CC BY
193
УДК 070.26.001.7:654
ОСОБЛИВОСТ1 КОНЦЕНТРАЦП КАП1ТАЛУ В СУЧАСНИХ
УМОВАХ
Крихтта Ю.О., к.е.н., доцент (УкрДАЗТ) Петрушова Д.В., студентка (ХНУ iм. В.Н. Каразта)
В статтi проаналгзовано основт iсторичнi аспекти формування капталу та видшет особливостi формування капталу крати у сучасних умовах.
Ключовi слова: концентращя, каттал, промислово - фiнансовi групи, конкуренця.
Постановка проблеми. У сучасних економiчних умовах взаемозалежшсть основних видiв катталу, до яких можна вщнести фшансовий, промисловий та штелектуальний, досягла такого рiвня, за яким !х автономне iснування стае багато в чому слабким Тому, спираючись на численнi позитивнi приклади, вщзначимо, що цi види капiталу об'ективно у своему розвитку «приходять» до об'еднання i створення единих оргашзацшних структур, як1 мають !х певним чином регулювати.
Свiтовий досвiд розвитку економiки за останнi десятирiччя засввдчив багато рiзноманiтних прикладiв концентрацп катталу шляхом об'еднання катталу та виробництва, який iсторично вiдбувався шляхом вщ простого до бiльш складного: вщ розрiзнених, автономних, дрiбних форм до об'еднання, взаемопроникнення i зрощування у величезш органiзацiйнi об'еднання. Саме такою е звичайна логiка формування фшансового капiталу та його об'еднання з промисловим у межах единих оргашзацшних утворень за класичними канонами ринково! економiки. Причому, iсторично, виробничий каттал забезпечив самостшно процес видiлення зi свого складу нових форм катталу, спочатку торговельного, а згодом - i грошового, який з часом перетворився у фшансовий. Згадаш окремi самостшш форми капiталу на початковому етат свого розвитку лише взаемодiяли мiж собою, а тому розпочався процес !х взаемопроникнення та поеднання, що призвело до появи промислово-фшансових груп як оргашзацшно1 форми об'еднання виробничого та фiнансового капiталiв.
Анал1з лтератури. Каттал подмвся на види, ввдмежовувався один вiд одного — промисловий, фшансовий, аграрний, але в рамках галузевого капiталу продовжувався процес концентрацп з тим, щоб з часом за певних умов призвести до об'еднання рiзних видiв катталу[1].
Промислово-фiнансовi групи, як
пiдтверджуе практика !х дiяльностi, е сьогоднi найдосконалшою формою кооперацп в економiцi, хоч самi спроби тако! кооперацп вiдомi давно i
виступали засобами забезпечення ефективного розвитку економiки.
Стародавньоримський агроном Варрон (116—27 рр. до н.е.) у трактат «Про сiльське господарство» описав необхщшсть поеднання пiдприемств двох галузей — землеробства i тваринництва, оск1льки цши на зерно в Римськ1й iмперil були низькими, а тваринництво давало висок прибутки [2]. 1деологом концентрацп виробництва, зокрема, концентрацп великого землеробства, виступав Марк Туллш Цiцерон (107—44 рр. до н.е.). У «золотий вт> стародавньоримсько1 юторп з розвитком ремiсничого виробництва, з'явилися галузевi об'еднання по виготовленню виробiв iз залiза в Путiолах, бронзи i свинцю — в Кану1, керамiки — в Аррецп, вовни — в Канузi та Медюлаш. У Римi так1 об'еднання детали назву колегiй.
У середнi в^ формою об'еднання капiталу стали цехи. Цехова регламентащя охопила всi ступеш виробництва i збуту товарiв. Сввдченням економiчноl полiтики, спрямовано1 на розвиток ремесел, будiвництва мiст та торгiвлi у Ки1вськ1й Русi, е Галицько-Волинський Iпатilвський лiтопис.
