Педагогические условия формирования у младших школьников ценностного самоотношения Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

повсякденної діяльності.

3. Комплексна оцінка професіонального рівня також перевіряється на курсах підвищення кваліфікації в Національній академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ), підсумкова оцінка надсилається регіональні органи управління.

Оцінка професійної готовності до виконання інших, потенційно можливих завдань включає:

1. Оцінку у визначенні якості виконання поставлених навчальних завдань, вирішення ситуативних задач, пов’язаних із діяльністю посадової особи і т.п. Формами оцінювання можуть бути тестування, штабні і польові навчання, співбесіди, контрольні заняття. Професійний потенціал суб ’ єкту може визначатись як для умов займаної посади, так і для умов перспективного роду діяльності, наприклад на більш високій посаді.

2. Для покращення результатів професійної готовності для виконання потенційно можливих завдань необхідно ввести механізм перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу, який забезпечить підготовку кадрів для провадження служби на вищих посадах, професійну (освітню) адаптацію раніше підготовлених інженерно-технічних спеціалістів для служби в якісно новому прикордонному правоохоронному органі, а також створення та реалізація нової системи забезпечення належного рівня професійної та психо-педагогічної підготовки всіх категорій персоналу до використання завдань за призначенням в процесі оперативно-службової та повсякденної діяльності.

Висновки.

В даній роботі сформульовано алгоритм оцінки професійної діяльності і професійної готовності інженерно-технічного персоналу органів охорони кордону, який необхідний для визначення раціональних способів усунення виявлених недоліків професійної підготовки конкретних осіб, розробки індивідуальних програм підготовки фахівців у відповідності з конкретними умовами професійної діяльності.

Напрямки подальших досліджень полягають у розробці комплексу заходів із вдосконаленням структури професійної підготовки інженерно-технічного персоналу ДПСУ.

Література

1. Степко М. Ф. Проблеми взаємодії в системі підготовки і перепідготовки кадрів та освіти дорослих // Нові технології навчання. - К.: Міністерство освіти і науки України. - 2003. - С. 6-12.

2. Козаков В. А., Дзвінчук Д. І. Неперервна освіта викладачів: андрагогіка і технології навчання - теоретичні і практичні аспекти // Нові технології навчання. - К.: Міністерство освіти і науки України. - 2003. - С. 23-32.

3. Курило В. С., Адаменко О. В. Безперервна освіта як науково-педагогічна проблема // Нові технології навчання. - К.: Міністерство освіти і науки України. - 2003. - С. 33-35.

4. Самотулка Т. Історія України в іграх. - Київ-Нью-Йорк, 1995. 350 с.

5. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. - К.: Академвидав, 2004. - С. 206-208.

6. Безпалько В. П. Программированное обучение (дидактические основы). - М.: Высшая школа, 1970. - С.48-56.

Надійшла до редакції 07.02.2007р.

ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЦІННІСНОГО САМОСТАВЛЕННЯ

Масюк О.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Анотація. Стаття присвячується проблемі вивчення педагогічних умов формування у молодших школярів ціннісного самоставлення як відношення самого до себе як до цінності. Дослідження проблем виховання й навчання дитини, створення умов для успішного її саморозвитку й самореалізації є важливою й актуальною педагогічною проблемою.

Ключові слова: педагогіка, молодший школяр, цінність, виховання, розвиток.

Аннотация. Масюк О. Педагогические условия формирования у младших школьников ценностного самоот-ношения. Статья посвящается проблеме изучения педагогических условий формирования у младших школьников ценностного самоотношения как отношения к самому себе как к ценности. Исследования проблем воспитания и обучения ребенка, создания условий для успешного его саморазвития и самореализации является важной и актуальной педагогической проблемой. Ключевые слова: педагогика, младший школьник, ценность, воспитание, развитие.

Annotation. Masyuk O. Pedagogical requirements of shaping at younger schoolboys of the valuable self-attitude. The paper is devoted to a problem of study of pedagogical requirements of shaping at younger schoolboys of the valuable self-attitude as attitudes to as to worth. Examinations of problems of education and education of the child, building of requirements for his successful selfdevelopment and self-realization is the important and actual pedagogical problem.

