CC BY
60
Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видаеться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
Атаманчук П.С., Поведа Т.П. Педагогiчна практика - показник готовност'! майбутнього вчителя фiзики до профеайно! дiяльностi //Ф'!зико-математична осв'та : науковий журнал. - 2017. - Випуск 2(12). - С. 17-20.
Atamanchuk Peter, Poveda Tetiana. Pedagogical Practice - Index Of Readiness Of Future Physics Teacher To Professional Activity // Physical and Mathematical Education : scientific journal. - 2017. - Issue 2(12). - Р. 17-20.
УДК 378.091.33-027.22:53
П.С. Атаманчук, Т.П. Поведа
Кам'янець-Под1льський нац1ональний унверситет '¡мен'! 1вана Огкнка, УкраУна
mvf@kpnu.edu.ua
ПЕДАГОГ1ЧНА ПРАКТИКА - ПОКАЗНИК ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ Ф1ЗИКИ
до профеойнот дтльносп
Анота^я. У статт1 проанал1зовано орган1зац1йно-методичн1 засади педагог'нно)' практики у вищому навчальному закладi на даний час, розкрито УУ значення в системi професйного становлення майбутнього вчителя фiзики. Зазначено, що ефективне проведення педпрактики залежить вiд належного рiвня орган'вацп i управлiння д'тльнктю студент'в. Обфунтовано, що результати педагог'нно'У практики виступають показником готовност'1 студента до майбутньоУ професiйноУ д'1яльност'1 та одночасно вказують на недол'жи i прогалини у знаннях студент'в, на як необхдно звернути особливу увагу п>д час фаховоУ пдготовки. Описано основн> роздiли «Програми педагог'нно'У практики» для студент'в-майбутшх вчителiв фiзики (4-й курс), розробленоУ авторами статтi у ствавторствi з колективом досв'дчених викладач'в кафедри. Окреслено перспективи педагог'мно'У практики студент'в у зв'язку з реформуванням вищоУ осв'>ти в УкраУш. Вис&тлено деяю особливостi орган 'заци педагог 'мно'У практики у вищих навчальних закладах р 'зних краУн св '>ту.
Ключовi слова: педагог>чна практика, вищий навчальний заклад, професiйна компетентнсть, майбутнй вчитель фiзики, студент.
Педагопчна практика студенлв-майбутшх вчителiв - важливий компонент Тх професшного становлення. Вона е оргашчною частиною навчального процесу в ушверситет i озброюе студенев початковим досвщом професшноТ педагопчноТ дiяльностi. Пщ час практики створюються вс необхщш умови як практичноТ реалiзацiТ отриманих знань студенев з психолого-педагопчних i фахових дисциплш, так i для розвитку шдивщуальних педагопчних здiбностей кожного з них, формування професшноТ компетентность
Pi3rn види педпрактики дають можливiсть студентам ознайомитися з реальною системою навчально-виховноТ роботи в школ^ з досвщом планування i проведення уромв вчителями, позакласноТ роботи з предмету, оргашзацшноТ i виховноТ роботи класних керiвникiв. У процес педагопчноТ практики, студентам доводиться виконувати великий обсяг самостшноТ роботи, е можлив^ь виявити педагопчну творчiсть на вах дшянках педагопчноТ дiяльностi, набути навичок сшлкування з учнями, вчителями, батьками.
Ефективне проведення педпрактики залежить вщ належного рiвня оргашзацп i управлiння дiяльнiстю студентiв. Правильно органiзована практика покликана виконувати наступш функцп: адаптацiйну, навчальну, виховну, розвивальну та дiагностичну. За останш кiлька рокiв нових дослщжень з удосконалення педагопчноТ практики майбутшх вчителiв фiзики практично не було [4]. Проте, на сьогодш проблема яшсного проведення педагопчноТ практики актуальна i загострюеться ще й з тих причин, що навчальш години, ям вiдводились на педагогiчну практику студенлв значно скоротились. За таких умов необхщно знаходити способи оптимiзацiТ оргашзацшно-управлшських рiшень щодо проведення педагопчноТ практики.
