Научная статья на тему 'Патоморфологические изменения в иммунокомпетентных органах котов при калицивирусной инфекции'

Патоморфологические изменения в иммунокомпетентных органах котов при калицивирусной инфекции Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
174
58
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
КОТИ / КАЛіЦИВіРУСНА іНФЕКЦіЯ / ПАТОЛОГОАНАТОМіЧНі ЗМіНИ / МіКРОСКОПіЧНі ЗМіНИ / іМУНОКОМПЕТЕНТНі ОРГАНИ / ЛіМФОВУЗЛИ / ЛіМФОїДНі ВУЗЛИКИ / СУБКАПСУЛЯРНИЙ СИНУС / SUBCAPSULAR SINUS / ЛіМФОЦИТИ / МОНОЦИТИ / ПЛАЗМАТИЧНі КЛіТИНИ / КОТЫ / CATS / КАЛИЦИВИРУСНАЯ ИНФЕКЦИЯ / CALICIVIRALЯ INFECTION / ПАТОЛОГОАНАТОМИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ / PATHOANATOMICAL CHANGES / МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ / MICROSCOPIC CHANGES / ИММУНОКОМПЕТЕНТНЫЕ ОРГАНЫ / IMMUNOCOMPETENT ORGANS / ЛИМФОУЗЛЫ / ЛИМФОИДНЫЕ УЗЕЛКИ / LYMPHOID NODULY / СУБКАПСУЛЯРНЫЙ СИНУС / ЛИМФОЦИТЫ / LYMPHOCYTES / МОНОЦИТЫ / MONOCYTES / ПЛАЗМАТИЧЕСКИЕ КЛЕТК / PLASMA CELLS / LYMPHATIC NODULES

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Борисевич Б.В., Бондаренко О.В.

Представлено результаты гистологических исследований иммунокомпетентных органов котов, павших от калицивирусной инфекции. Установлено, что при данной болезни у котов на действие возбудителя реагирует вся иммунная система, но наиболее сильно ее реакция проявляется в лимфоузлах, регионарных наиболее сильным повреждениям. Во всех лимфатических узлах субкапсулярный синус довольно плотно заполнен большим количеством лимфоцитов, моноцитов и макрофагов. В цитоплазме части макрофагов выявляются вакуоли разных размеров и базофильные тельца-включения. Лимфоидные узелки немногочисленны. Микроскопические изменения в них, даже в одном и том ж срезе из одного и того же лимфоузла были несколько разными. Установлено два типа изменений в лимфоидных узелках. Микроскопические изменения в лимфатических узлах котов свидетельствуют, что, несмотря на отсутствие в лимфоидных узелках светлых центров, которые считаются морфологическим признаком активного иммунного ответа на любой чужеродный антиген, иммунная система котов довольно активно функционировала. Об этом свидетельствуют многочисленные контакты разных типов иммунокомпетентных клеток друг с другом и наличие заметного количества плазматических клеток, которым, в соответствии с современными представлениями, отводится ведущая роль в защите от вирусных инфекций путем синтеза специфических антител. Однако такой иммунный ответ не был локализован только в лимфоидных узелках, а регистрировался во всех морфологических частях лимфоузла.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

ПАТОМОРФОЛОГІЧНІ ЗМІНИ В ІМУНОКОМПЕТЕНТНИХ ОРГАНАХ КОТІВ ПРИ КАЛІЦИВІРУСНІЙ ІНФЕКЦІЇ

The results of histological researches of immunocompetent organs of cats, died from a caliciviral infection are presented. It is set that at this illness in cats all immune system reacts on the action of causative agent, but most strongly her reaction shows up in lymphatic nodules, regional to the most strong damages. In all lymphatic nodules a subcapsular sinus is enough densely filled by plenty of lymphocytes, monocytes and macrophages. In the cytoplasm of part of macrophages there was vacuoles of different sizes and basophilic inclusion-bodies. Lymphoid noduly are innumerous. Microscopic changes are in them, even in the same cut from a the same lymphonodus were some different. Two types of changes are set in lymphoid noduly. Microscopic changes in the lymphatic nodules of cats suggested, that in spite of absence in lymphoid noduly of light centers, which are considered as the morphological sign of active immune answer for any foreign antigen, the immune system of cats functioned enough actively. It confirms by the numerous contacts of different types of immunocompetent cells with each other and presence of noticeable amount of plasma cells which, in accordance with modern presentations, has a leading role in protecting from viral infections by the synthesis of specific antibodies. However such immune answer was noncommunicative only in lymphoid noduly and registered in all morphological parts of lymphatic nodules.

