CC BY
85ки толчком одной ногой с разбега в проанализированных играх занимают лишь третье место по частоте применения, они являются неотъемлемым элементом быстрого баскетбола. Поэтому в игре соответствующего тактического рисунка значение таких прыжков будет возрастать.
Более того, способность игроков команды высокоэффективно выполнять прыжки толчком одной ногой с разбега позволяет тренеру применять соответствующие тактические схемы. Также не вызывает сомнений, что увеличение высоты любого из видов прыжков повышает эффективность действий игрока в защите и атаке.
Выводы.
В соревновательной двигательной деятельности в баскетболе применяются следующие виды прыжков: 1) толчком двумя ногами: а) после паузы, б) с одного шага, в) с разбега; 2) толчком одной ногой: а) с одного шага, б) с разбега.
При этом в прыжке толчком двумя ногами с разбега применяются две основные разновидности: а) приставляя ногу и б) после прыжка (напрыги-вания на две ноги).
Несмотря на возможные различия в частоте применения тех или иных технических действий в зависимости от тактического построения игры, уровня подготовленности игроков и команды в целом и действия некоторых других факторов данные видеоанализа игр квалифицированных баскетболистов позволяют считать, что наиболее часто применяются в игре прыжки толчком двумя ногами с одного шага, толчком двумя ногами с разбега и толчком одной ногой с разбега; реже применяются прыжки толчком двумя ногами с места, прыжки толчком одной ногой с одного шага, и ещё реже - прыжки толчком двумя ногами после паузы.
Дальнейшие исследования предполагается провести в направлении изучения других проблем прыжковой деятельности в баскетболе.
Литература
1. Аладашвили, ГА. Прыжковая подготовленность футболистов и методика ее оценки: дис. ... канд. пед. наук / ГА. Аладашвили. - М., 1999. - 110 с.
2. Аль Кхатиб Ахмад. Начальное обучение юных баскетболистов на базе скоростно-силовой подготовки: дис. ... канд. пед. наук / Аль Кхатиб Ахмад. - Волгоград, 2000. - 209 с.
3. Баскетбол: Примерная программа спортивной подготовки для детско-юношеских спортивных школ, специализированных детско-юношеских школ олимпийского резерва / Ю.М. Портнов [и др.]. - М.: Советский спорт, 2004. - 100 с.
4. Власов, А.М. Комплексный контроль физической подготовленности и морфофункционального состояния юных баскетболистов 12-15 лет: дис. ... канд. пед. наук / А.М. Власов. - М., 2004. - 142 с.
5. Доронин, А.М. Совершенствование биомеханической структуры двигательных действий спортсменов на основе регуляции режимов мышечного сокращения / А.М. Доронин. - Майкоп: изд-во АГУ, 1999. - 174 с.
6. Корнеев, Р. А. Динамика атлетической подготовки баскетболистов и критерии ее оценки / Р.А. Корнеев // Теория и практика физической культуры. - 2004. - N° 3. - С. 48-50.
7. Корягин, В.М. Актуальные проблемы физической и технической подготовки баскетболистов высокой квалификации в процессе многолетней тренировки / В.М. Корягин / / Физическое воспитание студентов творческих специаль-
ностей. - Харьков: ХХПИ. - 2001. - № 5. - С. 6-13.
8. Портнов, Ю.М. Основы методики тренировки / Ю.М. Портнов, Л.В. Костикова // Баскетбол: учеб. для ин-тов физической культуры / под ред. Ю.М. Портнова. - М.: Физкультура и спорт, 1988. - 288 с.
9. Саркисян, И.В. Структура и оценка взаимосвязи технической и физической подготовленности прыгунов в длину различной квалификации: автореф. дис. ... канд. пед. наук / И.В. Саркисян. - М., 1981. - 20 с.
10. Шалманов, Ал.А. Биомеханика взаимодействия с опорой в прыжковых упражнениях: метод. рекоменд. для студ. специализаций, слушателей фак. повышения квал., усовершенствования и Высшей школы тренеров ГЦОЛИФКа / Ал.А. Шалманов, Ан.А. Шалманов, 1986. - М.: Учебно-произв. типография Госкомспорта СССР. - 58 с.
11. Шалманов, Ан.А. Методологические основы изучения двигательных действий в спортивной биомеханике: дис. ... д-ра пед. наук / Ан.А. Шалманов. - М., 2002. - 338 с.
Поступила в редакцию 16.01.2007г.
