CC BY
11
Науковий в1сник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно'1 медицини та бютехнологш iMeHi С.З. 1жицького. Серiя: Ветеринарнi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences
ISSN 2518-7554 print doi: 10.32718/nvlvet9633
ISSN 2518-1327 online http://nvlvet.com.ua
UDC 619:616.33-002:636.1
Pathomorphological study on gastric ulceration in horses
O. Stefanyk, L. Slivinska
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine
Stefanyk, O., & Slivinska, L. (2019). Pathomorphological study on gastric ulceration in horses. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary sciences, 21(96), 192-197. doi: 10.32718/nvlvet9633
Equine gastric ulcer syndrome (EGUS) is characterized by ulceration in the terminal esophagus, proximal (squamous) stomach, distal (glandular) stomach, and proximal duodenum. It is a common disease in all breeds and ages of horses and foals. Risk factors for EGUS include stress, transport high-energy feed confinement in stalls, intermittent feed, and intense exercise and racing. Horses are very sensitive to any environmental change, which is cause of high prevalence of gastric ulcers especially in racing horses. Taking into consideration of high prevalence of EGUS, our research work was based on pathomorfological and gross evaluation of gastric mucosa in different breeds of horses. Assessment of the severity of lesions is most commonly achieved by assigning a grade that describes the mucosal appearance at different anatomic sites. A variety of different systems have been published for the horses. 10 stomachs were removed from a mixed population post mortem. In our study pathological classification of lesion type was evaluated by two different scoring system, with scales ranging from 0-4. Samples from areas with lesion were taken for histopathology evaluation. EGUS was confirmed on stomachs of six horses. Lesions with different score mostly localized on squamous region near margo plicatus. Changes on squamous mucosa was confirmed on stomach of four horses as well as glandular region two horses. According to score systems mentioned in publication changes on gastric mucosa was measured up 1, 2, 3 score and were characterized as hyperceratosis, erosions and deeper lesion involving the mucosa, extending to the submucosa layer and hyperemia of glandular mucosa. The results of pathomorphological examination of the condition of the wall of the gastric mucosa and histological changes, the effectiveness of the submitted classification systems was established.
Key words: Egus, stomach, ulcer, squamous mucosa, glandular mucosa, hyperkeratosis, erosion.
Патоморфолопчна оцшка стшки шлунка за синдрому виразки у коней
О.В. Стефаник, Л.Г. CniBrncbKa
Лъв1всъкий нацюнальний утверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького, м. Львiв, Украгна
Синдром виразки шлунка коней "Equine gastric ulcer syndrome " входить у групу захворюванъ, ят включаютъ: ерозп та виразки слизових оболонок шлунка та проксимального вiддiлу дванадцятипалоi кишки. Основною причиною синдрому в уЫх коней е пору-шення балансу бар 'ерног функцп шлунка та факторiв ii агреси. Порушення балансу виникае при не правильны годiвлi, стресах, довготривалому задаванню нестерогдних протизапальних прeпаратiв (НПЗП), транспортуванн коней. Вони е дуже чутливими до таких змт, тому наявтсть виразок е поширеною проблемою особливо у верхових порiд коней. Беручи до уваги поширешсть даног патологи, нами було проведено патоморфологiчну оцтку стану слизових оболонок сттки шлунка завдяки методиц iз викори-станням рiзних ступеневих систем класифжацп. У статтi подано макроскотчну та мжроскотчну оцтку стану слизових оболонок сттки шлунка десяти коней тсля забою. Для патоморфологiчного до^дження вiдбiр зразюв проводився з мiсцъ ураження стток, що фжсувались в 10% розчиш формалту. За результатами проведених до^джень синдром виразки шлунка був встанов-лений у шести коней. Змти рiзного ступеня та характеру локалiзувались на незалозистт слизовт оболонщ, поряд з межею margo plicatus. У двох коней було виявлено змти на слизовт оболонц залозистого вiддiлу шлунка. Згiдно поданих систем класифжацп на
Article info
Received 12.11.2019 Received in revised form
16.12.2019 Accepted 17.12.2019
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine. Tel.: +38-063-649-99-20 E-mail: ostapstefanyk@gmail.com
сттках незалозистого eiddiny шлунка нами виявлеш змти 1, 2, 3 ступетв, що характеризувались гтеркератозом, epo3iKMU та проникаючими виразками i3 пошкодженням м'язового шару. Змти 1 та 2 ступетв - гiперемiя слизовоЧ оболонки виявлена на сттках фундального вiддiлy шлунка. За результатами проведення патоморфологiчного доiслдiження стану сттки слизовоЧ оболонки шлунка та гiстологiчних змт встановлено ефективтсть поданих систем класифтащЧ.