Текст научной работы на тему «Патоморфологические изменения в иммунокомпетентных органах котов при калицивирусной инфекции»

УДК 619:616.98:636.8

Борисевич Б.В., д. вет. н., професор, Бондаренко О.В., астрантка © Нацюналънийутверситет ôiopecypcie i природокористування Украти, м. Кигв

ПАТОМОРФОЛОГ1ЧН1 ЗМ1НИ В 1МУНОКОМПЕТЕНТНИХ ОРГАНАХ KOTIB ПРИ КАЛ1ЦИВ1РУСН1Й 1НФЕКЦН

Представлено результаты гктолог1чних дослгдженъ

iмунокомпетентних оргатв xomie, ям загинули eid калщив1русног тфекцп. Встановлено, що при дангй хворобг в xomie на дт збудника реагуе вся iмунна система, проте наисилътшою е реакщя лгмфовузлгв, репонарних до найбыъш виразних пошкодженъ.

В ycix л1мфатичних вузлах субкапсулярний синус доситъ щыъно заповнений великою млъмстю лгмфоцитгв, моноцит1в та макрофаг1в. У цитоплазмi частини макрофаг1в виявляютъся вакуолг ргзних po3Mipie та базофыът тыъця-включення. Л1мфогдт вузлики нечислент. Мжроскотчт 3MÎHU в них, навтъ в одному и тому ж зргзг з одного и того ж л1мфовузла були дещор1зними. Встановлено два типи змтул1мфо!дних вузликах.

MiKpocKoni4Hi 3mîhu в л1мфатичних вузлах xomie свгдчатъ, що, незважаючи на eidcymnicmb у лгмфогдних вузликах свтлих центр1в, ям вважаютъся морфолог1чною ознакою активноï iмунног eidnoeidi на будъ-якии чужор1дний антиген, iмунна система Komie доситъ активно функцюнувала. Про це свгдчатъ числент контакти ргзних munie iMyHOKOMnemenmHUX клтин одна з одною та наяетстъ noMimnoï KWbKoemi плазматичних клтин, яким, eidnoeidno до сучаснихуявленъ, вiдвoдumьcя ^poeidna-ролъ'у 3axucmi eid eipycnux тфекщи шляхом синтезу cneцuфiчнux антиты. Проте така iMynna eidnoeidb не була лoкaлiзoвaнa тыъки в лiмфoïднux вузликах, а рееструваласъ в ycix мopфoлoгiчнux частинах лiмфoвyзлa.

Ключов1 слова: коти, кaлiцuвipycнa тфекщя, namoлoгoaнamoмiчнi 3MÎHU, мжроскотчт змти, iMyHOKOMnemeHmrn органи, лiмфoвyзлu, лiмфoïднi вузлики, субкапсулярнии синус, лiмфoцumu, моноцити, плазматичт клтини.

УДК 619:616.98:636.8

Борисевич Б.В., д. вет. н., профессор, Бондаренко О.В., аспирантка Националънъшуниверситет биоресурсов и природопользования Украины,

г. Киев

ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ В ИММУНОКОМПЕТЕНТНЫХ ОРГАНАХ КОТОВ ПРИ КАЛИЦИВИРУСНОЙ ИНФЕКЦИИ

Представлено результаты гистологических исследовании иммунокомпетентных органов котов, павших от калицивирусной инфекции. Установлено, что при данной болезни у котов на действие возбудителя реагирует вся иммунная система, но наиболее сильно ее реакция проявляется в

© Борисевич Б.В., Бондаренко О.В., 2014

27

лимфоузлах, регионарных наиболее сильным повреждениям.