Keywords: pedagogics, younger schoolboy, worth, education, development.

Вступ.

Сучасна реформація шкільної освіти кардинально відрізняється від усіх попередніх тим, що вперше упроваджуються у практику ідеї ціннісного буття людини, що передбачають повноцінний інтелектуально-духовний розвиток кожної особистості, її всебічну творчу самореалізацію.

Пошук шляхів реалізації гуманістичної педагогіки був в основному спрямований на здійснення ідей захисту, підтримки школярів, з утвердженням їхніх прав, свобод та інтересів. У теперішній час відбуваються суттєві зміни в розумінні й глибокому осмисленні складності трансформації сучасного освітнього процесу. Гуманізація освіти, як відомо, полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, у найповнішому розкритті її здібностей і задоволенні різноманітних освітніх потреб, забезпеченні пріоритетності загальнолюдських цінностей, гармонії стосунків людини й навколишнього середовища. Педагогічною наукою сьогодні ведеться пошук нових моделей організації навчально-виховного процесу в школі для створення якісно нових стосунків між суб’єктами навчання, спрямованих на гуманізацію навчально-виховного процесу. Одним з шляхів модернізації освіти є розвиток в учня ціннісного ставлення до себе як особистості.

Розуміння неповторної індивідуальності особистості та виховання, що має на меті визнання її цінності, реалізується у руслі гуманістичної педагогіки (Ж.Ж.Руссо, І.ГПесталоцці, С.Т.Шацький, Я.А.Коменський, Я.Корчак, А.С.Макаренко, К. Д.У-шинський, В.О.Сухомлинський та ін.), у педагогіці співпраці (Ш.О.Амонашвілі, С.М.Лисенкова, І.П.Волков, В.Ф.Шаталов, Є.М.Ільїн, О.Б.Резник, І.П.Іванов, О.О. Дубровський та ін.).

Необхідною базою для розуміння психологічних механізмів організації виховання ціннісного са-мовідношення вважаються праці психологів Л.С.Ви-готського, С. Л.Рубінштейна, Д.Б.Ельконіна, О.М.Леонтьєва, Л.І.Божович, О.О.Бодальова, О.Б.-Орлова, Г.А.Цукерман та ін. Визнання власної цінності розглядається як передумова саморозвитку особистості, її самозмінення і саморозгортання, самостійної вибудови себе для продуктивної само-реалізації у мінливих умовах.

Завданням школи є не формування окремих позитивних якостей особистості, а створення умов для її цілісного розвитку, опанування самої себе й свого життєвого шляху. Такі якості, як самостійність, відповідальність, ініціативність, які є безумовними умовами саморозвитку, потрібно розвивати у молодшому шкільному віці. Однією з базових особистіс-них потреб є потреба дитини у самошануванні, тобто цілісне ставлення до себе має корені у навчанні й вихованні молодшого школяра. Тому актуальність проблеми полягає у пошуку шляхів подолання протиріччя між зростаючою потребою суспільства й самої особистості молодшого школяра у розвитку ціннісного ставлення до себе та відсутністю цілісної методологічно обґрунтованої теорії й ефективної моделі реалізації цієї ідеї у процесі навчання.

Робота виконана за планом НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

Формулювання цілей роботи.

У даній статті здійснена спроба визначити педагогічні умови формування у молодших школярів ціннісного самоставлення у процесі їхньої навчальної діяльності.

Результати досліджень.

Ціннісне самоставлення - це ставлення до себе як до цінності - передбачає безумовне прийняття себе, визнання власної значущості (само-цінності), наявність впевненості у собі, адекватної самооцінки й почуття власної гідності. Ціннісне са-моставлення позитивно впливає на саморозвиток особистості, її самозбагачення й саморозгортання, на ставлення до оточуючого світу уцілому. Хоча основи самоцінності закладаються ще у немовляти у вигляді «базової довіри», молодший шкільний вік є сензитивним для розвитку ціннісного самоставлен-ня засобом розширення соціального оточення й можливостей самовиразу. Кращі педагогічні можливості для цього створює формування оцінної діяльності молодших школярів у процесі навчання, розвиток їхньої адекватної самооцінки як однієї з її форм, що

надає дитині більше можливостей для самопізнання, розуміння себе, власного «Я», для усвідомлення власної індивідуальності. З цією метою навчальну діяльність учнів є доцільним насичувати ситуаціями успіху, перебудовувати оцінну діяльність у бік підвищення самоцінності молодших школярів, використовувати різноманітні форми організації співпраці на уроках.