У цьому роц педагогiчна практика студенев Кам'янець-Подiльського нацiонального унiверситету iменi Огiенка за напрямом пiдготовки «Середня освiта. Фiзика» (4 курс) здшснювалась у вiдповiдностi до оновленоТ «Програми педагопчноТ практики», шдготовленоТ авторським колективом кафедри методики
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
викладання фiзики i дисциплш технолопчно'| освп~ньо'| галузi. За основу програми взято «Положенням про педагопчну практику у ВНЗ Укра'ши», затверджене МОН Укра'ши. Програма мктить там роздши: роз'яснення мети i завдань практики, змiст практики (початковий етап практики, навчально-виховна робота з фаху, позакласна робота з фаху, виховна робота з класом, методична робота, науково-дослщна робота); права i обов'язки студенев практиканлв; зразки звп~но'| документацп студента- практиканта; критерп оцшювання i схема аналiзу навчально-виховно'| дiяльностi студента пiд час практики; методичш рекомендаци з оргашзаци педпрактики [5].
Як показуе досвiд, дуже важливо керiвникам першо'| педагопчно'| практики i вчителям-наставникам пiдтримати в студентовi педагога, допомогти справитись йому з щею роллю, вiрити в його добрi намiри, здiбностi й бажання стати гарним вчителем. Тут варто згадати Я. А. Коменського, який писав: «Ыхто не може зробити людей мудрими, ^м мудрого, шхто - красномовними, ^м красномовного, шхто - сумлшним i благочестивим, крiм сумлшного i благочестивого. Викладачами повиннi бути люди чесш, дiяльнi i працьовил, не тiльки для годиться, а й насправдi вони повиннi бути живими взiрцями чеснот, що ¡х вони мають прищепити шшим». Тобто, в педагопчнш дiяльностi iнструментом впливу на учня е особислсть вчителя - його знання, вмшня, думка, почуття, поведшка [6].
Студенти потрiбно допомогти зрозумiти, що вимогливiсть до учшв повинна бути розумною, щоб не породжувала боязкiсть чи навпъ вiдразу до навчання. Учителю потрiбно переконати учнiв в необхiдностi навчання, заохочувати |'х, одного обминути осудом, другому сказати: «Не свял горшки лтлять, у Тебе все вийде, я також колись цього не знав». I ще, що дуже важливо - К.Д. Ушинський писав: «Дп"и ненавидять учителiв, вщ яких школи не дiждешся схвалення або визнання того, що добре зроблено. А в деяких входить у систему школи не хвалити - це вбивае прагнення до досконалосп, i той хто лае, повинен умiти й хвалити» [6].
Педагопчна практика на цьому етап навчання е своерщним шдикатором готовностi студента до педагопчно'| дiяльностi. Звернемо увагу, що особливiстю щеТ навчальноТ практики е те, що студент вперше виступае в ролi органiзатора двох сторш: iдентифiкуе себе учителем фiзики i органiзовуе свою дiяльнiсть та оргашзовуе навчальну i позакласну роботу учшв цшого класу. Така дiяльнiсть потребуе всебiчноí пiдтримки i консультативно! допомоги з боку керiвника-методиста з фiзики, а також пiдтримки фахiвцiв-методистiв вiд кафедр педагогiки та психологи. Неабияке значення для яшсного i безпечного проходження педагопчно'| практики студентами мае |'х ознайомлення з шструкщями з безпеки працi та вимогами з дотримання правил безпеки учшв пщ час проведення занять у фiзичному кабшет (проводимо пiд час настановчо'| конференци з педпрактики). Зазначимо, що базовi знання з безпеки прац студенти отримують пiд час вивчення безпекових дисциплш, зокрема «Основ охорони працЬ> та «Охорони прац у галузi».
Однiею з головних дшянок роботи студента-практиканта вважаемо проведення урошв. За час практики студент мае навчитися чпжо планувати уроки, визначати |'х мету i методи и досягнення; провести 10 рокiв рiзного типу, використовуючи рiзнi методи, форми, прийоми i засоби навчально-виховно'| роботи. Для забезпечення високого науково-методичного рiвня викладання фiзики студенту-практиканту необхщно працювати за iндивiдуальним планом зпдно розроблених фахiвцями рекомендацiй:
- проаналiзувати начальну програму з фiзики та перелт тем, з яких потрiбно проводити уроки;
- ознайомитись з календарним планом роботи вчителя фiзики;
- вивчити змiст тем з фiзики у пiдручниках рiзних авторiв (провести порiвняльний аналiз та узагальнити шформа^ю);
- ознайомитись навчально-методичною л^ературою та рекомендацiями методистiв, щодо проведення уромв фiзики;
- ознайомитись з фiзичним кабiнетом в школi, наявними наочними поабниками;
- пiдготувати фiзичне обладнання та самостiйно виготовити наочшсть (1-2 саморобнi прилади);
- продумати ва етапи уроку i вибрати найефективнЫ прийоми роботи для кожного;
- скласти детальний план уроку i узгодити його з методистом та вчителем-наставником.