Во всех лимфатических узлах субкапсулярный синус довольно плотно заполнен большим количеством лимфоцитов, моноцитов и макрофагов. В цитоплазме части макрофагов выявляются вакуоли разных размеров и базофильные тельца-включения. Лимфоидные узелки немногочисленны. Микроскопические изменения в них, даже в одном и том ж срезе из одного и того же лимфоузла были несколько разными. Установлено два типа изменений в лимфоидныхузелках.

Микроскопические изменения в лимфатических узлах котов свидетельствуют, что, несмотря на отсутствие в лимфоидных узелках светлых центров, которые считаются морфологическим признаком активного иммунного ответа на любой чужеродный антиген, иммунная система котов довольно активно функционировала. Об этом свидетельствуют многочисленные контакты разных типов иммунокомпетентных клеток друг с другом и наличие заметного количества плазматических клеток, которым, в соответствии с современными представлениями, отводится ведущая роль в защите от вирусных инфекций путем синтеза специфических антител. Однако такой иммунный ответ не был локализован только в лимфоидных узелках, а регистрировался во всех морфологических частях лимфоузла.

Ключевые слова: коты, калицивирусная инфекция,

патологоанатомические изменения, микроскопические изменения, иммунокомпетентные органы, лимфоузлы, лимфоидныеузелки, субкапсулярный синус, лимфоциты, моноциты, плазматические клетки.

UDC 619:616.98:636.8

B. Borissevich , О. Bondarenko

National university of life and environment sciences of Ukraine, Kyiv

PATHOMORPHOLOGICAL CHANGES IN IMMUNOCOMPETENTIC ORGANS OF CATS AT THE CALICIVIRAL INFECTION

The results of histological researches of immunocompetent organs of cats, died from a caliciviral infection are presented. It is set that at this illness in cats all immune system reacts on the action of causative agent, but most strongly her reaction shows up in lymphatic nodules, regional to the most strong damages.

In all lymphatic nodules a subcapsular sinus is enough densely filled by plenty of lymphocytes, monocytes and macrophages. In the cytoplasm of part of macrophages there was vacuoles of different sizes and basophilic inclusion-bodies. Lymphoid noduly are innumerous. Microscopic changes are in them, even in the same cut from a the same lymphonodus were some different. Two types of changes are set in lymphoid noduly.

Microscopic changes in the lymphatic nodules of cats suggested, that in spite of absence in lymphoid noduly of light centers, which are considered as the morphological sign of active immune answer for any foreign antigen, the immune system of cats functioned enough actively. It confirms by the numerous contacts of

28

different types of immunocompetent cells with each other and presence of noticeable amount of plasma cells which, in accordance with modern presentations, has a leading role in protecting from viral infections by the synthesis of specific antibodies. However such immune answer was noncommunicative only in lymphoid noduly and registered in all morphological parts of lymphatic nodules.

Key words: cats, caliciviraln infection, pathoanatomical changes, microscopic changes, immunocompetent organs, lymphatic nodules, lymphoid noduly, subcapsular sinus, lymphocytes, monocytes, plasma cells.

Вступ. Калщив1русна шфекщя kotIb вивчена недостатньо повно. Особливо це стосуеться патоморфолопчних змш [4, 5]. У доступнш л1тератур1 описано патологоанатом1чш змши в ротовш порожниш, верхн1х дихальних шляхах i легенях [5, 6, 7]. В шших органах i тканинах патолого-анатом1чш змши, особливо м!кроскошчш, майже не вивчалися.

Мета роботи - встановити мкроскотчш змши в печшщ kotIb, як1 загинули вщ калщив1русно! шфекцп.

Матер1ал i методи. Робота виконувалась на 6a3i кафедри патолопчно! анатоми Национального ушверситету 6iopecypciB i природокористування Украши. Д1агноз на калщив1русну шфекцш встановлювали комплексно, з урахуванням ешзоотолопчних даних, клмчних ознак хвороби, патолого-анатом1чних змш та результат лабораторно! д1агностики (лаборатор1я «Бальд», м. Ки1в).

