increases with the deterioration of anatomical conditions.
The alveolar process condition is important while manufacturing and stabilizing both traditional prostheses and implant-supported structures. Some authors determine that the presence of sufficient volume of bone tissue in the area of probable dental prosthesis is the basic parameter for dental implant placement.
The density, compactness of the bone tissue, which provides sufficient support for the implant is important, because it facilitates the adequate contact of the bone cells with its surface, improves the process of osseointegration
and load transmission from the implant to the bone. However, spongy bone tissue sometimes presents the problem, because it can not provide support to the same extent. The presence of large spaces in the spongy substance of the bone marrow provides lesser contact of the implant surface area with the bone, thus, the load is distributed in the smaller volume of bone tissue.
The new materials for bone tissue regeneration as well as advanced diagnostic technologies, the presence of innovative implant designs and restorative materials are characteristic of the surgical dentistry development at the present stage, which reveal the new aspects and possibilities, the need to systematize numerous scientific data.
The absence of teeth affects patient's appearance, can lead to serious psychoemotional disorders, causes the feelings of hopelessness, uncertainty, reduces general efficiency and quality of life, leads to the development of intercurrent diseases associated with psychosomatic problems. Consequently, the systematization of all available scientific literature data regarding the dental implants issues and development of unified conception for solving this problem are necessary tasks nowadays.
Keywords: bone volume, dental implant placement.
Рецензент - проф. Ткаченко I. М.
Стаття надшшла 15.10.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-27-33 УДК: 616.381: 616.001 Гасымзаде Г. Ш.
ЭКСТРЕННАЯ УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ПРИ ТРАВМЕ
Азербайджанский Государственный Институт Усовершенствования врачей им. А. Алиева (г. Баку, Азербайджан)
nauchnayastatya@yandex.ru
Данная работа является фрагментом докторской диссертации: «Прогностическое значение современных методов лучевой диагностики при тяжёлых сочетанных травмах».
Ультразвук (УЗ) был впервые применен при обследовании пациентов с травмами в Европе в 1970-е годы. Министерство здравоохранения Германии требует сертификации знаний в области ультразвуковой диагностики с 1988 г. С середины 1980-х в США использование ультразвуковой диагностики при травмах стало настолько распространенным, что почти вытеснило диагностический перитонеаль-ный лаваж (ДПЛ) в большинстве травматологических центров. Все врачи, обследующие пациентов с травмами, должны быть обучены использованию УЗИ при травме.
Впервые использование ультразвука при травме живота было описано Kristensen J.K. [8]. T. Tiling et al. [14] в 1990 г. в исследовании 808 пациентов, сообщили, что чувствительность УЗИ при обнаружении жидкости в брюшной полости составляет 89%, специфичность 100%, и точность 98%. Они же первыми продемонстрировали эффект обучения хирургов, которые после обучения УЗИ могли диагностировать внутрибрюшную жидкость с чувствительностью 96% и точностью 99%.
В современной медицине в связи с ростом травм широко применяется экстренная (ургентная) сонография. Отчасти это связано с тем, что ранняя диагностика способствует быстрому проведению
адекватных лечебных мероприятий и улучшает прогноз для жизни пациента.
Экстренная сонография выполняется в виде FAST протокола, как стандартного начального ультразвукового скрининга у пациентов с травмой, направленного на поиск свободной жидкости в абдоминальной, плевральной и перикардиальной полостях, а также пневмоторакса. В настоящее время FAST протокол включен в ATLS (Advanced Trauma Life Support), как обязательное начальное диагностическое исследование пациентов с тяжелой травмой и может выполняться любым специалистом, прошедшим обучение этому методу. ATLS (Advanced Trauma Life Support) - программа действий, направленных на улучшение ведения пациентов с тяжелой травмой во время начального обследования. Эта программа содержит алгоритм лечебных мероприятий и алгоритм проведения начального обследования пациента методами визуализации, проводимых одновременно в зоне реанимации.
Основной целью экстренной сонографии является улучшение ведения пациента путем быстрого установления диагноза. Ургентная сонография, состоит из нескольких целенаправленных исследований, выполняется в зависимости от конкретной клинической ситуации. При травме она выполняется в виде FAST протокола. FAST (Focussed Assessment with Sonography for Trauma) - это ограниченное ультразвуковое исследование, направленное исключительно на поиск свободной жидкости в брюшной по-
