CC BY
38
№ 5. Педагопчш науки: реалй та перспективы. - 2012. -Вип. 31. - С. 69-76.
References
1. Dichkivska, I. M. (2004). Innovatsijni pedagogichni tekhnologii. Kiev. Akademvidav, 218.
2. Zinkovsky, U. (2011). Visha osvita u vitchiznynukh systemach navchanny ta economic. Visha osvita, 9, 16-26.
3. Gusak, N. V. (2012). Realizatsiy poshukovikh mod-eley na urokakh trudovogo navchanny v 5-6 klassakh. Nau-koviy chasopis Nationalnogo pedagogichnogo universitety imeni M. P. Dragomanova. Seriy №5. Pedagogichni nauki: rea-lii ta perspektivu, 31, 76-81.
4. Bochar, I. I., Gevko, I. V. (2011). Usloviy intelectual-nogo razvitiy uchenikov kak sostavlyushay uchebno-poznavatelnoy deytelnosti v protsese ikh trudovoy podgotovki.
Naukovi zapisky Ternopilskogo natsionalnogo pedagogishnogo universitety imeni Volodimira Gnatuka. Seriy: Pedagogica, 3, 64-69.
5. Aleksuk, A. M. (1998). Pedagogika Vishoi osviti Ukraini. Istoriy. Teoriy. Kiev: Libid, 560.
6. Galperin, P. Y. (1971). Obuchenie i umstvennoe razvitie. Materiali IV Vsesouznogo Obshestva psykhologov. Tbilisi: Akademiy, 19-24.
7. Slepkan, Z. I. (2000). Metodika navchanny matemat-ic. Kiev: Zodiak-EKO, 512.
8. Gumenuk, T. B. (2012). Realizatsiy metodu proektiv u processi pidgotovky maybutnich uchiteliv tekhnologiy. Nau-koviy chasopis Natsionalnogo pedagogichnogo universitety imeni M. P. Dragomanova. Seriy №5. Pedagogichni nauki: rea-lii ta perspektivu, 31, 69-76.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук Цина А. Ю.
Дата надходження рукопису 23.02.2015
Хлопов Андрш Михайлович, доцент, кандидат фГзико-математичних наук, кафедра виробничо-шформацшних технологш та БЖД, Полтавський нацюнальний педагопчний ушверситет Гмеш В. Г. Короленка, вул. Остроградського, 2, Полтава, Укра!на, 36003 E-mail: khlopov2007@rambler.ru
УДК 37.091.26:331.45-053.5 DOI: 10.15587/2313-8416.2015.38981
ПЕДАГОПЧШ ТЕХНОЛОГИ ШТЕГРАЦП МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В В ОСВ1ТНЬО-ПРОФЕС1ЙНИЙ ПРОСТ1Р
© В. I. Цина
У статт1 розглядаються педагоггчнг технологи iнтеграцИ майбутшх педагоггв в освгтньо-професшний простiр педагогiчного ВНЗ на основi психолого-педагогiчного проектування та вiдтво-рення оптимальних дш ecixучасниюв професшно'1 пiдготовки, забезпечуючи переконливiсть пояснень i прогнозування iнтеграцii майбуттх педагогiв в освiтнiй простiр, мiнiмiзуючи несприятливi взаемовп-ливи iндивiдуальних проявiв i освiтнього простору на формування особистiсно професiйноi зрiлостi майбутнього педагога
Ключовi слова: освтньо-професшний простiр, ттегращя, педагогiчнi технологи
The article discusses the pedagogical technologies of future teachers' integration in the educational and professional environment of pedagogical University on the basis of psychological and pedagogical design and optimal playback of actions of all participants of professional training, providing a convincing explanation and predicting an integration of future teachers in the educational environment, minimizing the adverse influence of individual manifestations and educational environment on the formation ofpersonal and professional maturity offu-ture teachers
Keywords: educational and professional environment, integration, educational technology
1. Вступ
Сучасна традицшна вища педагопчна освгга з час1в Я. А. Коменського дотепер залишаеться за принципами оргашзацп класно-урочною, хоча за сво!ми щлями, змютом, методами, засобами i формами оргашзацп навчання значно переважае свою по-чаткову модель. Поява нових освггшх технологш ютотно модершзуе окремi складовi традицшно! освгга, не руйнуючи li основних принцишв.
Педагопчш технологи штеграци майбутшх педагопв в освтньо професшний проспр педа-гопчного ВНЗ передбачають психолого-педаго-пчне проектування та вщтворення оптимальних дш вах учаснишв професшно! шдготовки, забез-
печуючи переконливГсть пояснень i прогнозування штеграци майбутнiх педагогiв в освинш проспр, мжмГзуючи несприятливi взаемовпливи шдиввду-альних проявГв i освгтнього простору на формування особислсно професшно! зршосп май-бутнього педагога.