ХАРАКТЕРИСТИКА МОДЕЛІ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРІГАЮЧОЇ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
Омельченко О.
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Анотація. Обґрунтовано теоретичну модель професійно-педагогічної діяльності вчителя початкових класів з організації збереження здоров ’я учнів у процесі навчання. Визначено умови впровадження моделі, критерії та показники ефективності її реалізації. Модель дозволить забезпечити свідоме ставлення вчителя до здоров’я людини. Способи збереження здоров’я забезпечують здоровий розвиток дитини, запобігання негативним впливам на здоров’я школярів.
Ключові слова: професійно-педагогічна діяльність, модель, здоров’язберігаюча діяльність, умови, критерії та показники.
Аннотация. Омельченко О. Характеристика модели здо-ровьезберегающей профессионально-педагогической деятельности учителя начальных классов. Обосновано теоретическую модель профессионально-педагогической деятельности учителя начальных классов по организации сохранения здоровья учащихся в процессе обучения. Определены условия внедрения модели, критерии и показатели эффективности ее реализации. Модель позволит обеспечить сознательное отношение учителя к здоровью человека. Способы сохранения здоровья обеспечивают здоровое развитие ребенка, предотвращение отрицательных влияний на здоровье школьников. Ключевые слова: профессионально-педагогическая деятельность, модель, здоровьесберегающая деятельность, условия, критерии и показатели.
Annotation. Omelchenko O. Performance of model population health professional - pedagogical activity of the teacher of initial classes. It is justified theoretical model of professional - pedagogical activity of the teacher of initial classes on the organization of conservation of health of pupils during education. Requirements of a heading of model, measure and parameters of efficacy of its embodying are specific. The model will allow to provide the conscious attitude of the teacher to health of the person. Means of conservation of health ensure able-bodied development of the child, an avoidance of the negative agencies on health of schoolboys.
Keywords: professional - pedagogical activity, model, population health activity, requirements, measure and parameters.
Вступ.
У наш час людина, її життя й здоров’я визнаються як найвищі людські цінності, оскільки вони є показником цивілізованості суспільства, головним критерієм ефективності діяльності всіх без винятку його сфер (Конституція України).
Здоров’я людини формується з дитинства. Тому не викликає сумніву, що в розв’язанні проблеми формування здоров’я людини як стану її повного благополуччя в усіх аспектах - фізичному, психічному, соціальному й духовному - пріоритетне значення має школа. Ідеями виховання здорового покоління, свідомого ставлення особистості до свого здоров’я та здоров’я інших, формування мотивації учнів на здоровий спосіб життя просякнуті найважливіші завдання сучасної шкільної освіти (закон України “Про загальну середню освіту”, “Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті”, Державна програма “Діти України”, Державний стандарт середньої освіти).
Практична реалізація визначених завдань залежить, насамперед, від учителя, завдяки якому процес навчання будь-якій шкільній дисципліні має стати невід’ ємною частиною збереження й зміцнення здоров’я дітей. Не менш важливим є й те, щоб учитель слугував прикладом здорового способу життя.
При виключній важливості професійно-педагогічної діяльності всіх шкільних педагогів провідна роль у здоров’язбереженні учня належить учителеві молодших класів: адже саме початкова школа має пріоритетне значення у формуванні основ здоров’я або нездоров’я дитини.
Актуальність забезпечення вчителем здоро-вотворних умов розвитку школярів підсилюється й тим, що реальна шкільна практика поки ще не забезпечує збереження і покращення стану здоров’я учнів: до 80-90 % дітей шкільного віку мають відхилення у здоров’ї.
Отже, реальна освітня практика вимагає розв’язання проблеми здійснення вчителем професійно-педагогічної діяльності, спрямованої на збереження й зміцнення здоров’я дитини, формування її усталеної мотивації на здоровий спосіб життя, на запобігання негативних впливів навчального процесу.
Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблем здоров’я учнів свідчить про те, що питання збереження й зміцнення здоров’я дитини у процесі навчання вивчаються в таких основних напрямах: медичному (М.Амосов, ГАпанасенко, Т.Бойченко, Л. Боярська, Е.Казін, Л.Попова та ін.), валеологічно-му (І.Бабін, І.Брехман, М.Гончаренко, М.Гриньова, Г.Зайцев, Н. Субота та ін.), психологічному (І.Бех, О.Хухлаєва та ін.) та педагогічному [1,3-5].
Робота виконана відповідно до плану НДР Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.