В процеа педагопчно'| дiяльностi студенти мають не лише навчитися спостеркати та аналiзувати навчально-виховну роботу з учнями з врахуванням '|'хшх втових та iндивiдуальних особливостей, а також набути перших умшь у проведенш науково-дослiдноí та експериментально'| роботи, зокрема зiбрати матерiали з досвщу роботи вчителiв для написання власних дипломних роб^. Результати отриманого педагопчного досвiду рекомендуемо студентам оформляти у виглядi статей, кращi з яких публтуються у збiрнику студентських наукових праць фiзико-математичного факультету «Першi науковi кроки».
Для науково-дослiдноT роботи пропонуемо студентам цiкавi теми, наприклад, «Елементи проблемного навчання на уроках фiзики», «Методичнi прийоми формування штересу на уроках фiзики», «Методика виготовлення простих саморобних приладiв з фiзики», «Особливостi методики формування фiзичних понять у школЬ>, «Елементи новiтнiх шформацшних технологiй на уроках фiзики», «Переваги i недолiки тестово'| перевiрки знань з фiзики», «Методи органiзацií самостшно'| роботи учнiв на уроках фiзики», «Методика навчання учнiв розв'язувати задачi з фiзики»; «Iнтерактивнi технологГ| на уроках фiзики»; «Досвiд роботи вщомих вчителiв фiзики Укра'|ни» та ш.
Як показуе досвiд, одним з важливих моментiв пiд час подготовки до педпрактики е завдання навчити студенлв проводити самоаналiз уроку. I хоча на практичних заняттях з методики навчання фiзики студенти детально знайомляться з кожним пунктом самоаналiзу уроку, ця дiяльнiсть е лише iгровою, в той час як шд час педагопчно'| практики урок проводиться в реальних умовах, учш справжш i повторних дублiв немае. Тому, ще перед проведенням перших уромв рекомендуемо студентам користуватись розширеним планом самоаналiзу уроку фiзики. Ознайомившись з ним, студенти намагаються вщповщно будувати урок, продумуючи кожен пункт. Пкля проведеного студентом уроку спершу слово надаеться йому для самоаналiзу за планом, потiм проводить аналiз уроку викладач-методист, висловлюють сво'| думки вчитель, присутш на уроцi студенти, тодi виставляеться оцiнка за проведений урок у протокол. Проводячи аналiз уроку студента-практиканта, насамперед вiдмiчаемо вс його позитивнi сторони, поступово переходячи до недолшв, на якi вказуемо ч^ко, але тактовно, щоб студент |'х усвiдомив, зрозумiв як виправити i наступнi уроки провiв на вищому навчально-методичному рiвнi.
З досвщу органiзацГí та керiвництва nедагогiчною практикою студентiв-майбутнiх вчителiв фiзики (4 курс) у 2016-2017 н. р. можемо видшити певш недолiки, якi впливають на ТТ якiсть:
- вщсутшсть у нових навчальних планах дидактично'1 практики (так звано'| «пасивноЪ) на 3-му кура, яка дозволяла студентам ознайомитись з школою, оргашзащею роботи педагопчного колективу, трудовим розпорядком, роботою досвщчених вчителiв-предметникiв, яка давала можливiсть студентам набратись «духу школи»;
- зменшення (у порiвняннi з попередшми роками) годин навчального навантаження керiвникам педагопчно'| практики вiд фахових кафедр (4 год на студента);
- скорочений термш проведення педагопчно'| практики (6 тижшв) не дозволяе студенту вивчати з учнями тему з фiзики вщ початку до кшця, а тому йому важко оцшити кiнцевий результат сво'|'х старань;
- мала кшьмсть практичних i семшарських занять з методики навчання фiзики, на яких студенти мають можливiсть здiйснювати квазiпрофесiйну дiяльнiсть - працювати в умовах максимально наближених до майбутньо'| професшно'| дiяльностi (виконувати роль вчителя фiзики пiд час пояснення нового матерiалу; введення нових термов; знайомство з прикладами; проведення i пояснення дослiдiв, фiзичних явищ; виготовлення простих приладiв з пiдручних засобiв; навчання розв'язування фiзичних задач, аналiз розв'язання; i т. п.);
- вщсутшсть у навчальних планах «бакалаврiв» спецкурсiв, якi мають практичне спрямування, як наприклад, «Виготовлення саморобного фiзичного обладнання»; «Використання новiтнiх iнформацiйних засобiв i технологiй на уроках фiзики»; «Розробка iнтерактивних засобiв для урошв фiзики»; «Розробка тестових завдань з фiзики: вимоги i поради до якосл» i т. п.;
- не ва вчителi у школах зацтавлеш у здiйсненнi наставницько'| роботи (для прикладу, деякою мотиващею, на нашу думку, могли б стати «Листи-подяки вщ унiверситету», якi б враховувались шд час чергово'| атестацп вчителя);
- кращi студенти-практиканти не завжди е помiченими (вважаемо за доцтьне визначати кращого студента, нагороджувати грамотами «Найкращий молодий вчитель фiзики», розмiстити фото чи фрагмент вщео, зроблене пiд час проведення уроку фiзики в школi, з супровщною iнформацiею на сайтi факультету).