2. Аналiз лiтературних даних i постановка проблеми
1дея штеграци, як об'еднання в одну систему запланованих результатiв, укрупнення одиниць змюту освгга, групового навчання на основГ мошто-рингу усшшносп процесу, була розроблена В. Гузеевим у виглядГ iнтегральноi освтньо'1' техно-
логП [1]. Концептуальною основою тут виступае опора на потреби тих, хто навчаеться у самовираз1, само-ствердженш та в усшхов1.
Дидактична конструкщя штегрально1 технологи грунтуеться на модульних технолопях, де мшмальною одиницею освггаьо-професшно1 д1яль-носл е заняття, а 1х параметри визначаються р1внями поточних досягнень за такими р1внями: неком-петентний (вщсутшсть мшмально необх1дного р1в-ню); мшмальний р1вень досягнення запланованих освишх результапв; р1вень досягнень загального освинього стандарту;просунутий р1вень самов-досконалення.
Метою статп е штегращя (поеднання, пара-лельне використання) ряду р1зних педагопчних мо-нотехнологш з виховання, розвитку та навчання в практищ формування особиспсно професшно! зршосп майбутшх педагопв.
3. Педагопчш технологи штеграци май-бутнiх педагопв в освiтньо професiйний простiр медагопчного ВНЗ
Концепщя штеграци майбутшх педагопв в освиньо-професшний проспр грунтуеться на взаемо-доповнюваносп методичних традицш ос-вггаього простору 1 1ндив1дуально-гумаштарних способ1в шзнання особистосп на засадах синергетичного шд-ходу, який визначае законо-м1рносп самооргашзаци 1ндив1дуальносп майбутнього педагога та освггаього простору.
Науково-методичш основи групування педагопчних технологш штеграци майбутнього педагога в освггаш проспр педагопчного ВНЗ визначаються нами за концептуальними засадами формування 1хньо! особиспсно1 зршосп [2]. Перев1реш часом 1 практикою р1зноконцептуальш теори формування особиспсно1 зршосп використат нами синергетично за ознакою 1х переконливосп в роз'ясненш 11 прояв1в та прогнозованосп в тлумаченш шлях1в 11 формуван-ня в майбутньому.
Структурування педагопчних технологш штеграци майбутшх педагопв в освггаш проспр нами здшснено на засадах таких концепцш формування особиспсно1 зршосп: его-теори особистосп Е. Ер1к-сона, гумашстичного напряму в теори особистосп А. Маслоу, соцюкультурно1 теори особистосп К. Хорш, диспозицшно1 теори особистосп Г. Олпор-та, когштивно1 теори особистосп Дж. Келл1, гу-машстично1 теори особистосп Е. Фромма, феноме-нолопчно1 теори особистосп К. Роджерса [2].
Формування готовносл особистостi руха-тися ступiнчасто, через поворотнi кризи в намрям-ку до вищих стадiй мрофесшноТ компетентностi (его-теорiя особистосп Е. Ерiксона)
Виршенню проблеми входження майбутшх педагопв в нов1 для них освгтньо-професшш просто-ри ступенево1 вищо1 педагопчно1 освгга сприяе використання технологи вiрогiднiсноi освти О. Лобка, яка надае допомогу в набутп здатносп освоення освинього простору, заявляти про себе в ньому та вести з ним д1алог [3].
Центр освпнього простору у в1ропдшснш модел1 не репродуктивш заняття, а заняття-поди, на яких поди осв1тньо-професшно1 д1яльносп можуть вадбуватися або не вадбуватися з певною долею в1ропдносп. Це означае перехш в1д освпньо -професшно1 зршосп, ор1ентовано1 на тип «навчено-го фах1вця» до нового 11 розумшня як ор1ентаци на майбутнього педагога, здатного мати в освпньому простор1 свою власну авторську позицш, вадмшну в1д шших.