Ключовi слова: Egus, Eggd, Egsd, шлунок, виразка, незалозистий вiддiл, фундальний вiддiл, гтеркератоз, дифузш ерози, гi^-ремiя.
Вступ
Синдром виразки шлунка Equine Gastric Ulcer Syndrome "Egus" e поширеним захворюванням особливо в коней з активним треншгом та може виникати як i в лошат так i в дорослих коней.
Останшм часом спостертаеться позитивна ди-намша серед поширеносп виразок слизових оболонок шлунка у верхових порщ коней. Науюш даш вказу-ють на поширешсть дано! патологи коней в перюд посиленого треншгу i сезону змагань > 80% (Johnson et al., 1994). Виразки зазвичай локалiзуються на неза-лозистiй слизовiй та в дшппц margo plicatus. Також вони часто уражають залозисту слизову та шлорич-ний вiддiл шлунка. За результатами дослвджень (Ward et al., 2015), на англшськш чистокровнiй породi коней у Великш Британп поширенiсть виразок у дшянщ залозисто! слизово! оболонки встановлено (8%-63%), на фундальнiй та шлоричнш дiлянцi (40%-90%) (Buchanan & Andrews, 2003; Camacho-Luna et al., 2017). Основною причиною синдрому в уах коней е пору-шення балансу бар'ерно! функцп шлунка та факторiв !! агреси. З перших факторiв захисту видiляють бшар-бонат, слиз та простагландин E2, котрий забезпечуе секрецiю слизисто-бiкарбонатного шару, зменшення його синтезу супроводжуеться пригшченням факторiв захисту шлунка. До агресивного середовища ввдно-сять хлоридну кислоту (HCL), жовчш кислоти та пепсин, що синтезуються залозами шлунка. Порушення балансу виникае при не правильнш годiвлi, стресах, довготривалих задаваннях НПЗП, транспортуваннi, що надалi у процес патогенезу виразки викликае змши слизових оболонок шлунка пiд впливом агресивного середовища шлунка (Bell et al., 2007).
Анатомiчно, незалозиста слизова оболонка не мае бар'ерно! функци на вiдмiну ввд залозисто!, постшне подразнення !! стiнки викликае десквамацш поверх-невого епiтелiю, що призводить до виникнення ерозiй та виразки. Стутнь ураження стiнки залежить вiд тривалостi Г! подразнення хлоридною кислотою (Bell et al., 2007).
У зв'язку з рiзними факторами виникнення, пе-ребну i типу ураження прийнято використовувати загальний термш синдром виразки шлунка Equine gastric ulcer syndrome "EGUS" для опису ще! хвороби. В залежносп вщ мiсця локалiзацi! класифiкують синдром виразки незалозисто! Equine gastric squamous disease "EGSD" i залозисто! слизово! оболонок Equine gastric glandular disease "EGGD".