Патолого-анатом1чний розтин 14 трутв кот1в проводили методом частково! евкцераци [2]. При проведенш патолого-анатом1чного розтину для пстолопчних дослщжень вщбирали шматочки з р1зних дшянок печшки. Ввдбраш шматочки фжсували в 10% водному нейтральному розчиш формалшу та теля зневоднення в етанолах зростаючо! концентрацп через хлороформ заливали в парафш Зр1зи товщиною 7 - 10 мкм одержували за допомогою санного мшротому [3]. Для виявлення пстолопчно! будови оргашв i тканин проводили фарбування 3pi3iB гематоксилшом Каращ та еозином [1].

Результати дослщжень. При проведенш пстолопчних дослщжень л1мфатичних вузл1в кот1в, як1 загинули вщ калщив1русно! шфекцп, нами було встановлено, що характер змш в ycix л1мфовузлах був однаковим. Проте виразшсть таких змш вщр1знялась залежно вщ локал1зацп кожного л1мфатичного вузла. Найбшьш виразш змши рееструвались у л1мфовузлах голови, ши1 та грудно! порожнини, а також у печшкових л1мфовузлах. В ycix шших л1мфатичних вузлах змши були менш виразними. Виходячи з цього нами було зроблено висновок, що при данш хвороб! в кот1в на дш збудника реагуе вся ¿мунна система, проте найсильшшою була реакщя л1мфовузл1в, репонарних до найбшьш виразних пошкоджень.

Субкапсулярний синус був досить щшьно заповнений великою кщьюстю л1мфоцит1в, моноцшгв та макрофапв. У цитоплазм! частини макрофапв виявлялися вакуол1 р1зних po3MipiB та базофшьш тшьця-включення. .Шмфощш вузлики були нечисленш. М1кроскоп1чн1 змши в них, нав1ть в одному й тому ж 3pi3i з одного й того ж л1мфовузла були дещо р1зними. Нами було встановлено

29

два типи таких змш.

У першому випадку кровоносш капшяри л1мфо!дних вузлиюв були розширеш та переповнеш кл1тинами кров1 тшьки по перифери л1мфо!дних вузлиюв. У самих вузликах св1тл1 центри були вщсутш, проте щшьшсть розташування кл1тин у них була надзвичайно висока. Переважна бшьшкть кл1тин таких вузлиюв була представлена л1мфоцитами, м1ж якими виявлялись поодиною макрофаги та плазматичш кл1тини. М1ж багатьма л1мфоцитами та м1ж л1мфоцитами та макрофагами рееструвались тюш контакти 1х кл1тинних поверхонь та за допомогою цитоплазматичних мктюв. У той же час таю контакти плазматичних кл1тин з кл1тинами шших тишв (л1мфоцитами та макрофагами) нами в жодному з випадюв знайдеш не були. Вщсутшсть стимуляци плазматичних кл1тин за результатами проведених нами мжроскошчних дослщжень, вщповщно до сучасних уявлень, свщчить про повну функцюнальну зршсть цих кл1тин щодо синтезу ¿муноглобулмв. Проте частина плазматичних кл1тин мала виразно шнисту, базофшьну цитоплазму, що, на нашу думку, могло бути проявом пщвищено! активное^ цих кл1тин щодо синтезу ¿муноглобулмв.

В другому випадку вЫ кровоносш капшяри по всш пло1Щ л1мфо!дних вузлиюв були виразно розширеш та переповнеш кл1тинами кровг Таю вузлики також не мали ч1тких св1тлих центр1в, проте кл1тини в них були розташоваш досить розрщжено, у вигляд1 окремих скупчень, а меж1 самих л1мфо!дних вузлиюв були неч1тю. Окрем1 скупчення кл1тин у межах таких вузлиюв являли собою декшька макрофапв, серед яких в окремих випадках виявлялися й поодиною моноцити, оточеш л1мфоцитами. В таких скупченнях л1мфоцити тюно контактували один з одним та з макрофагами й моноцитами за допомогою цитоплазматичних мютюв або сво!ми кл1тинними поверхнями. Також рееструвались аналопчш контакти макрофапв один з одним або з поряд розташованими моноцитами. Серед л1мфоцит1в, яю оточували макрофаги та моноцити, виявлялись зазвичай поодиноко розташоваш плазматичш кл1тини, яю, як I в попередньому випадку, вже не контактували з поряд розташованими кл1тинами шших титв.