Подальший розвиток цехiв привiв до появи мануфактури, яка на початку прикривалася цеховою вивюкою. Так, члени цеху суконщиков у XIV—XV ст. у Флоренцп, безпосередньо не займалися виробництвом сукна, а купували вовну в Англп i продавали готову продукцiю за кордоном.
Недооцшка принципу концентрацil капiталу, як запоруки стимулювання економiчного розвитку при умовi вiдповiдних правових форм оргашзаци його функцiонування та невиправданi заклики до подрiбнення сiльськогосподарського виробництва утотстами Джоном Лiльберном (1614—1657 рр.), Джерардом Уiнстенлi (1609— 1652 рр. «Закон свободи») призвели до повного краху та !х практично1 спроби реалiзацil свого проекту, коли Дж.Уiнстенлi та його друзi спробували спiльно обробляти землю в графсга Сьоррей [3].
Натуральне господарство та цехи ремiсникiв, як застарша форма концентрацil промислового катталу, було розiрване
© Крихтiна Ю.О., Петрушова Д.В.
Ысник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 33, 2011
кашталютичним виробництвом, в основi якого на початку лежав раннш меркантилiзм, а потiм — класична економiчна теорiя.
Промисловий переворот у XVIII—XIX ст., який охопив Англш, вивiв цю крашу в число найбшьш розвинутих, перетворив Н у «фабрику свиу» та сприяв формуванню ново! галузево! структури економiки, утворенню монополiй. Пiзнiше подiбнi процеси поширилися i на iншi кра!ни. Тiльки у серединi XIX ст. у Францп промисловий переворот йшов за рахунок швидкого розвитку важко! !ндустрп та створення великих баншв («Кредит Мобшье» у 1852 р., «Кредит Люне» у 1865 р.).
У США швидке зростання економiки забезпечило впровадження прогресивних методiв виробництва (паровий екскаватор, конвеерна система), а створення монополш як ново! економ!чно! форми почалося iз залiзниць, а попм нафтово! промисловостi. Так, «Стандарт Ойл» у 1897 р. уже контролювала 95% очистки нафти в кра!ш, нагромадивши у 1882-1906 рр. майже мiльярд доларiв [4]. У цей же час з'являються цукровi трести, сталеварна корпорацiя Карнегi. Трести стали специфiчною формою американських монополш. Це були або юридично самостшш компанп, або групи акцiонерних товариств. Керiвництво ними здiйснювали холдинговi компанп — спецiальнi корпорацп, як1 сам нiчого не виробляли, але були власниками контрольних пакетiв акцiй iнших тдприемств.
Треба погодитися з висновком вчених-iсторикiв, що трести стали такою формою централ!заци капiталу, яка давала можливють проводити едину технiчну та економiчну полiтику, концентрувати фiнанси на найбшьш важливих та перспективних напрямах розвитку економiки [4].
Як бачимо, процес концентрацп капiталу завжди мав перманентний характер. Концентращя капiталу е об'ективним процесом, законом економiчного життя. Економiчнi закони — це необхдт зв'язки мiж протилежними сторонами, властивостями економiчних явищ i процесiв, елементами економ!чно! системи [5]. Економiчнi закони не залежать вш свiдомостi людей. Окремi з економiчних законiв мають загальний характер, властивi всiм способам виробництва на вшм!ну вiд шших, як1 обмежуються у часi та дiею у рамках к1лькох способiв виробництва (закон вартостi) або ж на певних стащях суспiльного виробництва (закон планомiрного розвитку економiки). Закон перманентно! концентрацп капiталу належить до загальних економiчних законiв. Короткий юторичний екскурс показуе, що капiтал завжди «схильний» до концентрацп. I процес цей мав мюце на вах етапах розвитку товарного виробництва. Об'ективну дiю закону перманентно! концентрацп катталу не зупиняють навiть вiдповiднi дп держави [6]. Так, прийняття
спещального «антитрестiвського» законодавства обумовило тiльки змiну форми монополiй. Замiсть трестiв почали утворюватися концерни, керiвництво якими здшснювалось за допомогою холдингiв. Причому, промисловi монополп почали використовувати сво! надприбутки як позиковий капiтал. Монополiзацiя окремих галузей доповнювалась iнтенсивною концентрацiею баншвського капiталу, який почав контролювати промисловють. Найбiльш велик! банки стали центрами, навколо яких формувалися цш фшансово-промислов! !мпери [6].