Формулювання цілей роботи.
Разом з тим у педагогічній науці проблема професійно-педагогічної діяльності вчителя початкової школи з організації здоров’язбергіючого на-
вчально-виховного процесу не вивчена належним чином.
З огляду на це метою статті наукове обґрунтування моделі діяльності вчителя із забезпечення здоров’язбереження дитини.
Результати дослідження.
Теоретичний аналіз різних підходів до людської діяльності, професійно-педагогічної діяльності (Л. Виготський, Н.Кузьміна, О.Леонтьєв, С.Ру-бінштейн, В.Сластьонін та ін.) [2,8-11], моделювання педагогічного процесу (А.Капська, М.Кларін, А.Хуторський, Н.Щуркова та ін.) [6,7,12,13] дозволив дійти висновку про те, що модель здоров ’язбе-рігаючоїпрофесійно-педагогічної діяльності вчителя початкової школи є упорядкованою сукупністю взаємопов’язаних структурних компонентів, а саме:
• мотиваційно-ціннісного, який забезпечує професійно-педагогічну спрямованість на здійснення здоров’язберігаючої професійно-педагогічної діяльності та передбачає визнання людини й її здоров’я як найвищих цінностей, свідоме бажання здійснювати духовне наставництво дитини на шляху її здорового розвитку; сформованість сукупності особистісно значущих якостей (відповідальність, працездатність, педагогічний такт, емпатія, урівноваженість тощо), необхідних для реалізації завдань здоров’язбереження учнів у взаємодії з іншими учасниками педагогічного процесу; свідоме ставлення вчителя до свого здоров’ я, мотивація ведення здорового образу життя на шляху самоосвіти й саморозвитку;
• когнітивного - сукупності узагальнених психолого-педагогічних знань, які необхідні для здійснення здоров’язберігаючої професійно-педагогічної діяльності - знання про закони вікового та індивідуального здорового розвитку дитини, основи формування здоров’я людини; про роль, функції, види педагогічного спілкування, доцільне використання методів викладання, раціональної організації навчання, оцінювання навчальної діяльності дітей, освітніх технологій здоров’язбереження тощо;
• процесуального - сукупності вмінь (гностичних, прогностичних, комунікативних, організаторських), якість засвоєння яких необхідні для організації навчання й виховання учнів, що сприяє збереженню й зміцненню здоров’я дітей - інтерпретувати й адаптувати навчальну інформацію до завдань індивідуалізації навчання, складати карту індивідуального розвитку учня, забезпечувати високу працездатність і адекватне відновлення сил учнів через оптимальне сполучення розумової й емоційної активності дитини, фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи з учнями, зміну видів навчальної діяльності, чергування періодів концентрації й розслаблення тощо;
• аналітико-результативного, що передбачає аналіз, осмислення, самоаналіз виконаної роботи, вимагає критичності мислення, здатності до оцінних суджень, рефлексії й корекції результатів власної діяльності.
Зазначимо, що арсенал форм і засобів, за допомогою яких учитель може вирішувати проблему збереження здоров’я учнів, включає все розмаїття можливостей його професійної діяльності: навчальну, позакласну роботу, співпрацю з батьками, залучення їх до участі в житті класу й школи. Засобами ж розв’язання цих питань у професійно-педагогічній діяльності вчителя можуть бути включення елементів виховання здорового способу життя у викладання навчальних дисциплін, особистий приклад, виховні заходи тощо.
Проведений науковий пошук дозволив виз-начитиумови успішності впровадження моделі здо-ров’язберігаючої діяльності вчителя, а саме:
% координація зусиль усіх учителів навчального закладу, що передбачає створення спеціального органу школи (методичної ради) із забезпечення координації форм внутрішньошкільного управління процесом здорового розвитку учнів, взаємопо-годженої роботи класних керівників й учителів-пред-метників; розробку шкільної програми здоров’язбе-реження дитини, в якій мають відбиватися місце і роль кожного вчителя в реалізації завдань збереження й зміцнення здоров’я школярів;
% цілеспрямована організація системи науково-методичної роботи з учителями, спрямованої на підвищення кваліфікації педагогів з проблем збереження й зміцнення здоров’я учнів (робота психо-лого-педагогічного семінару з питань здорового розвитку дитини, педагогічного консиліуму, творчих груп учителів та ін.);
% забезпечення науково-методичної та матеріальної бази, яке передбачає чітку організацію діяльності закладу, вдалий розклад навчальних занять, наявність методичного кабінету з відповідною літературою, видео- й аудіотехнікою, фонотекою, банком даних, які сприяли б обміну досвідом з проблем здоров’язбереження школярів;
% тісна взаємодія працівників закладу (адміністрації, педагогічного, медичного й психологічного персоналу), учнів, батьків школярів, громадськості, спрямована на захист і підтримку здоров’я дітей, стимулювання учнів до вибору здорового способу життя. Формами такої спільної роботи можуть бути заняття у спортивних секціях, гуртках художньо-практичної спрямованості, проведення лекцій, консультацій для батьків, занять із запобігання згуб -них звичок, днів здоров’я тощо.