Ктшчш ознаки захворювання не е специфiчними i можуть проявлятись порушенням апетиту, втратою ваги, зниженням працездатносп, слабкими ознаками колiк. Ретроспективнi дослвдження також вказують на
вiдсутнiсть змш морфологiчних та бiохiмiчних показ-нишв кровi за виразки шлунка, тому основним методом дiагностики е гастродуоденоскотя (Sykes et al., 2015). Для оцшки ступеня ураження слизових оболонок юнують рiзнi системи класифжацп, що грунту-ються на визначенш локалiзацi!, кiлькостi та глибини проникнення (MacAllister et al., 1997; Andrews et al., 1999; Martineau et al., 2009; Sykes et al., 2015; Stefanyk & Slivinska, 2018). Таю методики е ефективними для мониторингу переб^ хвороби та його л^вального ефекту. Проте аналiз лiтературних джерел вказуе на обмеження ендоскошчних даних та кореляцi! !х з гiстологiчною картиною виразки шлунка. Таш порiвняльнi данi е бшьш iнформативними для пiдтвердження дiагнозу EGUS при рiзному патогенезi та переб^ виразки.
На сьогоднi е науковi працi (Murray et al., 2001; Andrews et al., 2002) де наявш гiстологiчнi данi зразк1в вщбраних з мiсць ульцерацi!, що були викликаш експериментальним шляхом в чистокровних порвд коней. Водночас вiдсутнi дослвдження зокрема (па-томорфологiчна дiагностика) за EGUS у рiзних пор1д коней. А бшьш детальне варiативне дослвдження слизово! оболонки шлунку при рiзних ступенях ульце-рацi!, дасть змогу краще зрозумiти патогенез хвороби та покращити профшактичш та лшувальш заходи в подальшому (Martineau et al., 2009).
Аналiзуючи лiтературнi джерела хочемо зазначи-ти, що EGUS е недостатньо вивчений в УкраТш i по-требуе подальшого дослвдження щодо вдосконалення методiв дiагностики з метою ефективного лшування та профшактики.
Метою роботи було проведення патоморфолопч-ного дослiдження стану стiнки шлунку у коней i на основi гiстологiчних змiн встановити ефективнiсть та практичшсть поданих систем класифiкацi!.
MaTepia™ i методи досл1джень
Шлунки чотирьох коней були вiдiбранi в про-зекторi! кафедри нормально! та патологично! морфо-логi! i судово! ветеринарп Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького, а також шести коней - на забшному пункп м. Велиш Мости в продовж 2019 року. Кош, яш поддавались забою були рiзноl породи, вiку та стап (табл. 1).
Досл1дження проводились на кафедрi нормально! та патологiчно! морфологи i судово! ветеринарi! Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького. Проби вщбирали безпосередньо пiсля загибелi тва-рин.
Таблиця 1
Порода, bík та стать коней
Порода Bík Стать
Гуцульська 7 Кобила
Торшська 13 Кобила
Англшська Чистокровна 8 Мерин
Гуцульська 14 Кобила
Украiнська верхова 8 Кобила
Торшська 6 Мерин
Пош 19 Кобила
Понi 22 Кобила
Украiнська верхова 7 Мерин
Украшська верхова 13 Кобила
Поетапна препарашя шлунка проводилась 3i сто-рони стравоходу перед крашальним сфiнктером та входу в пшоричний вiддiл шлунка з частиною проксимально! дванадцятипало! кишки. Шлунок вщкрива-ли повздовжнiм розрiзом вiд стравоходу по великш кривизнi шлунка. Зразки з мiсць ульцерацп розмiром 2х2 см. вiдбирались скальпелем захоплюючи сероз-ний шар та поверхневий ештелш стiнки шлунка, що фiксувались в 10% розчиш формалiну. Гiстозрiзи виготовляли товщиною 4-5 мкм iз парафшових блокiв, отримували на мiкротомi МС-2 та фарбували гематоксилiном еозином за методом МакМануса та Стiдмена, метиловим зеленим та шроншом G за Бра-ше, суданом-III. Отриманi препарати проглядали з використанням свiтлового мшроскопа Leica Dm-2500 (Switzerland). Фотофiксацiю зображення здiйснювали з використанням цифрово! камери Leica DFC450C та програмного забезпечення Leica Application Suite Version 4.4.
Класифжащя.
Для оцшки виявлених змш на слизових оболонках використовували двi ступеневi системи класифiкацi! для макроскотчно! (табл. 2). (Macallister et al., 1997) та гiстологiчно! оцiнки вiдiбраних зразкiв (табл. 3).