Формування мродуктивних орieнтацiй характеру (незалежшсть, чеснiсть, творчiсть, |ф1шкжажа'1мст1>, смрямованiсть на соцiальнi вчи-нки), смрияючи самоусвiдомленню свого «Я» в особиспсно мрофесiйному мризначеннi (гу-машстична теорiя особистостi Е. Фромма)
Одним 1з важливих завдань особиспсного тдходу технологiя педагогiки спiвробiтництва визначае формування у майбутшх учител1в пози-тивно1 Я-концепци як системи уявлень особистосп про саму себе, та основи внутршнього стимулюю-чого мехашзму осв1тньо-професшно1 д1яльносп [4]. Позитивна Я-концепщя визначаеться задоволешстю результатами свое1 осв1тньо-професшно1 д1яльносп, усвадомленням власно1 значущосп та зд1бностей у цш галуз1, сприяючи тим самим усшшносп та ефек-тивносп професшно-педагопчно1 п1дготовки. Негативна ж Я-концепщя заважае профес1йн1й п1дго-товщ, сприяе формуванню негативних особист1сних якостей.
В ор1ентаци майбутнього педагога на свое Я, зпдно технологи навчання на основi iндивiдуального стилю учiння £. Олександрово1 та М. Альошино1, зовшшньою ознакою стилю е самодостатн1сть у са-мовизначенн1 1 самореал1зацИ, коли студент може ви-словити та ввдстояти свою думку або проект, споаб розв'язку осв1тньо-профес1йного завдання [5].
Гнучке реагування на рiзнi ситуацп мiжосо-бистiсноl мрофесiйно-медагогiчноl взаeмо-дil, мiдбираючi необхiднi стратегil освiтньо-мрофесiйноl дiяльностi (соцiокультурна теорiя особистостi К. Хорш). Зр1л1сть м1жособист1сно1 осв1тньо-профес1йно1 взаемодЦ учаснишв профе-с1йно1 п1дготовки визначаеться технлогieю втаген-ноi освiти за р1внями 1х сп1вроб1тництва в досягненн1 стльних осв1тньо-профес1йних ц1лей: оп1кування, наставництва, партнерства, власне сшвробггаицтва та сп1вдружност1 як найвищо1 форми сп1вроб1тництва за об'еднання обома сторонами д1лових, особист1сних вщносин на засадах сп1втворчост1 [6].
Формування конструктивних мiжосо-бистiсних шдносин, врiвноваженостi, реалiстич-ностi та самокритичностi у смрийняттi себе i оточуючих (дисмозицiйма теорiя особистостi Г. Олморта). За технологieю виховання в процеС навчання £. Славгородського, професшна п1дготовка повинна зд1йснюватися так, щоб майбутн1й педагог став розум1ти себе 1 навколишнш св1т [7]. Розумгти так, щоб ум1ти сп1лкуватися 1 розумгга ц1нн1сть 1н-шого Я. Для цього у студента повинно бути право вибору вивчення того, що е найб1льш оптимальним для його майбутньо1 професй'. Викладач повинен за-
пропонувати майбутньому педагогов! вар!атившсть освиньо-професшно! д!яльност!. Ва студенти р!зш 1 тут не повинно бути догматизму.
Ощнювання прогностичноТ ефективностi своТх конструкпв на пiдставi соцiального до-сввду 1мши\ людей (когнiтивна теорiя особи-стостi Дж. Келлi). Складанню майбутшми педагогами власно! програми особиспсно професшного зростання на наступш етапи (фази) професшно! шдготовки з врахуванням отриманих освгтньо -професшних результапв, сприяе оцшка !х освиньо-професшних досягнень за технологгею диференцшованого навчання за Iнтересами [8]. Пропонуеться комплексне внутршне оцшювання закладом освии (шдсумков! оцшки, портфель освиньо-професшних досягнень майбутнього педагога) 1 зовшшня державна шдсумкова атестащя. Така педагопчна атестащя може доповнюватися спещальними рекомендащями ВНЗ щодо траектори подальшо! професшно! шдготовки кожного майбутнього педагога.
Формуваммя здатносп до перегляду кон-структiв освггньо-професшноТ дiяльмостi (ко-гмiтивма теорiя особистостi Дж. КеллГ). Фор-мування у майбутшх педагопв незалежносп думок щодо способ1в виршення завдань освиньо -парофесшно! д1яльност1 та готовноеп до !х змши шд впливом шших думок може бути сформована технологгею груповог дгяльностг методом «Дельф1» [9]. Незалежшсть думок забезпечуеться забороною учасникам групи зустр1чатися та об-мшюватися думками, надаючи можлив1сть кожному члену групи незалежно та аношмно в1дпов1сти на запропонований перелж питань !з розв'язувано! проблеми. Вс1 вар1анти з1браних ршень штегру-ються центром в шдсумковий документ, з яким ознайомлюють вс1х учасник1в групи, що сприяе змш1 думок. Розглянуп кроки можуть повторюва-тися декшька раз1в до прийняття узгодженого з ус1ма учасниками групи ршення.