М1ж л1фмо!дними вузликами в юрковш речовиш та в уЫх шших дшянках л1мфатичних вузл1в мжроскошчш змши були под1бними. Скр1зь серед л1мфоцит1в рееструвалась велика юльюсть макрофапв та поодиною моноцити. Як I в л1мфо!дних вузликах, макрофаги та моноцити нерщко були оточеш л1мфоцитами. В таких скупченнях л1мфоцити ткно контактували один з одним та з макрофагами й моноцитами за допомогою цитоплазматичних мютюв або сво1ми кл1тинними поверхнями. Також рееструвались аналопчш контакти макрофапв один з одним. Серед л1мфоцит1в виявлялися й плазматичш кл1тини.

Проте частина макрофапв, розташованих як поодиноко, так I у вигляд1 скупчень з 2 - 5 кл1тин, не були оточеш л1мфоцитами та не контактували один з одним.

Виснови. Таким чином, змши в л1мфатичних вузлах кот1в, яю загинули вщ калщив1русно! шфекци свщчать, що, незважаючи на вщсутшсть у л1мфо!дних вузликах св1тлих центр1в, яю вважаються морфолопчною ознакою

30

активно! ¿мунно! вщповвд на будь-який чужорщний антиген, ¿мунна система кот1в досить активно функцюнувала. Про це свщчать численш контакти р1зних титв ¿мунокомпетентних кл1тин одна з одною та наявшсть пом1тно! кшькост1 плазматичних кл1тин, яким, вщповщно до сучасних уявлень, выводиться провщна роль у захист1 вщ в1русних шфекцш шляхом синтезу специф1чних антитш. Проте така ¿мунна вщповщь не була локал1зована тшьки в л1мфо!дних вузликах, арееструвалась в ycix морфолог1чних частинах л1мфовузла. Чим була зумовлена така особливкть ¿мунно! в1дпов1д1 кот1в на калщив1русну ¿нфекц1ю, нами встановлено не було.

Л1тература

1. Горальський Л.П. Основи г1столог1чно! техн1ки i морфофункцюнальш методи досл1дження у норм1 та при патологи / Л.П. Горальський, В.Т. Хомич, O.I. Кононський. - Житомир.: „Полкся", 2005. - 288 с.

2. Зон Г.А. Патологоанатом1чний розтин тварин / Г.А. Зон, М.В. Скрипка, Л.Б. 1ван1вська. - Донецьк: ПП Глазунов P.O., 2009. - 189 с.

3. Лили Р. Патологическая техника и практическая гистохимия. / Р. Лили. - М.: Мир, 1969. - 640 с.

4. Справочник по лечению собак и кошек с описанием лекарственных средств / [И. В. Сидоров, В. В. Калугин и др.]. - М., НиваРоссии: Издательский дом "Оникс 21 век", 2001.— 576 с.

5. Чандлер Э. А. Болезни кошек / Пер. с англ. / Э. А. Чандлер, К.Дж. Гаскелл , Р. М. Гаскел - Аквариум-Принт, 2002. - 696 с.

6. Dawson S. (1991) Studies on feline calicivirus and its role in feline disease. PhD thesis, Universitiy of Liverpool.

7. Knowles J. O., McArdele F., Dawson S., Carter S., et al. Stydies on the role of feline calicivirus in chronic stomatitis in cats / [J.O. Knowles, F. McArdele, S. Dawson, S. Carter, et al.] // Vet. Microbiol. - 1991. - V. 27. - N 2. - P. 205- 208.

Рецензент - д.вет.н., професор Kicepa Я.В.

31

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.