Вчених усе бшьше приваблюють проблеми монополш. Можна назвати пращ Р. Штамлера «Господарство ! право», Р. Штольцмана «Сощальш категорп», Ф.Оппенгеймера «Теор!я чисто! политично! економп» та ш. Тут доречно згадати вшомого укра!нського вченого М.Туган-Барановського (1865—1919), який першим у тодшнш Рос!! помнив переваги ново! форми господарювання — картел!в, як одного з перших вид!в промислово-фшансових груп. Одним з найбшьших внеск1в М.Туган-Барановського була теор!я економ!чних циктв ! криз, розкрита в книз! «Промислов! кризи в сучаснш Англ!!, !х причини ! вплив на народне життя». Причинами криз став не сам державно-монополютичний каттал!зм, а диспропозицп у розмщенш катталу.
Першим вченим, який показав неспроможшсть економ!чного л!берал!зму ! обгрунтував необхшшсть суспшьного контролю над господарською д!яльшстю, був основоположник американського
шституцюнал!зму Т.Веблен (1857—1929рр.). Розглядаючи протир!ччя м!ж штересами розвитку виробництва та штересами шдприемщв (Т.Веблен називае це явище «дихотом!ею»), вчений утотчно формулював прогнози про передачу влади в економщ вш шдприемщв до технокрапв. У цей перюд уперше були зроблеш висновки про роль концентрацп виробництва в економ!чному розвитку, зокрема в працях Р.Л!фмана («Картел! ! трести»), який називав картел! ринковим феноменом. На його думку, профспшки, робинич! союзи так1 ж монополп, як ! коалщи тдприемств.
Подальша ж !стор!я тдтвердила значно вищу ефектившсть суспшьного розвитку, при якому штереси приватного катталу та громадянського суспшьства ур!вноважуються державним регулюванням на основ! права.
Одне з перших мюць у свт за р!внем концентрацп виробництва сьогодш посшае Канада. На початку 60-х рошв у обробнш промисловосп монополп, як1 становили 1% вш загально! кшькосп тдприемств, виробляли 39% валово! вартосп продукцп галузц 28 компанш володши 20% реальних актив!в уах тдприемств галуз! Ще вищий р!вень монопол!зацп спостертався в добувнш промисловостг 5 найбшьших корпорацш
Вкиик економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 33, 2011
забезпечили 63% вартосп вах добутих у кра!т руд металiв. Значною залишалася частка держави в промисловому секторi. У 1969 р. вона становила 18% вшьних активiв усiх фiрм, як1 дiяли у Канада Рiвень концентрацп фiнансового катталу у Канадi значно вищий, тж у iнших кра!нах. У Канадi дie 10 приватних комерцiйних банков. На початку 60-х рок1в три найбiльшi банки Канади володiли 70% активiв, а найбiльшi з них — «Роял бенк оф Кенеда» i «Кенедiон iмперiал бенк оф комерс» займали вiдповiдно 9 та 11 мюце серед найбiльших банков свiту.
Особливiстю концентрацп капiталу у другш половинi XX ст. стало не тшьки об'еднання фiнансового i промислового капiталу, а й прорив такими об'еднаннями — промислово-фiнансовими групами нацiональних кордонiв i утворення транснацюнальних компанiй (далi — ТНК) — об'еднання промислового, фшансового, наукового, трудового катталу незалежно вiд нацiональних кордотв. Самi ТНК, як вiдомо, створювалися в межах функцюнування свiтового господарства. За даними ООН, уже на початок 80-х рошв ТНК мали в кранах, що розвиваються, 27 фiлiалiв. 1з них 44,2% належали США, 22,8% — Великобритании 6,6% - Японп, 5,3% - Францп, 4,9% - ФРН.