Формування репертуару ефективмого ви-конання ролей освiтмьо-професшноТ дiяльностi (когмiтивма теорiя особистостi Дж. КеллГ). Запо-чаткована ще Я. Коменським традицшна система освгти шдпорядковуе И великому завданню вихо-вання людини. Серед д1евих засоб1в морального виховання ним визначеш вправи в моральнш по-ведшщ без примусу, а на основ! гарних приклад1в, настанов, бесвд та переконань.
Для лшввдаци певних дезадаптивних прояв1в в освиньо-професшнш дгяльносп майбутшх педагопв технологгею навчання осгб з ознаками обда-рованостI пропонуються коригуюч1 програми для студенпв, яш мають емоцшно-поведшков1 труд-нощ1 штеграци з освптам простором педагопчного ВНЗ [10]. В них використовуються таш види вправ, як ролевий тюншг, треншг сенситивносп, обгово-рення в малих групах, якими здшснюеться поедна-ння шзнавальних компоненпв з емоцшними, спрямовуючи освгтньо-професшну д!яльшсть на обговорення цшностей смоактуал1зацп особи-стост1.
Формування розумiммя iiiiiiiix людей в процесi освггньо-професшноТ взаемодй' (ко-гнггивна теорiя особистосп Дж. КеллГ). Згiдно
технологи комунгкативного навчання формування у майбутшх педагопв розумшня шших людей може здiйснюватися на засадах принципу мовленнево! спрямованостi професшно! пiдготовки через спшку-вання [11]. Ролева оргашзащя навчального процесу здшснюеться на основi вiдбору та оргашзацп навчального матерiалу дисциплiн ввдповщно до освiтньо-професiйних ситуацiй i проблем стлку-вання, якi цiкавлять майбутшх педагопв на кожному еташ !хньо! професшно! пiдготовки. Бажання до комушкацп може з'явитися у студента лише в ситу-ацп освиньо-професшно! дiяльностi, яка його зачiпае. Таким чином формуеться особиспс-на орiентацiя спiлкування учасникiв освиньо-професшно! дiяльностi, яка визначаеться !! контекстом i е основою для взаемодй з шшими.
Формування правильного i безпристрасно-го сприйняття реaльностi, толерантного став-лення до проблем, що не мають однозначних |)iiiiCMi> (гумaнiстичний напрям в теорй особи-стост А. Маслоу). Насичення змiсту навчальних дисциплш рiзними формами дiяльностi, смисловими аспектами, такими, що не можуть бути зведеш один до одного, сприяе, за технологгею дгалогу культур, формуванню у майбутшх педагопв дiалогiчно! свщомосп та мислення [12]. Дiалог розумiеться не як прояв протирiч, а спiвiснування та взаемодiя з вщпрацюванням особистiстю свое! власно! позицп, свого власного Я, дистанцiюючись вщ позицп' та Я iнших. Створення ситуацп дiалогу передбачае визначення питань i проблем, як1 хвилюють майбутшх педагопв, перетворення навчального ма-терiалу в систему проблемно-конфлiктних питань i задач, !х пiднесення до <^чних» проблем людства, планування варiантiв розвитку сюжетних лiнiй дiалогу i способiв взаемодй' учасникiв дискусп. Майбутнш педагог в навчальному дiалозi опиняеть-ся в промiжку рiзних культур, доводячи власне ба-чення до вчинку.
Формування прийняття себе i inix такими як вони е (гумaмiстичмий напрям в теорй особистостi А. Маслоу). Спiвставлення шфор-мацп, iдей, думок i пропозицш за технологгею про-ведення дискусш в формi дiалогу, спору як засобiв спiвставлення рiзних думок, сприяе здшсненню переходу вiд бажання висловити свою думку на стадп обговорення проблеми до розумшня та прийняття штереав шших учаснишв дискус^' на стадп консолщацп думок та ввдпрацювання певних единих або компромiсних позицш та рiшень [8]. Формуванню прийняття себе i iнших такими як вони е сприяе проявлення ставлення учаснишв дис-кус^' до точок зору шших !! учаснишв як таких, що заслуговують на повагу i розумiння.
Формування готовносл до вiдxилеммя певних соцiaльмиx норм у рaзi меобxiдмостi (гу-манктичний напрям в теорй' особистостi А. Маслоу). Самостшшсть особистостi визначаеться педагоггчною технологгею спгвробгт-
ництва здатшстю не шдпорядковуватися безглуз-дим та нерозумним вимогам, йдучи в таких випад-ках на конфлшт, ввдстоювати себе, маючи та збер1гаючи свою думку [4]. Свобода особистосп, як одна з найвищих цшностей людини, визначаеться вщносною зовшшньою свободою в1д будь -якого зовшшнього гноблення та примусу на користь 11 внутршньо1 свободи для самореал1заци.