Аналiзуючи позитивнi i негативнi сторони проведення педпрактики у вггчизняних ВНЗ, вважаемо доцтьною iнформацiю про термiни i деякi особливостi и проведення в шших кражах. Так, у Великобританм педпрактика тривае 1 рiк i складаеться з трьох етапiв: ознайомчо'|, вiдвiдування урокiв досвiдчених учителiв, самостшного ведення урокiв. Викладачi-керiвники практики самостшно складають розклад проведення урокiв студентами-практикантами. Вкшщ практики на вiдкритi уроки запрошуються керiвники педпрактики та представники навчально-методичного в^шу унiверситету. Пiсля практики тривае 1 рш стажування студента за мкцем влаштування на роботу шд контролем iнспекторiв МОН, як роблять висновок про доцiльнiсть залучення стажиста до роботи вчителя. У Ымеччиш пiд час педагопчно'| практики студент залучаеться до роботи вчителя на 2 роки (референдарiат) i лише шсля и завершення студент допускаеться до 2-го випускного державного екзамену. Пщ час роботи в школi його супроводжуе вчитель-наставник - ментор. У Грецп педагогiчна практика тривае 1 семестр i полягае в тренуванш у плануваннi навчального процесу, вщвщуванш занять та спостереження за життям школи, пробнi уроки, вщвщування рiзних типiв шкiл, вщвщування класiв, де навчаються дiти з особливими потребами, повне виконання функцш вчителя тривае 4 тижш, шсля чого вщбуваеться обговорення i оцшювання практики в школi i на вщдтенш. У Польщi педпрактика охоплюе пасивно-асистентську (пропедевтичну), асистентсько-вчительську (допомога вчителев^ та предметно-методичну практику (самостшна пiдготовка навчально'| документацГ| i дидактичних матерiалiв для проведення власних уротв). Навчальнi програми деяких ВНЗ Польщi передбачають педагогiчну практику з першого курсу, iншi - з другого. Середня тривал^ь практик на кожному кура - вiсiм тижнiв [3].
Отже, педагопчна практика е одним з найважливших чинникiв формування фахово'| компетентностi майбутнього вчителя фiзики та одночасно показником готовносп студента до професiйноí дiяльностi. Проте, для того, щоб вона у повнш мiрi виконувала свое функцiональне призначення, необхщно усувати вказанi
недолги, удосконалювати ТТ оргашзацшно-управлшську сторону та дотримуватись рекомендацш фахiвцiв з пiдвищення якост професшноТ подготовки майбутнього вчителя фiзики. Якщо ми маемо на мел пщготувати професшного вчителя, то для практично! пщготовки мае видiлятись значно бiльше часу, щоб студент бiльше часу виконував ту роботу, яка буде його ключовою у майбутньому.
Список використаних джерел
1. Атаманчук П.С. Дидактичне забезпечення семшарських занять з курсу «Методика навчання фiзики» (загальш питання) вид. 2-ге, допов. i перероб.) / П.С. Атаманчук, Т.П. Поведа, О.М. Семерня. Кам'янець-Подтьський : Кам'янець-Подтьський нацiональний унiверситет iменi 1вана Огiенка, 2012. - 395 с.
2. Атаманчук П.С. Управление процесом становлення будущего педагога. Методологические основы: Монография. - Издатель: Palmarium Academic Publishing ist ein Imprint der, Deutschland, 2014. - 137 p.