Організація формування у молодших школярів ціннісного самоставлення спирається на такі дидактичні принципи навчання [3]:

- принцип формування позитивної мотивації навчально-пізнавальної діяльності здійснювався засобами створення ситуації успіху в навчанні. Створення ситуації успіху стимулює дитину на досягнення більш високих результатів у навчанні, надає можливості для успішного самовираження. Як справедливо зазначав УГлассер, “людина ніколи не буде успішною в житті в широкому значенні цього слова, якщо одного разу не відчує успіху в чомусь для неї важливому. Перекресливши невдачі дитини в минулому, ми заохочуємо її тим самим випробувати свої сили зараз - минуле вже не має такого важливого значення” [1, С.17]. Тому організація педагогічного процесу повинна бути націлена на активізацію рушійних сил дитини, на створення умов для розвитку емоційної сфери молодших школярів, особливо за допомогою предметів гуманітарного циклу; на створення оточення педагогічної підтримки, позитивного емоційного контексту, що є важливими факторами успішного формування оцінної діяльності школярів, а значить на становлення їхнього ціннісного самовідношення;

- принцип активності й самостійності учнів у навчально-пізнавальній діяльності проявлявся в організації максимальної участі учнів у навчальному процесі. Залучення учнів на уроках до різних видів і форм оцінної діяльності (взаємоопитування, рецензування, робота учнів-експертів, тощо) дозволяє ефективно її формувати, виховувати й розвивати дитину (“принцип терапії реальністю” за УГлас-сером). У роботі з молодшими школярами слід дотримуватися принципу мовленнєво-мислительної активності, яка передбачає таку організацію навчання, коли учень постійно залучається до процесу спілкування, обговорення, висловлення власних суд -жень, обґрунтування прийнятих рішень;

- принцип індивідуального підходу до учнів в навчанні забезпечувався засобами орієнтації на зону найближчого розвитку в навчанні [2]. Якщо дитина не може зараз виконати навчальне завдання, необхідно понизити рівень цього завдання до можливостей дитини. Якщо дитина зараз не може виправити власні недоліки у навчанні й поведінці, немає необхідності робити їй зауваження. Отже, є доцільним будувати педагогічну взаємодію, орієнтуючись на дитину як центр педагогічного процесу, на її індивідуальний досвід, цінності й мотиви, її нахили й потреби;

- принцип оптимізації навчального проце-

су був основоположним у поєднанні вчителя й учнів єдиними цілями для створення ними сумісних зусиль у пошуку способів підвищення рівня навчання. Цей процес може здійснюватися під безпосереднім впливом особистісних (психологічних) передумов, пов’язаних з вольовою, емоційною й інтелектуальною сферою особистості. З одного боку, особистісні утворення є психологічними передумовами для більш ефективного розвитку ціннісного са-моставлення молодших школярів, з іншого боку, в процесі становлення відношення дитини до себе як цінності відбувається її розвиток.

До умов, що забезпечують діючість зовнішніх й внутрішніх факторів, слід віднести такі [4]:

а) внутрішні (психологічні) фактори: наявність позитивної Я-концепції; впевненість у собі й визнання власної унікальності; компетентність;

б) зовнішні (педагогічні) фактори: позитивний емоційний фон, безумовне прийняття та шану-вальне ставлення до дитини з боку значущих інших людей; організація педагогічного процесу, що базується на глибинній взаємодії; обстановка співпраці й співтворчості; демократичний стиль спілкування; фасілітаційна роль учителя; урахування інтересів й потреб дитини; успішність навчання; навчання без оцінок (балів).