Професшна шдготовка полягае в формуванш внутршньог свободи майбутнього педагога в1д страху перед людьми та життям, в1д залежносп в1д шших, в1д стереотишв мислення, маючи свою власну думку 1 погляди, в1д заздрощ1в, корисли-восп, власних агресивних устремлшь.
Центрованостi на надособисткних проблемах, якi стоять вище за безмосереднi мробле-ми особистосп, усвiдомленням комме-тентноТ освггньо-мрофесшноТ дiяльностi мризна-ченням свого життя (гумашстичний намрям в теорп особистостi А. Маслоу) як проввдного морального критерш, що визначае освпньо-професшних цш-ностей особистосп, сприяе формування у майбутнього педагога стшкого прагнення до освпньо -професшно1 д1яльносп та самоосвпи за техно-логieю «ЕкологП та дiалектики» Л. Тарасова [13]. Вихвдним принципом штегративно-гумаштарного шдходу ще1 технологи е вдосконалення та подача навчального матер1алу в напрямку цшсного ба-чення студентом майбутньо1 професшно -педагопчно1 д1яльносп та розумшня в нш свого м1сця 1 рол1 шляхом надання навчальнш шформаци особиспсно1 значущосп. Майбутнш педагог повинен стати пею особиспстю, що защкавлено вивчае майбутню професшну д1яльшсть «зсередини» та усвщомлюючи себе 11 частиною.
Омтимiзм у смрийняттi дшсносп на засадах багатства суб'ективного особистiсного до-свiду (гуманiстичний намрям в теори особи-стостi А. Маслоу). Визнання прюритету загально-людських цшностей, спрямовашсть на збереження та виховання духовно1 культури виступае цшьовою ор1ентащею групи технологiй емоцшно-образного виховання Д. Кабалевського [14], В. Юрюшина [15], Б. Неменського [16]. Цшеспрямована ор-гашзащя духовно1 освпньо -професшно1 д1яльносп майбутшх педагопв, формування досввду естетич-них пережи-вань е завданням на порядок склад-шшим, шж оргаш-защя практичное' чи розумово1 д1яльносп студенпв на заняттях.
Освпнш проспр педагопчного ВНЗ е прос-то-ром розвитку загально1 культури, де мистецтво розглядаеться як досв1д ввдносин 1з зршого сприй-няття та розумшня прекрасного, створення худож-шх образ1в та передач1 цього досв1ду шшим.
Основою технологи емоцшно -образного виховання е розвиток можливостей право1 швкул1 головного мозку, яка е в1дпов1дальною за всю емоцшну сферу особистосп. Сприйняття художшх образ1в щею частиною мозку впливае на розвиток багатства суб'ективних зорових та вербальних об-раз1в особиспсного досвщу з опорою на наочно -образне мислення.
Формування вершинних мереживань внас-лiдок одержання мозитивних результа^в (гума-нiстичний намрям в теори особистосп А. Маслоу).
Формування особиспсно професшно1 зршосп майбутнього педагога може здшснюватися за техно-логieю проблемного навчання як результат задово-лення потреби у розв'язанш проблеми, яка у нього виникла, будучи активним суб'ектом свого освпньо-професшного зростання [8]. Проблемна мотиващя освггаьо-професшного зростання потребуе рекон-струкци навчального матер1алу у певний ланцюг проблемних ситуацш. Проблемна ситуащя створюе шдивщуальний психолопчний дискомфорт внаслщок штелектуальних труднощ1в майбутшх учител1в, сти-мулюючи цшеспрямований мисленневий пошук такими процедурами творчо1 д1яльносп як творча уява, генеращя вдей, творча рефлекая та ш.
Формування мрагнень домомоги шшим, мо-чуттiв братськоУ любовi до всього людства (гу-манiстичний намрям в теори особистосп А. Маслоу). В сучаснш традицтнт вищт педа-гогiчнiй освiтi превалюють технологи трансляцшно1 парадигми представлення цшей професшно-педагопчно1 шдготовки майбутнього педагога у ви-гляд1 набору запланованих державними освпшми стандартами якостей. Масова педагопчна освгга в Украш залишаеться «освпою знань», де шформо-вашсть особистосп суттево переважае над 11 культурою та чуттево емоцшною сферою. Знання адресу-ються здеб1льшого розсудков1, а не 11 духовносп та моральности
Натомють за гуманно-особисткною техно-логieю В. О. Сухомлинського процес професшно1 шдготовки - це постшне духовне спшкування викла-дача з1 студентом як 1з однодумцем, другом, стльне переживання з ним усшх1в 1 невдач [17].