"Histopathology (HSS) scoring system" (Andrews et al., 2002).
Таблиця 2
Ступенева система класифжацп виразок незалозисто!
слизово! оболонки шлунка
Grading system for equine squamous gastric disease
„ . „ Еп1тел1й незм1нений, слизова без ппе-Ступ1нь 0 ... _
реми, без пперкератозу
„ . , Ештелш незмшений, наявш дшянки
Ступ1нь 1 . ... _
гшереми або гшеркератозу
С niHb 2 Наявш др!бн! маленью або мультифо-
у кальнi ураження
Наявнi великi, поодинокi чи мультифо-
Ступiнь 3 кальнi ураження або велию дiлянки
поверхневих уражень
Стушнь 4_Наявнi великi глибою виразки_
В залежностi вщ мiсця локалiзацii уражень, кла-сиф^вали зпдно анатомiчних дiлянок на кардiальну, фундальну, пiлоричну частини шлунка. Для бшьш детального опису анатомiчних дшянок шлунка засто-
совували термiни: велика, мала кривизна шлунка, margo plicatus. За типом ураження виразки класифшу-вали на фокальш, мультифокальш та дифузш
Таблиця 3
Ступенева система оцшки псто-патолопчних зразк1в Histopathology (HSS) scoring system
Ештелш не ушкоджений (можуть бути Стушнь 0 присутш He3Ha4HÍ нашарування, слабкi
ознаки гшеркератозу) Ст nÍHb 1 Поверхневi ураження слизово! оболонки
(ерози)
Ст mm 2 Глибшi ураження пiдслизового та
у слизового шарiв
Глибокi виразки з ураженнями шдслизо-Ступшь 3 вого та слизового шарш з проникненням у _власне м'язовий шар_
Результата та Тх обговорення
Класифтащя уражень в дiлянцi незалозистог сли-зово! оболонки.
У ходi патоморфолопчного дослiдження стiнки шлунка коней виявлено дiлянки гiперкератозу слизово! оболонки у п'яти особин. Макроскотчно харак-терним було незначне сухувате нашарування з жовту-ватим ввдтшком на стiнках незалозисто! слизово! оболонки шлунка в дОлянщ велико! кривизни поряд з межою margo plicatus (рис. 1а). Пстолопчно щенти-фiкували значне нашарування, еозинофiльного зро-говiлого епiтелiю на слизовiй оболонщ, що зумовило значне його потовщення i вказувало на розвиток гшеркератозу (рис. 1в). Ввдомо, що гшеркератоз е захисною реакшею яка очевидно була викликана три-валою дОею екзогенних чиннишв та гшовгтамшозом А. Катлярна актившсть та збОльшення шлькосп лОм-фоципв в межах власно! пластинки lamina propria також були присутнО у бОльшостО випадкОв.
Дифузш ерози виявлеш на двох вщбраних шлун-ках локалОзувались в межах margo plicatus та мало! кривизни шлунка, з властивими дрОбними та мульти-фокальними ураженнями. Пстолопчно виявляли кра-тероподОбш ви!мки у стшках слизово! оболонки (рис. 2 б). Значне пошкодження еттелОального шару слизово! оболонки та тдслизового шару, без проник-нення у власне м'язовий шар, що супроводжувалось капОлярною реакцОею та дистрофОчно-некротичними змОнами епОтелОальних клОтин незалозисто! слизово! оболонки, помОрною шфшьтращею клгтинними еле-ментами: лОмфоцитами та нейтрофшами у власнш пластинцО lamina propria.