На зарубiжних пiдприемствах ТНК нинi працюе близько 14 млн. чоловж [7]. 1нвестування коштiв через ТНК вiдзначаеться високою ефективтстю як для кра!н високорозвинутих, перш за все кра!н «амки», як1 е «столицями» ТНК, так i для кра!н третього свиу. Так, у 1975—1984 рр. американськ корпорацп вклали в економжу кра!н, що розвиваються, 22,5 млрд. дол. США, а отримали прибутшв за цей перiод 88,4 млрд. дол. США, з яких 31,6 млрд. дол. США було решвестовано в економжу кра!н третього свиу. В 1984 р. у зарубiжних фiлiалах американських ТНК вироблялося продукцп на 900 млрд. дол. США, що у 2,5 рази перевищуе експорт товарiв iз США[8].
Об'ективна дiя закону перманентно! концентрацп капiталу проявляеться i в укра!нських умовах. Незважаючи на явно непрогресивний змiст Закону Укра!ни «Про промислово-фiнансовi групи»[9], який скорiше е перешкодою об'еднання тдприемств шляхом створення промислово-фiнансових груп (далi — ПФГ), це не зашкодило процесовi концентрацп та об'еднання катталу.
ВидЫення невиршених частин загальног проблеми. Але залишаеться аксюма: добробут родини в умовах Укра!ни перебувае в сферi малого бiзнесу, а економiчна потужнiсть держави, i не тiльки Укра!ни, а й вах iнших, вимiрюеться станом розвитку великого виробництва. Для Украши тепер е важливим не тшьки придшити належну увагу оргатзацп ПФГ, а й концентрацп катталу в цшому, можливо, фiнансового капiталу,
оскшьки для промислово-виробничого капiталу це поки що виявилося не пiд силу.
Збитки, яких зазнае держава через «тшьову економiку», передусiм складаються з скорочення легального виробництва та його вштворювальних можливостей, що унеможливлюе його подальший розвиток, а отже — й економiчне зростання держави.
Метою дано! статп являеться аналiз основних юторичних аспектiв формування капiталу та видшення особливостей формування капiталу кра!ни у сучасних умовах.
Виклад основного матерiалу. Боротьба з недобросовюною конкуренщею та тдтримка справжньо!, ринково! е ще однiею важливою умовою розвитку ринкового середовища, що забезпечуе сталий економiчний розвиток держави. Тому розвиток конкуренцп в Укра!т повинен забезпечуватися не лише загальновизнаними засобами, серед яких збшьшення кiлькостi виробник1в продукцп е основним, але й рiшучою боротьбою з нелегальною дiяльнiстю.
Нарешп, в умовах переходу до ринково! моделi економiки вирiшальний вплив на економiчне зростання повинна мати протекцюшстська полiтика держави, яка мае забезпечити правову базу i суспiльну атмосферу, що сприяють ефективному функцiонуванню ринково! системи; захисту конкуренцп; створенню ефективно! фiнансово-бюджетно! системи перерозподiлу доходiв; ефективному розпод^ з матерiальних та трудових ресурсiв; запровадженню ефективних антикризових стабшзацшних заходiв щодо зменшення рiвня безробитя та iнфляцi! i стимулювання економiчного зростання. Дiйсно, економiчна свобода мае бути захищена. Протекцiонiзм держави мае поеднуватися iз захистом пiдприемництва i захистом споживчого режиму. Так, ще калька рок1в тому Укра!на випускала 3 млн. шт. телевiзорiв у рж, сьогоднi — лише до 100 тис.[12]. Втрачено сотнi тисяч робочих мюць, у той же час споживчий ринок наповнений iмпортними телевiзорами. Китай встановив низьк1 збори на телевiзори та радiоелектронну техшку у розмiрi 80% вiд !х вартостi i через калька рошв наповнив прилавки магазишв у всьому свт дешевими китайськими телевiзорами, магнитофонами.