Формування готовносп до глибоких мiжо-собистiсних взаемин зi здiбними та талано-витими людьми, близькими до самоактуагазаци, зберiга-ючи мочуття еммати до iнших людей (гумашстичний намрям в теори особистосп А. Маслоу). Незалежшсть, автономшсть 1 само-стшшсть майбутн1х вчител1в технологiя педагогiки спiвробiтництва поеднуе з1 здатшстю особистосп притягати до себе людей та знаходити з ними сшльну мову [4].
Цшсна профес1йно-педагог1чна освпа спря-мована на створення сшльного загалу всередин1 осв1тнього простору педагопчного ВНЗ 1 в освпнь-ому середовищ1 навколо нього, зв'язати майбутшх педагопв з сусшльним життям, яке оточуе ВНЗ. Глобальною метою цшсно1 осв1ти е прагнення об'еднати майбутнього педагога з1 св1товим сшвтовариством.
Формування готовностi до довготривалих та мостумових освггньо-мрофесшних змiн, не вимагаючи вiд освiтнього мростру швидкого мокращення(гумашстичний намрям в теорil особистостi А. Маслоу). Шдведення майбутн1х педагог1в до особиспсно професшно1 зр1лост1 визначаеться технологieю педагогiки спiвробiт-ництва володшням викладачами мистецтвом три-валого переконання, демократичного д1алогу [4].
Освгга е скритим та довготривалим процесом, i тому, всГ учасники освгтньо-професшно! дГяльносп повинш проявляти проникненiсть, послщовшсть i терпiння у вах навчальних i професiйних ситуащях.
Формування почуття самоприйняття, по-ваги та цiммостi irnx (феноменолоочний напрям в теорй' особистостi К. Роджерса). Необ-хвдною умовою правильного формування особи-стосп майбутнього педагога технолопя педагог1ки спгвробгтництва визначае самоповагу, позитивне ставлення до себе та адекватну самооцшку. Осо-биспсний шдхвд визначае необхiднiсть вчити майбутшх учителiв бачити особиспсть як у самому собГ, так i в кожному учасниковi освгтньо -професшно! дГяльносп, розвивати усвiдомлення причетностi до свого освинього простру та сощального середовища.
Обрис розмiщення учасникiв освгтньо -професiйно! дГяльносп вщносно один одного в освгтньому просторГ ВНЗ визначае, за технологгею педагог1чно'1 мгзансцени груповог дгяльностг, характер ввдносин, що розвиваються i вщтворюють !хш взаемовщносини [8]. ФормуючГ щ взае -мовщносини, мГзансцена виконуе функщю вихо-вання, сввдомо вибудовуючи значущГсть роз-мщення учаснишв групово! освгтньо-професшно! дГяльносп з метою проживання ввдносин один до одного.
5. Висновки
Педагопчш технологй' штеграци особистосп майбутнього педагога в освгтньому просторГ педагопчного ВНЗ визначеш в проведеному дослщ-женш на засадах провщних концептуальних шдходГв, як1 довели за час свого юнування ефектившсть у пояс-ненш та прогнозуванш процесГв формування зршосп особистостг Особистюш якосп, профе-сюналГзм викладацького складу педагопчного ВНЗ та володш-ня техшкою суб'ект-суб'ектно! взаемодй' з усГма учасниками освгтньо! дГяльносп визначатимуть ефектившсть застосування обгрунтованих педаго-пчних технологш у формуванш особиспсно професшно! зршосп майбутшх педагопв.
Лiтерaтурa
1. Гузеев, В. В. Эффективные образовательные технологии : Интегральная и ТОГИС [Текст] / В. В. Гузеев. -М.: НИИ школьных технологий, 2006. - 208 с.
2. Хьелл, Л. Теории личности. [Текст] / Л. Хьелл, Д. Зиглер. - СПб. : Питер, 2007. - 607 с.
3. Лобок, А. М. Вероятностный мир: опыт филос.-пед. хроник образоват. эксперимента [Текст] / А. М. Лобок. - Екатеринбург : АМБ , 2001.- 223 с.
4. Крылова, Н. Б. Очерки понимающей педагогики [Текст] / Н. Б. Крылова, Е. А. Александрова. - М. : Народное образование, 2003. - 450 с.
5. Александрова, Е. А. Элементы индивидуализации обучения [Текст] / Е. А. Александрова, М. В. Алёшина // Школьные технологи. - 2003. - № 2. - С. 23-28.