Вважаємо, що критеріями та показниками результативності здоров’язбереження дитини у процесі навчання мають бути:
• усвідомлення учнем успішності навчання, стійкий навчальний інтерес;
• сформованість в учня життєвої мотивації на здоров’я, властивостей ведення здорового образу життя;
• адекватне відновлення фізичних, психічних і духовних сил дитини;
• урівноваженість психічного стану, комуніка-тивність, здатність до співпраці з людьми, соціаль-
на мобільність;
• усвідомлене ставлення до себе, адекватна оцінка своїх здібностей і можливостей інших людей; віра у свої сили, настанова на успіх у житті.
Висновки.
Проведений науковий пошук дозволив обґрунтувати модель професійно-педагогічної діяльності вчителя початкової школи з організації здоро-в’язберігаючого навчально-виховного процесу, реалізація якої в освітній практиці дозволить забезпечити професійно-педагогічну спрямованість учителя на здоров’язберігаючу діяльність, свідоме ставлення вчителя до здоров’я людини, особистісну зацікавленість у благополуччі своїх вихованців, сформованість емпатійного потенціалу, педагогічного такту, оволодіння системою психолого-педагогі-чних і спеціальних знань про основи здоров’я, способи його збереження й розвитку; сукупністю професійних дій, операцій, що забезпечують здоровий розвиток дитини, запобігання негативним впливам на здоров’я школярів; уміннями ефективної комунікації, рефлексії й корекції власної поведінки й діяльності.
Визначено умови успішного впровадження моделі здоров’язберігаючої діяльності вчителя, а також критерії та показники результативності здо-ров’язбереження дитини у процесі навчання.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо в експериментальній перевірці розробленої моделі діяльності вчителя із здоров’язбереження учнів.
Література
1. Безруких М.М. Здоровьесберегающая школа. - М.: Московский психолого-социальный институт, 2004. - 240 с.
2. Выготский Л.С. Собрание сочинений: В 6 т. - М.: Педагогика, 1981-1985. - Т.2: Проблемы общей психологии. - 504 с.; Т.3: Проблемы развития психики. - 366 с.
3. Горащук В.П. Теоретичні і методологічні засади формування культури здоров’я школярів: Автореф. дис. д-ра педаг. наук: 13.00.01 / Харк. нац. пед. ун-т. - Харків, 2004. - 40 с.
4. Іонова О.М. Функції шкільної освіти і здоров’я дитини // Валеологія: сучасний стан, напрямки та перспективи розвитку: Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції: У 2-х т. - Харків: ХНУ, 2005. - Т.1. - С.98-103.
5. Іонова О.М. Дитина в сучасному суспільстві (вальдорфська педагогіка як “екологія дитинства”) // Педагогіка і психологія (Київ). - 1999. - №1. - С.86-92.
6. Капська А.Й. Основні закономірності моделювання виховного процесу // Нові технології виховання: Збірник наукових праць. - Київ. - С.91-95.
7. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе: Анализ зарубежного опыта. - М.: Знание, 1989. -76 с.
8. Кузьмина Н.В. Методы исследования педагогической деятельности. - Л.: ЛГУ, 1980. - 143 с.
9. Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2 т. . - М.: Педагогика, 1983. - Т.1. - 392 с.; Т. 2. - 318 с.
10. Педагогика: Учебное пособие / В.А.Сластенин, И.Ф.Исев, А.И.Мищенко, Е.Н.Шиянов. - М.: Школа-Пресс, 1998. -512 с.
11. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. - СПб: Изд-во „Питер”, 2000. - 712 с.
12. Хуторский А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. - СПб.: Питер, 2001. - 544 с.
13. Щуркова Н.Е. Педагогическая технология. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 224 с.
Надійшла до редакції 10.01.2007р.