Особистий iнтерес в економiцi спрямований на розширення виробництва, його концентрацш аж до монополi!, об'еднання промислового катталу з фшансовим. Держава, з одного боку, мала б тдтримувати щ спрямування i прагнення катталу, а з шшого, зобов'язана подбати про громадянське суспiльство, здiйснювати сощальну та економiчну полiтику з урахуванням становища всiх соцiальних груп.
Висновок. Виршальний вплив повинна мати держава у забезпечент ефективно!
В1сник економжи транспорту 1 промисловост1 № 33, 2011
зовшшньо! полiтики, яка в умовах глобалiзацi! мае для Укра!ни виличезне значения. Ознаки початку глобалiзацi! укра!нсько! економiки, попри недостатнiй розвиток !! основних напрямiв, видно, як кажуть, «неозброеним оком». Вона проявляеться у розширеннi мiжиародно! торгiвлi товарами та послугами, мiжиародних потоков катталу, розподiлу працi, розвитку енергетичних систем, систем телекомушкацп та шформацп, штеграцп культури, запровадженнi мiжиародних стандартiв життя, розширеннi конкурентно! боротьби. Прискорення процесу глобалiзацi! вiдбуваеться у результатi науково-техшчного розвитку, вдосконалення методiв управлiния на виробнищга, розпаду комунiстичного блоку.
Тому ниш для Укра!ни залишаеться традицшний i випробуваний у свiтi шлях до економiчного прогресу - через концентрацш промислового i фiнансового катталу, найбшьш успiшною формою якого може бути утворення i дiяльнiсть промислово-фшансових груп.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Костицький В.В. Закон перманентно! концентрацп катталу: економiчна iсторiя i укра!нськi реалп. — К., 2003. — С. 7—16; 95—112.
2. Юхименко П.1., Леоненко П.М. Iсторiя економiчних учень. Навч. посiб. 3-те вид., випр. — К.: «Знання-Прес», 2002. — С. 26.
3. История экономических учений. Ч. 1. — Изд-во Московского ун-та, 1989. — С. 47.
4. Экономическая история капиталистических стран / Под ред. Полянского Ф.Я. и Жамина В.А. - М.: Изд-во МГУ, 1986. - С. 176.
5. Економiчна енциклопедiя. — Т. 1. — Тернотль, 2000. — С. 472.
6. Костицький В.В. Економiко-правовi проблеми концентрацп катталу: ввд промислово-фшансових груп до транснацюнальних компанш // Право Украши. — 2002. — № 3. — С. 70—75.
7. Опришко В.Ф. Мiжнародне економiчне право. — К.: «Либщь», 1995. — С. 53.
8. Примаков Е. Новые противоречия капиталистической экономики // Правда. — 1987. -№ 258. - 15сент.
9. Костицький В.В. Промислово-фiнансовi групи: вдосконалення правового регулювання. — К., 2003. — С. 26—47.
10. Еколопя перехщного перюду. Держава. Право. Еколопя (еколопчно-правовий механiзм охорони навколишнього природного середовища в Укра!нi. — К., 2001.
11.Костицький В.В. Економiчний патрiотизм як складова нацiонально! вде!. — К., 2003. 12. Костицький В. Для мене свобода — як два крила: економiчна i полггична // Голос Укра!ни. — 1996. — 16 ачня.
Аннотация. В статье проанализированы основные исторические аспекты формирования капитала и выделены особенности формирования капитала страны в современных условиях.
Ключевые слова: концентрация, капитал, промышленно - финансовые группы.
Summary. In article the basic historical aspects of formation of the capital are analysed and features of formation of the capital of the country in modern conditions are allocate.
Keywords: concentration, the capital, industrially - financial groups.
Рецензент к. е. н., доцент УкрДАЗТ Слагт Ю.В. Експерт редакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТ Якименко Н.В.
BiciiiiK економжи транспорту i промисловост1 № 33, 2011