МакроскопОчно типовО локальнО виразки виявленО у двох шлунках. Вони характеризувались глибоким пошкодженням слизово! оболонки (рис. 3 а, б), завширшки вщ 3 до 4,5 см, що локалОзувались у дОлянках кардОального сфОнктера та велико! кривизни шлунка. За гОстологОчного дослОдження в стОнцО шлун-ка хворих коней виявили дОлянки значного руйнуван-ня слизового та пОдслизового шарОв, з подальшим проникненням у власне м'язовий шар. Це супровод-
^yeTbca BigmapyBaHHaM eniTeniro cnrooBo! o6onoHKu, цнтiв Ta BuxogoM nna3Mu y MmKniraHHuH npocTip pea^iero b nigcnrooBift 0CH0Bi CTiHKH mnyHKa, aKa (puc. 3 b). cynpoBog^yeTbca nponi^epa^ero MaKpo^ariB, ricTio-
Phc. 1. (a) rinepKepaT03 b ginaHKax BenuKOi kphbh3hh mnyHKa Ta nopag 3 Me^oro margo plicatus. (6) 6araromapo-bhh 3poroBi^HH eniTenift b HopMi. Bar = 50 ^m. (b) HamapyBaHHa 3poroBinoro enrreniro - 03HaKH rinepKepaT03y.
Bar = 200 ^m
Phc 2. (a) flpi6Hi, Mynbm$0KanbHi ypa^eHHa epo3HBHoro xapaKTepy nopag 3 Me^ero margo plicatus (6) ricTonoriHHa KapTHHa 3 мicцa ep03ii, xapaKTepu3yeTbca ypa^eHHaM cnu30B0r0 mapy 6e3 npoHHKHeHHa b rnu6mi
mapu, Bar = 500 ^m
Phc 3. (a, 6) rnu60Ki, npoHHKHi Bupa3KH, b ginaHKax KapgianbHOi nacTHHH Ta BenuKOi kphbh3hh Ha He3an03ucTm cnrooBift o6onoH^, 4.5 cm 3aBmupmKH (b) ricTonoriHHa KapTHHa 3 мicцa ynb^pa^i', 3 ypa^eHHaM cnrooBoro Ta nigcnu30B0r0 mapiB, Ta npoHHKHeHHaM b M'a30BHH map, Bar = 500 ^
Knacu$iKaty% ypawenb e dimu^ 3ano3ucmoi cmso-eoi o6omohku.
nig nac ricTonorinHoro gocnig^eHHa 03HaKH rine-peMii (puc. 4 a). 6ynu BuaBnem b mnyHKax gBOx KOHeft Ha ^yHganbHift ginaH^ y Burnagi nonepBomHHa gu$y3-
Horo cTiHKH mnyHKa. ricTonorinHa KapTHHa BKa3ye Ha peaKqiro мiкpоцнpкynaтоpноrо pycna, ^0 b OKpeMux BunagKax cynpoBog^yeTbca gecKBaMaaiero aniKanbHoro mapy cnu30B0i o6onoHKH cTiHKH mnyHKa (puc. 4 b) Ta BHxogoM nna3Mu b Mi^KniTuHHuft npocTip (puc. 4 r).
Рис 4. (а) Гшеремгя стшок залозисто! слизово! оболонки шлунка. (б) Гiстологiчна картина фундально! дiлянки шлунка з реакщею мiкроциркуляторного русла, капiлярiв та десквамащею стiнки слизового шару Bar = 100 цт. (в) Bar = 50 цт. (г) Вихiд плазми кровi в мiжклiтинний простiр, набряк тканин Bar = 50 цт
Патолопчш дшянки на слизових оболонках шлунка були виявлен у шести коней, у чотирьох ввдсутт. Нами встановлено що ураження незалозисто! слизово! оболонки е бшьш поширеними нгж залозистого в1дд1лу шлунка, зокрема у п'яти коней патолопчш
дшянки були виявлеш на меж1 margo plicatus. Змши на стшках залозисто! слизово! оболонки виявлено у фундальному ввддш шлунка двох коней. Ураження яш локал1зувались на слизових оболонках обох ввддшв шлунка виявлено в одного коня (табл. 4).