Критеріями розвитку ціннісного самостав-лення у молодших школярів слід вважати: а) позитивний образ «Я» і адекватно висока самооцінка, що означає визнання себе й безумовна любов до такого, який я є, довіра власній природі й організму;

б) позитивне самоставлення; в) впевненість у собі, що ґрунтується на вірі у свої можливості; почуття власної гідності й самоповаги [4, 5]. У залежності від ступеня прояву виділених критеріїв у дітей молодшого шкільного віку виділяються різні рівні розвитку ціннісного самоставлення.

Отже, формування ціннісного самоставлен-ня є важливим завданням виховання і навчання та полягає у створенні певних педагогічних умов, а саме:

- насичення навчального процесу ситуаціями успіху.

- спрямування оцінної діяльності учнів на підвищення їхньої самоцінності.

Ці умови ґрунтуються на таких підставах:

а) оскільки навчальна діяльність у молодшому шкільному віці є провідною і самоповага у значній мірі пов’язана з впевненістю дитини у власних навчальних здібностях, тому все, що робить школяр, оцінюється через призму успішності виконання навчальних завдань; навчальна діяльність дитини повинна бути пов’язана з позитивними емоціями, що сприяє посиленню мотивації досягнень; під впливом успіху підвищується самооцінка сьогодення, що впливає на дійсну самооцінку учня; успішно виконане завдання приводить до зростання впевненості у собі, що у свою чергу, допомагає усвідомити власну компетентність і здатність вибудовувати

власну поведінку для досягнення нових успіхів;

б) оцінки-бали глибоко і всебічно торкаються самолюбність дітей, тому небезпека полягає в тому, що бали у такій мірі опановують їхньою свідомістю, що навчання перетворюється у погоню за гарними оцінками; посилення мотиваційної ролі оцінки-бала негативно впливає на мотиви, пов’язані з пізнавальним інтересом учнів; побоювання отримати погану оцінку за припущені помилки сковує ініціативу школяра, чим перешкоджає успішності навчання, розвитку самодовіри;

в) навчання слід організовувати таким чином, щоб в центрі навчально-виховного процесу була унікальна цілісна особистість дитини, яка прагне до максимальної реалізації своїх можливостей (самоактуалізації), відкритої до сприймання нового досвіду, здатної на свідомий й відповідальний вибір у різноманітних життєвих ситуаціях; мета навчально-виховного процесу - визвати до життя внутрішні сили й можливості дитини, використати їх для більш повного і вільного розвитку особистості дитини, яка приймає себе й визнає власну цінність.

Висновки.

Отже, з метою більш успішного навчання молодших школярів та створення сприятливих умов для становлення їхнього ціннісного самоставлення, їхнього особистісного зростання є необхідним спиратися на психофізіологічні особливості розвитку дітей молодшого шкільного віку, при організації навчального процесу враховувати стилі викладання й навчання, широко використовувати ігрові технології.

Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем формування у молодших школярів ціннісного самостав-лення.

Література

1. Глассер У Школы без неудачников / Пер.с англ.- М.: Прогресс, 1992. - 184 с.

2. Гальперин П.Я. Методы обучения и умственного развития ребенка.- М.: Изд-во МГУ, 1985.- 45 с.

3. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання. - Харків, 1997. - 338 с.

4. Щоголева А.В. Педагогические условия становления ценностного самоотношения младших школьников // Материалы 38-й научно-практич.конференции студентов и аспирантов . - Комсомольск-на-Амуре, 1999. - С. 100-105.

5. Кулик І.В. Формування культури родинних взаємин в процесі духовного виховання молодших школярів шкіл -інтернатів //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту /зб. наук. праць за редакцією проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - №10. - С. 53-56.

Надійшла до редакції 13.02.2007р.

ФІЛОСОФСЬКО-ПЕДАГОГІЧНА КОНЦЕПЦІЯ ПОСТМОДЕРНІЗМУ

Мілова О.Є.

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Анотація. В статті розглядаються та аналізуються особливості філософсько-педагогічної концепції постмодернізму, вплив постмодерністських ознак на формування нового типу людини, нової системи цінностей та нової