6. Белкин, А. С. Основы возрастной педагогики [Текст] / А. С. Белкин. - М.: Академия, 2000. - 192 с.
7. Славгородский, Е. И. Образовательные системы -обзор исторически сложившихся подходов [Текст] / Е. И. Славгородский // Директор школы. - 2004. -№ 8. - С. 45.
8. Селевко, Г. К. Энциклопедия образовательных технологий. Серия «Энциклопедия образовательных технологий». В 2 т. Т. 1. [Текст] / Г. К. Селевко - М. : НИИ школьных технологий, 2006. - 816 с.
9. Фонтанова, А. Технология, которая позволяет нам стать другими [Текст] / А. Фонтанова // Первое сентября. - 2001. - № 3. - С. 44-49.
10. Основные современные концепции творчества и одарённости [Текст] / под. ред. Д. Б. Богоявленской. - М. : Молодая гвардия, 1997. - 402 с.
11. Пассов, Е. И. Методология методики: эмпирические методы исследования [Текст] / Е. И. Пассов. - Липецк : [б. и.], 2010. - 647 с.
12. Библер, В. С. От наукоучения - к логике культуры : два философских введения в двадцать первый век [Текст] / В. С. Библер. - М. : Политиздат, 1990. - 413 с.
13. Тарасов, Л. В. Авторское представление школы «Экология и диалектика» [Текст]: монография / Л. В. Тарасов. - М. : ВШМФ «Авангард», 1997. - 189 с.
14. Кабалевский, Д. Б. Сила искусства [Текст] / Д. Б. Кабалевский. - М.: Молодая гвардия, 1984. - 142 с.
15. Кирюшин, В. В. Музыкальные мифы [Текст] / В. В. Кирюшин. - М.: Тритон, 1993. - 174 с.
16. Неменский, Б. М. Мудрость красоты : о проблемах эстетического воспитания [Текст] / Б. М. Неменский. -М. : Просвещение, 1987. - 253 с.
17. Сухомлинський, В. О. Вибраш твори: в 5 т. Т. 3 : Серце вщдаю людям. Народження громадянина. Листи до сина [Текст] / В. О. Сухомлинський. - К. : Рад. школа, 1977 - 670 с.
References
1. Huzeev, V. V. (2006). Еffektyvnie obrazovatelnie tekhnolohyy: Yntehralnaia y TOHYS. Moscow: NYY shkolnikh tekhnolohyi, 208.
2. Khell, L. (2007). Teoryy lychnosty. SPb.: Pyter, 607.
3. Lobok, A. M. (2001). Veroiatnostniу myr : [opit fylos.-ped. khronyk obrazovat. еksperymenta]. Ekaterynburh : AMB , 223.
4. Krilova, N. B., Aleksandrova, E. A. (2003). Ocherky ponymaiushchei pedahohyky. Moscow : Narodnoe obra-zovanye, 450.
5. Aleksandrova, E. A. (2003). Еlementу yndyvy-dualyzatsyy obuchenyia // Shkolnie tekhnolohy, 2, 23-28.
6. Belkyn, A. S. (2000). Osnovi vozrastnoi pedahohyky. Moscow: Akademyia, 192.
7. Slavhorodskyi, E. Y. (2004). Obrazovatelnie systemi obzor ystorychesky slozhyvshykhsia podkhodov. Dyrektor shkoli, 8, 45.
8. Selevko, H. K. (2006). Еntsyklopedyia obrazovate-lnikh tekhnolohyi: V 2 t. Seryia «Bntsyklopedyia obrazovate-lnikh tekhnolohyi». Moscow: NYY shkolnikh tekhnolohyi, 1, 816.
9. Fontanova, A. (2001). Tekhnolohyia, kotoraia pozvoliaet nam stat druhymy. Pervoe sentiabria, 3, 44-49.
10. Bohoiavlenskoi, D. B. (Ed.) (1997). Osnovnie sov-remennie kontseptsyy tvorchestva y odaronnosty. Moscow: Molodaуia hvardyia, 402.
11. Passov, E. Y. (2010). Metodolohyia metodyky: еmpyrycheskye metodi yssledovanyia. Lypetsk : [b. y.], 647.
12. Bybler, V. S. (1990). Ot naukouchenyia - k lohyke kulturi : dva fylosofskykh vvedenyia v dvadtsat per^ vek. Moscow : Polytyzdat, 413.
13. Tarasov, L. V. (1997). Avtorskoe predstavlenye shkoli «Ekolohyia y dyalektyka» : [monohrafyia]. Moscow: VShMF «Avanhard», 189.