Ta6.^H 4
BHHB^em 3MiHH b ginarnax 3&ro3HCTOi' Ta He3&ro3HCTOi' cot30bhx o6otohok m^yma Findings in the squamous and glandular regions of the equine stomach
Локал1защя Макроскошчна оцшка Пстолопчна картина Кiлькiсть коней з ураженнями
Кард1альний вщдш Фундальний вiддiл Гiперкератоз Локальнi ураження Дифузнi ураження Нашарування зроговiлого ештелта Виразки/ерозiï Гiперемiя Збiльшення капiлярноï активност 3 2 2 2
Гшеркератоз, що вщповщае 1 ступеню зпдно з наведеною у робот системи класифшаш (табл. 2) локал1зувався на стшках шлунка трьох коней в межах margo plicatus незалозисто! слизово! оболонки. Ерозп та виразки, що вщповщають бшьш вираженим змшам 2-3 ступеня локал1зувались на стшках незалозисто! слизово! оболонки двох коней. Мюця ураження на фундальному ввддш шлунка характеризувались у
Таблиця 5
Даш ступеневих систем класифшацп
вигляд1 гшеремп у двох коней. Анал1зуючи вщбраш зразки на незалозистш слизовш оболонш шлунка класиф1кували змши 2 та 3 ступешв з пошкодження-ми м'язового, слизового та шдслизового шар1в (табл. 5). Ознаки нашарування зроговшого ештелш були пстолопчно п1дтверджен1 на стшках шлуншв трьох коней
Юльюсть коней_Незалозистш вщдш_Залозистий взддш_HSS_MCalister
1 + - 1 1
2 - - 0 0
3 + + 1 1
4 + - 1 1
5 + - 1 1
6 - + 1 1
7 + - 1 2
8 + - 3 3
9 - - 0 0
10 - - 0 0
Анал1зуючи отримаш даш, нами встановлено, що поширешсть виразок на слизових оболонках шлунка складае 60%. Основним м1сцем локал1зацй' змш на стшках шлунка е дшянка margo plicatus щ дан узгод-жуються (Hammond et al., 1986). Отримаш дан за-
руб1жних публшацш (Fox, 2002; Contreras et al., 2007; Morales et al., 2010) вказують, що в деяких коней з ушкодженнями слизових оболонок шлунка, щенти-фшували Helicobacter equorum як можливий етюлопчний фактор у патогенез! виразок залозисто!
слизово! оболонки шлунка коней. В нашш робот! з вщбраних зразк1в не вдалось 1ндентиф1кувати даний мшрооргашзм. Також не було виявлено гастрофшв чи шших паразилв. Отже, за даними систем кла-сифгкацщ нами був встановлений д1агноз синдром виразки шлунка коней "EGUS" обох вщдшв шлунка та р1зними ступенями ураженнями.
Беручи до уваги поширешсть дано! патологи, ви-користання систем класифшацп за синдрому виразки шлунка в коней набуло широкого використання для диференщацп, класифшацп та опису дано! патологи. Для детального опису пор1вняльш даш двох систем е рекомендован! та доповнюючг Застосування !х у практищ матиме ефектившсть для визначення л1ку-вання та його тривалосп при данш патологи.
Висновки
"EGUS" було д1агностовано на стшках слизових оболонок шести коней, що вказуе на поширешсть дано! патологи у р1зних порщ. Макроскотчна оцшка слизових оболонок та пстолопчне дослщження вщбраних зразк1в з мюць ураження стшок оцшюва-лись зпдно ступеневих систем класифжаци. Отримаш результати вказують на р1зн1 ступеш ураження стшок шлунка зпдно даних систем, що дозволяють дифе-ренцшвати тяжысть та характер дано! хвороби у коней. За результатами проведення патоморфолопч-ного доюлд1ження стану стшки слизово! оболонки шлунка та пстолопчних змш встановлено ефектившсть поданих систем класифжаци.
References
Andrews, F.M., Bernard, W., Byars, D., et al. (1999). Recommendations for the diagnosis and treatment of equine gastric ulcer syndrome (EGUS). Equine. Vet. Educ., 11(5), 262-272. https://irp-cdn.multiscreensite.com/d048e3f1/files/uploaded/u-Recommenda-
e.pdf.