3. Носовець Н.М. Педагопчна практика майбутшх учителiв в краТ'нах бвропи i в УкраТш / Н.М. Носовець, Т.Г. Белан // Вкник Чернтвського нацiонального пед. ун-ту. - Вип. 90. - Серiя: Педагопчш науки. -Чернiгiв, 2011. - С. 115-119.
4. Цоколенко О.А. Формування професшноТ компетентности майбутнiх учителiв фiзики в процесi педагопчноТ практики / автореф. дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата педагогiчних наук за спец. 13.00.04 - теорiя i методика професшноТ освiти. - КиТв, 2014. - 20 с.
5. Програма педагопчноТ практики для студенев 4-го курсу Кам'янець-Подiльського нацюнального унiверситету iменi 1вана Огiенка з галузi знань 0402 - фiзико-математичнi науки за напрямом 6.040203 -Фiзика* (укладачi: Атаманчук П.С., Панчук О.П., Поведа Т.П., Чорна О.Г.) / [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mvf.kpnu.edu.ua/content/pedagogichna-praktyka
6. Самойленко А.М. Морально-етичний портрет сучасного педагога / А.М. Самойленко // Наука та практика - 2007 : мiжнародна науково-практична конференщя [збiр. наук. пр.]. - Полтава: громадська асощащя, 2007. - С. 216-220.
References
1. Atamanchuk P.S. Dydaktychne zabezpechennia seminarskykh zaniat z kursu «Metodyka navchannia fizyky» (zahalni pytannia) vyd. 2-he, dopov. i pererob.) / P.S. Atamanchuk, T.P. Poveda, O.M. Semernia. Kamianets-Podilskyi : Kamianets-Podilskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Ohiienka, 2012. - 395 s.
2. Atamanchuk P.S. Upravlenye protsesom stanovlennia budushcheho pedahoha. Metodolohycheskye osnovbi: Monohrafyia. - Yzdatel: Palmarium Academic Publishing ist ein Imprint der, Deutschland, 2014. - 137 p.
3. Nosovets N.M. Pedahohichna praktyka maibutnikh uchyteliv v krainakh Yevropy i v Ukraini / N.M. Nosovets, T.H. Belan // Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho ped. un-tu. - Vyp. 90. - Seriia: Pedahohichni nauky. -Chernihiv, 2011. - S. 115-119.
4. Tsokolenko O.A. Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv fizyky v protsesi pedahohichnoi praktyky / avtoref. dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia kandydata pedahohichnykh nauk za spets. 13.00.04 - teoriia i metodyka profesiinoi osvity. - Kyiv, 2014. - 20 s.
5. Prohrama pedahohichnoi praktyky dlia studentiv 4-ho kursu Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu imeni Ivana Ohiienka z haluzi znan 0402 - fizyko-matematychni nauky za napriamom 6.040203 - Fizyka* (ukladachi: Atamanchuk P.S., Panchuk O.P., Poveda T.P., Chorna O.H.) / [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://mvf.kpnu.edu.ua/content/pedagogichna-praktyka
6. Samoilenko A.M. Moralno-etychnyi portret suchasnoho pedahoha / A.M. Samoilenko // Nauka ta praktyka -2007 : mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia [zbir. nauk. pr.]. - Poltava: hromadska asotsiatsiia, 2007. - S. 216-220.
PEDAGOGICAL PRACTICE - INDEX OF READINESS OF FUTURE PHYSICS TEACHER TO PROFESSIONAL ACTIVITY
Peter Atamanchuk, Tetiana Poveda
Kamianets-Podilsky Ivan Ohienko National University, Ukraine Abstract. The article analyzes organizational-methodical bases of pedagogical practice in higher education at the present time, revealed its importance in the system of professional formation of future teachers of physics. Noted that effective implementation of the internship depends on the appropriate level of the organization and management of students. It is proved that the results of the pedagogical practices act as an indicator of students 'readiness for future professional activity and at the same time indicate shortcomings and gaps in students' knowledge that need special attention in training. Describes the main sections of "teaching practice Program" for students-future physics teachers (4th year) developed by the authors in collaboration with a team of experienced teachers of the Department. Perspectives of pedagogical practice of students in connection with the reform of higher education in Ukraine. Highlight some features of the organization of pedagogical practice in higher education institutions around the world.
Key words: pedagogical practice, higher educational establishment, professional competence, future physics teacher, student.