14. Kabalevskyi, D. B. (1984). Syla yskusstva. Moscow: Molodayia hvardyia, 142.
15. Kyriushyn, V. V. (1993). Muzikalnie myfi Moscow: Tryton, 174.
УДК DOI:
1. Вступ
Особливостi нишшнього етапу становлення укра!нсько! вищо! освгга зyмовленi iнтеграцieю в ев-ропейський освiтнiй простiр, що спiввiдноситься з вимогами, як1 розповсюджуються на вищi навчальнi заклади, що приедналися до Болонського процесу.
Спираючись на основш положения Болонсь-ко! деклараци, виокремлюеться певна специфiка в системi оргашзаци навчання у вищiй школi. Вона полягае в тому, що перемiщyеться акцент з процесу викладання на процес навчання майбутшх фахiвцiв; збшьшуеться час для позааудиторно! самостшно! роботи за рахунок зменшення аудиторно!. Перехщ до кредитно-модульно! системи оргашзаци навчального процесу у вишах зумовлюе суттеве поси-лення ролi самостшно! дiяльностi стyдентiв. Означена форма навчання спрямована на самостiйне за-своення матерiалy, набуття професшно! компетентности розвиток фахово! мобiльностi й креативносп випyскникiв вишу.
2. Постановка проблеми
В умовах модершзаци вищо! освгга, оновленнi И змюту та структури посилюються вимоги до фахо-
16. Nemenskyi, B. M. (1987). Mudrost krasoti : o prob-lemakh еstetycheskoho vospytanyia. Moscow: Pros-veshchenye, 253.
17. Sukhomlynskyi, V. O. (1977). Vybrani tvory : v 5 t. Kiyv: Rad. shkola. T. 3: Sertse viddaiu liudiam. Narodzhennia hromadianyna. Lysty do syna, 670.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук Цина А. Ю.
Дата надходження рукопису 17.02.2015
во! компетенци вчителГв. Щднесення якосп шдготовки сучасних педагопчних кадрГв потребуе перегляду оргашзаци навчання студенпв укра!нських вишГв. Значною мГрою це стосуеться й методично! освгга майбyтнiх yчителiв початково! школи. Це пов'язане з розширенням гyманiтарного складника навчання молодших школярГв. Тому лшгводи-дактична пiдготовка вчителя стае бшьш прюри-тетною в загальнiй системi професшно! педагопчно! освгга. Тому значна шльшсть навчального матерiалy переноситься на самостшне опрадювання студентами. Основною умовою усшшно! лшгводидактично! подготовки майбутшх учителГв початково! школи в умовах обмежено! шлькосп аудиторних годин е шдвищення мобшьносп в навчальному процес^ го-товшсть до самостiйно! фахово! освгга. Самостшна робота з означених курив базуеться на комплексному шдходГ до модульно! побудови програми подготовки фахiвцiв i максимальному системно-методичному забезпеченш навчального процесу.
Водночас у процеа адаптацй' кредитно-модульно! системи навчання (ECTS) до нацюнально! виникають певнi протирГччя. Ця неузгоджешсть стосуеться i курсу «Методика навчання укра!нсько! мо-
Цина Валентина 1вашвна, кандидат педагогiчних наук, доцент, кафедра загально! педагогiки та андра-гопки, Полтавський нацiональний педагогiчний ушверситет Гм. В. Г. Короленка, вул. Остроградського, 2, м. Полтава, Укра!на, 36003 E-mail: ajut@yandex.ua
378.147:371.1:8 10.15587/2313-8416.2015.39174
УДОСКОНАЛЕННЯ ФАХОВО1 П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТ-КОВИХ КЛАС1В ЗАСОБОМ САМОСТ1ЙНО1 РОБОТИ
© I. А. Нагрибельна
У статт1 проаналгзовано проблему самостшно'1 професшно-методично'1 шдготовки майбутшх учителгв початково! школи в умовах реформування вищо'1 осв1ти в Украт. Акцентовано увагу на рол1 само-стшно! роботи як важливого засобу фахового зростання студент1в. Представлено модель теми для самоопрацювання з курсу «Методика навчання укратськоХ мови»
Ключовi слова: самостшна робота, лтгводидактика, методика навчання укратськоХ мови, професшна мобтьтсть, креативтсть
The issue of independent professional and methodological training offuture primary school teachers in the context of higher education reforming in Ukraine is analyzed in the article. The attention is focused on the role of independent work as an important means of students' professional development. The model of the individual work topic in the course "Methods of Teaching Ukrainian Language" is given
Keywords: independent work, linguodidactics, methods of teaching Ukrainian language, professional mobility, creativity