Andrews, F.M., Reinemeyer, C.R., Mccracken, M.D., Blackford, J.T., Nadeau, J.A., Saabye, L., Sottel, M., & Saxton, A. (2002). Comparison of endoscopic, necropsy and histology scoring of equine gastric ulcers. Equine Vet J., 34(5), 475-478. doi: 10.2746/042516402776117827.
Bell, R.J.W., Mogg, T.D. & Kingston, J.K. (2007). Equine gastric ulcer syndrome in adult horses: A review. New Zealand veterinary journal, 55(1), 1-12. doi: 10.1080/00480169.2007.36728.
Buchanan, B.R., & Andrews, F.M. (2003). Treatment and prevention of equine gastric ulcer syndrome. Vet Clin North Am Equine Pract, 19(3), 575-597 doi: 10.1016/j.cveq.2003.08.012.
Camacho-Luna, P., Buchanan, B., & Andrews, F.M. (2018). Advances in Diagnostics and Treatments in Horses and Foals with Gastric and Duodenal Ulcers. Vet Clin North Am Equine Pract, 34(1), 97-111. doi: 10.1016/j.cveq.2017.11.007.
Contreras, M., Morales, A., García-Amado, M.A., De Vera, M., Bermúdez, V., & Gueneau, P. (2007). Detection of Helicobacter-like DNA in the gastric mucosa of Thoroughbred horses. Lett Appl Microbiol., 45(5), 553-557. doi: 10.1111/j.1472-765X.2007.02227.x.
Fox, J.G. (2002). The non-H. pylori helicobacters: their expanding role in gastrointestinal and systemic diseases. Gut., 50(2), 273-283. doi: 10.1136/gut.50.2.273.
Hammond, C.J., Mason, D.K., & Watkins, K.L. (1986). Gastric ulceration in mature thoroughbred horses. Equine vet. J., 18(4), 284-287. doi: 10.1111/j.2042-3306.1986.tb03629.x.
Johnson, B., Carlson, G.P., Vatistas, N., Snyder, J.R., Lloyd, K.L. & Koobs, J. (1994). Investigation of the number and location of gastric ulceration in horses in race training submitted to the California racehorse post-mortem program. Proc. Am. Ass. equine Practnrs, 40, 123-124.
MacAllister, C.G., Andrews, F.M., Deegan, E., et al. (1997). A scoring system for gastric ulcers in the horse. Equine Vet J., 29(6), 430-433. doi: 10.1111/j.2042-3306.1997.tb03154.
Martineau, H., Thompson, H., & Taylor, D. (2009). Pathology of gastritis and gastric ulceration in the horse. Part 1: Range of lesions present in 21 mature individuals. Equine vet. J., 41(7), 638-644. doi: 10.2746/042516409x464816.
Morales, A., Garcia, F., & Bermudez, V. (2010) Detection of Helicobacter-like organisms in Thoroughbred horses from, Venezuela. Braz. J. Vet. Path., 3(1), 52-55. https://pdfs.semanticscholar.org/5bfc/010fe938da7fb6 819f27fe7a39e622e6f8a9.pdf.
Murray, M.J., Eichorn, E.S., & Jeffrey, S.C. (2001) Histological characteristics of induced acute peptic injury in equine gastric squamous epithelium. Equine vet. J., 33(6), 554-560. doi: 10.2746/042516401776563517.
Stefanyk, O., & Slivinska, L. (2018) Equine gastric ulcer syndrome (EGUS). Prevalence, etiology, diagnostic. Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Veterinary Sciences, 20(83), 156-161 doi: 10.15421/nvlvet8330.
Sykes, B.W., Hewetson, M., Hepburn, R.J., Luthersson, N., & Tamzali, Y. (2015). Equine Gastric Ulcer Syndrome in Adult Horses. ECEIM Consensus Statement. J. Vet. Intern. Med., 29(5), 1288-1299. doi: 10.1111/jvim.13578.
Ward, S., Sykes B.W., Brown, H. et al. (2015) A comparison of the prevalence of gastric ulceration in feral and domesticated horses in the UK. Equine Vet Educ, 27(12), 655-657. doi: 10.1111/eve.12491.
